О. Зінченко приєднується до М. Томенка у боротьбі проти СДПУ(о)
10/01/2003 | Володимир
О. Зінченко на пленарному засіданні ВР 1 жовтня долучився до прогресивних депутатів у боротьбі проти СДПУ(о) в сфері теле. Починається справжня війна проти ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ! Слід сподіватися, що есдеківської москальщини (кримінал, насильство, еротика і таке інше МОТОРОШНЕ) на ТБ стане трохи менше.
-------------------------------------------------------
www.rada.gov.ua/zakon/STENOGR:
ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
1 жовтня 2003 року
Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення та радіомовлення", нова редакція. Реєстраційний номер проекту - 3651.
Шановні колеги, група розробників доручила мені виступити, тому я змушений перейти на трибуну і не звідси виголосити це.
ЗІНЧЕНКО О.О.
Шановні колеги, на ваш розгляд пропонується проект нової редакції Закону про телебачення і радіомовлення. Закон надзвичайно важливий. Він собою, тіло закону представляє такий фоліант. Тому дуже складно всі статті, всі положення цього закону охарактеризувати. Я зупинюся тільки на головних чинниках.
Перш за все хочу наголосити на тому, що нині діючий закон почав працювати в 1994 році. Надзвичайно можна подякувати розробникам його, він відпрацював майже 10 років. Хоча за ці роки значно змінилося і обличчя, і зміст галузі, яку він регулює. І не дивно, що з'явилася нова якість державних засобів масової інформації, комерційних, не державних, електронних, з'явилися нові формати. І все це має бути врегульовано. І головний засіб, який ми запропонували в цьому законі, закон не може стримувати розвиток, який, на жаль, сьогодні вже затримується деякими його положеннями.
Тобто що, в яку ситуацію ми попали? Сформовано національний телерадіоінформаційний ринок, напрацьовано практичні моменти його регулювання, є можливість реально оцінити перспективи. Спочатку про основні риси цього закону.
Він базується на трьох складових. По-перше, вибудовується на принципах та вимогах європейського законодавства. До речі, ми отримуємо вже найближчим часом остаточні висновки наших колег, але жодного змістовної частини вони не викликають сумніву.
Друге. Досвід практичної реалізації положень чинного законодавства треба просто ввести в тіло діючого закону.
І третє. Перспективи розвитку галузі в контексті глобалізації інформаційних процесів, інверенції (?) засобів масової інформації і появи нових форматів.
Отже, головним чинником, який характеризує цей, великий за розміром закон, він є системним і кодифікованим. Тобто це не просто поправки, а нова редакція. Про що йдеться більш логічно по етапам?
- Чітко визначена термінологія;
- структуровано та логічно викладено основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення;
- функції та повноваження органів державної влади;
- гарантії і свободи діяльності телерадіоорганізацій та неприпустимість зловживання нею;
- антимонопольні обмеження, захист інтересів національного телевиробника;
- структуру національного телебачення і радіомовлення.
Я не характеризую всі пункти, але там досить серйозних пропозицій, починаючи від спеціального статусу Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України.
Вводиться нова норма, яка формує наглядові ради. Наглядова рада формується з 17 членів, дев'ять з яких делегують в цю раду Верховна Рада, чотири Президент, чотири громадські організації. Тобто принципово нова формула підходу до таких наглядових органів.
Ще одна дуже важлива деталь - пропонується цілісна модель державного регулювання в галузі телебачення і радіомовлення. Хочу підкреслити, саме - регулювання, а не адміністративне управління, що є принциповим.
Ну, варто не зупинятись на деталях, але пропонується кілька засобів: перше - від 75 відсотків мовлення українською мовою і решта рекламні сюжети, спонсорство і так далі, і так далі дуже чітко прописано механізми і процедури.
Детально щодо принципів, механізмів і процедури в ліцензуванні. Воно, на жаль. стоїть на потребі дня, адже дуже велика кількість позовів велика кількість позовів, які характеризуються і стали мотивами для судових позовів в Національній раді, вони є результатами неврегулювання цього питання.
Цей закон дуже чітко прописує процедуру появи подачі заяви, процедуру реакції з боку Національної ради, фактичної підстави для відмови в ліцензії і дуже чітко прописується, на яких законодавчих засадах може бути призупинена дія ліцензії. Все це обумовлюється на головному принципі - виключно судовий розгляд питань. Ніякого адміністрування в цій галузі бути не може. І це дуже чітко прописано у всіх пунктах.
Щодо зауважень, які у вас є, висновку на цей закон експертного управління. Можна погодитися з кількома серйозними пропозиціями, я вважаю, що це саме пропозиції, адже робота була дуже тривала. Але дві суперечності я хотів би уточнити і зауважити, щодо діяльності у сфері телебачення і регулювання діяльності провайдерів у кабельних мережах. Це питання принципове, кабельні мережі на сьогодні, наскільки всім відомо, розвивалися довгий час стихійно, і не можна зволікати далі із введенням дуже чітких позицій щодо регулювання всіх позицій мовлення.
Так от, тут пропонується дев'ять принципів, за якими можна врегулювати основну діяльність, співвідношення і їх роботи з територіальними органами, місцевим самоврядуванням. І щодо частотного ресурсу, наша принципова позиція, всього авторського колективу, полягає в тому, що регулювання мусить відбуватися виключно Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. А відповідна адміністрація з радіочастот, вона надає Національній раді перелік радіочастотного ресурсу, тобто надає можливість для використання. Регулюються ці чинники виключно Національною радою.
Щодо провайдера також кабельних мереж, теж чітко вказані права на розповсюдження, на ретрансляцію, і вводиться дуже чіткий розгляд, розподіл цих понять.
Головна ще одна відміна - це правила фінансування. В зауваженнях експертного комітету говориться, що, на жаль, автори запропонували унеможливити бюджетний розгляд.
Я заперечую цю позицію і хотів би позначити, що сторінка 13, 13-та стаття абсолютно чітко вказує межі державного фінансування, а саме: фінансування державних телерадіоорганізацій, розрахунок коштів Державного бюджету здійснюється тільки через державне замовлення. Це принципова позиція, оскільки на сьогодні фінансування державних телерадіоорганізацій не обумовлюється чіткими положеннями державного замовлення. І навіть не існує документу, завдяки якому проводиться фінансування.
Знайдено чіткий баланс між державним і недержавним фінансуванням, бюджетні позиції. І ці засади дають можливість говорити про те, що ми маємо досить нову якісну можливість для розвитку, а не стагнації всієї цієї галузі.
Я хотів би зауважити, що базовим документом при розробці проекту були експертні оцінки європейських наших колег, ще раз. І тому в повній підставі цей закон вимагає бути прийнятим цієї сесії, адже це наші обов'язки перед тим, як вступати в європейські організації: СОТ і інші.
Тому я закінчую. І готовий відповісти на ваші запитання, шановні колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Я розумію, що в нас десь така цікава сьогодні ситуація. Але прошу записатись. І я буду відповідати по порядку.
Андрій, будь ласка.
12:54:22
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Шановний доповідачу, ну, тут вже було зачеплена тема кабельного телебачення і провайдерів кабельного телебачення. Але все ж таки, тому що є застереження.
Я розумію, що ринок був неврегульований, але кабельники, тобто надавачі послуг, вони висловлюють застереження, що всі, хто займається підприємницькою діяльністю в Україні, вони з острахом ставляться до регламентуючих законів. Тобто я просив, щоб ви розвіяли глибше їх побоювання.
І друге. Все ж таки там про окремо виділити про статус національного радіо і національного телебачення. Тому що ми зараз практично втратили українське мовлення на середніх частотах. Чи закон регулює. Просто хотів, щоб почули особливо працівники радіо це. Дуже дякую за відповідь.
ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую, Андрію.
Спочатку про регулювання діяльності кабельних мереж. Ніякого ускладнення в діяльності тих мереж, які будуються на загальноприйнятих нормах, не відбудеться. Регулювання стосується виключно ліцензування права на мовлення. Тобто вони мають встановити чіткі процедури, зробити заявку, і регулюється виключно заявочним принципом.
От, якщо вони порушують, то порушення має відбуватися виключно в судовій формі. І це дуже жорстко регламентується і навіть обмежуються права Національної ради на зупинення діяльності телекомпанії, які сьогодні сьогодні не досить чітко прописані, в якому випадку має бути суд, в якому випадку може бути зауваження.
Тут сформульовано п'ять базових принципів, на яких підставах може бути зроблено зауваження і звернення до суду. Ви розумієте, що це стосується пропаганди насильства, фашизму і так далі. Тобто це не стосується технологічних функцій, якщо вони побудовані на правах і не порушують, не втручаються в змістовну частину передачі, а ведуть себе саме як провайдер, розповсюджувач, ретранслятор. Там ускладнень немає.
І друге питання - щодо статусу національної телекомпанії. Ми дійсно підходили дуже з величезними такими застереженнями щодо цієї частини. Ви знаєте, всі ускладнення, які сьогодні вибудували відносини Верховної Ради з Національною, власне, телекомпанією, а не -радіокомпанією, тому тут абсолютно чітко виписана система як рекомендується голова і ким рекомендується голова Національної телекомпанії за нинішнім документом пропонується, що наглядова рада, яка буде складати 17 чоловік, вона саме вносить пропозиції до Верховної Ради. Верховна Рада пропонує Президенту. Президент підписує. Але пропозиції будуть виходити з Верховної Ради щодо і голови Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії України.
ЗІНЧЕНКО О.О. Микола Володимирович, будь ласка.
13:05:32
ТОМЕНКО М.В.
Микола Томенко, голова Комітету з питань свободи слова та інформації. Шановні колеги, кілька ще речей до доповіді Олександра Зінченка дуже важливих, які я хотів, щоб тут прозвучали.
Перше. Ми за 10 років вийшли фактично на погоджений текст закони, де ви бачите представники більшості і представники меншості. Це не означає, що ми всі погодили конфлікти, які існували в цій галузі. Але ми вийшли на той документ, за який не соромно, на мою думку, і я позавчора мав зустріч з експертами комітету міністрів Ради Європи, які попередні висновки підготували, вони позитивні. Остаточний варіант висновків нададуть 10 жовтня уже для другого читання.
Друга позиція. Надзвичайно важливим є те, що фактично ми відійшли від тої дискусії, яка була протягом останніх 3-4 років, що під кожну галузь телебачення писати окремий закон. Я думаю, що це був хибний шлях, і, можливо, ми колись у перспективі до нього підійдемо, але нам треба зробити зараз нову редакцію базового закону, де прописати принципові норми, які би відповідали 2003 року. А закон приймався, як ви знаєте, в 1994 році.
Третя позиція. Ми в законі прописали ті речі, які найбільше сьогодні дебатуються і найбільше не виконуються. Кілька моментів, про які не говорив Олександр Зінченко, які в законі є, і вони надзвичайно важливі. Перше. Це все, що стосується регулювання або впливу на інформаційну політику. Це право на спростування право на спростування, це право на відповідь, це права телеглядачів реагувати на зміст того, що йде на телебаченні. Тобто на сьогоднішній день бачимо абсолютно класичні приклади подвійних стандартів, коли, наприклад, там одні соціологічні опитування, які вигідні там комусь, вважаються, вони не цитуються. наприклад, уже чотири компанії провели опитування, де 85 відсотків громадян проти того, щоб Президента обирали парламентом. Ці опитування є заборонені і, на жаль, лідер парламентської більшості авторитетний юрист говорить про те, що вони замовлені, якісь там бандити їх напевне оплачували, а це не думка народу. І в той же час інші опитування, значить, про те, скільки підтримує ЄЕП, день і вночі тиражується по телебаченню, хоча, чесно кажучи, аби ми української громадян запитали би, бо я сумніваюся, що президенти України і Росії праві, що такі уже темні народні депутати України, що не прочитали ту невеличку угоду. Аби у наших громадян запитали, чи вони хочуть, щоб ми підписали угоду, де вага голосу України буде 10 відсотків, а вага голосу Росії буде 80 відсотків, от тоді, я думаю, результати ми б якісь більш-менш адекватні отримали б. Тобто в законі ми не виписуємо таких дрібних речей, але формат нормальної цивілізованої інформаційної політики в цьому законі є, так само як в цьому законі є права, вперше прописані права людей, які працюють на телекомпанії.
Сьогодні ви знаєте, що ситуація є така, що фактично будь-яку людину можуть звільнити з телекомпанії, і важко сказать чому і як вона може захистити свої права? Оцей соціальний момент закону є надзвичайно важливий, і ми взяли його, це не є якась придумка, із традиційних і профспілкових, і інших законодавчих актів європейських країн, де, наприклад, журналіст може відмовитися від того. коли йому дають завдання зробити якийсь замовний матеріал, він має право, і це не нестиме відповідальність його звільнення з роботи, бо це право його як громадянина, журналіста. Він має право на те, щоб опротестувати зредагований варіант, він підготував варіант, редактор повністю викреслив якийсь момент з цього і, до речі, між іншим, я знаю, що навіть історія з дискусією нашого питання на парламентській асамблеї Ради Європи ну дуже активно тут редагувалася і так далі.
Все ж журналіст має право відмовитись від авторства і публічно сказати, що це не його матеріал, він не несе відповідальність, і хай телекомпанія несе відповідальність за це.
І насамкінець кілька речей, які опосередковано до цього відносяться, тому що я передивився ті повідомлення, які були, про засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, і, ну, чесно кажучи, я трошки здивований. Складається враження, от я прочитав кілька публікацій, що Парламентська асамблея розглядала питання про статус геїв і лесбіянок в Україні. Там, дійсно, була одна позиція, один маленький рядочок, і так преса написала, що такі ніби там депутати Парламентської асамблеї, які не знають ситуації в Україні, і нічого там не приймали.
Я надіюсь, що і "Голос України" і інші засоби масової інформації надрукують резолюцію, де достатньо жорстка оцінка ситуації в Україні, достатньо жорстка оцінка тиску і впливу, контролю за засобами масової інформації і свободою слова, де дуже позитивна оцінка діяльності Верховної Ради в галузі законодавства і в галузі свободи слова, але де є нерозуміння, чому закони в цій країні ніхто не виконує.
І я думаю, що якщо ми приймемо цей закон, це дасть нам ще один крок для того, щоб просуватися до Європи, просуватися до цивілізованих якихось стандартів і щоб у нас в друкованих засобах масової інформації не було таких дурниць, як, наприклад, сьогодні в одній відомій газеті, яка називається "Столичные новости". Я знаю, що у нас, в Україні, проблеми з президентами Національної телекомпанії, так сталося, що якось люди туди потрапляли, на цю посаду, можливо, невідповідну професійним рівнем. Так от, колишній президент Національної телекомпанії Вадим Долганов писав, як парламентська асамблея працює, і він там довго, ви знаєте, він працює там як чоловік нашого представника в Раді Європи. Так от, він написав статтю, де переплутав прізвища двох найвищих посадових осіб - голови Європарламенту Пета Кокса і голови ПАРЕ Петера Шідера. Тобто я не знаю, щоб десь в якійсь країні в серйозній газеті двох найвищих посадових осіб європейських структур можна було б переплутати. Ну, в обличчя не знати і переплутати... Він уже сидить там три роки, Долганов, і описує діяльність Парламентської асамблеї.
Тому я думаю, що якщо ми просунемося і в законодавстві, от таких ляпів і таких застережень стосовно свободи слова Парламентська асамблея не буде приймати. Дякую.
-------------------------------------------------------
www.rada.gov.ua/zakon/STENOGR:
ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
1 жовтня 2003 року
Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення та радіомовлення", нова редакція. Реєстраційний номер проекту - 3651.
Шановні колеги, група розробників доручила мені виступити, тому я змушений перейти на трибуну і не звідси виголосити це.
ЗІНЧЕНКО О.О.
Шановні колеги, на ваш розгляд пропонується проект нової редакції Закону про телебачення і радіомовлення. Закон надзвичайно важливий. Він собою, тіло закону представляє такий фоліант. Тому дуже складно всі статті, всі положення цього закону охарактеризувати. Я зупинюся тільки на головних чинниках.
Перш за все хочу наголосити на тому, що нині діючий закон почав працювати в 1994 році. Надзвичайно можна подякувати розробникам його, він відпрацював майже 10 років. Хоча за ці роки значно змінилося і обличчя, і зміст галузі, яку він регулює. І не дивно, що з'явилася нова якість державних засобів масової інформації, комерційних, не державних, електронних, з'явилися нові формати. І все це має бути врегульовано. І головний засіб, який ми запропонували в цьому законі, закон не може стримувати розвиток, який, на жаль, сьогодні вже затримується деякими його положеннями.
Тобто що, в яку ситуацію ми попали? Сформовано національний телерадіоінформаційний ринок, напрацьовано практичні моменти його регулювання, є можливість реально оцінити перспективи. Спочатку про основні риси цього закону.
Він базується на трьох складових. По-перше, вибудовується на принципах та вимогах європейського законодавства. До речі, ми отримуємо вже найближчим часом остаточні висновки наших колег, але жодного змістовної частини вони не викликають сумніву.
Друге. Досвід практичної реалізації положень чинного законодавства треба просто ввести в тіло діючого закону.
