МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Адвокаты против проекта Уголовно-процесуального кодекса Украины

09/09/2003 | www.ageyev.org
ПРЕСС-РЕЛИЗ
Адвокатской компании "Агеев, Бережной и партнеры"
09 сентября 2003 г.
www.ageyev.org

======================================================================

::: Адвокаты призывают нардных депутатов не голосовать 11 сентября за новый Уголовно-процесуальный кодекс :::

Адвокаты вице Виктор Агеев и Андрей Федур обратились к народным депутатам Верховной Рады Украины с отрытым письмом по поводу проекта Уголовно-процесуального кодекса Украины. Принятие этого законопроекта намечено на 11 сентября 2003.

Адвокаты заявляют, что если этот законопроект станет законом в Украине, это может привести к катастрофическим последствиям.

Проект в целом построен на антидемократических принципах, и характеризуется как исключительное мракобесие.

Адвокаты отмечают такие нововведения проекта как:
1. Признание того, что обстоятельства относительно которых имеется "официальная информация" при рассмотрении уголовного дела считаются заранее установленными и доказыванию не подлежат.
2. Введение понятия заранее известной еще на стадии досудебного следствия "истины по делу", за препятствование установлению которой, адвокатов будут отстранять от ведения дела.
3. Введение возможности во время следствия или суда принятия решений о принудительном помещении свидетелей или потерпевших в медицинское учреждение для проведения медицинской или психиатрической экспертизы, причем такие решения будет запрещено обжаловать 5. Запрещение допрашивать лиц, которые осуществляют оперативно-розыскную деятельность, об остоятельствах получения ними доказательств по конкретным уголовным делам 4. Возможность задержания лиц, не только по подозрению в совершении преступления, но и по подозрению в совершении других "общественно-опасных деяний" Причем по усмотрению правоохранительных органов будет разрешено оставлять факт задержания или ареста в тайне и не информаровать о нем родственников или близких задержанного или арестованного.

По оценке адвокатов проекта грубо проитиворечит Конституции Украины и Європейской конвенции о защите прав человека и основных свобод.

Адвокаты призывают здравомыслящих народных депутатов и юридическую общественность сделать все, чтобы не допустить принятия этого законопроекта, воспрепятствовать попыткам отмены в Украине основных прав человека, воспрепятсвовать разрушению последних остатков демократических завоеваний первых лет независимости Украины.
----

приводим полный текст открытого письма (на языке оригинала):
--

Відкритий лист до Верховної Ради України
Щодо проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України

Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2003 року N 873-IV вирішено прийняти за основу внесений народними депутатами України Васильєвим Г. А., Мойсиком В. Р., Бандуркою О. М., Вернидубовим І. В., Гавришем С. Б., Івановим С. А., Кармазіним Ю. А., Ківаловим С. В., Мазуренком В. І., Маркуш М. А., Оніщуком М. В., Онопенком В. В., Сіренком В. Ф., Потебеньком М. О. проект Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр. N 3456-1).
А Постановою Верховної Ради України від 10.07.2003 р. N 1092-IV доручено робочій групі, утвореній відповідно до Розпорядження Голови Верховної Ради України від 15 січня 2003 року N 25, доопрацювати проект Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр. N 3456-1) з урахуванням зауважень та пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. 11 вересня 2003 р. на порядку денному Верховної Ради України поставлено питання про прийняття зазначеного Кримінально-процесуального кодексу.

Прийняття нового КПК зараз видається за виконання зобов’язань України перед Радою Європи. На жаль навіть такі важливі документи як проект КПК приймаються народними депутатами бездумно, без вивчення їх змісту, без будь-якого відчуття відповідальності.

Безперечно ганебними є дії зазначених народних депутатів, які внесли такий законопроект на розгляд Верховної ради. Тим більш ганебно, що деякі з цих народних депутатів називають себе „юристами”. А, наприклад, Г.А.Васильєв 10 липня 2003 р. намагався ввести в оману депутатів стверджуючи що представлений проект КПК „набагато більш демократичний, ніж той, який зараз діє”, і пропонував повірити йому на слово в „демократичність” цього документу.

