в неділю Швеція голосуватиме щодо євро
09/14/2003 | юрко
виглядає, що шведи сумніваються, чи варто їм відмовлятися від крони на користь євро. 45-48% є проти і 35-40% - за. Ті, хто проти, вважають, що якщо б Швеція адоптувала євро від самого початку - в 1999 році, то процентні ставки, встановлені Європейським центральним банком були з занадто високими для шведської економіки, як це і виявилося у випадку Німеччини. Адоптування євро призведе до збільшення податків, які й так дуже високі в Швеції. Це збільшення було б викликане домовленістю між урядом та профспілками збільшити surplus бюджету.
З іншого боку, багато компаній, котрі продають свою продукцію до Європи закликають прийняти євро, бо це мало б ліквідувати торгові бар'єри, збільшити експорт їх товарів та збільшити економічний зріст.
Отже, в понеділок фінансові ринки Швеції повинні показати реакцію на голосування. Якщо буде "так", то шведські бонди виростуть в ціні, бо прибутковість їх повинна буде падати до рівня німецьких, що мають на 0.5% меншу прибутковість (як прибутковість бондів падає, то ціна їх зростає). Ринок акцій, правдоподібно, трохи впаде, а крона зросте в ціні. Зріст ціни крони означатиме дорожчий експорт з Швеції, отже, прибутки компаній, що експортують, постраждають.
Також відбудеться сильний відплив інвестиційного капіталу з Швеції, бо місцеві пенсійні і страхувальні компанії змушені будуть перемістити капітал, щоб його позиція більше відповідала вазі Шведської економіки в ЄС - 6%, тобто, краще його диверсифікувати і використати нові можливості.
В суботній газеті "Barron's" є стаття про Східноєвропейські країни, котрі згодилися приєднатися до Європейської спільноти. Їм дозволять вступ через вісім місяців, в травні 2004 року, але євро вони зможуть адоптувати лише в 2006 році найраніше.
В статті вважається, що економічний зріст цих країн повинен сильно піднятися над теперішнім середньоєвропейським. Наприклад, середній зріст східньоєвропейської країни очікується в 4%, а самої ЄС 1.5%. Пожвавлення роздрібної торгівлі в східноєвропейських країнах зросте, як очікується, на 5% протягом кілької наступних років. А серед самої ЄС лише на 1%.
В статті аналізується можливості для західного інвестора в східноєвропейські країни. Наприклад, ті інвестори, котрі купили бонди східноєвропейських країн - кандидатів на вступ у ЄС, отримали дуже добрий прибуток протягом років, бо за цей час процентні ставки пройшли злиття - східноєвропейські, маючи їх високими, поступово впали до рівня ЄС, чим підняли вартість попередньо куплених бондів.
Ті інвестори, котрі вкладали у акції східноєвропейських компаній, також отримали прибутки. Практично і одні, і другі вже вичерпали потенціал стрімкого зросту. Але залишилися країни колишнього СССР, що своєю економікою принесуть лише 5% до зросту GDP ЄС. Проте вони також принесуть на 20% збільшення населення ЄС. І тому, що в цьому випадку саме зріст населення є більш важливим, інвестори повинні орієнтуватися на ділянках економіки, пов'язаних з споживацьким сектором.
Багато західних банків вже мають свою присутність у країнах Східної Європи. Наприклад, Societe Generale володіє 60% Komercni Banka в Чеській республіці. Allied Irish Bank з Ірландії володіє 70% польського Bank-у Zachodni, італійський Unicredito Italiano контролює польський Bank Pekao. Ці банки внесли багато фінансових "продуктів" західного зразка до згаданих країн протягом останніх 10 років, але існує ще багато інших типів гіпотечних позичок, спільних фондів та страхувальних продуктів, з котрими в цих країнах ще не знайомі.
Згаданий сильний зріст принесете додаткові прибутки до домашніх бюджетів сімей, отже, дозволить збільшити споживацькі витрати, що, в свою чергу, дозволить запропонувати ці вже давно встановлені на Заході фінансові продукти.
З іншого боку, багато компаній, котрі продають свою продукцію до Європи закликають прийняти євро, бо це мало б ліквідувати торгові бар'єри, збільшити експорт їх товарів та збільшити економічний зріст.
