МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Корпорацiя Тяньши розповсюджую коров'ячий сказ в Украiнi

10/07/2003 | Ігор Немашкало
Останны два роки ця корпорацыя активно розповсюджуэ в Украъны чвоъ харчовы додатки, серед яких основними э такы, що мыстять кальцый. Найбыльше беруть саме такы додатки, особливо для дытей. Ы з чого ж роблять цей кальцый. Корпорацыя сама гордо пише у рекламних виданнях -
з свыжих кысток великоъ рогатоъ худоби (!!!). Свого часу серед згодування кысткового борошна з кысток великоърогатоъ худоби цый же рогатый худобы в Англыъ по свыту пышла епыдемыя коров'ячого сказу чи науково - прыонних ынфекцый. Зараз у всых розвинених краънах використання кысткового борошна та ынших елементыв з кысток рогатоъ худоби заборонено не те що в ъжу, а ы косметицы. Свого часу скандал був, коли ЛОреаль зливав залишки своэъ косметичноъ продукцыъ з використанням животних елементыв саме в Китай. Тепер Китай вирышив выдреваншуватися на Украъны. Це мабуть вже помийка навыть для Китаю.

Відповіді

  • 2003.10.07 | Ігор Немашкало

    Приклад для порывняння

    Найкрутыший американський Vitrum Calcium коштуэ 27.70 за 60 пыгулок, тобто у кылька разыв менше ы кальций у ньому вироблено з вустриць. Куди дивиться санепыдемнагляд Украъни?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.10.07 | Максим

      Re: Чоловік правильну проблему підняв

      От би комусь з опозиції підняти цю тему на державному рівні, засвітитися. Усім була б користь.
      Бо ці китайози вже дістали. Направду. Тепер ще сказу їхнього нам не хватало
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.10.07 | Михайло Свистович

        Re: Чоловік може і правильну проблему підняв, а от

        чим китайози Вас дістали?

        Максим пише:
        >
        > Бо ці китайози вже дістали. Направду. Тепер ще сказу їхнього нам не хватало
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.10.07 | Максим

          Re: Контрабандою, наприклад

          Усе кругом китайське. Половина з нього - контрабанда.
          Я поважаю Китай як країну.
          Але через 50 років ми буде мо мати дуже серйозну проблему з Китаєм. навіть. якщо Україні вдасться увійти на той час до 20-ки найрозвинутіших країн світу.
          Китай це одна величезна проблема для слов'ян у 21 столітті і на потім. Очевидно, вони нас таки з'їдять рано чи пізно, але краще пізно. Ніж рано
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.10.07 | Михайло Свистович

            Re: Контрабандою, наприклад

            Максим пише:
            > Усе кругом китайське. Половина з нього - контрабанда.

            І 90% цієї контрабанди завозять українці.

            >
            > Але через 50 років ми буде мо мати дуже серйозну проблему з Китаєм. навіть. якщо Україні вдасться увійти на той час до 20-ки найрозвинутіших країн світу.
            > Китай це одна величезна проблема для слов'ян у 21 столітті і на потім. Очевидно, вони нас таки з'їдять рано чи пізно, але краще пізно. Ніж рано

            Вже був один футурист. Френсис Фукуяма звався. Кінець історії обіцяв в наші дні.
  • 2003.10.08 | Ігор Немашкало

    Ось найсвіжіший документ

    МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

    Н А К А З

    27.11.2002 N 429


    Про впровадження в практику
    установ та закладів охорони здоров'я,
    санітарно-епідеміологічних установ
    методичних вказівок з епідеміологічного нагляду
    за пріонними інфекціями


    На виконання постанови Кабінету Міністрів України від
    28.02.01 N 179 ( 179-2001-п ) "Про затвердження Програми
    запобігання і ліквідації проявів захворювань великої рогатої
    худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій
    на території України на 2001-2010 роки" Н А К А З У Ю:

    1. Затвердити "Методичні вказівки з епідеміологічного нагляду
    за пріонними інфекціями" (додається).

    2. Міністру охорони здоров'я Автономної республіки Крим,
    начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
    міської державних адміністрацій, Головного управління охорони
    здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної
    адміністрації, головним державним санітарним лікарям Автономної
    Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головному
    лікарю Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства
    охорони здоров'я України, директору Українського
    науково-дослідного протичумного інституту ім. І.І.Мечнікова:

    2.1. Впровадити в практику установ та закладів охорони
    здоров'я, санітарно-епідеміологічних установ зазначені методичні
    вказівки протягом 2003 року.

