Проект: "ГВОЗДИ в ГРОБ ЕЭП"
09/26/2003 | Dworkin
Я бы хотел открыть новую тему (а, возможно, целый проект), посвященный недостаткам ЕЭП и критике выгод ЕЭП.
В связи с этим просьба ВСЕМ ЗАИНТЕРЕСОВАННЫМ постить сюда статьи и мнения экспертов (из Украины, России и Запада) по следующим темам:
- недостатки ЕЭП;
- проблемы, вызываемые ЕЭП;
- опасность ЕЭП для суверенитета Украины;
- выгоды ЕЭП и сомнения по этому поводу.
Свои мнения по теме и об опубликованных материалах тоже приветствуются
В связи с этим просьба ВСЕМ ЗАИНТЕРЕСОВАННЫМ постить сюда статьи и мнения экспертов (из Украины, России и Запада) по следующим темам:
- недостатки ЕЭП;
- проблемы, вызываемые ЕЭП;
- опасность ЕЭП для суверенитета Украины;
- выгоды ЕЭП и сомнения по этому поводу.
Свои мнения по теме и об опубликованных материалах тоже приветствуются
Відповіді
2003.09.26 | Dworkin
Снижения цен на нефть в ЕЭП не будет (для затравки)
Черномырдин: Снижения цен на российские энергоносители в ЕЭП не будетhttp://www.korrespondent.net/main/79804/
Корреспондент.net
26 Сентября 2003, 15:47
Посол Российской Федерации в Украине Виктор Черномырдин называет необоснованными ожидания снижения цен на российские энергоносители для Украины вследствие создания Единого экономического пространства (ЕЭП), а также призывает страны "четверки" создать зону свободной торговли уже в 2004 году, передают Українські Новини.
"Цены (на энергоносители, - ред.) будут расти. Даже в России", - заявил посол, отвечая на вопросы журналистов во время заседания Всеукраинского пресс-клуба Ассоциации работников средств массовой информации.
Он выразил недоумение по поводу ожиданий снижения цен на энергоносители для Украины после ее вступления в ЕЭП: "Почему? А куда они будут опускаться?".
Черномырдин отметил, что в условиях рыночной экономики никто не заинтересован продавать продукцию ниже стоимости. По его словам, Россия не может пойти на снижение цен на энергоносители из-за высокой себестоимости добычи нефти в условиях российского севера.
Он также отметил, что удешевление энергоносителей может привести к развалу российсикой нефте- и газодобывающей отрасли.
"Можно все удешевить, но завтра перейдем на дрова, а этого допустить нельзя, и никто этого не допустит", - заявил Черномырдин.
Посол Казахстана в Украине Равиль Чердабаев, выступая на заседании пресс-клуба, поддержал мнение Черномырдна и добавил, что в условиях рыночной экономики невозможно продавать товары и в том числе энергоносители по установленным государством ценам.
На заседании Виктор Черномырдин также заявил, что Россия рассчитывает на создание зоны свободной торговли без изъятий и ограничений в рамках ЕЭП в 2004 году, отметив, что странам-участницам объединения необходимо научиться быстро принимать решения.
"Надо научиться побыстрее взвешивать... Нужно, чтобы зона (свободной торговли, - ред.) заработала уже в следующем году", - подчеркнул он.
Посол отметил, что правительствам необходимо приложить все усилия для создания зоны свободной торговли и что вопрос, хоть и сложный, но решаемый. "Не нужно усложнять", - сказал Черномырдин.
Вместе с тем, посол Беларуси Валентин Величко, также присутствовавший на заседании, отметил, что создание зоны свободной торговли - процесс сложный: "Страна не может моментально измениться".
Посол Казахстана, в свою очередь, отметил, что вряд ли создание зоны свободной торговли произойдет быстро: "Сразу, в одночасье оно не произойдет".
2003.09.26 | casesensitive
П*ть -- не траншеи копать
ну обсудим это -- а толку? Или предполагается некий супер-пупер следущий шаг? Какой? Подать петицию в европарламент? Так там и так все знаютю "Пойти в народ?" Нет каналов, и народу все ПА-БА-РАБАНУ.2003.09.26 | Dworkin
Я предлагаю не п*ть, а материалы собирать
Серьзные матриалы уважаемых и влительных экспертов.А как это потом использовать - продумаем по ходу. От издания обдельной брошюрой (или сайтом), до популяризации в массах.
2003.09.26 | litovka
Re: "Шумим ,братцы ,шумим"...А.С.Грибоедов(-)
2003.10.04 | лятор
Ну да. Решать всё надо тихо и под ковром.
А потом преподносить 'простым смертным' в виде снега на голову. Чтоб, значит, надели намордники и радовались.Спасибо, проходили.
2003.09.26 | Тульский пряник
Собирайте, анализируйте
Подкидываю Вам материал, говоря Вашими словами "серьёзного эксперта"Привалова начнём с России:
Россия, оказывается, уже вступила в новую эпоху, только сама пока об этом не знает. Для начала – официальное сообщение.
Рост внутреннего валового продукта за первые 8 месяцев этого года, по предварительным данным Минэкономразвития, составил 6,6 проц. по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Напомним, что в июле Минэкономразвития объявило о пересмотре официального годового прогноза по росту ВВП с 4.6% до 5.9%.
Это прекрасное сообщение. Мало сегодня на планете сколько-нибудь заметных стран с такими чудесными темпами роста. Почему же публика так мало радуется? А потому, что ей всю радость давно отравили, втолковав, что так называемый рост – это сонный морок, навеянный исключительно высокими ценами на нефть и разное другое сырье. Наша власть и сама искренне считает, что единственный фактор, определяющий темпы нашего развития – цены на нефть.
Кудрин: "Мы ориентируемся на худший сценарий, связанный с ценами на нефть".
Или они ориентируются на лучший сценарий, связанный с ценами на нефть. Или на два сценария: лучший, связанный ценами на нефть, и худший, связанный с другими ценами на нефть же. Вот никто росту и не радуется: завтра какой-нибудь ОПЕК увеличит квоты – и где он, наш рост? Так вот: всe это неправда. Точнее говоря, уже неправда – это и есть обещанная радостная сенсация.
В начале следующей недели выйдет в свет традиционный рейтинг "Эксперт-200" – список двухсот крупнейших русских компаний. В нем-то и содержится поразительная новость.
По данным рейтинга "Эксперт-200", в 2002 году суммарный объем реализации двухсот крупнейших компаний России, в число которых входят все основные экспортеры страны, вырос на 13,6%. Годовая инфляция в том же 2002 году составила 15,1%. Таким образом, выпуск продукции крупнейшими компаниями в реальном выражении сократился. Поскольку рост ВВП составил в том же году 4,3%, это означает, что в России растет не крупняк, а средний и мелкий бизнес.
Понимаете? Картина мира, к которой мы привыкли, уже как-то не совсем верна. Россию уже нельзя представлять себе как колониальную экономику, как приполярный пустырь, где между нефтяными вышками слоняются бомжи. Россия становится нормальной страной: в ней есть нормальный бизнес, способный давать прекрасные темпы роста.
Конечно, нормализация только началась. Но чтобы она пошла резвее, необходимо понять, что времена изменились. Пока этого не понимает практически никто. О чем сейчас, в горячую предвыборную пору, идут политические дискуссии? О двух вещах: надо ли отнять и переделить саму нефтянку – и как ловчее отнять и переделить доходы нефтянки. Что правые партии, что левые, что серо-буро-малиновые в крапинку завлекают электорат одним и тем же обещанием: изъять у постылых олигархов природную ренту – тогда-то, мол, и наступит всеобщее счастье. Такое впечатление, что рента – сундук объемом с Байкал, где на каждого из нас лежит по золотому слитку. Увы, это не так. На то, чтобы осчастливить всю страну, ренты не хватит.
Доходы от природных ресурсов должны работать на страну – тут не о чем спорить. Но эти доходы и сегодня не решают всех проблем, а завтра их будет еще очевиднее не хватать, потому что потенциал роста, а теперь, наконец, и сам рост – не в нефтянке. И чтобы рост продолжился и окреп, надо заниматься не вчерашними, а сегодняшними вопросами. Вот, скажем, из того же "Эксперта-200" следует, что средний и крупный бизнес не только не склонны хвалиться своими успехами, а напротив, так и норовят поглубже отойти в тень. Почему? А потому что как только крупные хищники найдут тебя соблазнительным, они моментально тебя проглотят. Казалось бы, чего проще? Братья политики, отмените закон о банкротстве, с помощью которого большие глотают маленьких… Нет: мы лучше лишний раз об итогах приватизации покалякаем – какие они несправедливые. Тогда уж давайте начнем с обсуждения отмены Юрьева дня Иоанном Грозным. Там тоже не все было справедливо. А рост как без политиков начался, так без политиков и продолжится.
2003.09.27 | Горицвіт
Незвичайна арифметика ЄЕП (про 70% підтримки)
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/domestic/story/2003/09/030926_ses_figures_juggle.shtmlВ перебігу дискусії про Єдиний економічний простір в Україні деякі політики маніпулюють цифрами опитувань громадської думки, видаючи відповіді на ознайомчі запитання за тверду підтримку угоди твердить провідний український соціолог.
Директор центру політичних та соціальних досіджень "Соціс" Олександр Стегній сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що посилання українських політиків на те, що 70 відсотків українських громадян підтримують угоду про ЄЕП, не є виправданими.
Раніше президент України Леонід Кучма на саміті в Ялті і голова Верховної Ради Володимир Литвин у Вашингтоні заявляли, що дві третини українців підтримують інтеграцію в ЄЕП, посилаючись на результати дослідженнь центру "Соціс".
З Олександром Стегнієм розмовляв Олександр Гриб.
О. Стегній: По одному результату ніколи не можна робити висновок. Треба хоча би два таких результати. У соціології є така дуже важлива характеристика як усталеність і необхідно хоча б два результати. Питання було сформульованим так: "Чи хотіли б ви, щоб Україна стала членом єдиного економічного простору разом з Росією, Білоруссю та Казахстаном?"
Бі-Бі-Сі: Чи було зрозуміло з контексту опитаним, що саме є те ЄЕП?
О.Стегній: Безумовно ні! Рівень політичної поінформованості наших громадян є абсолютно низький. І в цьому сенсі от "єдиний економічний" - це добре. Це питання не вказує, що за цим ЄЕП стоїть. Те, що за ним стоїть наддержавний орган, дуже цікава квота голосування - цього всього в анкеті немає. Це питання було виключно інформативне. Коли ми власне питаємо, наприклад, про Євросоюз, то нам теж кажуть респонденти, що "так, було б дуже напогано і добре". Тобто, є така девіація поведінки, коли людина одночасно хоче бути у двох місцях. Тут складно, говорити чому така відповідь. Ну, не можна бути одночасно в Євросоюзі і в ЄЕП з Росією, Білоруссю та Казахстаном, оскільки між ними очевидно виникнуть певні об'єктивні суперечності.
Бі-Бі-Сі: Чим було виправдано запитання про бажання українців щодо вступу до ЄЕП, коли не було відомо, що таке те ЄЕП, і коли з контексту анкети це було також незрозуміло?
О. Стегній: Ця анкета була, як кажуть у соціології, "омнібусна", чи ж "вінегретна". Там було багато різних запитань, і нам було цікаво довідатися на іформативному рівні. А для Того, щоби з'ясувати реальне ставлення українців, треба було робити окреме дослідження. Принаймні запитань 10-12, чи принаймні блок, в якому дати пояснення, що це є - ЄЕП, які там керівні органи і так далі. У нас було інформативне запитання - одне-єдине. І на підставі цього одного запитання робити висновки далекосяжні, це, мабуть, не зовсім коректно.
Бі-Бі-Сі: Річ у тому, що президент України на саміті СНД у Криму, власне, обґрутнував своє бажання підписати цей договір, зокрема, тим, що 70% українців підтримують договір про ЄЕП, а от бачте, деякі політики в парламенті - ні, і тому він його підпише з застереженнями...
О. Стегній: Ну, це маніпуляції вже...
Бі-Бі-Сі: Тепер також повідомляють, що спікер Українського парламенту Володимир Литвин виступав у Вашінгтоні перед українською діаспорою, і також сказав, що от ви виступаєте проти ЄЕП, а якщо ми проведемо референдум, то 70% українського населення підтримають його...
О. Стегній: Та підтримка грунтується або на знаннях, або на незнаннях. Тобто, люди підтримують те, що вони не розуміють, можливо. Якщо після питання "підтримую - не підтримую" дати пояснення, що це передбачає наддержавний орган, з фіскальними контрольними функціями, і голосування залежно від економічної потужності держав, де Росія сильніша від України, то цей відсоток був би нижчий. Ми цього не робили, бо це не було відомо наприкінці серпня-на початку вересня, але оскільки такі дебати були, то нам було цікаво глянути. Але виносити це як судження всього народу, то слід провести окреме дослідження чи принаймні блок запитань. От і скажіть, як з одного запитання, робити такий висновок?
Бі-Бі-Сі: Як такі посилання на ваші дослідження з таким перекрученням вплинуть на імідж ваших досліджень у майбутньому?
О. Стегній: Безумовно, нам не подобається, коли наше ім'я хотіли б використовувати у певних політичних справах. Тому, що це вже порушує наші професійні принципи.
2003.09.27 | Dworkin
Вот это уже по теме :) Кстати, о СОЦИСе...
Насолько я помню, раньше эта контра называлась СОЦИС-Гэллап и была действительно крутой по проведению опросов. Но с тех пор многое изменилось и пути СОЦИСа и известной американской социологической компании "Гэллап" разошлись. Насколько я знаю, СОЦИС с тех пор сильн оизменился не в лучшую строну.Просто гипотеза: Может быть СОЦИС уже перешел на "заказные" соцопросы?
По крайней мере внезапность появления этого исследования как раз ПЕРЕД(!) подписанием соглашения о ЕЭП (а не ПОСЛЕ, как это было бы логичнее с точки зрения информированности народа), на мой взгляд говорит о том, что иссделование было заказано именно в целях ПиаРа теми, кто готовил ЕЭП.
2003.09.27 | Горицвіт
може й ні.
Dworkin пише:> По крайней мере внезапность появления этого исследования как раз ПЕРЕД(!) подписанием соглашения о ЕЭП (а не ПОСЛЕ, как это было бы логичнее с точки зрения информированности народа), на мой взгляд говорит о том, что иссделование было заказано именно в целях ПиаРа теми, кто готовил ЕЭП.
Його пояснення в цьому інтерв'ю цілком реалістичне. Може, так і було: вони задали багато різних питань, які вважали актуальними. Думаю, скоро появляться детальні опитування про ЄЕП. Можна передбачити, що за "економічну співпрацю" буде абсолютна більшість, а за наддержавні органи — меншість. Якщо спитати, якій інтеграції віддається перевага (європа чи союз чотирьох) при умові несумісності двох інтеграцій, то буде вибір європи, скоріше всього.
2003.09.27 | Dworkin
Да, нужны нове опросы по ЕЭП
Горицвіт пише:> Його пояснення в цьому інтерв'ю цілком реалістичне. Може, так і було: вони задали багато різних питань, які вважали актуальними. Думаю, скоро появляться детальні опитування про ЄЕП. Можна передбачити, що за "економічну співпрацю" буде абсолютна більшість, а за наддержавні органи — меншість. Якщо спитати, якій інтеграції віддається перевага (європа чи союз чотирьох) при умові несумісності двох інтеграцій, то буде вибір європи, скоріше всього.
Иначе мы так и будем ориентирваться на мнение еще неиинформированного народа перед подписанием
2003.09.28 | KE
Лучше сразу референдум :) (-)
2003.09.28 | Dworkin
И референдум. В свое время :) (-)
2003.09.28 | KE
Не поможет отсрочка :) Время идет против вас :) (-)
2003.09.28 | Dworkin
Время покажет :) (-)
2003.09.28 | Andrij
Re: Краще за все - вільні вибори
Було б непогано здихатись крадія та ставленика Москви при владі.2003.09.28 | KE
Ряд вопросов:
1. это кого7 2. а кого ему на смену? 3. а Вы уверены, что он не ставленник другого государства? 4. а ставленник какого государства устраивает? 5. почему Вы думаете, что тот, кто сейчас не ставленник им не станет в будущем? 6. Вы сильно доверчивы? 7. сколько раз в жизни Вы ошибались? 8. Вы уверены, что полностью владеете ситуацией, для суждений? 9. а если Вы ошибаетесь, кто понесет ответственность за Ваш ошибочный выбор? 10. Вы уверены, что те, кто вынужден будет нести ответственность за Ваш выбор, хотят этого? 11. Вы уверены, что Выборы всегда правдивы? 12. Вы уверены, что, правда, на вашей стороне? А если ВЫ ошибаетесь, кто понесет ответственность?Ну, и в таком же духе. Можете не отвечать, все равно у Вас ответов не будет.
2003.09.28 | Andrij
Re: Схоже, що ви проти
Бо коли згодні, дурних питань не ставлять. Ось і проста різниця між нашими поглядами. Українці мають право вільно обирати власну владу. Ця концепція може видатись вкрай образливою.KE пише:
> 1. это кого7 2. а кого ему на смену? 3. а Вы уверены, что он не ставленник другого государства? 4. а ставленник какого государства устраивает? 5. почему Вы думаете, что тот, кто сейчас не ставленник им не станет в будущем? 6. Вы сильно доверчивы? 7. сколько раз в жизни Вы ошибались? 8. Вы уверены, что полностью владеете ситуацией, для суждений? 9. а если Вы ошибаетесь, кто понесет ответственность за Ваш ошибочный выбор? 10. Вы уверены, что те, кто вынужден будет нести ответственность за Ваш выбор, хотят этого? 11. Вы уверены, что Выборы всегда правдивы? 12. Вы уверены, что, правда, на вашей стороне? А если ВЫ ошибаетесь, кто понесет ответственность?
>
> Ну, и в таком же духе. Можете не отвечать, все равно у Вас ответов не будет.
2003.09.28 | KE
Я онимаю, что Вы знаете только "да" и "нет", сочувствую (-)
2003.09.29 | Navigator
В Росії такі питання задають перед висновком:
Росії потрібен диктатор або цар.Бо демократія (див. питання вище) - це суцільний обман.
А диктатор їх ужо...
2003.09.27 | Andrij
Більш ніж половина киян не знають, як розшифровується ЄЕП
Кучмо та Ко роблять з українців лохів. У найкращих совково-бандюківських традиціях.Більш ніж половина киян не знають, як розшифровується ЄЕП і хто до нього входить
[24.09.2003 17:53]
Більш ніж половина киян не знають, як розшифровується абревіатура ЄЕП і хто до нього входить. Про це свідчать результати опитувань соціологічної служби УНІАН, проведених перед підписанням Угоди про формування Єдиного економічного простору між Україною, Росією, Казахстаном та Білорусією.
Зокрема, на запитання, як розшифровується ЄЕП, правильно відповіли лише 44,3% респондентів, 55,4% не знали відповіді. 54,9% опитуваних не знали, хто входитиме до ЄЕП (44,8% змогли відповісти на це запитання).
Про плани вступу України до ЄЕП знали 42,8% киян. 28,9% опитуваних про це не знали. 22,9% “щось чули, але точно не пам'ятають”, а 5,1% не цікавились такими речами взагалі.
22,6% респондентів на запитання “Чи згодні Ви з тим, щоб Україна увійшла до ЄЕП?”, відповіли: “повністю згоден”. 14,6% згодні, але мають щодо цього перестороги. 12,3% киян згодні, але одночасно із вступом до євроспільноти. 13,8% категорично не згодні, щоб Україна увійшла до ЄЕП. Не знали, що краще, 16,9% киян, а 11,4% респондентів вибрали варіант відповіді: “мене байдуже”.
32,5% опитуваних вважають, що життя в Україні після вступу до ЄЕП не зміниться. 22,7% вважають, що життя стане кращим, “але не істотно”. 6,4% вірять, що життя стане “набагато кращим”. 6,3% вважають, що воно погіршиться, але неістотно. 3,6% вважають що життя “істотно погіршиться”. Не знали, що відповісти на це запитання 27,9% респондентів.
Представники соціологічної служби УНІАН опитали 1527 киян. Похибка становить 1,5%.
UNIAN
2003.09.27 | Dworkin
12 баллов! Отличный аргумент :)
Как раз по теме и Адекватный объективный источник.Побольше бы таких матриалов в эту ветку!
2003.09.27 | Доктор Про
Ні хрєна нє понімаю!
Ні хрєна нє понімаю!Тиждень пройшов - а все стає все більш заплутаним.
Це я про ЄЕП, Путіна, Російську імперію, Українську еліту, etc…
Спочатку про ЄЕП.
23 лютого(!) Путін запрощує до себе на дачу Кучму, Назарбаєва і Лукашенка, і на “роялі в кустах” – як показав Лукаш - лабає “ЄЕП”. “Рояль в кустах” – ета панятно; ясно, що якість тези про ЄЕП були заготовлені зарання. Отже, існує якийсь план.
Зверніть увагу на дату : 23 люте - день Совєсткой Армії і Воєнно-морського флота. Неспроста! Тіпа : ми же мужчини, і то наш общєсовєсткій мужской празнік. На сантімент, так би мовити, давить. Ну і “бекграундом” так легко іде натяк : “Будете дьоргаться – так майте на увазі – росармія - наслєдніца славних традицій совармії і ВМФ!”
Що відбувається далі? Далі життя тіпа йде саме по собі, а ЄЕП сам по собі. Українська еліта чубиться во всю, займається всячєскімі разборками, але дата підписання ЄЕП невблагнанно наближається. Український уряд начебто і противиться, і начебто і не зовсім, так самоі Рада – вроді і не сильно “за” – але і не “проти”! Це при тому, що казлу панятно, що положення про регулюючі органи” – це повернення навіть не до СССР, а до Російської імперії з повним диктатом Москви. Але уряд загалом(окрім деяких) – ну не помічає цього і всьо! Так само як і Рада загалом. Якось відразу сильно отупіли. Чи навпаки - щось знають?
Що маємо далі - у місті Ялті, на день пізніше від запланованого терміну, все-таки відбувається підписання ЄЕП. Знову символи – у ЯЛТІ. В тому самому Лівадійському палаці, де в 1944 році на знаментитій конференції було узгоджено післявоєнний устрій світу, а фактично – розділ світу. Це що – “месседж” всьому світу?
Сліпому очевидно, що переговори і підписання супроводжуалисбь неабиякою боротьбою. Очевидно також, що Путін вдавався мало не до всього набору доступних йому прийомів і домігся свого. Перефразовуючи його ж : “Сдєлал? Сдєлал! Сам то ти хоть понял, что ти сдєлал?” Бо проти ТАКОГО членства в ЄЕП по факту - вся Україна; бо це НЕВИГІДНО Україні загалом - не зважаючни на національність, рідну мову, віросповідання, сексуальну орієнтацію...
Яким чином думає Путін забезпечити “покірність” Україні такому членству? Як це зробити реально? Бо відразу програмується ескалація напруженості не тільки в Україні – але – як через обкладку конденсатора – і в Росії? Я вже не кажу про те, що зараз далеко не совєтські часи – з їх можливостями тотального контролю.
Плюс до того, Європа знову розділяється на “прогресивний” ЕЄС, що динамічно розвивається, і “законсервований ЄЕП”, що буде тихо тонути – бо, так би мовити “”становий хребет” ЄЕП – Росія – не здобулася, поки що, на якісь економічні успіхи – і не проглядується нічого на горизонті. Результат – напруженість по лінії ЄЕС- ЕЄП, еміграція, нова “залізна завіса” і всі “прєлєссті” – що уже було з відомим результатом.
ЧОМУ Москва так робить? На що надіється? На які ресурси розраховує? На яке чудо? Ну не ідіоти там же повні?
Оправдати все це суто передвиборчими потребами в Росії - за деякими допущеннями, можна.
Одразу, повернувшись із Ялти, Путін “конвертував” свою “перемогу” в піар своєю участю у з’їзді партії “Єдіная Росія”, порушивши, при цьому, закон про неможливість передвиборної агітація на користь будь-якої партії чиновниками групи “А” – до яких він і відноситься. Хоча раніше всі і так знали, що це “його” партія, але до цього НІКОЛИ раніше він не показував свого відношення явно. Чому він зробив це на цей раз? Тому що “Єдіная Росія” далеко не має тої популярності – не зважаючи на монополію на промоцію каналами ТВ? Можливо.
Йдемо далі: Путін відправляється з 4-денним(!)до Америки, виступає в ООН і зустрічається з Бушем. Виступ його в ООН – це мало не замаскована промова Черчілля у Фултоні. Основна теза : “Ми возвращаємся!”
МЗС Росії оприлюднює свої плани-погрози подальншої “русифікації” країн СНД.
Чубайс заявляє про необхідність створення “Ліберальної Російської Імперії”, причому ЄЕП є першим кроком у цьому напрямку.
Клоун Жириновський, який, втім, тонко відчуває політичну коньюктуру, “ні сіло ні впало” заявляє, що у світі мають бути “три основних валюти – долар, євро і рубль”, а “порядок у світі” мають забезпечувати “три армії : - американська, натовська і російська”.
І всі ці події розвиваються у хорошому темпі, складається враження, що існує якийсь взаємоузгоджений графік : “вечером деньгі – утром стуля”. Підписання ЄЕП – з’їзд “Єдіной Росії” – візит Путіна до США; паралельно – “пробні кулі” про “Ліберальну Російську імперію” і “три осноних валюти світу і три армії світу”; паралельно – “актівная защіта руского язика”...
Що це все означає? Вони СПРАВДІ розраховують стати одним із “стовпів” світу? А на “какіє шиши”? За рахунок яких ресурсів? Вони розуміють, що ДУЖЕ ризикують? Навіть – скоріше – ГАРАНТОВАНО програють. Що ціною може бути ПОВНЕ зникнення Росії з політичної карти планети? Це що? – знаменита російська стратегія : “А – била нє била!” . В перекладі на українську : “Пан чи пропав!”
Якщо це справді так – то це ДУЖЕ небезпечно. Для нас, для російського народу, для всього світу – для всіх...
Я не розумію таку російську політику. Ясно, що у всьому цьому є потужній “нафтогазовий” мотив, але ж політика не зводиться тільки до цього. Враження, що її роблять дилетанти, які надто багато на себе беруть. Можливо, відповідь на знамените питання “Who is mister Putin?» звучить так : “настоящій палковнік!”
2003.09.27 | штурман
Это Азаров про дешевые энергоносители в ВР врал.
Вот действительно прокого точно сказано: этот пидераст Родину продаст. Это про Азарова-подонка. И ведб как в воду его друзья глядели:http://www.obkom.net.ua/main.php?id=406
2003.09.28 | Dworkin
О патриотизме по-Азаровски :)
Я думаю, когда Азаров стучал по столу в Верховной Раде и кричал, что он интеерсам Украины не изменял, я думаю, он был честен. Это просто получилось небольшое разночтение из-за разницы понятий. Ведь дело в том, смотря что считать Родионой и ее интеерсами.Напрмиер тут на форуме, есть такой кадр КЕ, так он считает своей Родиной - Одессу, важнейшими интерсами Украины - ее скорейшее присоединение к России, а главной целью украинского народа - осознать себя частью народа русского. Понятно, что если понимать "интересы Украины" с тако позиции, то тогда ЕЭП - это великое благо
Я думаю, Азаров придерживается примеро таких же взгдядов: он свято верит, что скорейшее воссоединение Украины и России будет великим благом для украинского народа. Поэтому С ЕГО точки зрения он - патриот и верно служит интересам украинского народа
2003.09.28 | KE
И представьте, нас таких более 70% :)
Когда я говорю БОЛЕЕ, то имею ввиду ВСЕХ КТО НЕ ПРОГОЛОСОВАЛ ЗА ЮЩЕНКО - националистов. Соответственно, является патриотом.2003.09.28 | Dworkin
Кстати, директор СОЦИСа о ТЕХ 70% :))
Підтримка ЄЕП у 70% не відповідає дійсності – директор "Соцису"http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/september/27/news/2.shtml
www.ПРАВДА.com.ua, 27.09.2003, 12:31
Посилання українських політиків на те, що 70 відсотків українських громадян підтримують угоду про ЄЕП, не є виправданими. Про це Директор центру політичних та соціальних досліджень "Социс" Олександр Стегній заявив в інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі.
"По одному результату ніколи не можна робити висновок. Треба хоча би два таких результати. У соціології є така дуже важлива характеристика як усталеність і необхідно хоча б два результати", відзначає соціолог.
Директор "Соцису" відзначає, що проведене ними опитування, на яке посилаються українські політики, мало суто інформативний характер і не містило додаткових питань. "Ми цього не робили, бо це [концепція ЄЕП] не було відомо наприкінці серпня-на початку вересня, але оскільки такі дебати були, то нам було цікаво глянути. Але виносити це як судження всього народу, то слід провести окреме дослідження чи принаймні блок запитань. От і скажіть, як з одного запитання, робити такий висновок?", - запитує він.
Тому соціолог назвав заяву президента України на саміті СНД у Криму, який обґрунтував своє бажання підписати цей договір, зокрема, тим, що 70% українців підтримують договір про ЄЕП, маніпуляцією.
Стегній також наголошує, що відповідаючи на питання респонденти не знали, що таке ЄЕП. "Та підтримка ґрунтується або на знаннях, або на незнаннях. Тобто, люди підтримують те, що вони не розуміють, можливо. Якщо після питання "підтримую - не підтримую" дати пояснення, що це передбачає наддержавний орган, з фіскальними контрольними функціями, і голосування залежно від економічної потужності держав, де Росія сильніша від України, то цей відсоток був би нижчий", відзначає він.
Щоби з'ясувати реальне ставлення українців, вважає Стегній, треба було робити окреме дослідження. "Принаймні запитань 10-12, чи принаймні блок, в якому дати пояснення, що це є - ЄЕП, які там керівні органи і так далі. У нас було інформативне запитання - одне-єдине. І на підставі цього одного запитання робити висновки далекосяжні, це, мабуть, не зовсім коректно", зазначає він.
Раніше президент України Леонід Кучма на саміті в Ялті й голова Верховної Ради Володимир Литвин у Вашингтоні заявляли, що дві третини українців підтримують інтеграцію в ЄЕП, посилаючись на результати досліджень центру "Социс". Питання в опитуванні було сформульовано так: "Чи хотіли б ви, щоб Україна стала членом єдиного економічного простору разом із Росією, Білоруссю та Казахстаном?"
2003.09.28 | KE
1. Это другие 70% 2. "Ну и Вы говорите!"! :) (-)
2003.09.28 | Dworkin
1. Те же! 2. Но Вы же все равно "не поверите" :) (-)
2003.09.28 | Andrij
Я також за спільний економічний простір з Росією
Тобто, як не дивно, на запитання Соціса також відповів би позитивно. Звичайно, що так, бо про ніяку формальну організацію із наддержавним органом, де Росія має більше 50% голосів в запитанні не йшлося. Вираз "єдиний економічний простір" автоматично асоціюється із міждержавною торгівлею, підприємницькими зв'язками. Цей вираз аж ніяк не асоціюється із Кучмою, що продає економічний суверенітет України кудись на схід. В запитанні не йшлося про керування економікою України з Москви шляхом "голосування" в ЄЕП.2003.09.29 | Dworkin
Вот-вот. Я тоже прогосовал бы за ЗСТ, но против Там. союза (-)
2003.09.30 | Andrij
Re: Що цікаво, це навіть митним союзом не назвеш
Бо у будь-якому митному союзі всі сторони мають РІВНУ кількість голосів. В даному випадку Україну приєднали не до митного союзу, а до уряду Росії, де і будуть вирішуватись всі митні тарифи ЄЕП. Як "вигідно" це буде для України, можна тільки мріяти. Стосовно ЗВТ. Цей договір було підписано у 1994 (!) році. Про його виконання Росією відомо не дуже багато. Чому? Невже уряд братньої країни закопав цей договір БО ВІН БУВ ВИГІДНИЙ УКРРАЇНІ?2003.09.28 | Доктор Про
Про Чубайса сам собі :-)
Щойно переглянув на ОРТ "Времена" з Чубайсом, яко автором ідеї "Ліберальної Російської імперії" - там ця "теза" і обговорювалась.Враження наступні : якщо вірити Чубайсу ( я розумію, що вже смішно, але я ж сказав "якщо"
Загалом же він, схоже, як звичайно "вдохновєнно врьот" за принципом "або здохне ішак, або падишах", бо за його словами, - "це перспектива на 30-50 років".
Схиляюсь до думки, що заява ця - чисто передвиборна риторика, яка, втім, може мати погані наслідки для відносин Росії з сусідами. Фактично вона працює ПРОТИ Росії - може для того у Чубайса є свої причини, але "прікол" в тому, що головний "собіратєль єдіного економічєского пространства" Путін часом робит такі ж прмилки, які органічно не міг би зробити перший-ліпший совєтський імперіаліст.
2003.09.30 | Доктор Про
Здається - все ясно...
Так, як оце Росія робить ЄЕП (зокрема, повне манкірування інтересів "союзників" + зневажлива імперська фразеологія) - інтеграцію не роблять. Так її розвалюють.Отже, має має бути якась "зовнішня" причина такої поведінки.
Висувалась гіпотеза про внутрішньополітичні потреби - зокрема вибори в Росії і в Україні.
Але, так виглядає, що причина була зовнішньополітична. Весь поспіх, все то "виламування рук" мало одну мету - встигнути до візиту Путіна в Америку.
Гадаю, Путін просив у Буша "ярлик на княжєніє" в СНД - і для цього повинен був мати певні "геополітичні тили" - у вигляді підписаного ЄЕП зокрема; заяви ж Жириновського і Чубайса були "фоновим меседжем" тому ж Бушу, на що претендує Москва. Це припущення також узгоджується зі специфічною психологією "тайняків" - не порушувати субординацію і попросити "дозвіл" у старшого( в даному випадку - У Буша). І не рахуватися з "младшими по званію" (в даному випадку - всі інші глави країн ЄЕП).
Не знаю, що відповів Буш Путіну. Не думаю, що він погодився на це. Немає у нього такої потреби.
З іншого боку, видається, що керма Росії обрала неправильну і завідома програшну стратегію розвитку. Не зовнішня експансія зараз потрібна Росії, а внутрішня. СИБІР ТРЕБА РОЗВИВАТИ. Переносити столицю до Новосибірська і зайнятись систематичним освоєнням Сибіру. Тільки так можна зупинити експансію китайців в цей регіон, тільки так стримати вимирання населення (або й стимулювати ріст).
Рівень проблем, які стоять перед Росією, відповідає рівню проблем, які стояли перед США в часи "Великої депресії" чи Великою Британією на початку Другої світової війни. Спільне у вирішення цих двох проблем - порушення "табу", що існували до цього, а не тупе слідування попереднім курсом. Рузвельт вдався до державного регулювання економіки, а Черчіль "здав" Штатам функції світової валюти і, фактично, заодно і "розпустив" Британську імперію.
Для того, аби вижити, Росія теж повинна вийти за рамки існуючих табу. Думаю, це означає, змінити звичну зовнішню експансію на внутрішню. Відмовитись від імперських амбіцій не на словах, а на ділі. Зокрема - і то найголовніше - зосередитись на освоєнні Сибіру. А вони все шукають "національну ідею!". Так ось же вона. Проста, очевидна і логічна. Інакше - все! Клямка. І ніякі "сни про імперію" не допоможуть.
2003.10.16 | Максим КАЛАШНИКОВ
Диагноз: мания величия
http://www.nob.ru/article.phtml?PHPSESSID=a6e809ecd4ee64a1a4dcff602b3ad7e0&id=2953Диагноз: мания величия
Автор: Максим КАЛАШНИКОВ
Дата: среда, 8 окт 2003
Итак, великий реформатор открыл забрало. Недавний ярый борец с советской империей, он объявил целью своей жизни создание новой Российской империи - либеральной. По его мнению, она должна войти в компанию четырех великих демократий северного полушария: английской, французской, немецкой и американской. Только с лицами Ходорковского, Чубайса, Вексельберга…
В общем, хоть стой, хоть падай. Однако, по зрелому размышлению, понимаешь: Чубайс в очередной раз создает виртуальную реальность для дураков, преследуя за фальшивым блеском лозунга совсем иные цели.
Картонная дурилка
Слова Чубайса - это блеф. Изучив его громкие речи и интервью последних дней, видишь: он считает, что все случившееся с 1991 года - прекрасно, капитализм и капиталисты налицо, экономический рост идет, и наши олигархи как раз и станут основой новой империи. Мол, и я, любимый, постарался: скупаю энергетику в Грузии и на Украине. Стало быть, скоро буду диктовать им условия.
Вот красавец-то! Говорит, как Троцкий, яркими образами увлекая. Но только и глаза протирать не надо, чтобы увидеть: империю-то строить не на чем. Ибо что для этого нужно? Во-первых, сильный и зажиточный народ, полный чувства собственного достоинства. Во-вторых, огромные капиталы. В-третьих, научно-промышленная и технологическая мощь. В-четвертых, военная мощь о многих гранях: воздушно-космическую, морскую, сухопутную и проч.
Загвоздка заключается в том, что Чубайс и его клика в 1990-е сделали все, чтобы эти условия уничтожить. Народ? Теперь это лишенная собственности, нищая биомасса, которая вымирает чисто физически. Перспектив стать плодовитой, здоровой и зажиточной при чубайсовом «развитом сицилизме» у нее нет никаких. В итоге «реформ» истреблению и разрушению подверглись как раз те части советской цивилизации, которые и могли бы послужить оплотом силы для новой империи. Тут вам и Вооруженные силы, и оборонный комплекс, и самые перспективные отрасли промышленности с высокими технологиями и интеллектом, и наука. Признаков того, что это возродится, не наблюдается - налицо одни потери. А что такое империя без спутников, стратегических бомбардировщиков, авианосцев и крылатых ракет? Фук. Картонная дурилка.
Двинемся дальше. Ходорковский, Вексельберг и прочие «русские» олигархи по мировым меркам - весьма средние богачи. Они делают деньги на варварском, примитивном производстве прошлой эпохи, а не на высоких технологиях, программировании, спутниках или авиации. Их влияние в мире ничтожно. Их банки по мощности сравнимы с муниципальными банками средней руки на Западе. Капитализация их компаний смешна на фоне котировок американских и европейских корпораций. Всерьез тягаться с дирижерами триллионов долларов Запада они не в состоянии. На них, как и на нынешнюю Россию, с презрением смотрят китайцы. На их лбах стоит клеймо: «Разорители и расчленители собственной страны», отчего в приличном обществе их только терпят. Наконец, они правят РФ - страной-неудачницей, которая исчезает с лица Земли физически, захлебываясь в постоянных катастрофах, ЧП, авариях.
Как же - попробует Чубайс диктовать свою волю Шеварднадзе! Раздастся окрик из Вашингтона - и он отступит. И будет снабжать Грузию электричеством, даже если та войдет в НАТО.
И еще одно обстоятельство: строитель империи должен верить в народ России. А верит ли Чубайс? Слыша его речи об империи, хочется воскликнуть, как Станиславский: «Не верю!». Каков поп - таков и приход, а я имел возможность познакомиться с убеждениями некоторых людей из ближайшего окружения А.Б. В 1995-м, будучи в командировке вместе с пресс-секретарем Чубайса А. Евстафьевым (нынешним ставленником своего босса в «Мосэнерго») и еще одним клерком из прочубайсового демократического фонда, я услышал суждение о том, что русские уже кончились как нация, это - безвольная и аморфная масса. Ну, и какую империю они собрались строить с такими настроениями? Нет, нас вы не обманете. Все эти слова о новом величии есть лишь завеса, лишь бутафория. А за нею прослеживается совсем иная цель: сделать Россию полной и окончательной «шестеркой» США. И, быть может, возглавить «реструктуризацию» РФ на несколько новых «государств».
Не к этой ли цели энергично рвется рыжеволосый деятель?
Кто вы, мистер Чубайс?
…В декабре 2001 года мне довелось полететь с Чубайсом на Камчатку, на стройку геотермальной электростанции. Совершив марш-бросок из аэропорта на базу в предгорье, мы погрузились на шесть гусеничных вездеходов, и двинулись через засыпанный снегом перевал. Мощно ревели дизели, воняло соляркой, и весь кортеж напоминал военную колонну. Конечно, можно было сесть в вертолет, но Чубайсу так хотелось вот этого похода через горную гряду. На середине перевала одна из машин застряла, и вся колонна замерла. И вот тут я увидел истинного Чубайса.
Он стоял, жестким тоном отдавая какие-то общие распоряжения, высокомерно вздернув подбородок. Высился, словно монумент, освещаемый багровыми лучами заходящего солнца, на фоне белых горных пиков, на фоне далекого вулкана. И смотрел на простирающуюся перед ним величественную картину. Ни дать ни взять - Суворов при переходе через Альпы. Или Ганнибал в тех же Альпах. Именно тогда проглянуло его настоящее обличье.
Честолюбивый и властный, он одержим мечтой о троне. За минувшие годы у него появилась уверенность в том, что путь открыт. Все, что бы он ни делал, сходило с рук. Даже самые скандальные, самые губительные для страны вещи. Причем и при Ельцине, и при Путине. Список впечатляющий: и ваучерные махинации, «залоговые аукционы» (раздача собственности за копейки), и чудовищно невыгодное для России вступление в Парижский клуб кредиторов. Тут и ГКО, и «валютный коридор», которые вместе привели к финансовой катастрофе августа 1998 года. Кстати, именно А.Б. был в числе тех, кто принимал решение о дефолте, и он же добывал накануне этого 4,8-миллиардный кредит МВФ, который исчез невесть куда. И теперь Чубайс имеет наглость говорить, что тот дефолт обеспечил стране экономический рывок! А еще была комбинация с долгами Чехии, когда РАО ЕЭС разгрузила государственный бюджет на порядочную сумму. В любой стране Запада Чубайса давно бы посадили на нары. Но он действует в России, словно единственный зрячий в стране слепых, как верзила в детском саду. Надо - и «нагибает» военных. Надо - и принимает свой план реформирования РАО «ЕЭС», хотя его отвергает большинство страны, хотя Госсовет при президенте рекомендует идти другим путем. Эта безнаказанность только утверждает Чубайса во мнении, что он - особенный, что у него есть своя миссия среди всех этих презренных и слабых людишек. И вот на последнем съезде СПС он в открытую издевается над Путиным, презрительно отзывается о вчерашних чекистах, называя ничтожеством и «Единство», и «Идущих вместе». И он уверен: ему снова ничего не будет.
Бога ради, не считайте Чубайса экономистом, финансистом, менеджером или капитаном индустрии. Нет, он - комбинатор, оратор и политикан, который обладает замечательным умением строить иллюзорные миры и вести эффективную пропаганду. Не хуже доктора Геббельса. Мастер по части создания миражей, в 1994 году он (во время падения производства!) говорил о впечатляющих успехах реформ, а в 1997-м, накануне выпестованного им же дефолта, ничтоже сумняшеся заявлял о полной стабильности и невиданной крепости всей финансовой системы РФ.
Приход к власти еще вчера никому не известного Путина лишь подстегнул честолюбие Чубайса. Мол, чем я хуже? Почему бы и мне не возглавить государство в 2008 году? И вот рождается лозунг «Даешь либеральную империю!».
Честное слово: иной раз к этому врагу начинаешь чувствовать уважение. Он очень последователен и энергичен. Он выделяется на фоне тусклого и безликого чиновничества а-ля «Единство». Сам Макиавелли (у которого цель оправдывает средства) мог бы гордиться таким учеником. И Чубайс склонен к нешаблонным действиям.
Фюрер снова над страной
Шутки шутками, а Анатолий Борисович - дока по части пропагандистских эффектов. Чувствуется, что он много читал и не стесняется заимствовать эффектные ходы из практики 1930-х годов. Когда надо было показать успехи его мудрой инвестиционной политики, он без устали мотался из конца в конец на своем личном «Ил-62», забываясь тревожным сном в маленьком салоне по правому борту лайнера, похожем на тесную каюту командира подводной лодки. Где мы это видели? Ну конечно, это же Германия после 1933 года, когда Гитлер не вылезал из салона «Юнкерса-52», посещая город за городом. «Фюрер снова над страной!» - возвещало ликующее радио.
Я видел митинги на объектах, которые приезжал открывать Чубайс. Его речи - это речи прежних советских директоров, только без обрамления в виде кумачовых транспарантов. Я видел толпы рабочих и инженеров, которые внимали ему с горящими глазами. Он умеет овладевать толпой, подобно фюреру. Губернаторы встречают его так, как когда-то секретари областных комитетов партии встречали министров СССР, лебезя и заискивая. Он хитер: среди западников и московских либералов он твердит о том, что разрушает социализм в энергетике и хочет добиться частных инвестиций в провода и станции. Но его пусковые объекты финансируются чисто по-социалистически: за счет сбора денег с потребителей всей страны, за счет административно-командного планирования. Но Чубайсу на это наплевать. Как истинный мастер воздействия на сознание, он любит называть свои планы красиво, в духе первых советских пятилеток. Например, «Пять миллионов киловатт». А свой план перестройки РАО ЕЭС громогласно сравнивает с ленинским планом электрификации всей страны ГОЭЛРО, на подсознании совмещая свой образ с образом вождя Октябрьской революции. С образом, который для многих подсознательно свят.
Помяните мои слова: он использует ресурсы РАО ЕЭС по полной программе. Он еще рванется в драку за верховную власть. И горе нам, если он до нее дорвется…
2003.10.16 | Той самий
Причем, не только у Чубайса
http://zavtra.ru/cgi//veil//data/zavtra/03/516/11.htmlNo: 41(516)
Date: 08-10-2003
Author: Александр Проханов
Title: НЕЖНЫЕ ОБЪЯТИЯ ИМПЕРИИ
--------------------------------
Империя — это не замшелые фасады Петербурга, не бутафорские залы Кремля, вырезанные из фанеры Павлом Бородиным, не горностаевая мантия из морских свинок с черными хвостиками умертвленных котят. Империя — это живые, шевелящиеся пространства, хребты от тропиков до полюса, гигантские реки, прорывшие русла сквозь материк. Это роящиеся, сдвинутые с мест народы, эшелоны, грохочущие от океана до океана, рубежи обороны, охватывающие континент, радиолокационные поля, накрывшие половину планеты. Это огромная, анонимная воля, соединяющая земли и царства для громадной, задуманной Творцом работы, которую Он поручает имперским народам, их вождям и воителям. И лишь затем, когда состыкуются ломти континентов, когда пространства стянутся обручами часовых поясов, когда заклепки и сварные швы схватят кромки тайги и пустыни, горных отрогов и морских побережий, тогда возникают имперская философия, формула "Третьего Рима", или строевая песня "Чужой земли мы не хотим и пяди", под звуки которой краснозвездные танки подкатывали к Бранденбургским воротам.
Ельцин расколол на части империю, как пьяный дворник ломом раскалывает весеннюю льдину. Демократы, эти демоны измельченных пространств, мелкие бесы, остановившие русскую машину из двенадцати часовых поясов, вылезли из мокрых разломов и трещин, запузырились вместе с гнилой оттаявшей жижей. Вылупилась, словно огромный мохнатый еж, ненавидящая голова Сванидзе. Просунулась маленькая, как у змейки, головка Радзиховского. Закопошились карлики-политологи, гномы-царьки, лилипуты-президенты, политические инфузории-туфельки, отгрызая от сокрушенной империи каждый по малому ломтику. Но уже кончается демократическая оттепель, студеный Борей уносит зловонный туман "перестройки". Вновь в кристаллически-синем небе встает солнце империи, окруженное спектральными радугами. Спаяет кромки ослепительной льдины. Расплющит волосатого пучеглазого ежа. Сдавит намертво хрустнувшую головку змеи. И великие воды истории понесут громадный, единый материк Российской Империи в бесконечность.
Российская империя — не прихоть, а грозная, насущная потребность. Только великая концентрация воли, богатства, героизма и знания позволят нам противостоять грандиозному Китаю. Желая уцелеть и противодействовать сверхмощной и беспощадной Америке, объединяется в империю Европа. Соединенные Штаты, эта глобальная военно-экономическая империя, в своей схватке с исламским миром и желтым континентом будут способствовать становлению имперской России так же, как еще недавно они способствовали расчленению СССР.
Русский народ, из которого демократы сливают "имперскость", как во время ритуальных убийств из вен сцеживают жаркую кровь, — русский народ, лишенный имперской сверхзадачи, отсеченный от имперской перспективы, погибает, выдыхается, пьяно бродит среди своих опустевших полигонов, прохудившихся границ, остановленных великих заводов. Знахари-националисты, лекари-патриоты прикладывают к обрубкам империи примочки из бересты и подорожника, убаюкивая народ сказками о "Республике Русь", о "России для русских", оставаясь неуслышанными. Поваленный наземь народ, оглушенный ломом, сквозь боль и хлюпанье крови прислушивается, как начинают звучать древним знакомым гулом оживающие пространства, как многоязыко начинает выть ветер в церквях, минаретах и пагодах. Словно поверженный витязь в расплющенном доспехе, начинающий медленно подыматься при гуле боевого горна, — так подымается русский народ, вслушиваясь в едва различимые гулы родной империи.
Даже Чубайс, самый чуткий и пластичный из олигархов, вдруг заговорил о построении в России "либеральной" империи, о невхождении в Европу и НАТО, о вызове, который бросит Россия всему остальному миру. От этих слов подавился, как заяц морковкой, демократ Глеб Павловский. На подвенечном платье Новодворской задымился шелк и на сутулой спине расползлась дыра. Этим шокирующим заявлением, угадав, в чем сон и обморок поверженного народа, начал Чубайс свой поход в Кремль, заказав на монетном дворе золотую монету с гордым профилем императора Чубайса Первого.
Коммунисты построили великую индустрию империи. Пространства, которые прежде связывали горы, реки и ветры, они связали нефтепроводами, линиями электропередач, железнодорожными трассами, траекториями ракет, создав единую техносферу империи, которую не удается разрубить по сей день и которая омывает континент синусоидами тока, сшивает его дратвой стальных труб, перемещает по всей территории лес, нефть, металл. Коммунисты сложили мощный, многонациональный имперский слой, который противодействует местечковому и хуторскому сознанию мелкотравчатых, болезнетворных элит. Ярчайшим представителем этого имперского слоя является Лукашенко. 30 миллионов русских, истлевающих под гнетом самодовольных этнократий, — есть цементный раствор империи, которым воспользуется новый "собиратель пространств".
Путин похож на муху, выбирающуюся из клейкого, как варенье, ельцинизма. Вытащит одну ножку, а другая увязнет. Вытащит две, начинает ими сучить, а крылья склеены патокой. Больно смотреть на Президента, который мучительно борется с липким либерализмом. Но однако, при всей декоративности его "петербургского империализма", при всей его зависимости от Америки, страшащейся российского могущества, в нем, как искорка, брезжит империя. Ветер перемен, который чуть слышно начинает веять над Евразией, раздувая палые листья либерализма, быть может, раздует эту искорку в огонь походного костра, у которого грелись когда-то землепроходцы генерала Скобелева.
Будущее России — технотронная империя, которая, как драгоценная ваза, соберет в себя волшебные соцветия земель и народов. Этот мощный, расцветающий в Русском Космосе букет великих знаний, искусств и верований соединит Россию в могучее целое. Поведет ее к таинственному предначертанию, которым дышат священные тексты, политические манифесты, страницы книг и трактатов. Предначертанию, смысл которого в преодолении смерти. За меньшее мы бы не стали браться.
2003.10.16 | Адвокат ...
Троцкій, Ґебельс,..., Чубайс. ( - )
2003.10.16 | Олег Щукин
Бог шельму метит
http://www.nob.ru//article.phtml?PHPSESSID=a6e809ecd4ee64a1a4dcff602b3ad7e0&id=2989Бог шельму метит
Автор: Олег Щукин
Дата: среда, 15 окт 2003
Недавно глава РАО «ЕЭС России» и по совместительству «третий номер» в списке СПС А.Б.Чубайс выдвинул концепцию «либеральной империи». «Пиар» данного события можно считать образцово-показательным. Прежде всего - по неожиданной смене приоритетов: до сих пор бывший «главный ваучерист» видел в мире одно только солнце - Соединенные Штаты Америки, и речи о необходимости конкуренции с ними, а равно и о патриотизме, пусть даже «российском», мог произносить разве что в бреду, но никак не в публичных выступлениях по радио и ТВ.
Говорят: скажи мне, кто твой друг… 23 августа 1998 года один из ближайших друзей и единомышленников Анатолия Борисовича, Альфред Рейнгольдович Кох, в интервью американской радиостанции WNMB утверждал, что Россия никому не нужна, что никому не нужны даже ее сырьевые богатства, что это - обанкротившаяся страна с перспективой распада на десяток маленьких государств. В декабре 2002 года еще один близкий друг Чубайса, Егор Тимурович Гайдар, выдвинул концепцию «России без русских», которую Анатолий Борисович охарактеризовал как «настоящий прорыв, вернувший правым интеллектуальное лидерство».
А теперь, оказывается, все по-другому: только сам Чубайс и его друзья из СПС - настоящие патриоты, которые реально строили российское государство, в то время как другие только мешались у них под ногами. Единственно непротиворечивый вывод отсюда таков - государство, которое строят Чубайс и Ко, должно стать «Россией без русских», то есть страной без истории, без традиций, «новой Америкой», «либеральной империей», иными словами.
Отдельного внимания заслуживает и выбор времени «либимперского» заявления: не только накануне парламентских выборов, но и буквально перед визитом президента РФ в США. Демонстративный «имперский антиамериканизм» вкупе с заявлением о том, что «после Путина страну вправо надо будет еще доводить», заявка на геостратегическое видение мира («четыре великие демократии: США, Европа, Россия, Япония») - все это призвано внушить обществу простую мысль: вот он, реально альтернативный Владимиру Владимировичу лидер. В условиях, когда «прогибание» перед Кремлем является общепринятой нормой внутриполитического поведения, подобная «независимость» вообще выглядит чуть ли не героизмом - не Анатолий Чубайс, а Наполеон Бонапарт на Аркольском мосту, да и только…
Впрочем, истоки подобного героизма очевидны. Все попытки врагов сместить Анатолия Борисовича с занимаемой должности наткнулись на такое жесткое сопротивление его сторонников в правительстве, а также «зарубежных инвесторов» (прежде всего - тех самых американских корпораций, с которыми Чубайс, по его словам, сегодня столь успешно «конкурирует» в Грузии, на Украине и в Прибалтике), что за свои «тылы» глава РАО ЕЭС абсолютно спокоен. Советник Путина по экономике Андрей Илларионов может сколько угодно обвинять Чубайса в том, что их политика необоснованного роста тарифов является главным тормозом экономического развития страны. Анатолий Борисович точно знает: «Электрон так же неисчерпаем, как ваучер», и прибыли из него можно получить немерено: как сугубо экономической, так и политической.
Бывший замминистра энергетики Виктор Кудрявый, один из главных оппонентов «чубайсовской реформы», уже уволен и сегодня продолжает свою критику в качестве «свободного художника»: «Вот что было в эту зиму: полные склады угля, полные баки мазута, в исправном состоянии электростанции и сети - и 30 регионов России имели в квартире температуру в 8-10 градусов тепла. Поэтому верить, что в своей политике они будут ставить впереди интересы потребителя, просто нельзя».
Но Чубайсу и не нужно, чтобы люди верили в его добрые намерения. Ему нужно, чтобы они точно знали, кто в доме хозяин, кто может дать им тепло и свет, а может устроить «холодный темный ад».
Разумеется, руководители экономически сильных регионов пытаются как-то противостоять диктату Чубайса. Так было в Приморском крае при Е.Наздратенко, так было и есть в Москве, куда Чубайс специально поставил руководить «Мосэнерго» своего давнего (еще по «коробке из-под ксерокса») подельника А.Евстафьева, пытающегося поднять столичные тарифы чуть ли не вдвое после уже состоявшегося «в два этапа» 50%-ного повышения. Так происходит и в Московской области, где губернатор Борис Громов, выступая на заседании правительства в конце сентября, заявил: «Всего лишь за шесть недель в мире произошли четыре крупнейшие аварии электроэнергетических сетей - в США и Канаде 14 августа, затем в Великобритании, совсем недавно - в Дании и Швеции, и вот теперь - в Италии. Стоит заметить, что это - страны с наиболее либеральными экономическими порядками, которые служили образцом при планировании российских энергетических реформ. Главный урок «затмений» в США и Европе заключается в переоценке приоритетов. Единство управления системой, запас прочности в построении сетей оказываются более важными, чем собственно производство электрической мощности… С нашей стороны будет совершенно непростительно проигнорировать эти тревожные сигналы, не привнеся серьезные коррективы в концепцию реформирования РАО ЕЭС».
Уже не раз говорилось, что «реформы по Чубайсу» в сфере электроэнергетики противоречат не только интересам экономического развития России, не только действующему законодательству РФ, но и фундаментальным законам природы. Но что Анатолию Борисовичу законы?.. Нужно будет - напишем новые. «Течет вода Москвы-реки, куда велят большевики». То же и с электричеством: потечет, миленькое, куда и почем надо.
Между прочим, «экспорт электричества» - один из самых показательных «пунктиков» Анатолия Борисовича. Пока его подчиненные готовят технико-экономическое обоснование проекта синхронизации энергосистем СНГ и Европы для утверждения на международной конференции «Рынок электроэнергетики от Лиссабона до Владивостока» (Брюссель, 14-15 ноября 2003 г.), будущие европейские партнеры присматриваются к тому, какие куски российской энергетики стоит получить в ходе чубайсовской реформы РАО ЕЭС. В частности, французская Electricitе de Franc (EDF) намерена при помощи потанинской группы «Интеррос» принять участие в тендере на управление Северо-Западной ТЭЦ. Не приходится сомневаться в том, что и другие энергетические корпорации мира вынашивают планы кое-что приобрести на очередной гигантской распродаже имени Чубайса. А миноритарные акционеры в преддверии всех этих перемен уже начали сброс принадлежащих им пакетов акций.
Одно из последних по времени заявлений главы РАО ЕЭС о том, что к 2007 году рост тарифов на услуги этой «естественной монополии» будет остановлен, и его ведомство потеряет на этом 10-20% планируемых прибылей - в данном отношении весьма показательно. «Цены на электроэнергию должны определяться не себестоимостью производства, а инфляцией» - за подобную «новеллу» ее автору следует поставить памятник при жизни. Из чистого электричества. Расшифрую: базовые, инфраструктурные тарифы экономики принципиально не могут расти теми же темпами, что и цены на другие товары. Стремление к этому раскрутит инфляцию так, что мало никому не покажется.
Впрочем, как заявил когда-то сам Анатолий Борисович, «к 2007 году меня в РАО ЕЭС уже не будет». Надо понимать так, что приватизировав самые «сладкие» куски отечественной энергетики и частично передав ее под контроль «иностранных инвесторов» (например, на Сахалине и в Калининградской области), «команда Чубайса» оставит обглоданный остов РАО неизвестным пока «спасателям», чтобы заняться проталкиванием своего руководителя в президенты России. Денег для этого должно хватить с избытком: в том, что «железный Толик» постарается, сомнений ни у кого нет.
2003.09.28 | Oleksandr
Re: Проект: "ГВОЗДИ в ГРОБ ЕЭП"
http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/september/26/4.shtmlПісля Ялти Україна може стати Фінляндією при Російській імперії
Роман Купчинський, для УП , 26.09.2003, 18:34
19 вересня президенти Росії, України, Казахстану і Білорусії, зібравшись в Лівадійському палаці в Ялті на щорічний саміт СНД, підписали установчі документи про створення Єдиного економічного простору. Український президент Кучма підписав документ із застереженням, що угода не повинна порушувати Конституцію України.
Попри сильну стартову опозицію, засновану на твердженнях, що створення ЄЕП порушувало б Конституцію, дозволяючи наднаціональному органу формулювати політику України, і що Україна, підписуючи угоду, ускладнювала б для себе можливість приєднання до Європейського Союзу і СОТ, президентська адміністрація досить швидко "переконала" противників, що в її і нації інтересах приєднатися до ЄЕП.
15 вересня Кучму, активний прихильник ЄЕП, заявив, що "Україна ніколи не стане робити жодних кроків, які суперечили б її євроінтеграційній стратегії". "ЄЕП повинен розглядатися як структура для прискорення економічної співпраці, першим кроком якої буде створення зони вільної торгівлі…" Однак, виступаючи в Ялті в день підписання, Кучма змінив акценти, заявивши, що "Європа не хоче нас" і тому Україна повністю права, приєднуючись до ЄЕП.
17 вересня парламент умовно схвалив ЄЕП, заявивши, що Кучма може підписуватися за умови, що угода не буде порушувати Конституцію. Блоки Ющенка й Тимошенко залишили залу засідань на знак протесту ще до голосування. Пропозиція була підтримана традиційно опозиційними комуністами і Соціалістичною партією на чолі з Олександром Морозом, а також пропрезидентською більшістю.
ЄЕП можна розглядати як пасинка Співдружності Незалежних Держав – союзу, що ніколи не користувався великою підтримкою жодного з його членів із часу його заснування у грудні 1991. Рішення СНД не втілювалися в життя, до 2003 року воно існувало головним чином на папері, і його військовий квазісоюз був значною мірою міфом.
На початку 2002 стало очевидно, що в російській зовнішній політиці стався поворот. Причиною стала стратегічна потреба Росії взяти під контроль маршрути транспортування нафти і газу на Захід, для забезпечення її довгострокового економічного зростання й встановлення контролю над Каспійськими нафтовими резервами.
У лютому 2002 Володимир Путін запропонував "єдиний експортний канал" для експорту газу з Центральної Азії, негайно вступивши в суперечність із стратегією американців, що вважають за краще диверсифікувати канали експорту.
І хоч були інші регіональні економічні проблеми типу квот на стальні труби, цукор і зерно, енергоносії виявилися спільним знаменником, який привів до створення ЄЕП. Ключ до успіху цієї стратегії лежить у здатності росіян затягти Україну. Два інших партнери, Білорусія й Казахстан, виявилися нездатними чинити опір планам Росії.
Формуванню ЄЕП передувало обрання на початку 2003 Леоніда Кучми главою СНД, ініційоване Путіним. При тому, що Україна не була повноправним членом Співдружності, цей тактичний хід не викликав великих заперечень у Києві і розглядався швидше як жест солідарності Путіна з Кучмою, який був тоді під вогнем Заходу за його наміри продати радарну систему до Іраку.
З обранням Кучми главою СНД Україна була залучена до керівництва Співдружності, що в очах Москви стало серйозною перевіркою рішучості України. Великих проблем не виникло, і Росія перейшла до подальших дій.
Коли "Газпром" в кінці 2002 різко витіснив "Ітеру", незалежну газову компанію, яка займалася транспортуванням туркменського газу до України й інших колишніх радянських республік, стало ясно, що нова стратегія починає втілюватися в життя.
6 грудня 2002 "Ітера" втратила контракт на транспортування туркменського газу до України на користь "Eural Trans Gaz", тіньової компанії, яку "Газпром" і "Нафтогаз України" в союзі з одним московським мафіозі зареєстрували в сільському будинку поблизу Будапешта.
Фактично, "Eural Trans Gaz" ніякого газу не транспортувала, цим займався "Газпром", а "Eural Trans Gaz" існувала для відмивання грошей і уникнення оподаткування. "Ітера" ж заважала "Газпрому" брати трубопроводи під контроль і повинна була бути нейтралізована. Попри заперечення США, "Газпром" продовжував тиснути. "Ітері" віддали невеликий контракт на постачання газу до Саратовської області за російськими внутрішніми цінами і наказали не сунутися на ринки СНД.
Щоб далі керувати потоками газу до України, "Газпром" в квітні 2003 підписав контракт з "Туркменнафтогазом", діставши фактично виняткові права на постачання туркменського газу протягом 25 років, починаючи з 2006.
Чинний український контракт із Туркменією закінчується в 2005, після чого Україна може бути змушена звернутися до "Газпрому", щоб купувати 36 мільярдів кубометрів газу з Туркменії. Туркменія зараз не в змозі одночасно продати і Україні, і "Газпрому" таку кількість газу через обмежену пропускну спроможність Центрального азіатського трубопроводу "Центр".
Глава державної української газової монополії "Нафтогаз України" Юрій Бойко прилетів до Ашгабату 15 вересня, за чотири дні до підписання угоди про ЄЕП, щоб укласти новий 25-річний контракт на закупівлю газу, але повернувся додому ні з чим. Цю інформацію приховали від українських ЗМІ, оскільки це могло зашкодити підписанню угоди в Ялті Україною. Бойко сам заявив, згідно з "Комерсантом" від 16 вересня, що це було лише "заминкою" і що контракт буде підписаний під час візиту Кучми до Ашгабату в жовтні.
Український трубопровід, яким "Газпром" жене газ у Західну Європу, давно був стратегічною метою для Росії. У минулому, українське керівництво "Нафтогазу" часто звинувачували у викачуванні величезних кількостей російського газу і незаконному його продажу власним клієнтам в Польщі і Словаччині. У якийсь момент "Газпром" погрожував вжити заходів у відповідь і побудувати дуже дорогий новий трубопровід в обхід України. Це означало б серйозні фінансові втрати для України, якій "Газпром" платив за транзит. Але ідея нового трубопроводу зав'янула і, мабуть, через величезні витрати була значною мірою блефом. Тому був розроблений альтернативний план – міжнародний консорціум, який буде управляти старіючим трубопроводом і модернізувати його.
Членами цього консорціуму повинні були бути Росія, Україна й Німеччина. Німецький партнер, "Рургаз", однак, так до консорціуму і не приєднався (чи то вони так вирішили, чи то "Газпром" пообіцяв поступитися їм значною часткою своїх акцій). Українська сторона, попри риторичну прихильність до ідеї консорціуму, так і не зробила серйозних кроків до її втілення. До літа 2003 ідея консорціуму виявилася підвішеною.
Наступним важливим чинником був транспорт нафти.
Нафтопровід "Одеса-Броди" був побудований у 1990-х, щоб транспортувати нафту від Каспійського моря на захід. Спочатку Росія була опозиційно налаштована по відношенню до цього маршруту, але коли "British Petroleum" і "Тюменська нафтова компанія" стали формувати гігантську об'єднану нафтову компанію, Росія змінила думку щодо "Одеса-Броди".
Необхідність транспортувати нафту "BP-TНK" зробила трубопровід "Одеса-Броди" ідеальним рішенням. Це означало, що вона буде качати нафту на південь, від Бродів до Одеси на танкери, що прямують в Середземне море через вузький і переобтяжений Босфор. Кучма, попри тривогу Америки і незважаючи на заперечення міністрів-енергетиків, став активно лобіювати інтереси "BP-TНK". Остаточне рішення ще не ухвалене, але Кучма (і "BP-TНK", а також Путін) зробили ставку на реверсний маршрут.
Одним із ключових моментів у створенні ЄЕП була потреба Казахстану знайти спосіб транспортувати свою нафту і газ від Каспійських родовищ на захід. Це співпало з бажанням Росії нейтралізувати США, що підтримували нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан і газопровід Баку-Тбілісі-Ерзрум як частину диверсифікації маршрутів постачання каспійських енергоносіїв на Захід.
Ця політика була наріжним каменем американської стратегії в регіоні, спрямованої на запобігання можливому енергетичному шантажу з боку Росії. Підписання Казахстаном угоди про ЄЕП 19 вересня завдало серйозного удару по американських планах.
У 2003 Росія почала організований тиск на Грузію, щоб знову з'єднати її трубопровід із російським. У результаті Росія дістала право транспортувати майже всю нинішню й очікувану нафту Казахстану через російські трубопроводи.
Але для цього нафта, щоб добратися до Західної Європи, повинна пройти через трубопроводи, які контролюються не російською "Транснафтою", а Україною й Білорусією. Загнавши партнерів у спільну економічну зону, Росія отримала б законні підстави встановити спочатку контроль над цими трубопроводами, а потім і ставити під питання їх приналежність.
У випадку Білорусії росіяни використали менш тонку тактику. Напередодні церемонії підписання договору про ЄЕП, "Газпром" оголосив, що в світлі відмови Білорусії дозволити "Газпрому" контролювати її газопровід, "Газпром" вимушений установити СНДівські ціни на газ, а не внутрішні російські, як зараз. Це створило б величезний борг і небезпеку, що газове постачання взагалі припиниться.
За кілька днів до підписання спікер Держдуми Геннадій Селезньов сказав пресі, що Росія могла б переглянути недавно встановлений тариф на російський газ, якщо українці приєднаються до ЄЕП. Це не було обіцянкою, бо Селезньов не був уповноважений її робити, а скоріше віртуальної морквинкою.
Нещодавно встановлений тариф створив би нові фінансові проблеми для України, але в той же самий час, оголосив Газпром, Україні будуть тепер дозволяти заробляти гроші, продаючи російський і її власний газ безпосередньо в Західну Європу, якщо будуть це робити через офіси "Газекспорту" – філії, що цілком належить "Газпрому". Це, у теорії, компенсувало б українцям втрати від нових тарифів і навіть дозволило б заробити трохи грошей.
До 19 вересня основа для підписання ЄЕП була готова. Це був тільки перший крок довгого і, ймовірно нелегкого шляху. Наступна стадія ЄЕП прийде після думських і президентських виборів.
Щоб функціонувати і досягти поставлених цілей, ЄЕП потрібен виконавчий орган і його повноваження затверджувати й проводити в життя нові законодавчі акти в межах економічної зони.
Ідея спільної валюти-рубля уже була запущена, щоб оцінити ступінь спротиву. Виконавчий орган ЄЕП, юридично правомочний видавати закони і втілювати економічну стратегію, вимагав би перегляду української Конституції. З огляду на природу пропрезидентської більшості в українському парламенті, це не стало би проблемою, але створило би глибокий розкол у країні.
З президентськими виборами, наміченими на 2004, пропозиція Кучми дозволити парламентові вибирати президента дає йому більший простір для маневру, щоб продовжити статус-кво і запобігти будь-яким спробам у майбутньому переглянути членство в ЄЕП.
Ідея Путіна про Єдиний економічний простір була задумана, щоб установити сильніший російський контроль, ніж він був у колишньому РЕВ – Раді економічної взаємодопомоги, сформованій у 1949 році СРСР, щоб підсилити контроль над соціалістичним блоком.
Якщо РЕВ проводила правило "одна держава, один голос", незважаючи на економічну міць або потенціал своїх членів, то версія Путіна проголошує в статті 4, параграфі 6: кількість голосів, що має кожна країна, пропорційна їх "економічному потенціалові". З цього погляду, Росії зараз належить 80% акцій ЄЕП.
І якщо РЕВ ніколи не вимагала, щоб країни відмовлялися від частини своїх суверенних прав на користь виконавчого регулюючого органу, то ЄЕП, ця "РЕВ молодша", робить прямо протилежне в статті 4.
Не виключено, що в майбутньому виконавчий орган ЄЕП може взяти під контроль український і білоруський трубопроводи через "Транснефть" або яку-небудь багатонаціональну компанію, контрольовану ЄЕП, що буде гарантувати інтереси зацікавлених сторін, відповідно до їхньої економічної міці і внеску.
З огляду на те, що велика частина нафти і газу, що проходить цими трубопроводами, була б російською і казахською, "фінляндизовані" українці і білоруси можуть залишитися ні з чим.
Що стосується входження України в ЄС або СОТ, незважаючи на оптимізм, висловлений деякими українськими посадовими особами, що стверджували, що одне не суперечить іншому, дійсність не така й безхмарна. Активно приймаючи сторону Росії в "великій грі" із каспійською нафтою, українці переоцінюють свої шанси на членство на цій стадії. Що відбудеться з розвитком ЄЕП - побачимо.
Автор: Роман Купчинский, екс-керівник української служби радіо "Свобода", редактор рубрики "Огляд організованої злочинності й тероризму" сайту корпорації "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода"
2003.09.28 | Oleksandr
Re: Проект: "ГВОЗДИ в ГРОБ ЕЭП"
http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/september/23/2.shtmlУкраїну прив`язали до Росії ще сильніше, ніж хотів Азаров
Віктор Чивокуня, УП , 23.09.2003, 16:40
Уже видно, що ЄЕП за своїми зовнішніми ознаками пішов у рідного тата – відставного чекіста Путіна. Схильність до параної і максимальної засекреченості відзначають у немовляти навіть неспеціалісти.
"Історичні" рішення для України ухвалювалися в умовах, гідних полковника Ісаєва. Документи, які Кучма збирався підписати в Ялті, ніхто навіть не збирався представляти на обговорення громадськості. Азаров заліг на дно – спершу він був у Мексиці, потім пресу закрили в Кабміні в кімнаті для прес-конференцій. Якби проект договору ЄЕП не оприлюднили на сайті "Дзеркала тижня", навіть фахівці дізналися б про конфігурації нового союзу після Ялти.
Не менш дивна історія і з застереженням, на умовах якого Кучма підписав договір ЄЕП. Протягом чотирьох днів ніхто навіть не здогадався повідомити пресі, а через неї – і країні – про зміст примітки Кучми.
І тільки в понеділок увечері "Інтерфакс-Україна" вирвав зміст застереження у "достовірних джерел в уряді".
Отже, відповідно до повідомлення агентства, застереження, з яким Україна підписала документи по створенню ЄЕП, було оформлене як додаток до угоди про формування ЄЕП. Це текст обсягом в один абзац: про те, що угода про формування ЄЕП не повинна суперечити Конституції України.
"Ніякі зміни до тексту угоди про створення ЄЕП при цьому не вносилися. Інші подробиці тексту застереження не відомі", - повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Однак зовсім іншу версію можна прочитати в російській пресі. За їхніми даними, до самого тексту договору про ЄЕП перед підписанням було внесено зміну.
"Фактично виправлення тексту угоди торкнулося одного слова. Стаття 6 фіксувала, що правовою основою ЄЕП є "міжнародні договори й рішення органів ЄЕП, що укладаються і прийняті з урахуванням інтересів сторін". Замість "інтересів" вписали "законодавства". З таким виправленням Кучма в компанії з лідерами Росії, Білорусії й Казахстану підписав документи", - пише російська газета "Ведомости".
Версія "Независимой газеты": "Міністр юстиції України прийшов до висновку, що це на додачу суперечить українським законам і самій Конституції. Останнє обвинувачення розробники угоди відмели спеціально вставленою (в останній момент) фразою про те, що договори і рішення органів ЄЕП приймаються "з урахуванням законодавств сторін".
Те ж саме в "Коммерсанті": "В останній момент, коли документи були готові, до них було внесено виправлення: у фразі "Правовою основою формування ЄЕП є міжнародні договори й рішення органів ЄЕП, прийняті з урахуванням інтересів сторін..." слово "інтересів" було замінено на слово "законодавств".
"Таке виправлення принципове й означає поступку Україні, у Конституції якої записано, що державні повноваження не можна передавати куди і кому завгодно. У Конституціях інших трьох країн такого важливого пункту немає", - пояснює "Коммерсант".
Однак цей хор російської преси ламається об статтю місячної давнини... у "Дзеркалі тижня". У номері за 30 серпня там був оприлюднений остаточний текст проекту договору про ЄЕП, який завізувала "Група високого рівня", себто і наш Азаров.
І там-то якраз написано, що "договори і рішення органів ЄЕП" приймаються з урахуванням не "інтересів", а саме "законодавств" країн-учасниць. Тобто ніяких виправлень в одне слово в останній момент, які мальовничо описують росіяни, не вносилося.
Свідомо чи ні, але в Росії подають ситуацію, нібито ніякого окремого додатка Кучми в один абзац до договору про ЄЕП не було. З огляду на те, що російські газети однаково переказують суть виправлень, можливо, таке пояснення їм дав один і той самий чиновник з делегації Росії. Питання в тому, навіщо це Кремлю? "Українській правді" поки це з'ясувати не вдалося.
Однак і це ще не все. Насправді існує безліч відмінностей між договором про ЄЕП, підписаним Кучмою, Путіним, Назарбаєвим і Лукашенком, і проектом, який був остаточно підготовлений Групою високого рівня в серпні. (Отут, до речі, можна згадати брехню Азарова, який запевняв, що після них виправлення до документа більше вносити не можна.)
Основні відмінності між проектом і підписаним 19 вересня договором у тому, що в тексті угоди, скріпленої підписами президентів, ЄЕП представлено не в майбутньому, а вже в теперішньому часі.
Тобто, проект угоди був складений як декларація про наміри, а підписаний документ говорить про ЄЕП як про працюючу структуру.
Наприклад, стаття 2 проекту договору починалася словами "Поетапне вирішення задач поглиблення інтеграції буде обумовлене виконанням Сторонами прийнятих зобов'язань…"
У підписаному тексті замість "буде обумовлене" написано, що "поглиблення інтеграції" вже "обумовлюється".
Або, наприклад, стаття 4. В проекті було написано, що "здійснення координації і управління… ЄЕП на міждержавному рівні буде забезпечуватися Радою глав держав".
У підписаному договорі ЄЕП майбутній час замінили на теперішній – замість "буде забезпечуватися" написано "забезпечується".
Ще одне популярне виправлення – проект договору мав намір оговорити умови для формування ЄЕП. У редакції ж, яка була підписана, сказано, що договір визначає правила і для функціонування ЄЕП.
Наприклад, стаття 4. В проекті договору написано: "Координація процесів формування ЄЕП здійснюється відповідними органами, структура яких формується з урахуванням рівня інтеграції".
У самому документі інший текст: "Координація процесів формування і функціонування ЄЕП здійснюється відповідними органами, структура яких формується з урахуванням рівня інтеграції".
Враховуючи ці виправлення, видно, що Група високого рівня готувала документ тільки для початкового етапу інтеграції в рамках ЄЕП. Однак під час вже самого саміту президентів в Ялті текст переробили – так, щоб угода охоплювала не тільки початковий етап, підготовку чотирьох країн до об'єднання, але і роботу самого об'єднання.
Можливо, це зроблене, щоб не підписувати новий договір після початку створення ЄЕП. Адже хто знає, як воно буде через рік? Може, хтось передумає. Та й зібратися в такому ж складі президенти не зможуть – у Кучми пенсія в 2004. А хто його знає, що надумає наступний президент України щодо ЄЕП?
Таким чином, той, хто розширив часові рамки договору, закрив деякі шляхи для відступу майбутньому президенту України.
Хто змінив форму часу дієсловам в договорі ЄЕП, вирахувати неможливо. Той же "Коммерсант" писав, що саміт проходив "в обстановці страшної таємничості". "Треба називати речі своїми іменами: цей саміт проходив в умовах тотальної інформаційної блокади. Ніколи ще такого не траплялося – у журналістів не було іншого виходу, крім як зі змішаними почуттями спостерігати за зустріччю по єдиному монітору в прес-центрі на 16-му поверсі готелю "Ялта".
Крім цих, в договорі ЄЕП є ще одне помітне виправлення. У статті 5 підписаного президентами сказано, що "сторони приєднуються до міжнародних договорів, які забезпечують формування й функціонування ЄЕП, по мірі готовності".
У проекті ж, підготовленому Групою високого рівня, було записано, що "сторони приєднуються до угод, які забезпечують формування й функціонування ЄЕП, по мірі готовності".
На думку Ігоря Осташа, члена комітету в іноземним справах Верховної Ради і фракції "Наша Україна", те, що в проекті вживалося слово "угода" – ця "серйозна помилка". "Її не могли припуститися співробітники українського МЗС. Адже вони знають, що відносини між незалежними країнами визначаються тільки міждержавними договорами, а ніякими не угодами", - зазначив Осташ в коментарі "Українській правді".
Він також згодний, що ті, хто поміняли часові форми дієслів і дописали слово "функціонування", хотіли міцніше прив'язати Україну до Росії, Білорусії і Казахстану.
"Така заміна – більш жорстке формулювання по відношенню до України. Коли щодо ЄЕП використовується слово "формування", то угода має більш рамковий характер. Коли ж дописується слово "функціонування", то тоді документ визначає і діяльність цього об'єднання. Тоді він передбачає конкретне втілення ЄЕП".
На думку Осташа, процедура підготовки угоди проходила з порушеннями. "Договір підписаний із застереженням: він не повинен суперечити Конституції України. Однак ще перед тим, як він підписувався, необхідно було чітко зафіксувати, де є таке протиріччя, і зробити відповідні застереження. А тепер, коли договір ЄЕП буде виноситися на ратифікацію в парламент, треба готувати законопроект про внесення змін до Конституції", - відзначив Осташ.
Як відомо з останнього "Дзеркала тижня", Міністерства економіки, юстиції і закордонних справ підготували свої 7 застережень. Однак не відомо, чи хоча б зважився Кучма показати їх Путіну.
2003.09.28 | Dworkin
Лукашенко снова за Независимость :)
Заламывают?http://www.naviny.by/node.phtml?index=20161
26.09.2003 , 12:31
Александр ЗАЙЦЕВ
В ходе состоявшихся 25 сентября переговоров с "Газпромом" по вопросу поставок российского газа в Беларусь стороны, похоже, лишь обозначили свои намерения и претензии. Напомним, что Беларусь попросила "Газпром" увеличить поставки до 18,5 млрд. кубометров, а российская компания выдвинула свои условия: часть поставок будет идти в счет оплаты транзита, а остальное — по базовым ценам для потребителей стран ближнего зарубежья. То есть — не падайте со стула — по 80 долларов за тысячу кубов.
Уже встреча двух лидеров в Сочи наглядно показала, что перевод экономического сотрудничества с Беларусью на реальные рыночные рельсы — вовсе не блеф Кремля, уставшего от интеграционной риторики. После же встречи глав стран СНГ в Ялте, где Путин пробил для себя неплохой предвыборный проект, стало окончательно ясно, что дальнейшие союзнические отношения Беларуси и России развиваться на прежних "братских" условиях не смогут. И обозначенный "Газпромом" ценник в 80 долларов лишь доказывает, что с выбранного прагматичного курса экономических взаимоотношений Россия сходить не собирается.
"Кремль демонстративно вывел себя из всех этих экономических споров последнего времени, — сказал "Белорусским новостям" политолог Виталий Силицкий. — Владимир Путин публично заявил, что переговоры "Газпрома" с кем бы там ни было его не касаются, так как это спор хозяйствующих субъектов".
По мнению президента аналитического центра "Стратегия" экономиста Леонида Заико, первые итоги переговоров с "Газпромом" подтверждают, что те вопросы, которые с нашей колокольни представляются сугубо политическими, Москва будет решать исключительно в экономической плоскости. "Сейчас Россия выстраивает новую систему отношений со своими партнерами-соседями, — сказал "Белорусским новостям" Леонид Заико. — И Беларусь лишь часть этой системы, и к нашей стране, с учетом некоторых особенностей, будут предъявляться те же требования, что и к остальным". "Как это ни парадоксально звучит, — продолжает эксперт, — но сотрудничество с "Газпромом" на предложенных компанией условиях пойдет лишь во благо белорусской экономике. Нас вынуждают делать то, что мы сами должны были сделать давным-давно — начать проводить нормальные экономические реформы".
По мнению Леонида Заико, выдвинутая "Газпромом" цена вполне обоснованна. В России понимают, что увеличение поставок газа Беларуси необходимо не столько для обеспечения энергетической безопасности страны, сколько для реэкспорта — наша страна вполне способна перепродать излишки российского газа по цене в 90-100 долларов за тысячу кубометров. "Газпром" — государственная компания, и хотя нельзя сказать, что цены на газ ей диктуют прямо из Кремля, — говорит Леонид Заико, — но то, что согласование позиций по значительным вопросам идет — это несомненно. И 80 долларов за тысячу кубометров газа — это адекватный ответ на выставленные Беларусью условия продажи "Белтрансгаза". Пускай теперь у нас считают, что выгодно, а что — нет".
По мнению экспертов, 80 долларов — это показательная цена, та планка, от которой будут отталкиваться стороны при дальнейших переговорах. Только по характеру это будет скорее жесткий торг, чем диалог связанных интеграционными обязательствами государств. По мнению политолога Виталия Силицкого, белорусская сторона, видимо, не ожидала, что за словами "Газпрома" о рыночных ценах так скоро последует и дело, и в глубине души все-таки надеялась на более мягкие условия. "Теперь придется либо идти на компромисс, либо воевать по полной программе, — говорит Виталий Силицкий. — Но, как мне кажется, сейчас Беларусь постарается не провоцировать новых скандалов, чтобы выбить более-менее дешевый газ — по 55-60 долларов — хотя бы на этот сезон. Так как в следующем году нам уж точно придется выкладывать за газ реальные деньги".
2003.09.28 | Доктор Про
Путін як білоруський Мойсей
Я часто буваю у Білорусі, доводиться спілкуватися з широким колом людей - від спортсмена-міліціонера (є така категорія в Білорусі:-) - до фотомоделі, від президента фінансової компанії - до студента.І за останні кілька років спостерігаю ЯВНЕ зростання білоруського патріотизму.
