ЦЕЙ склад ВР не має права діяти за зміненою ними Конституцією
09/26/2003 | Майдан-ІНФОРМ
З несподівано свіжої точки зору подивився на ситуацію з конституційною реформою президент фонду “Український вимір” Ярослав Лесюк. Він оприлюднив свій лист до Кучми і Литвина, в якому звинуватив ВР у спробі узурпувати владу. Там доволі прозорий натяк на останні ініціативи Гавриша – пролонгація депутатських повноважень до 2007 року і право обирати президента.
Словосполучення “узурпація влади парламентом” одразу ж викликала підозру в провладній спрямованості Лесюка, тому на його прес-конференції строгий вусатий дядько з “видання ОУН “Вісник” (?) поспішив звинуватити його у спрівпраці з режимом тощо. Однак дана ініціатива більше вигідна “НУ” або “Батьківщині”. Логіка автора листа така: оскільки єдиним джерелом влади є народ, а основним законом – Конституція, то всі вибори мають відбуватися за Конституцією. І якщо народ обрав нинішніх депутатів/президента за нинішньою Конституцією (на такий-то термін, з такими-то повноваженнями), то за цими правилами вони мають працювати до кінця терміну перебування на посаді.
Тобто більшість може назбирати 301 голос і змінити Конституцію, але користуватися нею – ні. Нові повноваження може отримати тільки наступна ВР/президент. Цитуючи Лесюка, “зміни в Конституції мають бути освячені народним волевиявленням”. Інакше “ВАТ “Верховна Рада” (36 млн виборців і 450 нардепів) перетвориться на ЗАТ (450 виборців)” і сториться небезпечний прецедент, коли наступний склад ВР теж захоче розширити свої повноваження “аж до гроба”.
Ще одна симпатична цитатка: “Гавриш розповідає про те, що нам необхідна стабільність. Але Україні не потрібна стабільність болота. Україні потрібна стабільність змін і прогресу”.
“Майдан” зв’язався з автором листа. На риторичне запитання, а що робити, якщо більшість все-таки проведе реформу, потім слухняно досидить до легального 2006 року і тоді п’ятеро олігархічних груп проведуть “своїх” людей у парламент, здійснивши ту ж таку узурпацію, і оберуть “свого” президента, Лесюк відповів: “Якщо наступними виборами влада буде узурпована п’ятьма багатими людьми, значить, такий ми є народ”.
Лесюк хоче звернути увагу на цей аспект реформи в першу чергу політиків: “Мовчанка довкола цього питання – ганебна підкилимна гра. Вже давно можна було зробити запит у Конституційний Суд”.
Звичайно, юридичне рішення залишається за КС. Але наразі опоненти конституційної реформи тепер мають чудовий привід поагітувати проти реформи, тиснучи як на виборців, так і на політиків і суддів. Адже, якщо мозок “маленького українця” і розуміє, що юридичне крючкотворення і може узаконити такий прецедент, то серце йому шепоче – НІ ФІГА я за них за таких умов не голосував. :) Що це за намагання в процесі гри правила змінювати, га?!
Примітка “Майдану”: фонд “Український вимір” (інший його засновник – журналіст і редактор Володимир Рубан) видає альманах “Напередодні”. Це такий собі товстий кольоровий журнал, де внятними коментарями і яскравими фотками ілюструється довколавиборча ситуація. Вийшло два числа: після останніх президентських виборів і перед парламентськими. Доволі об’єктивно. Ще фонд заснував якусь нагороду для журналістів. Вручали тільки раз, здається, 10 тис. грн. Отримала Ольга Герасим’юк
Словосполучення “узурпація влади парламентом” одразу ж викликала підозру в провладній спрямованості Лесюка, тому на його прес-конференції строгий вусатий дядько з “видання ОУН “Вісник” (?) поспішив звинуватити його у спрівпраці з режимом тощо. Однак дана ініціатива більше вигідна “НУ” або “Батьківщині”. Логіка автора листа така: оскільки єдиним джерелом влади є народ, а основним законом – Конституція, то всі вибори мають відбуватися за Конституцією. І якщо народ обрав нинішніх депутатів/президента за нинішньою Конституцією (на такий-то термін, з такими-то повноваженнями), то за цими правилами вони мають працювати до кінця терміну перебування на посаді.
Тобто більшість може назбирати 301 голос і змінити Конституцію, але користуватися нею – ні. Нові повноваження може отримати тільки наступна ВР/президент. Цитуючи Лесюка, “зміни в Конституції мають бути освячені народним волевиявленням”. Інакше “ВАТ “Верховна Рада” (36 млн виборців і 450 нардепів) перетвориться на ЗАТ (450 виборців)” і сториться небезпечний прецедент, коли наступний склад ВР теж захоче розширити свої повноваження “аж до гроба”.
Ще одна симпатична цитатка: “Гавриш розповідає про те, що нам необхідна стабільність. Але Україні не потрібна стабільність болота. Україні потрібна стабільність змін і прогресу”.
“Майдан” зв’язався з автором листа. На риторичне запитання, а що робити, якщо більшість все-таки проведе реформу, потім слухняно досидить до легального 2006 року і тоді п’ятеро олігархічних груп проведуть “своїх” людей у парламент, здійснивши ту ж таку узурпацію, і оберуть “свого” президента, Лесюк відповів: “Якщо наступними виборами влада буде узурпована п’ятьма багатими людьми, значить, такий ми є народ”.
Лесюк хоче звернути увагу на цей аспект реформи в першу чергу політиків: “Мовчанка довкола цього питання – ганебна підкилимна гра. Вже давно можна було зробити запит у Конституційний Суд”.
Звичайно, юридичне рішення залишається за КС. Але наразі опоненти конституційної реформи тепер мають чудовий привід поагітувати проти реформи, тиснучи як на виборців, так і на політиків і суддів. Адже, якщо мозок “маленького українця” і розуміє, що юридичне крючкотворення і може узаконити такий прецедент, то серце йому шепоче – НІ ФІГА я за них за таких умов не голосував. :) Що це за намагання в процесі гри правила змінювати, га?!
Примітка “Майдану”: фонд “Український вимір” (інший його засновник – журналіст і редактор Володимир Рубан) видає альманах “Напередодні”. Це такий собі товстий кольоровий журнал, де внятними коментарями і яскравими фотками ілюструється довколавиборча ситуація. Вийшло два числа: після останніх президентських виборів і перед парламентськими. Доволі об’єктивно. Ще фонд заснував якусь нагороду для журналістів. Вручали тільки раз, здається, 10 тис. грн. Отримала Ольга Герасим’юк