    2.2. Створити територіальні комісії з проблем пріонних
    інфекцій у складі невропатолога, психіатра, патологоанатома,
    терапевта та епідеміолога для проведення комплексного обстеження
    випадків пріонних захворювань, аналізу стану повноти, своєчасності
    та якості діагностики, надання медичної допомоги.

    2.3. Забезпечити постійну готовність установ та закладів
    охорони здоров'я до проведення зазначених заходів.

    3. Головним державним санітарним лікарям Автономної
    Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя встановити
    контроль за виконанням вимог протиепідемічного режиму у
    підрозділах, де проводиться робота з матеріалом, підозрілим на
    контамінацію збудником пріонних інфекцій та надійну систему їх
    охорони.

    4. Центральній санітарно-епідеміологічній станції
    Міністерства охорони здоров'я України (Некрасова Л.С.) надавати
    установам та закладам охорони здоров'я, державної
    санітарно-епідеміологічої служби організаційно-методичну і
    практичну допомогу з питань лабораторної діагностики,
    епідеміологічного обстеження випадків пріонних інфекцій.

    5. Директору Українського науково-дослідного протичумного
    інституту ім. І.І.Мечнікова (Бощенко Ю.А.):

    5.1. Забезпечити Центр з пріонних інфекцій необхідними
    умовами та обладнанням для проведення діагностичних досліджень на
    пріонні інфекції.

    5.2. Розробити та подати до Міністерства охорони здоров'я
    України проект наказу Міністерства охорони здоров'я України про
    затвердження Порядку обліку, зберігання, обороту, відпуску та
    пересилки культур пріонних інфекцій, Інструкції з лабораторної
    діагностики пріонних інфекцій у людей, в сировині тваринного
    походження та на об'єктах довкілля. Строк до 01.02.2003 року.

    6. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника
    Головного санітарно-епідеміологічного управління Міністерства
    охорони здоров'я України Бережнова С.П. та начальника Головного
    управління організації медичної допомоги населенню Міністерства
    охорони здоров'я України Жданову М.П.

    Перший заступник
    Державного секретаря,
    Головний державний
    санітарний лікар України О.О.Бобильова


    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ Міністерства охорони
    здоров'я України
    27.11.2002 N 429


    МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
    з епідеміологічного нагляду за
    пріонними інфекціями


    Пріонні хвороби - це група нейродегенеративних захворювань
    людини і тварин, які належать до групи повільних інфекцій і
    характеризуються ураженням центральної нервової системи, м'язової,
    лімфоїдної та інших систем і завжди закінчуються летально.
    Збудником цих хвороб є пріони - новий клас інфекційних
    агентів білкової природи, які не містять у своїй структурі
    нуклеїнових кислот і тим самим відрізняються від бактерій,
    грибків, вірусів та вірусоподібних частин.
    Пріони стійкі до різних фізико-хімічних впливів, в т.ч. до
    кип'ятіння, висушування, заморожування, хімічної обробки спиртами,
    формальдегідами, кислотами, УФ-опромінення, гама випромінення,
    гідролізу ферментами.
    Інактивація пріону наступає при автоклавуванні по температурі
    138 град. С протягом 60 хвилин, дії сухого гарячого повітря
    160 град. С протягом 24 годин, обробці 8% розчином натрію
    гідрооксиду при температурі 121 град. С протягом 30 хвилин. Інші
    біологічні властивості збудника вивчені недостатньо.

    Патогенез. При аліментарному зараженні пріони в Пейерових
    бляшках тонкої кишки проникають через клітинні мембрани у
    внутрішні структури лімфоїдних клітин, звідки надалі вони
    потрапляють в інші органи імунної системи: лімфовузли, селезінку,
    мигдалики тощо. У цих органах можлива часткова реплікація пріонів.
    Передбачається, що дендритні клітини є пермісивними для
    переферійної репродукції пріонів. З органів імуногенезу пріони по
    нервах досягають найближчих аксонів, де може відбуватися значна їх
    реплікація. При досягненні критичної концентрації пріони
    просуваються у напрямку до спинного, а потім головного мозку, де
    викликають патологічні зміни.

    Джерело збудника у природі. Спонгіоформні енцефалопатії, у
    яких доведена пріонна етіологія, є переважно зоонозами. Інфекційні
    пріони в природних умовах зберігаються (іноді безсимптомно) в
    організмі ссавців, здатні долати видові (родові) бар'єри,
    викликати розвиток епізоотичного процесу серед популяцій ссавців,
    які раніше не були чутливими до даного збудника. Передача збудника
    природним шляхом відбувається серед овець, кіз, корів, норок,
    чорнохвостих оленів, кішок, гризунів, приматів.
    Враховуючи, що концентрація пріонів в органах у період
    інкубації значна, а сам період довготривалий, джерелом збудника
    може стати також інфікована людина при переливанні крові, при
    трансплантації органів, та ін.

    Шляхи та фактори передачі. Пріони знаходяться в органах і
    тканинах задовго до початку хвороби, тому передача їх можлива у
    разі споживання м'яса, молока та молочних продуктів, біологічних
    добавок, виготовлених з інфікованих тварин. При таких
    спонгіоформних енцефалопатіях як куру, англійський сказ корів,
    скрейпі і енцефалопатіях норок збудник проникає в організм
    пероральним шляхом. Слід відмітити, що через високу
    терморезистентність пріонів, звичайна кулінарна обробка сировини
    тваринного походження не знищує збудника хвороби.
    Високий ризик зараження для працівників боєнь,
    м'ясокомбінатів через можливість забою тварин у період інкубації з
    наступним контактом з їх тканинами і органами.
    Зараження людей може наступити також при трансплантації
    органів і переливанні крові, при парентеральному введенні гормонів
    та лікарських засобів, виготовлених із органів інфікованих тварин,
    а також під час розтину померлих.
    Факторами передачі можуть послужити забруднені пріонами
    електроди для зняття електроенцефалограм, хірургічні,
    гінекологічні та інші медичні інструменти.

    Інкубаційний період залежить від способу зараження і триває
    від декількох місяців до 40 років. При інфікуванні аліментарним
    шляхом інкубаційний період складає близько 6 років, при введенні
    гіпофізарних гормонів, виготовлених з хворих тварин - більше
    12 років, при пересадці твердої мозкової оболонки, рогової
    оболонки ока, переливанні крові від хворих осіб інкубаційний
    період може скоротитися до 6 місяців.

    Клініка усіх форм пріонної енцефалопатії може бути
    представлена різноманітною неврологічною симптоматикою, яка
    обумовлена вакуолізацією та загибеллю нейронів в будь-якому
    відділі сірої речовини мозку.
    Продормальні симптоми хвороби Крейтцфельдта-Якоба (ХКЯ)
    неспецифічні і виникають за тижні і місяці до початку захворювання
    (астенія, порушення сну і апетиту, уваги, пам'яті і думки,
    зниження маси тіла, втрата лібідо, зміна поведінки).
    Першими ознаками хвороби є зорові порушення, головні болі,
    головокружіння, парастезії. У основної частини хворих ХКЯ симптоми
    розвиваються поступово. Найчастіше хвороба починається у чоловіків
    у віці 50-60 років. Характерна тетрада: прогресуюча деменція,
    міоклонії, типові періодичні комплекси на електроенцефалограмі,
    нормальний ліквор. А також мозжечкові та порушення зорового
    сприймання, пізніше припадки. Гинуть хворі у перший рік (два роки)
    хвороби.
    Для нової форми ХКЯ характерно більш ранній вік хворих -
    16-40 років. Відмічається депресія, зміна поведінки, рідше -
    дизестезія обличчя і кінцівок, деменція, порушення пам'яті,
    міоклонії або хорея, рідше - пірамідні симптоми. На ЕЕГ відсутні
    зміни, характерні для ХКЯ.

    Основними типовими симптомами для пріонних хвороб вважаються:
    1. Порушення психіки: амнезія різного ступеня, втрата
    професійних навиків, депресія, сонливість, агресивність, зниження
    інтелекту аж до повного недоумства.
    2. Порушення у руховій сфері: атаксія, нерухомість, атрофія
    м'язів, у т.ч. дихальних, паралічі.
    3. Розлад чутливої сфери: втрата або спотворення чутливості,
    випадання функції органів почуттів.
    До пріонних хвороб людини відносять губчастоподібні
    енцефалопатії: хворобу Крейтцфельдта-Якоба, куру, хронічну
    прогресуючу енцефалопатію дитячого віку, або хворобу Альперса,
    сімейне фатальне безсоння, аміотрофічний лейкоспонгіоз, синдром
    Герстмана-Штреуслера-Шейнкера.

