"Без Цензури" про реверс ОБ (/)
10/10/2003 | Cпостерігач
ТрубаДУРи
За пропозиціями реверсувати “Одеса-Броди” ховається намір нейтралізувати перспективний нафтовий маршрут
Павло Солодько
Минулої п’ятниці Спостережна рада ВАТ “Укртранснафта” (ця компанія контролює українські нафтопроводи) прийняла пропозицію російської “Тюменської нафтової компанії” (ТНК) про заповнення труби “Одеса-Броди” російською технологічною нафтою. “За” проголосувало 4 чоловіка, “проти” – 3, утримався один. Війна за реверс доходить свого логічного кінця, тому сьогодні ми присвячуємо всю шпальту цьому питанню. Адже напрямок перекачування нафти – це питання не тільки економічне, але й політичне. А політика, як казав класик – це концентрована економіка.
Крім сибірської нафти, має бути й інша
З радянських часів Україні дісталися “Дружба” (Сибір-Росія-Білорусь-Броди-Захід) і “Придніпровській магістральні нафтопроводи” (Сибір-Росія-Кременчук-Херсон-Одеса) з відгалуженням на Лисичанськ і Новоросійськ. Незалежна Україна побудувала ще термінал (підприємство для перевантаження нафти з танкерів) “Південний” під Одесою і трубу “Одеса-Броди”. Цей маршрут планувалося використати для зменшення залежності від російських енергоносіїв – каспійська нафта з Казахстану (Азербайджану, Туркменистану) могла б піти на ще не приватизовані до кінця нафтопереробні заводи в Дрогобичі і Надвірній (докладніше – у “БЦ” №3, 2003 р.). Ці заводи й раніше працювали на легкій українській (карпатській) нафті, яка подібна до каспійської, яка, у свою чергу, є кращою за важку російську сировину.
Ідея диверсифікації (отримання енергоносіїв не з одного, а з різних джерел) припала до смаку і Європі, тому зацікавлення маршрутом Каспій-Чорне море (або Новоросійськ)-Одеса-Броди-Захід висловив і Євросоюз. Так на світ з’явилася концепція Євразійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК). А поляки навіть загорілися думкою добудувати трубу від Бродів до своєї нафтотранспортної системи. І тут з’явилася ідея реверсу.
Що таке реверсування? Це як в тому анекдоті: “Ну шо куме, ви чарку випили? – Випив. – А коли вона назад іде, ото і є реверс”. Цей анекдот з’явився не випадково – слово “реверс” так часто вживалося в проплачених лобістами теле- і газетних сюжетах, що з нього вже сміються в народі.
Навіщо ТНК качати нафту в обхід?
Зазвичай проекти на кшталт “Одеса-Броди” користуються повною урядовою підтримкою. Так було і з азербайджанською трубою “Баку-Джейхан”, і з казахською “Тенгіз-Новоросійськ”, і з російською “Сибір-Санкт-Петербург-Приморськ”. І тільки в сучасній Україні одна іноземна компанія змушує вагатися всю владу.
ТНК хоче реверсувати трубу нібито для того, щоб качати нафту за маршрутом “Росія-Білорусь-Броди-Одеса-танкери-Захід”. Однак при цьому “танкісти” навіть не до кінця виконують свою квоту на маршрут “Росія-Кременчук-Одеса” по “Придніпровських магістральних”. Між тим 15 жовтня “Укртранснафта” завершує модернізацію “Придніпровки”, але ТНК не поспішає заповнити цей значно коротший маршрут нафтою.
ТНК має власне лобі в “Нафтогазі України” і в самій “Укртранснафті” (вона входить до складу “Нафтогазу”). Основний лобіст реверсу – генеральний директор “Укртранснафти” Станіслав Василенко. За його твердженням, реверс нічим не загрожує, адже через три роки можна буде знову качати нафту на Захід. А в цих трьох роках собака (чи то, пак, труба) і закопаний.