І третє. Перспективи розвитку галузі в контексті глобалізації інформаційних процесів, інверенції (?) засобів масової інформації і появи нових форматів.
Отже, головним чинником, який характеризує цей, великий за розміром закон, він є системним і кодифікованим. Тобто це не просто поправки, а нова редакція. Про що йдеться більш логічно по етапам?
- Чітко визначена термінологія;
- структуровано та логічно викладено основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення;
- функції та повноваження органів державної влади;
- гарантії і свободи діяльності телерадіоорганізацій та неприпустимість зловживання нею;
- антимонопольні обмеження, захист інтересів національного телевиробника;
- структуру національного телебачення і радіомовлення.
Я не характеризую всі пункти, але там досить серйозних пропозицій, починаючи від спеціального статусу Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України.
Вводиться нова норма, яка формує наглядові ради. Наглядова рада формується з 17 членів, дев'ять з яких делегують в цю раду Верховна Рада, чотири Президент, чотири громадські організації. Тобто принципово нова формула підходу до таких наглядових органів.
Ще одна дуже важлива деталь - пропонується цілісна модель державного регулювання в галузі телебачення і радіомовлення. Хочу підкреслити, саме - регулювання, а не адміністративне управління, що є принциповим.
Ну, варто не зупинятись на деталях, але пропонується кілька засобів: перше - від 75 відсотків мовлення українською мовою і решта рекламні сюжети, спонсорство і так далі, і так далі дуже чітко прописано механізми і процедури.
Детально щодо принципів, механізмів і процедури в ліцензуванні. Воно, на жаль. стоїть на потребі дня, адже дуже велика кількість позовів велика кількість позовів, які характеризуються і стали мотивами для судових позовів в Національній раді, вони є результатами неврегулювання цього питання.
Цей закон дуже чітко прописує процедуру появи подачі заяви, процедуру реакції з боку Національної ради, фактичної підстави для відмови в ліцензії і дуже чітко прописується, на яких законодавчих засадах може бути призупинена дія ліцензії. Все це обумовлюється на головному принципі - виключно судовий розгляд питань. Ніякого адміністрування в цій галузі бути не може. І це дуже чітко прописано у всіх пунктах.
Щодо зауважень, які у вас є, висновку на цей закон експертного управління. Можна погодитися з кількома серйозними пропозиціями, я вважаю, що це саме пропозиції, адже робота була дуже тривала. Але дві суперечності я хотів би уточнити і зауважити, щодо діяльності у сфері телебачення і регулювання діяльності провайдерів у кабельних мережах. Це питання принципове, кабельні мережі на сьогодні, наскільки всім відомо, розвивалися довгий час стихійно, і не можна зволікати далі із введенням дуже чітких позицій щодо регулювання всіх позицій мовлення.
Так от, тут пропонується дев'ять принципів, за якими можна врегулювати основну діяльність, співвідношення і їх роботи з територіальними органами, місцевим самоврядуванням. І щодо частотного ресурсу, наша принципова позиція, всього авторського колективу, полягає в тому, що регулювання мусить відбуватися виключно Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. А відповідна адміністрація з радіочастот, вона надає Національній раді перелік радіочастотного ресурсу, тобто надає можливість для використання. Регулюються ці чинники виключно Національною радою.
Щодо провайдера також кабельних мереж, теж чітко вказані права на розповсюдження, на ретрансляцію, і вводиться дуже чіткий розгляд, розподіл цих понять.
Головна ще одна відміна - це правила фінансування. В зауваженнях експертного комітету говориться, що, на жаль, автори запропонували унеможливити бюджетний розгляд.
Я заперечую цю позицію і хотів би позначити, що сторінка 13, 13-та стаття абсолютно чітко вказує межі державного фінансування, а саме: фінансування державних телерадіоорганізацій, розрахунок коштів Державного бюджету здійснюється тільки через державне замовлення. Це принципова позиція, оскільки на сьогодні фінансування державних телерадіоорганізацій не обумовлюється чіткими положеннями державного замовлення. І навіть не існує документу, завдяки якому проводиться фінансування.
Знайдено чіткий баланс між державним і недержавним фінансуванням, бюджетні позиції. І ці засади дають можливість говорити про те, що ми маємо досить нову якісну можливість для розвитку, а не стагнації всієї цієї галузі.
Я хотів би зауважити, що базовим документом при розробці проекту були експертні оцінки європейських наших колег, ще раз. І тому в повній підставі цей закон вимагає бути прийнятим цієї сесії, адже це наші обов'язки перед тим, як вступати в європейські організації: СОТ і інші.
Тому я закінчую. І готовий відповісти на ваші запитання, шановні колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Я розумію, що в нас десь така цікава сьогодні ситуація. Але прошу записатись. І я буду відповідати по порядку.
Андрій, будь ласка.
12:54:22
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Шановний доповідачу, ну, тут вже було зачеплена тема кабельного телебачення і провайдерів кабельного телебачення. Але все ж таки, тому що є застереження.
Я розумію, що ринок був неврегульований, але кабельники, тобто надавачі послуг, вони висловлюють застереження, що всі, хто займається підприємницькою діяльністю в Україні, вони з острахом ставляться до регламентуючих законів. Тобто я просив, щоб ви розвіяли глибше їх побоювання.
І друге. Все ж таки там про окремо виділити про статус національного радіо і національного телебачення. Тому що ми зараз практично втратили українське мовлення на середніх частотах. Чи закон регулює. Просто хотів, щоб почули особливо працівники радіо це. Дуже дякую за відповідь.
ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую, Андрію.
Спочатку про регулювання діяльності кабельних мереж. Ніякого ускладнення в діяльності тих мереж, які будуються на загальноприйнятих нормах, не відбудеться. Регулювання стосується виключно ліцензування права на мовлення. Тобто вони мають встановити чіткі процедури, зробити заявку, і регулюється виключно заявочним принципом.
От, якщо вони порушують, то порушення має відбуватися виключно в судовій формі. І це дуже жорстко регламентується і навіть обмежуються права Національної ради на зупинення діяльності телекомпанії, які сьогодні сьогодні не досить чітко прописані, в якому випадку має бути суд, в якому випадку може бути зауваження.
Тут сформульовано п'ять базових принципів, на яких підставах може бути зроблено зауваження і звернення до суду. Ви розумієте, що це стосується пропаганди насильства, фашизму і так далі. Тобто це не стосується технологічних функцій, якщо вони побудовані на правах і не порушують, не втручаються в змістовну частину передачі, а ведуть себе саме як провайдер, розповсюджувач, ретранслятор. Там ускладнень немає.
І друге питання - щодо статусу національної телекомпанії. Ми дійсно підходили дуже з величезними такими застереженнями щодо цієї частини. Ви знаєте, всі ускладнення, які сьогодні вибудували відносини Верховної Ради з Національною, власне, телекомпанією, а не -радіокомпанією, тому тут абсолютно чітко виписана система як рекомендується голова і ким рекомендується голова Національної телекомпанії за нинішнім документом пропонується, що наглядова рада, яка буде складати 17 чоловік, вона саме вносить пропозиції до Верховної Ради. Верховна Рада пропонує Президенту. Президент підписує. Але пропозиції будуть виходити з Верховної Ради щодо і голови Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії України.
ЗІНЧЕНКО О.О. Микола Володимирович, будь ласка.
13:05:32
ТОМЕНКО М.В.
Микола Томенко, голова Комітету з питань свободи слова та інформації. Шановні колеги, кілька ще речей до доповіді Олександра Зінченка дуже важливих, які я хотів, щоб тут прозвучали.
Перше. Ми за 10 років вийшли фактично на погоджений текст закони, де ви бачите представники більшості і представники меншості. Це не означає, що ми всі погодили конфлікти, які існували в цій галузі. Але ми вийшли на той документ, за який не соромно, на мою думку, і я позавчора мав зустріч з експертами комітету міністрів Ради Європи, які попередні висновки підготували, вони позитивні. Остаточний варіант висновків нададуть 10 жовтня уже для другого читання.
Друга позиція. Надзвичайно важливим є те, що фактично ми відійшли від тої дискусії, яка була протягом останніх 3-4 років, що під кожну галузь телебачення писати окремий закон. Я думаю, що це був хибний шлях, і, можливо, ми колись у перспективі до нього підійдемо, але нам треба зробити зараз нову редакцію базового закону, де прописати принципові норми, які би відповідали 2003 року. А закон приймався, як ви знаєте, в 1994 році.
Третя позиція. Ми в законі прописали ті речі, які найбільше сьогодні дебатуються і найбільше не виконуються. Кілька моментів, про які не говорив Олександр Зінченко, які в законі є, і вони надзвичайно важливі. Перше. Це все, що стосується регулювання або впливу на інформаційну політику. Це право на спростування право на спростування, це право на відповідь, це права телеглядачів реагувати на зміст того, що йде на телебаченні. Тобто на сьогоднішній день бачимо абсолютно класичні приклади подвійних стандартів, коли, наприклад, там одні соціологічні опитування, які вигідні там комусь, вважаються, вони не цитуються. наприклад, уже чотири компанії провели опитування, де 85 відсотків громадян проти того, щоб Президента обирали парламентом. Ці опитування є заборонені і, на жаль, лідер парламентської більшості авторитетний юрист говорить про те, що вони замовлені, якісь там бандити їх напевне оплачували, а це не думка народу. І в той же час інші опитування, значить, про те, скільки підтримує ЄЕП, день і вночі тиражується по телебаченню, хоча, чесно кажучи, аби ми української громадян запитали би, бо я сумніваюся, що президенти України і Росії праві, що такі уже темні народні депутати України, що не прочитали ту невеличку угоду. Аби у наших громадян запитали, чи вони хочуть, щоб ми підписали угоду, де вага голосу України буде 10 відсотків, а вага голосу Росії буде 80 відсотків, от тоді, я думаю, результати ми б якісь більш-менш адекватні отримали б. Тобто в законі ми не виписуємо таких дрібних речей, але формат нормальної цивілізованої інформаційної політики в цьому законі є, так само як в цьому законі є права, вперше прописані права людей, які працюють на телекомпанії.
Сьогодні ви знаєте, що ситуація є така, що фактично будь-яку людину можуть звільнити з телекомпанії, і важко сказать чому і як вона може захистити свої права? Оцей соціальний момент закону є надзвичайно важливий, і ми взяли його, це не є якась придумка, із традиційних і профспілкових, і інших законодавчих актів європейських країн, де, наприклад, журналіст може відмовитися від того. коли йому дають завдання зробити якийсь замовний матеріал, він має право, і це не нестиме відповідальність його звільнення з роботи, бо це право його як громадянина, журналіста. Він має право на те, щоб опротестувати зредагований варіант, він підготував варіант, редактор повністю викреслив якийсь момент з цього і, до речі, між іншим, я знаю, що навіть історія з дискусією нашого питання на парламентській асамблеї Ради Європи ну дуже активно тут редагувалася і так далі.
Все ж журналіст має право відмовитись від авторства і публічно сказати, що це не його матеріал, він не несе відповідальність, і хай телекомпанія несе відповідальність за це.
І насамкінець кілька речей, які опосередковано до цього відносяться, тому що я передивився ті повідомлення, які були, про засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, і, ну, чесно кажучи, я трошки здивований. Складається враження, от я прочитав кілька публікацій, що Парламентська асамблея розглядала питання про статус геїв і лесбіянок в Україні. Там, дійсно, була одна позиція, один маленький рядочок, і так преса написала, що такі ніби там депутати Парламентської асамблеї, які не знають ситуації в Україні, і нічого там не приймали.
Я надіюсь, що і "Голос України" і інші засоби масової інформації надрукують резолюцію, де достатньо жорстка оцінка ситуації в Україні, достатньо жорстка оцінка тиску і впливу, контролю за засобами масової інформації і свободою слова, де дуже позитивна оцінка діяльності Верховної Ради в галузі законодавства і в галузі свободи слова, але де є нерозуміння, чому закони в цій країні ніхто не виконує.
І я думаю, що якщо ми приймемо цей закон, це дасть нам ще один крок для того, щоб просуватися до Європи, просуватися до цивілізованих якихось стандартів і щоб у нас в друкованих засобах масової інформації не було таких дурниць, як, наприклад, сьогодні в одній відомій газеті, яка називається "Столичные новости". Я знаю, що у нас, в Україні, проблеми з президентами Національної телекомпанії, так сталося, що якось люди туди потрапляли, на цю посаду, можливо, невідповідну професійним рівнем. Так от, колишній президент Національної телекомпанії Вадим Долганов писав, як парламентська асамблея працює, і він там довго, ви знаєте, він працює там як чоловік нашого представника в Раді Європи. Так от, він написав статтю, де переплутав прізвища двох найвищих посадових осіб - голови Європарламенту Пета Кокса і голови ПАРЕ Петера Шідера. Тобто я не знаю, щоб десь в якійсь країні в серйозній газеті двох найвищих посадових осіб європейських структур можна було б переплутати. Ну, в обличчя не знати і переплутати... Він уже сидить там три роки, Долганов, і описує діяльність Парламентської асамблеї.
Тому я думаю, що якщо ми просунемося і в законодавстві, от таких ляпів і таких застережень стосовно свободи слова Парламентська асамблея не буде приймати. Дякую.
Відповіді
2003.10.02 | Володимир
О. Зінченко приєднується до М. Томенка (продовження)
www.rada.gov.ua/zakon/STENOGR:ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, завершуйте, будь ласка. Запитання, будь ласка, запишіться.
ТОМЕНКО М.В. У нас СДПУ і так без черги, пане Ярослав!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу висвітлити.
ТОМЕНКО М.В. До 2004 року без черги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будаг'янц, будь ласка.
13:12:10
БУДАГ'ЯНЦ М.А.
110-ый избирательный округ, Будагьянц.
Я повторяю свой вопрос. Ответьте, пожалуйста, почему по телевидению у нас не крутят ни оперет, ни опер, ни балета, ничего: концерты, которые в России отличные, первоклассные артисты проводят, - нет? И когда прекратиться вот эта вакханалия с фильмами, которые растлевают молодежь нашу: бандитизм, насилие и так далее, и так далее?
И последний вопрос. Когда "Поле чудес" опять будет в 19 часов, как раньше было?
ТОМЕНКО М.В. Ну, я другу частину переадресовую керівникам каналів, які це показували. Я думаю, що вони зреагують це як на телеглядача на ваш аргумент, бо вони повинні враховувати інтереси телеглядачів і ставити ті програми, які дивляться.
Що стосується першого запитання, воно насправді серйозне запитання, тому що, наприклад, сьогодні наш комітет розглядає питання бюджетне, так як і всі комітети, і в нас, ну, не мало не багато, а Національна телекомпанія просить 29 мільйонів гривень. І, передовсім, це обов'язок тих телерадіоорганізацій, які фінансуються з бюджету, показувати суспільно важливі речі, і зокрема те, що називається масовою культурою: класичну музику і так далі. І сьогодні ми будемо говорити з керівниками Національної телекомпанії, як використовуються ці гроші, як вони планують використовувати ці кошти. Це перша позиція.
Друга позиція - стосовно насильства. Ви знаєте, що ми в четвер, якщо, дай Бог, дійдемо, ми підготували про захист суспільної моралі закон у другому читанні, і я надіюсь, що сесійна зала нас підтримає, нашу позицію, де ми закладаємо більш чіткіші і зрозуміліші норми відповідальності за фактично незаконний показ, скажімо, в денний час чи у вечірній час тих фільмів, які містять ознаки насильства, там, і всього іншого, що заборонено прокатними ліцензіями. Тобто я думаю, що ми тут просунемся і парламент це зробить. Залишиться, щоб тільки Нацрада і Міністерство культури просто дуже жорстко контролювало. І механізми відповідальності є чіткі і зрозумілі: попередження і позбавлення ліцензії тих каналів, які це не виконують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бартків, "Позафракційні", будь ласка.
13:14:28
БАРТКІВ В.П.
Шановний доповідачу, шановні колеги народні депутати!
Як відомо, паралельно з цим законом ми розглядаємо ще і нову редакцію закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, який вже прийнято в першому читанні. І при цьому в прикінцевих положеннях проекту, що розглядається, пропонується вносити досить численні зміни до закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.
Чи не доцільніше всі слушні зауваження врахувати не в старому законі, а в його новій редакції? А, може, взагалі в пакеті розглядати ці питання? Як ви ставитесь до цього? Дякую.
ТОМЕНКО М.В. Ми думали, і от ми з Олександром Олексійовичем говорили, думали. Дуже тяжко регламентно це зробити. Звичайно, ідеальним був варіант - нову редакцію закону про телебачення і радіомовлення і нову редакцію закону про нацраду розглядати в пакеті.
Але, оскільки ми - живий організм - Верховна Рада, і дуже важко синхронізувати який закон за яким розглядається, тому ми діємо таким чином. Ви знаєте, що ми зараз до другого читання нову редакцію закону про нацраду готуємо, але готуємо дуже чітко, синхронізовано, з рухом закону про телебачення і радіомовлення.
Таким чином, я думаю, у нас абсолютно не буде розриву.