    Визначення випадку захворювання людей
    на пріонну інфекцію:

    1. Спорадична форма хвороби Крейтцфельдта-Якоба:
    а) Можливий випадок хвороби Крейтцфельдта-Якоба:
    - прогресуюча деменція та атипова електроенцефалографія (ЕЕГ)
    або результати дослідження ЕЕГ невідомі;
    - термін хвороби < 2 років;
    - наявність не менше 2-х із наступних 4-х клінічних ознак:
    - міоклонус;
    - візуальні або мозочкові порушення;
    - пірамідна/екстрапірамідна дисфункція;
    - акінетичний мутизм.
    б) Ймовірний випадок ХКЯ (при відсутності альтернативного
    діагнозу в результаті обстеження в динаміці хвороби):
    - прогресуюча деменція; та у крайньому разі, 2 із слідуючи
    4-х клінічних ознак:
    - міоклонус;
    - візуальні або мозочкові порушення;
    - пірамідна/екстрапірамідна дисфункція;
    - акінетичний мутизм а також:
    - атипова ЕЕГ, якою б не була;
    - давність хвороби та/або виявлення атипових білків в
    цереброспінальній рідині (260000 та 29000 Да, а також
    білку 14-3-3), та
    - тривалість хвороби (до летального
    наслідку) < 2-х років;
    с) Підтверджений випадок хвороби ХКЯ:
    - неврологічне підтвердження та/або виявлення стійкого до
    протеази пріонного протеїну (ПрП): імуноцитохімія або вестерн блот
    та/або
    - наявність фібрил, характерних для скрепі.

    2. Ятрогенна форма ХКЯ:
    - прогресуючий мозочковий синдром у реципієнта пітуітарного
    гормону, одержаного з трупного матеріалу, або
    - спорадична форма хвороби Крейтцфельдта-Якоба з встановленим
    ризиком контакту із збудником.

    3. Сімейна форма ХКЯ:
    - підтверджений або ймовірний випадок ХКЯ плюс підтверджений
    або ймовірний випадок ХКЯ у родичів першого ступеню родства,
    та/або
    - нервово-психічні порушення та наявність специфічного для
    ХКЯ зміненого ПрП.
    З метою епіднагляду приймається до уваги синдром
    Герстмана-Штреуслера-Шейнкера (синдром ГШШ) та фатальне спадкове
    безсоння (ФСБ).

    4. Нова форма хвороби ХКЯ (н.ф. ХКЯ). Діагноз н.ф. ХКЯ
    повинен бути розглянутий з точки зору наявності у пацієнта
    прогресуючих нервово-психічних розладів і, в крайньому разі, 5 з 6
    наступних клінічних ознак:
    - ранні психічні розлади;
    - рання стійка парестезія/дизестезія;
    - атаксія;
    - хорея/дистонія або міоклонус;
    - деменція;
    - акінетичний мутизм.
    Підозра на наявність н.ф. ХКЯ з метою епідеміологічного
    нагляду підтверджується наступним:
    - відсутність в анамнезі потенційного ятрогенного фактору;
    - клінічна тривалість > 6 місяців;
    - початок захворювання у віці < 50 років;
    - відсутність генної мутації ПрП;
    - ЕЕГ не дає типового періодичного рисунку;
    - результати ретельних обстежень не дозволяють встановити
    альтернативний діагноз. За допомогою ядерного магнітного резонансу
    (ЯМР) виявляють патологічні високі симетричні та/або білатеральні
    сигнали від потовщеного заднього відділу таламуса на аксіальних Т2
    та/або ділянки більш високої протонної щільності.
    Пацієнт з прогресуючими нервово-психічними розладами та з 5 з
    6 вищезгаданих клінічних критеріїв, плюс всі критерії
    підозрюваного випадку, зазначені вище, з метою епідеміологічного
    нагляду повинен розглядатися як можливий випадок н.ф. ХКЯ.

    Підтверджений випадок:
    Ураження нервової системи вважається обов'язковим для
    діагнозу підтвердженого випадку н.ф. ХКЯ: дослідження біопсії
    головного мозку у живого пацієнта не повинно проводитись, за
    виключенням випадків, коли його метою є встановлення
    альтернативного діагнозу захворювання, що виліковується. Аутопсія
    (постмортальна біопсія мозку у випадку, коли проведення біопсії
    неможливе) терміново рекомендується при будь-якому підозрюваному
    випадку.