Мета реверсу – загальмувати перспективний проект
Логічно припустити, що росіяни просто-напросто хочуть затримати на три роки поки що єдиний з нових нафтокоридорів на Захід. За цей час буде побудовано “Сибір-Мурманськ” і другу чергу “Сибір-Приморськ”. І каспійська нафта піде на Захід цим маршрутом, а наша труба залишиться іржавіти в степу. Причому ТНК не буде в цьому винувата – вона сама залежить від російської “Транснєфті”, яка під наглядом російського уряду вирішує, скільки нафти, якої компанії і яким маршрутом спрямовувати в ту чи іншу трубу. І як тільки Росія перестане бути зацікавленою в тому, щоб гальмувати проект “Одеса-Броди”, ТНК скаже – ми були б раді працювати з цим маршрутом, але нам не дають.
До того ж задяки “танкістам” українські транзитники ризикують посваритися з іншими російськими нафтоекспортерами – “Лукойлом”, “ЮКОСом” і “Сургутнафтогазом”. Саме ці компанії надіслали на ім’я пана Василенка листа, де висловлюють здивування з того приводу, що ставка за перевалку тони нафти через термінал “Південний” складає 6 доларів – удвічі дорожче від середньої світової ціни. За словами топ-менеджерів згаданих фірм у листі ховається здивування – а навіщо “Укртранснафті” посередник? А між тим цього посередника в якості однієї зі сторін під час підписання угод про реверс пропонує ТНК. Докладніше про те, як офшорна фірма зі статутним фондом в 1 тисячу доларів здійснюватиме операції в 90 мільйонів – у наступному числі “БЦ”.
коментар
Михайло ГОНЧАР, керівник апарату спеціального уповноваженого України з питань ЄАНТК:
Рішення Спостережної ради “Укртранснафти” не може мати переважної сили над рішенням уряду. На це вказує і Президент. Стратегія цього проекту теж не змінилася – транспортування легкої малосірчаної каспійської нафти від Чорного моря на Захід. Такий проект, як “Одеса-Броди” – не тільки економічний, але й політичний. У випадку реверсування постраждає не скільки “Укртранснафта”, скільки держава – реверсний варіант не гарантує довготермінової експлуатації, адже росіяни намагаються транспортувати нафту винятково територією Росії, щоб не платити за транзит. І через кілька років, коли Росія побудує свої нафтопроводи, українська труба їй буде уже не потрібна.
Згідно минулорічного контракту з “Укртранснафтою”, ТНК використовує “Придніпровські магістральні нафтопроводи” для транспортування нафти обсягом 4 мільйони тони на термінал “Південний”. Але в першому півріччі вони й половини не прокачали. Що ж тоді буде при обіцяних ними 9 мільйонах тон? І чому вони не використовують наявні потужності “Придніпровки”, а рвуться на “Одесу-Броди”? Тому що хочуть “закоркувати” цей нафтопровід. Тобто декларуються одні цілі, а за ними ховаються інші. Навіть в уряді не всі розуміють проблеми: “Та чого там, покачаємо реверсивно, а через три роки розвернемо на Захід”. Річ у тім, що через три роки вже будуть добудовані інші транзитні труби, і наша стане не потрібна ані Заходу, ані Росії.
Питання реверсу виникло не сьогодні, а ще взимку. З ним ознайомилися основні владні центри України, і тільки “Нафтогаз” продовжує лобіювати цю ідею. Тепер усе залежить від Кабміну. Як тільки уряд проявить достатньо твердості в остаточному вирішенні питання, “Одеса-Броди” почне функціонувати у нормальному режимі.
За пропозиціями реверсувати “Одеса-Броди” ховається намір нейтралізувати перспективний нафтовий маршрут
Павло Солодько
Минулої п’ятниці Спостережна рада ВАТ “Укртранснафта” (ця компанія контролює українські нафтопроводи) прийняла пропозицію російської “Тюменської нафтової компанії” (ТНК) про заповнення труби “Одеса-Броди” російською технологічною нафтою. “За” проголосувало 4 чоловіка, “проти” – 3, утримався один. Війна за реверс доходить свого логічного кінця, тому сьогодні ми присвячуємо всю шпальту цьому питанню. Адже напрямок перекачування нафти – це питання не тільки економічне, але й політичне. А політика, як казав класик – це концентрована економіка.
