"Бомжі" з військового міста --Кіровоград-25
10/10/2003 | SLAVKO
10.10.03 Брюссель. Автор : Славко Волинський, рубрика “Україна і світ”(переклад з російської)
“Бомжі” з віськового міста Кіровоград - 25
Днями до бельгійського центру допомоги біженцям звернулось українське подружжя з проханням про допомогу одержати дозвіл для легального прожиття в Бельгії. Здається, ну що в цьому нового? Тисячі українських заробітчан їздять нині по світу , але історія яку оповіли Олена та Іван виявилась далеко не з простих. Сім”я приїхала до Бельгії із міста Кіровоград –25, Кіровіградської області. В центральному комісаріаті Бельгії довго не могли знайти на карті України такого міста. Врешті – решт усе зясувалось і бельгійська влада довідалась про ще один аспект життя людей в Ураїні.
Наш брюссельський кореспондент Славко Волинський зустрівся з біженцями і поставив їм кілька запитань.
Іван побоявся , аби його голос звучав в ефірі і дав дозвіл процитувати інформацію, яка викладена в його зверненнях до бельгійських властей. Сміливішою виявилась його дружина Олена і погодилась на розмову. Отож, пані Олено , що це за таємниче місто Кіровоград-25 і чому, і як ви опинилися в Бельгії?
Ну, я скажу вам коротко . Кіровоград –25 за часів СРСР був найбільшим військовим секретним містом,і розташований неподалік Кіровограда. В документах міноборони він зазначався – “об”єкт 341”. Там зосереджувалась стратегічна ядерна зброя. А коли в часи незалежності цю зброю вивезли, то у 2002 – му році згідно з наказом міністра оборони Шкідченка об”єкт був розформований. А нас лишили на призволяще: роботи немає, зарплатні немає, квартири не ремонтуються від 61-го року, а саме головне що нас підштовхнуло тікати на захід, так це почуття цілковитої невизначеності.
С. Волинський: А яким чином Вам вдалось добратись до Бельгії?
Олена: Ну звісно , що ми приїхали до Бельгії нелегально, але самим цікавим є те, що ми й в Україні, фактично, були нелегалами!
С.Волинський: Не розумію,чому? Як так? Ви проживали в Україні і були там нелегалами?
Олена: А тому, що наше місто Кіровоград –25 був адміністративно підпорядкований 12-му Головному Управлінню Міноборони СРСР більш як 40 років і існував в умовах суворої секретності, і паспорти з фіктивною московською пропискою , хоча ми жили в Україні нам видавала Москва. Ось так і трапилось, що ми опинились у стані невагомості – між Росією та Україною, та ще й без документів.
С.Волинський: Олено! А чому Ви вибрали саме Бельгію?
Олена: А в нас не було вибору! Мій чоловік через знайомих знайшов провідника нелегалів, який нас і доставив саме в Бельгію. На цьому наш вибір і завершився.
(продовження щодо злочинів "Кіровоград-25" буде).
“Бомжі” з віськового міста Кіровоград - 25
Днями до бельгійського центру допомоги біженцям звернулось українське подружжя з проханням про допомогу одержати дозвіл для легального прожиття в Бельгії. Здається, ну що в цьому нового? Тисячі українських заробітчан їздять нині по світу , але історія яку оповіли Олена та Іван виявилась далеко не з простих. Сім”я приїхала до Бельгії із міста Кіровоград –25, Кіровіградської області. В центральному комісаріаті Бельгії довго не могли знайти на карті України такого міста. Врешті – решт усе зясувалось і бельгійська влада довідалась про ще один аспект життя людей в Ураїні.
Наш брюссельський кореспондент Славко Волинський зустрівся з біженцями і поставив їм кілька запитань.
Іван побоявся , аби його голос звучав в ефірі і дав дозвіл процитувати інформацію, яка викладена в його зверненнях до бельгійських властей. Сміливішою виявилась його дружина Олена і погодилась на розмову. Отож, пані Олено , що це за таємниче місто Кіровоград-25 і чому, і як ви опинилися в Бельгії?
Ну, я скажу вам коротко . Кіровоград –25 за часів СРСР був найбільшим військовим секретним містом,і розташований неподалік Кіровограда. В документах міноборони він зазначався – “об”єкт 341”. Там зосереджувалась стратегічна ядерна зброя. А коли в часи незалежності цю зброю вивезли, то у 2002 – му році згідно з наказом міністра оборони Шкідченка об”єкт був розформований. А нас лишили на призволяще: роботи немає, зарплатні немає, квартири не ремонтуються від 61-го року, а саме головне що нас підштовхнуло тікати на захід, так це почуття цілковитої невизначеності.
С. Волинський: А яким чином Вам вдалось добратись до Бельгії?
Олена: Ну звісно , що ми приїхали до Бельгії нелегально, але самим цікавим є те, що ми й в Україні, фактично, були нелегалами!
С.Волинський: Не розумію,чому? Як так? Ви проживали в Україні і були там нелегалами?
Олена: А тому, що наше місто Кіровоград –25 був адміністративно підпорядкований 12-му Головному Управлінню Міноборони СРСР більш як 40 років і існував в умовах суворої секретності, і паспорти з фіктивною московською пропискою , хоча ми жили в Україні нам видавала Москва. Ось так і трапилось, що ми опинились у стані невагомості – між Росією та Україною, та ще й без документів.
С.Волинський: Олено! А чому Ви вибрали саме Бельгію?
Олена: А в нас не було вибору! Мій чоловік через знайомих знайшов провідника нелегалів, який нас і доставив саме в Бельгію. На цьому наш вибір і завершився.
(продовження щодо злочинів "Кіровоград-25" буде).
Відповіді
2003.10.10 | KAKTUZZ
Re: "Бомжі" з військового міста --Кіровоград-25
А українські часописи тако порушують проблему Кіровогграда-25!Газета "2000".
"- кировоградская ОГТРК рассказывала об акции протеста жителей военного городка Кировоград-25, брошенных Минобороны на произвол судьбы «Три месяца жители закрытого военного городка Кировоград-25 пикетируют КПП расположенной тут военной части. Они требуют отселения за пределы стратегического объекта. Люди настроены стоять до конца, пока им не выделят 350 квартир. Дело в том, что пришло сообщение о расформирование военной части и создание на территории городка военной комендатуры. Эту информацию местное население восприняло как сообщение о приближении страшного конца. Жители останутся без тепла, света и воды. Министерство обороны бросает городок и его жителей на произвол судьбы» (Кировоградская ОГТРК, 10.09.03)."