Отже, в понеділок фінансові ринки Швеції повинні показати реакцію на голосування. Якщо буде "так", то шведські бонди виростуть в ціні, бо прибутковість їх повинна буде падати до рівня німецьких, що мають на 0.5% меншу прибутковість (як прибутковість бондів падає, то ціна їх зростає). Ринок акцій, правдоподібно, трохи впаде, а крона зросте в ціні. Зріст ціни крони означатиме дорожчий експорт з Швеції, отже, прибутки компаній, що експортують, постраждають.
Також відбудеться сильний відплив інвестиційного капіталу з Швеції, бо місцеві пенсійні і страхувальні компанії змушені будуть перемістити капітал, щоб його позиція більше відповідала вазі Шведської економіки в ЄС - 6%, тобто, краще його диверсифікувати і використати нові можливості.
В суботній газеті "Barron's" є стаття про Східноєвропейські країни, котрі згодилися приєднатися до Європейської спільноти. Їм дозволять вступ через вісім місяців, в травні 2004 року, але євро вони зможуть адоптувати лише в 2006 році найраніше.
В статті вважається, що економічний зріст цих країн повинен сильно піднятися над теперішнім середньоєвропейським. Наприклад, середній зріст східньоєвропейської країни очікується в 4%, а самої ЄС 1.5%. Пожвавлення роздрібної торгівлі в східноєвропейських країнах зросте, як очікується, на 5% протягом кілької наступних років. А серед самої ЄС лише на 1%.
В статті аналізується можливості для західного інвестора в східноєвропейські країни. Наприклад, ті інвестори, котрі купили бонди східноєвропейських країн - кандидатів на вступ у ЄС, отримали дуже добрий прибуток протягом років, бо за цей час процентні ставки пройшли злиття - східноєвропейські, маючи їх високими, поступово впали до рівня ЄС, чим підняли вартість попередньо куплених бондів.
Ті інвестори, котрі вкладали у акції східноєвропейських компаній, також отримали прибутки. Практично і одні, і другі вже вичерпали потенціал стрімкого зросту. Але залишилися країни колишнього СССР, що своєю економікою принесуть лише 5% до зросту GDP ЄС. Проте вони також принесуть на 20% збільшення населення ЄС. І тому, що в цьому випадку саме зріст населення є більш важливим, інвестори повинні орієнтуватися на ділянках економіки, пов'язаних з споживацьким сектором.
Багато західних банків вже мають свою присутність у країнах Східної Європи. Наприклад, Societe Generale володіє 60% Komercni Banka в Чеській республіці. Allied Irish Bank з Ірландії володіє 70% польського Bank-у Zachodni, італійський Unicredito Italiano контролює польський Bank Pekao. Ці банки внесли багато фінансових "продуктів" західного зразка до згаданих країн протягом останніх 10 років, але існує ще багато інших типів гіпотечних позичок, спільних фондів та страхувальних продуктів, з котрими в цих країнах ще не знайомі.
Згаданий сильний зріст принесете додаткові прибутки до домашніх бюджетів сімей, отже, дозволить збільшити споживацькі витрати, що, в свою чергу, дозволить запропонувати ці вже давно встановлені на Заході фінансові продукти.
Відповіді
2003.09.14 | Shooter
Тільки доповнення
юрко пише:>
> Багато західних банків вже мають свою присутність у країнах Східної Європи. Наприклад, Societe Generale володіє 60% Komercni Banka в Чеській республіці. Allied Irish Bank з Ірландії володіє 70% польського Bank-у Zachodni, італійський Unicredito Italiano контролює польський Bank Pekao. Ці банки внесли багато фінансових "продуктів" західного зразка до згаданих країн протягом останніх 10 років, але існує ще багато інших типів гіпотечних позичок, спільних фондів та страхувальних продуктів, з котрими в цих країнах ще не знайомі.
В Словаччині, фактично, всі банки, як і великі страхові компанії (колись державні) сьогодні є контрольовані західним (міжнародним) капіталом.
В Польщі подібна приватизація фінансового сектору "докінця" планується (план польської приватизації є тут, на Майдані, в розділі Економіка).
Щодо євро в Швеції - після вбивства міністерки закордонних справ кілька днів тому, проґнози "підвищили" ймовірність позитивного результату референдуму щодо Євро.
