ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО на радіо "Свобода". Тема: ЄЕП
09/18/2003 | Олег Непокора
Дата: Середа, 17 вересня
Ведучий: Василь Зілгалов
Гості: Юлія Тимошенко - народний депутат України, лідер фракції БЮТ, член Комітету з питань правової політики.
--------------------------------------------------------------------------------
Київ-Прага, 17 вересня 2003 року.
Василь Зілгалов
Доброго вечора, шановні слухачі. У прямому ефірі “Вечірня Свобода”. В Празі ведучий Василь Зілгалов.
Сьогодні 17 вересня 2003 рік. Саме цього дня, лише у 1939 році, радянські війська, опираючись на радянсько-німецький пакт Молотова – Ріббентропа і “Секретні статті” до нього, окупували Західну Україну.
Населення цих областей у Москві не питали про те, чи вони хочуть такого аншлюсу - приєднання до СРСР.
У листопаді цього ж року в західних областях України почали діяти органа НКВС, і було відкрито 25 в’язниць та 2 внутрішні тюремні камери. З осені 1939 до осені 1940 було репресовано, головним чином депортовано, без суду і слідства, і навіть без документальних звинувачень понад 1 мільйон 200 тисяч західноукраїнського населення. Більшість депортованих вже ніколи не змогла повернутися додому.
Не дивно сьогодні, що більшість населення західних областей налаштовані проти будь-яких спільних просторів на Сході.
Якраз сьогодні Верховна Рада України 291 голосом схвалила підписання президентом України чотирьохсторонньої угоди про створення ЄЕП, що має статися завтра у Ялті. Лише дві депутатських фракції, а саме – “Наша Україна” і БЮТ - проголосували проти цього рішення парламенту. І про цей досить символічний історичний збіг і про те, що ж відбувалося у ВР сьогодні вдень, та які може мати наслідки підписання угоди про ЄЕП для України, ми дискутуватимемо з гостею “Вечірньої Свободи”.
Нагадаю номер телефону київського бюро для наших слухачів “Вечірньої Свободи”, куди можна потелефонувати і поставити свої запитання учасниці сьогоднішньої дискусії: 490-29-05. Код Києва - 044.
І я вітаю гостю “Вечірньої Свободи” у нашому київському бюро: народного депутата України, уповноваженого представника фракції БЮТ, члена Комітету з питань правової політики Юлію Тимошенко.
Я вас вітаю, пані Тимошенко, і дякую за згоду брати участь у програмі.
Юлія Тимошенко
Добрий вечір. Я чекаю на Ваше запитання. Дякую за запрошення і рада бути з Вами.
Василь Зілгалов
Добрий вечір. Я пропоную всім нам послухати матеріал Віктора Міняйла, який був сьогодні у ВР і спостерігав за тим, що ж там сьогодні відбувалося, як відбувалося голосування якраз по заяві щодо підписання документу України про входження до ЄЕПу.
Віктор Міняйло
За попередніми планами, угоду про створення Єдиного економічного простору 17 вересня мав розглянути Кабінет Міністрів України, а наступного дня, 18 вересня, Верховна Рада мала б голосувати з цього питання. Але не так сталося, як гадалося.
На засіданні уряду прем‘єр-міністр України Віктор Янукович жодним словом не згадав про угоду щодо ЄЕП. На зауваження присутніх на засіданні депутатів він відповів, що рішення уже ухвалено. Коли, як і де це відбувалося прем‘єр не уточнював.
А на пленарному засіданні Верховної Ради України після депутатських заяв, звернень і пропозицій спікер парламенту Володимир Литвин раптово згадав, що 18 вересня президенти України, Росії, Казахстану і Білорусі мають підписати угоду про ЄЕП.
І майже одночасно поставив на голосування питання, щоб ухвалити відповідне рішення в середу, а не в четвер, як було заплановано згідно з регламентом. Коли таке рішення було ухвалено, депутати з правої опозиції оточили трибуну і почали викручувати Володимиру Литвину мікрофони. Йому нічого не лишилося, як оголосити перерву, яка тривала понад годину.
А після перерви Володимир Литвин зазначив:
Володимир Литвин
Питання про те, щоб ми сьогодні прийняли рішення, воно обговорювалося у фракціях, і готувався відповідний документ, узгоджувався відповідний документ. Тому не потрібно було емоцій про те, щоб прийняти рішення, про те, щоб ми сьогодні голосували цю постанову. Ми обговорили вчора, в нас були різні точки зору, були дебати, зійшлися в одному, що ці документи не повинні суперечити законам, Конституції України та міжнародним угодам, що ми повинні завжди і в усьому шукати насамперед економічний інтерес.
Віктор Міняйло
Потім Володимир Литвин зачитав заяву, у якій зокрема сказано, що Верховна Рада України, підтверджуючи поглиблення взаємовигідного економічного співробітництва, висловлюючи переконання, що таке співробітництво сприятиме підвищенню рівня кооперації та міжнародного розподілу праці, висловлюючи волю своїх виборців, орієнтацію більшості громадян України на підтримку політичної консолідації суспільства заявляє про підтримку на цих засадах проекту угоди щодо формування Єдиного економічного простору.
Володимир Литвин
Я ставлю на голосування прийняття цього документу і прошу голосувати ... Погоджене з усіма керівниками фракцій... За – 291 – заява прийнята.
Віктор Міняйло
Після голосування Володимир Литвин оголосив до розгляду проект закону про державну програму розвитку рибного господарства.
Василь Зілгалов
Ще не встиг В.Міняйло закінчити свій репортаж, а в нас є слухач, який має якісь питання, що стосуються проблеми з ЄЕП. Так, Ви нас чуєте? Добрий вечір. Представтеся, будь ласка.
Слухач (переклад)
Добрий вечір. Так я Вас чую. Мене звати Дмитро. Коли можна, я буду говорити російською – мені так зручніше.
Василь Зілгалов
Будь ласка.
Слухач
В мене два запитання. Перше питання. Економічне становище України зараз дозволяє нам повернути весь економічний борг. МВФ радить не повертати все разом, а повернути частину. На мій погляд, я правда не експерт, але мені здається, що немає сенсу сплачувати шалені відсотки, коли ми в змозі повернути цей борг, і погасити заборгованість. Друге запитання. Які позитивні та негативні наслідки можуть бути для України, коли вона вступить в ЄЕП?
Василь Зілгалов
Дякую. Бачте, ці питання - два цікаві, і вони якраз пов’язані з темою нашої сьогоднішньої розмови. Я думаю, що в процесі розмови ми їх заторкнемо.
Я хотів би звернутися до пані Тимошенко з таким питанням, яке якраз випливає з репортажу В.Міняйла з ВР. Пані Тимошенко, як Ви вважаєте, у чому головна причина такого переносу розгляду на парламенті якраз заяви з приводу ЄЕП і раптовості заяви глави уряду, який сказав сьогодні, і для багатьох це стало несподіванкою, про те, що його кабінет вже давно ухвалив згоду на підписання угоди про ЄЕП? Чому такі перескоки, такі раптовості, пані Тимошенко?
Юлія Тимошенко
Справа в тому, що все що відбувається на чолі з діючим Президентом, відносно підписання угоди про ЄЕП, воно просто все є абсолютно нелогічним, нелегітимним, воно є екстраординарним. І навіть ті люди, які знаходяться в підпорядкуванні у Президента - це уряд, навіть, ті фракції, які знаходяться під контролем Президента – це фракції більшості. Вони, теж цей шматок, який їм запропонував Президент, просто не можуть проковтнути і переварити. І тому, коли обговорювалася ця інформація, про вступ до ЄЕП України в парламенті (була інформація і обговорення) стало очевидним всьому світові наскільки не сприймається і урядом, і парламентом, не сприймається той продукт, який нам запропонували. І не сприймається з абсолютно очевидних речей, якщо буде ваше питання, я далі про це скажу. І почали народжуватися абсолютно опозиційні до дій Президента заяви і дії уряду, заяви і дії в тому числі, не тільки опозиційних фракцій, но і фракцій більшості. І тому Президент, виходячи на підписання угоди про створення ЄЕП з Путіним, вимушений був якось прикрити той негатив, який лунав останні тижні на всіх інформаційних просторах України. Йому потрібно було освятити цю справу. І тому він в терміновому порядку хотів поставити постанову Верховної Ради, яка мала освятити його майбутнє підписання в той же день, угоди про створення ЄЕП. Але ж вийшло не так, як хотів Президент, тому що постанова, яка була прийнята сьогодні Верховною Радою, вона чітко каже про те, що можна підписувати будь-що, але ж за умови, якщо це не суперечить Конституції і не суперечить законам України, а також ратифікованим міжнародним угодам. Тобто навіть в цьому рішенні парламенту, за яке сьогодні не голосувала наша фракція, тому що ми вважаємо, що воно достатньо є м‘яким, але було підтримано Верховною Радою теж є застереження Президенту не підписувати антиконституційні речі. А в чому ця антиконституційність цієї угоди, якщо ви даєте мені час я можу зараз сказати.
Василь Зілгалов
Так, будь ласка, пані Тимошенко, я тільки хотів просто, перш ми будемо про це сьогодні говорити фактично весь час - це основна тема нашої сьогоднішньої розмови. Хотів вас спитати тільки про те, щоб слухачі наші почули. Чи було в відкритій пресі в Україні, чи можливо широко розповсюджувався документ, якраз проекту ЄЕП?
Юлія Тимошенко
Проект угоди, Ви маєте на увазі?
Василь Зілгалов
Так.
Юлія Тимошенко
Документи практично ще три дні тому офіційно ні передавалися не в засобам масової інформації, ні передавалось не аналітичним певним установам в Україні, не мала ВР. Отримали ми документи за декілька годин до обговорення в парламенті вже цієї теми. Тому депутати, практично вже по ходу обговорення, мали можливість знайомитися з проектом угоди про створення ЄЕП. І тому дуже важко, причому, до цієї угоди були дуже суперечливі зауваження самих міністрів. Частина міністрів Кабінету міністрів висловилася категорично проти цієї угоди, частина за. Але ж ті, що висловилися проти, висловилися публічно із наданням своїх експертних оцінок. І власне, з одного боку, це є жахливо, що Президент робить таке взагалі, що він робить з країною. А з іншого боку – просто прокидаються навіть ті чиновники, ті люди, які знаходяться під його п‘ятою, прокидаються і починають декларувати свою власну, чітку і достатньо патріотичну позицію.
Василь Зілгалов
Пані Тимошенко, от якщо Ви вже маєте, мабуть, під руками ці документи. Якщо так судити системно, щоб було зрозуміло для слухачів. Підпис України під документом про створення ЄЕП означатиме її згоду в принципі з інтеграцією в системний простір під назвою ЄЕП. Це ж так виглядає? Бо ж не можна підписувати документ, з яким погоджується там на 1/5, на 1/6 чи на 1/10?
Юлія Тимошенко
Так, угода, яка запарафована і яка буде підписана, наскільки я розумію, Президентом України, вона має одну частину достатньо загальну де сказано про гарну співпрацю, про покращення економік всіх країн, про взаєморозуміння, про консолідацію. Це така декларативна частина. Але ж в цій угоді є абсолютно дві конкретні речі на які ми маємо звернути увагу. Одна конкретна річ, вона стосується того, як четвіркою країн будуть прийматися рішення в нашому цьому спільному ЄЕП. І якраз і є антиконституційним те, що Україна, входячи в цей ЄЕП за угодою, буде мати в системі прийняття рішень (тобто коли будуть голосувати за будь-які рішення), Україна буде мати тільки 10% голосів. А Росія буде мати, по підрахункам, які зроблені на базі цієї угоди, від 70 до 83%. Рішення будуть прийматися простою більшістю голосів. Створюється для прийняття таких рішень наднаціональний, наддержавний орган де будуть всі країни представлені. Але ж вони будуть зовсім нерівними. Ми кажемо про те, що якщо вже Україна іде до економічної співпраці, вона має мати один повноцінний голос і рішення має прийматися консенсусом, тобто одноголосно. А коли Україні дають 10 % і будуть вирішуватись питання митних проблем, політики що стосується грошей, фінансів, політики що стосується створення, формування ринків? Розумієте, тобто Україна буде відсторонена взагалі від будь-якого прийняття рішень. І друга реальна річ, яка є в цій угоді. Це питання пов‘язані з монополістами, в тому числі енергетичними. Якщо Ви чули пана Азарова, він заявляв з трибуни, що Україна отримає дешеві енергоресурси, що вона буде піднімати на цьому свою економіку. Так от якраз в цій угоді написано, що ніяких дешевих енергетичних ресурсів Україна не отримає. Чітко і зрозуміло. Там написано, що буде єдина тарифна політика, в тому числі на транспортування енергоносіїв. Але ж ціни залишаються ринковими і кожний власник газу, нафти – а там вже давно в Росії приватні власники нафти і газу – вони будуть формувати свої ціни так, як вони захочуть. І держава на це, безумовно, впливати не буде. І тому, коли кажуть, що ми отримаємо дешеві енергоносії, це є дешева пропаганда. Я хочу щоб ми зараз не ставили питання так, як ставить пан Азаров, і так, як ставить пан Кучма. Ви за Росію, чи проти Росії? Ви за співпрацю з Росією, чи проти співпраці з Росією? Так питання категорично не ставиться. Всі в парламенті, до єдиного депутата, враховуючи і правий, і лівий сектор, за співпрацю з Росією. Але ж за рівноправну, за взаємовигідну, з правом прийняття повноцінного рішення, і тоді – будь-ласка, ніяких питань нема. І, власне, угода, яка запропонована, вона суперечить всім без виключення міжнародним угодам, які ратифіковані, які підписані відносно руху України до Європи. Можна визначатися політично: з Європою ми, чи з Росією. Мале ж не може бути такого, щоб під керівництвом одного і того ж президента ми пройшли 5 років прийняття міжнародних угод, ратифікації міжнародних угод по входженню у ЕС, а зараз, на чолі з тим же президентом, починаємо діаметрально протилежний рух, який повністю виключає все, що було зроблено до того. Ми ж не денонсували з вами міжнародні угоди. Ми ж нічого не зробили для того, щоб пояснити, що тепер президент буде робити з рухом до Європи. Може хтось і не поділяє цей рух, але ж щось потрібно робити з офіційними документами. І тому лякає така авантюрна позиція президента тільки, тому що уряд не підтримав президента. Дивує таке невігластво в питаннях права, коли можна, таким чином, повертати як завгодно цілу стратегію цілої країни. Тому ми за те, щоб будувались стосунки з Росією, з Європою – але ж логічно, не взаємовиключаючи один одного цей рух має бути. І має бути тільки на користь Україні. І при цьому – взаємовигідно для інших країн. Оце наша концепція, мені здається, достатньо логічна.
