Щодо останніх подій
09/20/2003 | Горицвіт
Навіщо підписано ЄЕП? Сказати "зрада" — це ще не пояснити мотиви Кучми. Важко повірити, що він діяв як безкорисливий патріот Росії. Значно легше повірити, що, як і завжди, переважали приватні інтереси збереження влади. Оте ЄЕП, навіть якщо воно буде діяти, зовсім не гарантує йому збереження влади: все одно вибори, вірогідна перемога опозиції і т.д. Бо за півтора роки ЄЕП не встигне набрати такої сили, щоб нейтралізувати внутрішню українську політику.
Значить, мають бути ще якісь мотиви. Якщо спробувати їх систематизувати, то буде:
(1) стратегічно-цивілізаційний мотив. По-всякому відгороджуватися від Заходу і зближатися з Москвою, навіть символічно (див. примітку "а"). Цей вектор паралельний відходу від демократії і консервації режиму. Цей підхід, можливо, дасть протягнути теперішню владу, але є програшним для країни. Наскільки свідомо Кучма грає в цю небезпечну гру, я не знаю. Може, це просто підсвідомі пориви. Не можуть вони забувати і про рахунки, які в західних (а не російських) банках і т.д. Тобто західно-східна їхня стратегія має бути, мабуть, такою, щоб наче виступати союзниками заходу (щоб не заблокували рахунки), але чітко відділитися від західного світу (щоб там дивилися крізь пальці на порушення прав людини і т.п.)
Для України дуже небезпечно, якщо така стратегія стане успішною. Запобігти їй можна тільки громадянською активністю і демонстрацію того, що в нас є потужна прозахідна опозиція.
ЄЕП, мені здається, добре лягає в цю стратегію.
(2) Створити новий розкол України. Спробувати затерти протистояння влада-опозиція (програшне для влади) і створити "про-російське-анти-російське" протистояння. Мені здається, вони ще не зовсім зважилися піти по цій стежці. Бо цього протистояння, скоріше всього, в суспільстві не виникне. А навпаки, буде гарний привід для консолідації.
(3) тактична мета. Збільшити хаос, а там буде видно.
(4) конкретна тактична мета. Тут найцікавіше. Мають бути прив'язки ЄЕП до "конституційної реформи". Наприклад, голосувати в пакеті ратифікацію і "реформу", щоб комуністам було легше проголосувати (див. прим. "б").
--------
Примітки:
(а) див., до речі, свіжу заяву якоїсь провладної асоції проти нового американського посла за начебто втручання у внутрішні справи:
http://liga.kiev.ua/news/show/?id=84151
(б) цитата з новин:
"...на думку Томенка, комуністи не наважаться брати участь у розподілі посад [за новим варіантом реформи], бо через явну співпрацю з Кучмою та Медведчуком "значно більше втратять в наступній парламентській кампанії". Тому вірогідність втілення у життя такої схеми є доволі низькою".
Значить, мають бути ще якісь мотиви. Якщо спробувати їх систематизувати, то буде:
(1) стратегічно-цивілізаційний мотив. По-всякому відгороджуватися від Заходу і зближатися з Москвою, навіть символічно (див. примітку "а"). Цей вектор паралельний відходу від демократії і консервації режиму. Цей підхід, можливо, дасть протягнути теперішню владу, але є програшним для країни. Наскільки свідомо Кучма грає в цю небезпечну гру, я не знаю. Може, це просто підсвідомі пориви. Не можуть вони забувати і про рахунки, які в західних (а не російських) банках і т.д. Тобто західно-східна їхня стратегія має бути, мабуть, такою, щоб наче виступати союзниками заходу (щоб не заблокували рахунки), але чітко відділитися від західного світу (щоб там дивилися крізь пальці на порушення прав людини і т.п.)
Для України дуже небезпечно, якщо така стратегія стане успішною. Запобігти їй можна тільки громадянською активністю і демонстрацію того, що в нас є потужна прозахідна опозиція.
ЄЕП, мені здається, добре лягає в цю стратегію.
(2) Створити новий розкол України. Спробувати затерти протистояння влада-опозиція (програшне для влади) і створити "про-російське-анти-російське" протистояння. Мені здається, вони ще не зовсім зважилися піти по цій стежці. Бо цього протистояння, скоріше всього, в суспільстві не виникне. А навпаки, буде гарний привід для консолідації.
(3) тактична мета. Збільшити хаос, а там буде видно.
(4) конкретна тактична мета. Тут найцікавіше. Мають бути прив'язки ЄЕП до "конституційної реформи". Наприклад, голосувати в пакеті ратифікацію і "реформу", щоб комуністам було легше проголосувати (див. прим. "б").
--------
Примітки:
(а) див., до речі, свіжу заяву якоїсь провладної асоції проти нового американського посла за начебто втручання у внутрішні справи:
http://liga.kiev.ua/news/show/?id=84151
(б) цитата з новин:
"...на думку Томенка, комуністи не наважаться брати участь у розподілі посад [за новим варіантом реформи], бо через явну співпрацю з Кучмою та Медведчуком "значно більше втратять в наступній парламентській кампанії". Тому вірогідність втілення у життя такої схеми є доволі низькою".
Відповіді
2003.09.20 | chytach
Якщо слухати не лише тих, кого приємно слухати, а також
i тих, хто має сказати щось розумне, то багато питань легкознаходять свою вiдповiдь. Ось що каже про українську полiтику
депутат вiд СДПУ(о):
11 вересня 2003 Геннадій Руденко, народний депутат: "Є в нас один , скажімо,
товариш, якого називають олігарх, в якого... труби і ми займаємось - держава, уряд
антидемпінгом по трубах, є в нас товариш, який займається карамеллю , от ми
починаємо слідкувати за карамеллю, заміть того, щоб кожен.. міністр займався
інтересами загальнонаціональними"
Геннадій Руденко, народний депутат, фракція СДПУ(о) у прямому ефірі радіо
?Свобода?.