Крім сибірської нафти, має бути й інша
З радянських часів Україні дісталися “Дружба” (Сибір-Росія-Білорусь-Броди-Захід) і “Придніпровській магістральні нафтопроводи” (Сибір-Росія-Кременчук-Херсон-Одеса) з відгалуженням на Лисичанськ і Новоросійськ. Незалежна Україна побудувала ще термінал (підприємство для перевантаження нафти з танкерів) “Південний” під Одесою і трубу “Одеса-Броди”. Цей маршрут планувалося використати для зменшення залежності від російських енергоносіїв – каспійська нафта з Казахстану (Азербайджану, Туркменистану) могла б піти на ще не приватизовані до кінця нафтопереробні заводи в Дрогобичі і Надвірній (докладніше – у “БЦ” №3, 2003 р.). Ці заводи й раніше працювали на легкій українській (карпатській) нафті, яка подібна до каспійської, яка, у свою чергу, є кращою за важку російську сировину.
Ідея диверсифікації (отримання енергоносіїв не з одного, а з різних джерел) припала до смаку і Європі, тому зацікавлення маршрутом Каспій-Чорне море (або Новоросійськ)-Одеса-Броди-Захід висловив і Євросоюз. Так на світ з’явилася концепція Євразійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК). А поляки навіть загорілися думкою добудувати трубу від Бродів до своєї нафтотранспортної системи. І тут з’явилася ідея реверсу.
Що таке реверсування? Це як в тому анекдоті: “Ну шо куме, ви чарку випили? – Випив. – А коли вона назад іде, ото і є реверс”. Цей анекдот з’явився не випадково – слово “реверс” так часто вживалося в проплачених лобістами теле- і газетних сюжетах, що з нього вже сміються в народі.
Навіщо ТНК качати нафту в обхід?
Зазвичай проекти на кшталт “Одеса-Броди” користуються повною урядовою підтримкою. Так було і з азербайджанською трубою “Баку-Джейхан”, і з казахською “Тенгіз-Новоросійськ”, і з російською “Сибір-Санкт-Петербург-Приморськ”. І тільки в сучасній Україні одна іноземна компанія змушує вагатися всю владу.
ТНК хоче реверсувати трубу нібито для того, щоб качати нафту за маршрутом “Росія-Білорусь-Броди-Одеса-танкери-Захід”. Однак при цьому “танкісти” навіть не до кінця виконують свою квоту на маршрут “Росія-Кременчук-Одеса” по “Придніпровських магістральних”. Між тим 15 жовтня “Укртранснафта” завершує модернізацію “Придніпровки”, але ТНК не поспішає заповнити цей значно коротший маршрут нафтою.
ТНК має власне лобі в “Нафтогазі України” і в самій “Укртранснафті” (вона входить до складу “Нафтогазу”). Основний лобіст реверсу – генеральний директор “Укртранснафти” Станіслав Василенко. За його твердженням, реверс нічим не загрожує, адже через три роки можна буде знову качати нафту на Захід. А в цих трьох роках собака (чи то, пак, труба) і закопаний.
Мета реверсу – загальмувати перспективний проект
Логічно припустити, що росіяни просто-напросто хочуть затримати на три роки поки що єдиний з нових нафтокоридорів на Захід. За цей час буде побудовано “Сибір-Мурманськ” і другу чергу “Сибір-Приморськ”. І каспійська нафта піде на Захід цим маршрутом, а наша труба залишиться іржавіти в степу. Причому ТНК не буде в цьому винувата – вона сама залежить від російської “Транснєфті”, яка під наглядом російського уряду вирішує, скільки нафти, якої компанії і яким маршрутом спрямовувати в ту чи іншу трубу. І як тільки Росія перестане бути зацікавленою в тому, щоб гальмувати проект “Одеса-Броди”, ТНК скаже – ми були б раді працювати з цим маршрутом, але нам не дають.
