КУЧМА: "ЧЕМ БЛИЖЕ ДАМБА К НАШИМ БЕРЕГАМ
10/26/2003 | Торпеда
ЛЕОНИД КУЧМА: "ЧЕМ БЛИЖЕ ДАМБА К НАШИМ БЕРЕГАМ, ТЕМ БЛИЖЕ МЫ К ЗАПАДУ"
[ 16:43 26.10.03 ]
http://www.izvestia.ru/politic/article40269
Президент Украины Леонид Кучма последние дни провел в Крыму - пытаясь на месте оценить обстановку вокруг строительства дамбы между берегами Керченского пролива. Вернувшись в Киев, он согласился ответить на вопросы обозревателя "Известий" Бориса ПАСТЕРНАКА.
- Леонид Данилович, как вы понимаете то, что происходит в районе Тузлы?
- Мы всё понимаем. Китайцы Срединной империи когда-то не признавали самого наличия других стран. Всё, мол, наше, всё принадлежит нашему хозяину. Примерно так некоторые россияне смотрят на страны СНГ, в том числе на Украину. Мы понимаем, что строительство этой дамбы есть одно из таких действий. Кое у кого в России есть жажда имперского самоутверждения. Не мытьем, так катаньем... Про обычную, всем памятную, империю говорить неудобно - так заговорили про "либеральную", "демократическую". Мы знаем, что это говорит не вся Россия. Это только одна, но очень немалая, часть России. Эта часть ничему не научилась, не усвоила уроков ни своей, ни чужой истории. Мы сожалеем, что самоутверждаются за наш счет, но нам ясно, почему именно Украина избрана для этого. Без Украины ведь не было, нет и не может быть империи - никакой, ни обычной, ни "либеральной".
- Сколько тут все-таки, по-вашему, политики и сколько эмоций? В глаза бросается задиристость на обоих берегах...
- Мы уже двенадцать лет видим людей, которые просто не в силах скрыть свое огорчение тем, что Украина "от них" ушла. Они не понимают даже, что это надо скрывать в приличном обществе. Они не понимают, что своей обидой они настораживают нас. Ну, представьте себе: ваш друг не скрывает, что ему жалко, что вы встали на свои ноги и, как умеете, пошли своей дорогой! И злорадствует всякий раз, как вы споткнетесь... Я могу с вами согласиться: задиристость есть на обоих берегах. Но заметьте: мы-то, что называется официальный Киев, - больше недели держали дипломатическую паузу, полагая, что всё разрешится в духе международного права и дружеских отношений. Да, задиристость есть на обоих берегах. И там, и там хватает людей, которые не держат себя в руках от обиды. Но обиды-то принципиально разные, диаметрально противоположные!.. Великодержавная обида - есть она у многих россиян, есть, к сожалению. Нельзя не посочувствовать руководству России, которое, как мы с прискорбием наблюдаем, вынуждено подчас считаться с неоколониальными настроениями в российском обществе, в российском правящем классе, в российском генералитете.
- И все же мало кто сомневается, что этот конфликт будет улажен...
- Я тоже не сомневаюсь. Что касается Украины, то она при этом сумеет отстоять и свои интересы, и своё достоинство.
- Но следы того, что происходит сегодня, видимо, останутся на некоторое время. Как это отразится на украинской внешней политике?
- Россия переживает то ли очередное естественное обострение борьбы великодержавия и демократии - такой период наступил, то ли это предвыборные заботы определенных политических сил. Предстоящие парламентские и президентские выборы -- это ведь не шутка. То ли здесь всё вместе сошлось... Вот с чем мы имеем дело, по нашей оценке. Правда, каждый школьник в Украине знает слова нашего историка, что российская демократия кончается там, где начинается "украинский вопрос". Мы очень не хотели бы видеть, что и сегодня это соответствует действительности. Демократов - горстка, да и те молчат, когда распоясываются имперские силы. Или подпевают им - явно с мыслью о предстоящих выборах. Так что последние события заставят нас еще раз проанализировать нашу внешнюю политику. Думается, никого не удивит, если мы особо сосредоточимся на точках, где могут возникнуть очередные недоразумения в российско-украинских отношениях. Потенциально уязвимые точки... Решение проблем, связанных с этими точками, будет ускорено - и оно не обрадует великодержавников в России.
Мы заявляем сегодня со всей определенностью: друзей у нас больше там, где их больше, а больше их там, где больше демократии. Чем ближе дамба к нашим берегам, тем ближе мы по своему настроению к Европе, к Западу в целом - так образно можно определить то, что делается сегодня в наших головах.
- А что может измениться во внутренней политике Украины?
- Как и следовало ожидать, очередное посягательство на наши интересы и наше достоинство заметно сплотило жителей Украины. Причем подчеркну: независимо от их домашнего языка. На русском языке действиями "краснодарских властей" возмущаются подчас громче, чем на украинском. Тузла явно служит делу консолидации украинской политической нации. Но такие способы консолидации, при всей их эффективности, - не наш выбор. Мы хотели бы консолидироваться, и мы будем консолидироваться на другой, более спокойной, более творческой основе - на основе мирного развития нашей государственности, на основе общей заботы об экономическом росте.
- Когда слушаешь ваших противников из рядов украинской политической оппозиции, трудно верится в "общую заботу"...
- Вы коснулись больного места. Я ничего не идеализирую. Я говорю своим противникам: давайте вспомним сегодня всю историю внутриукраинских раздоров. Всю историю! Богдан Хмельницкий создал украинское государство. Он надеялся, что украинская государственность не потеряется под шапкой Мономаха. Она потерялась - и внутриукраинские раздоры были не последней причиной. Вспомним страшные внутриукраинские свары после развала Российской империи в 1917 году. Разве не они поощряли иностранное вмешательство в наши дела? Разве не они помешали Украине воспользоваться великим шансом и восстановить свою историческую жизнь уже тогда? Не будь этих свар, никакая сила не справилась бы с независимой Украиной. Вот я и обращаюсь к деятелям нынешней украинской оппозиции: давайте не будем искушать врагов нашей независимости. Я уверен: в проливе было бы всё спокойно, если бы мы, ослабленные междоусобицей, не показались кое-кому легкой добычей. Вспомним 1991 год, политическую жизнь Украины после поражения ГКЧП. Что было бы, если бы тогда ведущие политики Украины, как говорится, мертвой хваткой вцепились друг в друга, вместо того чтобы сообща добиваться независимости? Сейчас такие люди есть, они явно склонны вести политическую борьбу на уничтожение противника. Вот к ним я и обращаюсь в наших "домашних" разговорах: не будем никого искушать борьбой на взаимное уничтожение. Обращаюсь я к ним миролюбиво, но - с позиции силы. Эта сила - Конституция страны и общественное мнение: я чувствую, к чему оно склоняется.
• Борис ПАСТЕРНАК
[ 16:43 26.10.03 ]
http://www.izvestia.ru/politic/article40269
Президент Украины Леонид Кучма последние дни провел в Крыму - пытаясь на месте оценить обстановку вокруг строительства дамбы между берегами Керченского пролива. Вернувшись в Киев, он согласился ответить на вопросы обозревателя "Известий" Бориса ПАСТЕРНАКА.
- Леонид Данилович, как вы понимаете то, что происходит в районе Тузлы?
- Мы всё понимаем. Китайцы Срединной империи когда-то не признавали самого наличия других стран. Всё, мол, наше, всё принадлежит нашему хозяину. Примерно так некоторые россияне смотрят на страны СНГ, в том числе на Украину. Мы понимаем, что строительство этой дамбы есть одно из таких действий. Кое у кого в России есть жажда имперского самоутверждения. Не мытьем, так катаньем... Про обычную, всем памятную, империю говорить неудобно - так заговорили про "либеральную", "демократическую". Мы знаем, что это говорит не вся Россия. Это только одна, но очень немалая, часть России. Эта часть ничему не научилась, не усвоила уроков ни своей, ни чужой истории. Мы сожалеем, что самоутверждаются за наш счет, но нам ясно, почему именно Украина избрана для этого. Без Украины ведь не было, нет и не может быть империи - никакой, ни обычной, ни "либеральной".