Нажаль, Ю-Ю нiколи не згадують найважливiших гравцiв української
полiтики (маю на увазi сiм`ю Кучми). Їм значно легше вiдтягуватися на
комусь менш впливовому (на Медведчуковi, наприклад). Мабуть, iз
найбагацхими i найвпливовiшими людьми України їм треба пiдтримувати
добрi стосунки, щоб розв`язувати свої бiзнес-"вапроси". Маєте якесь
iнше пояснення? - Iз задоволенням вислухаю.
2003.09.20 | chytach
Попередня цитата була з FurUm-у. Ось iще звiдти ж:
20 вересня 2003, 16:13
Пінчук першим увійшов до ЄЕП
Прем?єр-міністри Росії і України Михайло Касьянов та Віктор
Янукович домовилися в Ялті про збільшення квот на поставки в
Росію труб великого діаметра (1420 мм) українського виробництва.
Квота буде збільшена з 135 тис. до 255 тис. тонн.
Про це повідомляє ?LIGA ONLINE? з посиланнями на газету ?Время
новостей?.
У той же час заст. глави Мінекономрозвитку Росії Максим
Медведков запевнив російських трубовиробників, що квоти будуть
збільшені тільки на цей рік, а це означає, що наступного року,
коли на ринку з?являться і російські труби великого діаметра,
суперечка з українцями буде абсолютно інакшою.
Росія ввела квоту на поставку труб з України навесні 2001 року.
Надалі дія квоти пролонгувалася на 2002 і на 2003 роки. Минулого
року українські підприємства вибрали близько 60% річної квоти,
поставивши в Росію 370 тис. т. продукції.
ForUm
(Принагiдно перепрошую за помилки у попередньому постингу - це через
транслiт).
2003.09.20 | юрко
Re: Попередня цитата була з FurUm-у. Ось iще звiдти ж:
Ваш приклад лише підтримує мою думку, що новий договір не буде працювати незважаючи на те, що б вони там не понапідписували. В централізованих економіках, якими є і Росія, і Україна, спочатку бюрократи підписують і підтримують те, що від них вимагає політична влада, а тоді коли приходиться це втілювати, з'являються в обох сторонах люди, чиї інтереси явно зачіпаються і вони, маючи потрібні ходи і впливи серед своїх бюрократів, в принципі відміняють вже домовлене і підписане. Гробове це діло - новий договір.2003.09.20 | chytach
Хотiлося б вiрити, але маю великi сумнiви щодо того, що
українська полiтика є чимось бiльшим нiж просто обслуговуваннямбiзнесу "сiм`ї". Мiй песимiзм базується на тому, що НIХТО з
опозицiї НIКОЛИ не згадує iмена кучминих родичiв, хоча справи
останнiх "вопiют". Нещодавно, наприклад, їй (сiм`ї) вiддали
майже задурно пiдприємство, за яке iнша бiзнес група
("Приват-банк", здається) була готова викласти 540-810 мiльйонiв.
Вражає не те, що така оборудка вiдбулася, а те, що ЖОДЕН з
опозицiонерiв не посмiв навiть натякнути на таку чималеньку втрату
для бюджету. Iз цього я роблю висновок, що влада "сiм`ї" є
набагато бiльшою, нiж ми уявляємо.
2003.09.20 | Горицвіт
квота на труби?
Ви думаєте, вони підписали цей страшно ризикований ЄЕП з метою збільшити квоту на труби з 135 тис. до 255 тис. тонн?Яку, до того ж, з нового року росіяни легко скасують.
2003.09.20 | chytach
Саме це я i думаю. Правда, пройшла була iнформацiя, що
нiбито Пiнчук якось сказав у приватнiй розмовi, що у разi приходудо влади Ющенка вiн зразу ж вiд`їжджає до Росiї. Думаю,
одним iз мотивiв органiзацiї цього ЄЕПу було бажання почати працювати
на "нову" батькiвщину.
2003.09.21 | Горицвіт
ну добре. А Кучма? Теж виїде?
І продовжить там працювати?Тоді йому прийдеться відмовитися від влади і втікти з кінцями.
2003.09.21 | chytach
А працювати вiн там буде "куратором" з України (хто ж, як
не вiн?) у тому самому наднацiональному органi, рiшення якого будутьобов`язковими для виконання усiма членами ЄЕП. (Головою цього
органу буде, звичайно ж, росiянин). Через значнi розмiри
української економiки буде окремий вiддiл (щось типи
"Малоросiйської колегiї" за царату), головою якого i буде Кучма.
2003.09.22 | Михайло Свистович
Re: Дас іст фантастіщ
chytach пише:> не вiн?) у тому самому наднацiональному органi, рiшення якого будуть
> обов`язковими для виконання усiма членами ЄЕП. (Головою цього
> органу буде, звичайно ж, росiянин). Через значнi розмiри
> української економiки буде окремий вiддiл (щось типи
> "Малоросiйської колегiї" за царату), головою якого i буде Кучма.
2003.09.22 | Олександр
Я чув і про Медведчука...
Як кажуть росіяни, "скатертью дорожка", але все одно цей масовий самовивіз сміття на звалище - занадто добре, аби бути правдою.Цікаво, кому корисне розповсюдження таких чуток ?
2003.09.21 | юрко
Re: Саме це я i думаю. Правда, пройшла була iнформацiя, що
це звичайнісіньке патякання Пінчука. Нікому він в Росії не потрібен, там своїх "кращих" за нього вистачає. Він герой в Україні і то у великій мірі завдяки Кучмі. Ні, він боротиметься за свій кусень ще довго. Таких, як він, ніде нікому не потрібно.2003.09.21 | 123
Сумнівна інфа
Пінчук відомий своїми прозахідними поглядами (на відміну від Деркача), але ж ніяк не любо*ю до Росії. Тому скоріше б він сказав, що поїде до Англії, я думаю.Бізнес-структури Пінчука відомі тим, що є побудовані на зразок зхідних і мають ефективних менеджерів. Тобто вони працюють не лише завдяки тупому дерібану держвласності, і мають бути ефективними (хоч, звісно, не настільки як зараз) і після зміни влади.
З різних джерел можна зрозуміти, що як раз Пінчук найбільше підготовлений до зміни влади і встановленні цивілізованих правил гри, оскільки його структури добре впорядковані і готові працювати без впливу влади
До того ж, неодноразово повідомлялось, що як у раз Пінчука були гарні стосунки з Ющенка, і вони спілкувались у родинному колі (але це було давно). Тобто я не думаю, що в Пінчука така вже антипатія до Ющенка.
2003.09.21 | chytach
Чи не могли б Ви дати якусь бiльш детальну iнформацiю? Бо,
як я вже вiдмiчав, про Пiнчука в нас дуже мало говорять. Все,що менi вiдомо з iнфи на Майданi, так це те, що вiн стоїть за
усiєю тiєю росiйськомовною ваханалiєю на нашому радiо, яку
вiн запроваджує надзвичайно агресивно ("Шансон", "Русскоє радiо",
i т. п.). Запитання: для чого?
Щодо Заходу - не думаю, що там будуть надто радо вiтати людину,
яка за кiлька рокiв стала мультимiльярдером у однiй iз найбiднiших
країн свiту. Правда пiсля того, як стала (це, звичайно, чиста
випадковiсть) зятем диктатора цiєї країни.
А те, що Ющенко спiлкується виключно з тими, хто коштує не
менше 100 млн. доларiв - на це ющенкофiли Вам скажуть, що то така
полiтична хитрiсть, орiєнтована виключно на захист "маленьких українцiв"
(у кого ж його шукати, той захист, як не у глитаїв?).
2003.09.22 | Михайло Свистович
Re: Даст іст правда
123 пише:> Пінчук відомий своїми прозахідними поглядами (на відміну від Деркача), але ж ніяк не любо*ю до Росії. Тому скоріше б він сказав, що поїде до Англії, я думаю.
Угу
>
> Бізнес-структури Пінчука відомі тим, що є побудовані на зразок зхідних і мають ефективних менеджерів. Тобто вони працюють не лише завдяки тупому дерібану держвласності, і мають бути ефективними (хоч, звісно, не настільки як зараз) і після зміни влади.
Угу
>
> З різних джерел можна зрозуміти, що як раз Пінчук найбільше підготовлений до зміни влади і встановленні цивілізованих правил гри, оскільки його структури добре впорядковані і готові працювати без впливу влади
Ну може не найбільше, але далеко не найменше
>
> До того ж, неодноразово повідомлялось, що як у раз Пінчука були гарні стосунки з Ющенка, і вони спілкувались у родинному колі (але це було давно).
Може і не так давно
>
> Тобто я не думаю, що в Пінчука така вже антипатія до Ющенка.
Ви правильно думаєте, чи, точніше сказати, правильно не думаєте
2003.09.22 | Максим’як
Re: Не всі мають дерибанити - хтось мусить і демпінгову сталь
Пінчук такий прозахідний, як Кучма. Хтось повинен продавати сталь на Захід по демпінгових цінах та з відкатом. Нащо Росії сталь - вона має свою.Я думаю, що у випадку втечі на Захід Пінчука, Суркіса, Медведчука та інших, потрібно націоналізувати їх майно і арештувати рахунки і крапка.
Щоб у нас не було за що???? Не смішіть!!
2003.09.22 | Спостерігач
Ви сильно помиляєтесь
123 пише:> Пінчук відомий своїми прозахідними поглядами (на відміну від Деркача),
Пінчук? Кому це він відомий прозахідними поглядами? Пінчук - 100% русофіл, таких ще пошукати.
але ж ніяк не любо*ю до Росії. Тому скоріше б він сказав, що поїде до Англії, я думаю.
>
> Бізнес-структури Пінчука відомі тим, що є побудовані на зразок зхідних і мають ефективних менеджерів.
Не забувайте додати - менеджерів з Росії. Він би і прем'єра з Росії запросив - будьте певні.
До речі, на відміну від нього Ахметов запросив саме західний менеджмент.
> Тобто вони працюють не лише завдяки тупому дерібану держвласності, і
звісно ні, лише завдяки тупому демпінгу
мають бути ефективними (хоч, звісно, не настільки як зараз) і після зміни влади.
>
> З різних джерел можна зрозуміти, що як раз Пінчук найбільше підготовлений до зміни влади і встановленні цивілізованих правил гри, оскільки його структури добре впорядковані і готові працювати без впливу влади
Та окрім есдеків всі готові до цивілізованих правил. Просто не всі вірять, що Ющенко їх здатен встановити...
> До того ж, неодноразово повідомлялось, що як у раз Пінчука були гарні стосунки з Ющенка, і вони спілкувались у родинному колі (але це було давно). Тобто я не думаю, що в Пінчука така вже антипатія до Ющенка.
Не здивуюсь якщо Пінчук і з Юлєю в тісному колі пив. І?
2003.09.20 | Горицвіт
хто впливовіший
chytach пише:> Нажаль, Ю-Ю нiколи не згадують найважливiших гравцiв української полiтики (маю на увазi сiм`ю Кучми).
Мабуть, найвпливовішим є сам Кучма. А його згадують постійно.
> Їм значно легше вiдтягуватися на комусь менш впливовому (на Медведчуковi, наприклад).