До того ж задяки “танкістам” українські транзитники ризикують посваритися з іншими російськими нафтоекспортерами – “Лукойлом”, “ЮКОСом” і “Сургутнафтогазом”. Саме ці компанії надіслали на ім’я пана Василенка листа, де висловлюють здивування з того приводу, що ставка за перевалку тони нафти через термінал “Південний” складає 6 доларів – удвічі дорожче від середньої світової ціни. За словами топ-менеджерів згаданих фірм у листі ховається здивування – а навіщо “Укртранснафті” посередник? А між тим цього посередника в якості однієї зі сторін під час підписання угод про реверс пропонує ТНК. Докладніше про те, як офшорна фірма зі статутним фондом в 1 тисячу доларів здійснюватиме операції в 90 мільйонів – у наступному числі “БЦ”.
коментар
Михайло ГОНЧАР, керівник апарату спеціального уповноваженого України з питань ЄАНТК:
Рішення Спостережної ради “Укртранснафти” не може мати переважної сили над рішенням уряду. На це вказує і Президент. Стратегія цього проекту теж не змінилася – транспортування легкої малосірчаної каспійської нафти від Чорного моря на Захід. Такий проект, як “Одеса-Броди” – не тільки економічний, але й політичний. У випадку реверсування постраждає не скільки “Укртранснафта”, скільки держава – реверсний варіант не гарантує довготермінової експлуатації, адже росіяни намагаються транспортувати нафту винятково територією Росії, щоб не платити за транзит. І через кілька років, коли Росія побудує свої нафтопроводи, українська труба їй буде уже не потрібна.
Згідно минулорічного контракту з “Укртранснафтою”, ТНК використовує “Придніпровські магістральні нафтопроводи” для транспортування нафти обсягом 4 мільйони тони на термінал “Південний”. Але в першому півріччі вони й половини не прокачали. Що ж тоді буде при обіцяних ними 9 мільйонах тон? І чому вони не використовують наявні потужності “Придніпровки”, а рвуться на “Одесу-Броди”? Тому що хочуть “закоркувати” цей нафтопровід. Тобто декларуються одні цілі, а за ними ховаються інші. Навіть в уряді не всі розуміють проблеми: “Та чого там, покачаємо реверсивно, а через три роки розвернемо на Захід”. Річ у тім, що через три роки вже будуть добудовані інші транзитні труби, і наша стане не потрібна ані Заходу, ані Росії.
Питання реверсу виникло не сьогодні, а ще взимку. З ним ознайомилися основні владні центри України, і тільки “Нафтогаз” продовжує лобіювати цю ідею. Тепер усе залежить від Кабміну. Як тільки уряд проявить достатньо твердості в остаточному вирішенні питання, “Одеса-Броди” почне функціонувати у нормальному режимі.
Відповіді
2003.10.10 | Cпостерігач
ще трохи з того ж номера (/)
Колекціонери страхових компанійСтаніслав Пеньонжик,
кандидат політекономічних наук
Вчора почався “народний бунт” в трудовому колективі “Укртранснафти”. Робітники компанії стихійно створили ініціативні групи, які збирають підписи під листом з вимогами відмінити рішення Спострежної ради про реверс. Незадоволення в масах вихлюпнулося назовні після того, як керівництво “Укртранснафти” на чолі зі Станіславом Василенком вирішило в добровільно-примусовому порядку зібрати інші підписи – на підтримку реверсу. А його підлеглі не стали мовчки терпіти наругу і жалітися один одному в курилках. Бо розуміли – якщо не вони, то хто?
