08/28/2003 | Остап!

Юрій Костенко:
Тому питання не в тому, що погана Конституція і треба щось в ній змінювати. Я, як фахівець, як депутат всіх скликань із величезним стажем,

як і Олександр Олександрович, можу сказати на основі аналізу, який я сам особисто зробив, що наша Конституція в частині повноважень

президента не відрізняється від Конституції ФРН, де президент Німеччини також подає кандидатуру на посаду канцлера, але робить він це із

єдиним виключенням – після консультацій із тими політичними силами, які отримали перемогу на виборах.

Чи підпорядковані німецькі силові міністри президенту ФРН?

Юрій Костенко:
відсутність політичної культури і політичного досвіду в Україні не можна компенсувати змінами до конституції, потрібно крок за кроком

будувати демократичну систему, а суть демократичної системи - дати право виборцю обирати владу, а потім її контролювати через

результати її діяльності.

Протиріччя. Не маючи політичної культури і політичного досвіду, виборець не може контролювати владу.


Юрій Костенко:
У цій Конституції, яка є в Україні, через низку законів, починаючи від закону про уряд і закінчуючи про імпічмент президента, можна спокійно

відрегулювати таку форму правління, яка буде працювати на інтереси української держави і нас, громадян цієї держави.

Закони, навіть найідеальніші, не виконуються, бо президент має такі повноваження, що може не виконувати закони. І дозволяє не виконувати

закони іншим.

Юрій Костенко:
Тому, передавши повноваження, наприклад, щодо обрання президента парламентом, ми наражаємося на небезпеку, що в такому вигляді

українська демократія може привести до того, що всі політичні сили опиняться “за бортом” політики, а владу в Україні будуть представляти

зовсім інші і влада буде купуватися.

Щоб такого не сталось, існує потужна політична сила - блок Наша Україніна, яку підтримує 25%. Чи хтось має сумнів?

Юрій Костенко:
І ще раз підтвердили позицію “Нашої України” . Суть її полягає в тому, що “Наша Україна” буде сприяти проведенню в Україні системних

політичних реформ, наслідком чого має стати покращення діяльності влади як такої. І це можна робити, в першу чергу, через ухвалення низки

так званих конституційних законів – Закон про кабінет міністрів, Закон про прокуратуру, про судоустрій і так далі.

Конституційні закони не можуть краще реформувати систему ніж зміни до Конституції. Крім того, закони, навіть найідеальніші, не

виконуються, бо президент має такі повноваження, що може не виконувати закони. І дозволяє не виконувати закони іншим.

Юрій Костенко:
І в тому числі можна говорити про незначні введення нових норм у чинну конституцію в частині повноважень Верховної Ради щодо

затвердження складу кабінету міністрів. І все інше, я вважаю, можна прекрасно регулювати законами.

Закони, навіть найідеальніші, не виконуються, бо президент має такі повноваження, що може не виконувати закони. І дозволяє не виконувати

закони іншим.

Юрій Костенко:
є норма в чинній конституції – прем`єр-міністр дає президенту пропозиції. Уявіть собі ситуацію, якщо прем`єр–міністр не підписує те чи інше

подання без урахування політичного складу тієї чи іншої більшості, на яку він буде опиратися у своїй діяльності урядовій. Відповідно

президент не має права призначити.

Якщо прем"єр не підписує подання, то він звільняеться президентом зі своєї посади відразу. Бо президент має такі повноваження, вони

закладені в Конституції. Політичний склад більшості коригується за допомогою силовиків, що підпорядковані президенту за діючою

Конституцією.

Юрій Костенко:
Тобто, треба просто дотримуватись норм і положень чинної конституції і тоді не треба робити так звані “політреформи”.

Виявляється, що можна не дотримуватись норм і положень чинної Конституції. І нічого вдіяти неможливо. Ті, хто з цим не згоден,

обробляються силовиками, що прямо підпорядковані президенту за діючою Конституцією.

Юрій Костенко:
І останній штрих. Адміністрація президента не має жодних повноважень згідно з чинною конституцією. Тим не менше, адміністрація

президента сьогодні впливає на всю політику кадрову в нашій державі. Питання – при чому тут конституція? Для чого її змінювати, коли...

Виявляється, що можна не дотримуватись норм і положень чинної Конституції. І нічого вдіяти неможливо. Ті, хто з цим не згоден,

обробляються силовиками, що прямо підпорядковані президенту за діючою Конституцією.
Президент має такі великі повноваження, що може створити будь-яку структуру і ніхто нічого не може протиставити цьому.

Юрій Костенко:
Для чого змінювати конституцію, якщо вона порушується щосекунди адміністрацією президента?

Конституція може порушуватись навіть щомілісекунди. Президент має такі великі повноваження, що протистояти цьому неможливо.

Юрій Костенко:
Як на мене, корінь зла зовсім в іншому – влада, дійсно, вчепилася пазурами в свої крісла, аж кров з тих пазурів струменить, а вона не хоче

віддавати свої крісла.

Дитячий висновок.
Влада ніколи не хоче віддавати крісла. Зміни до Конституції потрібні саме для того, щоб влада змінювалась через не хочу. А не через заклики

- віддай владу, бо ми виграли вибори.

Юрій Костенко:
Для чого владі зараз реформа – зрозуміло. У них немає кандидата, який може в чесній боротьбі отримати крісло президента на наступних

виборах.

А якби і у НУ не було? Реформа була би потрібна? Реформа потрібна для того, щоб незалежно від персоналій можна було змінити владу.

Юрій Костенко:
Для чого це опозиції – ми говоримо про реформу не в контексті змін лише конституції, а в контексті, в першу чергу, схвалення закону про

вибори на пропорційній основі.

Повноваження президента дають йому можливіть накласти вето на закон про про вибори на пропорційній основі. Для неможливості подолання

вето, президент задіє силовиків, які оброблять депутатів у потрібному напрямку.

Юрій Костенко:
Опозиція повинна, як на мене, дистанціюватися від влади і їх ініціатив і дуже чітко сформувати свою політичну позицію.

Цікава рекомендація для опозиці від політичної сили, яка то в опозиції, то ні. Для опозиції пропонується завжди бути проти. Навіть, якщо це

суперечить здоровому глузду. І якщо це суперечить програмним цілям опозиції.


Юрій Костенко:
Те що відбувається в Україні – довіра до влади на нулі – давайте робити колосальні політичні експерименти, які невідомо чим закінчаться для

виборців, для народу, але для влади закінчаться одним – вона залишиться у своїх кріслах. Я проти такої реформи.

Реформа зменшує явне зло - обмежує великі повноваження президента. Чому Костенко проти зменшення зла? Хто прийде у звільнені крісла

- не пояснюється. Чим таким нові люди кращі від старих - не пояснюється.


Юрій Костенко:
Найгіршим, як на мене, є те, що ми знов у моделі державного устрою повертаємося до моделі Політбюро. Сьогодні, якби там не було погано,

але є президент як посада і як владні повноваження і є парламент. І це розділення вже владних повноважень – дві складових.

Уряд, чомусь, як носій владних повноважень, не згадується Проте, сьогодні дійсно погано, бо є дві виконавчі влади - президент і уряд.

Юрій Костенко:Якщо передати парламенту сьогодні ще й право обирати президента, то це буде те ж саме міні-Політбюро, де все буде

призначатися, а не обиратися.

Не вірно в принципі. Бо у парламенті є опозиція. Переможці виборчих перегонів отримують право призначити уряд і обрати президента.
Опозиція отримує право критикувати дії переможців.

Юрій Костенко:
І вплив виборця на якість влади стане ще меншим.

Ні. Вплив виборця збільшиться через можливіть зміни уряду і президента тоді, коли цього буде вимагати ситуація в країні. А не через 10 років

і ніяк не раніше. Меншим ніж тепер, вплив бути не може.

Юрій Костенко:
У пошуках демократизації суспільства, демократичного розвитку ми можемо тільки посилити тоталітарну складовість, яка сьогодні

сформувалась в країні.

Нічим не обгрунтована заява, що не витримує критики.

Юрій Костенко:
Олександр Олександровичу, я на інше звертаю увагу, що ми шукаємо шлях до істини, а, на превеликий жаль, практика України показує, що

ми торуємо шлях у те пекло, від якого ми намагаємося відійти. От у чому проблема.

Не маючи аргументів Костенко скочується до безпідставний художніх порівнянь.

Юрій Костенко:
У Великобританії королева не має конституційних повноважень, бо там і конституції немає, але там є так звана практика або звичаєве право,

і королева у політичному житті відіграє надзвичайно важливу роль.

Натяк на непотрібність Конституції, як такої?

Юрій Костенко:
Так давайте вчитись обирати демократичного президента

Президент з диктаторськими повноваженнями не може бути демократичним.


Юрій Костенко:
Але я переконаний, що в наступному році уже оберуть зовсім іншої якості президента.

А ще через 5 років якого? З якими якостями? Чому доля мільйонів людей повинна залежати від особистих якостей президента?

Юрій Костенко:
Але для цього не потрібні конституційні зміни щоб, наприклад, в законі про кабмін написати, що прем’єр-міністр подає кандидатури

президенту на уряд тільки після того, як він з парламентською більшістю узгодить ці кандидатури.

У Костенка пунктик - Конституцію міняти не можна. Чому така впертість? Про те, що закони не виконуються через величезні повноваження

президента до нього не доходить.

Юрій Костенко:
Той конструктив, на який ми повинні вийти, ще раз хочу наголосити, я підтримую ідеї Олександра Олександровича про низку запобіжників

щодо влади, щоб не було узурпації. Але це не обов’язково робити виключно через конституційні зміни. Необхідна ціла низка законів, за

допомогою яких і робиться демократичний устрій, демократична система.

Все спочатку.