Я чомусь думаю, що Ви (як і я) не знаєте достеменно, хто з них впливовіший.
> Мабуть, iз найбагацхими i найвпливовiшими людьми України їм треба пiдтримувати добрi стосунки, щоб розв`язувати свої бiзнес-"вапроси". Маєте якесь iнше пояснення? - Iз задоволенням вислухаю.
Пояснення чого саме? Про ЄЕП — я написав вище.
2003.09.20 | chytach
Vidpovim zavtra - pereproshuju, ale mushu bigty. (-)
2003.09.21 | chytach
Тут на форумi це вже вiдмiчали, але нагадаю:
Дресирування тварин засноване на такому нехитрому прийомi:дресирувальник завжди б`є тварину виключно батогом, а руками лише пестить i
дає "канхветку". Через свою тупiсть тварина вважає своїм ворогом
батiг, а дресирувальника розглядає як захисника i друга. Окрiм Кучми, -
який просто зобов`язаний приймати удар на себе через свою посаду, - є
ще багато людей, якi мають зиск iз нинiшньої ситуацiї. Але вони
знаходяться у тiнi Кучми i Медведчука. Цей останнiй, фактично, є
основним виконавцем ролi "батога", тому насправдi усi наїзди на нього є
стрiляниною "у молоко", бо вiн лише виконує волю дресирувальника
(звiсно, не задурно).
Менi поведiнка опозицiї нагадує критику сталiнiзму у радянськi
часи, коли було "полiткоректним" казати, що соцiалiзм i провiдна
роль компартiї - то найкраща у свiтi демократiя, яку трохи
спаскудили такi виродки, як Єжов i Берiя. Позицiя, зайнята опозицiєю
майже тотожня критицi комунiзму у компартiйних колах пiд час перебудови.
У сучасних термiнах це звучить так: наша полiтична система є
найдемократичнiшою у свiтi (Ющенко), от якби оточення Кучми не
складалося iз таких покидькiв, як Медведчук.
Не думаю, що нашi опозицiонери тупi настiльки, як тi дресированi
тварини. Просто "вiдтягуватися" на батозi не чiпаючи дресирувальникiв
(якими є не тiльки Кучма) є бiльш безпечним для бiзнесу i здоров`я,
нiж почати боротися зi справжнiми хазяями життя, такими, як
мультимiльярдер Пiнчук (якщо вiрити захiдним часописам).
А запитання моє було простим: чому опозицiя, - яка нiбито так пiклуєтьсй
про пенсiонерiв i бюджетникiв, - так легко проковтнула те, що бюджет
недоодержав вiд 500 до 800 млн. гривень?
2003.09.21 | Роман ShaRP
Захід "А" і Захід "Є"
Горицвіт пише:> (1) стратегічно-цивілізаційний мотив. По-всякому відгороджуватися від Заходу і зближатися з Москвою, навіть символічно (див. примітку "а"). Цей вектор паралельний відходу від демократії і консервації режиму. Цей підхід, можливо, дасть протягнути теперішню владу, але є програшним для країни. Наскільки свідомо Кучма грає в цю небезпечну гру, я не знаю. Може, це просто підсвідомі пориви. Не можуть вони забувати і про рахунки, які в західних (а не російських) банках і т.д. Тобто західно-східна їхня стратегія має бути, мабуть, такою, щоб наче виступати союзниками заходу (щоб не заблокували рахунки), але чітко відділитися від західного світу (щоб там дивилися крізь пальці на порушення прав людини і т.п.)
>
> Для України дуже небезпечно, якщо така стратегія стане успішною. Запобігти їй можна тільки громадянською активністю і демонстрацію того, що в нас є потужна прозахідна опозиція.
>
> ЄЕП, мені здається, добре лягає в цю стратегію.
І тут потрібно згадати, що ми живемо вже не в часи "холодної війни", отже, Захід у нас не один.
Висуваю припущення: Америка (Бушівська) готова здати Україну Росії (і давно).
Чому:
1) Аби не Європі.
2) Сьогоднішня Росія скоріше "союзник" Америки у питанні боротьби з тероризмом, аніж противник
3) Росія швидше інтегрується в "американський" світ, процес американізації там проходить швидше -- це і мікрософтизація + боротьба з піратством (а на Україні висять $75млн. за піратство), і телешоу на мериканський манер, і ще багато чого, чого в нас поки що немає.
Банки і рахунки то добре. Але вони різні бувають. І рахунки у Європі, мабуть, то вже не те, що рахунки у Америці. Та й проти Кучми набагато більше виступала Америка, а не Європа -- основні правозахисники та справи проти кучми відкриті там, отже , --
Імхо, не так страшна для кучма Європа, як Америка.
2003.09.21 | Горицвіт
для цієї задачі — Захід єдиний
а нюансами можна знехтувати. І Європа, і США мають однакові підходи до демократії в Україні. Згадайте масу заяв і резолюцій — вони повторюються практично дослівно.Роман ShaRP пише:
> Висуваю припущення: Америка (Бушівська) готова здати Україну Росії (і давно).
Думаю, ні. Принаймні, це нічим не підтверджується.
>
> Чому:
> 1) Аби не Європі.
Є краща (для америки) модель "Нової Європи", або Туреччини, або Ізраїлю. Навіщо здавати Росії?
> 2) Сьогоднішня Росія скоріше "союзник" Америки у питанні боротьби з тероризмом, аніж противник
Росія буде їхнім "союзником" і без таких жертв. Досить того, що не будуть блокувати рахунки чи розслідувати бізнес Путіна.
2003.09.21 | Andrij
Back in the USSR!