Більше того, ситуація так виглядає, з конфліктом, з новим конфліктом в Нацраді, який знову виник, що ми будемо пришвидшувати і один, і другий закон, для того, щоб врегулювати і Нацрада працювала б так, як це передбачено законодавством.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко, "Регіони України".
13:15:53
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Будьте добры, скажите пожалуйста, этот закон расширит количество телекомпаний или закрепит сложившуюся монополию? Первый вопрос.
Второй. Что произойдет с принятием этого закона в отношении тележурналистов, особенно талантливых и принципиальных?
Еще один вопрос, который меня интересует. Это вопрос оплаты за рекламу. Вы знаете, как платят за эту рекламу в цивилизованных странах и как платят у нас? Уйдем ли мы из тени?
И последний вопрос. Как вы считаете, этот закон в этой редакции может быть принят? Если нет, то почему?
ТОМЕНКО М.В. Я не бачу серйозних застережень, щоб в першому читанні такий закон не приймався. Я знаю, що ті застереження десь ходять чи "повзають" по парламентській більшості, я хотів би колегам з парламентської більшості сказати, що тут нічого немає проти Президента, чи проти влади і так далі. Цей закон написаний для галузі і для телеглядачів. Тому не треба боятися його підтримати в першому читанні. Тим більше, що авторський колектив збалансований представниками більшості і меншості.
Стосовно рекламних речей. Ми сьогодні у тому числі будемо розглядати питання про виконання нової редакції Закону "Про рекламу". Ми стурбовані тим, що нова редакція на сьогоднішній день не виконується. Але в цій редакції, якій ми разом з вами прийняли, і Президент підписав, дуже чітко прописані норми прихованої реклами, недобросовісної реклами, де фактично тіньова частина наповнення грошей конкретних людей була. То сьогодні треба просто цю норму виконувати. І я переконаний, що, якщо норми будуть виконуватися, то офіційне фінансування телекомпаній за рахунок реклами суттєво збільшиться, а отримування у карман від реклами неприхованої суттєво зменшиться.
По ліцензуванню тут чітка однозначна позиція - одна, єдина ліцензія. І ми будемо робити, щоб інших ліцензій не було.
Про журналістів я вже сказав. Я переконаний, що після прийняття цього закону, історій з тим, що журналісти будуть із преси дізнаватися так само, як деякі державні службовці, про те, що їх зняли з роботи, таких випадків не буде, бо журналіст матиме право оскаржувати у суді таке звільнення його з роботи телерадіоорганізацією. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слаута, Аграрна партія. Останній ...
13:18:16
СЛАУТА В.А.
Слаута Віктор, Старобешівський 66 округ, Донецька область.
Шановний пане Миколо! Я понимаю, вы ставите очень такие кардинальные вопросы, глыбинные по телевидению. Но такая есть банальная вещь. Вот в округе ветераны, а " сьогодні День людей похилого віку" спрашивают: "Дикторы имеют тенденцию все дальше и дальше говорить скороговоркой. Практически здравый человек просто не улавливает или меньше информации, или где-то, просто народ пожилой говорит: практически ничего, переключаем передачи. Есть какие-то моменты подхода в этом плане, требавания?
ТОМЕНКО М.В. До речі, ми думали те, що називається інформаційна політика українська, до якої дуже багато застережень. Ми зараз шукаємо такий варіант, щоби, скажімо, можливо, всі стандарти інформаційної політики, новинної політики були більш прозорішими, наприклад, кожен канал мав відповідний сайт і можливість спілкуватися з людьми, як люди хотіли би, щоб ця новинна політика мінялася. Тобто у законі ми не можемо такі речі прописувати, але те, щоб глядач на це впливав, в принципі, в законі ми закладаємо. Фактично прямі звернення телеглядачів до телекомпанії, і телекомпанія мусила б реагувати на це. Тому я думаю, що телекомпанії, борячись за глядача, звичайно мусять думати і про такі дрібні речі, які достатньо важливі. Дякую.
2003.10.03 | Володимир
Re: О. Зінченко приєднується до М. Томенка (продовження)
ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую, Микола Володимирович. Сідайте, будь ласка.Юрій Анатолійович Кармазін, .
13:19:56
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Безперечно, поданий законопроект поданий Зінченком, Томенком, Артеменком, Баграєвим, Яворівським безперечно є кроком вперед. Але я боюсь, щоб за цим кроком ми побачили і... не побачили і ті речі, які є дуже серйозними і які не мають бути в цьому законі. Що я маю на увазі?
Я маю на увазі те, що до суб'єктів діяльності відносяться провайдери як посередники в наданні програмних послуг. А що таке "провайдер"? Це "посередник" і узаконення його тут в цьому законі приведе неминуче до подвійного ліцензування, подорожчає весь продукт, стане все для народу дорожче. Ми таким чином узаконюємо спекуляцію. Узаконюємо його. І не дивимося на те, що це протирічить міжнародній практиці, Європейській конвенції про транскордонне телебачення, яку зараз ми будемо ратифікувати, тому що зобов'язались перед Радою Європи.
Далі. Я бачу, що в деяких статтях цього проекту є наступ на права у тому числі і Верховної Ради України. Наприклад, в статті 19 частині 2 ви пишете: "Забороняється будь-яке пряме бюджетне утримання телерадіоорганізацій органами державної влади, за винятком випадків передбачених законом, пряме або опосередковане фінансування їх політичними партіями..." і так далі.
Я чітко вам говорю, що ця стаття можна назвати "Про сприяння олігархам", бо саме у них все телебачення, а державі якраз - зась. Я хочу запитати у вас, шановні керівники Верховної Ради. І автори цього законопроекту. Де щоденники на УТ-1 Верховної Ради, які робилися дуже професійно. Куди вони ділися? Як ви дали можливість, щоб сьогодні за вас визначали, що давати? І ви не даєте цих щоденників. Ви знищуєте і авторську програму. Ви її обмежили вже як шагреневу шкіру тільки до рівня Києва. Може потім до рівня просто цієї зали обмежимо.
Тому, на мій погляд, і ця стаття є недоречна. Дуже добре, що ви пропонуєте Національну телекомпанію України, національну робити, створювати по-іншій і Національну радіокомпанію за іншим принципом і призначати по-іншому голову, робити там громадську раду. Але де повноваження у Президента призначати керівника Національної телекомпанії України? Де таке повноваження виписано у Конституції? Такого повноваження у Президента в Конституції немає. Те, що він сьогодні користуються цими повноваженнями, сам собі присвоїв, не маючи Закону про Президента, я наполягаю, що цей закон має бути. Привело до того, що ми сьогодні відносимося до країни з поганим...
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний.
КАРМАЗІН Ю.А. Я знаю, це не мій час закінчився, це тоталітарного режиму. У нас сьогодні весь час порушувався регламент, а коли у мене закінчується хвилина, не в мене, а у тоталітарного режиму, ви починаєте мені нагадувати. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Пузаков. Ви завжди дисципліновано виступаєте у межах регламенту. Я прошу дотримуватися надалі його. Володимир Пузаков, фракція комуністів, наступний буде виступати Володимир Яворівський.
13:23:27
ПУЗАКОВ В.Т.
Необхідність прийняття цього закону назрівала ще кілька років тому. Прийнятий у 1994 році закон не міг змістовно охопити основні напрями і проблеми розвитку телерадіоінформаційної галузі, адже на час його прийняття в Україні практично не існувало недержавного телебачення і радіомовлення, а національний телерадіоінформаційний ринок лише починав формуватися.
Телеглядачі чекають нового закону, виливаючи свій гнів і обурення на щоденні телепередачі. Я особисто прийшов до висновку, що телеглядачі знову не отримують того закону, на який так довго чекали. Для прикладу, стаття 4-та, де говориться: держава всіма можливими законними засобами не допускає систематичного цілеспрямованого, безпідставного загострення уваги або позитивного подання, трактування в інформаційних та інших телерадіопрограмах війни, насильства і жорстокості.
А чи насправді це так? Що ми бачимо щодня з екранів телевізорів? Війни, вбивство, шахрайство, розпутство, грабування. І який би канал не увімкнув - всюди одне і те ж. А стаття 5-та, де говориться, що цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізації заборонена. Телерадіоорганізація незалежна у визначенні змісту програм і передач, невмотивоване законом втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у сферу професійної самостійності організації не допускається. Навіщо говорити людям неправду щодо цензури і невтручання влади. Хоча сам Дмитро Табачник, що цензура є навіть у європейських країнах, що являється еталоном свободи слова. То чому в нас не повинно це бути? Та хіба ж у нас така свобода слова, пане Табачнику? А ну, спробуйте вийти на радіо, щоб зробити оголошення про проведення демонстрації 7 листопада чи якийсь інший захід, проведений комуністами.
Та ось учора в Києві пройшла акція на захист ветеранів, то чому о 12 годині дня повідомили, що на акції було десь біля 12 тисяч чоловік, а у вечірній програмі "Подробності" - 3-4. Це що невпопад Президенту назвали правдиву цифру? Я думаю, що всім відомо, що саме з Адміністрації Президента дається вказівка, як висвітлювати ті чи інші події, як і в якому ракурсі кого показувати. Висновок один: сьогоднішній режим не здатен ні на що, крім диктату і тотального знущання над телерадіослухачами. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
13:26:33
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Львівщина, Яворівський і Жовківський районі, Комітет з питань свободи слова. Шановні колеги, ви самі розумієте, що я до цього законопроекту ставлюся дуже ніжно, тому що сам є одним із співавторів. Ми дуже добре попрацювали на чолі із Олександром Зінченком, який зсередини знає всі нюанси функціонування сьогодні телевізійного каналу "Інтер", а разом з тим і багатьох інших каналів.
Ми намагалися в цьому законі. я не буду повторювати того, що сказали мої колеги Томенко і Зінченко, ми намагалися просто цим законом, прекрасно розуміючи, що він є далеко не ідеальний і що він радикально не поміняє ситуації із свободою слова на Україні, але принаймні вважали своїм обов'язком бодай ввести в певні законодавчі рамки той хаос, те зухвальство, з яким сьогодні влада приватизувала і використовує і провладне оточення, так би мовити, яке приватизувало сьогодні інформаційний простір в Україні.
Ну візьміть останні бодай події у Львові. Можна ж було це все нормально, об'єктивно показати, подієвий, так би мовити, факт. Ну, я подивився по каналах, ви знаєте, влада, есдеки привели із КПЗ десь чоловік 30-40 якихось абсолютно забамбурених людей, от, непоголених, напівп'яних, оточила їх міліція, і вони там тримали якісь там, значить, гасла, там значить, в підтримку есдеків і тому подібне.
Звичайно, люди потім цих людей там десь трішки розігнали там і таке інше. Телебачення показувало тільки одне і те ж саме.
Через те, проголосувавши за цей закон, ми трішки введемо бодай в якесь правове русло, ми принаймні... Закон педалює питання про те, що повинно бути в Україні громадське телебачення, яке є і існує в усьому світі. І держава, влада повинна виступати замовником таким самим, як замовляють і інші, скажімо, суб'єкти, які хочуть розпропагувати, скажімо, там свою інформацію. Це ми намагалися зробити в цьому законопроекті. Я думаю. його треба в першому читанні приймати. Ми готові сприйняти всі розумні поправки, які будуть до нього введені. І переконані, що так воно і має бути.
І, відповідаючи, скажімо, на ці ж львівські події, де розкручується питання про те, що "Наша Україна" нібито там є антисемітською, я вам один пікантний момент зачитаю. Є такий прекрасний український поет, єврей за національністю, Мойсей Фішбейн, який жив у Німеччині, зараз живе в Україні, так от він пише: "Тим, хто воює з Ющенком, треба міняти народ".
Віктора Андрійовича підтримують не лише українці. Мене зворушив старенький київський єврей: "За кого ви голосуватимете на президентських виборах, якщо голосування буде всенародне, а не всенарадне?", - запитав я його. - "Ви ще запитуєте? Звісно, за Ющенка". "Чому?" - поцікавився я. - "Ви подивіться на цього хлопця, у нього ж єврейська головка!"
(Ш у м у з а л і)
2003.10.03 | Володимир
Re: О. Зінченко приєднується до М. Томенка (продовження)
ГОЛОВА. А, одна хвилина.Будь ласка, Борис Беспалий.
13:30:04
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Шановні колеги, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", Борис Беспалий.
Я взагалі думаю, що досить того, що є президентські темники, в яких вказано, що нам не давати слова, та ще й у Верховній Раді його майже неможливо обговорювати.
ГОЛОВА. Я прошу вас припинити ці інсинуації, інакше я відключу мікрофон. Не змагайтеся...
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Значить, чотири чоловіки мають взяти участь навіть за короткою процедурою обговорити.
ГОЛОВА. Я ще раз кажу: час відведено для цього, і ви не займайтеся словоблуддям, а виступайте, як вам належить.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Шановні колеги, звичайно, обговорити...
Да, ще є хвилина на репліку, звичайно.
Постатейно обговорити 57 сторінок дрібного шрифту неможливо, але я думаю, що під час підготовки до другого читання ми зможемо ретельно опрацювати всі статті цього законопроекту і тому я думаю, що тоді скористаюся цією нагодою, щоб висловити ставлення до окремих статей.
Зокрема, викликає сумніви і бюджетне фінансування, яке дає можливість, скажемо, владі займатися підкупом журналістів.
Але ще тоді я хотів би скористатися хвилиною на репліку, оскільки тут на мене був, як ви всі, шановні слухачі, чули, таке застереження з боку головуючого. Я вважаю, що це не зовсім правильно, тому що закон, який присвячений свободі слова, він має хоча б принаймні вільно бути обговорений хоча б у Верховній Раді. Він у нас тут має обговорюватися за повною, а не за скороченою процедурою.
Але навіть по скороченій процедурі передбачено не менше чотирьох виступаючих. Зараз у обговоренні взяли участь лише три чоловіки. Це говорить про що? Про те, що кляп є у мікрофонів у депутатів навіть у Верховній Раді. Це не зовсім-то правильно.
І крім того, я думаю, що не треба нікому плутати вето на законопроект і вето на свободу слова. Зрештою, йдеться не про те, чи можуть висловлюватись депутати, а про те, яку інформацію мають отримувати наші радіослухачі і взагалі-то всі громадяни України.
І от з цієї точки зору, я думаю, дуже важливим є прийняття за основу законопроекту, який в даному випадку відповідає європейським стандартам про формування телерадіопростору. Дуже важливою позитивною ідеєю є суспільне радіомовлення і суспільне телебачення, де люди б мали можливість вільно обирати ті джерела інформації, які вони обирають. Тому що, ну, ні для кого ж не є секрет, що сьогодні засоби масової інформації дуже часто перетворюються в засоби масової агітації, а часом - в засоби масової дезінформації. І складається інколи враження, що життя - воно рухається саме по собі, закони існують самі по собі, а викривлений телерадіопростір існує сам по собі.
І на сьогодні, от, було таке зауваження, ну, я не знаю, з боку головуючого про те, що у нас, ну, дійсно, нібито немає ніякої політичної цензури. Між тим, всі знають, що сфера, найбільш така технологічна, прогресивна, знаходиться на ручному управління Адміністрації Президента, ну, правда, слава Богу, лише 393 дні до цього залишилося. І після того не лише експерти Ради Європи зможуть оцінити наш закон.
Ну, а ви, шановні радіослухачі, вже зараз можете оцінити, якою свободою слова користуються навіть народні депутати у Верховній Раді.
ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.
---------------------------
Ось така у медведЧМОвській ВР "свобода слова"... -
2003.10.04 | Володимир
Як медведЧМОвці ДУРЯТЬ свою ж Верховну зРаду (без цензора лохів)
http://www.rada.gov.ua/zakon/STENOGR/03100304_19.htm:ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
3 жовтня 2003 року
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Переходимо, шановні колеги, до розгляду питань відповідно до розкладу.
Оголошується до розгляду Звіт президента Національної телекомпанії України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про хід виконання Постанови Верховної Ради України “Про порядок висвітлення роботи четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання”.
Пропонується такий регламент, шановні колеги: по 5 хвилин на виступи і 5 хвилин відповіді на запитання. Шановні колеги, після того дати можливість виступити голові комітету Томенко Миколі, також 5 хвилин, а потім провести обговорення протягом 10 хвилин, тобто у межах 45 хвилин. Немає застережень?
Будь ласка, я запрошую до трибуни Савенка Олександра Миколайовича, президента Національної телекомпанії України.
САВЕНКО О.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Національна телекомпанія України завжди відповідально ставилася і ставиться до висвітлення діяльності Верховної Ради України і докладає необхідних зусиль для безумовного виконання положень чинного законодавства, насамперед Закону про телебачення і радіомовлення щодо трансляції перших засідань парламенту, днів уряду та парламентських слухань, звернень Голови Верховної Ради тощо.
Діяльність народних депутатів широко висвітлюється у програмах новин і в інших передачах Першого національного каналу. Члени парламенту є частими і бажаними гостями у наших студіях. Однак Національна телекомпанія України стурбована тим становище, тією ситуацією, що склалася навколо виконання постанови Верховної Ради України номер 10224 про порядок висвітлення роботи четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.