Відношу це цілком на рахунок президента Росії Путіна і його абсолютно неакуратних публічих заяв, які він робив з питань "об'єднання" Росії і Білорусі.
2003.09.28 | Dworkin
Результаты опроса на КОРРЕСПОНДЕНТЕ
Поддерживаете ли вы участие Украины в ЕЭП?http://www.korrespondent.net/
Да, Украина обречена на союз с Россией и Беларусью
21.14%
Нет, ЕЭП перекрывает Украине путь в Европу и ВТО
51.07%
Да, нам нужна "белорусская картошка по госцене"
1.99%
Нет, в ЕЭП Украина вновь станет сырьевым придатком
14.83%
Неважно. Постсоветские союзы все равно не работают
10.97%
_____________________________
Всего голосов: 2516
_____________________________
2003.09.28 | DevRand
Жиріновський про суть ЄЕП,
як її розуміють в Москві.Багато раз помічено, те що у "кремля" в голові - у жиріка на язиці:
...
По словам Жириновского, в России все нормально относятся к идее создания ЕЭП. Он считает, что России «не выгодно кормить вас, мы на содержание СНГ каждый год тратим 15 миллиардов долларов, без ЕЭП вы - неродной ребенок, который ест и ест. Необходимо вас сделать родными, чтобы вы работали».
...
http://maidan.org.ua/n/news/1064728559
2003.09.28 | Maria
Re: Проект: "ГВОЗДИ в ГРОБ ЕЭП"
Багато цікавої інформації щодо поглядів на Тернопіллі в звязку з підписанням Угоди ЄЕП. Якщо цікаво напишіть. Сьогодні відбулося багатотисячне віче під гаслом "НІ- реанімації Союзу" у місті Тернополі. Буо прийнято заяву в якій закликалось весь депутатський корпус Верховної ради розпочати процедуру імпічменту Президента, та просилось недопустити ратифікації даної угоди.Тернопілля - проти ЄЕПу. Нам не потрібен Союз "чотирьох", нам потрібна вільна Україна.
Dworkin пише:
> Я бы хотел открыть новую тему (а, возможно, целый проект), посвященный недостаткам ЕЭП и критике выгод ЕЭП.
>
> В связи с этим просьба ВСЕМ ЗАИНТЕРЕСОВАННЫМ постить сюда статьи и мнения экспертов (из Украины, России и Запада) по следующим темам:
>
> - недостатки ЕЭП;
> - проблемы, вызываемые ЕЭП;
> - опасность ЕЭП для суверенитета Украины;
> - выгоды ЕЭП и сомнения по этому поводу.
>
> Свои мнения по теме и об опубликованных материалах тоже приветствуются
2003.09.28 | Пані
Воно вже мертве. За назвою.
Я буквально. Будь хто, хоча б раз почувши цю абревіатуру, вже ніколи не зможе ставитися до неї НЕ зневажливо. Воно звучить як матюк і відношення до нього буде як до матюка. І доля така ж сама.Реальна історія. Десь на початку 90х кілька зовсім не дурних хлопців вирішили створити рекламно-інформаційну фірму. Знайшли гроші, гарний дах, зробили всі установчі документи, зареєструвалися де треба (а тоді це займало до фіга часу) і тільки, коли отримали на руки печатку та поставили її на якійсь документ, побачили, що вони наробили.
Абревіатура їхньої назви виявилася - УСИРА (украинско-сибирское информационно-рекламное агетнство). Доля лавки виявилася саме такою як абревіатура. І це при тому, що її створювали дуже талановиті і підприємливі люди, які потім в іншому складі і під іншими (вдалими) назвами досягали успіхів і робили щось класне.
Рак не свистить. Жодна організація, назва якої звучить як матюк на мові тих країн, де вона працює, на має перспектив. Ніколи.
2003.09.29 | Доктор Про
NETPASS.RU :-)
Подібна історія була в Москві в середині 90-х.Тоді саме починався бум "дот-комів" і всього, що з ними зв`язано.
Кілька американців, що мали сякі-такі фінанси, вирішили, що Америка вже "застара" для справжнього бізнесу і "вкалалися" в Росію - як щось нове і перспективне (на той час). Організували компанію з надання інтернет послуг і вибрали для неї серйозну (на їх погляд - ну там : "пароль" + "мережа" ) назву NETPASS.RU.
Видно, не допетрали проконсультуватися у когось з місцевих, як це звучить на російській, надто якщо не вставляти "дот" чи "точка".
Мушу сказати, що коли поро цю компанію розповідали її назва звучала в середовищі самих що не є сухих і серйозних бізнесменів, то все це визивало гучний, мало не непристойний регіт. То був повний релакс!
Зайве казати, що компанія ця проіснувала недовго, але пам'ять про неї живе!
2003.09.29 | DevRand
банкрутство вуглепрому і електроенергетики
ВСТУП УКРАЇНИ ДО ЄЕП МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО БАНКРУТСТВА ВУГЛЕПРОМУ ТАЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ - ЕКСПЕРТ
Київ. 29 вересня. УНІАН. Вступ України до Єдиного економічного простору
(ЄЕП) може призвести до банкрутства вугільної промисловості і
електроенергетики країни. Таку думку в інтерв'ю УНІАН висловив
високопоставлений представник Міністерства палива і енергетики, який
побажав залишитися неназваним.
На його думку, Російська Федерація зі своїми дешевими енергоносіями і
електроенергією після створення ЄЕП може монополізувати український ринок,
оскільки національні виробники не зможуть конкурувати з росіянами.
Водночас представник міністерства відзначив, що поки що рано робити
висновки про наслідки приєднання України до ЄЕП, тому що договір про
формування цього об'єднання не надходив до Мінпаливенерго. "Ми поки що не
знаємо норм, закладених у договорі", - сказав він.
Співбесідник агентства також сказав, що Мінпаливенерго не проводило
розрахунків можливих вигод від вступу України до ЄЕП до підписання
договору.
Як повідомляв УНІАН, міністр ПЕК України Сергій ЄРМІЛОВ 26 вересня ц.р.
заявив, що створення ЄЕП не несе загроз для української вугільної
промисловості. Вигідним вступ України в ЄЕП вважають у Міністерстві
промислової політики і Мінагрополітики.
Довідка УНІАН. Президенти України, РФ, Казахстану і Білорусі на саміті СНД
в Ялті 19 вересня 2003 року підписали договір про формування Єдиного
економічного простору на базі очолюваних ними держав. Україна підписала
угоду з застереженням, що вона не повинна суперечити Конституції країни.
Ряд західних політиків і експертів, опитаних агентством, вважає, що
приєднання України до ЄЕП ускладнить євроінтеграцію країни. Зокрема,
єврокомісар Гюнтер ФЕРХОЙГЕН заявив, що створення митного союзу в рамках
ЄЕП ускладнить торгівлю України з ЄС і створить перешкоди для вступу до
СОТ.
Проти участі України в ЄЕП виступив міністр економіки і з питань
євроінтеграції Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ, міністр юстиції Олександр ЛАВРИНОВИЧ,
заступник міністра закордонних справ Олександр ЧАЛИЙ, а також парламентські
фракції "Наша Україна" і БЮТ.
Підтримали ідею приєднання країни до ЄЕП партії парламентської більшості,
комуністи і СПУ.
За даними деяких ЗМІ, договір про створення ЄЕП передбачає створення
митного союзу на базі країн-учасниць, а також наднаціонального органу, який
управлятиме цим простором. Близько 80% голосів в управляючому органі
належатиме РФ, оскільки кількість голосів в ньому пропонується
розраховувати з обсягу ВВП кожної країни об'єднання.
Перший віце-прем'єр України Микола АЗАРОВ заявляє, що договір передбачає
створення тільки зони вільної торгівлі без обмежень, і створення ЄЕП
сприятиме подальшому економічному зростанню країни.
#
(C) UNIAN
2003.09.29 | Ru
Достаточно рассказать народу правду
И тогда, за исключением людей с клиническими случаями, все будут против ЕЭП.2003.09.29 | Игорь
А тех, у кого клинический случай - на Гуантанамо, лечиться!
2003.09.29 | Ru
Тех у кого клинический случай запинают остальные
когда правду узнают.2003.09.29 | Игорь
Железной рукой приведем народ к счастью!
Ответим жовто-блокитным террором на происки какого-то там народа, желающего какого-то там ЕЭПу!2003.09.29 | Олександр
А особисто Ви ЄПУ бажаєте ? :)
Якщо так, то поясніть, яка із нього економічна вигода для України.Судячи з офіційної позиції уряду РФ, такої вигоди не існує. Цікаво, чи знають це ті, хто підтримують створення цієї структури ?
2003.09.29 | Игорь
Рынки сбыта, естественно
В России магазины завалены:1) Аргентинским подсолнечным маслом
2) Польскими кукурузными хлопьями
3) Итальянскими соками
4) Американской кукурузой
5) и т.д.
Это разве дело? Я всегда покупаю отечественное или белорусское, а если нет ни того ни другого, то украинское. Но его зачастую тоже нет! А ЕЭП откроет дорогу украинским товарам на российский рынок. Или вам не нужны рынки сбыта? Или вы верите, что в Европе купят хоть один килограмм украинского масла, хоть одну бутылку крымского вина? Если и купят, то в смешных по сравнению с рынком "Россия" количествах. У них там своих продуктов девать некуда.
2003.09.29 | Ru
Рынки это хорошо, но я хочу что это реально был наш рынок
>ЕЭП откроет дорогу украинским товарам на российский рынок. Или вам не нужны рынки сбыта?ЕЭП это политический союз (читайте проект). Уже лет десять в рамках СНГ идет речь о снятии таможенных ограничений, но это ход чисто экономический. ЕЭП же требует именно политического связывания государств. В настоящее время экономика государства определяет его политику. ЕЭП же собирается определять экономику всех государств-участников посредством наднационального органа, в котором Россия будет иметь более 80% голосов. Это, в первую очередь, означает что деятельность ЕЭП будет направлена на поддержку Российской экономики. Уже поползли мнения: ЕЭП это удешевение украинских товаров для России и тот же уровень цен на российские товары для Украины.
2003.09.29 | Игорь
Вы что, считаете, что удешевление украинских товаров в России -
это плохо? Удешевление - значит, снижение таможенных пошлин. Значит, товаров будет продаваться больше, и в той же мере возрастет прибыль производителя. Украинский товар вытеснит европейский - и это хорошо и нам и вам.2003.09.29 | Ru
Снижение таможенных пошлин это хорошо, без сомнения,
но зачем нам политический союз?2003.09.29 | Игорь
А вы хотите и рыбку съесть, и на паровозе покататься?
Так не бывает. Вам нужны рынки сбыта, нам - политический союз. Вот и договариваемся о взаимовыгодном обмене.2003.09.29 | Dworkin
Тогда зачем оно нам? :)
Игорь пише:> Так не бывает. Вам нужны рынки сбыта, нам - политический союз. Вот и договариваемся о взаимовыгодном обмене.
Это напоминает на "продажу души" за какие-то материальные блага
2003.09.29 | Игорь
Насчет продажи душ - это в ЕС.
.2003.09.29 | Dworkin
Почему?!
> Насчет продажи душ - это в ЕС.Если даже говрить о передаче части суверенитета: да, в ЕС тоже надо поступаться суверенинетом так же как и в ЕЭП. Но тут надо просто решиьт что для нас важнее при "продаже":
а) переход на более прогрессивные стандарты и менеджмент;
или
б) декларативные завяления о "братсве народов" и "исторической близости".
Это как при приватизации - если продваться, то сначала смотерть как, кому и за сколько. И что даст каждый из вариантов "приватизации".
2003.09.30 | Ru
В ЕС политика намного либеральнее. (-)
2003.09.30 | Игорь
Ваши деды и прадеды сейчас, наверное, в гробах переворачиваются,
глядя, как их потомки за гроши немчурам да ляхам родину продают.2003.09.30 | Ru
Я так не думаю
Сходите сюда: http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_rus&key=1064900723&first=1064908183&last=1064237450Польша этим переболела в 15-16 веке. Сейчас поляки украинцев признают как отдельную нацию. А вот делают ли это русские?
И если ЕЭП это Россия принуждает нас стоять раком, то ЕС это фрилав - свободная любовь по обоюдному согласию.
2003.10.02 | Игорь
По-англицки - фрилав, по-русски - бл#дство.
Хотя нет, за деньги - это не бл#дство, а проституция.2003.10.02 | vujko
Особливості російської школи пeрeкладу відомі :)
вони пeрeкладають "Егалітe" - як "ГУЛАГ"2003.10.02 | Ru
Это то что нам русские навязывают называется блядство
А точнее мудизм. А п.д.р. из нашего парламента дурят народ и хотят его н..б.ть.И вас уже.
2003.10.02 | Игорь
С Россией был - законный брак. Жили вместе в радости и горести
Совместно вели хозяйство, вместе общим врагам по носу давали, вместе от врагов получали. 300 лет так жили.А когда сегодня с одним, завтра с другим, да еще и за деньги - это и есть проституция.
2003.10.02 | Ru
Убить бы тебя за такие слова.
Учи историю. Посмотри ссылку: http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_rus&key=1064900723&first=1065092026&last=1064333995Там есть вот это:
Сверху были заданы три принципа, которые легли в основу этой концепции:
1. Все нерусские народы присоединились к царской империи якобы сами, добровольно;
2. Все национально-освободительные движения, противодействовавшие этому, были реакционными движениями;
3.Включение этих народов в состав старой царской империи было исторически прогрессивным актом для них.
Вас "трахнули в мозг" (понятие из разряда психологи, точнее нейро-лингвистического программирования), что это так, а вы как дурак и рады верить.
2003.10.02 | Игорь
Там уже есть мой ответ на этот студенческий реферат.
некоего студента-первокурсника.2003.10.02 | Ru
Это тот пассаж про пирамиды? (-)
2003.10.02 | Игорь
Вот именно. Я сейчас там еще написал - расшифровку. (-)
2003.10.02 | Ru
Ну прочтите мой ответ. (-)
2003.09.30 | vujko
чия би корова мичала
починаючи з гімну на тeму "сталіну можно всe простіть лішь за то, что он поднял тост за вeлікій россійскій народ" (пeрeд тим вгробивши нeміряно того ж расeйського народу) і кінчаючи всeнародним оргазмом з приводу полковника кгб (щe на початку 20-го століття офіцeри армії руки нe давали працівникам охранки).Игорь пише:
> глядя, как их потомки за гроши немчурам да ляхам родину продают.
яка зворушлива турбота за стан нашої моралі.
і з нeсподіваної сторони.
чи Вас просто конкурeнти нeрвуют? лобіюєтe інших покупців?
2003.09.30 | Shooter
Re: чия би корова мичала
vujko пише:>
> Игорь пише:
> > глядя, как их потомки за гроши немчурам да ляхам родину продают.
>
> яка зворушлива турбота за стан нашої моралі.
> і з нeсподіваної сторони.
> чи Вас просто конкурeнти нeрвуют? лобіюєтe інших покупців?
Які, до того ж, і купити сильно не мають за що - халяви прагнуть.
Той же ж газовий консорціум, наприклад.
2003.09.30 | Тінь
Re: Ваши деды и прадеды сейчас, наверное, в гробах переворачиваются,
Начинается. Пошла дешевая спекуляция именами предков.Особенно мне нравится, когда начинают говорить от их имени.
2003.10.20 | stesin
Про роль предків в запальній полеміці
Якщо в запалі полеміки Ви хочете сказати Вашомо опоненту "...б твою мать" - скажіть те ж саме ввічливо та коректно:- Да я тєбє в атци гажусь!
Так предки Вашого опонента приймуть Ваш бік в дискусії...
2003.09.29 | Ru
Я так не хочу!
Допустим у меня есть хлеб у вас рыба. Вы хотите свою рыбу с хлебушком кушать, а я к хлебушку рыбки хочу. Мы договариваетмся одна рыба - один хлеб. Это взаимовыгодный экономический союз.Теперь другая ситуация. Тоже рыба тоже хлеб. Договариваемся одна рыба - один хлеб, но вы взяли у меня хлеб, дали лишь половину рыбы та еще и трахнуть хотите - вот этого хочет Россия.
2003.09.29 | Игорь
Почему вы так считаете?
2003.09.29 | Олександр
Елементарно
Дали пів-рибини ( за дуже оптимістичною оцінкою Ru ): щось не чути про якісь там зняття Росією митних обмежень. Швидше навпаки...Забрали увесь хліб: ціни на нафту для України не зміняться, ціни на газ для України зростуть (досі газ Україна бере як плата за транзит; судячи із ЄЕПанутих установчих документів, це збираються припинити - значить, буде купуватися якимось іншим коштом).
Ще й трахнути хочуть: ці ж регулюючі органи з 80% представництвом Росії. Україна ніяк не зможе відстояти свій інтерес.
2003.09.30 | Ru
Дла того чтобы считать также достаточно уметь думать (-)
2003.09.29 | Dworkin
Игорь, немного устравшие данные
Украина УЖЕ экспортирует в Европу 30-40% своего експорта, а в РФ только 20-25%, то есть на 10-15% больше.2003.09.29 | Игорь
Транзитной нефти?
Если нет, и вы говорите про продовольственные товары, то хотелось бы видеть ссылочку.2003.09.29 | Dworkin
Транзитная нефть - это не экспорт
Украина просто получает плату за транзит и все.Ссылочки многрано давались даже на этом сайте. На сайте Минстата и Минэкономики поищите
2003.09.29 | Игорь
Нашел только вот это
www.cia.govExports - partners:
Russia 21.5%, Turkey 5.9%, Italy 4.9%, Germany 4.2%, US 3.3% (2001)
Остальные партнеры, к сожалению, не названы, но по косвенным сведениям - это не Европа, а ЮВА.
Хотя, конечно, данные за 2001 год - немного устаревшие.
2003.09.29 | vujko
"по косвенным сведениям" - цe має значити, що Ви нe володієтe
джeрeлами?Игорь пише:
> www.cia.gov
> Exports - partners:
> Russia 21.5%, Turkey 5.9%, Italy 4.9%, Germany 4.2%, US 3.3% (2001)
>
> Остальные партнеры, к сожалению, не названы, но по косвенным сведениям - это не Европа, а ЮВА.
> Хотя, конечно, данные за 2001 год - немного устаревшие.
В України є статистичний комітeт, він має інeрeнeт-сторінку.
На цій сторінці є дані, які Ви шукали. З них видно, що в 2001 році eкспорт товарів і послуг з України до ЄC становив 17.8%.
Чeрeз дeкілька років практично уся Європа будe в ЄC. Тому особливо цікава частка eкспорту товарів і послуг з України до усієї Європи. У тому ж 2001 році ця частка була рівна 33,8% цілого!
У 2002 році ці цифри становили, відповідно, 19% і 34,1%
http://www.ukrstat.gov.ua/richna/zd/zd_u/2002.html
2003.10.10 | Игорь
Тут очень важна структура экспорта. В ЕС Украина поставляет
чугунные чушки и прочий сырьевой товар, а в Россию - высокотехнологичный. Кроме того, сотрудничество с Россией поможет выйти на рынки вооружений стран ШОС.Эдак и Россия могла бы гордится торговлей с США - как же, нефти сколько туда качаем! Ан, гордится тут нечем.
2003.10.10 | Ru
Стандарты менять не слоожно. К тому же менять всего ничего
колибр автомата, да пушки и все.2003.10.10 | KE
Ваше самомнение равно только Вашей глупости (-)
2003.10.10 | Ru
КЕ, вы утверждаете, что вы юрист. может у вас еще и
диплом стандарта завалялся?2003.10.10 | KE
диплом стандарта ??? :) (-)
2003.10.16 | Ru
Что вы знаете о наших и зарубежных стандартах? (-)
2003.10.10 | Игорь
Да вин бы зъив, да кто-ж ему дасть!
В НАТО и своих производителей хватает, например, США.К тому же высокие технологии - это не только оружие. Например, в Россию экспортируется фотопленка ПО "Свема". Я ОЧЕНЬ сильно сомневаюсь, что хоть одна упаковка этой пленки была куплена ЕС.
2003.10.10 | Ru
Ой ли.
Оборонное ведомство любой страны не прочь снизить свои расходы.Это можно сделать либо за счет сокращения армии либо за счет приобретения более дешевого товара. Зачастую более дешевый означает низкокачественный, но не в данном случае. Не смотря на то, что советское вооружение было сделано давно оно до сих пор сохраняет пальму первенства по качеству и при этом имеет очень низкую цену. В нескольких страных европы (из тех что входили в СЭВ) изготавливаются автоматы построенные на базе АК-47. При этом для реализации в странах НАТО им изменен колибр на НАТОвский стандарт (их покупают).
В Украине произведена модернизация АК и разработан "Вепрь", которым уже интересуются за рубежом (в основном страны латинской америки, так как у "Вепря" тот же колибр, что и у АК).
Когда-то проскальзывала информация, что фирма "Кодак" закупает у "Свемы" рекативы (или закупала ранее).
2003.10.10 | Игорь
АК по всему миру делают. А вот ЗРК в НАТО вам уже делать не
доведется.Ru пише:
> Оборонное ведомство любой страны не прочь снизить свои расходы.
Оно и видно. США все производство перенесли в страны 3-го мира (месяц назад в штатах закрылась последняя фабрика по пошиву джинсов) - а вот оружейное производство осталяют у себя.
2003.10.10 | Игорь
Россия и Израиль поставят Индии вооружение на $1 млрд (+)
Это вам не автоматы на калибр НАТО переделывать.http://top.rbc.ru/index5.shtml
2003.10.10 | Игорь
Пардон, не ту ссылку указал (+)
http://top.rbc.ru/index.shtml?/news/policy/2003/10/10/10131051_bod.shtml2003.10.10 | Ru
Сравнил х.. с пальцем
у АК простая технология производства, но при этом советские автоматы ценят выше.А кольчужку заполучить думаете они не хотят?
2003.10.10 | Игорь
"Кольчуга" - хороший комплекс, но стандарт НАТО - это "Пэтриот"
Кольчугу же можно успешно продавать в Индию, Пакистан, Иран и прочие страны, в которые Украине, буде она вступит в ЕС и НАТО, продавать ее не разрешат.2003.10.10 | Ru
А что вам известно о подобных комплексах, кроме названия?
Кольчуга одна из РЛС с загоризонтной радиолокацией. Пэтриот не видит ничего(!) - он видит сколько-то там километров вокруг себя, остальное он получает со спутника (американского военного спутника).Если советское ПВО можно развернуть на месте и более ничего не надо, то Пэтриот захочет подходящие погодные условия, тонкий и чуткий подход в обслуге.
2003.10.10 | Игорь
Странно, и почему это НАТО до сих пор их у нас не закупает?
Прямо удивительно.2003.10.10 | Ru
А потому, что описанные преимущества более к "СС-300" относятся
Параметров "Кольчуги" не знаю (лишь приблизительно и отрывочно)А закупать закупают. Но при Союзе купить было невозможно. При РФ купить можно, но не США. Россия до сих пор противодействует попыткам США приобрести хотябы СС-200. Года два назад в России был задержан груз - одна мобильная установка (не ракетница, а совсем какая-то ерунда), которую везли в США.
Далее все передовые технологии в таких установках должны быть защищены.
И еще одно США поддерживает отечественного производителя стоимость Пэтриот в несколько раз выше любого советского комплекса, соответственно сумма налогового сбора (который пойдет в карман США) намного выше.
2003.10.10 | Игорь
С-300, и С-200.
Ru пише:> И еще одно США поддерживает отечественного производителя стоимость Пэтриот в несколько раз выше любого советского комплекса, соответственно сумма налогового сбора (который пойдет в карман США) намного выше.
Вот именно поэтому НАТО и не будет покупать ни Кольчуги, ни С-200, ни С-300 - войдет ли, или не войдет Украина в НАТО.
> А закупать закупают. Но при Союзе купить было невозможно
Закупают. Для 1) шпионажа; 2) отработки противодейтсвия. В США есть самелетный полк, состоящий из МиГ-ов и СУ. Их используют для тренировок как самолеты противника.
2003.10.10 | Ru
Ан-125 "Руслан" выбран официальным перевозчиком НАТО (-)
2003.10.10 | Игорь
Еще не выбран.
.2003.10.10 | vujko
Знов пальцeм в нeбо? Цифри пошукати лінь?
Игорь пише:> чугунные чушки и прочий сырьевой товар, а в Россию - высокотехнологичный. Кроме того, сотрудничество с Россией поможет выйти на рынки вооружений стран ШОС.
Одна з причин, з яких німці нe згодились на вантажники Антонова - цe тe, що Україна нe брала на сeбe зобовязання забeзпeчити повний тeхнологічний цикл.
Простішe кажучи, німці нe хотіли бути залeжними від росіян
2003.10.10 | Тульский пряник
Вот именно-пальцем в небо.
vujko пише:> Одна з причин, з яких німці нe згодились на вантажники Антонова - цe тe, що Україна нe брала на сeбe зобовязання забeзпeчити повний тeхнологічний цикл.
> Простішe кажучи, німці нe хотіли бути залeжними від росіян
Проще говоря, Германия не захотела связываться со страной, которая не может самостоятельно производить даже те "брэнды", на которые претендует в качестве сугубо украинских.
У вас, видимо, забыли, что "по Сеньке - и шапка".
2003.09.29 | Navigator
ок за кроком блокувала свою торгівлю з Україною
І майже завжди перша ставила протекційні заслонки в двохсторонній торгівлі.Як писав псевдокласик :"Щоб задушити кощавою рукою голоду ".
Тепер, коли Україна вислизнула з рук, та ж рука приманює кусочком ковбаски : " Цуцик, служить! А я тобі ковбаску - чи то дам, чи то покажу. Тільки дай ланцюга одягти"
2003.09.29 | Олександр
Ринки збуту - це, звісно, добре
Игорь пише:>В России магазины завалены:
>1) Аргентинским подсолнечным маслом
>2) Польскими кукурузными хлопьями
>3) Итальянскими соками
>4) Американской кукурузой
>5) и т.д.
>Это разве дело?
А в чому проблема ? В Україні магазини і базари завалені тим самим. Але це - лише десь 20% об'єму. Решта - зроблено в Україні.
Врешті-решт, ці ж підприємці собі у збиток завозити нічого не стануть. І вказувати їм, що продавати а що ні, Ви не маєте права.
>Я всегда покупаю отечественное или белорусское, а если нет ни того >ни другого, то украинское. Но его зачастую тоже нет! А ЕЭП откроет >дорогу украинским товарам на российский рынок.
Конкретний приклад. Є українська карамель. В Україні її виробляється багато, і Україна готова її продавати на російському ринку. Але російський уряд бере і вводить квоту на імпорт. Чому ?
Судячи із Вашого допису, таке робиться не лише з карамеллю.
ЄЕП відкриє ? Так за 12 років було підписано Росією і Україною купу паперу про вільну торгівлю - і цьому всьому російський уряд активно пхає рейки до коліс. Чому так сталося ? Можливо, в попередніх угодах були якісь помилки ? Де аналіз цих помилок ?
>Или вам не нужны рынки сбыта?
А чому Росія, маючи, як Ви самі писали, потребу в українських товарах, цих ринків збуту не відкривала досі ?
>Или вы верите, что в Европе купят хоть один килограмм украинского >масла, хоть одну бутылку крымского вина? Если и купят, то в смешных >по сравнению с рынком "Россия" количествах. У них там своих >продуктов девать некуда.
В Європі досить жваво купують, наприклад, український одяг. Думаєте, 38% зовнішньоторгівельного обороту з ЄЕС на порожньому місці намальовано ?
І ще кілька прикладів. Русопатріоти люблять воєнну техніку, тому поведу мову саме про неї:
1) Україна згідно контракту мала зробити сотню танків для Пакистану. Гармати для тих танків мала поставляти Росія. Поставки було Росією зірвано. Які причини - невідомо, може, бажання напакостити "впертим хохлам", може, діяльність в Росії індійських агентів впливу, може, роздовбаний стан російських заводів... Але так в діловому світі не роблять. Результат: терміново всі гармати було зроблено в Україні, контракт виконано, і більше на тому заводі про якісь співпрацю з росіянами і чути не хочуть...
2) Ан-70. Заміна Ан-12. Літак принципово нового покоління, тому, звісно, у нього повно технічних дитячих хвороб, на лікування яких треба вкласти якісь кошти. Але результат - величезний світовий ринок. Росія декілька років годувала Україну "завтраками", а потім, коли остання самотужки довела апарат до літаючого стану, почала просто саботувати проект - під тиском свого воєнно-промислового лоббі.