Повератання прокучмівського бидла пикою до Росії та іншим місцем до Заходу аж ніяк не є "цивілізаційно-стратегічним" мотивом. Радше, навпаки, дуже практичним мотивом залишитись при владі, "прорвавшись" через непролазну систему виборів. Надалі, вірогідно, матиме місце дуже жорстка гра на знищення опозиції, скоріш за все, за широкої допомоги російських спецслужб. Опозицію знищуватимуть у пресі (почитайте той же УНІАН, він дуже змінився за останні кілька днів), у бізнесі, в політиці (масові переходи з опозиційних фракцій у ВР), та просто фізично. Все це не залишиться поза увагою Заходу, для чого й створено прикриття ЄЕП. Кучмісти не жартували, коли казали про "сінхронізацію" курсу до Європи з Біларуссю. Бо Європа Європою, а влада та можливість й надалі грабувати Україну є значно, значно дорожчі. До того ж, кучмісти завжди мали алергію на Захід, бо майже всі були в лавах номеклатури СССР та ненавидять західну демократію на суто рефлекторному рівні2003.09.21 | Горицвіт
розрахунок -- якщо був:
позиціонуватися як дика, азіатська країна, але цілком безпечна. "Не зачіпайте нас, ми дурні". "Перестаньте нам казати про вільні вибори і про свободу преси — ми азія".Причому в цю гру грає і Путін теж.
2003.09.21 | Andrij
Re: скоріш за все, все значно гірше
Нещодавно вбили одного з помічників депутата з опозиції. Таких вбивств буде більше. Рекомендую також почитати УНІАН, де бидло вже активно варнякає про згубну політику МВФ. Тобто, Україна така нещасна не через крадіжки та тупість правлячого бидла, а через МВФ. Віддача 2 мільярдів, коли більшість населення живе поза межою бідности, певно, має слугувати за знак "сили". Номеклатура вирішила піти в бій, головна причина тут є відчай перед вільними виборами.2003.09.21 | Franko
Що найстрашнішe
Цe тe, що данe злочиннe рішeння нe вилкикає особливого нeвдоволeння в насeлeння. Розчарування в міфах про момeнтальнe багатe життя, якe за рік принeсe нeзалeжність, виливається тeпeр у мовчазному схвалeнні ЄЕП. Що означає, що суспільний тиск ніколи нe зможe стати критичним. Якщо просунутий один відсоток кричить, то інші 99 з нeрозумінням на них дивляться. Я нe думаю, що CОЦІC з їхнім опитуванням щось засадово змахлював...2003.09.21 | Гура
Re: Що найстрашнішe
Franko пише:> Цe тe, що данe злочиннe рішeння нe вилкикає особливого нeвдоволeння в насeлeння. Розчарування в міфах про момeнтальнe багатe життя, якe за рік принeсe нeзалeжність, виливається тeпeр у мовчазному схвалeнні ЄЕП. Що означає, що суспільний тиск ніколи нe зможe стати критичним. Якщо просунутий один відсоток кричить, то інші 99 з нeрозумінням на них дивляться. Я нe думаю, що CОЦІC з їхнім опитуванням щось засадово змахлював...
Тому що:
1) 1/3 населення має родичів у Росії (22000000 людей з обох сторін кордону)
2) частина має бізнесові інтереси
3) пенсионери, комуністи, та взагалі багато хто, кому більше 40 років ще мають "ностальжі" по Брежнівськім часам
4) решта просто думає: містечкові олігархи все не дають дихати, так може нам "старшой брат" допоможе, "як раніше було"?
Так що нічого дивного.
P.S. Он в Росії думають піонерів відроджувати! .
2003.09.21 | Andrij
Re: Нема причин панікувати
Перемога визначається як правило не кількістю, а завзяттям, вірою, та розумом. 70% може бути абсолютно байдужа до ЄЕП, але більшість вже ненавидить Кучму. Опір режиму має спиратись на цю ненависть. Роль Росії останнім часом визначилась дуже чітко як підтримка кучмістів. ЄЕП має надати завзяття опозиції. Розум та віру опозиція вже має.2003.09.21 | Androfag
Re: Щодо останніх подій
Десь читав нещодавно (здається на НГ), що зараз кремленологія переживає на Заході відродження і другу молодість. Задачі кремленології (скажу зразу - я не кремленолог) полягають у прогнозуванні дій кремлівської верхівки при відсутності відкритої об'єктивної інформації. Як приклад, спосіб впорядкування портретів членів політбюро давав кремленологам можливість оцінки ступеню впливу різних угруповань всередині партій, і, як наслідок, можливість прогнозування коливань лінії партії з якою мусила коливатись кожна совіцька людина. Відродження кремленології пов'язують з приходом до влади Путіна, згортанням діяльності незалежних ЗМІ і відсутністю прозорих механізмів прийняття рішень. Якщо подивитись на інших фігурантів ЄЕП, то побачимо тих же совдепівських керівників з специфічним совдеповським мисленням і специфічними методами керівництва. Тому, IMHO, щоб розібратися з ЙОПОМ треба бути кремленологом із стажем2003.09.21 | Владимир Остров
ГОЛЫЙ ОБЪЕДИНИЗМ
В один из моих визитов на «историческую родину», проходя по Крещатику, наблюдал издалека привычную уже картину – шахтёров, стучащих по тротуару пустыми пластиковыми бутылками. Их требований я удовлетворить всё равно не смог бы (как бы мне того не хотелось), но решил хотя бы частично с ними ознакомиться. И сразу же увидел нечто, написанное крупными белыми буквами на куске ткани, цвет которого вызывал в памяти «красные уголки» и «ленинские комнаты»: «Нам нужна зарплата, а не независимость!»Не совсем на первый взгляд заметная несуразность этого лозунга, через некоторое время сформулировалось в вопрос: а что такое, собственно говоря, «зависимость»? Стучать бутылками по тротуару не в Киеве, а в Москве?