Якщо згадати, що Національна телекомпанія була заснована 1995 року, і я вже є сьомим президентом Національної телекомпанії, то незалежно хто президент національної телекомпанії, хто очолює парламент. На початку осені це питання піднімається знову і знову. Я просив би повернутися до і спробувати розібратися, в чому ж таки справжня причина тієї ситуації, яка склалася.
Ближче до постанови. Скажімо, у пункті першому цієї постанови сказано, що Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення і держтелерадіо відповідно до закону і так далі забезпечити розміщення державного замовлення на висвітлення роботи четвертої сесії.
На сьогоднішній день, сьогодні у нас з вами 3 жовтня, я як керівник Національної телекомпанії змушений констатувати, що державного замовлення на висвітлення діяльності не розміщене. І хочеш чи не хочеш, Національна телекомпанія сьогодні поставлена в таку ситуацію, що виконуючи постанову, вона буде порушувати далі цілий ряд законів. Якщо у мене вистачить часу, я спробую це вам показати. І справа не в тому, що, скажімо, хтось із чиновників в Національній раді з питань телебачення чи радіомовлення, чи Держтелерадіо не хочуть виконувати положення постанови. річ у тім, що просто відсутній механізм реалізації цієї постанови. Національна рада із цією функцією прописана в двох законах, в той час як практичний механізм реалізації, скажімо, там у постанові Кабінету Міністрів від другого червня нинішнього року, Національна рада відсутня як організація, котра має здійснювати, має право здійснювати такі функції.
Пункт другий. Національній телекомпанії в пункті другому постанови доручено забезпечити в прямому ефірі на першому каналі відкриття четвертої сесії. Виконано. Більше того, протрансльовано в прямому ефірі День уряду, як це і визначено в законі про порядок висвітлення органів вищої державної влади та органів місцевого самоврядування. І позавчора майже три години сорок п'ять хвилин ми транслювали парламентські слухання.
Пункт третій. Іще одна правова колізія. Річ у тім, що оскільки не розміщене державне замовлення, що є однією із правових ситуацій, з яких поки що не знайдено виходу. Доручено в пункті третьому забезпечувати трансляцію прямоефірних передач у проміжку між 19-ю і 20 годиною тривалістю 45 хвилин. Річ у тім, що Національна телекомпанія наразі, не маючи обсягів державного замовлення, не маючи фінансування, опинилася в ситуації, коли вона повинна отримувати передачі, які готує телерадіокомпанія "Рада".
Виникає логічне запитання: яким чином, не розмістивши державне замовлення в Національній телекомпанії, яким чином продукується ця програма у телерадіокомпанії "Рада"? Чи не виходить, що, скажімо, державне замовлення уже розміщено у телерадіокомпанії "Рада", більше того, встановлено практикою, коли ми беремо передачі із сторонніх виробників, то Національна телекомпанія платить тоді за цей продукт. Наразі ж телерадіокомпанія "Рада" ще і сплачує Національній телекомпанії певні кошти за трансляцію.
І таким чином це прямо говорить про те, що, фактично, відбувається суборенда каналу, що заборонено статтею 10 Закону про телебачення і радіомовлення.
Про що я хотів би вас попросити наразі. Річ у тім, що наразі є, існує чимало правових колізій, які без вашої допомоги, шановні народні депутати, ми просто не розв'яжемо. Я сподіваюся на ваше розуміння і підтримку. Спасибі.
ГОЛОВА. Так, запитання, запишіться, будь ласка.
На табло висвітліть, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.
Валентин Зубов, фракція Юлії Тимошенко. Немає? Є. Будь ласка.
10:49:57
ЗУБОВ В.С.
Шановний доповідачу, ви тільки що сказали, що цілий ряд пунктів, а саме третій, четвертий, не виконуються постанови. І ви вважаєте, що це вийшло тільки тому, що немає державного замовлення і державного розміщення.
У мене до вас питання: як ви вважаєте, хто у відповідності до п'ятого пункту, де записано, що за невиконання вимог пунктів Першого, третього, четвертого цієї постанови, голова Державного телебачення і радіомовлення України, керівники Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії несуть особисту відповідальність відповідно до закону.
Як ви вважаєте, хто несе? Персональну відповідальність за те, що не виконано 3 важливіших пункти постанови.
САВЕНКО О.М. Спасибі. Ну, по-перше, я не казав, що не виконані пункти постанови. Навпаки, я говорив, що не виконаний перший пункт цієї постанови. І це не функція Національної телекомпанії. Другий пункт виконаний, третій пункт виконаний частково, оскільки 45-хвинна програма "Рада. Парламентський вісник" Національна телекомпанія, починаючи із старту роботи вашої на цій сесії, ми запровадили цю програму. І майже 150 народних депутатів, представники всіх фракцій, абсолютно всіх фракцій у кожній передачі аналізують перебіг сесійного тижня і висловлюють думку фракції.
Відносно 4-го пункту, я взагалі не говорив нічого, оскільки він мене не стосується.
А щодо 5-го пункту, то, звичайно, що персональну відповідальність несе керівник. Спасибі.
ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка. Фракція "Регіони України".
10:52:05
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Александр Николаевич, зная вас лично и сегодня слушая ваш доклад, я не почувствовал обычного оптимизма и уверенности. И, наверное, обусловлено все-таки неудовлетворенностью и с вашей стороны.
Мне кажется, буквально на прошлом заседании фракции стоял очень вопрос остро у наш во фракции "Регионов" о взаимодействии с вами. Скажите, пожалуйста, на какой из заседаний фракции вы были и когда вы планируете посетить фракцию "Регионы"?
САВЕНКО О.М. Коли ви мене запросите. Якщо це буде сьогодні, я готовий прийти сьогодні.
Я відносно впевненості, я переконаний у вірності своєї позиції. В тій ситуації, в якій перебуває сьогодні Національна телекомпанія, це єдино можливий вихід. Просто за 5 хвилин той комплекс проблем, який накопичував упродовж, ну, от майже вже десятиліття, дуже складно, дуже складно висловити.
Річ у тім, що Національна телекомпанія на сьогоднішній день, ми постійно потрапляємо в ножиці.
Скажімо, на нинішній рік менше бюджетного фінансування, ніж у 2003 році, ще не було ніколи. Ми отримали всього-на-всього ліміти на 18 млн.грн. Для того, щоб стало зрозуміло що це таке, 18 мільйонів, я просто наведу вам кілька цифр.
Скажімо, тільки на утримання апаратно-студійного комплексу на Мельникова 42 необхідно 19 мільйонів. Для того, щоб виготовляти новини, необхідно 15 мільйонів. Для виготовлення програм необхідно 27 мільйонів. Для виготовлення передач міжнародних обов'язкового характеру - 21 мільйон. І так далі, і так далі.
І своїм колегам я дуже часто говорю, що людині в принципі однаково, за скільки метрів від берега вона потоне, чи це буде за півкілометра, за чотириста метрів чи за сто п'ятдесят.
Нас не рятує ні 18, ні 19, ні 39, ні 59.
Упродовж років з 1995 року недофінансування з бюджету склало 68 мільйонів гривень. А борги Національної телекомпанії складають всього-на-всього 61 мільйон.
Ви розумієте, сьогодні ми опинилися в тій ситуації, коли маємо найбільший борг перед Європейською мовною спілкою - це 16 мільйонів. Що таке Європейська мовна спілка. Через неї ми отримуємо, скажімо, трансляції олімпіади, міжнародні спортивні змагання, ми отримуємо новини, картинки новин, коли, скажімо, наші делегації урядові, насамперед це стосується керівників держави, перебувають з робочими візитами за кордоном, то саме через цю супутникову тарілку, через співпрацю с "Ей-Би-Ю" ми маємо змогу кожного дня розповідати чим наші лідери займалися за кордоном, які рішення вони приймали, які переговори. Якщо нас виключать із цієї організації, ми позбавимось всього, ми не зможемо показувати олімпіаду. Ну, і потім це сором. І це, ви розумієте, цей борг накопичувався упродовж з 1995 року.
На сьогоднішній день звідки взятися дуже великому оптимізму, якщо немає навіть лімітів на відрядження сьогодні. І національна телекомпанія сказати, що вона погана працювала, скажімо, минулого року чи нинішнього року я не можу сказати, тому що, якщо з бюджету минулого року передбачалося 30 мільйонів, а видано 18 було, то Національна телекомпанія заробили 19,3. Ситуація просто сьогодні, якщо не приймати сьогодні рішучих, кардинальних рішень, то я боюся, що такої системи, як державне телебачення, яке на сьогоднішній день є останнім оплотом української ідеї, української державності, української мови...
ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, я прошу вас. Не треба агітувати Верховну Раду, вона загітована. Давайте ще продовжимо запитання на 10 хвилин. Тільки давайте коротко, по суті я прошу вас відповідати на запитання. Будь ласка, Марія Маркуш, фракція комуністів.
10:56:50
МАРКУШ М.А.
Марія Маркуш, фракція комуністів. Прошу передати слово Миговичу Івану Івановичу.
ГОЛОВА. Мигович, будь ласка.
10:56:57
МИГОВИЧ І.І.
Дякую, Марія Андріївна.
Шановний Олександре Миколайовичу! Ми знаємо вас. як і досвідченого журналіста і обізнаного у політиці, а ваш виступ показав, що і у галузі права. Але, скажіть, будь ласка, які додаткові закони потрібні для того, щоб об'єктивно висвітлювати діяльність всіх фракцій Верховної Ради? Маю на увазі тенденційних підхід і однорічне висвітлення тільки пропрезидентських фракцій і її представників.
По-друге. Чому у різних сюжетах і формах подачі матеріалу фігурує невелика обмежена купа народних депутатів, знову ж таки переважно пропрезидентських фракцій.
І третє. Для чого використовувати старі кадри про діяльність попередньої сесії Верховної Ради, в яких негативно зображується діяльність парламенту і таким чином формується негативна громадська думка у суспільстві. Дякую.
САВЕНКО О.М. Спасибі за питання. Я не розумію, що ви говорите, які старі кадри, коли. Запитання занадто розпливчате. Те, що стосується, які нові закони? Ніяких нових законів не потрібно.
Не потрібно. В своїй діяльності ми намагаємося об'єктивно висвітлювати діяльність парламенту. Те, що стосується новин. Скажімо, у нас представлене розмаїття думок і, якщо ви скажете, що не виступають у нас в новинах представники, скажімо, там "Нашої України", Соціалістичної...
(Ш у м у з а л і)
Якщо ви скажете, що тільки останнім часом. У нас і в наших програмах був, скажімо, ну от товариш Крючков. В "Саме той" він був буквально днів 3-4.
Симоненко постійно виступає від імені фракції в наших новинах.
Скажімо, те, що стосується нової передачі "Парламентський вісник", "Рада. Парламентський вісник" там надається слово без винятку представникам усіх парламентських фракцій.
ГОЛОВА. Так, будь ласка, Нечипорук, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Немає да? Юрій Кармазін.
10:59:33
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Прошу передати слово колезі по фракції Стретовичу.
ГОЛОВА. Володимир Стретович.
10:59:51
СТРЕТОВИЧ В.М.
Шановні колеги! Володимир Стретович, Партія "Християнсько-демократичний союз".
Олександре Миколайовичу, у мене 2 запитання. Перше. Чи можливо, щоб Національна телерадіокомпанія поширила інформацію про те, що в зв'язку з днем народження голови Центральної виборчої комісії він видав розпорядження зібрати з усіх членів ЦВК по 200 гривень, начальників управлінь по 50 гривень, начальників відділів - по 20 гривень, рядових членів ЦВК - по 10 гривень на святкування дня народження? Це перше запитання. Чи можливо це в принципі?
Друге запитання полягає в тому, чому так Національна телерадіокомпанія, яка воює за Україну, за державу та не любить її законодавчий, вищий представницький орган - Верховну Раду. Чому вона робить ізгоя Верховну Раду в очах громадськості? Чому так відбувається? Дякую.
САВЕНКО О.М. Спасибі. Відносно ЦВК, дня народження пана Рябця, я чую вперше. Якщо це офіційна інформація, а не на рівні чуток, тому чому б його не оприлюднити, якщо, підкреслюю, це офіційна інформація, ми послуговуємося офіційною інформацією.
У мене абсолютно ніколи не було, не є і ніколи не буде намірів, я не знаю, як навіть сформулювати, і немає підстав не любити Верховну Раду. Ви є обранці народу, ви представляєте народ. І, здається, що в наших програмах таки справді серед всіх гілок влади висвітлена діяльність парламенту, то займає найбільше місця. Ми намагаємося бути об'єктивними.
ГОЛОВА. Катерина Фоменко, будь ласка. Немає. Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії України.
11:01:43
МОРОЗ О.О.
Олександре Миколайовичу, кілька запитань, занотуйте собі.Перше. Чи не вважаєте ви необхідним законодавчо врегулювати співвідношення права на придбання телеканала і конституційного права людини на об'єктивну інформацію?
САВЕНКО О.М. Ще раз, будь ласка.
МОРОЗ О.О. Додайте тоді часу. Чи не вважаєте необхідним законодавчо врегулювати співвідношення права на придбання телеканалу і права людей на об'єктивну інформацію, це право конституційне?
Друге питання. Ви за це відповідаєте персонально. Чому немає на телебаченні жодної, підкреслюю, жодної прямої політичної передачі? Це не тільки нами не сприймається, це викликає подив у колег із-за кордону, коли їм розповідаєш про це, вони не вірять, що таке може бути, жодної прямої політичної передачі.
І третє питання. Чому порушується законодавство щодо часу, який витрачається на рекламу, особливо у вечірній час? Я один раз зробив підрахунок, а потім просто, коли надивився на цей "Сармат" і інші там "Славутич", тощо, просто плюнув і хотілося не випити цього пива, бо я не любитель, просто напитися і, як пише газета "Грані", заграти на гітарі. Ну, це жах один. Ви за ці речі відповідаєте чи ні?
САВЕНКО О.М. Спасибі. Почну з найпростішого, з третього запитання. Національна телекомпанія не порушує законодавства, яке стосується реклами. Тому що її обсяги, скажімо, у продовж години згідно закону це дев'ять хвилин. Ці дев'ять хвилин ми просто-напросто не добираємо. Ми за цим слідкуємо, я можу представити документи, будь ласка, тут це не відповідає дійсності.
Чому немає жодної прямої ефірної передачі? Прямі ефірні передачі є. Скажімо, політична передача, скажімо, програма "Наголос". І значна частина присутніх у цьому залі були учасниками цієї передачі. "Саме той", спасибі за підказку. І так далі. До речі, те, що стосується "Саме той". От я не знав, що буде це запитання, я попросив колег підготувати. Дивіться, хто у нас був гостями у "Саме той". Георгій Крючков, Сергій Гмиря, Ющенко, Кендзьор, Григорович, Валерій Асадчев, Євген Червоненко, Павло Мовчан, Тарас Стецьків, Микола Катеринчук, Григорій Дашутін, Ігор Кальніченко, Нестор Шуфрич, Ігор Шурма, Олександр Грановський, Олександр Мороз. (Ш у м у з а л і). У цьому? Те, що стосується прямоефірного.
ГОЛОВА. Прошу заспокоїтися.
САВЕНКО О.М. Відносно законодавчого врегулювання співвідношення права на придбання каналу. (Ш у м у з а л і). Я уточню. Річ у тім... Ще я не закінчив відповідати на запитання. Ви дозволите закінчити на третє запитання.
Я не зовсім розумію законодавче врегулювання співвідношення права на придбання каналу. Державний канал він не повинен бути ніким придбаний. Він державний. І суть вашого запитання я розумію. Допоки я президент Національної телекомпанії, все, що в моїх силах, все, що тільки можу, я буду робити все для того, щоб такої приватизації не відбулося. А в тому, що не все у нас виходить так, як того б хотілося... Ну, звичайно. не помиляється тільки той, хто нічого не робить.
Відносно того, коли був Олександр Олександрович гостем "Саме той", цю довідку готував не я, я уточню і вам персонально повідомлю. Я не готовий про це сказати.
ГОЛОВА. І Гмирі також. Терен, будь ласка.
11:06:06
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, блок Юлії Тимошенко.
Шановний доповідачу, шановний продовжувачу традицій Долганова, Лапікури, нині Корчинського, Різницької - и нет им числа. Я розумію, що треба мати велику мужність, щоб дивитися, слухати нашого Президента, я співчуваю працівникам телебачення, які так довго працюють над монтажем кадрів з паном Кучмою, обрізують, знаєте, вирізують його лексичні перли і таке інше.
І от наприклад, на інших каналах була безсмертна фраза пана Кучми буквально днями, де він на прес-конференції сказав, що депутати, інші там плещуть язиками. На першому каналі, знаєте, цього вже нема, ви обрізали це. І тому питання до вас: скажіть мені, будь ласка, хто дає вам право редагувати кадри з нашим улюбленим Президентом?
САВЕНКО О.М. Ну річ у тім, що згідно чинного законодавства, я не пам'ятаю, це, здається, стаття 19 чи 16 закону про порядок висвітлення органів державної влади та місцевого самоврядування говориться про те, що чітко доручається, що про найважливіші події необхідно робити Національній телекомпанії спеціальні репортажі, звіти і так далі.