Василь Зілгалов
Пані Тимошенко, я хотів би якраз звернути увагу на те, що, фактично, підписання ЄЕП, як відзначають багато експертів і в Україні, і на Заході, означає інтеграцію в простір відповідний. І тоді як двох інтеграцій, в принципі, для однієї держави не може бути, то тоді інтеграція у ЄЕП виключає інтеграцію до Європи, до європейського простору. І сьогодні з’явилось чимало публікацій на Заході з приводу ЄЕП і позицій України, і, фактично, вони майже чи не в один голос заявляють, що підписанням цього документу в Ялті Президент України, фактично, одним розчерком пера перекреслює реальний, так би мовити, раніше проголошений курс на євроінтеграцію.
Юлія Тимошенко
Так. Це, безумовно, так. І всі експерти права, які працюють в уряді і ВР однозначно і дуже чітко сказали, що потрібно спочатку тоді денонсувати все, що ми підписували відносно входження в ЄС і в європейський простір, і почати зовсім інший процес. Це є політичне рішення, але ж воно має відбуватися по законам права, а не по бажанню однієї людини, яка не визначилась самостійно, куди вона веде країну. І тому, парламент сьогодні, суспільство втягнуте в протирічівий, конфліктний процес, який може привести до зовсім негативних наслідків. Ми з вами чудово знаємо, що в суспільстві України існують, на жаль, різні бачення – на заході і на сході, того, куди стратегічно має рухатися Україна. І такі спонтанні, хаотичні дії Президента, який спочатку іде до ЄС і затверджує всі документи, які вже в дії, практично, потім повертається, іде до ЄЕП 4 країн з Росією, Казахстаном, Білорусією, то, практично, суспільство, політикум, еліти, вони починають розриватися на дві частини, тому що вони і там, і там бачать вже практично завершений процес, там вони вже досягли результату, домовленості, і це з правової точки зору формалізовано. І коли йде такий розрив, то це, безумовно, відіб’ється на єдності суспільства, на єдності нації, на подальшій стратегії життя України, чи Україна буде єдиною державою, чи її будуть розділяти на Східну і Західну Україну і приєднувати частину до Сходу, частину до Заходу. Ми що, хочемо бачити таке майбутнє України? Ми що, можемо так безвідповідально ставитися до таких визначних речей? Безумовно, не можемо.
І тому, сьогодні парламент майже одноголосно прийняв рішення, і уряд сьогодні прийняв рішення, що угода, яка має бути підписана президентом щодо ЄЕП, не може суперечити Конституції, і не може суперечити законам і міжнародним угодам, які ратифіковані, і що ті частини, які (цієї угоди) будуть протирічити названим документам, вони просто не будуть дійсними. І це є державницька позиція. Далі вже можна дискутувати по змісту інших статей. Але ж ми не маємо зраджувати свою власну країну таким хаотичним, непередбачуваним, протирічивим рухом.
Василь Зілгалов
Дякую, пані Тимошенко. Я вибачаюсь, але у нас є слухачка, яка має до Вас питання. Ало! Ви нас чуєте?
Слухач
Чую. Добрий вечір.
Василь Зілгалов
Представтесь, будь ласка.
Юлія Тимошенко
Доброго вечора.
Слухач
Це Страченко Ольга з Києва.
Василь Зілгалов
Будь ласка.
Слухач
У мене такі два запитання. По-перше, як можна іти на будь-яку угоду з державою, яка украла у нас 6 літаків, картографічну апаратуру в Чорноморському флоті, гроші забрала і не віддає, і взагалі, зневажливо ставиться до нас, посміхається? І друге запитання: яка доля у цього, як він називається, асамблеї оцеї... в нас тоді комуністи, Ткаченко... декілька разів вони примусили ВР, щоб вона прийняла таке рішення. Що зараз діється? Як там Україна, платить вона туди внески чи не платить?
Василь Зілгалов
Це Ви маєте на увазі Співдружність незалежних держав?
Слухач
Так-так. Ткаченко прийняв. Ще тоді був цей, пан Чорновіл.
Василь Зілгалов
Ясно. Дякуємо. Ну, я думаю, що якраз от постановка питання слухачкою про СНД, вона актуальна, бо багато спостерігачів, які налаштовані скептично, вони кажуть, що з цього ЄЕП нічого не вийде – просто Київ виторговує собі якісь уступки від Росії підписом під тим документом, який буде мати тільки політичне значення перед наступними виборами, які будуть в Україні і в Росії, а сам ЄЕП приречений на долю тої ж самої Співдружності, про яку слухачка нагадала.
От як Ви, пані Тимошенко, вважаєте, чи дійсно цей документ, цей простір буде реалізований в повному обсязі найближчим часом?
Юлія Тимошенко
Я ставлюсь до міжнародних документів значно з більшою повагою, ніж те робить Президент. І я не можу сьогодні порекомендувати суспільству, ВР, народним депутатам розслабитися і сказати: “Не звертайте увагу на те, що там приймаються якісь угоди про створення ЄЕП, що вони там пишуть – це нас не цікавить, всеодно воно працювати не буде!”
Хіба можна так легковажно ставитися до питання такого рівня. Уявіть собі, що, з одного боку, Леонід Данилович – який до всього ставиться легковажно, але з іншого боку, з російського - інтелектуально міцні, достатньо патріотичні люди, які очолюються Путіним. І ми з української сторони говоримо – робіть все, що ви вважаєте за потрібне. Я вважаю, що це абсолютно невірний підхід, ми маємо кожній літері цієї угоди приділяти таку увагу, як ми приділяли нашому майбутньому життю. Тому угода може відбутися, ця угода в стані нашого парламенту може бути ратифікована. І ми маємо чітко знати, що наслідком цього буде делегування, тобто передача головних повноважень, які має здійснювати національна влада на національній території – комісії, створеної з 4 сторін, де Україна буде мати 10% голосів. І потім через міжнародні суди, фінансові претензії будемо відповідати, чому ми не виконуємо цю угоду.
Тому увага суспільства має бути прикута до цієї проблеми, до того, що ми втрачаємо право управляти своєю країною. І делегуємо це, в протиріч Конституції, яка передбачає, що ні ВР, ні діючий президент не може делегувати своїх повноважень будь-якому органу чи будь-якій особі.., тому не дати можливості прийняти ту угоду, яка позбавляє нас права голосу на міжнародній арені - це є абсолютно доцільно з точки зору інтересів кожної людини. А співпраця з Росією розумна, взаємовигідна – це є наше стратегічне бачення, ми маємо її вибудовувати. Слухачка питала, Росія така погана і вона так погано ставиться до України, вона не повернула заощадження, ще щось зробила, то давайте з нею не співпрацювати. То давайте чітко щоб ми розділили питання. Не Росія винна в тому, що Україна здає свої національні інтереси багато років, і це очолюють найвищі посадовці України, ми маємо себе винити в тому, що будь-яка держава світу може щось не виконувати відносно нас, десь нас принижувати, і проводити свої національні інтереси на нашій території без будь-якого нашого супротиву.
Ми себе маємо винити, а не Захід і не Росію.
Василь Зілгалов
Дякую, пані Тимошенко. Нагадаю, ми обговорюємо проблему входження України в ЄЕП. У нас у студії гостя Юлія Тимошенко, глава однойменного парламентського блоку, блоку Юлії Тимошенко. Ми продовжуємо програму.
Телефон у київській студії, куди можна телефонувати і ставити питання 4902905.
І ми продовжуємо. А може, в Україні більшість людей не розуміють, в які ігри грають політики? Ось, наприклад, нам в дискусіях в Москві, у передачах наших, донедавна експерти московські дохідливо пояснювали, що, наприклад, через кордон України з Ростовською областю, з Росією, є понад 150 доріг, а контрольно-пропускних пунктів донедавна було лише 4. Ці ж московські експерти пояснювали, що це величезні дірки, протяжність яких в цілому з Росії і України понад 2 тисячі км, і в них “влітає” і “вилітає” багато мільярдів доларів, але пересічний українець з цього нічого немає. Це думка московських експертів, наприклад, офіційні особи у Києві кажуть, що вся ікра, чорна, червона, що продається в Україні, не проходить офіційне оформлення. Хіба лише ікра – кажуть спостерігачі. Якраз виникає питання, що зміниться на краще якраз в цьому плані - контролю за рухом товарів, податків, коли його немає сьогодні. Коли буде створено ЄЕП, тоді взагалі відпаде необхідність в тому кордоні, який формальний є між Україною і Росією. Як Ви вважаєте, пані Тимошенко?
Юлія Тимошенко
Зона вільної торгівлі підтримується всіма фракціями в парламенті, це те, що підтримується в суспільстві, це йде мова про те, що ми можемо спокійно, вільно обмінюватися товарами нашого виробництва, але це - не те, що пропонує президент. Це зовсім інше. Питання кордону і його незахищеності - це не питання ЄЕП, це питання корупції , безконтрольності, яка, на жаль, ще існує в Україні, в тому числі, що стосується перетинання кордону України товарами з будь-якої іншої території. Сьогодні контрабанда стала нормою, дахом для контрабанди є самі представники силових структур і найвища влада в країні. Тому коли кажуть про прикордонні області, призначають губернаторів – то перше, що роблять, домовляються, кому належить контрабанда, і хто які хабарі з цієї контрабанди буде брати. Але ж створиться ЄЕП чи ні, у нас же не тільки з Росією йдуть товари, кордон як був незахищений, як не отримував бюджет від цього коштів абсолютно, і не буде отримувати.
Поки у діючої влади не народиться чітке бажання захистити кордон і зробити так, щоб не перетинали кордон контрабандні товари, а наповнювати бюджети своїх країн від того, що ці товари перетинають кордон, це і цигарки, і алкоголь, і продукти харчування. Практично, можна сказати, що є випадковістю, коли будь-яка структура платить в повному обсязі митні платежі, які має заплатити, в тому числі і податки. Нашим бідам може допомогти тільки чесна команда при владі, яка поставить за мету ці “авгієві конюшні” в країні прибрати, і тоді буде все, і співпраця з Росією, і співпраця з ЄС. І ніщо не буде руйнувати і практично знищувати наші з вами національні можливості і національні інтереси, і ми, власне, боремося за це. Я думаю, перемога прийде.
Василь Зілгалов
Дякую. У нас є слухач.
Слухач
Добрий вечір. Олексій з Ужгорода. Питання як до учасників дискусії, так і хай подумають і слухачі – ваші і наші, хто виграє, і як краще - чи грати з сильним супротивником чи з слабим. У мене все.
Василь Зілгалов
Дякую. Це зрозуміло. Про це якраз ми трохи говорили. І я хочу сказати якраз про ці речі, тобто йдеться про співвідношення пропорцій, про які пані Тимошенко вже сьогодні говорила, про те, що 80% командних голосів у наддержавному органі ЄЕП буде належати Росії, і тут Україна буде надзвичайно слабким суперником. Це вже зрозуміло. І хочу продовжити це питання слухача з Ужгорода в такому плані. Наприклад, сьогодні в Україні найнижча мінімальна пенсія в Європі – 9 доларів на місяць, найнижча середні зарплата в Європі, це тоді, коли 12 років тому Україну вважали серед країн колишнього СРСР найбільш перспективною, найбільш потужною, найбільш послідовною. І ось сьогодні Україна, замість того, щоб використовувати свій потенціал якраз в цивілізаційному європейському напрямку, не вирішує цих проблем, бо найнижчі ці характеристики говорять самі за себе. І чи цей вступ в ЄЕП змінить ці характеристики – ці найнижчі пенсії, найнижчі зарплати. Пані Тимошенко?
Юлія Тимошенко
Власне, слухач задав достатньо вірне питання – з ким краще бути в команді, конкурувати - з сильними країнами, які можуть багато чого дати Україні, навчити бути конкурентом, захищати свої права, навчити жити в цивілізованому просторі, чи він питає, якщо збираються разом багато слабких країн, чи можуть вони допомогти один одному. Дійсно, їм важко буде допомогти. Якщо ми кажемо зараз про пенсії, заробітні плати, то ми чудово з вами знаємо, що Україна і Росія мають цю біду, і від того, що вони об’єднаються, це навряд чи додасть пенсій і зарплат, і багато проблем є в самій Росії.
Але це не значить, що нам не потрібно співпрацювати, це невірний підхід, ми маємо використовувати можливості один одного, і консолідувати ринки один одного, але це може бути на зовсім інших засадах, коли кожна країна буде захищати свої інтереси, буде народжуватися сенергетичний ефект, який вигідний всім сторонам, а не робити, щоб хтось був підлеглим, а хтось давав вказівки, що і як робити, навіть якщо це суперечить нашим економічним пріоритетам. Це не може так бути. Візьміть такий простий приклад - емісійний центр. Якщо ми підписуємо угоду по ЄЕП, там передбачено, що ми ведемо спільну, єдину навіть грошово-кредитну політику, і крок за кроком, це мається на увазі, переходимо до єдиної грошової одиниці, це значить, що Україна втрачає можливість оперувати своєю монетарною масою. Хоча б це.. , коли в нас гривня достатньо стабільна, повноцінна –ми знаємо і віримо цій грошовій одиниці, чи готові ми сьогодні відмовитися від таких речей і піти на процедуру, яка не буде вже залежати від України. Десь буде емісійний центр. Десь буде інфляція. Ми ніяк не зможемо ці процеси поєднати. Це дуже важко.
Я більше того скажу. Лівий сектор в парламенті дорікає, що вступ до ЄС теж, на їхній погляд, є достатньо важким і там є наднаціональні органи, і все інше, але ніхто не каже, що ми маємо це робити або відносно Росії, або відносно Європи – незважено і всупереч національним інтересам. Так питання ніхто не ставить. Але в який би простір ми не входили – в російський, чи європейський, ми маємо кожний крок свій прорахувати на десятки років вперед, і жодної кабальною умови з будь-якої сторони Україна не має права приймати. І тому аналізувати потрібно кожний документ, не заважаючи на те, чи це ЄС чи ЄЕП.
Василь Зілгалов
Дякую. На жаль, час втікає. Не зважаючи на те, що одна гостя нас підвела - це представник НДП, уповноважений представник Людмила Супрун, депутат ВР, не прийшла чомусь. Не знаємо, чому, хай потім вона це якось пояснить.
Нагадаю слухачам, що сьогодні у студії ми дискутували з головою блоку однойменного Юлії Тимошенко – пані Юлією Тимошенко - на тему входження України до ЄЕП. Дякую, пані Тимошенко, за участь в цій дискусії.
Ведучий: Василь Зілгалов
Гості: Юлія Тимошенко - народний депутат України, лідер фракції БЮТ, член Комітету з питань правової політики.
--------------------------------------------------------------------------------
Київ-Прага, 17 вересня 2003 року.
