29 вересня - час звіту перед ПАРЄ
09/11/2003 | Майдан-ІНФОРМ
29 вересня Україна звітуватиме перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи про виконання зобов`язань, взятих перед вступом до РЄ. Як повідомили у прес-службі ПАРЄ, це питання розглядатиметься на черговій сесії Парламентської Асамблеї, яка проходитиме з 25 вересня по 2 жовтня у Страсбурзі.
Як відомо, на сьогодні Україна не виконала три пункти своїх зобов`язань: не ухвалила Кримінально-процесуальний та Цивільно-процесуальний кодекси, а також не реформувала пенітенціарну систему. Ще одне зобов`язання – ратифікація Європейської хартії мов національних меншин - було здійснено наприкінці минулої сесії.
Моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради
Європи 26 червня ухвалив проект резолюції щодо продовження моніторингу України. На його засіданні було заслухано проект доповіді доповідачів по Україні Ханни Северінсен і Ренати Вольвенд й ухвалено проект резолюції на основі цієї доповіді. Голосування по резолюції відбудеться на осінній сесії після заслуховування звіту.
У проекті резолюції зазначається, що хоч в Україні і спостерігається прогрес по виконанню зобов'язань перед РЄ, Україна ще не виконала своїх зобов'язань, зокрема щодо встановлення верховенства права. Так, у проекті підкреслюється, що формально Україна практично виконала свої зобов'язання, які стосуються ухвалення відповідних законодавчих актів, але залишається проблема належного запровадження стандартів, закладених у прийнятих законах.
ПАРЄ у проекті резолюції висловлює глибоке занепокоєння з приводу повільного прогресу української влади щодо впровадження принципів і стандартів Ради Європи. Це зокрема, підтверджується наступним: відсутність результатів у розслідуванні справ Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова,
Олександра Єльяшкевича; застосування надмірно невиправданих покарань щодо осіб, які брали участь в масових акціях 9 березня 2001 року у Києві і можуть розглядатись як політв'язні; практика систематичних інструкцій вищою
виконавчою владою Генеральній прокуратурі стосовно окремих кримінальних справ, у тому числі тих, що стосуються журналістів; чисельні випадки переслідування прокуратурою суддів, які намагаються приймати рішення, засновані на правді; брак доступу опозиційних сил, представлених у
парламенті, до ЗМІ; практика нав'язування журналістам певного виду офіційно затверджених напрямків висвітлення подій - так звані "темники", що розцінюється ПАРЄ як прихована цензура.
УНІАН
Як відомо, на сьогодні Україна не виконала три пункти своїх зобов`язань: не ухвалила Кримінально-процесуальний та Цивільно-процесуальний кодекси, а також не реформувала пенітенціарну систему. Ще одне зобов`язання – ратифікація Європейської хартії мов національних меншин - було здійснено наприкінці минулої сесії.
Моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради
Європи 26 червня ухвалив проект резолюції щодо продовження моніторингу України. На його засіданні було заслухано проект доповіді доповідачів по Україні Ханни Северінсен і Ренати Вольвенд й ухвалено проект резолюції на основі цієї доповіді. Голосування по резолюції відбудеться на осінній сесії після заслуховування звіту.
У проекті резолюції зазначається, що хоч в Україні і спостерігається прогрес по виконанню зобов'язань перед РЄ, Україна ще не виконала своїх зобов'язань, зокрема щодо встановлення верховенства права. Так, у проекті підкреслюється, що формально Україна практично виконала свої зобов'язання, які стосуються ухвалення відповідних законодавчих актів, але залишається проблема належного запровадження стандартів, закладених у прийнятих законах.
ПАРЄ у проекті резолюції висловлює глибоке занепокоєння з приводу повільного прогресу української влади щодо впровадження принципів і стандартів Ради Європи. Це зокрема, підтверджується наступним: відсутність результатів у розслідуванні справ Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова,
Олександра Єльяшкевича; застосування надмірно невиправданих покарань щодо осіб, які брали участь в масових акціях 9 березня 2001 року у Києві і можуть розглядатись як політв'язні; практика систематичних інструкцій вищою
виконавчою владою Генеральній прокуратурі стосовно окремих кримінальних справ, у тому числі тих, що стосуються журналістів; чисельні випадки переслідування прокуратурою суддів, які намагаються приймати рішення, засновані на правді; брак доступу опозиційних сил, представлених у
парламенті, до ЗМІ; практика нав'язування журналістам певного виду офіційно затверджених напрямків висвітлення подій - так звані "темники", що розцінюється ПАРЄ як прихована цензура.
УНІАН