3) Авіаносець. Зараз Росія має одного представника цього класу кораблів, який був збудовний в Миколаєві. Їй явно потрібно якщо не будувати ще, то хоча б капітально відремонтувати цей. Своїх потужностей нема. А заплатити Україні за ремонт - жаба давить...
2003.09.30 | Andrij
Re: Чудові приклади
Олександр пише:> 1) Україна згідно контракту мала зробити сотню танків для Пакистану. Гармати для тих танків мала поставляти Росія. Поставки було Росією зірвано. Які причини - невідомо, може, бажання напакостити "впертим хохлам", може, діяльність в Росії індійських агентів впливу, може, роздовбаний стан російських заводів... Але так в діловому світі не роблять. Результат: терміново всі гармати було зроблено в Україні, контракт виконано, і більше на тому заводі про якісь співпрацю з росіянами і чути не хочуть...
> 2) Ан-70. Заміна Ан-12. Літак принципово нового покоління, тому, звісно, у нього повно технічних дитячих хвороб, на лікування яких треба вкласти якісь кошти. Але результат - величезний світовий ринок. Росія декілька років годувала Україну "завтраками", а потім, коли остання самотужки довела апарат до літаючого стану, почала просто саботувати проект - під тиском свого воєнно-промислового лоббі.
> 3) Авіаносець. Зараз Росія має одного представника цього класу кораблів, який був збудовний в Миколаєві. Їй явно потрібно якщо не будувати ще, то хоча б капітально відремонтувати цей. Своїх потужностей нема. А заплатити Україні за ремонт - жаба давить...
Якісні приклади та ніякої відповіді від прихильників ЄЕП. Щодо Ан-70. Більша частина цього проекту, принаймні фінансово, належала Росії. Про "щасливу долю" Ан-70 відомо всім. Більша частина ЄЕП також належить Росії. Чи не повторить українська економіка долю Ан-70? Тобто, СУПЕР-обіцяючий проект "успішно" завалять спочатку на західному напрямку, а потім і на східному.
Кучмі - третій термін згідно КК України.
2003.09.30 | Олександр
Re: Чудові приклади
Andrij пише:>Якісні приклади та ніякої відповіді від прихильників ЄЕП.
А що вони можуть відповісти ?
>Щодо Ан-70. Більша частина цього проекту, принаймні фінансово, >належала Росії. Про "щасливу долю" Ан-70 відомо всім.
Так прикол в тому, що, попри всі старання Росії, цей апарат вже літає. При президентові Ющенку туди вкладеться належні кошти (як при прем'єрові Ющенку вклалися в Одесу-Броди, - і далі світовому ринку запропонується готовий продукт, який і тоді переважатиме аналоги.
Ще є такий моральний аспект: в цей проект СССР свого часу без спросу наших батьків вбухав мільярди їхніх доларів. Хоча б із поваги до них потрібно, щоб нарешті ці інвестиції почали давати прибуток в бюджет. А Росія з її туполєвським чудом-юдом з картинки і N+1-им сервіс паком до ілюшинської розробки 1970-го року пропонує все це закопати і почати заново - з новими мільярдами, які російський народ має покласти вненаситні пащеки монстрів ВПК і чиновників...
>Чи не повторить українська економіка долю Ан-70? Тобто, СУПЕР->обіцяючий проект "успішно" завалять спочатку на західному напрямку, >а потім і на східному.
1) Який там ЙОП надуспішний ? Процвітаюча під мудрим керівництвом Великого Пу-Цзіна російська економіка ( і здихаюча від незалежності економіка українська ) - це казочки, якими морочать мізки хворих на русофілію.
2) А чому українська економіка має загнивати в ЄЕПі ? Взагалі факти говорять, що Україна забила болт на ту угоду, ще до того, як на ній всохло чорнило. Приклади ? Квоти на імпорт білоруських сірників (того самого прославленого ще радянськими анекдотами своєю похабною якістю "Гомельдрева"). Здається, таки остаточне посилання за всім відомою адресою ТНК з її реверсом - вже знайшли європейських замовників, які погодилися заповнити нафтопровід...
Та й Росія також досить скептично ставиться до цієї угоди. Недаремно Чорний Мирда дозволив собі розпустити язика з приводу цін на нафту ДО ратифікації. (подивимося, як ЄЕПануті тепер відбрехуватимуться у ВР
2003.09.29 | Ru
Вы проект ЕЭП читали? А то что сейчас происходит видите? (-)
2003.09.29 | Andrij
Re: Терор дуже вірогідний, але не жовто-блакитний
Вступати у будь-яку міжнародну організацію, де більше 50% голосів має одна країна - це однозначно напрошуватись на терор проти себе. Не вірите мені, спитайте в росіян, коли ж вони приймуть Китай до ЄЕПу. Дам підказку - НІКОЛИ. В Росії просто нема такого політика як Кучма, хто ризикнув би відкрито віддати іншій державі суверенітет своєї країни.Міжнародна торгівля - це прекрасно. Але нащо вам міжнародна торгівля та багато чого ще під диктатом Москви?
2003.09.29 | Dworkin
И при чем тут Гуантанамо?!
Или Вы по-прежнему считаете, что независимость Украины - это "происки" американцев?2003.09.29 | Світлана
Re: Проект: "ГВОЗДИ в ГРОБ ЕЭП"
Погибель україських ворогів, в тому що вони українців завжди вважали чиїмося” проісками”(поляків, німців, американців). Забуваючи, що Ніякий народ такого не прощає. І в слушний момент буде бити по пиці всіх росіян, які навіть так і не думають. Кожен народ повинен відповідати за своїх фашистів2003.10.02 | Тульский пряник
Re: Проект: "ГВОЗДИ в ГРОБ ЕЭП"
Світлана пише:> Кожен народ повинен відповідати за своїх фашистів
Всё верно. Попробуйте начать с 14 дивизии СС.
2003.10.03 | trick
Re: Проект: "ГВОЗДИ в ГРОБ ЕЭП"
Uvazhaemij samovar - a s Mackovskix bolshevikov ne xotite nachat? Ili eto "svoi, xaroshie" fashiki?2003.09.29 | Бомбасс
Единое экономическое просранство (именно так - без Т) или
пространство, в котором остановилось время.2003.09.30 | litovka
Re: Нет, не остановилось,это Вы живете во дне вчерашнем(-)
Бомбасс пише:> пространство, в котором остановилось время.
2003.10.01 | Petro
Вы явно не литовка, а кацапка. А если и литовка -то дочь КГБста
2003.10.02 | Dworkin
Почему дочь??? ;)
Еще раз напоминю статью об "агентах влияния" или "бригадном" подряде КГБhttp://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1064811658&first=1064904531&last=1064849862
Цитаты в тему:
"Многие бригадники сообщают на форумах, что они постоянно живут или бывают в зарубежных странах - в США, Германии, Голландии, Израиле, Ирландии, Швеции, Финляндии, Чехии и т.д (ЛИТВЕ!!! - добавлено мной
Для бригады это всегда повод рассказать об "ужасах жизни на Западе и преимуществах путинской России"
2003.10.02 | Тульский пряник
А у Вас всё гораздо серьёзнее
Я имел неосторожность предполагать, что Вы имеете своё достаточно независимое мнение обо всём происходящем.Но теперь я вижу, что Вы серьёзно инфицированы вирусом "страха КГБ".
Обыкновенно этим страдают украинские псевдопатриоты - у них изначальная аксиома, которую они зачем-то доказывают, что всё зло от русских и, что вокруг всё подстроило КГБ. Как известно альтернативные варианты даже не рассматриваются.
Но, видимо общение в столь достойной компании не прошло для Вас бесследно, господин Дворкин.
Начинается сезон "охоты на ведьм". Скольких агентов КГБ Вы знаете?
Итак на старт, внимание, марш!
2003.10.02 | Раціо
Один гебіст відомий усьому світу -- ваш "президент" (-)
2003.10.02 | Тульский пряник
Вы слишком осведомлены. :)
Рацио, а почему кавычки - Вам кажется, что он - не президент или не наш?Я понимаю, что Вы не любиите всё российское, но популярность Путина растёт не только в России, но и за её пределами, даже вопреки вашему "жалобному блеянию"
2003.10.02 | Доктор Про
Прийміть холодний душ
Тульский пряник пише:> Путина растёт не только в России, но и за её пределами, даже вопреки вашему "жалобному блеянию"
Шановний, ви СПРАВДІ вважаєте, що Путін проводить раціональну політику? Тобто таку, що, з одного боку, точно відповідає реаліям Росії сьогоднішнього дня, а з іншого - закладує вивірену траєкторію розвитку на найближче майбутнє?
Ще з приходом Путіна на президенство проглядувалось, що існує якийсь "плян" - але не було ясно, що то саме за план - хоча й були видні певні тенденції. Тепер вже все чіткіше видно, що це просто план "реставрації" - в усіх сенсах. І нічого хорошого це не принесе ані Росії, ані Україні, ані іншим членам СНД. Резонів - безліч. Для вас же скажу тільки один : то учорашній день. Намагання загнати історію "в цикл" - з закономірним і уже відомим фіналом.
Путіну "до зарізу" потрібні нестандартні, свіжі ідеї, з виходом за межі існуючих "забобонів" - табу. Подібно - як порушив "ринкове" табу Франклін Рузвельт - ввівши елементи державного регулювання під час Великої Депресії. Подібно як "зарізав" Черчіль "священну корову" - статус фунта як світової валюти, заодно "розпустивши", по факту, Британську імперію - в обмін на активну участь США у війні проти Гітлера. На шальках терезів і в тому, і в тому випадку стояло саме існування цих країн. І їх керівники знайшли в собі силу і мудрість знайти нестандартні рішення і порушити усталені "табу".
Масштаб проблем, які нині стоять перед Росією, відповідає масштабу проблем, які стояли перед США під час Великої Депресії і Великою Британією на початку Другої світової війни.
І вони не вирішуються "повторенням пройденого", як це робиться нині.
І цим проблемам зовсім не цікаво, класно катається Путін на лижах чи пілотує винищувач (що, очевидно, підвищує його популярність у "піпла"). Франклін Рузвельт взагалі наприкінці життя був паралізованим - і це не заважало йому приймати стратегічно правильні рішення. Так само як і огрядному Черчілю, що кожного дня висмоктував по плящці коньяку.
Не містечкові "ліберальні імперії в сапогах всмятку" зараз треба будувати Росії, а :
- реально і серйозно зайнятись освоєнням Сибіру. Це потягне за собою економіку, це дасть перспективу, це підійме дух; врешті - покращить демографічну ситуацію. Росії уже пора, сильно пора! - шукати власне національне обличчя, а не розтрачувати порох на будівництво імперій. Бо не буде Сибіру - не буде Росії. І, поки що, все до того йде.
- реально рухатись в європейські структури. Що значить "нас там не чекають"? А ви того СПРАВДІ хочете? А ви пробуєте? Відповідаю : ні. Просто відбуваєтесь дурацькими шутками про "вхожденіє в Європу по самі Нідераланди". Валовий продукт, яких, до речі, дорівнює російському.
2003.10.02 | Раціо
Так, популярніший за Пуціна лише Лукашенка
За кордоном репортажі про Росію і про інші Нігерії йдуть в одному ключі: "подивіться, що ці дикуни витворяють". Пам'ятаєте знаменитий ролик, де Пу "утачняєт вапрос" для Матвієнчихи? Так його й по CNN транслювали, з поясненням, що таке "утачнять вапроси" по москальськи. Про закон про пресу "до виборів", про "референдум" із правом голосу для окупаційних військ, і про майбутні "демократичні вибори президента Чечні". Кароче, всі вже мріють, щоби й ними поправив Пуцін.Тульский пряник пише:
> Вам кажется, что он - не президент или не наш?
Та ваш, ваш. Я просто знаю, як він до влади прийшов. І на Заході знають -- то ж лише в Москві фестиваль фільмів про Чечню заборонили.
2003.10.03 | Dworkin
А Вы что, тоже ГеБист?!
Ну простите, пожалуйста!Я не хотел оскорбить Вашу профессиональную солидарность
2003.10.04 | Dworkin
Ой, Пряник кажется испугался ;)
Несколько дней уже не появляется2003.10.05 |
Зате Len виплило на поверхню ;)
Очевид, Пряник пішло на лікарняний з приводу моральної травми - його Путіна ж бо "президентом" в лапках назвали, а такі травми лікуються довго.А по "бригадній" логіці хтось повинен був його замістити, то ж Len і не забарилось.
2003.10.05 | Dworkin
Ага! Смотри, ща начнет флудить матами и бредогенератором ;) (-)
2003.10.06 | Тульский пряник
Вот видите вам без нас и говорить не о чем.
Потому, что всё в вашем мире вертится вокруг России.Я всегда был уверен:
Там где вы учились - мы преподавали.
Не волнуйтесь, Дворкин, я просто ленился отвечать на явную паранойю.
2003.10.04 | Len
Re: Белая горячка пана Дворкина!
Вельмишановное панство! К сожалению, пан Дворкин, по всей видимости, уже окончательно спился или спивается. Наступила белая горячка. То ему почудились роботы в лице Вашего покорного слуги , то какие это бригадники в лице пана Литовки.То у него истеричный крик по тому поводу что несколько миллионов тонн нефти пойдет на юг в Одессу вместо того чтобы идти на север в Броды и от этого по весьма ученому мнению пана Дворкина украинской независимости полный питридец. По его мнению транзит российской нефти в Европу имеет какое то отношение к поставкам энергоносителей на Украину.
Но, ладно , алкоголизм лечится и пожелаем пану Дворкину полного излечения.
С уважением Len 4 октября 2003 года. г. Киев
2003.10.02 | Shooter
В помощь Азарову
Намєдні цей недалекий геолог твердив, що, мовляв, нема чого боятися "імперського централізму" в ЄЕП, оскільки те ж нас чекає і в ЄС."Забуваючи" при цьому, що
а) скажімо, в Європарламент вибори ведуться за принципом "1 депутат від певної кількости людей", а не від "кількість голосів пропорційна GDP", себто Росія - 87% (фактично це називається економічна дискримінація);
б) щось там ляпав про "кваліфіковану більшість", "забуваючи", що всі принципові рішення ЄС приймаються за принципом 1 країна - 1 голос, себто і Люксембург, і Німеччина мають одинакову кількість голосів. І що, скажімо, "маґістральні питання", як от наприклад прийом нових членів в ЄС, взагалі приймаються консенсусом
в) "забуваючи" при цьому, що жодна з країн ЄС не має (не буде мати) більше, ніж 20% GDP від загального GDP ЄС, що автоматично ґарантує певну рівновагу інтересів.
2003.10.04 | Isoлятор
И мне, пжалста, аргументы ПРОТИВ!
Почему бы не принять в "единое просранство" Китай, предоставив ему право голоса пропорционально экономическому потенциалу? Это ж какой в результате ЕЭП получится, только прикиньте!2003.10.06 | Dworkin
Ага! Это Вы России посоветуйте ;)
Представляете, какие обемы рынка для российских производитилей!2003.10.06 | Isoлятор
Вы случайно не смотрели последний "что-где-куда"?
Как там "знатоки" (точнее, один знаток) образцово-показательно погорели на собственных представлениях о "великай Расее"! Парень целую минуту думал, что это может быть за страна, для которой Япония - восток, а Эрэфия - запад. "В натуре" имелся в виду Китай (знаток решил - Корея). Ну трудно "нормальному русскому человеку" понять, что китайцы то, что на север от Китая, Россией в общем не считают (а чего считать? там, кроме якутов, мало кто живёт...), а с другой стороны, для Кореи Эрэфия - такой же "север", но надо ж было что-то ответить!Как меня иногда умиляют эти кирпичи в головах... Особенно если дают возможность подзаработать простому телезрителю.
2003.10.04 | Горицвіт
небезпеки референдуму (/)
Анатолій Гриценко, президент Центру Разумкова— Я не бачу плюсів у проведенні референдуму щодо ЄЕП, мінусів же — предосить, їх нескладно спрогнозувати. Можливі негативні наслідки можуть завдати великих збитків інтересам народу і держави як у найближчій, так і в середньостроковій перспективі. Буде підірвано й без того не найкращий імідж України на міжнародній арені, але більш згубними все ж таки стануть внутрішньополітичні наслідки. Сьогодні ідея референдуму використовується як засіб політичного тиску і боротьби, не більше того. Якщо питання проведення референдуму стоятиме цілком серйозно, необхідно буде спільними зусиллями захистити країну від такого непродуманого і безвідповідального кроку. Основні аргументи, які підтверджують досить жорсткий висновок, зводяться ось до чого.
Перше. Будь-який референдум має сенс лише тоді, коли громадяни розуміють суть питання, на яке їм пропонується відповісти. Сьогодні можна стверджувати: такого розуміння немає. Президент має рацію: більшість населення підтримало б вступ України до ЄЕП; за нашими оцінками, «за» проголосувало б 65—70%. І Леонід Данилович знає, чому, — за гарними назвами («Єдиний економічний простір», «зона вільної торгівлі») люди бачать або «Радянський Союз, при якому було краще», або нові робочі місця, піднесення виробництва, просування на ринки партнерів українських товарів, можливість працювати за кордоном, зняття бар’єрів у торгівлі та інші блага.
Проблема в тому, що наші громадяни не знають багато іншого, про що Президент добре інформований. Вони не знають, що зони вільної торгівлі з Росією не буде (без вилучень і обмежень), оскільки це не вигідно самій Росії. Громадяни не знають, що російська Дума протягом багатьох років відмовляється ратифікувати угоду про зону вільної торгівлі з Україною на двосторонній основі. Вони не знають, що зона вільної торгівлі не створена ні в рамках СНД, ні в рамках Євразійського економічного співтовариства, знову-таки, через позицію Росії. Громадяни не знають, що створювана в рамках ЄЕП наддержавна структура ухвалюватиме виключно важливі для економіки України рішення, не враховуючи думки України, оскільки рішення прийматимуться не за принципом згоди всіх партнерів, а з урахуванням їхнього економічного потенціалу (за Росією — близько 80% голосів). Громадяни не знають, що рішення наддержавного органу будуть обов’язковими для України. Вони також не розуміють, що включення України в Митний союз у рамках ЄЕП виключає для нас можливість створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. А якби й розуміли, то їм невтямки, чому це важливо, значно важливіше, ніж вільна торгівля з Росією, навіть якби Москва, усупереч власним інтересам, пішла на зону вільної торгівлі. Адже для більшості українців було б новиною дізнатися, що ВВП такої величезної Росії не набагато більший за показники маленької Бельгії, а загальний ринок ЄС, навіть ще до прийняття 10 нових членів, приблизно у 20 разів більший за ринки Росії, Білорусі та Казахстану, разом узяті. Не знаючи цього, громадянам важко визначити, участь у якому із союзів вигідна для України на перспективу. Люди не розуміють, що створення ЄЕП, безумовно, загальмує вступ України у Світову організацію торгівлі, оскільки буде ініційовано перегляд раніше підписаних угод про умови торгівлі з нашими партнерами, а крім того, не виключено, з’являться охочі розпочати такі переговори з Україною з-поміж країн, які досі (до розмов про ЄЕП) не виявляли до нас особливого інтересу. Наші громадяни не знають, що без членства в СОТ вільний доступ українських товарів на ринок ЄС неможливий за визначенням, а тому не можуть скласти уявлення про наслідки ускладнення переговорного процесу щодо вступу в СОТ. Проведення референдуму з винятково важливого для країни питання на такому тлі «нерозуміння» аж ніяк не можна назвати продуманим і відповідальним кроком.
Друге. Керівництво держави, бажаючи «порадитися» з народом, у принципі, може організувати багатомісячну роз’яснювальну кампанію по всій країні, надати людям можливість почути всі аргументи «за» і «проти» вступу в ЄЕП і лише потім ухвалити рішення про проведення референдуму. Чи можна на це розраховувати? Гадаю, немає підстав: наша влада так не діяла і не діє. Потрібні їй рішення вона пропагує інакше — ми ще не забули інформаційного супроводу референдуму 2000 року, ми добре пам’ятаємо, як проводилося «всенародне обговорення» президентських ініціатив навесні нинішнього року, ми й сьогодні бачимо, як влада манкірує його результатами, говорячи про підтримку народом уже чотирьох, по суті, прямо протилежних тем, які нібито були всенародно підтримані.
Президентська команда не планує роз’яснити громадянам можливі наслідки вступу України в ЄЕП, у цьому немає сумніву. Більше того, робиться все можливе, щоб люди дізналися про ЄЕП якнайменше. Переговори щодо створення ЄЕП проводилися в закритому режимі, тексти документів трималися в таємниці від громадськості (спасибі редакції «ДТ», яка оприлюднила їх). Заодно нагадаємо, що одним із трьох гасел програми нинішнього уряду є «прозорість», чи пам’ятають про це в Кабміні? У день прийняття урядом рішення щодо ЄЕП журналістів узагалі зачинили в кімнаті, не давши можливості поставити міністрам цілком обгрунтовані запитання. Обговорення теми ЄЕП у Верховній Раді не транслювалося по УТ-1, а тому громадяни перебувають у невіданні про наслідки вступу до ЄЕП, так само як і про позицію своїх обранців із цього питання. Тональність висвітлення подій у Ялті і після Ялти свідчить про одне — у підконтрольних президентській команді засобах масової інформації (а це майже усі ЗМІ країни) розгорнута широка кампанія, розрахована на підтримку ЄЕП населенням, у т.ч. шляхом замовчування проблемних питань і негативних наслідків такого кроку для країни. Тому, якщо референдум відбудеться, громадяни прийматимуть рішення, не розуміючи суті питання, що неприпустимо. З погляду здорового глузду принаймні.
Третє. Проведення референдуму щодо ЄЕП погіршить відносини з Росією, так само як із Білоруссю та Казахстаном, але з Росією — насамперед. Вони й так уже помітно погіршилися після того, як Президент Кучма необачно поставив підпис під чужою декларацією про створення ЄЕП 23 лютого ц.р. Росіяни бачать, наскільки послідовно (точніше, непослідовно) керівництво нашої країни поводиться щодо реалізації обіцяного Леонідом Кучмою. Росію непокоїть конфліктний характер підготовки до підписання угоди щодо ЄЕП: багаторазові засідання Кабміну з перенесеннями термінів ухвалення рішення, бурхливі дискусії у Верховній Раді. Особливо має турбувати той факт, що в повному обсязі і без тиску ідею ЄЕП підтримали лише комуністи, решта партій переважно заявляють про готовність голосувати за інтеграцію на рівні не вищому, ніж зона вільної торгівлі, окрім варіантів митного союзу, опираючись створенню наддержавних структур, що жодним чином не влаштовує Москву.
Відомо про критичний по суті лист на адресу Президента, Верховної Ради й уряду, підписаний керівниками провідних неурядових аналітичних центрів, але про нього мало хто знає — за командою згори висвітлення цієї події у ЗМІ було заблоковано, із шести заявлених напередодні телегруп не прибула жодна.
Розгорнута керівництвом країни інформаційна кампанія на підтримку ЄЕП наштовхнулась на протидію з боку опозиції, багатьох громадських структур. Неважко прогнозувати нагнітання антиросійських настроїв, цього складно уникнути, особливо на тлі того, як Москва активно «продавлює» свій проект. І без референдуму ситуація для налагодження взаємовигідних контактів, поглиблення співробітництва в інтересах двох народів не найсприятливіша. Підготовка і проведення референдуму можуть винести на поверхню стільки взаємних закидів та обвинувачень, що створяться додаткові, навіть психологічні, бар’єри для спілкування представників двох еліт. Цього не можна допустити.
Четверте. Якщо Україна проведе референдум і отримає потрібний Президентові результат, нам доведеться надовго забути про свої європейські устремління. Років на п’ять—сім, як мінімум, а найімовірніше — на 10—15. Попередні рішення про розширення НАТО і ЄС прийматимуться, відповідно, у 2004 і 2006 роках. Держави, які не декларативно, а насправді хочуть домогтися в майбутньому членства в цих організаціях, виявляють високу активність — і у внутрішніх реформах, і в їх інформаційному та дипломатичному супроводі. Країни Центральної та Східної Європи, балтійські держави одна по одній проводять референдуми про вступ у ЄС та НАТО. Їхні громадяни переконливо голосують «за». Наша країна, крім гучних декларацій, переконливих успіхів на шляху європейської і євроатлантичної інтеграції поки що не продемонструвала. Тепер вона, в особі глави, вирішила підтримати ідею референдуму в протилежному від Європи напрямку.
Багато хто на Заході з полегшенням зітхне, у них і без України проблем по горло, це правда. Та все ж домінуючим буде відчуття глибокого розчарування в Україні та українцях. Для них наша обридла багатовекторність на цьому референдумі і закінчиться. Проблема, як уже багато говорилося, не в членстві України в НАТО чи ЄС, а в необхідності наближення до їхніх стандартів демократії, умов життя, ведення бізнесу тощо. Для вступу в ЄС потрібно, як мінімум, досягти відповідності Копенгагенським критеріям, НАТО теж досить чітко визначило необхідні умови, які слід виконати країні-кандидату для серйозної розмови про можливе членство. Якщо зовсім коротко, то державу корумповану, державу, яка не поважає своїх громадян, придушує ЗМІ, економічні свободи, маніпулює на виборах, у ЄС і НАТО не буде прийнято ніколи. А в Єдиний економічний простір — без проблем. Жодна з подібних умов у підписаних документах щодо ЄЕП не міститься — Росія категорично перешкоджала включенню в текст угоди пунктів про загальні демократичні та інші цінності. Подадуть пани Туркменбаші, Алієв або Карімов заявки — і їхні країни буде прийнято в ЄЕП. З-поміж лідерів нинішньої «четвірки» західні експерти «умовно демократом» вважають, мабуть, лише Володимира Путіна, і то переважно завдяки його зовнішньополітичним орієнтирам. І без того хиткий міжнародний імідж України не варто добивати референдумом.
П’яте. Попри всю важливість зовнішнього чинника, усе ж головними для нас є можливі негативні наслідки всередині країни. Я переконаний, що проведення референдуму щодо ЄЕП розколе суспільство на дві частини, причому розколе штучно, без об’єктивних на те передумов, у результаті цілком усвідомлених дій влади, якщо вона реалізує ідею референдуму. Розумною політикою (виняток становлять виборчі кампанії) державі в цілому вдавалося пом’якшувати успадковані від історії відмінності між заходом та сходом України, уникати протистояння, міжетнічних конфліктів. Зараз хиткий баланс може бути порушений, і суспільство знову розділиться на дві частини. Це небезпечно. Процес, на жаль, уже набирає обертів. Поки що це була артпідготовка у підконтрольних владі ЗМІ з метою загнати Віктора Ющенка у «західний електоральний кут». Підготовка до референдуму щодо ЄЕП може нагнітити пристрасті в суспільстві до краю. Навіть якщо політики, експерти і журналісти, критикуючи ЄЕП, максимально зважуватимуть та акуратно добиратимуть слова, однак на побутовому рівні дискусії швидко опустяться до примітивного: «за Росію» — «проти Росії», «за мову» чи «за язик», згадають і Сталіна, і Бандеру, і голодомор, і «комуняк», і УПА, і дивізію СС «Галичина». Такий прогноз — не виплід хворобливої уяви, смію запевнити читача. Хто сумнівається, раджу: зайдіть на сайт «ДТ» у розділ «Форум» і подивіться, по-перше, статті на яку тему обговорюються найактивніше, а по-друге, чим закінчуються дискусії з більшості публікацій: язик—мова, бандерівщина, москалі—хохли тощо (це з урахуванням того, що адміністратор мережі зазвичай вилучає нецензурні або занадто провокативні постинги). Зрозуміло, що невирішені проблеми залишилися, потрібні терпіння і час для поступової й еволюційної консолідації суспільства з урахуванням наявних мовних, етнічних, релігійних та інших відмінностей. Загострювати на них увагу, підігрівати конфлікти штучно, а саме цим загрожує референдум, було б непростимою помилкою.
Шосте. Проведення референдуму таїть у собі загрозу не лише суспільству, про що має думати влада відповідальна, а й самій владі, політичному майбуттю її представників та здобувачів. Тема ЄЕП уже породила конфлікт у Кабміні, і ніхто не знає, чи залишився б на своїй посаді Віктор Янукович, якби його не вдалося загасити. Надовго?
Верховну Раду теж розколото на дві частини у питанні про ЄЕП. Багато хто з депутатів, які проголосували «за» під тиском, залишилися при своїй думці і можуть проголосувати інакше на етапі ратифікації. Так чи інакше, і Кабміну, і Верховній Раді не додасть ефективності дискусія про ЄЕП, а у разі проведення референдуму робота може бути заблокована взагалі. Якщо всі підуть на фронти референдуму та виборів, то хто залишиться в крамниці? Вам буде не до проблем, які хвилюють виборців.
Вийшло так, що саме парламент повинен сказати останнє слово, і саме він опинився в найнесприятливіших умовах, зазнаючи тиску з двох напрямів — із боку Президента, який підписав угоду, і з боку Росії, що ініціювала ЄЕП і володіє важелями впливу на лідерів великих фракцій, котрі планують поборотися на виборах-2004. Результати референдуму, а вони передбачувані, стали б третім потужним чинником тиску на депутатів при голосуванні щодо ЄЕП. Прийняття стратегічно важливих для України рішень під тиском — не в інтересах країни.
Дехто при владі, мабуть, вирішив з допомогою референдуму завдати нищівного удару по Ющенку з його рейтингом. Це можна зробити, але так само можна легко зібрати 3 млн. підписів і додати в бюлетень на референдум питання, неприємні для нинішньої влади, зруйнувавши тим самим, по-перше, будь-які плани пролонгації, обрання президента парламентом, небажання обирати губернаторів, а по-друге, загострити при цьому стосунки між ключовими гравцями настільки, що будь-які домовленості, гарантії напередодні виборів стануть просто неможливі. У чиїх інтересах дестабілізація влади нинішньої і додаткові проблеми для влади майбутньої?
І останнє, на завершення. На мій погляд, із проекту ЄЕП нічого путнього не вийде. Він помре з часом, як умирають СНД, ЄврАзЕС, ГУУАМ. Проект від початку замислювався як переважно внутрішньополітичний — в інтересах нинішнього керівництва РФ і України на президентських виборах 2004 року. На жаль, для України він може мати і негативні зовнішньополітичні наслідки, про що йшлося вище. Якщо Леонід Кучма не згодний із такою оцінкою і переконаний у своїй правоті, у нього предосить важелів впливу на ВР, щоб забезпечити 226 голосів, необхідних для ратифікації. Для цього йому референдум не потрібен. Україні він не потрібен тим більше.
Джерело:
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/463/42789/
2003.10.04 | НеДохтор
add: небезпеки референдуму (/)
цитата для всіх (і прихильників СДПУ(о) включно)Леонід Кравчук, народний депутат, фракція СДПУ(о)
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/463/42789/
----------------------
...
Це [референдум стосовно ЄЕП] може бути вигідно тим, хто хоче підтвердити, що орієнтація України не на Захід, а на Схід. Я, до речі, у принципі проти такого поділу. Україна має бути там, де їй стратегічно вигідно. Але для цього створювані структури повинні бути прозорими і відкритими. Ну, ось ми обговорювали у Верховній Раді проект угоди щодо ЄЕП. А його ж у вічі ніхто не бачив! Те, що надійшло в парламент, не мало підписів — документ із вулиці. Зараз його вже підписали, але я підписаної угоди теж не бачив. І громадяни України її не бачили. Як же тоді люди можуть голосувати на референдумі? Референдум із питання ЄЕП призведе до розподілу України: схід проголосує «за», захід — «проти». А ідеологія розподілу дуже небезпечна.
На всенародне обговорення повинні виноситися лише об’єднуючі документи. І прозорі. Я ось про що: виступає перший віце-прем’єр і каже, що це нам вигідно: нафта і газ за нижчими тарифами, ми подолаємо різницю в боргу і так далі. Через два дні виступає посол Росії і каже: вибачте, але ЄЕП не стосується нафти й газу. То яка ж це зона вільної торгівлі? Нам потрібно, щоб документи були «чистими», юридично й економічно обгрунтованими. А політика в цьому питанні небезпечна. От на сході превалює думка, мовляв, погано ми живемо через те, що розірвали зв’язки з Росією. Ця думка нав’язана! І, уявіть, проводять референдум, щоб цю нав’язану думку суспільство підтвердило. Я не випадково казав — якщо людина не знає, за що голосує, вона голосуватиме так, як їй поставлять запитання. А це можна зробити по-різному. Коли я проводив референдум 1991 року, все було зрозуміло: чи хочете ви незалежну Україну? Кожен знає, що таке незалежність. А таке питання, як ЄЕП, складно вирішити. Воно ж складається зі статей угоди, концепції, під кожну статтю прийматимуть закони, будуть міжнародні угоди. У Європі цей процес тривав 35 років. А ми хочемо за кілька місяців...
----------------------
2003.10.05 | Andrij
Таке враження, що в українських політиків роздвоєння особистості
Нащо Кравчук голосував "за" ЄЕП у Верховній Раді? Невже українська привладна "еліта" настільки налякана Ющенком? Це замість того, аби подумати про "лібералів" з Лубянки. Вже навіть Молдова проголосила про несприйняття ЄЕП та курс на Європу. Відколи наші дурники стали дурніші за комуністів Молдови?2003.10.06 | Dworkin
Наоборот - это консолидация
Andrij пише:> Нащо Кравчук голосував "за" ЄЕП у Верховній Раді? Невже українська привладна "еліта" настільки налякана Ющенком?
Конечно напугана! Власть же может измениться на 180 градусов!
И власть консолидируется не ЗА чтото, а ПРОТИВ наиболее опасного противника.
Andrij пише:
> Це замість того, аби подумати про "лібералів" з Лубянки.
А с "либералами с Лубянки" кстати можно отлично договариваться. Забыли разве, как они "уговаривали" всяческие "дружеские режимы" в Латинской Америке, Африке и Индокитае?
2003.10.06 | Andrij
Re: Більш схоже на істерію
Dworkin пише:> Andrij пише:
> > Нащо Кравчук голосував "за" ЄЕП у Верховній Раді? Невже українська привладна "еліта" настільки налякана Ющенком?
>
> Конечно напугана! Власть же может измениться на 180 градусов!
> И власть консолидируется не ЗА чтото, а ПРОТИВ наиболее опасного противника.
Ось тут і питання. Чи є Ющенко "найбільш небезпечний" для влади? Дуже сумнівно. Принаймні Ющенко не саджатиме всіх до СІЗО. А ось Вова Гексоген може навіть дуже просто.
>
> Andrij пише:
> > Це замість того, аби подумати про "лібералів" з Лубянки.
>
> А с "либералами с Лубянки" кстати можно отлично договариваться. Забыли разве, как они "уговаривали" всяческие "дружеские режимы" в Латинской Америке, Африке и Индокитае?
Єдина різниця. Ті краї не є для лубянських лібералів "ісконнo руssкoю" землею. Себто, цей режим в Україні прото по дружньому підсмажуть та з'їдять.
2003.10.06 | Dworkin
Re: Більш схоже на істерію
Andrij пише:> Ось тут і питання. Чи є Ющенко "найбільш небезпечний" для влади? Дуже сумнівно. Принаймні Ющенко не саджатиме всіх до СІЗО. А ось Вова Гексоген може навіть дуже просто.
Вова-Гексоген обычно "мочит в сортирах" по старой привычке. Именно так гебисты "мочили" правозащитников-эмигрантов в годы СССР (почитайте воспоминания Маленковича).
> Єдина різниця. Ті краї не є для лубянських лібералів "ісконнo руssкoю" землею. Себто, цей режим в Україні прото по дружньому підсмажуть та з'їдять.
Ну "предатели никому не нужны" - аксиома! Их используют на определенном этапе, а помто - тихо убирают.
Но что до Ющенко, то власть боится Ющенко не как личность, а вообще как олицетворение смены власти (котрая все явственнее и неизбежнее маячит на горизонте).
2003.10.05 | Andrij
Референдум може стати останньою "щасливою" ідеєю Кучми
Найбільша небезпека подібного референдуму для влади - це дещо асиметрична відповідь опозиції. Тобто, замість волати проти ЄЕП, опозиція має зібрати 3 млн підписів за додаткові питання. Як то, про відставку Кучми, про підсилення місцевого самоврядування, про скасування інститута АП, про вибірність судової гілки влади. Причому, референдум з цих питань треба готувати незалежно вже зараз.Структура ЄЕП має прямі протиріччя з Конституцією України. Тобто, на референдумі можна також спитати, чи згодні українці з заснуванням наддержавного органу, де Росія матиме більше 80% голосів. Чи згодні з керуванням митних тарифів та економічної політики України подібним органом. Такі питання є більш "симетричні", але не завадять багатьом, навіть серед прихильників Кучми. Тобто, навіть такі люди як Хорошковський, Табачник, або Кравчук вже зараз відкрито жахаються перспективами втілення ЄЕП. Йде розділ всередині привладних кіл. За цих умов опозиції навіть не треба гучно виступати проти ЄЕП, це зроблять люди при владі, кому не байдуже своє майбутнє. Що цікаво, ці люди можуть фактично приєднатись до лав опозиції. Саме подібна історія сталась із бувшим спікером Плющем. Саме це трапляється з теперішніми спікерами Литвином та Зінченком.
2003.10.09 | vujko
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами, I-VIII.03
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за січень-серпень 2003 рокуhttp://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2003/zd/ztt/ztt_u/ztt082003.html
Експорт, тис.дол. США, ** у % до всього
Всього 14294618,50
Російська Федерація 2659029,34 ** 18.6 %
Європа 5575874,96 ** 39.0 %
2003.10.09 | Navigator
Станемо Юго-западним генерал-губернаторством???
Дякую за насолоду цифрами.Вони мовлять, шо де-факто незалежність від Росії отримана.
Європа - наш основний партнер - імпортер.
Бажаючи задушити Україну, Росія везе вже й картоплю з Аргентини - лише б не брати українське. Про введені Росією бар"єри в торгівлі це говорить найкрасномовніше.
Тепер два шляхи:
1. Стараннно і важко працюємо і завойовуємо нові ринки в Європі. Тим перетворюємось в Європу.
2. Виробляємо те саме, що й останні 30 років і продаємо в Росію, як білоруси. Тим консервуємо свою відсталість. Стаємо генерал-губернаторством. Юго-западним.
2003.10.09 | vujko
Путін так прямо і кажe.
Роки провeдeні в Sанкт-Пeтeрбурзі призвeли до істотного впливу хлeстаковського духу на офіцeра КГБ. Ось послухайтe, що він вeрзe:http://gazeta.ru/busnews.shtml
11:07
Путин заявил, что Газпром разделен не будет
Владимир Путин назвал неприемлемым требования Еврокомиссии об использовании трубопроводной газовой системы России как одно из условий вступления России в ВТО. "Трубоводная газовая система - это детище Советского Союза, и только мы в состоянии поддерживать ее в рабочем состоянии, даже если речь идет о частях, находящихся за пределами России", - заявил президент, выступая с заключительным словом на российско-германских межправительственных консультациях. "Есть иллюзия, что без России можно получить дополнительные дешевые энергоресурсы из других стран", - сказал Путин.
"Мы намерены и дальше сохранять контроль государства над газопроводной системой и Газпромом",- заявил президент. "Газпром делить не будем",- подчеркнул Владимир Путин.
Он заявил, что у Еврокомиссии не должно быть никаких иллюзий - "в газовой сфере они будут иметь отношения с государством". Вместе с тем президент России отметил, что мы заинтересованы в стабильности энергетического рынка Европы и поставок туда дешевых и качественных энергоносителей. //РИА ╚Новости╩
2003.10.09 | Рюген
Послушайте, Дворкин
Хотеть Вы, конечно, можете всего, да только у Вас гвозди гнутые, молоток гнутый, да и пальцы тоже.2003.10.09 | Dworkin
Таким уж я уродился ;) (-)
2003.10.09 | Dworkin
Новые факты и комментарии о России, ВТО и ЕЭП
Переговори Росії з СОТ зайшли в глухий кутwww.ПРАВДА.com.ua, 9.10.2003, 14:32
http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/october/9/news/9.shtml
Глава Мінекономрозвитку РФ Герман Греф заявив про те, що переговори по вступу Росії до СОТ зайшли в глухий кут і є небезпека того, що вони будуть відкладені на рік.
Глава Мінекономрозвитку, виступаючи на міжурядових російсько-німецьких консультаціях у Єкатеринбурзі в четвер, заявив, що тільки-но повернувся з Брюсселя, де проводив переговори з Єврокомісією, що стосуються вступу Росії до СОТ, і, за його словами, на цих переговорах позначилися дві проблеми.
Одна з них, як відзначив Греф, була озвучена з посиланням на Францію й Німеччину і стосується "енерготарифів". Як повідомлялося раніше, Єврокомісія вимагає від Росії як умову для вступу до СОТ одноразово підвищити внутрішні тарифи на нафту й газ до рівня загальноєвропейських.
Греф відзначив, що це питання "узагалі не лежить у площині переговорів по СОТ, оскільки ця організація не займається подібними питаннями".
Друга проблема, за словами Грефа, полягає у використанні російської газотранспортної системи. "Ця проблема регламентована СОТ, але жодна з країн, що вступають в організацію, не брала на себе ніяких зобов'язань з таких питань".
Глава Мінекономрозвитку підкреслив, що "переговори проходять дуже важко. Вони в глухому куті". "Ми ледь не розійшлися на тім, щоб перервати переговори по вступу до СОТ на рік", - заявив він і звернувся з проханням до німецьких партнерів підключитися до цього процесу (переговорів по вступу Росії до СОТ) , тому що "без політичного імпульсу цю проблему не вирішити".
Інтерфакс-Україна
__________________________________
В качестве комментария я хотел бы добавить, что ЕЭП (судя по уставным документам) как раз и формировался для того, чтобы не пустить Украину в ВТО раньше России. Об этом желании (правда без логической связи с ЕЭП) многократно в прямой или завуалированной форме заявлял посол РФ Черномырдин.
Отсюда вытекает еще одна "выгода" ЕЭП. Без России Украина с большой вероятностью вступает в ВТО уже в 2004 году или немногим позднее.
Если же мы связываемся с РФ (хотя бы тем же ЕЭП), то врядли смодет вступить иначе как вместе с Россией. А у России, как видно и вышеприведенной статьи велика вероятность до 2005 года ДАЖЕ НЕ ВЕСТИ ПЕРЕГОВОРЫ о вступлении в ВТО.
И еще одно. Для тех, кто кричал о благотвоности снижения цен на энергоносители. Вышепримеденная новость показывает (как предупреждал, например, Хорошковский) как это мешает встепать в ВТО.
2003.10.09 | Dworkin
Гвоздь программы: Посольство России раскрывает карты
РОСІЯ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ ВВЕСТИ РУБЛЬ І ВСТУПИТИ В ЄСwww.ПРАВДА.com.ua, 9.10.2003, 11:54
http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/october/9/news/5.shtml
_______________________
Наконец-то, о ЕЭП заговорило посольство РФ. На это раз это не было похоже на очередной "перл" Черномырдина, а на официальную позицию государства. На этот раз были детализированы предложения России по ЕЭП. Попытаемся же проанализировать, ЧТО нам предлагают.
Вот избранные фрагменты с моими комментариями:
ЄЕП не буде заважати євроінтеграції України, хоча і передбачає введення єдиної валюти.
_____________
Comment: Вот так прямо сразу! Видимо имелось в виду: хотим вступать в зону ЕВРО, но сначала потренируемся с введенеим общей валюты на РУБЛЕ.
Це випливає з розповсюдженого в четвер прес-релізу посольства Росії в Україні, де роз'ясняються цілі створення ЄЕП.
"Підписані в Ялті документи по ЄЕП не мають політичного підґрунтя і носять винятково економічний характер", - говориться в прес-релізі.
_______________
Comment: Насколько "неполитичным" можно считать введение единой валюты можно заключить хотя бы из того, что такой институт государственности как Нацбанк можно будет смело упразднять. О "неполитичности" Нацбанка, спростите у Тигипко, попавшего в это кресло по квоте своей политической партии.
"Формування ЄЕП не суперечить європейському векторові зовнішньої політики України, інших держав-учасників "четвірки", знаходиться в руслі процесу, що розгортається в даний час, загальноєвропейського інтеграційного будівництва", - вважають у посольстві.
Більше того, "ефективна інтеграція чотирьох країн додасть новий імпульс розвиткові і поглибленню їх рівноправного і взаємовигідного діалогу з ЄС".
_______________
Comment: А кто будет вести с ЕС это диалог посольство РФ не говорит. Украина как субъект международного права? Или надгосударственная комиссия ЕЭП, где Россия будет иметь от 40% до 80% голосов.
"Одночасне створення ЄЕП кореспондується і з початими в рамках діалогу "Росія-ЄС" і "Україна-ЄС" спільними з Євросоюзом зусиллями по формуванню спільного європейського економічного простору (СЄЕП). І в цьому сенсі єдиний економічний простір стане важливим кроком на шляху втілення ідеї СЄЕП у життя", - роз'ясняють росіяни.
У прес-релізі також говориться про поступове збільшення ролі наднаціонального органу ЄЕП.
_______________
Comment: Эта фраза повторяется просто рефреном в тексте соглашения о ЕЭП. Так же часто об этом твердят и в российских СМИ и ТВ. Возникает мысль, что ЕЭП с самого начала формируется, как средство НАРАСТАЮЩЕЙ интеграции. В связи с этим непонятно, как участие Украины только в первой минимальной ступени ЕЭП соответсвует духу самого соглашения о ЕЭП с этим самым "постепенным нарастанием". Такое впечатление, что украинские чиновники, снова хотят быть "многовекторными" и "немножко беременными". Уже либо уже участвовать в ЕЭП на всю катушку, либо вообще туда не соваться.
"Заклавши в основу системи органів ЄЕП сполучення міждержавних і наднаціональних елементів з поступовим підвищенням значимості останнього, країни-засновники ішли за прикладом апробованої загальноєвропейської практики.
_______________
Comment: Фраза вроде бы безобидная, но только на первый взгляд. Это уже не первый раз мелькающее заявление российской стороны, что "ЕЭП формируется на основе опыта создани ЕС и ВТО" или "ЕЭП ворсмируется на принципах ЕС и ВТО". Все вроде бы хорошо, но один момент: у России сейчас большие проблемы со вступленеим не только в ЕС, но и в ВТО. Возникает вопрос: если мы интегрируемся с Россией по тому же принципу, по которому страны интегрируются в ЕС, но при этом Россия в ЕС не вступает, то куда же мы тогда интегрируемся?! Продолжают мысль россйские СМИ, которыя часто напрямую проводят аналогию между созданием ЕЭП и Римским договором, положившим начало созданию ЕС. Видимо разгадка в том, что РФ особенно не надеется, да и не стремится вспупить в ЕС. Поэтому РФ инициировала аналогичный интеграционный процесс вокруг себя АЛЬТЕРНАТИВНЫЙ евроинтеграционному. И имя этому процессу - ЕЭП.
При цьому прийняття рішень у керівному органі ЄЕП - Раді Глав Держав здійснюється на основі консенсусу. Єдиний регулюючий орган, де буде використовуватися принцип зваженого голосування з урахуванням економічного потенціалу сторін, планується створити в міру просування по шляху поглиблення інтеграційної взаємодії", - пише посольство.
При цьому підкреслюється, що "твердження про обмеження суверенітету партнерів по "четвірці" і тим більше про спроби Росії "відновити Радянський союз" не мають під собою жодних підстав".
_______________
Comment: Было бы глупо, даже поставив цель воссоздать СССР, сразу же так и заявить: "Мы воссоздаем СССР". По крайне мере на таком начальном этапе. Но потом, по мере "постепенного нарастания степени интеграции", про которое постоянно вредится в договре о ЕЭП, такие вопросы могут встатать. И скажите, то что новый СССР будет называться уже совсем не СССР, а к примеру ЕврАзЭС или ЕЭС (Е.Э.Союз), будет ли от этого легче? Особенно, если у руля будут стоять все теже "честные чекисты" и из путинской обоймы.
Посольство відзначає, що ЄЕП буде формуватися поетапно.
Передбачається, що на першому етапі забезпечується створення режиму вільної торгівлі у відношенні імпорту товарів, що відбуваються з держав-учасників ЄЕП, по яких будуть погоджені ставки митного тарифу, формуються передумови митного союзу і єдиного конкурентного середовища.
На другому - створюється митний союз із загальним митним тарифом, завершується формування зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, проводиться єдина конкурентна політика.
_______________
Comment: Вот эти 2 абзаца ОЧЕНЬ интересны. Помните дискуссию, когда Украина хотела зону свободной торговли ЗСТ, но на этом и остановиться, без таможенного союза (ТЗ), а Россия хотела ЗСТ только через ТС. Тут видно, как начинает на практике проявляться реальный интерес России в ЕЭП. Еще раз давайте внимательно перечитаем эти абзацы. Видите, УЖЕ НА ПЕРВОМ этапе кроме ЗСТ появляется "формирование предпосылок ТС". А вот ЗАВЕРШЕНИЕ формирования ЗСТ "без исключений" (то, что нужно Украине), происходит только на ВТОРОМ этапе. То есть вместе с формированием ТС. Что и было нужно России! Сначала деньги - потом стулья. Если остановитесь на первом этапе, то польза от ЕЭП будет такая же как и от СНГ, а чтобы получить полноправную ЗСТ - пожалуйте на 2й этап (наднациональный орган, таможенный союз)! Да и даже завершив на первом этапе "формирование предпосылок", сможем ли мы "вовремя остановиться"? Какие именно эти предпосылки, пока что неизвестно. Но зачем нам формировать предпосылки того, куда мы не собираемся вступать? Правда, депутатам скорее всего не придется ломать над этим голову. В случае ратификации "рамочного" соглашения о ЕЭП, наполнение его "конкретным" смыслм будет отдано на откуп таким "патриотичным" чиновникам как, например, Азаров.
На третьому етапі, що завершує формування ЄЕП, забезпечується повна свобода пересування послуг, товарів, капіталу і робочої сили.
"У перспективі передбачається перехід до економічного союзу чотирьох держав з використанням єдиної валюти", говориться в прес-релізі.
_______________
Comment: Вот уж где разгул всеобщего суверенитета и евроинтеграции! Нацвалюты нет, границ аж до Манчжурии нет, что нам провадвать в Европу и по каким тарифам решают в Москве, как нам субсидирвать наше сельское хозяйство, шахтеров, металлургов - там же. Создали мы общий рынок - эдакие Соединенные Штаты Евразии - и теперь можем интегрироваться куда угодно, хоть в Еврору, хотьв Азию, хоть в Африку. Если только Путин или Лукашенко не наложит вето (высший огран-то - консенсусный), или если Наднациональная ЕЭПкомиссия разрешит (даже если Россия согласится на 40% голосов вместо "положенных" 80%, то вместе с "карманным" и весьма "проевромейским" Лукашенко они все равно будут иметь более 50% голосов).
Відзначається також, що "закладена в угоду і концепцію ЄЕП інтеграційна модель повною мірою відповідає сучасним реаліям світової економіки, вписується в контекст процесу глобалізації господарських зв'язків. При її розробці був врахований досвід як СНД, так і Євросоюзу, норми і правила СОТ".
_______________
Comment: В общем, давайте посомтрим как это делается в нормальных странах, а потом устроим глобализацию на "одной шестой части суши" (я бы даже сказал "вечно шестой"). Впрочем, нам уже не впервой...
2003.10.09 | KAKTUZZ
Re: Гвоздь программы: Посольство России раскрывает карты
Занадто консервативний той Чорномордін. Нове наддекржавне об"єднання треба назвати Єепландією, її жителів єепландами , гроші не рублями , а "Єепами"!А поліику -- Єепополітикою! При чім тут рублі?2003.10.10 | Navigator
Ре: "вечно шестой". На мові ЗОНИ це дуже промовисто - ШЕСТЬОРКА
ШЕСТЕРЯТЬ ВЖЕ - ХОЧУТЬ БІЛЬШЕ.2003.10.10 | Раціо
Не варто навіть аналізувати зміст заяви, а сам факт!
Чому посольство Німеччини не виступало з роз'ясненнями у Швеції, що теке ЄС? Чому, зрештою, посольство Казахстана не виступило в Москві з роз'ясненням, що таке ЄЕП?Сам факт такого "роз'яснення" є демонстративною зневагою до українського суверенітету, цілком у дусі попередніх виходок Чєрнамирдіна.
Хоча Кучма підписав той самий документ що й Пуцін, останній краще знає, що ж Кучма підписав. Отже, якщо маєте якісь питання до Кучми -- не варто марнувати час, ідіть питайте прямо в Чєрнамирдіна. Він пояснить.
2003.10.10 | Navigator
:"Я Солженіцина не читала, но так ненавижу..."
Роз"яснення Росії : "ЕЭП формируется на принципах ЕС и ВТО".Не базу логіки.
В ЄС у Люксембургу 1 голос, у Франції 3.
Якщо на прмнципах ЄС - то Росія - три голоси, Україна - 2, Білорусія і Казахстан - по одному.
А все це в руслі російського менталітету :"Я Солженіцина не читала, но так ненавижу..."
2003.10.10 | Игорь
Я и Гитлера не читал (-)
.2003.10.10 | Игорь
Хотя Солженицына читал (-)
.2003.10.10 | Navigator
Re: Хотя Солженицына читал (-)
Ігорю, ви не тільки читати , а й писати не вмієте.Тому підписуєтесь кожен раз по - різному.
2003.10.10 | Игорь
>Тому підписуєтесь кожен раз по - різному - ?????
Об чем это вы?2003.10.10 | Тульский пряник
"Тому підписуЮсь кожен раз по - різному - ?????
Да о себе это он, о себе. Сам не знает сколько "r" в его нике, каждый раз по-разному.http://maidan.org.ua/n/rus/1065694556
2003.10.10 | Игорь
)))
/2003.10.10 | Navigator
Re: >Тому підписуєтесь кожен раз по - різному - ?????
Читайте Графа Монтекрісто - хоч ви читаєте важко. Подивіться кіно!2003.10.15 | Dworkin
ТУЗЛА - лучший гвоздь в гроб ЕЭП!
Георгій Крючков: У ситуації навколо Тузли Росія капітально підіграла ЮщенкуДанило Побут, УП , 14.10.2003, 18:54
http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/october/14/3.shtml
2003.10.16 | DevRand
угу, такий собі найн інч нейл
звертаю увагу, на звичайний собі приклад братньої поведінки братньої росії:"комс. правда":
http://maidan.org.ua/n/mai/1066290220
2003.10.17 | Dworkin
Кстати да...
Из публикации видно, что это никакое не "районное строительтсво" - строителей согнали со всего Краснодарсткого края и в режиме ЧП.Вторая важная оговорка, что все лепится "под Путина", т.е. к его предполагаемому приезду (о чем пока молчат официальные власти).
Интересно, ачто это за такой ЗАКАЧИК, чей представитель так занервничал при виде прессы?!
2003.10.15 | Oleksandr
Re: Проект: "ГВОЗДИ в ГРОБ ЕЭП"
http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/october/14/1.shtmlпропагандистські тези, які використовуються владою для реклами цього новоутворення.
Теза перша: ЄЕП потрібен Україні для значного поліпшення життя нашого народу.
Цікава ситуація. ВВП на душу населення в Україні, Білорусі, Казахстані та Росії відрізняються не надто сильно і складають за різними оцінками, через зваження реальної вартості валют, від 2400 до 3200 $.
У таких небагатих країнах Європи, як Греція, цей показник становить 17000, а серед провідних держав, таких, як Німеччина, Франція, Нідерланди – понад 30000$!
В чому логіка української влади? Такі небагаті держави, як Болгарія та Румунія з ВВП на душу населення меншими ніж в Україні інтегруються у багату Європу, а ми - в бідну СНД!
Невже у нашої владної еліти так погано з арифметикою? Бідність плюс бідність ніколи в сумі не дасть багатство!
Переконаний, питання не в арифметиці. Супер дорогі машини на вулицях Києва та палаци владних функціонерів в Кончі є свідченням, що, принаймні, віднімати (в народу) та примножувати (собі) вони можуть, навіть дуже успішно.
Здавалося б, при більшому ВВП на душу населення (в порівнянні з Болгарією, Румунією) є більше підстав претендувати на інтеграцію в європейські структури. Чому ж вони не прагнуть до такої інтеграції? Напевне тому, що європейська спільнота передбачає наявність реальної демократії в країнах-учасницях. А в умовах реальної демократії для надприбутків влади немає місця.
Саме тому наш владний олімп сповідує звихнуту арифметику, говорячи про стрімке поліпшення життя народу не через інтеграцію до прогресу та багатої демократичної Європи, а через об'єднання з бідними державами з тоталітарними традиціями.
Тобто, перша теза є відверто брехливою.
Теза друга: ЄЕП дасть доступ Україні до дешевих російських енергоносіїв.
В правдивість цієї тези напевне не вірить навіть Азаров. В самій Росії щороку вартість енергоносіїв, навіть для внутрішніх потреб, постійно зростає. Приватні власники російських енергетичних компаній не задоволені ситуацією, що їхні прибутки через таку різницю у внутрішніх та зовнішніх цінах є значно нижчими ніж могли би бути.
З іншого боку, дешевизна енергоносіїв на внутрішніх ринках Росії не сприяє модернізації промисловості і уже зараз багато українських товарів, що виготовлені з використанням дорогих енергоносіїв, є більш конкурентними навіть на російському ринку через те, що виготовляються на модернізованому обладнанні.
Саме така конкурентна боротьба і є підставою збереження різних обмежень на ввезення українських товарів у Росію. Мало того, за свідченнями Олександра Лукашенка (який, взагалі, має з Росією союзну державу), росіяни постачають в Білорусь основну частину енергоносіїв не за внутрішніми російськими цінами.
Глобалізація економік неодмінно призведе до того, що внутрішні російські ціни на енергоносії будуть приведені до світових. Про це знають усі в Росії. Невже про це не знають в Україні?
Виходить, що і ця теза є неправдою.
Теза третя: ЄЕП дає змогу зберегти ринки країн СНД для українських товарів, оскільки європейські ринки для нас закриті.
Тут мова може йти, хіба що, про труби корпорації ду-у-же близької до президента особи. Адже тенденція останніх років показує вперте зростання товарообігу України саме з третіми країнами (Європа, Близький Схід, Південно-Східна Азія), а не з названими колегами по ЄЕПу.
Частка Росії у товарообігу України за останні 10 років зменшилась дуже суттєво. Сьогодні на країни ЄЕПу припадає менш ніж 30% зовнішнього торговельного обороту України. 5 жовтня в програмі "Подробиці" на "Інтері" в репортажі з пресової конференції президента пролунало, що лише за останній рік, падіння обсягів торгівлі з названими країнами склали від 17 до 28%.
І ця тенденція є об'єктивною. Структура виробництва в наших державах за СРСР була подібною, багато підприємств з метою захищеності на випадок війни було продубльовано в Україні та Росії. Саме тому українські підприємства шукають збуту на інших, не російських ринках, оскільки там є подібна власна продукція.
По-друге, зростаючий дрібний та середній бізнес, намагається орієнтуватись, передусім, на потенційно великий та динамічний внутрішній ринок, та ринки держав, де діє визнаний режим права, а не сваволі, і до яких не так далеко доставляти свої товари. Саме тому значна частка українського експорту легкої промисловості орієнтована на Європу, а не на СНД. Так що, тепер їх силоміць виштовхувати із відвойованих європейських ринків?
Тим паче логіка конкурентної боротьби підказує, що орієнтація виключно на слабкі та невибагливі ринки неминуче призведе і до їх втрати, оскільки стримується розвиток самого виробника. Показовим тут є приклад Китаю. Китай спершу завоював американський ринок, а тепер може конкурувати зі своїми товарами на будь-якому ринку.
Російські ж автомобілі були орієнтовані виключно на внутрішній та СНДівський ринки. Це призвело до того, що навіть у самій Росії, "Жигулі" та "Волги" здають свої позиції, незважаючи на жорстку урядову протекцію.
Ще більш разюче відрізняється обсяг ринків ЄЕПу та ЄС. Якщо ВВП Росії ледве дотягує до ВВП Нідерландів, а ВВП Білорусі близько 7% від ВВП Росії, то про яке порівняння ринків може йти мова. Ринок Євросоюзу принаймні в 20 разів (!!) більший за ринок ЄЕП! Турбуючись за міфічне збереження одних ринків, Україна добровільно відмовляється від доступу на чи не найбільший ринок у Світі!
Як бачимо, і теза щодо збереження ринків є також неправдивою.
Тоді постає питання, а для чого ж все таки потрібен цей ЄЕП?
Мої друзі націонал-демократи однозначно стверджують, що це відверта зрада інтересів України нинішнім президентом і його оточенням, яка і призведе до остаточного поглинання України Росією. Цього разу - вже назавжди.
Звичайно, таке побоювання має ґрунт для існування, але...
Мені здається, що "синдром профанації" спрацює і в цьому випадку. Тим паче, що для цього є всі об"єктивні причини, як зовнішні, так і внутрішні.
Спершу зовнішні.
Візьмемо Лукашенка та Назарбаєва. Головні інтегратори та території СНД та русофіли.
Лукашенко. Про союз Білорусі й Росії ми уже частково говорили. За усіма домовленостями, між цими державами, уже давно цей союз мав би мати єдину валюту, спільні органи влади, але цього немає і близько. Незважаючи навіть на жорстку ізоляцію від решти світу Лукашенко так і не "здав" остаточно Білорусь Росії, оскільки російський президент може запропонувати лише входження Білорусі в Росію губерніями!
Тобто риторика та реальні справи – речі різного порядку. Причому риторика та інтеграційні рухи завжди посилюються перед кожними виборами в Білорусі (хоча навіть у такі вибори світ не вірить).
Політична система Білорусі сформована внаслідок розпуску парламенту та "народними" референдумами, компонент особистої влади президента надзвичайно потужний, опозиція розбита та деморалізована.
Назарбаєв. Колишній комуністичний функціонер, який клянеться у відданості інтеграційним процесам та дружбі з Росією, спокійно, не рахуючись з величезними фінансовими втратами переніс столицю із типово казахських районів країни, з великого розвиненого міста Алма-Ати, в "проблемний", з точки зору територіального спору з Росією, регіон – Астану, чим поклав край розмовам про "исконно русские территории" в Казахстані.
Так само, оперуючи цією ж інтеграційною термінологією, не віддав Росії пріоритету щодо Каспію та розробки Тенгізьких родовищ і потихеньку формує казахську владу та економічну еліту з етнічних казахів (принаймні, так пишуть російські газети і так говорять емігранти).
Політична система Казахстану сформована після розпуску парламенту ухваленням Конституції, де компонент особистої влади президента надзвичайно потужний, опозиція розбита та деморалізована.
Путін. Якщо щодо Єльцина ще можна було говорити про "широку російську душу", яка могла б у пориві вдячності за похвалу віддати дещо російське задарма, то щодо Путіна така думка і в голову не приходить. Його крилате "мочить у сортире" стало фактором російської політики. Жорсткий прагматизм і бажання отримати преференцію у будь-якій ситуації є добрим стримуючим фактором від великої "дружби" із цим новим російським імператором.
Ще більш красномовним фактором, що має утримати бізнесменів країн-сателітів від тісної інтеграції з Росією є успішний досвід Путіна у знищенні олігархів, які самі привели його до влади. Якщо припустити, що російський досвід буде перенесено в країни-члени ЄЕП, то українським олігархам буде "гаплик", як каже наш президент, і притому досить швидко, оскільки вони не такі могутні, як російські.
Політична система Росії сформована після розпуску та розстрілу парламенту, ухваленням Конституції "дивним" референдумом. Компонент особистої влади президента надзвичайно потужний, опозиція розбита та деморалізована.
Як видно із такого невеликого аналізу зовнішніх чинників, єдиним "інтегруючим началом" цих трьох Сторін є формування національних політичних систем за спільним сценарієм, мало пов"язаним з демократичними нормами, величезною роллю президента в цих системах та повного знищення опозиції.
Україна ніяк не підходить у цю команду, але досвід "трьох" може підігрівати амбіції "четвертого". І ось тут ми виходимо на, напевне, найважливішу внутрішню причину втягнення України її політичною верхівкою в новоутворення "на три букви". Це банальне бажання зберегти владу нинішнього президента, а точніше його оточення.
Як уже йшла мова вище, об"єктивних економічних передумов входження України до "союзу чотирьох" немає. Тим паче, сьогодні, коли навіть за офіційними звітами українська економіка переживає підйом, а золотовалютні запаси НБУ є найбільшими за всю історію України. Адже Україна встояла і не втягнулась в різні союзи на терені СНД навіть у значно гірші для неї часи 1994-96 років.
Залишається виключно одна причина – збереження влади нинішньої політичної верхівки за будь-яку ціну.
Банальне входження України до складу Росії, як це пропонує Путін Білорусі, навряд чи потрібне і українським олігархам, і цьому, чи будь-якому іншому можливому президентові від кланів. Оскільки вже згаданий тут не раз синдром профанує будь-яку іншу модель реальної інтеграції за правилами, залишається використати союз "на три букви". Як компонент боротьби з найреальнішим кандидатом на пост президента України з боку українства – Віктором Ющенком.
З аналізу перебігу подій навколо "політичної реформи" можна зробити висновок, що нинішній президент та його оточення зробили ставку на "продавлювання" через парламент нової схеми обрання президента, за якої ні Ющенко, ні будь-хто інший не з табору Кучми не матиме жодних шансів на перемогу.
Впровадження такої схеми політреформи є найбільшою гарантією збереження режиму. Проте, постійне смикання навколо юридичних процедур, їх впровадження все більше породжує невпевненість влади в успішності свого наміру.
Адже, якщо на цій сесії не вдасться провести через парламент зміни до Конституції, вся схема розвалюється.
За цієї ситуації ЄЕП стає справжньою знахідкою.
По-перше: Завдяки діям нинішньої влади значна частина українського населення, особливо на Сході-Півдні, досі вірить, що можливо повернути історію назад, до великого СРСР. Тому кандидат, що володіє риторикою інтеграції з Росією, має більше шансів на голоси багатолюдного Сходу-Півдня, ніж переконаний "європеєць".
Дебати навколо ЄЕП уже розкрили карти, хто є хто.
По-друге: Підписання, та, тим більше, ратифікація договору про ЄЕП зв"язує руки не тільки майбутньому президентові, хто б ним не став, але й суттєво обмежує маневр кандидата в президенти в публічних виступах та своїй програмі.
По-третє: Конкретно щодо Ющенка з'являється змога розробити цілісну антикампанію, яка зробить із нього "радикал-націоналіста, котрий виступає проти відновлення "історичної спільноти слов"янських народів" (причому, забуваючи, що до слов'ян відносяться поляки, словаки, хорвати..., але не відносяться казахи).
Ну, і найголовніше: з'являється можливість одним махом вирішити всі питання через інспірування нового всенародного референдуму. Адже з подачі комуністів (принаймні, вони так думають) та за підтримки президента уже почала мусуватись думка щодо проведення референдуму про вступ до ЄЕП. Під цей референдум можна підвести ще й запитання про продовження повноважень президента і ряд інших, які перетворять майбутню виборчу кампанію в "реквієм по демократії".
Автор: Анатолій Ткачук, член УРП "Собор"
2003.10.17 | Andrij
До ЄЕП позитивно ставляться 31,3% українців, негативно – 44,3%
www.ПРАВДА.com.ua, 16.10.2003, 15:59До входження України до ЄЕП на існуючих умовах позитивно ставляться лише 31,3% українців, тоді як негативно – 44,3%.
Такі дані випливають з дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Інституту відкритої політики, прес-реліз якого було розповсюджено у четвер.
Респондентам пропонувалося відповісти на запитання, чи підтримають вони Угоду про ЄЕП, якщо згідно з нею частина суверенітету України буде передана регулюючому органу, в якому Росія матиме абсолютну більшість голосів і рішення якого будуть для України обов’язковими.
За даними дослідження, супротивники підписання Угоди на зазначених вище умовах переважають її прихильників у Західному (67,3% і 12,7% відповідно), Західно-Центральному (48,3% і 21,6%) та Східно-Центральному (42,9% і 35,4%) регіонах. Навпаки, супротивників менше, ніж прихильників у Південному (31,1% і 38,9%) та Східному (30,8% і 49,3%) регіонах країни.
Опитування також виявило, що чим вищий освітній рівень респондентів, тим більше серед них супротивників Угоди, і тим більший "розрив" між часткою супротивників і часткою прихильників.
Так, якщо серед людей з початковою або неповною середньою освітою супротивники Угоди переважають прихильників лише на 4%, то серед тих, хто має повну середню освіту - на 9%, серед респондентів з середньою спеціальною освітою - на 14%, а серед людей з вищою або незакінченою вищою освітою - на 25%.
У Західному регіоні ставлення представників різних вікових груп до Угоди практично не відрізняється (у всіх вікових групах тут домінують її супротивники). У всіх інших регіонах ці відмінності є досить значними.
У Південному регіоні, де загалом серед населення частіше спостерігається прихильне ставлення до Угоди, серед молоді переважають її супротивники (у віковій групі від 18 до 34 років їх 57%, тоді як прихильників - лише 31%).
У Східному регіоні, де також переважає прихильне ставлення до Угоди, серед молоді частки її супротивників і прихильників приблизно рівні (відповідно 42% і 39%).
Опитування показало, що ставлення до Угоди істотно залежить від національності опитаних. Серед етнічних українців супротивників цієї угоди більше, ніж прихильників (47,7% і 26,5% відповідно), а серед росіян, навпаки, підтримують Угоду 50,3% респондентів, виступають проти - 31,7%.
Дослідження проводилося з 26 вересня по 6 жовтня 2003 року. Методом інтерв’ю було опитано 1010 респондентів віком від 18 років, що мешкають у 110 селах, селищах міського типу, містах усіх областей та Криму, а також у Києві. Вибірка була репрезентативна щодо дорослого населення України, багатоступенева, випадкова на кожному етапі. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3,1%.
Як повідомлялося, раніше наводилися дані, що близько 70% українців підтримують ідею вступу України до ЄЕП. При цьому додаткової інформації респондентам не надавалося.
2003.10.17 | Dworkin
Вот, что значит - правильно задать вопрос :)
Но если про ЕЭП ничего не рассказывать (или рассказывать только о его плюсах), что можно не тольно 70%, можно и 90% поддержки собрать2003.10.17 | Людмила Коваль
Re: А як Вам оцей висновок?
"Опитування також виявило, що чим вищий освітній рівень респондентів, тим більше серед них супротивників Угоди, і тим більший "розрив" між часткою супротивників і часткою прихильників".Це шо означає, що Захід України освіченіший ніж Південь?
А ті на Майдані хто ЄЕП підтримує, як казав КЕ про Пушкіна, культурні, але не освічені?
2003.10.17 | Dworkin
Ну зачем так упрощать?
Людмила Коваль пише:> "Опитування також виявило, що чим вищий освітній рівень респондентів, тим більше серед них супротивників Угоди, і тим більший "розрив" між часткою супротивників і часткою прихильників".
>
> Це шо означає, що Захід України освіченіший ніж Південь?
> А ті на Майдані хто ЄЕП підтримує, як казав КЕ про Пушкіна, культурні, але не освічені?
Нет, ну зачем так упрощать? В Юге и Востоке Украины:
1. Больше процент русских (а их влияние в опросе тоже зафиксировано)
2. На Западе региональные экономические и исторические связи теснее с Европой, на Востоке - с Россией.
3. Да и менталитет разный. Одно дело галичанин - живший до 1939 года без СССР, другое - прокоммунистически настроенный донецчанин.
2003.10.17 | vujko
Re: Ну зачем так упрощать?
Dworkin пише:> 3. Да и менталитет разный. Одно дело галичанин - живший до 1939 года без СССР, другое - прокоммунистически настроенный донецчанин.
в донбасі ховались дeсятки тисяч бійців після згортання опору совєтам в кінці 40-х - початку 50-х, пeрeважно західноукраїнського походжeння. Частка тих їх нащадків, що памятає щe славу своїх дідів, на жаль мeнша ніж хотілося б.
2003.10.17 | Людмила Коваль
Re: Ну зачем так упрощать?
Пане Dworkin, нічого не спрощую, а звертаю увагу на цікаві місця у дослідженні.Те про що пишете Ви загальновідомо і давно. Вплив рівня освіти на позицію респондентів - свіженьке і цікаве.
Гляньте самі. В дослідженні
Гляньте самі. В дослідженні Київського міжнародного інституту соціології говориться:
«Опитування також виявило, що чим вищий освітній рівень респондентів, тим більше серед них супротивників Угоди…»
І далі:
«Так, якщо серед людей з початковою або неповною середньою освітою супротивники Угоди переважають прихильників лише на 4%, то серед тих, хто має повну середню освіту - на 9%, серед респондентів з середньою спеціальною освітою - на 14%, а серед людей з вищою або незакінченою вищою освітою - на 25%.»
Абзацом вище подається наступна статистика:
Прихильників Угоди у:
Західному регіоні – усього 12,7%
Західно-Центральному – 21,6%
Східно-Центральному – 35,4%
Південному – аж 38,9%
Східному – аж 49-5%
"За даними дослідження, супротивники підписання Угоди на зазначених вище умовах переважають її прихильників у Західному (67,3% і 12,7% відповідно), Західно-Центральному (48,3% і 21,6%) та Східно-Центральному (42,9% і 35,4%) регіонах. Навпаки, супротивників менше, ніж прихильників у Південному (31,1% і 38,9%) та Східному (30,8% і 49,3%) регіонах країни".
Цікаво ще й те, на що vujko звернув увагу – 31,7% росіян проти ЄЕПу
2003.10.18 | Dworkin
Это опасная иллюзия
Людмила Коваль пише:> Пане Dworkin, нічого не спрощую, а звертаю увагу на цікаві місця у дослідженні.
> Те про що пишете Ви загальновідомо і давно. Вплив рівня освіти на позицію респондентів - свіженьке і цікаве.
Я понял, что Вы хотели сказать. Я просто уточню, как специалист по статистике, что 2 эти параметра могут быть совершенно независимы. Для того чтобы выснить их зависимость нужно пересчитывать данные опроса по специальной формуле.
Но дело даже не в этом. Мне просто не понравилось то, куда Вы клоните. Конечно, психологичесик комфортнее доказывать себе, что все противники независимости Украины неграмотные, тупые и вообще всячески непривлекательные люди. Но на самом деле это, увы, опасная иллюзия.
Опасная хотя бы потому, что может поссорить Запад с Востоком. А они сейчас и так не очень мирят.
Лично я считаю, что независимость Украины будет только тогда в безопасности, когда будет общая национальная идея способная объединить и "национально-свидомого" галичанина, и русскозычного донбасца, и крымского татарина, и подольского еврея, и этнического русского, чьи предки в 3-м колене жили на Украине.
> Цікаво ще й те, на що vujko звернув увагу – 31,7% росіян проти ЄЕПу
Про "нормальных" русских я уже писал в другом постинге.
2003.10.18 | Людмила Коваль
Re: Ну Ви даєте!
Dworkin пише:>
> Я понял, что Вы хотели сказать. Я просто уточню, как специалист по статистике, что 2 эти параметра могут быть совершенно независимы. Для того чтобы выснить их зависимость нужно пересчитывать данные опроса по специальной формуле.
>
Це цікаво.
> Но дело даже не в этом. Мне просто не понравилось то, куда Вы клоните. Конечно, психологичесик комфортнее доказывать себе, что все противники независимости Украины неграмотные, тупые и вообще всячески непривлекательные люди. Но на самом деле это, увы, опасная иллюзия.
>
> Опасная хотя бы потому, что может поссорить Запад с Востоком. А они сейчас и так не очень мирят.
>
От тільки з мухи слона не треба робити.
> Лично я считаю, что независимость Украины будет только тогда в безопасности, когда будет общая национальная идея способная объединить и "национально-свидомого" галичанина, и русскозычного донбасца, и крымского татарина, и подольского еврея, и этнического русского, чьи предки в 3-м колене жили на Украине.
>
О Боже, знову національна ідея. Національну ідею проголосила жінка з Севастополя ( Ви про неї vujko-ві нижче писали).
2003.10.17 | vujko
Було би лишe справeдливо, якби кожeн із тих 47.7% українців, хто
проти, знайшов одного з тих 31.7% eтнічних росіян, хто тeж проти, і сeрдeчно подякував йому. За наявність чeсті.Від опозиції відповідна заява - про відсутність поділу по eтнічним кордонам - тeж була би дужe вчасною. З вуст, наприклад, Хмари.
Andrij пише:
> www.ПРАВДА.com.ua, 16.10.2003, 15:59
> Опитування показало, що ставлення до Угоди істотно залежить від національності опитаних. Серед етнічних українців супротивників цієї угоди більше, ніж прихильників (47,7% і 26,5% відповідно), а серед росіян, навпаки, підтримують Угоду 50,3% респондентів, виступають проти - 31,7%.
Ці цифри видаються зeло оптимістичними.
2003.10.17 | Dworkin
Про русских и оптимизм
vujko пише:> > Опитування показало, що ставлення до Угоди істотно залежить від національності опитаних. Серед етнічних українців супротивників цієї угоди більше, ніж прихильників (47,7% і 26,5% відповідно), а серед росіян, навпаки, підтримують Угоду 50,3% респондентів, виступають проти - 31,7%.
>
> Ці цифри видаються зeло оптимістичними.
Почему? Я сам знавал русских (учившихся или работавших на Западе), которые говорили, что даже в случае распада Украины сознательно остались бы в "европейской" Западной.
Так что русские - тоже люди, им тоже близки европейские ценности. Особенно, если это образованные русские.
2003.10.17 | vujko
Re: Про русских и оптимизм
я нeчітко висловився; так ліпшe: ці цифри можуть бути джeрeлом оптимізмуDworkin пише:
> vujko пише:
> > > Опитування показало, що ставлення до Угоди істотно залежить від національності опитаних. Серед етнічних українців супротивників цієї угоди більше, ніж прихильників (47,7% і 26,5% відповідно), а серед росіян, навпаки, підтримують Угоду 50,3% респондентів, виступають проти - 31,7%.
> >
> > Ці цифри видаються зeло оптимістичними.
>
> Почему? Я сам знавал русских (учившихся или работавших на Западе), которые говорили, что даже в случае распада Украины сознательно остались бы в "европейской" Западной.
я тeж. приємно знати, що їх так багато
2003.10.18 | Dworkin
Но экономика...
vujko пише:> > Почему? Я сам знавал русских (учившихся или работавших на Западе), которые говорили, что даже в случае распада Украины сознательно остались бы в "европейской" Западной.
>
> я тeж. приємно знати, що їх так багато
Но их число снижается из-за проблем в экномике. Понятно, что если в России жизнь будет лучше, то все больше людей будет стремиться туда.
Мне вспомнилась программа про жителей Севастополя. Там русская женщина кричала, что если б была нормальная жизнь ониб проголосвала за какую угодно власть.
Так что "пророссийскость" (не только русских, кстати) очень часто есть просто проявлением неудовлетворенности эконмической ситуацией.
2003.10.18 | Игорь
Как вы правы!....
Dworkin пише:> vujko пише:
> > > Почему? Я сам знавал русских (учившихся или работавших на Западе), которые говорили, что даже в случае распада Украины сознательно остались бы в "европейской" Западной.
Это справедливо даже собственно к Росси. Сейчас намечается какая-то дурацкая тенденция - "наезжать" (и воевать?) сразу чуть ли не на весь мир : на страны СНГ, на Запад, на США, на НАТО, на мусульман-террористов, на олигархов-евреев... Любой здравомыслящий россиянин в здравом уме и рассудке понимает, что добром это не кончится. И возникает такое вот м-а-а-ленькое желание уехать куда-то - хоть в Новую Зеландию, хоть в Польшу, хоть в Украину, буде она в Европе!
2003.10.19 | Dworkin
А Как вы правы!....
Игорь пише:> Это справедливо даже собственно к Росси. Сейчас намечается какая-то дурацкая тенденция - "наезжать" (и воевать?) сразу чуть ли не на весь мир : на страны СНГ, на Запад, на США, на НАТО, на мусульман-террористов, на олигархов-евреев... Любой здравомыслящий россиянин в здравом уме и рассудке понимает, что добром это не кончится.
Опять же я с Вами согдасен - у менгя много друзей-русских в разных уголках России. Я с ними через Интернет общаюсь и примерно представляю, что думает рядовой россиянин.
А откуда берутся эти "наезды"?..
Вы меня, конечно, извините, но лично я думаю, что россиянам на президентских выборах надо внимательнее читать графу "Предыдущее место работы" у кандидатов. Тогда меньше будет вопросов "откуда оно взялось"
2003.10.17 | Людмила Коваль
Re: А з роз"ясненнями число противників ЄЕПу зросло до 53%
П'ята частина українців нічого не чули про ЄЕПwww.ПРАВДА.com.ua, 17.10.2003, 18:20
П’ята частина українців не чули про те, що президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану підписали Угоду про формування Єдиного економічного простору.
Такі дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Інституту політики компанією "Українське демократичне коло", прес-реліз якого був розповсюджений у п’ятницю.
Відповіли, що чули про утворення ЄЕП 79% опитаних, не чули – 21%. В той же час особисто знайомилися з текстом Угоди лише 18%, не знайомились – 82%.
При умові, що в ЄЕП рішення будуть прийматися наднаціональним органом, де 80% голосів належатиме Росії, 10% – Україні, 10% – Білорусі та Казахстану створення такого органу підтримали 18% респондентів. Ще 50% відповіли, що не підтримують, і 31% не визначилися з відповіддю.
Відповідаючи на запитання про те, як має діяти Верховна Рада України, розглядаючи Угоду про формування ЄЕП, 19% респондентів відповіли, що Угоду взагалі не треба ратифікувати.
За затвердження Угоди з вилученням положень, що суперечать Конституції України, висловилися 34%. Ще 14% вважають, що можна ратифікувати Угоду, яка була підписана президентом, і 33% вагалися з відповіддю.
Таким чином, 53% громадян України не підтримують ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору у тій редакції, що була укладена в місті Ялта 19 вересня 2003 року.
Ідею уведення у перспективі єдиної грошової одиниці у межах ЄЕП підтримують 50% опитаних. Не підтримують цю ідею 35%, вагались з відповіддю 15%.
Серед тих, хто підтримує введення єдиної грошової одиниці у межах ЄЕП, п’ята частина (20%) вважає, що такою одиницею має бути гривня. Також п’ята частина (20%) надає перевагу російському рублю. За білоруський рубль та казахстанський таньте не віддав свого голосу жоден респондент.
Ще 1% опитаних вважає, що єдиною валютою серед країн пострадянської "четвірки" має бути долар, і 3% - євро, при тому що цих відповідей не було серед запропонованих варіантів. 3% дали іншу відповідь і 20% вагалися.
Переважна більшість українців (89%) переконана у тому, що президент має обиратися шляхом усенародного голосування.
Обрання президента народними депутатами на засіданні Верховної Ради підтримують лише 4% дорослого населення України. Ще 7% вагались з відповіддю.
При цьому 38% прихильників обрання президента шляхом всенародного голосування готові взяти участь у референдумі, щоб відстояти свої погляди. Взяти участь у зборі підписів на вимогу проведення референдуму погодилися 27% опитаних. 20% готові піти на мітинги та демонстрації і 9% - брати участь у страйках. Ще 19% відповіли, що не братимуть участі у жодних діях і 16% вагалися. Респонденти могли вибрати всі варіанти, які збігаються з їх думкою.
Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює усі регіони країни. За місцем проживання опитано 1000 респондентів віком від 18 років.
2003.10.18 | Горицвіт
для порівняння: ставлення білорусів до ЄЕП
http://www.charter97.org/bel/news/2003/10/17/poll2003.10.18 | Andrij
Цікаво, що до Росії Білорусь тягнуть в основному пенсіонери (-)
2003.10.18 | Dworkin
Через 10 лет евроинтеграция победит и в Белоруссии ;) (-)
2003.10.17 | Dworkin
Россия за ЕЭП-2 - Валютный союз
Россия доведет ЕЭП до Валютного союза"Главред" - 17/10/03
http://www.glavred.info/?news=89845726
Создание Валютного союза в рамках России, Украины, Белоруссии и Казахстана будет являться следующим этапом после создания Единого экономического пространства. Об этом заявил на пресс-конференции заместитель Председателя Правительства Российской Федерации Виктор Христенко, передает Обозреватель, ссылаясь на пресс-службу правительства России.
"Обеспечение свободного движения капитала и согласование валютно-кредитной политики являются неотъемлемыми элементами Единого экономического пространства",-заявил Христенко. На практике это будет означать, что на территории любой другой страны - члена ЕЭП - капитал из другого государства-участника этой организации будет функционировать на тех же условиях, что и отечественный капитал.
Согласование валютно-кредитной политики будет означать также устранение причин для торговых споров, возникающих по инициативе национальных производителей.
Христенко отметил, что соглашение по созданию ЕЭП предусматривает использование национальных режимов для экономических процессов вне зависимости от страны, где действует хозяйствующий субъект. Это означает, что национальные режимы по газу, транспорту, электроэнергетике будут предоставляться для любого экономического агента в рамках стран ЕЭП.
По его мнению, никаких противоречий экономического характера между созданием Единого экономического пространства и углублением интеграции России с Европейским Союзом не существует. Он напомнил, что Россия уже два года работает над формулированием задач по созданию общего экономического пространства с ЕС. "Эта работа не противоречит формированию ЕЭП и интеграции на постсоветском пространстве в целом", - подчеркнул Заместитель Председателя Правительства.
Как сообщал ранее "Обозреватель", 18 сентября в г. Ялта президентами Украины, России, Белоруссии, Казахстана было подписано рамочное Соглашение о создании Единого Экономического Пространства.
Статья 2 Соглашения предусматривает:
1.формирование зоны свободной торговли без изъятий и ограничений,
2.проведение единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования, единых правил конкуренции, применения субсидий и иных форм государственной поддержки;
3.гармонизацию макроэкономической политики;
4.создание условий для свободного движения товаров, услуг, капитала и рабочей силы.
Теория интеграции рассматривает последний пункт как Таможенный союз.
Валютный союз является еще более глубоким интеграционным объединением и предусматривает, кроме прочего создание единой валюты.
Ранее член Комитета ВР Украины по вопросам евроинтеграции Сергей Касьянов заметил, что зона свободной торговли является "границей, до которой мы можем развивать наши отношения с субъектами ЕЭП, не нарушая обязательств перед ЕС".
Депутат сказал, что, по мнению представителей Европарламента, создание таможенного союза или более глубокая интеграция в рамках ЕЭП может нанести вред процессу евроинтеграции Украины.
Во время встреч с депутатами Европарламента и Президент Украины Леонид Кучма, и премьер-министр Виктор Янукович четко заявили, что "максимальным уровнем интеграции Украины в ЕЭП является создание зоны свободной торговли на принципах ВТО", и курс государства на евроинтеграцию не будет изменен.
http://www.glavred.info/
2003.10.17 | Dworkin
От себя хочу добавить что...
...такие условия буду означать для украинского капитала:> "Обеспечение свободного движения капитала и согласование валютно-кредитной политики являются неотъемлемыми элементами Единого экономического пространства",-заявил Христенко. На практике это будет означать, что на территории любой другой страны - члена ЕЭП - капитал из другого государства-участника этой организации будет функционировать на тех же условиях, что и отечественный капитал.
Не трудно представить, что будет с украинским капиталом в случае "равной" конкуренции в российским капиталом, как минимум пятикратно превосходящим украинский. Это как запустить в один ринг двух боксеров: один до 56 кг., а другой - супертяж.
Угадайте, кому выгоднее такое "равноправие"?
> По его мнению, никаких противоречий экономического характера между созданием Единого экономического пространства и углублением интеграции России с Европейским Союзом не существует.
А никто и не спорит, что ЕЭП мало как повлиент на интеграцию России в ЕС. Россия хоть так, хоть сяк в ЕС не пролезает хотябы по чисто масштабным диспропорциям. В любом случае, Россия подмявшая своих "саттелитов" будет вести переговоры с ЕС с более выгодно для себя позиции.
Но вот про противоречия между ЕЭП и "углублением интеграции УКРАИНЫ с Европейским Союзом" г-н Христенко ничего не сказал. И очень правильно сделал, потому что для Украины никакой пользы, кроме вреда, как говорится
2003.10.19 | Володимир
Поіменне голосування про Заяву ВР з приводу формування ЄЕП.
Дата голосування : 17/вересень/2003 12:43За:291 Проти:13 Утрималось:1 Не голосувало:110 Всього:415 Рішення прийнято
-------------------------------------------------
Абдуллін О.Р. За
Авраменко В.Ф. За
Акопян В.Г. За
Александровська А.О. За
Алексєєв І.В. За
Альошин В.Б. Не гол.
Анастасієв В.О. За
Андресюк Б.П. За
Анісімов В.О. За
Аніщук В.В. За
Антемюк В.Д. За
Антоньєва Г.П. За
Артеменко Ю.А. Не гол.
Асадчев В.М. Проти
Астров–Шумілов Г.К. За
Атрошенко В.А. Не гол.
Бабурін О.В. За
Баграєв М.Г. Не гол.
Байсаров Л.В. За
Балога В.І. Не гол.
Бандурка О.М. За
Баранівський О.П. За
Бартків В.П. Не гол.
Бастрига І.М. За
Бауер М.Й. Відс.
Бахтеєва Т.Д. За
Безсмертний Р.П. Не гол.
Беспалий Б.Я. Проти
Беспалов О.П. За
Бичков С.А. За
Біловол О.М. За
Білозір О.В. Не гол.
Білорус О.Г. Не гол.
Блохін О.В. За
Богатирьова Р.В. За
Бойко В.О. За
Бойко В.С. За
Бойко Ю.А. Не гол.
Бокий І.С. За
Бондар В.Н. Не гол.
Бондаренко В.Д. Не гол.
Бондаренко Г.І. За
Бондарчук О.В. За
Бондарчук С.В. Відс.
Борзих О.І. За
Борзов В.П. За
Борщевський В.В. За
Бронніков В.К. За
Бубка С.Н. За
Будаг'янц М.А. За
Буждиган П.П. За
Буйко Г.В. За
Бульба С.С. За
Буряк О.В. За
Буряк С.В. За
Васадзе Т.Ш. За
Васильєв Г.А. За
Васюник І.В. Не гол.
Ващук К.Т. За
Веревський А.М. Відс.
Веретенников В.О. За
Вернигора Л.М. За
Вернидубов І.В. За
Вінський Й.В. За
Волинець М.Я. Не гол.
Волков О.М. Відс.
Воюш В.Д. За
Гаврилюк В.В. За
Гаврилюк І.Я. Відс.
Гавриш С.Б. За
Гадяцький Л.М. За
Гайдош І.Ф. За
Галієв Е.Е. За
Гапочка М.М. За
Гармаш Г.Ф. За
Герасимов І.О. За
Гінзбург О.П. Відс.
Гірник Є.О. Не гол.
Гіршфельд А.М. За
Гладій М.В. За
Гладкіх В.І. За
Гмиря С.П. За
Головатий С.П. Не гол.
Голуб О.В. За
Горбаль В.М. За
Горбатов В.М. За
Горбачов В.С. За
Горлов Г.В. За
Гошовський В.С. За
Грановський О.Г. За
Грач Л.І. За
Грачев О.О. За
Григорович Л.С. Не гол.
Гринів І.О. Відс.
Грязєв А.Д. За
Губський Б.В. За
Гудима О.М. Не гол.
Гуменюк О.І. Не гол.
Гурвіц Е.Й. Не гол.
Гуреєв В.М. За
Гуренко С.І. За
Гуров В.М. За
Давидова Л.І. За
Дашутін Г.П. За
Демьохін В.А. За
Деркач А.Л. За
Деркач Л.В. За
Джемілєв М. . Відс.
Джоджик Я.І. Не гол.
Димінський П.П. Відс.
Добкін М.М. За
Довгий С.О. За
Довгий Т.О. За
Доманський А.І. За
Дорогунцов С.І. За
Драч І.Ф. Відс.
Драчевський В.В. За
Дубицький В.В. За
Євдокимов В.О. За
Єдін О.Й. За
Єремеєв І.М. Відс.
Єхануров Ю.І. Відс.
Єщенко В.М. За
Жванія Д.В. Не гол.
Жебрівський П.І. Не гол.
Жеваго К.В. За
Жовтяк Є.Д. Проти
Жулинський М.Г. Не гол.
Загрева Б.Ю. Не гол.
Задорожній О.В. За
Заєць В.В. За
Заєць І.О. Відс.
Заічко В.О. За
Заклунна-Мироненко В.Г. За
Заплатинський В.М. За
Зарубінський О.О. Не гол.
Засуха Т.В. За
Зварич Р.М. Не гол.
Звягільський Ю.Л. За
Зімін О.П. Не гол.
Зінченко О.О. Не гол.
Злочевський М.В. За
Зубанов В.О. Відс.
Зубець М.В. Не гол.
Зубов В.С. Не гол.
Іванов С.А. За
Іванчо І.В. Не гол.
Івченко О.Г. Не гол.
Ігнатенко П.М. Не гол.
Іоффе Ю.Я. За
Ісаєв Л.О. За
Каденюк Л.К. За
Калетнік Г.М. Відс.
Калінчук В.А. За
Кальніченко І.В. За
Капустін В.В. Не гол.
Каратуманов О.Ю. За
Кармазін Ю.А. Не гол.
Карнаух М.В. За
Карпов О.М. За
Касьянов С.П. За
Катеринчук М.Д. Не гол.
Катушева З.Г. За
Кафарський В.І. За
Качур П.С. Не гол.
Кеменяш О.М. Не гол.
Кендзьор Я.М. Не гол.
Кириленко В.А. Проти
Кириллов В.Д. За
Кирильчук Є.І. Не гол.
Кириченко Л.Ф. За
Ківалов С.В. За
Кіроянц С.Г. Відс.
Клименко А.В. За
Климпуш О.Д. Відс.
Клімов Л.М. За
Клюєв А.П. За
Ключковський Ю.Б. Проти
Коваль В.С. Не гол.
Козаченко О.О. Відс.
Козловський А.М. За
Колісник М.Д. За
Колоніарі О.П. За
Комар М.С. За
Коновалюк В.І. За
Король В.М. Не гол.
Корсаков О.Я. За
Косів М.В. Не гол.
Косінов С.А. За
Костенко Ю.І. Не гол.
Костинюк Б.І. Проти
Косьяненко О.В. За
Кравченко М.В. За
Кравчук Л.М. За
Круглов М.П. За
Крук Ю.Б. За
Круць М.Ф. Не гол.
Крючков Г.К. За
Кузьменко П.П. За
Кузьмук О.І. За
Кукоба А.Т. За
Кульчинський М.Г. Не гол.
Курас І.Ф. За
Кухарчук М.А. За
Ландик В.І. За
Лапін Є.В. За
Ларін С.М. За
Лебедівський В.А. Не гол.
Левцун В.І. Не гол.
Лещенко В.О. За
Лєщинський О.О. За
Литвин В.В. За
Литвин В.М. За
Лісін М.П. За
Лобода М.В. За
Лукашук О.Г. За
Лук'яненко Л.Г. Відс.
Луценко Ю.В. За
Льовін А.І. За
Мазуренко В.І. За
Майко В.І. За
Майстришин В.Я. За
Макеєнко В.В. За
Малиновський О.П. За
Манчуленко Г.М. Не гол.
Маркуш М.А. За
Мартиненко М.В. Не гол.
Мартиновський В.П. За
Мартинюк А.І. За
Масенко О.М. За
Матвєєв В.Г. За
Матвєєв В.Й. За
Матвієнко А.С. Відс.
Матвієнко П.В. За
Матвієнков С.А. За
Матвійчук Е.Л. Не гол.
Мельник М.Є. За
Мельников М.П. За
Мельничук М.В. За
Мигович І.І. За
Миримський Л.Ю. Не гол.
Мироненко В.А. За
Мішура В.Д. За
Мовчан В.П. За
Мовчан П.М. Не гол.
Мойсик В.Р. Проти
Мокроусов А.О. За
Мороз А.М. За
Мороз О.О. За
Морозов О.В. Не гол.
Мусіяка В.Л. Відс.
Мхітарян Н.М. За
Надрага В.І. За
Наконечний В.Л. За
Наливайко А.М. За
Насалик І.С. Відс.
Немировський О.А. За
Нечипорук В.П. За
Ніколаєнко С.М. За
Новак В.М. За
Носенко М.П. За
Нощенко М.П. За
Одайник М.М. Відс.
Олексіюк С.С. Не гол.
Олійник Б.І. Відс.
Олійник П.М. Не гол.
Олуйко В.М. За
Омельченко Г.О. Відс.
Омельченко О.О. Не гол.
Оніщук М.В. За
Онопенко В.В. Не гол.
Оржаховський А.В. За
Оробець Ю.М. Не гол.
Осика С.Г. За
Осташ І.І. Не гол.
Павленко Ю.О. Не гол.
Павловський М.А. Не гол.
Павлюк М.П. За
Панасовський О.Г. За
Парубок О.Н. За
Пеклушенко О.М. За
Петренко В.С. За
Петров В.Б. За
Петров О.В. За
Пєхота В.Ю. За
Пинзеник В.М. Не гол.
Писаренко А.Г. За
Писарчук П.І. За
Пінчук В.М. За
Плохой І.І. За
Плужников І.О. За
Плютинський В.А. За
Плющ І.С. Відс.
Подобєдов С.М. За
Полііт А.А. За
Поліщук К.А. Відс.
Поліщук М.Є. Не гол.
Полякова Л.Є. За
Полянчич М.М. Не гол.
Пономаренко Г.Г. За
Поплавський М.М. За
Порошенко П.О. Не гол.
Потапов В.І. За
Потебенько М.О. За
Правденко С.М. Не гол.
Прошкуратова Т.С. За
Пузаков В.Т. За
Пустовойтенко В.П. За
Пхиденко С.С. За
Развадовський В.Й. Відс.
Райков Б.С. За
Ратушняк С.М. Не гол.
Раханський А.В. За
Резнік І.Й. За
Ременюк О.І. Не гол.
Рибак В.В. За
Рибачук О.Б. Не гол.
Римарук О.І. За
Рішняк І.М. За
Родіонов М.К. За
Руденко Г.Б. За
Рудковський Д.О. За
Рудьковський М.М. Не гол.
Рябіка В.Л. За
Рябікін П.Б. Не гол.
Сабашук П.П. Не гол.
Савицький В.В. За
Салигін В.В. За
Салмін О.В. За
Самойлик К.С. За
Самоплавський В.І. За
Самофалов Г.Г. За
Сандлер Д.М. За
Сас С.В. Не гол.
Сафіуллін Р.С.
За Сацюк В.М. За
Сватков Л.Б. За
Святаш Д.В. За
Семенюк В.П. За
Семинога А.І. Не гол.
Сергієнко Л.Г. За
Симоненко П.М. За
Ситник К.М. Відс.
Сівкович В.Л. Відс.
Сігал Є.Я. За
Сімонов В.Д. За
Сінченко С.Г. За
Сіренко В.Ф. За
Скомаровський В.В. Не гол.
Скудар Г.М. За
Слабенко С.І. Утрим.
Слаута В.А. За
Слободян О.В. Не гол.
Сміяненко І.М. За
Соболєв С.В. Не гол.
Сокирко М.В. Відс.
Соломатін Ю.П. За
Солошенко М.П. За
Співачук В.Л. За
Сподаренко І.В. За
Станецький Г.С. За
Сташевський С.Т. За
Стецьків Т.С. Не гол.
Стойко І.М. Не гол.
Стоян О.М. За
Стребко С.К. За
Стретович В.М. Не гол.
Сулковський П.Г. За
Супрун Л.П. За
Суркіс Г.М. За
Сухий Я.М. За
Сушкевич В.М. За
Сятиня М.Л. За
Танюк Л.С. Не гол.
Таран В.В. Не гол.
Тарасюк Б.І. Не гол.
Тарасюк І.Г. Не гол.
Терещук С.М. За
Терьохін С.А. Не гол.
Тимошенко В.А. За
Тимошенко Ю.В. Не гол.
Ткач Р.В. Проти
Ткаченко О.М. За
Толочко П.П. Не гол.
Толстоухов А.В. За
Томенко М.В. Не гол.
Томич І.Ф. Не гол.
Тополов В.С. Відс.
Третьяков О.Ю. Не гол.
Трофименко В.В. Не гол.
Турманов В.І. За
Турчинов О.В. Не гол.
Тягнибок О.Я. Проти
Удовенко Г.Й. Не гол.
Устенко О.А. Не гол.
Фельдман О.Б. За
Фіалковський В.О. Не гол.
Філенко В.П. Не гол.
Фоменко К.О. За
Франчук А.Р. За
Франчук І.А. За
Хара В.Г. За
Хмара С.І. Проти
Хмельницький В.І. За
Хомутинник В.Ю. За
Царенко О.М. За
Царьов О.А. За
Цехмістренко В.Г. Не гол.
Цибенко П.С. За
Цкітішвілі Е.О. За
Цушко В.П. За
Чеботарьова Ю.С. За
Челноков С.Д. За
Челомбітко І.В. За
Червоненко Є.А. Не гол.
Червоній В.М. Не гол.
Черновецький Л.М. Відс.
Черняк В.К. Не гол.
Четверіков І.А. За
Чечель М.Й. Не гол.
Чикал А.В. За
Чичканов С.В. За
Чорновіл Т.В. Не гол.
Чорноволенко О.В. Не гол.
Чубаров Р.А. Відс.
Шандра В.М. Не гол.
Шаров І.Ф. За
Шведенко М.М. За
Шевченко О.О. За
Шевчук С.В. За
Шепетін В.Л. За
Шершун М.Х. Відс.
Шибко В.Я. За
Ширко Ю.В. Проти
Шкіль А.В. Проти
Шкіря І.М. За
Шкляр В.Б. За
Шпак В.Ф. За
Шпиг Ф.І. За
Шульга М.О. За
Шурма І.М. За
Шуфрич Н.І. За
Юхновський І.Р. Не гол.
Юхновський О.І. За
Ющенко В.А. Не гол.
Ющенко П.А. Не гол.
Яворівський В.О. Проти
Янковський М.А. За
Ярославський О.В. Не гол.
Ярославський О.В. За
2003.10.21 | Dworkin
Нужна ли Россия Украине? Нужна ли Украина России?
МН: Нужна ли Россия Украине? Нужна ли Украина России?Россия "Московские новости"
20 Октября 2003, 18:57
http://www.korrespondent.net/main/81339
"Саммит "Украина - ЕС", завершившийся в Ялте, принес Украине политическую победу. Верховный "триумвират" Евросоюза - Сильвио Берлускони, Романо Проди, Хавьер Солана - и Президент Украины Леонид Кучма подписали документ, в котором полная интеграция Украины в ЕС названа стратегической целью", - пишут Максим Артемьев и Дмитрий Фурман, журналисты российской газеты Московские новости.
Евросоюз по сути признал прозападные устремления Украины и приветствовал ее выбор. Что это значит для России? Нужна ли Россия Украине? Похоже, Киев обогнал Москву по очень многим параметрам. В том числе - по уровню готовности к жизни в объединенной Европе. За двенадцать постсоветских лет Украина постепенно исчезла из заголовков передовиц. Внимание российских политиков и СМИ переключилось на другие проблемы. Уже никто не вспоминает о драматических жестах и заявлениях первых месяцев и лет обретения соседкой-славянкой "самостийности". То Руцкой призывал буквально через неделю после подавления августовского путча к территориальным аннексиям, то мэр Лужков сражался с официальным Киевом - сперва за "российский" Крым, потом только за Севастополь; но даже ему это, видимо, надоело. На Украину махнули рукой. С ее уходом свыклись, как свыкаются мучительно долго и больно с уходом любимого человека.
В повестку дня теперь ставят вопрос о более тесной интеграции Киева и Москвы, надеясь хоть так "привязать и укрепить". Собственно говоря, и СНГ, и Единое экономическое пространство - из арсенала средств оставленного супруга, пытающегося вести хоть какое-то общее хозяйство с бывшей женой, надеясь, что она "одумается", что прожитые совместно годы и народившиеся дети перетянут чашу весов ее сомнений. Но зададим провокационный вопрос: а нужна ли Россия Украине? Что можем мы дать нашим вчерашним "братьям"? Боюсь, что ничего. Украине не нужна Россия. Ориентация на союз с последней способна лишь законсервировать оставшиеся от советских лет проблемы, затянуть выход Украины в глобальный клуб развитых демократических государств. В чем больше всего нуждается сейчас Украина? В создании современных рыночных институтов, структурной перестройке экономики, построении гражданского общества, многопартийной демократии и правового государства. Может ли хоть чем-то помочь ей в этом Россия? Нет. Все образцы необходимого находятся не на востоке, а на западе - в расширяющейся единой Европе. Поэтому западный вектор поисков своего будущего для Украины естественен и понятен. Даже если брать модели и алгоритмы перехода от тоталитарного строя и командной экономики к демократии и рынку, то Россия - не лучший образец: реформы в Польше и Чехии, в Литве и Эстонии идут (во многом - уже прошли) куда успешнее и последовательнее.
Так что может дать Россия Украине? Пренебрежение человеческим достоинством? Подавление свободы слова? Демонстративное неуважение закона? Многовековые традиции рабства и раболепия? Привычку к грязи и свинству? Разгильдяйство и пьянство? Самое интересное, что даже этого Россия дать не может: все перечисленное имеется на Украине почти в той же мере, что и у нас. Даже наш бизнес, активно проникающий на Украину, несет с собой не лучшие традиции предпринимательской этики. Более того: если в 1992 - 1993 гг. российские реформаторы ставили себе в заслугу, что по степени изменений Россия существенно опередила Украину, то сегодня - спустя десять лет - не все так очевидно.
На Украине нет суперпрезидентского строя - такого, как в России (при этом РФ по определению - федерация, а Украина - унитарное государство, и мощная верховная власть скорее подходит Киеву, а не Москве). И парламент там не находится в столь униженном положении. На Украине есть мощная некоммунистическая оппозиция - влиятельная Соцпартия, альтернативная "красным", но ни в коей мере не управляемая администрацией Леонида Кучмы. Так что в плане продвижения к европейским стандартам Украина нас опередила. Даже то, что губернаторы "у них" назначаются, а не избираются, на деле приводит к недопущению кадрового застоя: на Украине нет регионов, где глава сидел бы подряд десять лет. Через назначение во власть попадают люди с мышлением, отличным от традиционно чиновничьего: на Полтаву, например, недавно поставили банкира, в Кировоград - ректора вуза... При этом на Украине не существует чрезмерной столичной централизации: валовой региональный продукт ряда областей существенно выше киевского. Даже названия самых влиятельных бизнес-групп - "донецкая", "днепропетровская", "харьковская", "львовская" - говорят сами за себя. В конце концов, срок службы в украинской армии - полтора года, и его хотят сократить до года, что тоже свидетельствует о многом.
Да и внешняя политика Украины куда более последовательна, чем российская. В Киеве есть министерство экономики и евроинтеграции, на интеграционном направлении работает специально назначенный заместитель министра иностранных дел. В отличие от нас - мечущихся от многополярности к поддержке мировой антитеррористической коалиции, от оси Москва - Дели - Пекин к евроазиатским идейкам, - Украина свой путь в цивилизованный мир обозначила четко. Что и доказывает ялтинская встреча "Украина - ЕС". Россия же в своих отношениях с Украиной ведет себя крайне неуклюже. Чему служила яростная борьба с Ющенко в период парламентских выборов 2002 года? Что выиграет Россия от победы, например, Януковича? Кто бы ни пришел к власти в Киеве (типичный советский директор ВПК Леонид Кучма, победивший в 1994 году на волне пророссийских настроений, это убедительно доказал), он вынужден будет идти в Европу. Другое дело, насколько сознательно и последовательно новый украинский президент займется этим процессом.
Украина могла бы стать для России мостом в Европу, местом встречи западных технологий, культуры, менталитета и традиционно русских богатств - недр и души. Но для этого нам вначале надо научиться не переоценивать собственную значимость. Максим Артемьев, редактор отдела политики газеты "Независимое обозрение" - специально для "МН" Нужна ли Украина России? Ялтинский саммит - еще один сигнал того, что нам скоро предстоит ответить на вопрос: "Что нам делать с собой?" Западные структуры расширяются скорее, чем можно было предполагать. ЕС "заглатывает" порцию стран и, не успев "переварить" ее и перестроиться, уже готовится к приему новой. На каждой следующей стадии расширения выросший и окрепший европейский организм может вобрать в себя все большие и все более "трудные для переваривания" куски. Да, сейчас трудно представить себе Украину членом ЕС. Но совсем недавно трудно было представить членами ЕС и НАТО страны Балтии.
"Буферная зона" между Россией и западным миром стремительно исчезает. Расширение это идет в какой-то мере даже помимо желания стран Запада. ЕС и НАТО - не те империи, что завоевывают новые территории сами. А те, на вход в которые вьется длинная очередь. Вступление в них не только выгодно, это - знак "зрелости". И в значительной мере расширение ЕС идет из-за невозможности отказать. Мало кого в Европе, допустим, радует перспектива принимать Турцию. Но Турция претерпела в европейской прихожей все возможные унижения, произвела глубочайшие реформы, чтобы привести свою систему в соответствие с европейскими требованиями. И ни у кого не хватит духа сказать: "Мусульман мы все равно не принимаем". Украина тоже всеми способами, включая "истерики", добивалась обещаний, полученных ею в Ялте. Это "наступление" - не наступление на Россию, а просто расширение. И создание жесткой европейско-российской границы - тоже не политика, направленная на изоляцию России, в ходе которой введение реально значимых виз и экономических барьеров прикрывается мало что значащими заверениями в дружбе. Это просто другая сторона объединения. Объединение и есть создание общей границы. Уверения в дружбе могут быть совершенно искренними, но это ничего не меняет: граница все равно становится ближе и жестче. Через 15 - 20 лет она совсем приблизится к России (еще вопрос, не будет ли эта граница проходить в районе Смоленска, ибо в случае падения Лукашенко интеграция Белоруссии в Европу может быть довольно быстрой). И тогда перед Западом встанет вопрос: надо ли прекращать расширение, признав эту границу "естественным" рубежом и определив России роль "буферной" зоны (между ЕС, Китаем и мусульманским миром), или все-таки взять курс еще и на Россию? Хоть эта интеграция, непредставимая сейчас, к этому времени будет несколько легче (Европа станет больше, а Россия - по населению - меньше, и подготовленность ее к интеграционным процессам несколько возрастет), все равно это будет задача неимоверной трудности. И особых стимулов взваливать ее решение на себя у ЕС не будет. Тот же вопрос, только в другой форме - что нам делать с собой, - встанет перед нами.
Для Европы перспектива России как буфера более приемлема, чем перспектива ее интеграции в ЕС: Россия-буфер не требует никаких усилий и расходов и не сулит никаких опасностей. Но для нас перспектива буфера, отгороженного от Европы (включая Киев) шенгенскими визами, очень печальна. Мы не так велики и "самодостаточны", как Китай, который может говорить с Европой и США "на равных" и интегрироваться не в западный мир, а вместе с ним - в единую мировую систему. А объединяться нам больше просто не с кем (объединение с Белоруссией и Казахстаном не только мало реально, но и влечет дополнительное закрепление за нами роли "буферной зоны"). Фактически для нас нет иного пути, как стучаться в европейские двери. Но что значит стучаться? Дело ведь не просто в нашем желании (или нежелании) войти в Евросоюз, а ЕС, в свою очередь, - нас впустить.
Европа может интегрировать новые страны лишь в том случае, если их организмы в принципе совместимы с европейским. Украина изначально была ближе к Европе по своей политической структуре, чем мы. Здесь ротация власти произошла уже в 1994 году. Но и она прошла - и еще пройдет в будущем - через острейшие политические кризисы, прямо связанные с выбором "геополитической" ориентации. Еще не оконченная на Украине (очевидно, все станет ясно на предстоящих президентских выборах) борьба между российской моделью безальтернативного президентства и европейской моделью правового государства с ротацией власти - это украинские мытарства на пути в Европу. Россия при теперешнем строе, при котором совет семьи президента определяет, кто будет его преемником, а возможность победы оппозиции даже самой оппозиции в голову не приходит, - организм, идеально совместимый с ролью буферного образования, но абсолютно не совместимый со вступлением в ЕС. Поэтому и наш геополитический выбор не столь уж далекого будущего неотделим от внутриполитического выбора.
Решить для себя, что мы хотим войти в Европу, - это решить, что мы хотим иметь другой строй. И очень вероятно, что кризисы нашей системы и нашего геополитического выбора наложатся во времени друг на друга. Какую роль при этом может сыграть Украина? Если Украину, на пути в Европу и на пути ее внутренней демократизации постигнет неудача, это будет способствовать закреплению нашего теперешнего режима и нашей роли буфера (подобным образом и то, и другое было закреплено возникновением в Белоруссии режима Лукашенко). Но если у Украины все получится, для нас это будет мощным стимулом, чтобы идти следом. Украина уходит. И пусть уходит, пусть прокладывает путь и показывает его нам. Может быть, нам относительно скоро снова придется встретиться - по ту сторону европейской границы.