Аналіз цього законопроекту показує, що проект КПК в цілому зберігає структуру і всі наявні недоліки нинішнього КПК (зберігається положення про те, що „незручного” адвоката можна усунути від захисту шляхом порушення проти нього кримінальної справи, практично неможливий суд присяжних, не гарантується право на ефективний перегляд судових рішень в порядку апеляціії тощо)
Але вносить і багато нових положень, які, на щастя, відсутні в нинішньому КПК.
До таких „новел”, зокрема відносяться:

1. Введення поняття кишенькового „слідчого судді”, який буде займатися виключно питаннями „нагляду” за досудовим слідством (ст. 6 проекту та інші) – приведе до порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
2. Закріплення положення про те, що слідчий та особа, яка здійснює дізнання представляє собою сторону обвинувачення. Тобто скасовуються останні формальні ознаки „безсторонності” слідчих. На слідчого покладається обов’язок доводити вину обвинуваченого. (ст. 6 проекту) – робить можливими порушення ст.ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
3. Скасовується публічність судового розгляду кримінальних справ. Щоб зробити судовий процес закритим суду достатньо єдиного мотиву: „з метою забезпечення нерозголошення даних дізнання і досудового слідства;” Іншими словами суд може постановити рішення про закритий розгляд мотивуючи це тим ... що таке рішення прийнято з метою заритого розгляду. Тут взагалі заслуговує на увагу своєрідна логіка мотивації на кшалт: „тюремне ув’язнення з метою позбавлення волі”, „розстріл з метою позбавлення життя” тощо. (ч. 3 ст. 22 проекту) – порушується п. 1 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
4. Недопустиме розширення повноважень прокурорів, з одночасною невизначеністю меж таких повноважень. Аж до занесення в КПК положення про те, що постанови прокурора є обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами. Що ставить прокурора практично вище ніж суд, оскільки навіть судові рішення стають обов’язковими для виконання не негайно, а надається строк для їх оскарження. (п. 4 ст. 31 проекту) – в конкретних ситуаціях може призводити до порушень багатьох положень Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод
5. „Істина” в справі вважається заздалегідь відомою, і за перешкоджання її встановленню захисника можна усунути в справі (ч. 4 ст. 56, ч. 6 ст. 55 проекту) – порушення пп. „b”,”c” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
6. Забороняється допитувати осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, про методи цієї діяльності та обставини одержання доказів по конкретних кримінальних справах (ст. 76 проекту) - порушення пп. „d” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
7. Дозволяється допуск співробітників правоохоронних органів у якості „понятих”
8. Затримання допускається не тільки за підозрою у скоєнні злочину, а й за підозрою у скоєнні будь-якого „суспільно небезпечного діяння” Існуючі обмеження щодо можливості затримувати особу практично скасовуються. (ст. 118 проекту) – порушення ст. 5 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
9. Дозволяється зберігати у таємниці факту затримання або арешту особи (ст.ст. 123, 141 проекту) – порушення ст. 5 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
10. Якщо особа намагається ухилитись від досудового розслідування чи суду, або не має постійного проживання, або не її особу не встановлено, то її затримання можливо навіть за відсутності обґрунтованості підозри у вчиненні злочину чи іншого „суспільно небезпечного діяння” (ч. 3 ст. 118 проекту) – порушення Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
11. Відсутнє право всякого затриманого негайно постати перед суддею, який повинен перевірити законність його затримання - порушеня ч. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
12. У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються так звані „зустрічі” оперативників з підозрюваним без присутності адвоката (ч. 3 ст. 122 проекту) - порушення ст. 3 та п.п. „b”, „c” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
13. Обвинувачений, підозрюваний, і навіть свідок або потерпілий може бути примусово поміщений до медичного закладу для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи строком до двох місяців, причому рішення про таке поміщення до медичного закладу не може бути оскаржене. При вирішенні питання щодо поміщення до медичного закладу заслуховується тільки думка прокурора, заслуховування чи присутність при вирішенні цього питання самої особи, яку поміщують до медичного закладу не передбачено. Створюєт%F

Відповіді

  • 2003.09.09 | www.ageyev.org

    повний текст

    ПРЕСС-РЕЛИЗ
    Адвокатской компании "Агеев, Бережной и партнеры"
    09 сентября 2003 г.
    http://www.ageyev.org

    ======================================================================

    ::: Адвокаты призывают нардных депутатов не голосовать 11 сентября за новый Уголовно-процесуальный кодекс :::

    Адвокаты вице Виктор Агеев и Андрей Федур обратились к народным депутатам Верховной Рады Украины с отрытым письмом по поводу проекта Уголовно-процесуального кодекса Украины. Принятие этого законопроекта намечено на 11 сентября 2003.