Якщо прес-конференція тривала півтори години, і вона не була в прямому ефірі, а у нас для цього відведено 5-7 хвилин, коли як, 10, то, звичайно, що доводиться вибирати ті найсерйозніші моменти, які заслуговують на увагу суспільства. Це не є редагування, це є право журналіста визначати, що він бачить найголовнішим, і це ставити в свій матеріал. Спасибі.
ГОЛОВА. Репліка, Мороза Олександр.
11:08:04
МОРОЗ О.О. Олександр Мороз.
Я розумію складнощі ваші тепер на трибуні, тим паче, що ви добре знаєте, про що йдеться. Але, справді, на програму "Саме той", так, як і на інші програми телеканалу "УТ-1" мене записували не один раз тут, але, фактично, жодного разу на екрані я себе не бачив. Потім журналісти пояснювали: "Ну, ви ж знаєте (та й ви ж знаєте), що заборонено у нашому демократичному суспільстві показувати тих, хто говорить правду про те, що діється у нас сьогодні".
Ви це прекрасно розумієте, можете не відповідати на це питання, але хотів би сказати, що ви не послуговуйтеся довідками, які мають досить сумнівні основи.
САВЕНКО О.М. Спасибі, я розберусь ще, яким чином ваше прізвище сюди потрапило, але, Олександре Олександровичу, ну, я приношу вибачення, якщо я помилився тут, я розберуся, чому це сталося.
Але от скажіть, ви говорите, що не показувати тих, я не пам'ятаю, минулої суботі чи позаминулої ви коментували у "Парламентського віснику", що значить... І у вас є претензії до того? Ми вас, скажімо, там перекрутили чи не правильно подали ваші думки?
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги!
Гмиря репліку і час вичерпаний. Ми вже 18 хвилин говоримо.
11:09:19
ГМИРЯ С.П.
Спасибо, Владимир Михайлович.
Вы знаете, что-то из меня сделали "поручика Киже", который у нас “фигура, личность настолько секретная, что фигуры не имеет”.
Никто меня в программе "Саме той" не видел, вы каким-то образом увидели. Может, вы так и демократию видите на Первом канале украинского телевидения? (О п л е с к и)
Но, пользуясь случаем, поскольку вы заявили, что я на программе этой был, я хочу у вас спросить, на следующей неделе или через неделю вы пригласите меня на программу "Саме той" в связи со своими демократическими убеждениями.
ГОЛОВА. Так, дякую.
САВЕНКО О.М. Ми з вами здзвонимося і домовимося.
(Ш у м у з а л і)
ГОЛОВА. Час вичерпаний. Будь ласка...
(Ш у м у з а л і)
Ще ж будуть інші.
Шановні колеги, час вичерпаний, у вас буде можливість поставити питання іншим.
Будь ласка, дякую, сідайте, Олександре Миколайович.
Це була репліка прізвища тих людей, які згадувались, вони відреагували. А вас не згадували.
Згадували, да? Ключковського мікрофон, будь ласка.
Та, ні, досить, шановні колеги. Один виступить: Ключковський і за Кендзьора виступить.
11:10:41
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Юрій Ключковський, Народний рух України, фракція Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Мені дуже приємно було почути своє прізвище з вуст президента Національної телерадіокомпанії. Але мушу сказати, що тут, з трибуни, Національна телерадіокомпанія продовжує ту саму кампанію дезінформації і неправди, яка сьогодні ллється зі всіх каналів, які їй належать.
Я не мав честі бути прийнятим на цій телерадіокомпанії і виступати на її каналах. Тому згадування мого прізвища є черговою кампанією дезінформації.
2003.10.04 | Володимир
Продовження. Спікер ВР Литвин реагує на таке нахабне знущання.
ГОЛОВА. Борисе Івановичу, вибачте, ми це робимо, і ми це приймаємо. Це конкретна пропозиція, яку ми реалізуємо. Ми прийняли 433 голоси перед закінченням сесії, часу було вдосталь. Хочете, ми зараз будемо приймати постанову зараз на висвітлення наступної сесії.Ви скажіть мені, дайте відповідь такою зрозумілою українською мовою. Постанова прийнята Верховної Ради України. В Конституції записано, що Верховна Рада приймає закони і постанови. Законодавчі акти.
Постанова, за яку проголосували 433 народних депутатів, не виконується. Як бути мені як Голові Верховної Ради, на якого покладена відповідальність за реалізацію цієї постанови, що мені робити? Скажіть, які є важелі, щоб примусити голову, президента телерадіокомпанії, який каже: не хочу, не буду виконувати? Що потрібно зробити? Чи потрібно, щоб Верховна Рада також писала темники і роздавала, тоді будемо працювати, все по темниках.
(О п л е с к и. Ш у м у з а л і)
Давайте відверто про це скажемо раз і назавжди. І ви скажіть який може бути авторитет у Верховної Ради, якщо Верховна Рада не може забезпечити, щоб її рішення виконувалося? Ви прийняли рішення, що накладете стягнення. Нам не давайте рекомендації, ви нам скажіть конкретно які санкції Національна рада застосує, щоб постанову виконана була?
Чи потрібно прийняти закон? Ми приймемо відповідний закон. Але повинен цій державі бути порядок. От і все.
(О п л е с к и)
Ви дайте відповідь на запитання. Не треба займатися загальними фразами. У нас часу не вистачає для розгляду інших питань. І ми повинні повертатися до цього питання. Якби було сказано, що ми виконали б в такій, такій частині, а інші не можемо виконати, треба прийняти якісь рішення, давайте приймемо. І не потрібно мобілізовувати журналістів. Я це кажу як це робиться для того, щоб начебто Голова Верховної Ради нападає і не дає можливості розвиватися свободі слова в Україні.
Я думаю, що краще енергію було б направити для того, щоб припинити темники.
ХОЛОД Б.І Дякую.
ГОЛОВА. А не для того, щоб звинувачувати в чому.
(О п л е с к и )
У нас іншого виходу немає. Ми тоді повинні якісь важелі мабуть приймати впливу. А зараз ціла кампанія розпочалася, тому що, мовляв, неправильно ми поступаємо і неправильно заявляємо позицію.
Да набридло вже це словоблуддя! Давайте конкретну відповідь на запитання!
2003.10.05 | Володимир
Продовження. Як медведЧМОвці ДУРЯТЬ свою ж Верховну зРаду.
ХОЛОД Б.І. Що стосується 8-го пункту, ви знаєте, що ми прийняли рішення і видали ліцензію телерадіокомпанії Верховної Ради для мовлення на супутниково-кабельному каналі.Будь ласка, якщо питання будуть.
ГОЛОВА. Запитання, будь ласка. Запишіться на запитання. Так, на табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.
Микола Томенко, фракція "Наша Україна". Є Томенко? Будь ласка.
11:21:50
ТОМЕНКО М.В.
Я прошу передати слово моєму колезі із фракції "Наша Україна" Івану Плющу.
ГОЛОВА. Іван Плющ, будь ласка.
11:22:01
ПЛЮЩ І.С.
Дякую, дякую колего. Шановний Володимире Михайловичу, шановний Борис Іванович.
Я радий, що Володимир Михайлович тільки що зрозумів, що треба, щоб транслювали засідання Верховної Ради. Але він вас запитував, Борисе Івановичу, що треба зробити, щоб це відбувалося? Мені здається, що краще, як Володимир Михайлович, ніхто не знає цього. Що треба зробити, щоб Адміністрація Президента не втручалася у Перший канал і не підстроювала під себе Перший канал? Щоб не бути голослівним, я наведу декілька фактів. У залі Верховної Ради і попереднього скликання, і до попереднього, це вічна, Олександр Зінченко знає як голова профільного комітету, вічна проблема. Ми приймаємо рішення про висвітлення Верховної Ради, це рішення поступає вказівка не виконувати. Це робив Долганов найбільш р’яно. Але так, як Савенко цього ще ніхто не робив. Тому я раджу, Борисе Івановичем, сядьте з Володимиром Михайловичем і домовтеся, що треба зробити, щоб цього не було. Ви обидва у курсі справи. І не дуріть нас.
ХОЛОД Б.І Дякую.
ГОЛОВА. Зубов Валентин, фракція блоку Юлії Тимошенко.
11:23:31
ЗУБОВ В.С.
Валентин Зубов, фракція блоку Юлії Тимошенко. Прошу передати слово Тарану-Терену.
ГОЛОВА. Віктор Терен. Є Терен?
11:23:48
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, блок Юлії Тимошенко. Переш. На запитання Голови Верховної Ради ви не дали ніякої конкретної відповіді. Це абсолютно. Це основне.
Друге. Скажіться, будь ласка, глушаться передачі по радіо "Рокс", Верховна Рада платить за це гроші, за якісні передачі. Їх немає. І зараз глушаться, конкретно зараз. Це таке питання. Ви знову будете казати, що ви нічого не знаєте.
І третє. Чи хоч один єдиний раз ваша Національна рада з телебачення хоч якось відреагувала на ту відверту брехню, яка зранку до вечора ллється по каналам телебачення. І ви це бачите. Якщо ви цього не бачите, то ви так само брешете. І вам тоді не місце ні тут у Верховній Раді, ні у Національній раді. Все.
ХОЛОД Б.І Дякую. Я думаю, що перше питання по узгодженню чинного законодавства. Просто ми відпрацюємо конкретні пропозиції свої, і нічого тут говорити. Треба працювати.
Друге питання. Радіо "Рокс" глушиться. Зрозумійте, будь ласка, це не діяльність Національної ради. І я від вас чую сьогодні. Я просто зараз з Держкомзв'язком, з Укрчастотнаглядом і з тими службами, інституціями, які впливають на це або ведуть, я після сьогоднішньої наради, засідання зараз буду з'ясовувати.
ГОЛОВА. Народний депутат Грязєв, фракція комуністів.
ХОЛОД Б.І ... що стосується програмного наповнення і нечіткого або там, як ви говорите, з брехнею. То Національна рада при видачі ліцензії або при заслуховуванні контрольно-аналітичного відділу, коли стосується змістовної частини, ми обов'язково звертаємо - у відповідності з ліцензією іде мовлення чи невідповідності, в тому числі і ці питання. То вони на контролі в Національній раді. Інколи вдається прийняти рішення узгоджене, а інколи і не приходиться прийняти, тому що різні причини в цьому є.
ГОЛОВА. Народний депутат Грязєв. А, Грачев, вибачте. Будь ласка.
11:26:00
ГРАЧЕВ О.О. Дякую, Володимире Михайловичу.
Борис Іванович і Олександр Миколайович! Скажіть, будь ласка, всім громадянам України: якщо ви не виконуєте Конституцію України, тому що ви не виконуєте постанови Верховної Ради, чи відповідаєте ви займаним посадам? І що вас примушує порушувати, бути преступниками, злочинцями? Будь ласка. (Оплески)
ХОЛОД Б.І. Ну, якщо ви визнаєте, що не відповідає голова Національної ради, то при звіті після першого листопад, можна буде прийняти рішення по цьому питанню.
Щодо порушення або, як ви сказали там, чинного законодавства і взагалі порушника, то є судові органи, можна звернутися і по голові, і по членам Національної ради, по Національній раді поставити в такому разі питання.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я хочу вибачитись за свого колегу, що тут було застосовано слово "злочинці". Я думаю. нам не потрібно це говорити - це перше.
Борис Іванович, перед закінченням скажу: ви кажете, що є суд. Якщо не виконується постанова Верховної Ради, то, очевидно, треба її виконувати і звернутися до суду одночасно так, як і в цьому випадку. Тоді ми скажемо, що ми живемо в демократичному суспільстві. От і все.
Дякую вам, сідайте, будь ласка.
Тимчасово виконуючий обов'язки голови Державного комітету телебачення, радіомовлення України Анатолій Леонідович Мураховський. Будь ласка
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л.
Доброго дня!
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
Дозвольте поінформувати вас про хід висвітлення четвертої сесії Верховної Ради Четвертого скликання і про хід виконання постанови.
На виконання постанови Верховної Ради від третього липня 2003 року про порядок висвітлення роботи четвертої сесії Верховної Ради України Четвертого скликання відповідно до вимог закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації Державним комітетом телебачення та радіомовлення України з метою більш широкого і повного інформування громадян України про діяльність єдиного законодавчого органу здійснено наступні заходи.
Державний комітет відповідно до покладених на нього завдань і повноважень, а вони визначені відповідними документами, здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльністю державних засобів масової інформації. Функція розміщення державного замовлення на висвітлення діяльності органів державної влади закріплена у відповідності до Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення... за Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.
У зв'язку з цим наш комітет звернувся до Національної ради із пропозицією розмістити державне замовлення на висвітлення роботи четвертої сесії Верховної Ради України Четвертого скликання у порядку і обсягах, визначених зазначеною постановою на каналах національної телекомпанії, національної радіокомпанії України та інших телерадіоорганізацій України.
У свою чергу ми також дали рекомендації відповідним керівникам працювати по укладанню цього державного контракту.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" забезпечено трансляцію у прямому ефірі на Першому каналі Українського телебачення і першому каналі Українського радіо відкриття четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.
Дозвольте, шановні народні депутати, позначити певні проблеми, які виявилися у ході виконання постанови Верховної Ради.
Хотілось би зазначити, що Постанова Верховної Ради щодо висвітлення четвертої сесії Верховної Ради четвертого скликання визначає час, форму, жанри передач, які мають транслювати Національна телекомпаніята Національна радіокомпанія України. Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державного влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації в Україні" визначає, що обсяги державного замовлення Національній телекомпанії та Національній радіокомпанії становлять 3 відсотки від річного обсягу часу загальнонаціонального каналу, на якому здійснюється мовлення.
Хотілося б, щоб ми також знали, що постанова чинна, вона спонукає до суттєвого, у декілька разів збільшення цього відсоткового показника. Сьогодні державний контракт на висвітлення діяльності парламенту укладається між Верховною Радою та телерадіоорганізацією "Рада". Роль і місце Національної телекомпанії у цьому контракті не визначені.
Телерадіоорганізація "Рада", яка, по суті, є виконавцем державного замовлення, продукує ефірну програму, яку повинна транслювати Національна телекомпанія. Така взаємодія суб'єктів інформаційної діяльності містить ознаки суборенди каналу, що заборонено Законом України "Про телебачення і радіомовлення".
На жаль, попри існування великої кількості законодавчих актів, які регулюють діяльність телерадіоорганізацій, не виписано чіткого механізму розміщення державного замовлення на висвітлення роботи органів державної влади. Це створює певні правові колізії, істотно ускладнює роботу з висвітленням діяльності парламенту. І, з свого боку, дозвольте звернутися до вас з проханням допомогти усунути ці суперечності.
Національна радіокомпанія України на підставі договору з дирекцією телерадіопрограм Управління справами Верховної Ради здійснює пряму трансляцію пленарних засідань Верховної Ради у вівторок, четвер з 10-ї до 18-ї години, в середу, п'ятницю з 10-ї по 14-ту, а також забезпечує трансляцію в прямому ефірі щотижневих сорокап'ятихвилинних тематичних передач, зокрема, "Депутатський тиждень".
За участю в них на пропорційній основі представників депутатських фракцій і груп, позафракційних народних депутатів згідно з планом-графіком їх виступів, підготовлених Апаратом Верховної Ради України і погодженим з керівниками депутатських фракцій та груп.
Крім того, щодня в інформаційних програмах звучать виступи, інтерв'ю, коментарі народних депутатів.
Підсумовуючи дозвольте сказати, що Державний комітет телебачення та радіомовлення України в межах своєї компетенції і надалі здійснюватиме заходи щодо чіткого додержання законодавства стосовно висвітлення діяльності парламенту та інших органів державної влади України. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. На запитання запишіться. На табло прізвища народних депутатів, що записались, висвітліть. Микола Томенко, фракція "Наша Україна".
11:34:07
ТОМЕНКО М.В.
Прошу передати слово моєму колезі Володимиру Яворівському.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
11:34:15
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, "Наша Україна".
Шановний колего, я шаную вас як людину, як земляка. Але, скажіть, будь ласка, чи аналізували ви листи і скільки цих листів, які пишуть люди з приводу гвалтівного, абсолютно ні чим не обгрунтованого закриття програми на радіо "20 хвилин з Володимиром Яворівським"? Скільки ви отримали листів і як ви на них реагуєте? Дякую.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Дякую за запитання.
Шановний Володимире Олександровичу, такі листи розглядаються в першу чергу керівництвом Національної радіокомпанії України. Згадаймо останні парламентські слухання, присвячені свободі слова, які проходили в цій залі. Державний комітет не здійснює управління державними телерадіоорганізаціями у відповідності до чинного законодавства, а лише координує їхню діяльність.
І ми намагаємося діяти в межах визначених нам повноважень, не допускаючи втручання в програмну політику наших суб'єктів інформаційної діяльності. Дякую.
2003.10.05 | Володимир
Re: Продовження. Як медведЧМОвці ДУРЯТЬ свою ж Верховну зРаду.
ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України".11:35:35
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Вы бываете у нас в сессионном зале и, наверняка, смотрите своих по российскому телевидению, так вот я высказываю свою точку зрения. У нас нескучно в сессионном зале, но когда смотриш передачи вашей программы, просто берет зевота. Неужели нельзя иначе по форме, по содержавнию, построить работу с депутатами.
В ту же очередь я хочу сказать. Как земля за колхозами, так за определенными депутатами так же закреплена ваша компания. Я хотул бы, что бы вы внесли новую струю в работе с депутатами Верховного Совета.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Дякую. Це запитання чи пропозиція?
ГОЛОВА. Валерій Мішура.
11:36:37
МІШУРА В.Д.
Валерій Мішура, фракція комуністів.
Шановний Анатолію Леонідовичу! Ви знаєте, що державні засоби масової інформації існують на податки усіх громадян, підкреслюю. Як ви дивитеся на те, щоб, скажімо, і час ефірний, скажемо, у державних засобах інформації розподілявся відповідно до пропорційного представництва депутатів у Верховній Раді, скажімо, а не просто, одним багато, а іншим менше?
Далі. Як ви дивитеся на те, і як ви відповіли на запитання, скажімо, чим відрізняється інформування від пропаганди, журналіст від пропагандиста?
І, нарешті. Як ви дивитеся на те, що, якщо буде відновлена антикомуністична програма Яворівського, то мені теж дадуть 20 хвилин для програми "Бесіди про комунізм"? Дякую.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Дякую. Стосовно вашого першого запитання. Безперечно, що загальнонаціональний перший канал мусить забезпечити найбільш об'єктивне висвітлення роботи вищого законодавчого органу держави, і тут є абсолютно слушні зауваження аби відповідно формувати програмну політику з цього приводу.
Стосовно вашого запитання чим відрізняється журналіст від пропагандиста.
На жаль, сьогодні, дивлячись з якого боку дивитися. Можна і не побачити ці відмінності. А можна згадати того, хто нас навчав партійній журналістики, коли говорили, що газета - не тільки колективний пропагандист і агітатор, а також колективний організатор. Єдине, що, на жаль, сьогодні ця процесія не враховує деяких ну раритетних вимог, які до неї вимагаються: правдивість, чіткість, це точність, об'єктивність. І тут безперечно місія цієї........ сьогодні надзвичайно велика у нашому суспільстві. Спасибі.
ГОЛОВА. Зінченко, будь ласка.
11:38:54
ЗІНЧЕНКО О.О.
Шановний Анатолій Леонідович, у мене є одне питання. 4 роки ми чуємо розмови про суборенду і це палочка-виручалочка, за яку завжди зачіпалося будь-яке керівництво для того, щоб не виконувати постанову Верховної Ради. Чи як ви будете реагувати на відповідні дії Верховної Ради, якщо час, який запропонований постановою буде вилучено з трансляційної сітки НТКУ і з концерну РРТ почнеться мовлення компанії, яка буде здійснюватися телерадіокомпанією "Рада", у відповідності з рішенням Національної компанії?
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Ми погоджуємося з цією пропозицією, тобто вона абсолютно є слушною.
ЗІНЧЕНКО О.О. Слушна пропозиція? Ми тоді так і будемо...
ГОЛОВА. Якщо дозволите, ще одне, крім вашим обтічних таких розмов, запитання. Ваша позиція особиста.
Постанова Верховної Ради має виконуватися чи не повинна вона виконуватися? І чи ваша точка зору особиста збігається з позицією голови комітету, бо я мав з ним розмову, він стоїть на тому, що постанова повинна виконуватися. Ви зараз ведете мову про суборенду. Тільки коротко, будь ласка.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Шановний Володимире Михайловичу, моя точка зору, що все, що приймається в цій залі, мусить виконуватися.
ГОЛОВА. Я зрозумів. А оскільки ви не забезпечуєте контролю, значить тоді ви погано працюєте. Сідайте. будь ласка.
2003.10.05 | Володимир
Re: Продовження. Як медведЧМОвці ДУРЯТЬ свою ж Верховну зРаду.
ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України".11:35:35
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Вы бываете у нас в сессионном зале и, наверняка, смотрите своих по российскому телевидению, так вот я высказываю свою точку зрения. У нас нескучно в сессионном зале, но когда смотриш передачи вашей программы, просто берет зевота. Неужели нельзя иначе по форме, по содержавнию, построить работу с депутатами.
В ту же очередь я хочу сказать. Как земля за колхозами, так за определенными депутатами так же закреплена ваша компания. Я хотул бы, что бы вы внесли новую струю в работе с депутатами Верховного Совета.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Дякую. Це запитання чи пропозиція?
ГОЛОВА. Валерій Мішура.
11:36:37
МІШУРА В.Д.
Валерій Мішура, фракція комуністів.
Шановний Анатолію Леонідовичу! Ви знаєте, що державні засоби масової інформації існують на податки усіх громадян, підкреслюю. Як ви дивитеся на те, щоб, скажімо, і час ефірний, скажемо, у державних засобах інформації розподілявся відповідно до пропорційного представництва депутатів у Верховній Раді, скажімо, а не просто, одним багато, а іншим менше?
Далі. Як ви дивитеся на те, і як ви відповіли на запитання, скажімо, чим відрізняється інформування від пропаганди, журналіст від пропагандиста?
І, нарешті. Як ви дивитеся на те, що, якщо буде відновлена антикомуністична програма Яворівського, то мені теж дадуть 20 хвилин для програми "Бесіди про комунізм"? Дякую.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Дякую. Стосовно вашого першого запитання. Безперечно, що загальнонаціональний перший канал мусить забезпечити найбільш об'єктивне висвітлення роботи вищого законодавчого органу держави, і тут є абсолютно слушні зауваження аби відповідно формувати програмну політику з цього приводу.
Стосовно вашого запитання чим відрізняється журналіст від пропагандиста.
На жаль, сьогодні, дивлячись з якого боку дивитися. Можна і не побачити ці відмінності. А можна згадати того, хто нас навчав партійній журналістики, коли говорили, що газета - не тільки колективний пропагандист і агітатор, а також колективний організатор. Єдине, що, на жаль, сьогодні ця процесія не враховує деяких ну раритетних вимог, які до неї вимагаються: правдивість, чіткість, це точність, об'єктивність. І тут безперечно місія цієї........ сьогодні надзвичайно велика у нашому суспільстві. Спасибі.
ГОЛОВА. Зінченко, будь ласка.
11:38:54
ЗІНЧЕНКО О.О.
Шановний Анатолій Леонідович, у мене є одне питання. 4 роки ми чуємо розмови про суборенду і це палочка-виручалочка, за яку завжди зачіпалося будь-яке керівництво для того, щоб не виконувати постанову Верховної Ради. Чи як ви будете реагувати на відповідні дії Верховної Ради, якщо час, який запропонований постановою буде вилучено з трансляційної сітки НТКУ і з концерну РРТ почнеться мовлення компанії, яка буде здійснюватися телерадіокомпанією "Рада", у відповідності з рішенням Національної компанії?
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Ми погоджуємося з цією пропозицією, тобто вона абсолютно є слушною.
ЗІНЧЕНКО О.О. Слушна пропозиція? Ми тоді так і будемо...
ГОЛОВА. Якщо дозволите, ще одне, крім вашим обтічних таких розмов, запитання. Ваша позиція особиста.
Постанова Верховної Ради має виконуватися чи не повинна вона виконуватися? І чи ваша точка зору особиста збігається з позицією голови комітету, бо я мав з ним розмову, він стоїть на тому, що постанова повинна виконуватися. Ви зараз ведете мову про суборенду. Тільки коротко, будь ласка.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Шановний Володимире Михайловичу, моя точка зору, що все, що приймається в цій залі, мусить виконуватися.
ГОЛОВА. Я зрозумів. А оскільки ви не забезпечуєте контролю, значить тоді ви погано працюєте.
2003.10.05 | Володимир
Томенко про 4 гілки влади на чолі з СДПУ(о), тобто ЗМІ.
ГОЛОВА. Голова комітету Микола Томенко, будь ласка.11:40:43
ТОМЕНКО М.В.
Микола Томенко.
Шановні колеги, я кілька аспектів, про які тут не говорили, торкнуся і почну з такої непопулярної речі, яка називається етика. Ми почули три виступи, які, очевидно, однією людиною писалися, тому що там одне і теж саме. І як тільки ми починаємо обговорення, щойно Олександр Миколайович уже Савенко пішов Медведчуку доповідати, що обговорення нормально пройшло. Так ніби з точки зору етики треба було послухати, що Верховна Рада думає з цього питання.
Так от, з точки зору етики відбулася вперше в історії взаємини парламенту і Національної телекомпанії, річ, яку дуже тяжко пояснити. Значить, постанова не тільки не виконується, а Національна телекомпанія взяла назву повністю нашої програми, Верховної Ради. І тут журналісти ходять з мікрофон і представляються, і депутати розуміють, що це наша програма взагалі-то відбувається. Це абсолютно інша програма з абсолютно іншою логікою і концепцією, значить, яка нібито висвітлює діяльність Верховної Ради. На мою думку, ця ситуація не лише правова, вона етична, і ми мусимо у якійсь спосіб на неї реагувати.
Пам'ятаєте, на попередньому обговоренні ми тут слухали про різні цифри. Я замовив моніторинг, щоб подивитися, як висвітлювалася діяльність Верховної Ради протягом останнього тижня. Тут нам говорили про те, як депутати не злазять з екрану під час новин українських української програми. Так от, за останній тиждень у нас ситуація виглядає таким чином. Я зрозумів, що у нас є чотири структури, чотири гілки влади: перша гілка - це Президент, друга - уряд, третя - це Верховна Рада, а четверта - це СДПУ. Тому що по кількості висвітлення Президент - на першому, СДПУ - на другому, уряд - на третьому, а парламент в цілому на четвертому місці йде.
Значить, більше того, от останні дні взагалі дивна ситуація трапилася, що кількість прямих синхронів Сергія Медведчука зрівнялося з Леонідом Кучмою. Тобто я розумію, звичайно, ну, Сергій Медведчук все-таки брат тільки глави Адміністрації Президента, але така кількість прямих цитат, які ми чули протягом останніх двох днів, може журналісти просто переплутали, прізвище однакове. Але якщо ми говоримо про цифри, я готовий так само з цифрами на руках говорити про те, що на сьогоднішній день в інформаційній політиці України немає не те, щоб стандартів Ради Європи, немає елементарного виконання тих норм Закону про телебачення і радіомовлення, які вже прийняті. Нічого не треба приймати. Є право на відповідь, на спростування, право рівного висвітлення всіх, як і записано в діючому Законі про телебачення і радіомовлення.
Тому коли ми говоримо і оперуємо якимись цифрами, звичайно, ми мусимо говорити про реальні цифри. Тепер про конфлікт між Верховною Радою, Національною телекомпанією з приводу фінансів.
Я хочу офіційно заявити, що Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації не затвердив бюджет Національної телекомпанії по одній причині. І очевидно сьогодні на своєму засіданні теж не затвердить, і буде звертатися до Бюджетного комітету поки що зупинити вирішення цієї проблеми. Оскільки цифри, які нам принесли пізно вечором вчора, це цифри, знаєте, такі для ідіотів. Там немає статті: скільки заробляє Національна телекомпанія від реклами, там немає цифри, скільки заробляє Національна телекомпанія від оренди. І ми готові зараз невідкладно зараз запропонувати слідчу комісію, щоб разом із страйккомом журналістів, які є заручниками там, бо копійки отримують. Заручниками, тому що гроші десь зникають. Ніхто не знає де гроші. Коли нам сьогодні керівник Національної телекомпанії каже, що дайте 115 мільйонів. А куди ви дінете ці 115 мільйонів? Люди отримають ті, які страйкують, гроші?
Так от ми перевіримо разом із страйккомом зараз, хто орендує приміщення. Тому що преса що пише? Преса пише: "Один плюс один" - два поверхи, Оксана Марченко - один поверх і так далі. Може давайте захистимо тих простих журналістів, які там працюють, а тоді будемо говорити про фінансування. І дамо таке фінансування, щоб канал був дійсно достойний, щоб люди працювали достойно і робили там достойні програми.
А не лякайте приватизацією. Приватизація відбулася. Канал приватизували кілька людей, які сидять в Адміністрації Президента і сидять у вас там, і які ділять гроші, і по одному документу пишуть кого показати. Якщо Голова Верховної Ради заборонений на Національній телекомпанії, не опозиція, Голова Верховної Ради. Про нього можна казати або критично, або нічого не казати. Коли всі події у Верховній Раді коментують дві-три людини. То про що ми говоримо тут? Яке висвітлення?
Тому позиція нашого комітету є абсолютно однозначна. На сьогоднішній день ми повинні поставити питання не про висвітлення, а про долю Національною телекомпанії. Значить, ми повинні створити слідчу комісію, повинні зустрітись з журналістським колективом, повинні подивитися, в якому стані знаходиться там фінансовий стан і так далі і приймати рішення - не просто мінять чи не мінять президента Національної телекомпанії, ну, прийшов один представник Адміністрації Президента, буде інший, а змінити статус Національної телекомпанії, чітко поставити під парламентський контроль роботу там, і тоді, я думаю, не буде соромно нам слухати такі виступи сьогодні і не соромно дивитися Перший національний. Дякую.
2003.10.05 | Володимир
Продовження. ПРОГРЕСИВНІ депутати ВР про "наші" так звані "ЗМІ".
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.Ми домовились, що запитання до голови комітету не будемо ставити, а перейдемо до обговорення. Переходимо до обговорення. У нас 15 хвилин залишилось часу. Зараз подивимся, хто записався, шановні колеги. Так, записані на виступи з трибуни, висвітліть, будь ласка, Юрій Артеменко, фракція "Наша Україна". Підготуватися Яворівському.
11:46:28
АРТЕМЕНКО Ю.А. Дякую.
Сьогодні історичний момент - ми з Яворівським нарешті обійшли Кармазіна, він вперше не виступає першим з трибуни. Спасибі, Юрій Анатолійович.
Шановні колеги, не секрет для нас, що ті, хто забороняє зараз прямий ефір, намагаються не надати можливості громадянам України побачити ту гірку реальність, яка є, і намагаються зробити, скажімо, тих найчесніших журналістів - піховшиків, долганових - єдиними носіями правди, яка є. І підтвердженням цього є сьогоднішні виступи, і темники, і ця юридична еквілібристика - держзамовлення чи не держзамовлення того ж пана Савенка. До речі, я вчора дивився "Інтернет", мене здивувала заява, яка, я не знаю, чи відповідає вона дійсності, але слова Савенка про те, що доки він буде керівником Національної телерадіокомпанії, прямих ефірів не буде. Ви знаєте, мене це дуже здивувало.
Я розумію так, що ми сьогодні обговорюємо той факт цензури - прямої цензури, але в іншій формі. І я не буду вдаватися в аналіз правових норм, які виникають між Верховною Радою та Національною телекомпанією, хоча би через кілька причин: по-перше, бо це питання є, на мій погляд, об'єктом Книги Гінеса, як саме найабсурдніше рішення державних чиновників. По-друге, це - предмет для розгляду Генеральної прокуратури в частині зловживання службовим становищем або владою. І по-третє, я дістав минулорічний коментар відомого українського адвоката, я цитую: " Поки що можна скільки завгодно зазирати в словники, копирсатися в прецедентах Європейського суду з прав людини, але якщо голова Адміністрації Президента України Медведчук оголосить, що цензури в Україні немає, кожний, хто заперечить це, вимушений буде спочатку пояснити головному юристу країни, а що це така цензура?
У цю гру з неминучою необхідністю будуть включені Міністерство юстиції, топ-менеджери ЗМІ, харизматичні лідери, врешті, Конституційний Суд, і процес цей, подібно до інших процесів, буде приречений на таку, як потрібно, тривалість.
І ви знаєте, я подивився вчора телебачення, адвокат цей як в воду дивився, бо за вчорашню інформацію інформагенств профспілкові лідери Національної телекомпанії звертаються до президента України з проханням звернутися до Конституційного суду за роз'ясненням порядку висвітлення сесії Верховної Ради, роботи Верховної Ради.
Я не дивуюсь Лєшику і Долганову, які протягом кількох років намагалися шляхом припинення трансляції сесії, фактично, цензурувати найвищий законодавчий орган. Тоді так було модно і тоді президент мав бути сильним.
Але я не розумію нинішнього президента Національної телекомпанії. Вибачте, президент забув про зарплати, про пенсії, про добробут і намагається збільшити повноваження Верховної Ради, посилити роль парламентаризму, будувати європейську систему влади. І українське суспільство протягом кількох місяців обговорює таке надважливе питання, які ще повноваження передати парламенту? А пан Савенко всупереч реформістській логіці Президента обрізає повноваження парламенту, обрізає бажаний парламентаризм.
ГОЛОВА. Так, дякую, час вичерпаний.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Тому у мене є от тільки пропозиція одна: давайте, по-перше, приймемо цю постанову, те, що казав Володимир Михайлович, сьогодні зробимо її ще більш жорсткішою, звернемося до Генеральної прокуратури з проханням розглянути і приймемо законопроект про обрання керівників Національної телерадіокомпанії. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
11:50:11
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворів, Жовква, Львівщина.