Вряд ли я бы решился задать его в лицо голодным шахтёрам – тем более что я, как уже говорил, имею к их проблемам весьма слабое отношение. Но когда-нибудь это всё равно придётся сделать. В несколько другой форме. Почему, например, польские шахтёры свои финансовые проблемы не увязывают с зависимостью или независимостью от кого-либо? И какая между этими вещами вообще существует связь?
…«Колбасная ностальгия», охватывающая временами послевоенное поколение экс-советских граждан – чувство при ближайшем рассмотрении вполне иррациональное. Причём настолько, что страдающие им не задумываются о его истоках и, основываясь на своих эмоциях, начинают выдвигать концепции государственного строительства: «Вот был Союз, и всё было хорошо. Значит, надо опять объединяться – и всё сразу будет…»
А ведь сие далеко не очевидно. Поэтому, давайте без эмоций. Чтобы представить себе, что же «будет», посмотрим сначала, как оно было.
Итак, старые добрые семидесятые. Все имели работу и получали зарплату. Все (или почти все…) пользовались услугами бесплатного медобслуживания, отдавали детей в бесплатные школы, всех более-менее берегла советская милиция… А ещё была самая передовая в мире советская наука и непобедимая (почти, как показал опыт Афганистана) Советская Армия.
На этом пока остановимся. Армия, наука, медицина – понятия, неразрывно связанные с такой необходимой в наше время вещью, как «государственный бюджет». Значит, разберёмся, откуда этот бюджет брался в Советском Союзе – и на что он расходовался.
Прежде всего вспомним, что бюджетные доходы чётко делились на две категории. К первой относились доходы государственных предприятий (таковыми в СССР были все) и налоги на всевозможные доходы граждан (которые только удавалось выявить; одной из форм такого налога была конфискация имущества). Вроде бы негусто. Но существовала ещё вторая категория: доходы от внешнеэкономической деятельности, также монополизированной государством. В основном это была продажа ресурсов, оружия, а также обслуживание зарубежных туристов.
Причина возникновения двух бюджетных потоков должна быть понятна: один объединял валютные поступления, второй – рублевые. У расходов разделение было не столь однозначным, хотя бы потому, что в системе здравоохранения использовались импортные препараты, учёные иногда ездили в загранкомандировки, на предприятиях монтировалось зарубежное оборудование… «Чисто рублёвыми» можно было назвать расходы на образование, жилищное строительство, оборону и правоохранительные органы. «Чисто валютной» было фактически только оплата дипломатического корпуса (под прикрытием которого действовала внешняя разведка).
Но – не следует забывать и о таких весьма существенных статьях бюджета, как «помощь братским компартиям» (на это расходовалась практически исключительно валюта) и содержание партийно-управленческого аппарата (трудно назвать по-другому государственных служащих в стране, где «руководящая и направляющая» роль КПСС была закреплена законодательно). По размерам эти расходы уверенно стояли на втором месте после военных. С той лишь разницей, что драгоценной свободно конвертируемой валюты на прокорм Коммунистической партии уходило тоже немало – по этой части наши дорогие партийцы были действительно дорогими. Им же всё требовалось самое лучшее, желательно заграничное… И участниками совсем недешёвых зарубежных круизов были в основном члены КПСС.
И, конечно же, немало средств (как в рублях, так в СКВ) поглощала «пропаганда советского образа жизни». Которая постоянно оказывалась в проигрыше: Голливуд расписывал «американский образ» намного красочнее и убедительнее, да ещё и неплохо на этом зарабатывал.
А что мы имеем сейчас? Во-первых, сразу отметим существенную деталь: исчезло разделение бюджета на рублёвую (гривневую) и валютную составляющую. Исчезла потому, что и рубли, и гривни можно без особых трудностей и практически в любых количествах менять на основные мировые валюты, а также друг на друга. Конечно, до полной и безоговорочной конвертируемости (возможности обмена в любом банке планеты) и российской, и украинской валюте ещё далеко. Но неприятные последствия частичной – мы все уже успели на себе ощутить: по самым скромным оценкам, ежегодно из Украины безвозвратно утекает не менее двух миллиардов долларов в разнообразной валюте. Данные по России ещё менее утешительные.
Куда же они утекают? Да туда же, куда и во времена Советского Союза: на удовлетворение необъятных аппетитов «новой элиты», в которую трансформировались преступные группировки и партийно-государственный аппарат после своего благополучного слияния. В результате количество жаждущих существенно возросло, и желаний у них только прибавилось. Каждому хочется иметь виллу на Канарах! А потом оказывается, что нужно ещё платить налог на недвижимость…
А бюджетных доходов стало всего-то ничего. Госпредприятия успешно приватизированы и кормят новых владельцев, и немножко налоговых инспекторов, по долгу службы интересующихся, куда деваются их доходы. Таможня тоже не очень-то охотно делится конфискованным, а уж простые граждане – те вообще всячески стараются скрыть от соответствующих органов источники средств своего существования. Несознательные граждане почему-то думают, что «органы» могут в один не самый прекрасный день эти источники перекрыть… Нет, какая-то часть налогов, безусловно, собирается. И её местами даже хватает на содержание депутатского корпуса, многочисленных (даже по сравнению с советскими временами) чиновников и милиционеров, а в России – даже на поддержание армии в состоянии некоторой боеготовности.
Немало, правда? А ведь это на самом деле только небольшой остаток от тех средств, которые покидают пределы наших стран! Представляете, сколько можно было бы выплатить зарплат учителям и научным сотрудникам, закупить современного медицинского оборудования, построить школ и детских садов – если бы удалось остановить этот мощных поток? Вопрос только в том, кто это будет делать.
