Середній політичний клас
10/05/2003 | Доктор Про
Плач по відсутності среднього класу уже став традиційним. Врешті - то правда - економічного середнього класу практично немає. Просто є супербагаті олігархи і всі інші.
Відповідно, через відсутність середнього класу не випадає говорити про гармоніний розвиток суспільства, про стабільність і т.ін.
Тим не менше, ситуація в постсовітських країнах якісно відрізняється від країн, що розвиваються тим, що такий клас тут є в потенціалі - за своїми "вторинними" ознаками - насамперед за рівнем освіти і культури.
Тобто - можна говорити про якийсь "політичний" середній клас, що, на відміну від "нижчого" класу здатен приймати рішення, скажімо про голосування, набагато більш зважене і вивірене, виходячи з довгострокових інтересів країни. Маючи вищий освітій ценз, цей клас набагато менше піддається "зомбуванню" через ЗМІ. І на відміну від "вищого" політичного класу, "середній" клас набагато важче "купити", шантажувати, врешті - навіть фізично зліквідувати.
Кожен (чи майже кожен) представник такого среденього політичного класу має навколо себе "хмарку"- домен людей, з якими він спілкується щодня. Це може бути кілька десяків людей з різних соціальних верств; виходячи з чисто кількісної переваги "нижчого" класу в суспільстві взагалі - там мають переважати представники цього класу - основна маса виборців.
Як приймає рішення про голосування предстваник "нижчого" класу? Варіанти : навмання, в результаті "зомбування" ЗМІ, або за неформальною "порадою" когось, на його погляд, "авторитеного" - як правило - представника "середнього політичного" класу.
Тобто, поряд з традиційними методами агітації і пропоганди, насправді існує ще ось такий "мережевий" метод : ідеї - в високому рівні абстракції і узагальнення, з відповідним обгрунтуванням і мотивацією доводяться до маси представників "середнього політичного класу"; ці ідеї інтерпретуються і передаються представникам "нижчого політичного класу" - основної маси виборців - у вигляді, сприйнятливому для них.
Тобто : "середній політичний клас" уже зараз(і ще!) існує в неявному вигляді в більшості постсовітських країн. Питання в тому, що політики, чи політичні партії, носії яскравих політичних ідей мають "сфокусувати" свою передвиборчу кампанію спеціально на представниках цього класу, маючи на меті, аби цей клас послужив "перевипромінювачем" цих ідей в широкі народні маси.
Відповідно, через відсутність середнього класу не випадає говорити про гармоніний розвиток суспільства, про стабільність і т.ін.
Тим не менше, ситуація в постсовітських країнах якісно відрізняється від країн, що розвиваються тим, що такий клас тут є в потенціалі - за своїми "вторинними" ознаками - насамперед за рівнем освіти і культури.
Тобто - можна говорити про якийсь "політичний" середній клас, що, на відміну від "нижчого" класу здатен приймати рішення, скажімо про голосування, набагато більш зважене і вивірене, виходячи з довгострокових інтересів країни. Маючи вищий освітій ценз, цей клас набагато менше піддається "зомбуванню" через ЗМІ. І на відміну від "вищого" політичного класу, "середній" клас набагато важче "купити", шантажувати, врешті - навіть фізично зліквідувати.
Кожен (чи майже кожен) представник такого среденього політичного класу має навколо себе "хмарку"- домен людей, з якими він спілкується щодня. Це може бути кілька десяків людей з різних соціальних верств; виходячи з чисто кількісної переваги "нижчого" класу в суспільстві взагалі - там мають переважати представники цього класу - основна маса виборців.
Як приймає рішення про голосування предстваник "нижчого" класу? Варіанти : навмання, в результаті "зомбування" ЗМІ, або за неформальною "порадою" когось, на його погляд, "авторитеного" - як правило - представника "середнього політичного" класу.
Тобто, поряд з традиційними методами агітації і пропоганди, насправді існує ще ось такий "мережевий" метод : ідеї - в високому рівні абстракції і узагальнення, з відповідним обгрунтуванням і мотивацією доводяться до маси представників "середнього політичного класу"; ці ідеї інтерпретуються і передаються представникам "нижчого політичного класу" - основної маси виборців - у вигляді, сприйнятливому для них.
Тобто : "середній політичний клас" уже зараз(і ще!) існує в неявному вигляді в більшості постсовітських країн. Питання в тому, що політики, чи політичні партії, носії яскравих політичних ідей мають "сфокусувати" свою передвиборчу кампанію спеціально на представниках цього класу, маючи на меті, аби цей клас послужив "перевипромінювачем" цих ідей в широкі народні маси.