10/03/2003 | Ігор Немашкало

Законом України № 1121 від 11.07.2003 внесено кардинальні зміни в закон " Про рекламу", фактично прийнято новий закон. Так от цей закон декларує (стаття 6) приголомшиву річ:

Стаття 6. Мова реклами Реклама розповсюджується на території України виключно українською мовою.
Зареєстровані у встановленому порядку знаки для товарів і послуг, логотипи можуть наводитися мовою оригіналу. В такому випадку іншомовний знак для товарів і послуг, логотип повинен дублюватися українською мовою. Знаки для товарів і послуг, логотипи українських компаній наводяться виключно українською мовою.

Що ж тепер усі газети рекламних оголошень будуть змушені друкуватися українською мовою? Газета "Бізнес", яка має найбільш дорогу рекламну площину в Україні, теж повинна перейти на українську рекламу?
До речі, закон вже набрав чинності, бо згідно з прикінцевими положеннями набирає чинності з дня опублікування, а раз я його
цитую, значить його вже опубліковано, хоч я і не знаю де саме. Що ж тепер робити патріотам української мови?
Боротися за українську рекламу за допомогою закону? Якщо вони хотять зайнятися цим, то треба зважити на те, що забезпечувати виконання цього закону, контролювати рекламу вповноважені:

Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу
1. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

На практиці це значить, що для встановлення української реклами на телебаченні і радіомовленні треба звертатися до Націцональної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, усієї іншої реклами - до спеіально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, тобто Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики. Комітет також має обласні відділення, куди можна скаржитися на неукраїнську реламу на місцях, про раду з телебачення я такого не знаю. абуть теж щось є, треба закон чи положення про цю раду подивитися.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Україна, 03680, МСП, Київ-150, вул. Горького, 174
E-mail: dstu1@dstu.gov.ua
тел. (380 44) 268-73-07
факс. (380 44) 226-29-70
Сайт www.dstu.gov.ua

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 14
Сайт: http://www.nradatvr.kiev.ua

Контроль за рекламою на Державний комітет України покладено Указом Президента України
" Питання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики" № 225 від 18.03.2003. Комітет має право накладати штрафи та звертатися до суду з позовами щодо незаконної реклами, при цьому він звільнений від держмита.
Отже якщо патріоти мови забажають використати цей закон для наступу української мови, то їм треба звертатися до цих поважних організацій. Можливо більш ефективними будуть звернення від об'єднань громадян, бо у Законі про рекламу декларовано саме право організацій громадян звертатися до органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування з питань порушення законодавства про рекламу (Стаття 29).
Хоча як на мій погляд, Закон досить спірний. Положення про дублювання іноземних товарних знаків українською мовою викликало протести правознавців і навіть деяке глузування, бо суперечить
не тільки існуючому законодавству про інтелектуальну власність, але й здоровому глузду.
Уявляєте ви собі переклад знаку Coca-cola чи Pantene-pro-v? Хоча моя сестра сказала, що це має право бути і досить логічно, бо якщо послати за пляшкою Coca-cola дитину, яка розуміє українську мову, проте не розуміє латини, вона буде дезорієнтована. А коли на пляшці буде український переклад, вона легко впорається з дорученням. І все рівно, якось дикувато, може з незвички, хоча такого мабуть невпроваджено ніде у світі. Чи будемо ми першими, які зроблять щось гарне, чи будемо якимись дурниками? А як бути з українськими "компаніями" (якийсь неюридичний термін, це що компанія любителів хильнути?)? Їм що скасовувати товарні знаки і
логотипи, якщо вони виконані неукраїнською мовою. І що далі вони втратили право реєструвати неукраїнські товарні знаки? Маячня якась. Це знизить і конкурентноспроможність українських "компаній" на міжнародній арені, бо там мало хто обізнаний з українською мовою.
А впроваджувати два товарні знаки - окремо для внутрішнього вжитку і на експорт - теж виглядає як натяг. Візьміть хоча б Nemiroff. Це жо ж, в Україні його продавати як Немірофф?
Чорт його знає, мені то все одно, я його не дуже вживаю. Але чи не введе це у оману споживача, тобто робитиме протилежне тому, для чого існують товарні знаки - забезпечити взнаваємість товарів споживачами.
Уявляю собі конфіскацію правоохоронними органами партій товарів з неукраїнськими чи недубльованими товарними знаками, у нас же тільки натякни - дурні та бандюки у погонах раді старатися.
Такі недоліки чи справжня дурість окремих положень Закону може звести його весь нанівець, якщо щось гарне там щодо української мови і є.
Так чи інакше, тепер побачимо, чи мовні патріоти тільки на словах
чи можуть практично діяти у втіленні Закону, бо боюся, що без їх втручання Закон працювати не буде.