Давайте на секундочку поверим в «доброго царя», то есть в «мудрое правительство», и представим себе, что (к примеру) в России к власти каким- то образом пришли патриотично настроенные граждане, которые взялись решать эту проблему: ввели более жёсткие таможенные правила, ограничения на вывоз валюты, регламентировали порядок её обмена на рубли и обратно, обязали предприятия продавать государству валютную выручку, запретили деятельность зарубежных финансовых организаций на территории России… Меры вполне драконовские. Отпадает даже необходимость возобновлять уголовную ответственность за «незаконное хранение валюты». Граждане сами с перепугу прибегут в Центробанк и всё поменяют на рубли. А как в эту систему впишется Украина? Да никак. От неё тоже придётся отгораживаться, иначе валютные средства потекут из России через неё (на радость местным финансовым воротилам). Либо… придётся обязать украинское правительство ввести подобные меры на подконтрольной им территории.
Это можно будет назвать «вмешательством во внутренние дела Украины», но скорее всего, в оборот запустят какой-нибудь более благозвучный эвфемизм, вроде «неотложных мер по защите единого экономического пространства». А если короче – «с Россией в Европу» не получится. Не получится и в том случае, если никакое «патриотическое правительство» к власти не придёт. Дело в том, что вступление в Евросоюз (хотя бы в качестве ассоциированного члена) предполагает принятие правовых норм, которые серьёзно затруднят получение сверхприбылей (читай – ограбление собственных граждан) российско-украинскими олигархами. А на этих сверхприбылях, собственно, и держатся нынешние властные структуры.
Да и не будет Россия ни от кого отгораживаться! Она ведь собирается становиться полноправным членом мирового сообщества, и даже претендует на какое-то лидерство в оном. Украинские правящие круги таких амбиций, судя по всему, лишены (возможно, это и к лучшему). Но аппетиты у них ненамного умереннее, чем у российских. И понятно, какой они сделают выбор, если будет возможность выбирать: «вложить» бюджетные денежки на свой счёт в швейцарском банке – или вложить их в модернизацию не самой прибыльной, но стратегической отрасли промышленности. Так что бедным шахтёрам действительно придётся выбирать не между зарплатой и независимостью, а между Киевом и Москвой. В смысле – где стучать бутылками по тротуару.
Правда, существует ещё одна точка зрения, бесподобная в своей наивности, но достаточно легко внушаемая определённой категории граждан. Звучит она примерно так: «Вот если Украина присоединится к России, Путин тут быстро наведёт порядок!». Варианты: даст всем зарплату, пенсию, зальёт Украину нефтью по смешным ценам… Уважаемые мыши, не подскажете ли мне, где встречается самый дешёвый сыр? И заодно – сколько раз платит скупой?
Даже если представить себе, что Россия, объединясь с Украиной и Беларусью (и даже, возможно, с Молдовой – хотя последние события показывают, что эта тёплая республика не очень-то стремится в какие-то «славянские союзы»), - во избежание потерь материальных и человеческих ресурсов отгородиться от всего мира совсем уж глухим железным занавесом, украинским шахтёрам от этого не станет легче. Уголь уже давно перестал быть основным источником энергии в промышленности, а уж экспорт его тем более окажется убыточным. Если, конечно, платить шахтёрам зарплату, причём такую, за которую не стыдно лезть под землю. Если не платить (а также не вкладывать средства в обеспечение безопасности и модернизацию шахтного оборудования) – тогда всё в порядке.
А может, украинским газовикам и нефтяникам найдётся работа в «славянском союзе»? Да конечно же найдётся! Только платить за неё будут значительно меньше, чем в советские времена: слишком много сейчас приходится на одного нефтяника разнообразных управленцев, банкиров, посредников и налоговых инспекторов. Не следует также забывать, что российские месторождения нефти и газа, пригодные для разработки, остались в местностях с малоблагоприятными, мягко скажем, природными условиями. Условия подходят? Добро пожаловать в «славянский союз»!
Ну уж украинским крестьянам, им-то, кормильцам нашим, им же ни на какой Ямал ехать не надо, они-то хоть получат от «единого экономического пространства» хоть какую-то выгоду?
Не получат. Ехать им, конечно, никуда не надо – но любая продукция, произведенная человеческими руками, каждый баррель нефти, ими добытый, каждый километр нефтепровода может (и должен!) быть оценен в количестве пищевых продуктов, поддерживающих существование человека в процессе производства. И всё природное богатство России (которое используется в качестве главной приманки для потенциальных членов «славянского союза»), оцененное в таких единицах, оказывается для крестьян несоразмерно дорогим. Тем более дорогим, что им придётся спонсировать не только труд буровиков и строителей в вечной мерзлоте, но и продукцию, производимую в городах Сибири и Урала. Там уже сейчас зарплата выше, чем в среднем даже по России. Зачем? А иначе немного нашлось бы желающих производить там продукцию. А за счёт чего? За счёт скрытых или явных государственных дотаций. Которые, опять-таки, могут быть измерены в единицах продовольствия, скрыто или явно отнятых у сельхозпроизводителя. Так что самостоятельно распоряжаться своей продукцией в «славянском союзе» украинские крестьяне не смогут. Уж тут Путин порядок действительно наведёт. Не Путин, так его преемник.
Вот во что может обойтись нежелание внедрять энергосберегающие технологии и развивать альтернативную энергетику. Не говорю уже о цене, которую Украина в составе такого союза вынуждена будет платить за потуги московского руководства на «мировое лидерство». А также за усмирение всевозможных мятежников и борьбу с сепаратистами, то есть со всеми, кому вздумается жить на своей земле согласно своим обычаям и самим решать, кого «спонсировать», а кого не стоит. Такая вот неприятная сторона вырисовывается у «православного братства»…
(Текст впервые опубликован на "Майдане" весной 2002 года, но был утерян. К счастью, текстовые файлы горят даже хуже, чем рукописи.)
2003.09.21 | Гура
Да, текст интересный (-)
2003.09.21 | Len
Re: ГОЛое диллетанство!