    Адвокаты заявляют, что если этот законопроект станет законом в Украине, это может привести к катастрофическим последствиям.

    Проект в целом построен на антидемократических принципах, и характеризуется как исключительное мракобесие.

    Адвокаты отмечают такие нововведения проекта как:
    1. Признание того, что обстоятельства относительно которых имеется "официальная информация" при рассмотрении уголовного дела считаются заранее установленными и доказыванию не подлежат.
    2. Введение понятия заранее известной еще на стадии досудебного следствия "истины по делу", за препятствование установлению которой, адвокатов будут отстранять от ведения дела.
    3. Введение возможности во время следствия или суда принятия решений о принудительном помещении свидетелей или потерпевших в медицинское учреждение для проведения медицинской или психиатрической экспертизы, причем такие решения будет запрещено обжаловать 5. Запрещение допрашивать лиц, которые осуществляют оперативно-розыскную деятельность, об остоятельствах получения ними доказательств по конкретным уголовным делам 4. Возможность задержания лиц, не только по подозрению в совершении преступления, но и по подозрению в совершении других "общественно-опасных деяний" Причем по усмотрению правоохранительных органов будет разрешено оставлять факт задержания или ареста в тайне и не информаровать о нем родственников или близких задержанного или арестованного.

    По оценке адвокатов проекта грубо проитиворечит Конституции Украины и Європейской конвенции о защите прав человека и основных свобод.

    Адвокаты призывают здравомыслящих народных депутатов и юридическую общественность сделать все, чтобы не допустить принятия этого законопроекта, воспрепятствовать попыткам отмены в Украине основных прав человека, воспрепятсвовать разрушению последних остатков демократических завоеваний первых лет независимости Украины.
    ----

    приводим полный текст открытого письма (на языке оригинала):
    --

    Відкритий лист до Верховної Ради України
    Щодо проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України

    Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2003 року N 873-IV вирішено прийняти за основу внесений народними депутатами України Васильєвим Г. А., Мойсиком В. Р., Бандуркою О. М., Вернидубовим І. В., Гавришем С. Б., Івановим С. А., Кармазіним Ю. А., Ківаловим С. В., Мазуренком В. І., Маркуш М. А., Оніщуком М. В., Онопенком В. В., Сіренком В. Ф., Потебеньком М. О. проект Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр. N 3456-1).
    А Постановою Верховної Ради України від 10.07.2003 р. N 1092-IV доручено робочій групі, утвореній відповідно до Розпорядження Голови Верховної Ради України від 15 січня 2003 року N 25, доопрацювати проект Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр. N 3456-1) з урахуванням зауважень та пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. 11 вересня 2003 р. на порядку денному Верховної Ради України поставлено питання про прийняття зазначеного Кримінально-процесуального кодексу.

    Прийняття нового КПК зараз видається за виконання зобов’язань України перед Радою Європи. На жаль навіть такі важливі документи як проект КПК приймаються народними депутатами бездумно, без вивчення їх змісту, без будь-якого відчуття відповідальності.

    Безперечно ганебними є дії зазначених народних депутатів, які внесли такий законопроект на розгляд Верховної ради. Тим більш ганебно, що деякі з цих народних депутатів називають себе „юристами”. А, наприклад, Г.А.Васильєв 10 липня 2003 р. намагався ввести в оману депутатів стверджуючи що представлений проект КПК „набагато більш демократичний, ніж той, який зараз діє”, і пропонував повірити йому на слово в „демократичність” цього документу.

    Аналіз цього законопроекту показує, що проект КПК в цілому зберігає структуру і всі наявні недоліки нинішнього КПК (зберігається положення про те, що „незручного” адвоката можна усунути від захисту шляхом порушення проти нього кримінальної справи, практично неможливий суд присяжних, не гарантується право на ефективний перегляд судових рішень в порядку апеляціії тощо)
    Але вносить і багато нових положень, які, на щастя, відсутні в нинішньому КПК.
    До таких „новел”, зокрема відносяться:

    1. Введення поняття кишенькового „слідчого судді”, який буде займатися виключно питаннями „нагляду” за досудовим слідством (ст. 6 проекту та інші) – приведе до порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
    2. Закріплення положення про те, що слідчий та особа, яка здійснює дізнання представляє собою сторону обвинувачення. Тобто скасовуються останні формальні ознаки „безсторонності” слідчих. На слідчого покладається обов’язок доводити вину обвинуваченого. (ст. 6 проекту) – робить можливими порушення ст.ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
    3. Скасовується публічність судового розгляду кримінальних справ. Щоб зробити судовий процес закритим суду достатньо єдиного мотиву: „з метою забезпечення нерозголошення даних дізнання і досудового слідства;” Іншими словами суд може постановити рішення про закритий розгляд мотивуючи це тим ... що таке рішення прийнято з метою заритого розгляду. Тут взагалі заслуговує на увагу своєрідна логіка мотивації на кшалт: „тюремне ув’язнення з метою позбавлення волі”, „розстріл з метою позбавлення життя” тощо. (ч. 3 ст. 22 проекту) – порушується п. 1 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    4. Недопустиме розширення повноважень прокурорів, з одночасною невизначеністю меж таких повноважень. Аж до занесення в КПК положення про те, що постанови прокурора є обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами. Що ставить прокурора практично вище ніж суд, оскільки навіть судові рішення стають обов’язковими для виконання не негайно, а надається строк для їх оскарження. (п. 4 ст. 31 проекту) – в конкретних ситуаціях може призводити до порушень багатьох положень Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод
    5. „Істина” в справі вважається заздалегідь відомою, і за перешкоджання її встановленню захисника можна усунути в справі (ч. 4 ст. 56, ч. 6 ст. 55 проекту) – порушення пп. „b”,”c” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    6. Забороняється допитувати осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, про методи цієї діяльності та обставини одержання доказів по конкретних кримінальних справах (ст. 76 проекту) - порушення пп. „d” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    7. Дозволяється допуск співробітників правоохоронних органів у якості „понятих”
    8. Затримання допускається не тільки за підозрою у скоєнні злочину, а й за підозрою у скоєнні будь-якого „суспільно небезпечного діяння” Існуючі обмеження щодо можливості затримувати особу практично скасовуються. (ст. 118 проекту) – порушення ст. 5 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    9. Дозволяється зберігати у таємниці факту затримання або арешту особи (ст.ст. 123, 141 проекту) – порушення ст. 5 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    10. Якщо особа намагається ухилитись від досудового розслідування чи суду, або не має постійного проживання, або не її особу не встановлено, то її затримання можливо навіть за відсутності обґрунтованості підозри у вчиненні злочину чи іншого „суспільно небезпечного діяння” (ч. 3 ст. 118 проекту) – порушення Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    11. Відсутнє право всякого затриманого негайно постати перед суддею, який повинен перевірити законність його затримання - порушеня ч. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
    12. У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються так звані „зустрічі” оперативників з підозрюваним без присутності адвоката (ч. 3 ст. 122 проекту) - порушення ст. 3 та п.п. „b”, „c” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    13. Обвинувачений, підозрюваний, і навіть свідок або потерпілий може бути примусово поміщений до медичного закладу для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи строком до двох місяців, причому рішення про таке поміщення до медичного закладу не може бути оскаржене. При вирішенні питання щодо поміщення до медичного закладу заслуховується тільки думка прокурора, заслуховування чи присутність при вирішенні цього питання самої особи, яку поміщують до медичного закладу не передбачено. Створюється безпрецедентний механізм тиску на свідків та потерпілих. Подумайте що може відбутися з мамою Г.Гонгадзе, родичами журналіста О.Олександрова. (ст. 154) – порушення ст. 3, ст. 5, ст. 8 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    14. Встановлюється правило що при провадженні в кримінальних справах „не потребують доказування обставини... щодо яких є офіційні відомості” !!!!! При наявності цієї норми, суд взагалі не потрібен - достатньо мати „офіційні відомості” (ч. 2 ст. 157 проекту) – брутальне порушення п.п. 1, 2 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    15. Скасовується правило про те, що по закінченню слідства обвинуваченому та захисникам пред’являються для ознайомлення всі матеріли кримінальної справи – порушення п.п. „b”, „c” ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.

    І це - лише деякі приклади „новел” цього законопроекту.