    Неврологічні критерії для ХКЯ та інших людських форм
    губчастої енцефалопатії, що передається:
    - ХКЯ: спорадична, ятрогенна (виявлений ризик інфікування)
    або спадкова (те ж захворювання у родичів першого ступеню родства
    або асоційована з хворобою генна мутація ПрП);
    - Губчаста енцефалопатія (ураження кори головного мозку та
    мозочка та/або підкоркового відділу); та/або енцефалопатія з
    іммунореактивністю пріонпротеїну (ПрП) (бляшковидний та/або
    дифузний синаптичний та/або бляшковидний перивакуолярний типи);
    - Нова різновидність ХКЯ: спонгіоформна енцефалопатія із
    значним відкладенням ПрП, особливо з множинними фібріллярними
    плямами ПрП з ореолом спонгіоформних вакуолей (бляшечного типу,
    "ромашкоподібні" бляшки) та інші ПрП плями, та аморфні
    перицеллюлярні та периваскулярні скопища ПрП, особливо добре
    видимі в мозочку.
    Хвороба Герстмана-Штреуслера-Шейнкера (ХГШШ): в сім'ї з
    переважною спадкоємною прогресуючою атаксією та/або деменцією із
    різноманітної генної мутації ПрП;
    - енцефало(мієло)патія з мультицентричними ПрП плямами;
    - таламічна дегенерація, варіабельні спонгіоформні зміни в
    головному мозку.
    Куру:
    - губчаста енцефалопатія у аборигенів племені форе
    (Папуа-Нова Гвінея).
    Встановлення діагнозу пріонної інфекції проводиться комісією
    за участю лікаря-інфекціоніста, невропатолога, епідеміолога та
    патологоанатома (судмедексперта). На кожний випадок подається
    оперативне повідомлення (додаток N 1) до територіальної
    санітарно-епідеміологічної станції, яке підлягає обліку згідно
    діючих положень.
    Дані про осіб, в яких встановлена підозра на пріонне
    захворювання або діагноз пріонного захворювання передаються до
    закладів служби крові і вносяться до Національного реєстру
    донорів.

    Особливості епідемічного процесу вивчені недостатньо. В
    останній час актуальність пріонних інфекцій в світі зросла у
    зв'язку з епізоотією губчастоподібної енцефалопатії серед великої
    рогатої худоби (ВРХ) в Англії та інших країнах Європи, яка набуває
    великого значення, так як на фоні цього з'явився новий варіант
    хвороби Крейтцфельдта-Якоба у людей, які вживали в їжу інфіковану
    яловичину. Особливу небезпеку викликає можливість інфікування
    через гормональні препарати тваринного походження, косметичні
    препарати на основі тваринного білка, а також при недостатньому
    знезараженні медичного інструментарію, переливанні донорської
    крові, трансплантації органів та тканин.
    Поширення в останні роки у Європі пріонних інфекцій серед
    людей та тварин є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки
    вони становлять новий клас захворювань, які мають всі ознаки
    особливо небезпечних інфекцій, а їх збудники за своїми
    властивостями не мають відомих аналогів і віднесені до другої
    групи патогенності. Методи специфічної профілактики та лікування
    цих хвороб відсутні.
    Прижиттєва діагностика пріонних захворювань практично
    відсутня. Тому, на перший план виходить необхідність виявлення
    випадків захворювань, підозрілих на пріонні інфекції, медичне
    спостереження за цими хворими і проведення комплексу
    протиепідемічних та профілактичних заходів. Це обумовлює
    необхідність розробки та впровадження системи епідеміологічного
    нагляду за пріоними хворобами.

    Епідеміологічний нагляд

    Мета епідеміологічного нагляду - попередження виникнення та
    розповсюдження пріонних хвороб серед населення. Епідеміологічний
    нагляд передбачає систему заходів, які спрямовані на своєчасне
    виявлення осіб з підозрою на пріонні хвороби, виявлення джерела
    інфекції, факторів передачі, що визначають розвиток епідемічного
    процесу, а також інформаційне забезпечення установ та закладів
    охорони здоров'я. Система епідеміологічного нагляду за пріонними
    інфекціями включає наступні складові елементи: облік та реєстрація
    кожного випадку, епідеміологічне обстеження, розшифровка
    етіологічної структури, вивчення широти розповсюдження і спектру
    стійкості до антибіотиків, антисептиків, засобів дезінфекції,
    контроль за виконанням законодавчих документів, епідеміологічний
    аналіз та прогноз.
    Основою системи епідеміологічного нагляду є облік та
    реєстрація кожного випадку пріонних інфекцій, а також оперативна
    інформація.
    Облік та реєстрація пріонних інфекцій здійснюється у всіх
    лікувально-профілактичних установах.

