Мовчать липломатиг-- гуркочуть гамати! Явна змова!
10/21/2003 | Пацан
Суперечка довкола Тузли – чи не справдиться народна мудрість: «Коли мовчать дипломати – говорять гармати»?
[ Славко Волинський ]
Брюссель, 20 жовтня 2003 – Європейський Союз та Росія готуються до саміту, який відбудеться 6 листопада в Римі. Порядок денний саміту попередньо вже майже затверджено, сказав під час чергового брифінгу речник Єврокомісії у справах зовнішньої політики Дієго де Охеда. Однак напруженість, яка виникла у взаєминах між Росією і Україною у зв’язку з дискусією щодо російсько-українських морських кордонів та загострення становища в районі острова Тузла, може внести у порядок денний майбутнього саміту Росія – ЄС значні поправки.
Про те, за яких умов і обставин і з якою швидкістю російська дамба наближається до українського острова Тузла, поінформовані всі структури Європейського Союзу. Але спільну позицію стосовно цього факту керівництво ЄС поки що не виробило. Бо, приміром, у генеральному секретаріаті ЄС у справах зовнішньої політики, який очолює Хав’єр Солана, ще не з’ясували остаточно, чому Росія розпочала будівництво дамби, не попередивши про це уряд України – свого стратегічного сусіда, і чим викликана така поспішність у спорудженні цієї дамби. Існує ще чимало питань, які намагається з’ясувати офіційний Брюссель. Європейський парламент пропонує, щоб ці питання були з’ясовані під час саміту Росія – ЄС у Римі. Однак Європейська Комісія вагається. Чому вагається? Бо питання занадто складне і делікатне.
Речник Європейської комісії Дієго де Охеда пояснив, у чому саме полягає ця складність, аби питання Тузли було порушене під час римського саміту. Перш за все, ЄС не одержував офіційного звернення з боку офіційного Києва про допомогу у полагодженні цього конфлікту. І залучити до цього механізм міжпарламентських зв’язків не виходить, бо лист, який обіцяли надіслати в Європарламент деякі українські парламентарі, до Брюсселя ще й досі не надійшов. Тому поки що позиція Єврокомісії, зазначив Дієго де Охеда, така: «Ця суперечка належить до компетенції двосторонніх відносин між Україною і Російською Федерацією і, звичайно, вона повинна обговорюватись та вирішуватись у дусі добросусідства й спільної взаємодовіри і, звісно, згідно з міжнародним законодавством. Я нагадаю, що Росія й Україна протягом кількох років зуміли розв’язати низку проблем щодо кордонів, включно з делімітацією кордонів на суходолі. Тому ми сподіваємось, що і ця суперечка буде розв’язана мирним шляхом. І, як нам стало відомо, обидві сторони на високому рівні готуються розпочати наприкінці місяця переговори стосовно врегулювання суперечки довкола Тузли і дамби».
Чимало моїх колег також зауважили , що з боку Євросоюзу виглядає логічним не порушувати під час римського саміту суперечку між Україною й Росією, якщо самі глави держав уникають проведення переговорів з цього питання. Дехто щиро дивується: якщо проблема дійсно настільки серйозна, то чому українська дипломатія не б’є на сполох?
[ Славко Волинський ]
Брюссель, 20 жовтня 2003 – Європейський Союз та Росія готуються до саміту, який відбудеться 6 листопада в Римі. Порядок денний саміту попередньо вже майже затверджено, сказав під час чергового брифінгу речник Єврокомісії у справах зовнішньої політики Дієго де Охеда. Однак напруженість, яка виникла у взаєминах між Росією і Україною у зв’язку з дискусією щодо російсько-українських морських кордонів та загострення становища в районі острова Тузла, може внести у порядок денний майбутнього саміту Росія – ЄС значні поправки.
Про те, за яких умов і обставин і з якою швидкістю російська дамба наближається до українського острова Тузла, поінформовані всі структури Європейського Союзу. Але спільну позицію стосовно цього факту керівництво ЄС поки що не виробило. Бо, приміром, у генеральному секретаріаті ЄС у справах зовнішньої політики, який очолює Хав’єр Солана, ще не з’ясували остаточно, чому Росія розпочала будівництво дамби, не попередивши про це уряд України – свого стратегічного сусіда, і чим викликана така поспішність у спорудженні цієї дамби. Існує ще чимало питань, які намагається з’ясувати офіційний Брюссель. Європейський парламент пропонує, щоб ці питання були з’ясовані під час саміту Росія – ЄС у Римі. Однак Європейська Комісія вагається. Чому вагається? Бо питання занадто складне і делікатне.
Речник Європейської комісії Дієго де Охеда пояснив, у чому саме полягає ця складність, аби питання Тузли було порушене під час римського саміту. Перш за все, ЄС не одержував офіційного звернення з боку офіційного Києва про допомогу у полагодженні цього конфлікту. І залучити до цього механізм міжпарламентських зв’язків не виходить, бо лист, який обіцяли надіслати в Європарламент деякі українські парламентарі, до Брюсселя ще й досі не надійшов. Тому поки що позиція Єврокомісії, зазначив Дієго де Охеда, така: «Ця суперечка належить до компетенції двосторонніх відносин між Україною і Російською Федерацією і, звичайно, вона повинна обговорюватись та вирішуватись у дусі добросусідства й спільної взаємодовіри і, звісно, згідно з міжнародним законодавством. Я нагадаю, що Росія й Україна протягом кількох років зуміли розв’язати низку проблем щодо кордонів, включно з делімітацією кордонів на суходолі. Тому ми сподіваємось, що і ця суперечка буде розв’язана мирним шляхом. І, як нам стало відомо, обидві сторони на високому рівні готуються розпочати наприкінці місяця переговори стосовно врегулювання суперечки довкола Тузли і дамби».
Чимало моїх колег також зауважили , що з боку Євросоюзу виглядає логічним не порушувати під час римського саміту суперечку між Україною й Росією, якщо самі глави держав уникають проведення переговорів з цього питання. Дехто щиро дивується: якщо проблема дійсно настільки серйозна, то чому українська дипломатія не б’є на сполох?