Василь Зілгалов
Доброго вечора, шановні слухачі. У прямому ефірі “Вечірня Свобода”. В Празі ведучий Василь Зілгалов.
Сьогодні 17 вересня 2003 рік. Саме цього дня, лише у 1939 році, радянські війська, опираючись на радянсько-німецький пакт Молотова – Ріббентропа і “Секретні статті” до нього, окупували Західну Україну.
Населення цих областей у Москві не питали про те, чи вони хочуть такого аншлюсу - приєднання до СРСР.
У листопаді цього ж року в західних областях України почали діяти органа НКВС, і було відкрито 25 в’язниць та 2 внутрішні тюремні камери. З осені 1939 до осені 1940 було репресовано, головним чином депортовано, без суду і слідства, і навіть без документальних звинувачень понад 1 мільйон 200 тисяч західноукраїнського населення. Більшість депортованих вже ніколи не змогла повернутися додому.
Не дивно сьогодні, що більшість населення західних областей налаштовані проти будь-яких спільних просторів на Сході.
Якраз сьогодні Верховна Рада України 291 голосом схвалила підписання президентом України чотирьохсторонньої угоди про створення ЄЕП, що має статися завтра у Ялті. Лише дві депутатських фракції, а саме – “Наша Україна” і БЮТ - проголосували проти цього рішення парламенту. І про цей досить символічний історичний збіг і про те, що ж відбувалося у ВР сьогодні вдень, та які може мати наслідки підписання угоди про ЄЕП для України, ми дискутуватимемо з гостею “Вечірньої Свободи”.
Нагадаю номер телефону київського бюро для наших слухачів “Вечірньої Свободи”, куди можна потелефонувати і поставити свої запитання учасниці сьогоднішньої дискусії: 490-29-05. Код Києва - 044.
І я вітаю гостю “Вечірньої Свободи” у нашому київському бюро: народного депутата України, уповноваженого представника фракції БЮТ, члена Комітету з питань правової політики Юлію Тимошенко.
Я вас вітаю, пані Тимошенко, і дякую за згоду брати участь у програмі.
Юлія Тимошенко
Добрий вечір. Я чекаю на Ваше запитання. Дякую за запрошення і рада бути з Вами.
Василь Зілгалов
Добрий вечір. Я пропоную всім нам послухати матеріал Віктора Міняйла, який був сьогодні у ВР і спостерігав за тим, що ж там сьогодні відбувалося, як відбувалося голосування якраз по заяві щодо підписання документу України про входження до ЄЕПу.
Віктор Міняйло
За попередніми планами, угоду про створення Єдиного економічного простору 17 вересня мав розглянути Кабінет Міністрів України, а наступного дня, 18 вересня, Верховна Рада мала б голосувати з цього питання. Але не так сталося, як гадалося.
На засіданні уряду прем‘єр-міністр України Віктор Янукович жодним словом не згадав про угоду щодо ЄЕП. На зауваження присутніх на засіданні депутатів він відповів, що рішення уже ухвалено. Коли, як і де це відбувалося прем‘єр не уточнював.
А на пленарному засіданні Верховної Ради України після депутатських заяв, звернень і пропозицій спікер парламенту Володимир Литвин раптово згадав, що 18 вересня президенти України, Росії, Казахстану і Білорусі мають підписати угоду про ЄЕП.
І майже одночасно поставив на голосування питання, щоб ухвалити відповідне рішення в середу, а не в четвер, як було заплановано згідно з регламентом. Коли таке рішення було ухвалено, депутати з правої опозиції оточили трибуну і почали викручувати Володимиру Литвину мікрофони. Йому нічого не лишилося, як оголосити перерву, яка тривала понад годину.
А після перерви Володимир Литвин зазначив:
Володимир Литвин
Питання про те, щоб ми сьогодні прийняли рішення, воно обговорювалося у фракціях, і готувався відповідний документ, узгоджувався відповідний документ. Тому не потрібно було емоцій про те, щоб прийняти рішення, про те, щоб ми сьогодні голосували цю постанову. Ми обговорили вчора, в нас були різні точки зору, були дебати, зійшлися в одному, що ці документи не повинні суперечити законам, Конституції України та міжнародним угодам, що ми повинні завжди і в усьому шукати насамперед економічний інтерес.
Віктор Міняйло
Потім Володимир Литвин зачитав заяву, у якій зокрема сказано, що Верховна Рада України, підтверджуючи поглиблення взаємовигідного економічного співробітництва, висловлюючи переконання, що таке співробітництво сприятиме підвищенню рівня кооперації та міжнародного розподілу праці, висловлюючи волю своїх виборців, орієнтацію більшості громадян України на підтримку політичної консолідації суспільства заявляє про підтримку на цих засадах проекту угоди щодо формування Єдиного економічного простору.
Володимир Литвин
Я ставлю на голосування прийняття цього документу і прошу голосувати ... Погоджене з усіма керівниками фракцій... За – 291 – заява прийнята.
Віктор Міняйло
Після голосування Володимир Литвин оголосив до розгляду проект закону про державну програму розвитку рибного господарства.
Василь Зілгалов
Ще не встиг В.Міняйло закінчити свій репортаж, а в нас є слухач, який має якісь питання, що стосуються проблеми з ЄЕП. Так, Ви нас чуєте? Добрий вечір. Представтеся, будь ласка.
Слухач (переклад)
Добрий вечір. Так я Вас чую. Мене звати Дмитро. Коли можна, я буду говорити російською – мені так зручніше.
Василь Зілгалов
Будь ласка.
Слухач
В мене два запитання. Перше питання. Економічне становище України зараз дозволяє нам повернути весь економічний борг. МВФ радить не повертати все разом, а повернути частину. На мій погляд, я правда не експерт, але мені здається, що немає сенсу сплачувати шалені відсотки, коли ми в змозі повернути цей борг, і погасити заборгованість. Друге запитання. Які позитивні та негативні наслідки можуть бути для України, коли вона вступить в ЄЕП?
Василь Зілгалов
Дякую. Бачте, ці питання - два цікаві, і вони якраз пов’язані з темою нашої сьогоднішньої розмови. Я думаю, що в процесі розмови ми їх заторкнемо.
Я хотів би звернутися до пані Тимошенко з таким питанням, яке якраз випливає з репортажу В.Міняйла з ВР. Пані Тимошенко, як Ви вважаєте, у чому головна причина такого переносу розгляду на парламенті якраз заяви з приводу ЄЕП і раптовості заяви глави уряду, який сказав сьогодні, і для багатьох це стало несподіванкою, про те, що його кабінет вже давно ухвалив згоду на підписання угоди про ЄЕП? Чому такі перескоки, такі раптовості, пані Тимошенко?