- Сколько тут все-таки, по-вашему, политики и сколько эмоций? В глаза бросается задиристость на обоих берегах...
- Мы уже двенадцать лет видим людей, которые просто не в силах скрыть свое огорчение тем, что Украина "от них" ушла. Они не понимают даже, что это надо скрывать в приличном обществе. Они не понимают, что своей обидой они настораживают нас. Ну, представьте себе: ваш друг не скрывает, что ему жалко, что вы встали на свои ноги и, как умеете, пошли своей дорогой! И злорадствует всякий раз, как вы споткнетесь... Я могу с вами согласиться: задиристость есть на обоих берегах. Но заметьте: мы-то, что называется официальный Киев, - больше недели держали дипломатическую паузу, полагая, что всё разрешится в духе международного права и дружеских отношений. Да, задиристость есть на обоих берегах. И там, и там хватает людей, которые не держат себя в руках от обиды. Но обиды-то принципиально разные, диаметрально противоположные!.. Великодержавная обида - есть она у многих россиян, есть, к сожалению. Нельзя не посочувствовать руководству России, которое, как мы с прискорбием наблюдаем, вынуждено подчас считаться с неоколониальными настроениями в российском обществе, в российском правящем классе, в российском генералитете.
- И все же мало кто сомневается, что этот конфликт будет улажен...
- Я тоже не сомневаюсь. Что касается Украины, то она при этом сумеет отстоять и свои интересы, и своё достоинство.
- Но следы того, что происходит сегодня, видимо, останутся на некоторое время. Как это отразится на украинской внешней политике?
- Россия переживает то ли очередное естественное обострение борьбы великодержавия и демократии - такой период наступил, то ли это предвыборные заботы определенных политических сил. Предстоящие парламентские и президентские выборы -- это ведь не шутка. То ли здесь всё вместе сошлось... Вот с чем мы имеем дело, по нашей оценке. Правда, каждый школьник в Украине знает слова нашего историка, что российская демократия кончается там, где начинается "украинский вопрос". Мы очень не хотели бы видеть, что и сегодня это соответствует действительности. Демократов - горстка, да и те молчат, когда распоясываются имперские силы. Или подпевают им - явно с мыслью о предстоящих выборах. Так что последние события заставят нас еще раз проанализировать нашу внешнюю политику. Думается, никого не удивит, если мы особо сосредоточимся на точках, где могут возникнуть очередные недоразумения в российско-украинских отношениях. Потенциально уязвимые точки... Решение проблем, связанных с этими точками, будет ускорено - и оно не обрадует великодержавников в России.
Мы заявляем сегодня со всей определенностью: друзей у нас больше там, где их больше, а больше их там, где больше демократии. Чем ближе дамба к нашим берегам, тем ближе мы по своему настроению к Европе, к Западу в целом - так образно можно определить то, что делается сегодня в наших головах.
- А что может измениться во внутренней политике Украины?
- Как и следовало ожидать, очередное посягательство на наши интересы и наше достоинство заметно сплотило жителей Украины. Причем подчеркну: независимо от их домашнего языка. На русском языке действиями "краснодарских властей" возмущаются подчас громче, чем на украинском. Тузла явно служит делу консолидации украинской политической нации. Но такие способы консолидации, при всей их эффективности, - не наш выбор. Мы хотели бы консолидироваться, и мы будем консолидироваться на другой, более спокойной, более творческой основе - на основе мирного развития нашей государственности, на основе общей заботы об экономическом росте.
- Когда слушаешь ваших противников из рядов украинской политической оппозиции, трудно верится в "общую заботу"...