Саме на гроші колективу “Укртранснафти”, який відмовився від ряду соціальних програм, і була побудована перспективна труба. Тому в робітників, які розуміють, що майбутнє їхньої компанії повинно вирішуватися в Україні, “викликає непорозуміння відмова від проекту в той момент,коли все готово для його успішного запуску”. Крім цього, офісами “Укртранснафти” в Києві, Кременчузі, Одесі і Львові ходять чутки про певні оборудки, які дозволяють новому керівництву “Укртранснафти” заробляти чималі суми.
В розпорядженні “БЦ” опинилися документи, які свідчать – суми ці можуть сягати не одного мільйону.
А механізм – простий. Труби й перекачувальні станції, як і будь-яке майно, потрібно страхувати. До об'єднання українських нафторпроводів під крилом “Укртранснафти” цю функцію здійснювала страхова компанія (СК)“Нафтагазстрах”. З кінця 2002 року серед керівництва “Укртранснафти” визрівала ідея створення власної СК, що призвело до розриву стосунків з “Нафтагазстрахом”.
В червні 2004 року було підписано договір про страхування всіх магістральних нафтопроводів з СК “Максима”. Сума страхового платежу сягала 7,5 мільйонів гривень. Якщо невідома компанія стає страхувальником державної установи без жодного конкурсу, час поцікавитися – чи не замішані в цьому чиновники?
Ми поцікавилися. І дізналися, що після перереєстрації 11 квітня 2003 року 60,3 відсотка уставного фонду “Максими” належать “МТ-Банку” (банк, який обслуговує “Укртранснафту”), а 39,2 відсотка – компанії “Кленовий лист +” з Кременчука. А серед засновників “КЛ +” – чотири прізвища з нинішнього керівництва “Укртранснафти”, в тому числі й пан Василенко.
Чи легальною є оборудка, коли керівник державного підприємства перераховує державні мільйони підконтрольній йому ж СК – в цьому нехай розбираються юристи. В сучасній Україні ще й не те легалізується.
Але по-людськи зрозуміти невдоволення трудового колективу “Укртранснафти” можна.
2003.10.10 | Len
Re: Замечательно!
Вельмишановный пан Спостеригач. Читая внимательно статью, любезно представленную Вами на суд посетителей , мне непонятен весь сыр-бор.В ней " Навіть в уряді не всі розуміють проблеми: “Та чого там, покачаємо реверсивно, а через три роки розвернемо на Захід”. Річ у тім, що через три роки вже будуть добудовані інші транзитні труби, і наша стане не потрібна ані Заходу, ані Росії.".
Что у Вас получается? еще раз цитирую: "через три роки вже будуть добудовані інші транзитні труби, і наша стане не потрібна ані Заходу, ані Росії.".
Т.е в обоих случаях ( при прямом и при реверсном) через три года новые российские трубы сделают Од_Броды "непотрибной"!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Поэтому может правильно качать в реверсном чем пытаться запустить в прямом и через три года труда все равно становиться "непотрибной".
Кстати в списке новых труб не упоминается труба: "Бургас-Андреополис",
ввод которой вообще сделает Од-Бр бессмысленной.
Резюмирую: нужно заключить договор как предлагает Россия на 25 лет на транспортировку 84 млн тонн вместо нынешных 52 млн тонн. И качать нефть так как хочет Россия. А для того чтобы проводить самостийную нефтетранзитную политику, надо найти на Украине месторождения нефти с мощностью хотя бы на 100-200 млн тонн и довести добычу на Украине 200-300 млн тонн в год. Т.е примерно на два порядка( 50-100 раз). И вообще давно понять кто на нефтянном поле Восточной Европы хозяин.
С уважением Len 10 октября 2003 года. г. Киев
2003.10.10 | Допитливий
Re: ...Михайло Гончар
це не той самий Гончар, який так гаряче лобіював призначення Василенка, а перед тим підтримував того ж Батька українського нафтотранспорту у боротьбі з його учнем - Буняком?і чи не той самий Гончар колись і зараз в кожній своїй доповідній не забуває вилити трохи (як вийде, колись виходили навіть чимало) смоли на Ющенка? хоча причому Віктор Андрійович зараз до цього?