Я не знаю, чи всі читали, а мабуть, ті, хто нас слухає, то точно не читали блискучу аналітичну статтю Дмитра Видріна у газеті "Дзеркало тижня", там є одне дивовижне місце, він пише про Президента, вся стаття Президенту присвячена: "Він виявився (Президент тобто) сильнішим від етики, моральності, релігійних заповідей і суспільних табу і в цьому плані створив, справді, власну епоху. Але у являю, як важко йому визнавати, що є дещо сильніше за нього - це час, час, у наслідок абсолютного диктату якого, все має початок і все має кінець". Я думаю, це - вирок.
Давайте трішки піднімемся над цією темою. Ми прекрасно розуміємо, що суть не просто в тому: висвітлюють Верховну Раду, не висвітлюють. Ми це все знаємо і розуміємо.
Мені важко говорити, тому що я Олександра Савенка знаю, знаю давно. Коли він прийшов перший раз, це було щось таке, трошки смішне, трошки трагічне. Олександре, другий твій прихід уже комічний. Невже ви цього не розумієте?
Колись Яковченко, блискучий актор, серед зими вийшов із спектаклю, холодно було, і прийшов до Дальського. Дальський в досі і в шапці, а цей в потертому пальтечку скаче на одній нозі. І його питає щось там Дальський, значить там: "Давай поговорим, Коля". А це каже: "Поговорим летом, поговорим летом".
Сашуню, ти журналіст, "поговорим летом" з тобою. Як ти в очі будеш дивитися і своїм журналістам, і всім?
Був Долганов. Вони виконували. А цей ще й старається страшенно, ще страшенно старається догодити. Кому? У що переведено наше телебачення, Перший канал? У провінційний канальчик, де миготять ті самі жирні обличчя новобранців есдеків і таке інше. Що ж ми робимо?
Ще одне, про що мушу сказати, що болить мене і пече. Ви виховали, ви виховали ціле покоління покрутів-журналістів, гнучкошиєнків. Вони всі дуже талановиті люди, але ви їх заганяєте у куток. Вони ж отримують жалюгідні копійки!
Тут уже Микола Томенко згадував, і я його цілковито в цьому підтримую. Колись Жириновський сказав блискучу фразу, що вплив жінок на політику серед дня набагато менший, ніж увечері. То поясніть мені, будь ласка, чому Оксана Марченко займає фактично весь поверх. Чому інші журналісти ледве животіють, отримуючи жалюгідні копійки? Це в той час, коли ми знаємо як процвітає корупція.
Я за те, я підтримую ще раз, Володимире Михайловичу, я вам вдячний за те, що ви сьогодні зайняли позицію парламенту, не свою чи ще якусь, а позицію парламенту. Що з нами роблять чиновнички, Адміністрація Президента!
Я ще раз хочу сказати, ми вистоїмо це, ми витримаємо.
Я закінчую. Валері просто відповім. Валеро, ми колеги з тобою. Ти сьогодні говориш про те, що от, там Яворівського, і твою закриють. Якщо відкриють програму після президентських виборів, а її відкриють, першу я присвячу тобі - що ти зробив для України, мову, незалежність її, добре?
2003.10.05 | Володимир
Re: Продовження. ПРОГРЕСИВНІ депутати ВР про "наші" так звані "ЗМІ".
Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Треба порадитися. 12-та година. Чи будемо робити перерву, чи будемо...
(Ш у м у з а л і)
Перерва, так? Тоді давайте перерва. Ми поновимо наше завсідання о 12.30. Виступаючий Юрій Кармазін.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я оголосив Кармазіна, і Кармазін виступає з нашого питання, а потім повернемося до заяви.
12:33:03
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".
Шановні народні депутати, шановний народе України той, якому не глушать, можливо, чи хто почує наш виступ зараз. Якраз тих фракцій, які просять перерву, хочуть зірвати засідання, їх якраз у залі немає. Є по одному представнику, це не значить, тому ви не зобов'язані зараз надавати перерву.
Я хотів сказати, сьогодні говорили про невиконання постанови Верховної Ради. Практично всі виступаючі говорили про це. Я ж хочу наголосити на іншому, не виконувалася не постанова Верховної Ради України, не виконувалися вимоги статті 15 Закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації, де написано, що державні аудіовізуальні засоби масової інформації загальнодержавного рівня зобов'язані оперативно забезпечити у межах державного замовлення поширення таких телерадіопередач. І тут ідеться по постановах на кожну поточну сесію Верховної Ради по постановах, якщо прийнято визначено окремою постановою Верховної Ради України. Таким чином не виконувалася 15 стаття цього закону, не виконувалася постанова. Я запитую, де був Генеральний прокурор Піскун? Знову їздив десь, міжнародним досвідом ділився. А він мав наглядати за законом.
Тепер до пана Савенка. Шановний пане Савенко, шановний пане Холод, я бачу, що їх немає, але мають бути, прочитають, послухають. Шановні панове! Принаймні ваші місця пустуючі! Ось переді мною розклад засідання передач Першого національного каналу. Часний канал "Альтернатива" належить СДПУ(о), авторська передача Оксани Марченко також належить теж СДПУ(о), "Саме той" - це ж приватна компанія "Гравіс" дає, дає на умовах оренди. А ми? Так що ж ми говоримо. Сьогодні тут Савенко назвав три прізвища трьох депутатів - Гмирі, Кендзьора і Ключковського. Нікому із них, виявляється в програмі "Саме той" вони не були. Із дев'яти прізвищ ще і Асадчев теж не був. Чотири прізвища. Тобто 40 відсотків брехні прозвучало з трибуни.
Так от, шановні друзі, я хотів вам сказати як голова Партії захисників Вітчизни. Відбувся з'їзд Партії захисників Вітчизни 24 серпня. Про це УТ-1 не повідомило. Зате про те, що виключили Олександра Зінченка з партії СДПУ нуль чомусь повідомили всим, по всій державі, на всих каналах і УТ-1 першою новиною подав. Скажіть мені, будь ласка, де рівність партій, Борисе Івановичу. Я голова Партії захисників Вітчизни. Ви не дає повідомлення про з'їзд моєї партії, а про виключення з членів партії Олександра Зінченка даєте першим повідомленням. Що зробив би Конгрес Сполучених Штатів? Припинив би фінансування всіх організацій, які написані в постанові. І я закликаю вас припинити фінансування всіх, кого написано, - Національної ради з питань телебачення, Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, Національної телекомпанії і зобов'язати їх зробити так, щоб, раніше глушилася "Свобода" і "Бі-бі-сі", а зараз глушиться сесія Верховної Ради.
І куди ділися щоденники Верховної Ради? Для чого їх міняти сурогатом? У нас же наші фахівці зробили класні щоденники, абсолютно аполітичні щоденники! Честь їм і хвала за це! А ви їх викинули з ефіру тільки за об'єктивність.
Я хочу нагадати статтю 15 Конституції: жодна ідеологія не може визнаватися державою, як обов'язкова, цензура заборонена. Побійтесь Бога! Замість нульової партії прийдуть нормальні партії і тоді вам згадають, яку ви виконували лінію. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Павловський. Будь ласка.
12:37:26
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко, Хмельниччина.
Шановні колеги, я хочу такий загальний, що ми сьогодні обговорюємо, загальні риси відмітити. От у своєму виступі Савенко Олександр Миколайович сказав, що ми працюємо на суспільство. Але тут треба уточнити, тому що громадянське суспільство має дві складових: широкі верства населення і владу. Так от, якщо засоби масової інформації відображають інтереси широких верств населення, це демократичне суспільство; якщо засоби масової інформації відображають інтереси влади, це диктаторський режим.
Тому виходячи з того, що було сказано, ми сьогодні маємо: засоби інформації пропагують, несуть в суспільство диктатуру, стверджують її. Більше того, все негативне, що виробили диктаторські режими, вони впитали. От Гебельс колись вчив: треба в засобах масової інформації двадцять раз повторити нісенітницю і на двадцять перший раз всі повірять. Так і роблять.
От дивіться, чим же дурніше буде сказано, тим частіше повторюється.
І дивіться, хто, ми говорили... З іншого боку про цензуру кажуть, а немає цензора, немає штатної одиниці - цензора, то і нема цензури. То нащо оцей дешевий цензор, коли високооплачуваний адміністратор, починаючи з самого верху Адміністрації Президента? Це ж є цензори.
Тому що цензура - це така система організації інформаційної діяльності у суспільстві, коли до широких верств населення доводиться лише та інформація, яка влаштовує владу. Той, хто може сказати правду, він не повинне бути в засобах масової інформації, і про це сьогодні казали.
Так що бачимо, ми під фразеологією демократичною, оце є подвійна мораль, мораль, яка стверджує диктатуру. Тому єдине джерело сьогодні демократії, погане чи яке, але єдине джерело - це Верховна Рада, тому треба її не висвітлювати. Тобто все, що зараз робиться...
Ну, а відносно того, що каже пан Савенко, от, немає постанови Кабміну! Так є закон. Постанова Кабміну - це тільки підзаконний акт. І тому якби ви були, дійсно, нормальним журналістом, а не конформістом, то ви, дійсно, знайшли б спосіб, як це використати.
І з іншого боку, мене дивує те, що ми почали говорити про висвітлення Верховної Ради, коли ще було тепло. Сьогодні вже - осінні холода, і Холод Борис Іванович не може нічого зробити, щоб внести потепління в відносинах Верховної Ради і телерадіокомпанії Національної.
Тому, шановні ми повинні зробити висновки, і якщо ми, дійсно, боремося за демократію, ми повинні починати стверджувати це із наведення порядку в засобах масової інформації. Дякую за увагу.
2003.10.05 | Володимир
Як ДУРЯТЬ Верховну Раду (без цензора лохів; продовження)
ГОЛОВА. Слово для звіту має голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Борис Іванович Холод. Борисе Івановичу, ви розкажіть, як виконується ваш припис. Ви ж там сказали, що буде покарання, якщо не буде виконуватись постанова про висвітлення, то як ви її реалізуєте? Будь ласка.ХОЛОД Б.І. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
ГОЛОВА. Одну хвилинку. Припиніть, будь ласка.
Олександр Миколайович Савенко! Будь ласка, пройдіть туди. Я прошу вас! Я вас прошу: давайте, шановні колеги, будемо слухати. Що ви там міждусобойчик утворили, допит чините людині? Хай відпочиває.
Будь ласка. Вибачте, Борис Іванович.
ХОЛОД Б.І. Що стосується виконання Національною радою постанови Верховної Ради від 3 липня 2003 року.
Дійсно, Національній раді було записано перший пункт: відповідно до вимог законів України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації, про поставки продукції для державних потреб забезпечити розміщення державного замовлення на висвітлення роботи четвертої сесії на каналах Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії та інших телеорганізаціях України.
І пункт восьмий. З метою ширшого та якіснішого висвітлення діяльності парламенту зобов’язати Керівника Апарату Верховної Ради України організувати підготовку відповідних документів для створення супутниково-кабельного парламентського телеканалу. Звернутися до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про ліцензування мовника, уповноваженого висвітлювати діяльність Верховної Ради України на цьому каналі.
По першому пункту Національна рада 23 липня поточного року прийняла рішення на виконання вимог законів, які указуються в постанові, і самої постанови Верховної Ради Національна рада вирішила рекомендувати керівництву Національної телекомпанії України та Національній радіокомпанії України укласти угоди на державне замовлення з висвітлення четвертої сесії.
Після укладання угоди надати Національній раді документи для контролю за їх виконанням і контроль за виконанням цього рішення покласти на Першого заступника Голови Національної ради Віктора Івановича Понеділка і керівників структурних підрозділів.
Що стосується виконання в цілому. Шановні народні депутати, щорічно, коли приймається постанова Верховної Ради про висвітлення, Національна рада один-два рази обов'язково розглядає це питання, тому що чинним законодавством не зовсім узгоджені ті норми, які повинні бути на висвітлення і на замовлення.
У законі про Національну раду, дійсно, пунктом другим записано, про Національну раду записано, що Національна рада розміщує державне замовлення на висвітлення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно із законом України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади і іншим законодавствам.
І ми щорічно організаційно виконуємо постанову Верховної Ради і організаційно забезпечуємо у телекомпанії національній і у радіокомпанії розміщення державного замовлення.
Але тільки організаційно. Тому що фінансово, і, так би мовити, юридично ми не можемо розміщувати, тому що ми для цього коштів не виділяється у Національній раді. Я розумію, про що йде мова зараз, і, звичайно, з того рішення, яке ми прийняли, можна приймати і потрібно приймати рішення Національною телекомпанією і Національною радіокомпанією щодо укладання угоди між телерадіокомпанією Верховної Ради і Національною телекомпанією і радіокомпанією, і для цього підстави є: постанова Верховної Ради і рішення Національної ради.
Ми з цього приводу у вересні місяці, коли вже почалося засідання Верховної Ради цього скликання, підготували питання щодо повторного розгляду на засіданні Національної ради. У зв'язку з відсутністю кворуму на засіданні Національної ради 5 числа ( не було трьох члені Національної ради, ми провели нараду з цього приводу. 8 числа, коли вже зібралися на засідання Національної ради щодо приймання, то після ротації двох членів Національної ради від Президента і відсутності відповідального секретаря, звичайно, ми не могли прийняти у повному обсязі рішення Національної ради.
Після сьогоднішнього розгляду, я думаю, що ми в змозі будемо поставити питання на засідання Національної ради і прийняти таким чином узгоджене рішення, щоб воно стосувалося більше конкретики у цьому виконанні.
Шановний Володимире Михайловичу і шановні народні депутати! У зв'язку з тим, що говорив і пан Савенко, і буде говорити, мабуть, і Комітет телебачення і радіомовлення, Національна рада вносимо конкретні пропозиції щодо подальшої організаційної і правової основи для прийняття таких рішень і обов'язкового висвітлення.
Перше. Висвітлення роботи чергової сесії Верховної Ради відбувається у відповідності із постановою Верховної Ради, яке приймається у кінці сесії попереднього скликання ( ми пропонуємо). Це дасть можливість телеорганізаціям задіяним у висвітленні підготуватися організаційно і фінансово та почати нормальну роботу з моменту відкриття сесії.
2003.10.04 | YZ
Камсамоль-цы-ы-ы --- дабраволь-цы-ы-ы-ы!!!..
В начале перестройки комсомол направил его в журналистику. Но не писать, а проверять как пишут другие. Зинченко работал цензором в популярной газете "Комсомольская правда", а затем в телепрограмме "Взгляд". ..."Николай Янович, ну, давайте, в конце концов, как-то в паре все это делать. Вы наехали формально, а потом, значит, отъехали. Ничего хорошего не произошло. Надо если уже наезжать, то наезжать..."
Предложение Кучме об ужесточении борьбы с оппозиционными СМИ.
ЗИНЧЕНКО: Есть несколько таких уже набежавших проблем и пару более серьезных, если будет время, потом обсудим. Из набежавших - это две даты: 6 июня - день журналистов, и я бы внес предложение попробовать инициировать, вы знаете, проблема свободы слова, журналисты и так далее. Все время она катится, весь этот мир от американцев, да кому не лень там все.
КУЧМА: Самое страшное, что мы сейчас больше (слово неразборчиво - Ред.), чем они там. (Кучма считает, что в Украине большая свобода слова, чем на Западе! - Ред.).
ЗИНЧЕНКО: Совершенно верно.
КУЧМА: Я ж в десятку как попал тех этих самих (В 2000 году одна из международных правозащитных организаций включила Кучму в десятку "врагов прессы" во всем мире - Ред.). Я ж знаю, что работала там же украинка одна, которая является там координатором, блядь. Платят деньги, записывает и все. (И тут заговор - Ред.).
ЗИНЧЕНКО: Я не знаю, если будет возможность переговорить с главой администрации (имеется в виду львовская областная администрация - Ред.), вообще чего-то они там стали рекордсменами по наездам на печать. Там прикрыли "Наше радио", там этот скандал с "Экспрессом", причем, газета 350 тысяч экземпляров. Ну, а сейчас еще за "Вильну Украину", вот вчера они наехали на "Вильну Украину". Ну, я так думаю, что они не понимают одну вещь: если они хотят наезжать на свободу, значит, "Сельские вести" вот это, "Киевпост" это (Зинченко называет оппозиционные издания - Ред.). Есть же другой метод, есть же экономические совершенно рычаги. Поднимите там аренду в два раза, поднимите еще, так сказать. (Напоминаем, это говорит на то время глава парламентского комитета по свободе слова - Ред.).
КУЧМА: А то, что по "Сельским вестям" налоговая - это правильно. (Без санкции суда налоговая администрация почти на год блокировала счета этой оппозиционной газеты - Ред.).
ЗИНЧЕНКО: Это правильно!
КУЧМА: Там такой разврат, там же такие грубые нарушения. Нельзя же это дело. (В "Сельских вестях" регулярно появляется критика Кучмы и его окружения - Ред.).