    В цілому треба визнати даний законопроект неприйнятним, оскільки він є антиконституційним, грубо порушує загальновизнані в світі права людини, зокрема зазначені у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод.
    Треба започаткувати розробку проекту КПК, який би був побудований принципово на інший засадах, ніж представлений проект.
    Здається, було б доцільним щоб всі особи, які подали нинішній проект КПК на розгляд парламенту, як такі що повністю себе скомпрометували, були в подальшому повністю усунуті від роботи над новим проектом КПК.
    Треба ще раз підкреслити необхідність відповідального підходу до законотворчості, необхідність для народних депутатів ретельного вивчення змісту законів і законопроектів, які приймаються, адже від цього залежить майбутнє нашої держави.

    Показовим є те, що за зазначену постанову від 10.07.2003 р. N 1092-IV проголосували не тільки депутати „більшості”, а навіть депутати фракцій „Наша Україна” та Социалістичної партії, які начебто вважають себе „демократичними” та „опозиційними”

    Хочеться нагадати народним депутатам, що „демократичність” треба виявляти не тільки на мітингах. І що діяльність народних депутатів повинна бути спрямована не тільки на з’ясування питання про те хто стане наступним президентом, але у першу чергу на роботу над прийняттям законів, а недбале ставлення до того, які законопроекти приймаються парламентом є недопустимим і може привести до катастрофічних наслідків.

    Вважаємо, що Рада Європи, висуваючи до України вимоги щодо прийняття нових кодексів повинна зважати на те, що „новий кодекс” не означає „кращій кодекс”, і повинна звертати увагу і на зміст законів, які приймаються з посиланням на необхідність виконання рекомендацій Ради Європи. Народні депутати України та юридична громадськість повинні всіма засобами протидіяти спробам скасування в Україні основних прав людини, протидіяти руйнуванню останніх залишків демократичних здобутків перших років незалежності України.

    Адвокати

    Віктор Агєєв Андрій Федур

    09 вересня 2003 р.



    ============================

    текст проекту див. на
    http://oracle2.rada.gov.ua/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=15041

    див. також статтю „Крива буква закону”
    на http://www.cripo.com.ua/?sect_id=3&aid=1514

    ==============================================================
    Адвокатська компанія "Агєєв, Бережний та партнери"
    http://www.ageyev.org
    e-mail: info@ageyev.org

    >
    > >
    > > >
  • 2003.09.09 | www.ageyev.org

    повний текст

    ПРЕСС-РЕЛИЗ
    Адвокатской компании "Агеев, Бережной и партнеры"
    09 сентября 2003 г.
    http://www.ageyev.org

    ======================================================================

    ::: Адвокаты призывают нардных депутатов не голосовать 11 сентября за новый Уголовно-процесуальный кодекс :::

    Адвокаты вице Виктор Агеев и Андрей Федур обратились к народным депутатам Верховной Рады Украины с отрытым письмом по поводу проекта Уголовно-процесуального кодекса Украины. Принятие этого законопроекта намечено на 11 сентября 2003.

    Адвокаты заявляют, что если этот законопроект станет законом в Украине, это может привести к катастрофическим последствиям.

    Проект в целом построен на антидемократических принципах, и характеризуется как исключительное мракобесие.

    Адвокаты отмечают такие нововведения проекта как:
    1. Признание того, что обстоятельства относительно которых имеется "официальная информация" при рассмотрении уголовного дела считаются заранее установленными и доказыванию не подлежат.
    2. Введение понятия заранее известной еще на стадии досудебного следствия "истины по делу", за препятствование установлению которой, адвокатов будут отстранять от ведения дела.
    3. Введение возможности во время следствия или суда принятия решений о принудительном помещении свидетелей или потерпевших в медицинское учреждение для проведения медицинской или психиатрической экспертизы, причем такие решения будет запрещено обжаловать 5. Запрещение допрашивать лиц, которые осуществляют оперативно-розыскную деятельность, об остоятельствах получения ними доказательств по конкретным уголовным делам 4. Возможность задержания лиц, не только по подозрению в совершении преступления, но и по подозрению в совершении других "общественно-опасных деяний" Причем по усмотрению правоохранительных органов будет разрешено оставлять факт задержания или ареста в тайне и не информаровать о нем родственников или близких задержанного или арестованного.

    По оценке адвокатов проекта грубо проитиворечит Конституции Украины и Європейской конвенции о защите прав человека и основных свобод.