2003.09.14 | SLAVKO
Re: Тільки доповнення
Shooter:"Щодо "Євро" в Швеції - після вбивства міністерки закордонних справ кілька днів тому, проґнози "підвищили" ймовірність позитивного результату референдуму щодо Євро."Абсолютно точно.Це подібна ситуація як із убивством нідерландського праворадикала Піма Фортейна. Після його вбивства прихильність до його руху, по при те що він був гомосексуалістом, зросла. І його політичне крило перемогло у виборах. Не виключаю ,що хтось зараз візьме цю інформацію для кепкування , але я говорю про можливі позитивні результати ефекту від убивства міністра МЗС Швеції Анни Лінд. Шавкам , які спробують зараз спекульнути і перепитати ,чи її популярність у Шшвеції раптом не викликана тим, що вона можливо є лесбі. Скажу , що вона фантастична жінка, із специфічним шармом, якого немають такі пустопорожні ляльки, як Клавдія Шифер.
2003.09.14 | Shooter
А тут - проґноз щодо євро для нових ЦЄ членів ЄУ
http://eu.sme.sk/clanok.asp?vyd=&cl=1065302Вступ в ERM-2 - в 2006-2007 році.
Готівкове євро - на два роки пізніше.
2003.09.14 | Юра
Re: в неділю Швеція голосуватиме щодо євро
Покійна ЛІНД вийде переможцем своїх стремлінь.Безподобнійшою була ,і яко міністр, і як людина. Не один свічку в четвер поставив у церкві за її упокій.А якщо простіше: кобіта -- атас!!! Там ті шпиндики Солани , зо 5 чоловік боді гардс. А Анна просто приходить без жоднтх боді- гардів у кафе до журналістів ... ага.. так-так ... розцілується із своїми з
знайомими і матку - правду ріже, без тих дипломатичеих вихилясів. З усіма журнанілістами на рівні. Ех ! як її тії бусурмани-араби атакували. На кінець інтерв"ю --цілувалися.
Дуже багато допомогла Україні. Дала , фактично, без виї*осів орієнтир. Треба зробити так... так....
А Комісія ігри грала. Ну й догралися всі разом!
2003.09.14 | Горицвіт
поясніть, б.л.
> Наприклад, ті інвестори, котрі купили бонди східноєвропейських країн - кандидатів на вступ у ЄС, отримали дуже добрий прибуток протягом років, бо за цей час процентні ставки пройшли злиття - східноєвропейські, маючи їх високими, поступово впали до рівня ЄС, чим підняли вартість попередньо куплених бондів.Чому вартість бондів виросла, коли процентні ставки впали. (Процентні ставки — це скільки отримає власник бонду?) Це значить, прибутковість впала. Чому ж тоді вартість виросла?
2003.09.14 | Englishman
Re: поясніть, б.л.
Горицвіт пише:> > Наприклад, ті інвестори, котрі купили бонди східноєвропейських країн - кандидатів на вступ у ЄС, отримали дуже добрий прибуток протягом років, бо за цей час процентні ставки пройшли злиття - східноєвропейські, маючи їх високими, поступово впали до рівня ЄС, чим підняли вартість попередньо куплених бондів.
>
>
> Чому вартість бондів виросла, коли процентні ставки впали. (Процентні ставки — це скільки отримає власник бонду?) Це значить, прибутковість впала. Чому ж тоді вартість виросла?
Це дійсно може прозвучати досить confusing. Справа в тому, що доходність по бондам (yield) визначається як відношення купонної вартості (фіксований прибуток, який виплачується періодично) до вартості самого бонда. Наприклад, якщо по річному купону обіцяється виплачувати 100 баксів на протязі 10-ти років, а нинішня вартість бонда дорівнює 1000, то yield буде складати 10%. Припустимо (дуже примітивний сценарій), процентні ставки у східньоєвропейських країнах були на рівні саме 10 %, тоді як у сусідніх західноєвропейських- на рівні 5%. Цей спред є виправданим, якщо інвестори сприймають можливості інвестування на схід, як більш ризикованими. Але зараз припустимо, що з часом, через проведення деяких реформ, цей ризик зник. Що ми маємо? Перші інвестори, які здогадалися, що дохід (yield) на східноєвропейські бонди рано чи пізно впаде через зникнення цих ризиків, бачуть можливість зіграти на арбітражній різниці. В більш "активній" фазі, коли приходить сприйняття зникнення ризиків, до процесу підключається дуже багато інвесторів. ТОй, хто зробить це першим, буде у виграші, бо потім (це станеться дуже швидко) коли ринок прийде до рівноваги, ціна на бонди зросте, а yield впаде до західноєвропейського рівня (згадайте, як визначається yield).
