Чи отримає Україна економічні дивіденди від вступу в ЄЕП?(/)
09/21/2003 | Shooter
Чи отримає Україна економічні дивіденди від вступу в ЄЕП?
www.razom.org.ua
Якщо гіпотетично уявити, що угода про ЄЕП дійсно приведена у відповідність з українським законодавством та не суперечить міжнародним зобов’язанням України, то і тоді необідно зважати на наступне.
Експорт. Українська економіка є дуже експортнозалежною. По мірі економічного зростання продовжує збільшуватися частка експорту у ВВП. Так, за останні сім місяців ця частка складала 66,2% (імпорту – 61,4%). У попередні два роки ці показники відповідно становили 55% та 51%. Для порівняння: в середньому по ЄС відношення експорту до ВВП складає 30%.
Регіональна структура українського експорту за останні сім місяців є наступною: Європа – 37,8%, СНД – 26,8% (Росія 17,9%), Азія (без СНД) – 24,2%, решта - інші країни. Характерною тенденцією є збільшення з року в рік частки товарного експорту до Європи та зменшення частки товарного експорту до СНД та Росії.
У 1994 р. російський ринок поглинав майже 50% українського експорту товарів. У 1996 р. цей показник знизився до 35,95, у 2000 р. — до 22,8 і у 2002 р. — до 17,1%. Натомість частка нашого експорту до країн ЄС зросла за відповідний період з 10,3 до 18,9%, а з урахуванням країн – кандидатів на вступ до ЄС — 36%.
Імпорт Росії за останнє десятиріччя дуже суттєво скорочувався. Так, за період з 1992 року по 1999 рік він скоротився з 50 млрд.дол. до 30,2 млрд. дол. Імпорт Росією українських товарів тільки з 1996 по 2002 рік скоротився на 2,4 млрд. дол.
У той же час дуже суттєво збільшувалась ємність європейського ринку. Так, із 1992 по 1999 рік імпорт країн ЄС збільшився з 487 млрд. ЕКЮ до 865,9 млрд. ЕКЮ, тобто на 378,8 млрд. ЕКЮ!
Енергоносії. Газ на російському ринку коштує для російських підприємств 15 дол. за тис. куб.м. Для українських – 70 дол. Різниця приблизно в чотири рази.
Зона вільної торгівлі, з якої вилучаються енергоносії, для України невигідна. Дешеві російські товари заполонять український ринок. Однак Угода про формування ЄЕП і не передбачає однакових цін на енергоносії.
Під час останнього візиту до України спікер Держдуми Селезньов заявив, що в разі створення ЄЕП Росія може понизити митні тарифи на газ та нафту для України. Але і в цьому випадку виникають застереження. Як відомо, всі нафтопереробні заводи в Україні належать російським компаніям. Впливати на їх цінову політику для українських споживачів, як показало останнє підвищення цін на нафтопродукти, українська влада практично неспроможна.
У разі створення газового консорціуму на паритетних умовах з Росією, пониження ціни на газ на українсько-російському кордоні може ніяк не вплинути на ціну газу для українських споживачів.
Серйозною загрозою Угоди про ЄЕП є намагання встановлювати єдині тарифи на транспортування енергоносіїв. В Росії ці ціни в 2-3 рази нижчі. За підрахунками бюджетного комітету ВР України, якби в нас були російські ціни на транспортування енергоносіїв, то Україна втрачала б щороку до 2 млрд. дол.
Досвід існування Євро-Азіатського Співтовариства показав, що експорт Росії в інші держави цієї організації помітно збільшився, тоді як експорт у Росію з цих країн так само помітно знизився. Чому в ЄЕП буде інакше?
Навіть вільний ринок з енергоносіями може бути проблематичним. Вугілля Донбасу має вартість приблизно 30 дол. за тону. Вугілля Кузбасу з транспортними витратами на Україні коштуватиме 27-28 дол.