Юлія Тимошенко
Справа в тому, що все що відбувається на чолі з діючим Президентом, відносно підписання угоди про ЄЕП, воно просто все є абсолютно нелогічним, нелегітимним, воно є екстраординарним. І навіть ті люди, які знаходяться в підпорядкуванні у Президента - це уряд, навіть, ті фракції, які знаходяться під контролем Президента – це фракції більшості. Вони, теж цей шматок, який їм запропонував Президент, просто не можуть проковтнути і переварити. І тому, коли обговорювалася ця інформація, про вступ до ЄЕП України в парламенті (була інформація і обговорення) стало очевидним всьому світові наскільки не сприймається і урядом, і парламентом, не сприймається той продукт, який нам запропонували. І не сприймається з абсолютно очевидних речей, якщо буде ваше питання, я далі про це скажу. І почали народжуватися абсолютно опозиційні до дій Президента заяви і дії уряду, заяви і дії в тому числі, не тільки опозиційних фракцій, но і фракцій більшості. І тому Президент, виходячи на підписання угоди про створення ЄЕП з Путіним, вимушений був якось прикрити той негатив, який лунав останні тижні на всіх інформаційних просторах України. Йому потрібно було освятити цю справу. І тому він в терміновому порядку хотів поставити постанову Верховної Ради, яка мала освятити його майбутнє підписання в той же день, угоди про створення ЄЕП. Але ж вийшло не так, як хотів Президент, тому що постанова, яка була прийнята сьогодні Верховною Радою, вона чітко каже про те, що можна підписувати будь-що, але ж за умови, якщо це не суперечить Конституції і не суперечить законам України, а також ратифікованим міжнародним угодам. Тобто навіть в цьому рішенні парламенту, за яке сьогодні не голосувала наша фракція, тому що ми вважаємо, що воно достатньо є м‘яким, але було підтримано Верховною Радою теж є застереження Президенту не підписувати антиконституційні речі. А в чому ця антиконституційність цієї угоди, якщо ви даєте мені час я можу зараз сказати.
Василь Зілгалов
Так, будь ласка, пані Тимошенко, я тільки хотів просто, перш ми будемо про це сьогодні говорити фактично весь час - це основна тема нашої сьогоднішньої розмови. Хотів вас спитати тільки про те, щоб слухачі наші почули. Чи було в відкритій пресі в Україні, чи можливо широко розповсюджувався документ, якраз проекту ЄЕП?
Юлія Тимошенко
Проект угоди, Ви маєте на увазі?
Василь Зілгалов
Так.
Юлія Тимошенко
Документи практично ще три дні тому офіційно ні передавалися не в засобам масової інформації, ні передавалось не аналітичним певним установам в Україні, не мала ВР. Отримали ми документи за декілька годин до обговорення в парламенті вже цієї теми. Тому депутати, практично вже по ходу обговорення, мали можливість знайомитися з проектом угоди про створення ЄЕП. І тому дуже важко, причому, до цієї угоди були дуже суперечливі зауваження самих міністрів. Частина міністрів Кабінету міністрів висловилася категорично проти цієї угоди, частина за. Але ж ті, що висловилися проти, висловилися публічно із наданням своїх експертних оцінок. І власне, з одного боку, це є жахливо, що Президент робить таке взагалі, що він робить з країною. А з іншого боку – просто прокидаються навіть ті чиновники, ті люди, які знаходяться під його п‘ятою, прокидаються і починають декларувати свою власну, чітку і достатньо патріотичну позицію.
Василь Зілгалов
Пані Тимошенко, от якщо Ви вже маєте, мабуть, під руками ці документи. Якщо так судити системно, щоб було зрозуміло для слухачів. Підпис України під документом про створення ЄЕП означатиме її згоду в принципі з інтеграцією в системний простір під назвою ЄЕП. Це ж так виглядає? Бо ж не можна підписувати документ, з яким погоджується там на 1/5, на 1/6 чи на 1/10?
Юлія Тимошенко
Так, угода, яка запарафована і яка буде підписана, наскільки я розумію, Президентом України, вона має одну частину достатньо загальну де сказано про гарну співпрацю, про покращення економік всіх країн, про взаєморозуміння, про консолідацію. Це така декларативна частина. Але ж в цій угоді є абсолютно дві конкретні речі на які ми маємо звернути увагу. Одна конкретна річ, вона стосується того, як четвіркою країн будуть прийматися рішення в нашому цьому спільному ЄЕП. І якраз і є антиконституційним те, що Україна, входячи в цей ЄЕП за угодою, буде мати в системі прийняття рішень (тобто коли будуть голосувати за будь-які рішення), Україна буде мати тільки 10% голосів. А Росія буде мати, по підрахункам, які зроблені на базі цієї угоди, від 70 до 83%. Рішення будуть прийматися простою більшістю голосів. Створюється для прийняття таких рішень наднаціональний, наддержавний орган де будуть всі країни представлені. Але ж вони будуть зовсім нерівними. Ми кажемо про те, що якщо вже Україна іде до економічної співпраці, вона має мати один повноцінний голос і рішення має прийматися консенсусом, тобто одноголосно. А коли Україні дають 10 % і будуть вирішуватись питання митних проблем, політики що стосується грошей, фінансів, політики що стосується створення, формування ринків? Розумієте, тобто Україна буде відсторонена взагалі від будь-якого прийняття рішень. І друга реальна річ, яка є в цій угоді. Це питання пов‘язані з монополістами, в тому числі енергетичними. Якщо Ви чули пана Азарова, він заявляв з трибуни, що Україна отримає дешеві енергоресурси, що вона буде піднімати на цьому свою економіку. Так от якраз в цій угоді написано, що ніяких дешевих енергетичних ресурсів Україна не отримає. Чітко і зрозуміло. Там написано, що буде єдина тарифна політика, в тому числі на транспортування енергоносіїв. Але ж ціни залишаються ринковими і кожний власник газу, нафти – а там вже давно в Росії приватні власники нафти і газу – вони будуть формувати свої ціни так, як вони захочуть. І держава на це, безумовно, впливати не буде. І тому, коли кажуть, що ми отримаємо дешеві енергоносії, це є дешева пропаганда. Я хочу щоб ми зараз не ставили питання так, як ставить пан Азаров, і так, як ставить пан Кучма. Ви за Росію, чи проти Росії? Ви за співпрацю з Росією, чи проти співпраці з Росією? Так питання категорично не ставиться. Всі в парламенті, до єдиного депутата, враховуючи і правий, і лівий сектор, за співпрацю з Росією. Але ж за рівноправну, за взаємовигідну, з правом прийняття повноцінного рішення, і тоді – будь-ласка, ніяких питань нема. І, власне, угода, яка запропонована, вона суперечить всім без виключення міжнародним угодам, які ратифіковані, які підписані відносно руху України до Європи. Можна визначатися політично: з Європою ми, чи з Росією. Мале ж не може бути такого, щоб під керівництвом одного і того ж президента ми пройшли 5 років прийняття міжнародних угод, ратифікації міжнародних угод по входженню у ЕС, а зараз, на чолі з тим же президентом, починаємо діаметрально протилежний рух, який повністю виключає все, що було зроблено до того. Ми ж не денонсували з вами міжнародні угоди. Ми ж нічого не зробили для того, щоб пояснити, що тепер президент буде робити з рухом до Європи. Може хтось і не поділяє цей рух, але ж щось потрібно робити з офіційними документами. І тому лякає така авантюрна позиція президента тільки, тому що уряд не підтримав президента. Дивує таке невігластво в питаннях права, коли можна, таким чином, повертати як завгодно цілу стратегію цілої країни. Тому ми за те, щоб будувались стосунки з Росією, з Європою – але ж логічно, не взаємовиключаючи один одного цей рух має бути. І має бути тільки на користь Україні. І при цьому – взаємовигідно для інших країн. Оце наша концепція, мені здається, достатньо логічна.
Василь Зілгалов
Пані Тимошенко, я хотів би якраз звернути увагу на те, що, фактично, підписання ЄЕП, як відзначають багато експертів і в Україні, і на Заході, означає інтеграцію в простір відповідний. І тоді як двох інтеграцій, в принципі, для однієї держави не може бути, то тоді інтеграція у ЄЕП виключає інтеграцію до Європи, до європейського простору. І сьогодні з’явилось чимало публікацій на Заході з приводу ЄЕП і позицій України, і, фактично, вони майже чи не в один голос заявляють, що підписанням цього документу в Ялті Президент України, фактично, одним розчерком пера перекреслює реальний, так би мовити, раніше проголошений курс на євроінтеграцію.
