ЄЕП і наука в Україні після 12 років порадянщини
09/26/2003 | Гайди До Байди
Уже другий раз у короткій проміжці мають читачі помережного видання Української Правди сумнівну честь прочитувати статтю випускника-політознавця з славних університетів ув Україні з званням державний.
Пролітаєш очима і відразу ріже в очі народовладні різниці між радянськими часами. Уже не 90 відсотків, а тепер 50 і 70 відсотків. Ото, дивись, люди мали б поміж чимсь вибирати?
Чому тільки той Володимир Малинкович у статті під заголовком „Новий союз Кучми-Путіна так і залишиться паперовим тигром” мене не переконує, а навпаки з своєю колисковою б’є мені в сполох?
Ну, після 12 років безперервного продовження Радянського Союзу, то нікого не треба переконати, що з його продовженням під кучмою ЄЕП також нічого не вийде. Проте той В. М. усупереч досвіду балтицьких країн переконаний, що треба підтримувати радянську бездуховість нероботящого населення, котре складається з п’яниць і наркоманів аж до радянських чиновників, котрі за Радянського Союзу служили знаряддям задля укріплення Московського Самодержавства. Та тому підло, у цій статті, він залякає укр. співгромадян з народовладдям, вдягаючи його в національний однострій. Тож для цього політблазня мали б ще надставково витратити державні скарби для безвільних споживачів російського браку, котрий безславно тягає Україну в ЄЕПську грязюку? У балтицьких країнах, у яких процвітає господарство, такі радянські надії замкнуто животіють у відокремлених дільницях, лягаючи тягарем на їхніх скарбницях. А навпаки в Україні, такі радянські світочі вправляють державою в таких перелицьованих згуртованнях, як ось у СДПУ(о) або в Партії Реґіонів, нещадно розкрадаючи Україну і утискаючи чесних українців з податковим урядом.
Одначе, за В. М., це можна їм якось пробачати, бо вони уможливлюють здатним політознавцям успішно скласти іспити. Ну, і так усіпшно їх складуть, найуспішніше розкладаючи основи української державности.
На жаль, після прочитання таких статтей, переконуєшся, що доти будуть лякати мазепинкою, доки в Україні можеш замкнути хоч однієї української школи, не говорячи про вищий заклад.
Одначе, немов наперекір, як не зі світлими очима згадувати добробут і життєрадість за колишньої Мазепинщини? Якраз заради цієї дав Іван Мазепа відсіч зазіханням Петра Першого, бо той збирався жертвувати Україною задля його божевільних мрій про світове самодержавство, перейменувавши темну Московщину в Росію.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
Пролітаєш очима і відразу ріже в очі народовладні різниці між радянськими часами. Уже не 90 відсотків, а тепер 50 і 70 відсотків. Ото, дивись, люди мали б поміж чимсь вибирати?
Чому тільки той Володимир Малинкович у статті під заголовком „Новий союз Кучми-Путіна так і залишиться паперовим тигром” мене не переконує, а навпаки з своєю колисковою б’є мені в сполох?
Ну, після 12 років безперервного продовження Радянського Союзу, то нікого не треба переконати, що з його продовженням під кучмою ЄЕП також нічого не вийде. Проте той В. М. усупереч досвіду балтицьких країн переконаний, що треба підтримувати радянську бездуховість нероботящого населення, котре складається з п’яниць і наркоманів аж до радянських чиновників, котрі за Радянського Союзу служили знаряддям задля укріплення Московського Самодержавства. Та тому підло, у цій статті, він залякає укр. співгромадян з народовладдям, вдягаючи його в національний однострій. Тож для цього політблазня мали б ще надставково витратити державні скарби для безвільних споживачів російського браку, котрий безславно тягає Україну в ЄЕПську грязюку? У балтицьких країнах, у яких процвітає господарство, такі радянські надії замкнуто животіють у відокремлених дільницях, лягаючи тягарем на їхніх скарбницях. А навпаки в Україні, такі радянські світочі вправляють державою в таких перелицьованих згуртованнях, як ось у СДПУ(о) або в Партії Реґіонів, нещадно розкрадаючи Україну і утискаючи чесних українців з податковим урядом.
Одначе, за В. М., це можна їм якось пробачати, бо вони уможливлюють здатним політознавцям успішно скласти іспити. Ну, і так усіпшно їх складуть, найуспішніше розкладаючи основи української державности.
На жаль, після прочитання таких статтей, переконуєшся, що доти будуть лякати мазепинкою, доки в Україні можеш замкнути хоч однієї української школи, не говорячи про вищий заклад.
Одначе, немов наперекір, як не зі світлими очима згадувати добробут і життєрадість за колишньої Мазепинщини? Якраз заради цієї дав Іван Мазепа відсіч зазіханням Петра Першого, бо той збирався жертвувати Україною задля його божевільних мрій про світове самодержавство, перейменувавши темну Московщину в Росію.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists