Відповіді

• 2003.09.30 | Саша

  Визнати ОУН-УПА воюючою стороною в усій Україні! Дякуєм і пам'ят

  Визнати ОУН-УПА воюючою стороною в усій Україні!
  
  
  Дякуєм і пам'ятаємо.
  Ваша КРОВ - НАША Свобода.
  
  Слава Нації! Слава Україні!

• 2003.09.30 | Людмила Коваль

  Re: Це не на часі (-)

• 2003.10.01 | Володимир

  Re: Визнати ОУН-УПА воюючою стороною

  А куЧМОлюби з відомих причин не визнаючи наших героїв-вояків ОУН-УПА, в той же час вже хоча б позбавляють пільг ЧЕРВОНИХ ОКУПАНТІВ - грошей нема! Проблема банальна. Але, на жаль, замінюють її на адресну допомогу.
  Ось вона, КОМУНЯЦЬКА ІСТЕРИКА!
  ------------------------------
  http://www.rada.gov.ua/zakon/STENOGR/30090304_14.htm:
  
  СИМОНЕНКО П.М.
  Шановні народні депутати! Дорогі наші батьки, ветерани війни і праці! На площі під стінами Верховної Ради зібралися тисячі людей, багато з них прийшли, як кажуть, з останніх сил, а мільйони їх ровесників з останньою надією слухають нас сьогодні по радіо.
  Сьогодні ми, комуністи, привертаємо увагу всього суспільства до смертельної загрози, яка нависла над найбільш знедоленою, найбільш незахищеною, а тепер ще й приниженою і скривдженою частиною наших співвітчизників. Ми ще і ще раз вимагаємо від діючої влади відмовитися від чергових злочинних дій, уряд відмовитися від своїх підлих і підступних намірів позбавити наших славетних ветеранів війни і праці, студентську та учнівську молодь, жіноцтво законних пільг, які вони заслужили, заробили, завоювали всім своїм героїчним життям, і більшість яких були встановлені для них ще радянською владою.
  Нинішня аморальна, безвідповідальна і злочинна влада сліпа і глуха до горя і сліз простого народу, вона абсолютно нічого не сприймає і не хоче сприймати. Це грубий, варварський акт наруги над хворими, виснаженими важким життям, а нерідко й одинокими людьми. Адже жалюгідний середній розмір їх пенсії чи державної підтримки складає лише половину, а то і менше, розміру прожиткового мінімуму, і втрата пільг для них - це відчутний удар по їх убогому бюджету.
  Ретиві чиновники цинічно без сорому і совісті вже зараз примушують немічних людей шляхом обманів і пустих обіцянок, брутальних погроз і шантажу писати заяви про ніби-то добровільну відмову від цих пільг в обмін на, так звану, адресну допомогу.
  Чим все це може закінчитися, зрозуміло кожному, не буде ні пільг, ні адресної допомоги, а буде різне зниження життєвого рівня ветеранів, пенсіонерів та інвалідів, а також їхніх сімей.
  Дорогі наші ветерани! Ми, комуністи, знаємо і завжди пам'ятаємо, що саме ви створювали могутній потенціал нашої країни, яким ми всі так гордилися і який з таким вовчим завзяттям розкрадають нинішні тимчасові правителі і їх представники з цієї трибуни сьогодні сльози ллють начеб-то на захист інтересів народу. Та ми віримо, що прийде час і справедливість восторжествує. Ми глибоко обурені, що напередодні 60-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників на 13-тому році незалежності Української держави правлячий режим замість того, щоб вжити хоч якихось бодай найменших заходів для забезпечення спокійної старості і заслуженого відпочинку наших ветеранів цинічно намагається за їх рахунок, а це значить, за рахунок скорочення їх віку, вирішити свої заплутані кланово-кримінальні фінансові проблеми - збалансувати бюджет на 2004 рік. Заміна пільг на адресну допомогу - це складова політики геноциду проти власного народу!
  Ми, комуністи, давно вже застерігали і пропонували звідки можна найти гроші. Треба коротко сказати: "Не красти, а віддавати народу те, що народ заслужив і заробив".
  Ми рішуче і категорично вимагаємо сьогодні скасувати сумнозвісні гробові постанови кабмінові №253 від 2 березня минулого року і Верховної Ради України від 19 червня цього року про заміну визначених законодавством пільг для ветеранів війни, пенсіонерів та інвалідів на, так звану, адресну допомогу. Ми, депутати-комуністи, закликаємо своїх колег народних депутатів, вимагаємо від уряду та Президента України вибачитися перед ветеранами, пенсіонерами, інвалідами, іншими категоріями, які користуються пільгами, і знайти можливість, щоб хоч якось покращити їх життя. Ці люди - це наші батьки і матері! Це наші старші брати і сестри! І своїм життям, своїм потом і кров'ю вони заслужили на старості літ кращої долі. І не слід забувати, що старість - це й наш завтрашній день.
  .....................
  КЛАС!!!