Юлія Тимошенко
Так. Це, безумовно, так. І всі експерти права, які працюють в уряді і ВР однозначно і дуже чітко сказали, що потрібно спочатку тоді денонсувати все, що ми підписували відносно входження в ЄС і в європейський простір, і почати зовсім інший процес. Це є політичне рішення, але ж воно має відбуватися по законам права, а не по бажанню однієї людини, яка не визначилась самостійно, куди вона веде країну. І тому, парламент сьогодні, суспільство втягнуте в протирічівий, конфліктний процес, який може привести до зовсім негативних наслідків. Ми з вами чудово знаємо, що в суспільстві України існують, на жаль, різні бачення – на заході і на сході, того, куди стратегічно має рухатися Україна. І такі спонтанні, хаотичні дії Президента, який спочатку іде до ЄС і затверджує всі документи, які вже в дії, практично, потім повертається, іде до ЄЕП 4 країн з Росією, Казахстаном, Білорусією, то, практично, суспільство, політикум, еліти, вони починають розриватися на дві частини, тому що вони і там, і там бачать вже практично завершений процес, там вони вже досягли результату, домовленості, і це з правової точки зору формалізовано. І коли йде такий розрив, то це, безумовно, відіб’ється на єдності суспільства, на єдності нації, на подальшій стратегії життя України, чи Україна буде єдиною державою, чи її будуть розділяти на Східну і Західну Україну і приєднувати частину до Сходу, частину до Заходу. Ми що, хочемо бачити таке майбутнє України? Ми що, можемо так безвідповідально ставитися до таких визначних речей? Безумовно, не можемо.
І тому, сьогодні парламент майже одноголосно прийняв рішення, і уряд сьогодні прийняв рішення, що угода, яка має бути підписана президентом щодо ЄЕП, не може суперечити Конституції, і не може суперечити законам і міжнародним угодам, які ратифіковані, і що ті частини, які (цієї угоди) будуть протирічити названим документам, вони просто не будуть дійсними. І це є державницька позиція. Далі вже можна дискутувати по змісту інших статей. Але ж ми не маємо зраджувати свою власну країну таким хаотичним, непередбачуваним, протирічивим рухом.
Василь Зілгалов
Дякую, пані Тимошенко. Я вибачаюсь, але у нас є слухачка, яка має до Вас питання. Ало! Ви нас чуєте?
Слухач
Чую. Добрий вечір.
Василь Зілгалов
Представтесь, будь ласка.
Юлія Тимошенко
Доброго вечора.
Слухач
Це Страченко Ольга з Києва.
Василь Зілгалов
Будь ласка.
Слухач
У мене такі два запитання. По-перше, як можна іти на будь-яку угоду з державою, яка украла у нас 6 літаків, картографічну апаратуру в Чорноморському флоті, гроші забрала і не віддає, і взагалі, зневажливо ставиться до нас, посміхається? І друге запитання: яка доля у цього, як він називається, асамблеї оцеї... в нас тоді комуністи, Ткаченко... декілька разів вони примусили ВР, щоб вона прийняла таке рішення. Що зараз діється? Як там Україна, платить вона туди внески чи не платить?
Василь Зілгалов
Це Ви маєте на увазі Співдружність незалежних держав?
Слухач
Так-так. Ткаченко прийняв. Ще тоді був цей, пан Чорновіл.
Василь Зілгалов
Ясно. Дякуємо. Ну, я думаю, що якраз от постановка питання слухачкою про СНД, вона актуальна, бо багато спостерігачів, які налаштовані скептично, вони кажуть, що з цього ЄЕП нічого не вийде – просто Київ виторговує собі якісь уступки від Росії підписом під тим документом, який буде мати тільки політичне значення перед наступними виборами, які будуть в Україні і в Росії, а сам ЄЕП приречений на долю тої ж самої Співдружності, про яку слухачка нагадала.
От як Ви, пані Тимошенко, вважаєте, чи дійсно цей документ, цей простір буде реалізований в повному обсязі найближчим часом?
Юлія Тимошенко
Я ставлюсь до міжнародних документів значно з більшою повагою, ніж те робить Президент. І я не можу сьогодні порекомендувати суспільству, ВР, народним депутатам розслабитися і сказати: “Не звертайте увагу на те, що там приймаються якісь угоди про створення ЄЕП, що вони там пишуть – це нас не цікавить, всеодно воно працювати не буде!”
Хіба можна так легковажно ставитися до питання такого рівня. Уявіть собі, що, з одного боку, Леонід Данилович – який до всього ставиться легковажно, але з іншого боку, з російського - інтелектуально міцні, достатньо патріотичні люди, які очолюються Путіним. І ми з української сторони говоримо – робіть все, що ви вважаєте за потрібне. Я вважаю, що це абсолютно невірний підхід, ми маємо кожній літері цієї угоди приділяти таку увагу, як ми приділяли нашому майбутньому життю. Тому угода може відбутися, ця угода в стані нашого парламенту може бути ратифікована. І ми маємо чітко знати, що наслідком цього буде делегування, тобто передача головних повноважень, які має здійснювати національна влада на національній території – комісії, створеної з 4 сторін, де Україна буде мати 10% голосів. І потім через міжнародні суди, фінансові претензії будемо відповідати, чому ми не виконуємо цю угоду.
Тому увага суспільства має бути прикута до цієї проблеми, до того, що ми втрачаємо право управляти своєю країною. І делегуємо це, в протиріч Конституції, яка передбачає, що ні ВР, ні діючий президент не може делегувати своїх повноважень будь-якому органу чи будь-якій особі.., тому не дати можливості прийняти ту угоду, яка позбавляє нас права голосу на міжнародній арені - це є абсолютно доцільно з точки зору інтересів кожної людини. А співпраця з Росією розумна, взаємовигідна – це є наше стратегічне бачення, ми маємо її вибудовувати. Слухачка питала, Росія така погана і вона так погано ставиться до України, вона не повернула заощадження, ще щось зробила, то давайте з нею не співпрацювати. То давайте чітко щоб ми розділили питання. Не Росія винна в тому, що Україна здає свої національні інтереси багато років, і це очолюють найвищі посадовці України, ми маємо себе винити в тому, що будь-яка держава світу може щось не виконувати відносно нас, десь нас принижувати, і проводити свої національні інтереси на нашій території без будь-якого нашого супротиву.
Ми себе маємо винити, а не Захід і не Росію.
Василь Зілгалов
Дякую, пані Тимошенко. Нагадаю, ми обговорюємо проблему входження України в ЄЕП. У нас у студії гостя Юлія Тимошенко, глава однойменного парламентського блоку, блоку Юлії Тимошенко. Ми продовжуємо програму.
Телефон у київській студії, куди можна телефонувати і ставити питання 4902905.