    Епідеміологічне обстеження в осередку інфекції проводиться
    епідеміологом територіальної санітарно-епідеміологічної станції.
    При його проведенні використовують історії хвороби, протоколи
    розтину трупа та інші необхідні документи
    лікувально-профілактичних закладів.
    При проведенні епідеміологічного розслідування випадку та
    організації протиепідемічних заходів у вогнищі необхідно
    враховувати рекомендації ВООЗ щодо визначення осіб, які мали ризик
    зараження. До них відносяться:
    1. Медичні контакти:
    - реципієнти крові, її компонентів, біологічних рідин,
    органів і тканин від хворих з підозрою на пріонні інфекції;
    - особи, які обслуговувалися лікувально-профілактичним
    закладом, де було виявлено хворого і отримували водночас з ним
    медичні маніпуляції, пов'язані з пошкодженням шкірних покровів або
    слизових оболонок;
    - медичні працівники, які проводили медичні маніпуляції та
    здійснювали догляд за хворим;
    - медичні працівники, які проводили розтин трупа і при цьому
    мали пошкодження шкірних та слизових оболонок, контакт з
    біологічними рідинами, органами, тканинами померлого.
    2. Споживачі продуктів тваринного походження, біопрепаратів
    та реципієнти тканин та органів, які були або є ймовірним джерелом
    зараження.
    3. Особи, які мали професійний контакт з тваринами (догляд за
    сільськогосподарськими тваринами, забій, розтин туш, їх
    транспортування), або переробкою сировини тваринного походження
    (м'ясопереробні, фармацевтичні та ін.), які могли бути джерелом
    зараження та факторами передачі.
    З метою встановлення можливих факторів передачі,
    досліджуються умови роботи хворих з груп ризику на пріонні
    інфекції (медичні та ветеринарні хірурги, патологоанатоми,
    співробітники судмедекспертиз та працівники прозектур, лабораторні
    працівники і працівники служби крові, робітники м'ясопереробної і
    фармацевтичної промисловості та інші категорії фахівців, які
    контактують з потенційними джерелами інфекції).
    У необхідних випадках аналізуються результати контролю за
    дотриманням протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних
    закладах, паталогоанатомічних відділеннях та лабораторіях, станом
    виконання санітарних норм і правил на підприємствах, які
    виробляють продукцію та сировину тваринного походження, результати
    досліджень косметичних, імунобіологічних та фармацевтичних
    препаратів, одержаних з сировини тваринного походження та від
    донорів крові і органів.
    Беруться до уваги дані про епізоотичну ситуацію. При підозрі
    на можливе зараження пріонною інфекцією від тварин,
    санітарно-епідеміологічна станція інформує територіальні установи
    державної ветеринарної медицини для проведення спільного
    епідеміологічного та епізоотологічного розслідування.
    При епідеміологічному обстеженні встановлюється характер
    харчування, наявність в анамнезі фактів лікування гормональними
    препаратами, виготовлених з людського гіпофізу, фактів
    трансплантації рогівки, твердої мозкової оболонки, введення
    стереотаксичних електродів та ін.
    Верифікацію лабораторних досліджень та ідентифікацію, а також
    визначення широти розповсюдження і спектру стійкості збудників
    пріонних інфекцій до антибіотиків, антисептиків та дезінфектантів
    проводить Центр з питань пріонних інфекцій, який функціонує у
    складі Українського науково-дослідного протичумного інституту
    ім. І.І.Мечнікова (контактний телефон 8 0482 238 172).
    На основі поточного епідеміологічного обстеження готується
    висновок щодо джерела, шляхів та факторів передачі інфекції і
    умов, що сприяли інфікуванню.
    При виявленні підозрілого випадку захворювання на пріонну
    інфекцію проводиться комплекс протиепідемічних і профілактичних
    заходів.
    За особами, які мали ризик зараження, встановлюється медичний
    нагляд лікарем-інфекціоністом та невропатологом з метою раннього
    виявлення захворювання. Термін медичного нагляду встановлюється на
    строк інкубаційного періоду хвороби і може бути змінений (знятий)
    за уточненими даними епідеміологічного розслідування.