    Адвокаты призывают здравомыслящих народных депутатов и юридическую общественность сделать все, чтобы не допустить принятия этого законопроекта, воспрепятствовать попыткам отмены в Украине основных прав человека, воспрепятсвовать разрушению последних остатков демократических завоеваний первых лет независимости Украины.
    ----

    приводим полный текст открытого письма (на языке оригинала):
    --

    Відкритий лист до Верховної Ради України
    Щодо проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України

    Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2003 року N 873-IV вирішено прийняти за основу внесений народними депутатами України Васильєвим Г. А., Мойсиком В. Р., Бандуркою О. М., Вернидубовим І. В., Гавришем С. Б., Івановим С. А., Кармазіним Ю. А., Ківаловим С. В., Мазуренком В. І., Маркуш М. А., Оніщуком М. В., Онопенком В. В., Сіренком В. Ф., Потебеньком М. О. проект Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр. N 3456-1).
    А Постановою Верховної Ради України від 10.07.2003 р. N 1092-IV доручено робочій групі, утвореній відповідно до Розпорядження Голови Верховної Ради України від 15 січня 2003 року N 25, доопрацювати проект Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр. N 3456-1) з урахуванням зауважень та пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. 11 вересня 2003 р. на порядку денному Верховної Ради України поставлено питання про прийняття зазначеного Кримінально-процесуального кодексу.

    Прийняття нового КПК зараз видається за виконання зобов’язань України перед Радою Європи. На жаль навіть такі важливі документи як проект КПК приймаються народними депутатами бездумно, без вивчення їх змісту, без будь-якого відчуття відповідальності.

    Безперечно ганебними є дії зазначених народних депутатів, які внесли такий законопроект на розгляд Верховної ради. Тим більш ганебно, що деякі з цих народних депутатів називають себе „юристами”. А, наприклад, Г.А.Васильєв 10 липня 2003 р. намагався ввести в оману депутатів стверджуючи що представлений проект КПК „набагато більш демократичний, ніж той, який зараз діє”, і пропонував повірити йому на слово в „демократичність” цього документу.

    Аналіз цього законопроекту показує, що проект КПК в цілому зберігає структуру і всі наявні недоліки нинішнього КПК (зберігається положення про те, що „незручного” адвоката можна усунути від захисту шляхом порушення проти нього кримінальної справи, практично неможливий суд присяжних, не гарантується право на ефективний перегляд судових рішень в порядку апеляціії тощо)
    Але вносить і багато нових положень, які, на щастя, відсутні в нинішньому КПК.
    До таких „новел”, зокрема відносяться:

    1. Введення поняття кишенькового „слідчого судді”, який буде займатися виключно питаннями „нагляду” за досудовим слідством (ст. 6 проекту та інші) – приведе до порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
    2. Закріплення положення про те, що слідчий та особа, яка здійснює дізнання представляє собою сторону обвинувачення. Тобто скасовуються останні формальні ознаки „безсторонності” слідчих. На слідчого покладається обов’язок доводити вину обвинуваченого. (ст. 6 проекту) – робить можливими порушення ст.ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
    3. Скасовується публічність судового розгляду кримінальних справ. Щоб зробити судовий процес закритим суду достатньо єдиного мотиву: „з метою забезпечення нерозголошення даних дізнання і досудового слідства;” Іншими словами суд може постановити рішення про закритий розгляд мотивуючи це тим ... що таке рішення прийнято з метою заритого розгляду. Тут взагалі заслуговує на увагу своєрідна логіка мотивації на кшалт: „тюремне ув’язнення з метою позбавлення волі”, „розстріл з метою позбавлення життя” тощо. (ч. 3 ст. 22 проекту) – порушується п. 1 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    4. Недопустиме розширення повноважень прокурорів, з одночасною невизначеністю меж таких повноважень. Аж до занесення в КПК положення про те, що постанови прокурора є обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами. Що ставить прокурора практично вище ніж суд, оскільки навіть судові рішення стають обов’язковими для виконання не негайно, а надається строк для їх оскарження. (п. 4 ст. 31 проекту) – в конкретних ситуаціях може призводити до порушень багатьох положень Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод
    5. „Істина” в справі вважається заздалегідь відомою, і за перешкоджання її встановленню захисника можна усунути в справі (ч. 4 ст. 56, ч. 6 ст. 55 проекту) – порушення пп. „b”,”c” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    6. Забороняється допитувати осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, про методи цієї діяльності та обставини одержання доказів по конкретних кримінальних справах (ст. 76 проекту) - порушення пп. „d” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    7. Дозволяється допуск співробітників правоохоронних органів у якості „понятих”
    8. Затримання допускається не тільки за підозрою у скоєнні злочину, а й за підозрою у скоєнні будь-якого „суспільно небезпечного діяння” Існуючі обмеження щодо можливості затримувати особу практично скасовуються. (ст. 118 проекту) – порушення ст. 5 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    9. Дозволяється зберігати у таємниці факту затримання або арешту особи (ст.ст. 123, 141 проекту) – порушення ст. 5 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    10. Якщо особа намагається ухилитись від досудового розслідування чи суду, або не має постійного проживання, або не її особу не встановлено, то її затримання можливо навіть за відсутності обґрунтованості підозри у вчиненні злочину чи іншого „суспільно небезпечного діяння” (ч. 3 ст. 118 проекту) – порушення Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    11. Відсутнє право всякого затриманого негайно постати перед суддею, який повинен перевірити законність його затримання - порушеня ч. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
    12. У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються так звані „зустрічі” оперативників з підозрюваним без присутності адвоката (ч. 3 ст. 122 проекту) - порушення ст. 3 та п.п. „b”, „c” п. 3 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    13. Обвинувачений, підозрюваний, і навіть свідок або потерпілий може бути примусово поміщений до медичного закладу для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи строком до двох місяців, причому рішення про таке поміщення до медичного закладу не може бути оскаржене. При вирішенні питання щодо поміщення до медичного закладу заслуховується тільки думка прокурора, заслуховування чи присутність при вирішенні цього питання самої особи, яку поміщують до медичного закладу не передбачено. Створюється безпрецедентний механізм тиску на свідків та потерпілих. Подумайте що може відбутися з мамою Г.Гонгадзе, родичами журналіста О.Олександрова. (ст. 154) – порушення ст. 3, ст. 5, ст. 8 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    14. Встановлюється правило що при провадженні в кримінальних справах „не потребують доказування обставини... щодо яких є офіційні відомості” !!!!! При наявності цієї норми, суд взагалі не потрібен - достатньо мати „офіційні відомості” (ч. 2 ст. 157 проекту) – брутальне порушення п.п. 1, 2 ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.
    15. Скасовується правило про те, що по закінченню слідства обвинуваченому та захисникам пред’являються для ознайомлення всі матеріли кримінальної справи – порушення п.п. „b”, „c” ст. 6 Європейскої конвенції про захист прав людини і основних свобод.

    І це - лише деякі приклади „новел” цього законопроекту.

    В цілому треба визнати даний законопроект неприйнятним, оскільки він є антиконституційним, грубо порушує загальновизнані в світі права людини, зокрема зазначені у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод.
    Треба започаткувати розробку проекту КПК, який би був побудований принципово на інший засадах, ніж представлений проект.
    Здається, було б доцільним щоб всі особи, які подали нинішній проект КПК на розгляд парламенту, як такі що повністю себе скомпрометували, були в подальшому повністю усунуті від роботи над новим проектом КПК.
    Треба ще раз підкреслити необхідність відповідального підходу до законотворчості, необхідність для народних депутатів ретельного вивчення змісту законів і законопроектів, які приймаються, адже від цього залежить майбутнє нашої держави.

    Показовим є те, що за зазначену постанову від 10.07.2003 р. N 1092-IV проголосували не тільки депутати „більшості”, а навіть депутати фракцій „Наша Україна” та Социалістичної партії, які начебто вважають себе „демократичними” та „опозиційними”

    Хочеться нагадати народним депутатам, що „демократичність” треба виявляти не тільки на мітингах. І що діяльність народних депутатів повинна бути спрямована не тільки на з’ясування питання про те хто стане наступним президентом, але у першу чергу на роботу над прийняттям законів, а недбале ставлення до того, які законопроекти приймаються парламентом є недопустимим і може привести до катастрофічних наслідків.

    Вважаємо, що Рада Європи, висуваючи до України вимоги щодо прийняття нових кодексів повинна зважати на те, що „новий кодекс” не означає „кращій кодекс”, і повинна звертати увагу і на зміст законів, які приймаються з посиланням на необхідність виконання рекомендацій Ради Європи. Народні депутати України та юридична громадськість повинні всіма засобами протидіяти спробам скасування в Україні основних прав людини, протидіяти руйнуванню останніх залишків демократичних здобутків перших років незалежності України.