І ми продовжуємо. А може, в Україні більшість людей не розуміють, в які ігри грають політики? Ось, наприклад, нам в дискусіях в Москві, у передачах наших, донедавна експерти московські дохідливо пояснювали, що, наприклад, через кордон України з Ростовською областю, з Росією, є понад 150 доріг, а контрольно-пропускних пунктів донедавна було лише 4. Ці ж московські експерти пояснювали, що це величезні дірки, протяжність яких в цілому з Росії і України понад 2 тисячі км, і в них “влітає” і “вилітає” багато мільярдів доларів, але пересічний українець з цього нічого немає. Це думка московських експертів, наприклад, офіційні особи у Києві кажуть, що вся ікра, чорна, червона, що продається в Україні, не проходить офіційне оформлення. Хіба лише ікра – кажуть спостерігачі. Якраз виникає питання, що зміниться на краще якраз в цьому плані - контролю за рухом товарів, податків, коли його немає сьогодні. Коли буде створено ЄЕП, тоді взагалі відпаде необхідність в тому кордоні, який формальний є між Україною і Росією. Як Ви вважаєте, пані Тимошенко?
Юлія Тимошенко
Зона вільної торгівлі підтримується всіма фракціями в парламенті, це те, що підтримується в суспільстві, це йде мова про те, що ми можемо спокійно, вільно обмінюватися товарами нашого виробництва, але це - не те, що пропонує президент. Це зовсім інше. Питання кордону і його незахищеності - це не питання ЄЕП, це питання корупції , безконтрольності, яка, на жаль, ще існує в Україні, в тому числі, що стосується перетинання кордону України товарами з будь-якої іншої території. Сьогодні контрабанда стала нормою, дахом для контрабанди є самі представники силових структур і найвища влада в країні. Тому коли кажуть про прикордонні області, призначають губернаторів – то перше, що роблять, домовляються, кому належить контрабанда, і хто які хабарі з цієї контрабанди буде брати. Але ж створиться ЄЕП чи ні, у нас же не тільки з Росією йдуть товари, кордон як був незахищений, як не отримував бюджет від цього коштів абсолютно, і не буде отримувати.
Поки у діючої влади не народиться чітке бажання захистити кордон і зробити так, щоб не перетинали кордон контрабандні товари, а наповнювати бюджети своїх країн від того, що ці товари перетинають кордон, це і цигарки, і алкоголь, і продукти харчування. Практично, можна сказати, що є випадковістю, коли будь-яка структура платить в повному обсязі митні платежі, які має заплатити, в тому числі і податки. Нашим бідам може допомогти тільки чесна команда при владі, яка поставить за мету ці “авгієві конюшні” в країні прибрати, і тоді буде все, і співпраця з Росією, і співпраця з ЄС. І ніщо не буде руйнувати і практично знищувати наші з вами національні можливості і національні інтереси, і ми, власне, боремося за це. Я думаю, перемога прийде.
Василь Зілгалов
Дякую. У нас є слухач.
Слухач
Добрий вечір. Олексій з Ужгорода. Питання як до учасників дискусії, так і хай подумають і слухачі – ваші і наші, хто виграє, і як краще - чи грати з сильним супротивником чи з слабим. У мене все.
Василь Зілгалов
Дякую. Це зрозуміло. Про це якраз ми трохи говорили. І я хочу сказати якраз про ці речі, тобто йдеться про співвідношення пропорцій, про які пані Тимошенко вже сьогодні говорила, про те, що 80% командних голосів у наддержавному органі ЄЕП буде належати Росії, і тут Україна буде надзвичайно слабким суперником. Це вже зрозуміло. І хочу продовжити це питання слухача з Ужгорода в такому плані. Наприклад, сьогодні в Україні найнижча мінімальна пенсія в Європі – 9 доларів на місяць, найнижча середні зарплата в Європі, це тоді, коли 12 років тому Україну вважали серед країн колишнього СРСР найбільш перспективною, найбільш потужною, найбільш послідовною. І ось сьогодні Україна, замість того, щоб використовувати свій потенціал якраз в цивілізаційному європейському напрямку, не вирішує цих проблем, бо найнижчі ці характеристики говорять самі за себе. І чи цей вступ в ЄЕП змінить ці характеристики – ці найнижчі пенсії, найнижчі зарплати. Пані Тимошенко?
Юлія Тимошенко
Власне, слухач задав достатньо вірне питання – з ким краще бути в команді, конкурувати - з сильними країнами, які можуть багато чого дати Україні, навчити бути конкурентом, захищати свої права, навчити жити в цивілізованому просторі, чи він питає, якщо збираються разом багато слабких країн, чи можуть вони допомогти один одному. Дійсно, їм важко буде допомогти. Якщо ми кажемо зараз про пенсії, заробітні плати, то ми чудово з вами знаємо, що Україна і Росія мають цю біду, і від того, що вони об’єднаються, це навряд чи додасть пенсій і зарплат, і багато проблем є в самій Росії.
Але це не значить, що нам не потрібно співпрацювати, це невірний підхід, ми маємо використовувати можливості один одного, і консолідувати ринки один одного, але це може бути на зовсім інших засадах, коли кожна країна буде захищати свої інтереси, буде народжуватися сенергетичний ефект, який вигідний всім сторонам, а не робити, щоб хтось був підлеглим, а хтось давав вказівки, що і як робити, навіть якщо це суперечить нашим економічним пріоритетам. Це не може так бути. Візьміть такий простий приклад - емісійний центр. Якщо ми підписуємо угоду по ЄЕП, там передбачено, що ми ведемо спільну, єдину навіть грошово-кредитну політику, і крок за кроком, це мається на увазі, переходимо до єдиної грошової одиниці, це значить, що Україна втрачає можливість оперувати своєю монетарною масою. Хоча б це.. , коли в нас гривня достатньо стабільна, повноцінна –ми знаємо і віримо цій грошовій одиниці, чи готові ми сьогодні відмовитися від таких речей і піти на процедуру, яка не буде вже залежати від України. Десь буде емісійний центр. Десь буде інфляція. Ми ніяк не зможемо ці процеси поєднати. Це дуже важко.
Я більше того скажу. Лівий сектор в парламенті дорікає, що вступ до ЄС теж, на їхній погляд, є достатньо важким і там є наднаціональні органи, і все інше, але ніхто не каже, що ми маємо це робити або відносно Росії, або відносно Європи – незважено і всупереч національним інтересам. Так питання ніхто не ставить. Але в який би простір ми не входили – в російський, чи європейський, ми маємо кожний крок свій прорахувати на десятки років вперед, і жодної кабальною умови з будь-якої сторони Україна не має права приймати. І тому аналізувати потрібно кожний документ, не заважаючи на те, чи це ЄС чи ЄЕП.
Василь Зілгалов
Дякую. На жаль, час втікає. Не зважаючи на те, що одна гостя нас підвела - це представник НДП, уповноважений представник Людмила Супрун, депутат ВР, не прийшла чомусь. Не знаємо, чому, хай потім вона це якось пояснить.
Нагадаю слухачам, що сьогодні у студії ми дискутували з головою блоку однойменного Юлії Тимошенко – пані Юлією Тимошенко - на тему входження України до ЄЕП. Дякую, пані Тимошенко, за участь в цій дискусії.
Відповіді
2003.09.18 | пан Roller
Интересно,Україна буде мати тільки 10% голосів. А Росія 83%.
Олег Непокора пише:>
> Василь Зілгалов
>
> Бо ж не можна підписувати документ, з яким погоджується там на 1/5, на 1/6 чи на 1/10?
>
> Юлія Тимошенко
>
> Україна буде мати тільки 10% голосів. А Росія буде мати, по підрахункам, які зроблені на базі цієї угоди, від 70 до 83%.
2003.09.19 | пан Roller
Простые вещи. Модератор. Промоутер.
http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1063917618&first=&last=