- Вы коснулись больного места. Я ничего не идеализирую. Я говорю своим противникам: давайте вспомним сегодня всю историю внутриукраинских раздоров. Всю историю! Богдан Хмельницкий создал украинское государство. Он надеялся, что украинская государственность не потеряется под шапкой Мономаха. Она потерялась - и внутриукраинские раздоры были не последней причиной. Вспомним страшные внутриукраинские свары после развала Российской империи в 1917 году. Разве не они поощряли иностранное вмешательство в наши дела? Разве не они помешали Украине воспользоваться великим шансом и восстановить свою историческую жизнь уже тогда? Не будь этих свар, никакая сила не справилась бы с независимой Украиной. Вот я и обращаюсь к деятелям нынешней украинской оппозиции: давайте не будем искушать врагов нашей независимости. Я уверен: в проливе было бы всё спокойно, если бы мы, ослабленные междоусобицей, не показались кое-кому легкой добычей. Вспомним 1991 год, политическую жизнь Украины после поражения ГКЧП. Что было бы, если бы тогда ведущие политики Украины, как говорится, мертвой хваткой вцепились друг в друга, вместо того чтобы сообща добиваться независимости? Сейчас такие люди есть, они явно склонны вести политическую борьбу на уничтожение противника. Вот к ним я и обращаюсь в наших "домашних" разговорах: не будем никого искушать борьбой на взаимное уничтожение. Обращаюсь я к ним миролюбиво, но - с позиции силы. Эта сила - Конституция страны и общественное мнение: я чувствую, к чему оно склоняется.
• Борис ПАСТЕРНАК
Відповіді
2003.10.27 | жар
Re: КУЧМА: "ЧЕМ БЛИЖЕ ДАМБА К НАШИМ БЕРЕГАМ
Полное несоответствие слова и дела!!!Опять одно словоблудие!Наверное это интервью "гарант"давал в поезде на Москву!!Ведь если бы не жил там(в Москве)не было бы Тузлы,Крыма,грачей всяких!!!Не было бы этого!А так...все время заискивающая,жалкая улыбочка на похмельной ...!Чего же не построить дамбу,отобрать Крым,денег немеряно на президенство Кучмы с рассеи прет!Президентом должен стать в Украине человек с Западной Украины,а не с востока!здесь нет уже украинцев,здесь "хахлы" остались(начальники),все продажные,все жируют на русских деньгах,им интерессы Украины по барабану!А Кучма скоро на третий срок сядет,продаст и Тузлу и Крым сдаст и Донбасс признает исконными русскими землями,только денег дайте Путин,Лужков,Касьянов...!2003.10.27 | Petro
Тока не нада гнать на Восток и Бомбасс в частности. Они - именно
они спасут нэньку!Був уже з Волині президент... І що?
2003.10.27 | Petro
Читав і плакав... Який я все-таки невдячний - так недолуго думав
про нашого найбільшого патріота і надію нації. Простіть, Леоніде Даниловичу.P.S. Просто звіздець... Чи є межа лицемірству????
2003.10.27 | Shooter
Не скажіть
Petro пише:>
> P.S. Просто звіздець... Чи є межа лицемірству????
Навіть найнедолугішого хахла якщо 20 разів нах*й послати - почне потилицю чухати. Такщо як на мене, то виглядає що цього разу москалі навіть "дарагова Лєонід Данілича" (та й далеко не тільки його) дістали.
2003.10.27 | Доктор Про
Нормальна стаття
Я приємно здивований. Шановні, нормальна стаття. Вона буде корисною для російської аудиторії. Дещо прояснює мотивацію Кучми.Можна без кінця мусолити "теорію змови" - але в критичний для України час Кучма - в випадку з Тузлою - повівся правильно.
2003.10.27 | Людмила Коваль
Re: Я скоро почну лаятись, як КЕ.
Доктор Про пише:> Я приємно здивований. Шановні, нормальна стаття. Вона буде корисною для російської аудиторії. Дещо прояснює мотивацію Кучми.
>
Народ, Ви що?
Да, стаття нормальна, але для кого? Для Путіна вона нормальна.
До Торпеди цю статтю вже був запостив Mykyta (: http://maidan.org.ua/n/free/1067191712) .
Ваша писанина змушує мене перетягти звідти сюди свій пост.
http://maidan.org.ua/n/free/1067196085
Mykyta пише:
> http://www.izvestia.ru/politic/article40269
>
> Зверніть увагу, як він криє матом Путіна - прямо як на плівках Мельниченка.
