09/17/2003 | В.І.

Судді повинні не призначатись, а обиратись народом.
Згадайте початок 90-х, коли ми наївно вважали, що призначаючи суддю на посаду пожиттєво, суддя буде працювати незалежно, не боятись начальства, чесно виконувати свої обов"язки. Як же ми помилялись. Хотіли як краще, а ...... Сьогодні суддів призначає президент і що ми отримали ? В особі судді ми маємо безкарного хапугу, який чинить безчинства в угоду багатіям та чиновникам-бандитам. Суддя виконує вказівки прокуратури бо сам вийшов звідти чи ще звідкись, давши хабаря. Нині посада судді коштує щонайменше 10000 доларів. То про яку законність та неупереджений розгляд справи може марити пересічний українець, коли суддя зайнятий питанням - як відбити свої бабки ? Або таке. У нас в місті безграмотна 30-літня шльондра, що заочно купила диплом юриста, терла кілька років стільця в управлінні юстиції клерком, одночасно будучи коханкою начальника, призначена суддею і таке творить, що диву даєшся. І от така сволота буде правити бал довічно і творити все що їй заманеться безкарно ? Хтось чув, щоб в Україні посадили хоч одного суддю ? Я ні.
А тепер по суті. Чи не пора повернутись до практики всенародного обрання суддів ? Як це було за совітів. Ідея була правильна, але, сплюндрована як і вся тодішня виборна система. Так от. Я пропоную суддів обирати на місцевих виборах на термін до 3-х - 5-ти років, переобирати по кілька разів, якщо він виявиться шанованою особою. А щоб змістити суддю, то також потрібно буде запитати у народу, який його обрав. Негоже, щоб суддя засиджувався на своєму місці, обростав сумнівними зв"язками. Сьогодні в Україні юристів вдосталь - вибрати є з кого. От приблизно така моя думка.