    Особи, які мали ризик зараження пріонними інфекціями під час
    перебування в країнах, неблагополучних з пріонних інфекцій
    (Перелік в додатку N 2), відсторонюються від донорських функцій.
    Посилюється контроль за виконанням заходів, направлених на
    запобігання зараженню пріонними інфекціями при проведенні
    парентеральних втручань, запобіганні професійним зараженням при
    роботі з органами, тканинами, біологічними рідинами хворого
    (померлого) у відповідності до правил, передбачених при роботі з
    хворими на СНіД.
    Інструменти, внутрішньомозкові електроди, матеріали, білизна
    та інші об'єкти, забруднені виділеннями хворого (трупа), а також
    які були у контакті з органами та тканинами хворих ХКЯ, повинні
    знищуватися. Якщо повторне використання інструментів неминуче,
    необхідно занурити їх в 1N розчин NаОН, або у чистий нерозведений
    розчин гіпохлориту натрію на 1 годину, після чого автоклавувати їх
    при температурі 134 град. С протягом 60 хвилин. НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ
    повторне використання інструментів та матеріалів для
    парентеральних втручань від хворого з підозрою на пріонні
    захворювання при застосуванні хімічних методів стерилізації.
    У випадках одержання медичним персоналом під час професійної
    діяльності порізів, уколів, тощо, попаданню біологічних рідин на
    шкіру проводиться обробка 4% розчином гідроксиду натрію на протязі
    5 хвилин. Слизові оболонки обробляються відповідно до методів
    профілактики зараження вірусом імунодефіциту людини.
    Вилучення органів, тканин, біопрепаратів, одержаних від
    хворого (померлого) при встановленні діагнозу, а також знищення
    (кремації) біологічного матеріалу проводиться з урахуванням
    Державних санітарних правил ДСП 9.9.5.03599 "Безпека роботи з
    мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності". Органи (тканини)
    померлого від пріонної інфекції для навчальної мети не
    використовуються.
    При обговоренні проблеми профілактики пріонних хвороб
    необхідно враховувати ряд аспектів медико-соціального і юридичного
    характеру.
    В процесі обстеження пацієнтів з цими захворюваннями для
    визначення мутацій, обумовлених спадковими формами, виникають
    етичні питання. У багатьох країнах передбачено порядок отримання
    обов'язкової згоди осіб, яким проводиться генетичне тестування.
    Складнішою є проблема перинатальної ДНК-діагностики і пов'язане з
    цим вирішення питання переривання вагітності у випадку наявності в
    одного із батьків пріонної хвороби.
    У Європі, в т.ч. в Україні здійснюється ряд заходів щодо
    профілактики пріонних інфекцій. Одночасно з обмеженням
    використання лікарських засобів, виготовлених з сировини
    тваринного походження, припинено виробництво гормонів з гіпофізу
    тварин, перевагу надається препаратам генної інженерії. В багатьох
    країнах запроваджено обмеження на трансплантацію твердої мозкової
    оболонки. Розробляються заборонні положення на трансплантацію
    тканин, переливання крові і призначення препаратів крові від осіб
    з деменцією.
    Проводяться заходи по вилученню з реалізації продуктів,
    сировини тваринного походження, косметичних засобів, лікарських та
    інших біопрепаратів, виготовлених на основі тваринного білка
    підозрілих або інфікованих збудниками пріонних інфекцій.
    Очевидна необхідність продовження і розширення
    епідеміологічних досліджень ХКЯ, оскільки це сприятиме уточненню
    особливостей розповсюдження зазначеного захворювання і визначення
    ефективних профілактичних напрямків.

    Епідеміологічний аналіз дозволить розробити рекомендації щодо
    планування та проведення профілактичних, протиепідемічних та
    протиепізоотичних заходів.
    Епідеміологічний аналіз проводиться на основі наступних
    даних:
    - Кількість випадків по підтипах класифікації, професійних
    групах, географічних районах.
    - Кількість випадків по датах смерті і по віку померлих
    пацієнтів.
    - Розподіл хворих по статі.
    - Складання графіків динаміки захворюваності БКЯ.
    - Визначення групових випадків, що вимагають подальшого
    розслідування.
    - Ідентифікація факторів ризику захворювання.
    - Ретроспективний епіданаліз захворюваності на пріонні
    інфекції проводиться з урахуванням особливостей епідпроцесу. Хворі
    з підозрою на пріонні інфекції (групи ризику) підлягають обліку та
    подальшого нагляду. Обліку та нагляду підлягають також особи, що
    оточують хворого.

    Начальник Головного
    санітарно-епідеміологічного
    управління МОЗ України С.П.Бережнов

    Начальник Головного управління
    організації медичної допомоги
    населенню МОЗ України М.П.Жданова


    Додаток N 1
    до Методичних вказівок з
    епідеміологічного нагляду
    за пріонними інфекціями,
    затверджених наказом
    МОЗ України
    27.11.2002 N 429


    ФОРМА
    інформації про випадок хвороби Крейтцфельдта-Якоба,
    яка надається до територіальної
    санітарно-епідеміологічної станції


    1. Підтип і класифікація ХКЯ.
    2. Прізвище, ім'я, по батькові.
    3. Вік, стать, країна народження та перебування. Рід занять.
    4. Дата захворювання.
    5. Дата смерті.
    6. Клінічний перебіг хвороби.
    7. Епідеміологічний анамнез.
    8. Характер харчування (країна, з якої поступало м'ясо та
    м'ясопродукти; якщо вегетаріанець, то з якого часу).
    9. Наявність в анамнезі фактів лікування гормональними
    препаратами, виготовлених з людського гіпофізу (гормон росту,
    пітуітрин, гонадотропін та інші), трансплантація рогівки, твердої
    мозкової оболонки, введення стереотаксичних електродів.
    10. Наявність у членів родини випадків деменції, якого типу,
    вказати ступінь.