    Адвокати

    Віктор Агєєв Андрій Федур

    09 вересня 2003 р.



    ============================

    текст проекту див. на
    http://oracle2.rada.gov.ua/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=15041

    див. також статтю „Крива буква закону”
    на http://www.cripo.com.ua/?sect_id=3&aid=1514

    ==============================================================
    Адвокатська компанія "Агєєв, Бережний та партнери"
    http://www.ageyev.org
    e-mail: info@ageyev.org

    >
    > >
    > > >
  • 2003.09.10 | chytach

    Цiкаво, чи буде якась реакцiя з боку опозицiї? +(/)

    10 вересня 2003, 17:10
    25 правозахисних організацій просять парламент не ухвалювати
    нового КПК

    Двадцять п?ять правозахисних громадських організацій України
    звернулися до голови Верховної Ради і всіх депутатів парламенту
    із закликом не допустити ухвали проекту нового Карного
    процесуального кодексу в його існуючому вигляді.

    Як сказано у відкритому листі, переданому агентству
    ?Інтерфакс-Україна? в середу, ?проект цього одного з
    найважливіших законів містить десятки норм, які необгрунтовано
    обмежують права людини на основні свободи?. Автори звернення
    зазначають, що проект ?не враховує міжнародних зобов?язань
    України в сфері захисту прав людини, прагне закріпити повну
    беззахисність особи і залишає широке поле для свавілля і
    безконтрольних дій правоохоронних органів?.

    Зокрема, в листі зазначається, що згідно зі ст. 118 проекту
    будь-яку людину можна позбавити свободи без рішення суду ?на
    розсуд слідчого або іншого працівника правоохоронного органу за
    суспільно-небезпечні дії?.

    Правозахисники при цьому звертають увагу, що на відміну від
    поняття ?злочин?, такого визначення, як ?суспільно-небезпечні
    дії? в Карному кодексі не існує, а це, на їх думку, допускає
    широкі можливості тлумачення норми.

    Крім того, згідно КПК, людина може бути позбавлена свободи на
    тривалий час, і при цьому правоохоронці отримують право нікого
    про це не повідомляти.

    Автори звернення також акцентують увагу на тому, що право на
    захист, особливо в період досудового слідства, істотно обмежене
    в порівнянні з чинним законодавством.

    Підписанти вважають неправомірною норму, згідно з якою до
    першого допиту підозрюваний позбавляється права на побачення з
    адвокатом, що ставить його в повну залежність від правоохоронців
    і створює можливості для застосування незаконних методів.

    Протестують правозахисники і проти ст. 299 проекту: таємниця
    слідства, зазначають вони, переважає над всіма іншими засобами
    карного діловодства, і навіть на завершальному етапі
    розслідування обвинувачений не має права знати, на яких доказах
    базується обвинувачення.

    Ст. 76 проекту, на їх думку, ?практично усуває контроль за
    діяльністю оперативних підрозділів, оскільки забороняє
    допитувати осіб, які здійснюють оперативну діяльність щодо
    методів і обставин такої діяльності?.

    Правозахисники також звертають увагу депутатів, що проект КПК
    значно обмежує права адвокатів в карних справах. Крім того, вони
    вважають, що проект в багатьох статтях прямо порушує вимоги ст.
    29 Конституції України.

    ?За оцінками багатьох українських і міжнародних експертів, цей
    проект КПК не відповідає Міжнародному Пакту про суспільні і
    політичні права, Європейській конвенції про захист прав людини і
    основних свобод і багатьом іншим міжнародним документам?, -
    сказано в листі.

    ?Прийняття цього проекту стане черговою стіною між Україною і
    демократією, що, безумовно, негативно позначиться на інтеграції
    України в європейське співтовариство, - зазначається в
    документі. - Ми не втрачаємо сподівань, що народні депутати
    врахують історичний досвід репресій проти власного народу і
    гарантують дотримання прав людини?.

    У зв?язку з цим правозахисні організації просять парламент
    відправити документ на повторне друге читання.

    Під зверненням підписалися керівники Харківської правозахисної
    групи, Севастопольської правозахисної групи, коаліції
    ?Партнерство за прозоре суспільство? (Херсон), Союзу адвокатів
    України, Чернігівського громадського комітету з прав людини,
    Ради українських правозахисних організацій та інших.

    Проект КПК парламент має розглядати 11 вересня.
    ForUm


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".