Відповіді

• 2003.10.15 | Mykyta

  Історії ще двох конфліктів навколо островів (/)

  http://www.gazeta.lviv.ua/2003/10/15/NewspaperArticle.2003-10-14.4254
  Історії з островами
  Анатолій ПАВЛЕНКО
  
  НЕ БАЧАЧИ маяка, що вказує правильний курс, Україна вкотре вже може наступити на граблі. Гідність держави залежить не від розміру її островів, а від її готовності й уміння захищати їх у разі потреби. Розмір острова не має значення, коли йдеться про національний суверенітет. У зв’язку з подіями навколо острова Коса Тузла не завадить нагадати про схожі факти конфліктів через прикордонні острови. Розумні намагаються вчитися на помилках інших. Схоже, що для України надходить час приймати рішення. Бути (бити) чи не бути (бити)? Віддати чи не віддати? Як зберегти обличчя України?
  
  Ми дозволимо собі, не заглиблюючись надміру в глибини минулого, задля прикладу коротко нагадати про історію двох конфліктів навколо спірних островів, які трапилися нещодавно.
  
  Незаселений острів Перехіль, розташований у Гібралтарській протоці, став минулого року причиною воєнного та дипломатичного конфлікту між Іспанією й Марокко. Острів - гола скеля менше кілометра у діаметрі, розташований за 200 м від марокканського узбережжя і за 4 км від Іспанії, однак належить останній. 12 червня 2002 року Королівство Марокко відрядило на острів групу військових, які зайняли Перехіль. Офіційним приводом для захоплення іспанської території стала боротьба з тероризмом.
  
  Велике обурення викликала в Іспанії заява керівників НАТО про те, що в цій ситуації не діятиме 5-й пункт статуту цієї організації, який передбачає надання допомоги країні альянсу, котра стала об’єктом агресії, бо конфлікт навколо Перехіля входить у сферу іспансько-марокканських двосторонніх стосунків.
  
  Іспанці вважали, що при захисті своєї територіальної цілісності вони можуть розраховувати на союзників із НАТО. У країні пролунали заклики про перегляд чи анулювання договору членства в НАТО, оскільки він не служить обороні Іспанії, а забезпечує лише стратегічні воєнні інтереси інших країн.
  
  Міністерство закордонних справ Іспанії заявило урядові Королівства Марокко протест і зажадало, аби марокканські військовослужбовці негайно покинули острів. У відповідь Марокко оголосило Перехіль своєю споконвічною територією. Тоді іспанці відкликали свого посла з Марокко і відрядили до острова кілька військових кораблів, однак це не злякало окупантів.
  
  Тоді іспанський десант провів блискавичну операцію: за кілька хвилин роззброїв і заарештував марокканських військових. Через декілька годин весь особовий склад гарнізону вирушив на батьківщину.
  
  Через півтора тижня після загострення ситуації навколо середземноморського острова Перехіль Іспанія та Марокко змогли домовитися. Сполучені Штати грали у врегулюванні роль посередника. Іспанія та Королівство Марокко домовилися, що острів де-факто залишиться нейтральним.
  
  Інша історія трапилася дещо давніше, проте викликала дуже значний розголос. Ідеться про так звану Фолклендську війну.
  
  .21 рік тому аргентинський уряд спробував захопити територію Великобританії, яка розташована за 13 тис. км від метрополії. На незаселеному острові Південна Георгія, котрий входить до складу архіпелагу Фолклендських островів, висадилися кілька десятків аргентинських робітників - нібито розібрати стару китобійну станцію. Замість цього вони підняли на острові аргентинський прапор. Потім аргентинці змусили капітулювати роту британських морських піхотинців, які охороняли столицю Порт-Стенлі, і ввели війська. Через два тижні Великобританія заявила, що топитиме всі аргентинські кораблі, які виявить у радіусі 200 миль і ближче до Фолклендських островів. 21 травня 1982 року англійські війська висадилися на Фолклендах. У результаті війни суверенітет Великобританії відновили.
  
  Ціна перемоги у війні, яка тривала шість тижнів, - життя 255 британців і 652 аргентинців. Великобританія втратила у боях з аргентинським флотом та авіацією майже половину своїх есмінців і фрегатів, значної шкоди також зазнала армія Аргентини.
  
  Який же варіант дій обере у схожій ситуації Україна? Є небезпідставні побоювання, що той, про який ішлося в першій фразі цього тексту. Одне можна сказати більш-менш достовірно: на допомогу світового співтовариства у вирішенні конфлікту навколо острова Коса Тузла та визначення державного кордону у Керченській протоці та Азовському морі Україні сподіватися годі. Нашій державі ці питання доведеться вирішувати самотужки у протистоянні з країною-членом Ради Безпеки ООН, ядерною потугою, котра офіційно проголосила концепцію прийнятності завдавання превентивних ударів у разі, коли вона вважатиме, що існує загроза її інтересам – політичним і економічним (а саме так можна кваліфікувати прагнення Росії встановити контроль над акваторією Керченської затоки з огляду на перспективи риболовства, проведення суден, видобутку природних копалин у прибережному шельфі). Конфлікт навколо острова Коса Тузла – тяжкий іспит на державність.
  
  Анатолій Павленко – журналіст, військовий експерт, мешкає у Києві