Отже, вільна торгівля наносить удар по шахтарях Донбасу.
Згідно теорії, зона вільної торгівлі покликана не тільки здешевлювати товари і полегшувати їх доступ на ринки сусідів, але й стимулювати до технологічного переозброєння підприємств через додаткову конкуренцію, що з’яляється в результаті зняття обмежень. Здешевлення енергоносіїв може бути позитивом лише в короткостроковій перспективі. Стратегічно ж воно шкідливе, бо належним чином не стимулює енергозбереження. В плані ж зменшення енергомісткості товарів Україна досягла успіхів, що певною мірою і сприяє постійному збільшенню українського експорту до розвинутих країн. Якби гіпотетично сталося так, що українські підприємства отримували дешеві російські енергоносії, то це не сприяло б підвищенню їх якості, а, отже, і конкурентноздатності на значно більш ємних, ніж СНДівські, ринках розвинутих країн. Адже правила СОТ все одно змусять приводити ціни на енергоносії до світового рівня.
Інвестиції. Україна залишається майже останньою країною Східної Європи, куди ще не прийшли великі іноземні інвестиції. Загальновідомо, що без постійного притоку інвестицій тривале економічне зростання неможливе. Що дає ЄЕП в плані перспективи інвестицій?
На початок 2003 року прямі іноземні інвестиції в Україну склали 5 млрд. 339 млн. дол. З них лише 322,6 млн., або 6%, припадає на долю Росії. Для порівняння: 898 млн. – США (17%), європейські країни – понад 60% (цифра приблизна, Держкомстат не дає інформації в належному вигляді). Отже, вражаюча різниця у фактичних та потенційних інвестиціях між Європою та ЄЕП.
За інформацією Мінекономіки та євроінтеграції, уже зараз лише очікування ЄЕП відвертає західних інвесторів від українських проектів.
Отже, при входженні в такий серйозний проект потрібно детально прораховувати десятки чи навіть сотні факторів економічної гри. Про існування таких розрахунків Уряд нікого не інформував.
Олександр МОСІЮК, голова Аналітичної Ради УНП
www.razom.org.ua
Якщо гіпотетично уявити, що угода про ЄЕП дійсно приведена у відповідність з українським законодавством та не суперечить міжнародним зобов’язанням України, то і тоді необідно зважати на наступне.
Експорт. Українська економіка є дуже експортнозалежною. По мірі економічного зростання продовжує збільшуватися частка експорту у ВВП. Так, за останні сім місяців ця частка складала 66,2% (імпорту – 61,4%). У попередні два роки ці показники відповідно становили 55% та 51%. Для порівняння: в середньому по ЄС відношення експорту до ВВП складає 30%.
Регіональна структура українського експорту за останні сім місяців є наступною: Європа – 37,8%, СНД – 26,8% (Росія 17,9%), Азія (без СНД) – 24,2%, решта - інші країни. Характерною тенденцією є збільшення з року в рік частки товарного експорту до Європи та зменшення частки товарного експорту до СНД та Росії.
У 1994 р. російський ринок поглинав майже 50% українського експорту товарів. У 1996 р. цей показник знизився до 35,95, у 2000 р. — до 22,8 і у 2002 р. — до 17,1%. Натомість частка нашого експорту до країн ЄС зросла за відповідний період з 10,3 до 18,9%, а з урахуванням країн – кандидатів на вступ до ЄС — 36%.
Імпорт Росії за останнє десятиріччя дуже суттєво скорочувався. Так, за період з 1992 року по 1999 рік він скоротився з 50 млрд.дол. до 30,2 млрд. дол. Імпорт Росією українських товарів тільки з 1996 по 2002 рік скоротився на 2,4 млрд. дол.
У той же час дуже суттєво збільшувалась ємність європейського ринку. Так, із 1992 по 1999 рік імпорт країн ЄС збільшився з 487 млрд. ЕКЮ до 865,9 млрд. ЕКЮ, тобто на 378,8 млрд. ЕКЮ!