>
Микито, не Путіна він криє,а його противників. Перечитайте уважно, враховуючи, що ідея ліберальної імперії озвучина не Путіним, а Чубайсом (cім"я). Саме прибічника і спонсора і члена клану "сім"я" (Єльцин)Ходоровського позавчора заточили в Бутирку.
Саме тоді, коли в Україні здійнявся галас проти будівництва дамби нам підкинули версію про причетність "сім"ї" до цієї справи і пояснили, що на меті у тих "джентельменів" повалення Путіна (див. статті Небоженка).
Так що не Путіна Кучма так сміливо облічає, а топить пунінівських ворогів. Очевидно після провалу плану "А" (оволодіння Тузлою), кампашка перейшла до реалізації плану "Б" (знешкодження втутрішніх ворогів Путіна). Це в Росії план "Б" полягає у знешкодженні ворогів путіна. А в чому цей плвн полягатиме в Україні? Спробуйте вгадати з одного разу. Плани повинні бути взаємовигідні для їх отців-авторів.
Шоу триває.
> • Борис ПАСТЕРНАК
> - Леонид Данилович, как вы понимаете то, что происходит в районе Тузлы?
>
> - Мы всё понимаем. Китайцы Срединной империи когда-то не признавали самого наличия других стран. Всё, мол, наше, всё принадлежит нашему хозяину. Примерно так некоторые россияне смотрят на страны СНГ, в том числе на Украину. Мы понимаем, что строительство этой дамбы есть одно из таких действий. Кое у кого в России есть жажда имперского самоутверждения. Не мытьем, так катаньем... Про обычную, всем памятную, империю говорить неудобно - так заговорили про "либеральную", "демократическую". Мы знаем, что это говорит не вся Россия. Это только одна, но очень немалая, часть России. Эта часть ничему не научилась, не усвоила уроков ни своей, ни чужой истории. Мы сожалеем, что самоутверждаются за наш счет, но нам ясно, почему именно Украина избрана для этого. Без Украины ведь не было, нет и не может быть империи - никакой, ни обычной, ни "либеральной".
Доктор Про пише:
> Можна без кінця мусолити "теорію змови" - але в критичний для України час Кучма - в випадку з Тузлою - повівся правильно.
Цинічно він повівся.
Тут знайдете пояснення поведінки Кучми. (Знову мушу пост перетягати)http://maidan.org.ua/n/free/1067184987
Максим’як пише:
> На мою думку, ситуація з Тузлою вийшла з-під контролю Путіна. Олігархів Путін ганяє і без Тузли і для арешту Ходорковського зовсім не обов"язково будувати дамбу.
>
Ситуація з Тузлою однозначно вийшла з-під контролю Путіна.
Арешт Ходорковського є непрямим, але підтвердження тОму .
Вчора мені це тільки "чуйка" підказувала, а нині дочиталася до фактів.
Факти узяті із статті Тетяни Силіної " “НЕ ДАМО СЕБЕ «ВІДТУЗЛИТИ» в останньому номері ДТ.
Якщо Ви теж пропустили цю статтю, як я вчора, то дуже раджу все ж прочитати.
Тетяна Силіна розкопала історію з привласненням Росією двох островів в Каспійському морі, які належали Казахстану. Сталося це минулого року. У справі привласнення Росією о.Укатного і Жосткого неоціненно велику роль відіграла МІСЬКА ВЛАДА Астраханської області.
Головним же чинником успішного привласнення казахстанської території стала смиренність Назарбаєва і МОВЧАЗНА незгода громадськості. Мовчала навіть опозиція.
Росія застосувала казахський сценарій на Тузлі. І все було б гаразд. І Кучма з"їв би путінську пропозицію, та російську гру попсував шалений спротив українського політикуму. На це Росія не розраховувала. Після підписання ЄЕПу вона була переконана у покірній керованості ВР Кучмою. Усе мало пройти тихо, та не вийшло. Один тільки Тигибко мимрив щось невнятне. Усі інші, навіть Азаров, були рішуче категоричними. Кучмі нічого не залишалося, як підспівати своїм і теж висловити незгоду з діями Росії на Тузлі.