Приблизно отак
2003.09.14 | Горицвіт
Re: поясніть, б.л.
Не впевнений, що я правильно зрозумів.Englishman пише:
> Перші інвестори, які здогадалися, що дохід (yield) на східноєвропейські бонди рано чи пізно впаде через зникнення цих ризиків, бачуть можливість зіграти на арбітражній різниці.
І що вони з ними роблять? Продають?
2003.09.14 | Englishman
Re: поясніть, б.л.
Ні, вони їх купують, в очікуванні того, що ціна на них у майбутньому зросте. Ще раз: зростання вартості бондів автоматично веде до зниження їх дохідності (бо купонні виплати, або числівник у вищезгаданному дробу, є фіксованними).Спробуйте подивитися на це таким чином: збільшення вартості бонда є вигідним для того, хто його тримає (бо він може отримати capital gain з його продажу), але не для того, хто його купить "пізніше за всіх" (тобто, коли він подорожчає до стану ринкової рівноваги). В останньому випадку, він інвестує гроші у цінний папер із нанижчим yield'ом. Добре для позичальника, але погано для інвестора.
2003.09.15 | юрко
Re: поясніть, б.л.
можете цю ситуацію розглянути у спрощеному варіанті. Як Englishman пояснив, бонд складається з двох частин - principal та coupon. Отой принципал, то є сума, яку позичають, наприклад, 1000 доларів і приймемо, що саме такою є ціна бонду. А друга частина є купон, котрий вказує процент, що боржник повинен сплачувати, скажімо, 10% на рік.Тепер, важлива деталь. Якби усі випущені державою-боржником бонди мали купони з тими самими 10% і з тим самим терміном життя, то їх ціна на ринку була б однакова, бо вони мали б ту ж саму прибутковість - 10% на рік принесуть на позичені/заплачені 1000 дол. сто доларів прибутку. Але, протягом кількох років економічна ситуація змінюється, скажімо, покращується. Отже, ризик зменшується і це означає, що держава не хоче виплачувати на нові бонди, котрі випускає, десять процентів, а лише 5%, бо й інвестори готові позичити під менший процент, бо вже не так страшно, що гроші пропадуть.
А на ринку новий інвестор має вибір - купити 10% бонд, чи 5% бонд. Він розуміє, що бонд, котрий виплачує 10% річних, не може коштувати, як бонд, котрий виплачує 5% річних. Очевидно, 10% бонд має коштувати дорожче, або 5% бонд - дешевше. Отже, як бачите, ціна 10% бонду в нашому випадку підніметься догори.
Колись перший інвестор за нього заплатив, скажімо, 1000 дол. (воно трохи складніше розраховувати, але для нашого випадку потрібна ясна ілюстрація). Через кілька років, як той інвестор захоче його продати, то вже бонд на ринку коштуватиме дорожче, ніж 1000 дол., бо за 1000 дол. тепер можна купити лише 5% бонд.
Але той, хто тепер перекупить 10% бонд в першого інвестора, реально отримуватиме прибуток не фіксовані 10%, а в кінцевому рахунку менше, бо він заплатив дорожче, ніж 1000 дол. і від тих 10% треба відняти збільшену ціну, тобто прибутковість бонду зменшиться.
Ось Вам і пояснення, чому при зрості ціни бонду, прибутковість його зменшується, а при падінні ціни прибутковість збільшується.
2003.09.15 | Горицвіт
дякую, тепер зрозумів. (-)
2003.09.14 | Shooter
An exit poll suggests that Sweden has voted to reject the euro
http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3108292.stmThe Swedish television poll of 10,731 people at 120 polling stations gives the No side 51.8% to the Yes side's 46.2%.
First results from the election commission also indicated a No victory - with a little less than half the votes counted, the No-side had 59% against 39% for the Yes-side.
Full preliminary results were expected at 1930 GMT (2130 local time).
2003.09.14 | Englishman
Багато американців будуть радіти (-)