Енергоносії. Газ на російському ринку коштує для російських підприємств 15 дол. за тис. куб.м. Для українських – 70 дол. Різниця приблизно в чотири рази.
Зона вільної торгівлі, з якої вилучаються енергоносії, для України невигідна. Дешеві російські товари заполонять український ринок. Однак Угода про формування ЄЕП і не передбачає однакових цін на енергоносії.
Під час останнього візиту до України спікер Держдуми Селезньов заявив, що в разі створення ЄЕП Росія може понизити митні тарифи на газ та нафту для України. Але і в цьому випадку виникають застереження. Як відомо, всі нафтопереробні заводи в Україні належать російським компаніям. Впливати на їх цінову політику для українських споживачів, як показало останнє підвищення цін на нафтопродукти, українська влада практично неспроможна.
У разі створення газового консорціуму на паритетних умовах з Росією, пониження ціни на газ на українсько-російському кордоні може ніяк не вплинути на ціну газу для українських споживачів.
Серйозною загрозою Угоди про ЄЕП є намагання встановлювати єдині тарифи на транспортування енергоносіїв. В Росії ці ціни в 2-3 рази нижчі. За підрахунками бюджетного комітету ВР України, якби в нас були російські ціни на транспортування енергоносіїв, то Україна втрачала б щороку до 2 млрд. дол.
Досвід існування Євро-Азіатського Співтовариства показав, що експорт Росії в інші держави цієї організації помітно збільшився, тоді як експорт у Росію з цих країн так само помітно знизився. Чому в ЄЕП буде інакше?
Навіть вільний ринок з енергоносіями може бути проблематичним. Вугілля Донбасу має вартість приблизно 30 дол. за тону. Вугілля Кузбасу з транспортними витратами на Україні коштуватиме 27-28 дол.
Отже, вільна торгівля наносить удар по шахтарях Донбасу.
Згідно теорії, зона вільної торгівлі покликана не тільки здешевлювати товари і полегшувати їх доступ на ринки сусідів, але й стимулювати до технологічного переозброєння підприємств через додаткову конкуренцію, що з’яляється в результаті зняття обмежень. Здешевлення енергоносіїв може бути позитивом лише в короткостроковій перспективі. Стратегічно ж воно шкідливе, бо належним чином не стимулює енергозбереження. В плані ж зменшення енергомісткості товарів Україна досягла успіхів, що певною мірою і сприяє постійному збільшенню українського експорту до розвинутих країн. Якби гіпотетично сталося так, що українські підприємства отримували дешеві російські енергоносії, то це не сприяло б підвищенню їх якості, а, отже, і конкурентноздатності на значно більш ємних, ніж СНДівські, ринках розвинутих країн. Адже правила СОТ все одно змусять приводити ціни на енергоносії до світового рівня.
Інвестиції. Україна залишається майже останньою країною Східної Європи, куди ще не прийшли великі іноземні інвестиції. Загальновідомо, що без постійного притоку інвестицій тривале економічне зростання неможливе. Що дає ЄЕП в плані перспективи інвестицій?
На початок 2003 року прямі іноземні інвестиції в Україну склали 5 млрд. 339 млн. дол. З них лише 322,6 млн., або 6%, припадає на долю Росії. Для порівняння: 898 млн. – США (17%), європейські країни – понад 60% (цифра приблизна, Держкомстат не дає інформації в належному вигляді). Отже, вражаюча різниця у фактичних та потенційних інвестиціях між Європою та ЄЕП.
За інформацією Мінекономіки та євроінтеграції, уже зараз лише очікування ЄЕП відвертає західних інвесторів від українських проектів.
Отже, при входженні в такий серйозний проект потрібно детально прораховувати десятки чи навіть сотні факторів економічної гри. Про існування таких розрахунків Уряд нікого не інформував.
Олександр МОСІЮК, голова Аналітичної Ради УНП