    Додаток N 2
    до Методичних вказівок з
    епідеміологічного нагляду
    за пріонними інфекціями,
    затверджених наказом
    МОЗ України
    27.11.2002 N 429


    ПЕРЕЛІК КРАЇН,
    неблагополучних на губчастоподібну енцефалопатію
    та інші пріонні інфекції
    станом на 01.12.2002


    1. Велика Британія
    2. Республіка Ірландія
    3. Португалія
    4. Франція
    5. Швейцарія
    6. Німеччина
    7. Бельгія
    8. Нідерланди
    9. Італія
    10. Данія
    11. Люксембург
    12. Ліхтенштейн
    13. Канада
    14. Оман
    15. Фолклендські острови
    16. Іспанія
    17. Чехія
    18. Греція
    19. Словаччина
    20. Словенія
    21. Австрія
    22. Фінляндія
    23. Польща

    Зміни до переліку будуть направлятися додатково відповідно до
    повідомлень Міжнародного епізоотичного бюро.
  • 2003.10.09 | Ігор Немашкало

    Генетична пастка

    З документів випливає, що начебто поки українське законодавство не забороняє згодовувати українцям вироби з китайського коров'ячого кісткового борошна. Принаймні на 01.12.2002 у списку небезпечних країн Китая не було. Але не дуже у це віриться, бо ми добре пам'ятаємо, як китайці приховували початок розвитку атипової пневмонії чи SARS. Тож якщо б і казилися б у них корови, вони б не були такі дурні, що б попереджали б про це світову і українську громадськість, яка воліє гризти ті коров'ячі кістки за тисячу доларів кіло. Дарма що собаководи вже уникають годувати кістковим борошном собак, а у розвинених країнах припинили виробляти медичні та косметичні вироби з застосуванням тваринної сировини. Це б не завадило б зробити і Україні. У нас же навпаки ті виробники мила, що раніше перейшли на виключно рослинну сировину, з-за подвійного подорожчання пальмової олії знову стали домішувати у мило яловичий жир. У Європі таке б не пройшло.
    Якщо вдатися до високих матерій, то пріонні інфекції це мабуть необхідна плата за вживання людьми м'яса та взагалі тварин у їжу. Вегетаріанці давно кажуть про небезпеку, яка чигає на людину при вживанні у їжу генетично-біологічно близьких істот. Небезпеку у тому, що на людину перейдуть їх хвороби і збудники. Можна згадати, що й нетипова пневмонія чи SARS за офіційною версією перейшла до людей з вжитих ними диких котів. Збудники хвороб рослин та морських істот, не можуть перейти до людей з-за їх великої біологічної розбіжності. Та я не зазиваю не їсти м'яса чи сала. Це мабуть неможливо. Бо смачне ж. Але мінімізувати ризик хоча б припиненням використання тваринної сировини при виробництві ліків, харчових додатків, косметики можна й потрібно. Не така вже це важка справа. Так можна скоротити фронт боротьби з тими збудниками і більш чітко знаходити, звідки вони нападають. Тож і Україні мабуть варто це зробити і припинити ласувати кістковим борошном з китайських корів. Більш докладні та розумні коментарі можете отримати у Центрі з питань пріонних інфекцій, який функціонує у складі Українського науково-дослідного протичумного інституту ім. І.І.Мечнікова (контактний телефон 8 0482 238 172).
    Взагалі то більша, ніж від китайських ліків, небезпека може йти від польського контрабандного м’яса. Бо Польща входить до списку небезпечних країн, де розповсюджений коров’ячий сказ і з Польщі однозначно повинен бути заборонений ввіз тваринних харчових продуктів та сировини. Однак навіть у нас за чутками продають ковбаси виробництва з польських яловичих туш, м’ясо з яких обходиться дуже дешево, по півтори гривні кіло. Така ціна може бути лише на інфікований товар. За коментарями, якщо хто бажає це розслідувати, звертайтесь туди ж, до Центру з питань пріонних інфекцій. Однак це мабуть справа професійних журналістів, бо з тими підрозділами нашого рідного Міністерства охорони здоров’я контактувати дуже важко, це мабуть найконсервативніша і найзачиненіша організація в Україні, бо навіть інструкції з санітарної обробки медичного обладнання з метою попередження СНІДУ в них не змінювалися з радянських часів. Досі використовують для відбору крові неодноразові пики чи скарифікатори, з успіхом інфікуючи піддослідних громадян. Чи не тому ми попереду планети усієї у розповсюдженні цієї хвороби? Що вже казати про інші хвороби. Хоча може той центр – приємне виключення.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".