ЗИНЧЕНКО: Я Азарову, ну, когда после всего этого: "Вы знаете, Николай Янович, ну, давайте, в конце концов, как-то в паре все это делать. Вы наехали формально, а потом, значит, отъехали. Ничего хорошего не произошло. Надо если уже наезжать, то наезжать..." (Кстати, в качестве вице-спикера Зинченко сейчас продолжает курировать в Верховной Раде вопросы свободы слова - Ред.). Я сказал: "Свобода слова не может же быть до безумия там".
КУЧМА: Конечно, господи.
ЗИНЧЕНКО: И еще один, значит, я все-таки думаю: если мы подумаем над тем, как все-таки презентовать 6 июля, значит, для того, чтобы встретиться неформально, ну, вот перед маем, 6 маем, можно было бы с западными (журналистами - Ред.) встретиться, (два слова неразборчиво) с Клинтоном. Ну, вот такую неформальную беседу провести. Я к чему говорю, вот у меня есть свой, так сказать, опыт. Ира (Геращенко, руководила информационной службой "Интера" - Ред.), значит, чтобы не менять отношения, когда я ее попросил поехать тогда с вами в поездку, она говорит: "Ну, мне так не хочется, я же свободный журналист", и так далее. Прошло, она 15 раз уже с вами ездила. Большего сторонника, чем Ирина в коллективе точно нет (Вскоре Геращенко покинула "Интер" вместе с группой сотрудников - Ред.). Она настолько общается, вот поездки, выступления, реальная работа. Они же видят, кто у нас языком болтает, а у кого реальная работа. Настолько Ирка стала ярым сторонником. И надо как бы попытаться втянуть 6-7 журналистов первой руки вот в такое неформальное личное общение. Что у нас делают властные структуры? Они обычно предлагают встречу перед лекторами. Честно говоря, ни у Кулебы особого авторитета нет, ни у Боденчука нет (журналисты, которые обслуживают президентскую пропаганду - Ред.). Журналисты пишут все равно совершенно по-другому. Значит, если у меня есть там, в коллективе, условно говоря, вот Сафин и Геращенко - два человека. С их мнением потом намного легче...
КУЧМА: Я вчера сказал этому самому, блядь: "Надо прекратить то, что я беру только одну камеру и одного журналиста". (Имеется в виду - в официальные поездки - Ред.). А Ющенко поехал в Америку, взял человек 30 журналистов.
ЗИНЧЕНКО: Ну, там эта Зарудная (пресс-секретарь Ющенко - Ред.) очень серьезно работает, очень серьезно. Она настолько сейчас рвет и мечет, и он так чисто в общественном мнении иногда, ну, просто продвигает свои проекты. Я вот одну вещь не любил: как удалось быстро навязать общественному мнению разделить страну на, условно говоря, Суркис и Медведчук - олигархи и Ющенко. Тимошенко - не олигарх. Ну, в течение одного месяца. (В первую очередь потому, что это соответствует действительности - Ред.).
КУЧМА: Я вчера об этом говорил Медведчуку, говорю: "Ребята, вы недооцениваете. Смотри, как эта команда сработала, это команда Ющенко сработала". Как в "Зеркале недели" по свободе слова собирают журналистов самых, самых оппозиционных - шваль, блядь, извиняюсь, там есть и талантливые журналисты. Ну, какая-то Коробова (известная оппозиционная журналистка - Ред.), черноротая. А грузин там этот.
ЗИНЧЕНКО: Гонгадзе.
КУЧМА: Гонгадзе. Рахманина (известный оппозиционный журналист - Ред), говорят, там уже вытаскивают везде, забирают его оттуда.
ЗИНЧЕНКО: Я с ним еще раз серьезно подумаю. У нас же там есть это, есть Юрчук (известный журналист, перешел в пропрезидентскую прессу - Ред.), которого можно вытащить, есть Рахманин (продолжает работать в "Зеркале недели" - Ред.), которого можно вытащить. Вообще с ними нужно работать спокойно, неформально, и они постепенно изменятся. Можно эту тему провести. Я вообще думаю, что журналистам, если бы можно было чуть-чуть почаще встречи не с первыми лицами. Не нужно встречаться со мной, с Роднянским (продюсер канала "1+1" - Ред.) формально не нужно проводить. Какой бы не был рот такой жесткий у Кондратючки (Кондратюк, известная журналистка, шеф бюро российского ОРТ в Украине - Ред.), но она не позволит выйти за параметры потому, что она все-таки уже введена в командную игру, и всех можно подтащить. Постараться втащить в командную игру, и они будут играть. Это Юля уже не будет, но бог с ней.
КУЧМА: Юля Мостовая (одна из наиболее влиятельных фигур украинской журналистики, заместитель главного редактора "Зеркала недели" - Ред.).
ЗИНЧЕНКО: Да, ну, там близость к Морозу и все эти, да бог с ним. Потом я тоже вот посмотрел, что еще сделать.
Александр Зинченко
Разговор состоялся в мае 2000 года
ЗИНЧЕНКО: Помните, вы мне задавали вопрос там Ющенко, потом Симоненко и так далее. Есть одно размышление: вот сегодня оппозиция, я внимательно анализировал, что удерживает вот это 30% (масштаб коммунистического электората на то время - Ред.) влияния Компартии у нас на сегодня. И как это ни странно, больше удерживает то, что о них не знают. Я оказался на эфире - Симоненко оппонировал в программе "Право выбора", никакой реакции на Симоненко не было. Он слабый, он проигрывает дискуссию, проигрывает дискуссию, проигрывает аргументы.
КУЧМА: Я знаю, что они 24-го числа пригласили Чижа (глава госкомитета по информационной политике - Ред.) с Морозом.
ЗИНЧЕНКО: Да, с Морозом. Пусть они потихонечку, открыв рот им, впадают в процессы всемирного масштаба. Да нет этого всемирного масштаба, они самые обычные люди. Вот я хочу, чтобы не перегнуть, буду внимательно следить, если будут какие-то...
КУЧМА: Тем более Россия всегда подает этого самого главного коммуниста. Он всегда почему-то орет, кричит.
ЗИНЧЕНКО: Шандыбин, совершенно верно. Но он на экранах - и ничего страшного. И уже у Зюганова образ такой рыхлый немножко, он несобранный, выражения подбирает ну, такие, специфические, которые действуют отрицательно. И бывает, что они там коммунисты чуть ли не единственные борцы за власть трудящихся.
КУЧМА: Я согласен. Но только не под тем углом, как мы раскручивали эту самую...
ЗИНЧЕНКО: Витренко. Ну, нет.
КУЧМА: Мы же тогда ее раскрутили.
ЗИНЧЕНКО: Да, но тогда получилось - еле убежали.
КУЧМА: Да, тогда надо было раскрутить ее противоречия с этим самим (Морозом - Ред.).
ЗИНЧЕНКО: Да. Что значит искусственный рейтинг? Вот искусственно держался, потом убрали, и ровно через месяц рухнула. Второй вопрос: это, ну, всегда чувствовали поддержку, Леонид Данилович, огромное вам спасибо, я думаю, что два проекта, которые делаются сегодня, благодаря вам, стал на ноги и сегодня уже серьезный и влиятельный канал. По партии удалось, ну, вы же знаете, что у нас партия всегда, мы с Игорем вкладывали и Гриша с Виктором. Сейчас третий проект, Игорь с ушами, что называется, ушел, значит.
КУЧМА: Сбербанк?
ЗИНЧЕНКО: Сбербанк.
КУЧМА: В партии, я понимаю, что проблемы есть.
ЗИНЧЕНКО: Я сразу, у нас одна проблема. Большого противоречия никогда не было, и нет, мы все-таки очень много, три года вложили для того, чтобы построить структуру. Сегодня 125 тысяч (членов партии - Ред.), организационным строением партии занимаюсь я. Я уже пропахал ...
КУЧМА: Я все время корректно говорю: "Хлопцы, слушай, не стартуйте раньше времени, умерьте пыл". Медведчуку надо быть более корректным в парламенте, в том числе с Плющем (спикером ВР - Ред.), блядь. Не должен забывать, кто есть глава парламента, не лезть на первый канал потому, что это вызывает у того же Плюща, блядь, его аж, колотит, блядь. Приватизировал уже первый канал с Марченко (известная журналистка УТ-1, известна своими отношениями с Медведчуком - Ред.) вместе. Это ж издеваются, это ж есть темы для разговоров, понимаешь? И когда он заставляет, чтобы передавали поздравления лидера социал-демократов участникам войны, ну, не правильно, понимаешь?
ЗИНЧЕНКО: Не правильно.
КУЧМА: У Виктора - вроде ж умный человек, блядь, - а на это блядь не хватает. Какая-то мания, блядь. Уже даже политбюро, а он как Леонид Ильич Брежнев. Такой орган высокий.
ЗИНЧЕНКО: Ну, вот это главное противоречие, которое у нас есть, одно, оно (слово неразборчиво - Ред.) в том, что, знаете, если можно, еще одну минуту. Что вообще получилось? Значит, партия имела свои центральные задачи. Мы стали строить партию на левом центре, т.е. мы должны выиграть генеральное сражение у коммунистов. Постепенно эта задача решается, т.е. мы вместо левого ортодоксального звена собираем левый центр, который займет и вытеснит коммунистов и будет совершенно управляем. Социально защитная функция будет у нас, но она будет совершенно управляема, не ортодоксальна. Теперь, партия уже заняла, 125 тысяч - это серьезная организация. У Виктора сегодня есть явный перекос с тем вот, я абсолютно с вами согласен, фактажем неформального лидера.
Я ему, значит, говорю: "Витя, ты сегодня там третий или второй. (СДПУ(О) постоянно заказывала рейтинги влияния политиков, где ведущие места занимал Медведчук - Ред.). Скажи, у тебя есть возможность куда отступать?" Все. Потому, что если ты передвигаешься с третьего на пятое, это будет всем говорить как катастрофа в партии какая-то. Зачем вообще это третье место? Кому оно нужно? Оно тебе нужно, что у тебя в жизни меняется от того, что ты или третий, или пятый, или седьмой? Ничего абсолютно. Понимание рынка, я прошу прощения, когда у нас последний рейтинг у нас было очень большое, ну, как бы такое, я впервые видел. Я говорю: "Витя, ты делаешь серьезнейшую ошибку". В рейтингах, которые выкинули, идет он третий, значит, восьмой Гриша (Суркис - Ред.).
Остаемся втроем с Витей, он соглашается. Я выхожу, ну, думаю, ну все, убедили, все нормально, поехали дальше. Проходит минут пять, вот это вот срочно, немедленно. Но куда срочно? Что изменится? Поэтому наша тактика всяческая, мы Гришу пытаемся убедить в одном, Игоря (Плужникова - Ред.) я уговорил. Мы с Игорем совместно пришли к этому решению, и пришли к нему. Я говорю: "Игорь, давай так, вот у нас партия нормальная. Значит, я занимаюсь публичной политикой, ты занимаешься бизнесом. Ты уходи больше в бизнес, и не надо тебе больше брать на это. Я буду заниматься публичной политикой для того, что есть какие-то задачи и будем их решать потихоньку, никуда не надо спешить".
КУЧМА: Так во всем мире эти лоббисты в парламенте занимаются политикой, а бизнес он есть бизнес. Поэтому в Закарпатье (вотчина СДПУ(О) - Ред.) довели уже до абсурда, блядь.
ЗИНЧЕНКО: Вот в Закарпатье потому-то я Вите показал следующую схему. Я говорю: "Витя, ты же обрати внимание, задача-то была поставлена правильно: левоцентристская партия, левоцентристская социальная защита. Ну, скажи, где декларация на 6 миллионов?". (Медведчук официально зарегистрировал доход в 6 миллионов гривен - Ред.). У Гриши декларация там вообще мизер.
Сколько вообще можно людей набирать в руководство партии, которое ассоциируется, ну, просто с супердоходами. В стране, где люди влачат неизвестно какое существование...
КУЧМА: Там это интервью, мне Плющ: "Леонид Данилович, читал ты интервью, блядь, Медведчука?" Я говорю: "Какое?" "Да в "Фактах" он написал, что у него квартира, что ездит отдыхать на Кипр, что у него квартира на Кипре". Ну, на хуя ему эта, блядь, реклама?
ЗИНЧЕНКО: Вообще, чтоб вы знали, руководство партии негативно восприняло это интервью, это от 28 апреля интервью. Все-таки актив партии - здоровые, нормальные люди. У нас, конечно, есть абсолютно "оторванные" люди, но постепенно все лучше и лучше. Я вообще ставки делаю на руководителей ВУЗов - эти грамотные, на интеллигенцию. Но она же, интеллигенция, не может миллионные показывать эти. Значит, ей по-другому нужно работать. И я говорю Вите: "Ну, убери Гришу с первого канала (УТ-1 - Ред.), ну, не надо вот этой вот пары".
КУЧМА: Не надо было в депутаты ему лезть.
ЗИНЧЕНКО: Может быть, может быть. А теперь он в Киеве глава организации нашей. Ну, трудно воспринимается, ну, не может быть такое. Сейчас вот Волков понял, что не надо. Мне кажется, что отрезвление произошло. Вот это ж когда называли "директор парламента" (в период наибольшего влияния - Ред.), ну, никуда не годится, так же нельзя. Это ж не может быть, это не может устраивать никого. Общественное мнение когда-то станет и на вилы вас поднимет. Оно потерпит, потерпит, а потом это закончится трагедией. Значит, ну вон кипрская квартира - это я тоже с вами согласен, это грандиозная ошибка. Ведь задача бизнеса - решать задачи, а не, извините, тащиться от того, что я владею там восьми облэнерго (в то время Медведчук контролировал восемь областных энергокомпаний - Ред.). Ничего же не произошло. Что света больше стало от того, что такой бизнес? Значит, сейчас мы через Пиховшека стали круто на "1+1". Я говорю: "Меня "1+1" не волнует. Не дай бог, мы еще усилимся на каком-то другом направлении еще и сегодня, поверь, партия уже начнет терять очки. Вместо того, чтобы приобретать, уже начнет терять очки".
КУЧМА: Ну, он (Медведчук - Ред.), наверное, что-то там перекупил на "1+1" и там шпарит, еб твою мать. Я его дернул пока, но он, конечно, врет. Должно быть чувство меры.
ЗИНЧЕНКО: Там "Зеркало недели" написало, что у нас там крупные противоречия между Медведчуком. Я где бы ни был на областных конференциях, везде подчеркиваю, что у нас единство в партии, никаких противоречий нет и так далее. И вам единственное могу сказать, что вот это вот разное понимание будущего рынка - оно есть. И тут ничего не сделаешь, когда мы остаемся один на один, всегда это говорим. Во всем остальном никто нигде не услышит ни одного слова.
Однако не столь глянцевыми являются отношения Кучмы и Зинченко. Президент позволяет Александру Алексеевичу рассказать о проблемах партии, получить советы по борьбе с оппозиционными СМИ. Но Зинченко прекрасно понимает, что у власти очень короткий поводок. И точно также следующий посетитель дивана рассказывает что-нибудь о нем самом. Запись разговора Кучмы с Азаровым в конце августа 2000 года.
АЗАРОВ: Теперь я хотел бы несколько слов скозать по банку "Интерконтинентбанк" (принадлежит Зинченко и Плужникову - Ред.). Значит, с них списали 16 миллионов "живыми" деньгами, с банка, и, значит, возбудили уголовное дело. Вы уже были в отпуске, приходит ко мне Ющенко (пока Зинченко рассказывал Кучме компромат на Ющенко, сам премьер-министр защищал его бизнес - Ред.) и Плужников. Перед этим я все понимал, не отвечал на звонки. Звонит мне Виктор Ющенко: "Прошу принять Плужникова и Зинченко. Есть разговор". Больше таких разговоров не было. Хорошо, я принимаю Плужникова, Зинченко. Ну, пришли, упали практически на колени: "Мы же с Леонидом Даниловичем, пятое-
десятое".
КУЧМА: Хотят государство наебывать за счет этого самого, за счет Леонида Даниловича?!
АЗАРОВ: "Мы верно работали, пятое-десятое".
КУЧМА: Да пошли они на хуй!
АЗАРОВ: Вот. "Мы просим только об одном: деньги, значит - тут и речь не стоит о деньгах. Что мы неправильно списали - вопросов нет, но мы просто просим вас не разваливать банк". Я говорю: "Хлопцы, никто банк не собирается разваливать. Вы работайте нормально". "Вы же понимаете, что если вы "Интерконтинентбанк" "завалите", тогда "Интер" развалится. Мы же работаем через этот банк". Я говорю: "Тогда идите к президенту. Какое он даст указание в этом плане, так я и буду делать, потому что, в принципе, мы к вашему банку относимся нормально. Работайте нормально - нет вопросов".
КУЧМА: Вот именно.
АЗАРОВ: Значит, на этом закончилось. Потом мне агентура доложила, что вот мой разговор якобы вам проинтерпретировали, что они мне предложили вернуть 16 миллионов: восемь - мне, а восемь - им. (Кучма с Азаровым пользуются советами Зинченко об экономическом шантаже СМИ для обеспечения контроля над самим "Интером" - Ред.).
2003.10.04 | chytach
А це вже точно покрутiше "Фауста" буде ;)(-)