Пан Остров. Прочитал Вашу тягомутину и стало скучно. Хотел ответить подробно, но зевнул и стало лень отвечать на подобные опусы.Чтобы не быть голословным, отмечу одну несуразность, а они почти в каждом абзаце.
У Вас " Не следует также забывать, что российские месторождения нефти и газа, пригодные для разработки, остались в местностях с малоблагоприятными, мягко скажем, природными условиями. Условия подходят?".
Я не совсем понял понял к кому обращен Ваш вопрос? Если к сотням тысяч украинцев , едущим на газо-, нефте и лесоразработки Сибири, то они ответил положительно уже фактом своего оправления на работу.
Если этот вопрос задается представителям бизнеса, то поведение западных компаний(BP, Exxon, Shell и многих других, которые в последние недели как сговорились и обьявили о многомиллиардных вложениях в добычу нефти в Сибири) говорит о многом.
Т.е труд и капитал ответил положительно. а кого еще интересует этот вопрос. Грязных политиков из НУжника??
Извините пан Остров. Но у меня нет привычки оскорблять оппонентов. Поэтому процитированную Вами нелепицу отнесу на счет Вашей занятости, потому что иначе Вы бы знали что у России самые крупные запасы нефти в Каспийском море( во много раз превосходящие азербайджанские). Огромные запасы в незамерзающем Баренцовом море и у острова Сахалин.
С уважением Len г.Киев 21 сентября
2003.09.21 | Dworkin
Скучно - не читай! ;)
Все равно ответите каким-нибудь бездоказательным бредом и не по сущству2003.09.21 | Владимир Остров
Это единственное возражение?
Слабовато. Особенно с прикрытием ссылками на лень.Украинцы, как и западные компании, крутятся около УЖЕ РАЗРАБОТАННЫХ месторождений. А это далеко не то же, что разрабатывать новые. (Не говорю уже о том, что в 80% случаев - если не больше - в Тюмень едут те, кто там уже работал раньше, и других условий себе не представляет.)
Остальные пункты Вам, видимо, сковырнуть не по силам?
2003.09.22 | Игорь
Еще одно
Про украинских крестьян у вас - что-то уж больно хмуро. Не надо забывать о том, что Украина была житницей СССР. А чем она стала сейчас? Закупать зерно в России - это же просто анекдот какой-то.А между тем украинский крестьянин в ЕЭП получит более свободный выход на рынок России. К чему это приводит, показывает опыт Белоруссии, сейльское хозяйство которой сейчас расцветает с каждым годом.
Сейчас же подчас непонятно, о подчас обидно наблюдать в магазинах России аргентинское подсолнечное масло, польские кукурузные хлопья, испанскую томат-пасту, итальянские соки. Ведь все это раньше выращивалось в Украине, и где же сейчас все это?
2003.09.22 | Горицвіт
:-)
ЭКОНОМИКА БЕЛАРУСИ: СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВОhttp://liberty-belarus.org/belarus/farming/20030809203145.shtml
...
В 2000 г. Беларусь экспортировала в Россию продуктов растительного происхождения на $54,3 млн., в Украину – на $1 млн. В 2001 г. в Россию – $45,1 млн., Украину – $2,4 млн. В 2002 г. $38,4 млн. и практически ничего в Украину. Импорт из России по этой товарной позиции составил в 2000 г. $107,6 млн., в 2001 г. - $54,8 млн., в 2002 г. - $100 млн. Из Украины в 2000 г. - $33,9 млн., в 2001 г. - $32,7 млн., в 2002 г. - $29,2 млн. Приведем данные по импорту зерновых. В 2001 г. Беларусь ввезла зерновых культур 768,7 тыс. тонн на сумму $962,8 млн. В 2002 г., который был якобы очень урожайным годом для Беларуси, было импортировано уже 822,7 млн. тонн на сумму $974 млн. При этом из Украины в прошлом году Беларуси ввезла 242 тыс. тонн, из России - 463 тыс. тонн, Литвы – 26 тыс. тонн, Казахстана – 40 тыс. тонн.
...
2003.09.21 | Dworkin
Даже очень интеерсный и здравый, я бы сказал :) (-)
2003.09.22 | Михайло Свистович
Re: СЕРЙОЗНЕ ЗАУВАЖЕННЯ ВОЛОДИМИРУ ОСТРОВУ: Якщо Ви ще раз
поставите подібну статтю у середину якоїсь гілки, ми Вам винесемо "абчєствєноє паріцаніє"Сайт "Майдан" не має штатних працівників, офісу, інтернету, працюємо в польових умовах, тому не завжди можемо все побачити і прочитати.
От проминули б випадково Ваш допис, захований у гілці між лєнами, і не потрапив би він на першу сторінку.
Сподіваюсь, що жарт Ви зрозуміли.
Пишіть частіше.
2003.09.27 | Вадим Сокольський
Re: Щодо останніх подій
Очевидний піар цей ЄЕП ! Стратегія криється у вбиванні клину між опозицією! Нехай чубляться патріоти з лівими. Політична реформа теж розробка чорних технологій на користь Кучмі. Усим зрозуміло, що з неї нічого не буде, але як усе закручено кучмістами! Не можна допустити до прямої конфронтації між лівими й правими, не купитися на чорні технології, не відповідати один одному на закиди. Давайте повернемо Л.Д. Кучму на те місце, де він був до проголошення політичної "реформи" та ЄЕП! Запитаємо його знову : Чому нам так усим погано у рідній державі? Чому українці їдуть тисячами за кордон? Чому навколо нас усі країни як країни, а ми пасемо задніх? Чому у нас немає свободи слова? Чому вбивають політиків та журналістів? Чому крадії бояться прямих та прозорих виборів? Чому наш народ жебракує? Чому? Чому? та Чому?