Таким чином, я хочу сказати, що, по-перше, Тузла - це робота рук Путінсько-ГБіської команди. Вони діяли по Казахському штампу.
По-друге, можу констатувати, що їх план провалився і у зв"язку з цим почала діяти, завбачливо запущена, версія причетності "сім"ї" до конфлікту на Тузлі.
Як програли (майже програли) острів, то хоч з домашніми справами облаштуються.
Адже, крім того, що з арештом Ходорковського "сім"ї" добряче потлумлять, так на неї ще й собак повісять, як на затійників "Тузли".
> Я не не бачу зараз зв"язку між двома подіями, які ув"язані вище. А читаючи інформаційні повідомлення про активізацію есдеків з темою ура-патріотизму, бачу, що не тільки Путін причетний до будівництва дамби. Це алогізм, що чуки пропагують антиросійські настрої.
>
Ну це вище пояснила.
> Зрештою, не кагебісти фінансували будівництво дамби і не місцева влада. Думаю, що це є очевидним.
>
Але й не "сім"я" думаю.
Враховуючи розпрацьовані програми на посилення Російської безпеки у прикордонній зоні, гроші на плюгаву дамбу знайти було не складно.На кону стоями національні інтереси Росії.
> Я переконаний, що коли б Путіну дійсно та Тузла була потрібна, то Кучма би її відддав чи поділив без жодних заперечень. Зовсім мало людей знали про ісування Тузли і все могло би так само бути, як із молдавськими прикордонниками - а тут прийшли російські і стали поряд і все.
>
Про це теж вище писала. Якби Кучма був Назарбаєвим, то усе було б "тіп-топ". На наше щастя Кучма більше не Назарбаєв, а Україна не Казахстан. І у цому велика заслуга опозиції.
> Конфлікти потрібні якраз мафії в Україні, щоб дестабілізувати ситуацію, створити хаос, запустити корчинських у герої і далі те все розігрувати і втикати опозиціонерам і Ющенку. Взагалі, хаос, то природнє середовище есдеків, оскільки вони завжди залишаються організованою силою і можуть у таких ситуаціях втілювати легко свої задуми.
Мені здається, коли постала реальна загроза державним інтересам, то навіть есдеки виявилися патріотами.
Поки що монолітна єдність політичних сил у питанні Тузли мене дуже тішить і обнадіює.
Хоча все ще дуже хлипко.
А, да. На всякий випадок скидаю сюди ту частину статті Тетяни Силіної, де йдеться про Казахстанську історію. Може хтось не читав.
Тетяна Силіна. “НЕ ДАМО СЕБЕ «ВІДТУЗЛИТИ»
ДТ. № 41 (466) Субота, 25 - 31 Жовтня 2003 року
Як «Укатали» Казахстан
У деяких питаннях азовсько-керченської проблематики Україна могла б надихнутися прикладом Азербайджану, який свого часу першим виступив за поділ Каспійського моря (дна, води, повітряного простору з усіма природними багатствами) на національні сектори під повним суверенітетом кожної відповідної прибережної держави. Понад те, РА проголосила азербайджанський сектор Каспійського моря частиною своєї території і закріпила це в Конституції країни.
А ось із кого брати приклад не слід, то це з Казахстану...
Тузлинську кризу в Україні часто порівнюють із радянсько-китайським конфліктом навколо острова Даманський. Проте, на наш погляд, українським політикам і експертам було б дуже корисно глибоко ознайомитися з набагато свіжішим і, головне, куди більш схожим на тузлинський прикладом російсько-казахської «дружби».
Офіційну інформацію про те, як кілька казахських островів у Каспійському морі стали торік російськими, зібрати досить важко. Казахи не люблять згадувати історію островів Укатного і Жосткого, про що свідчить хоча б коментар, даний «ДТ» радником посольства РК в Україні Каїртаєм Жанбатировим, котрий повідомив нас, що ніякої проблеми з каспійськими островами в Казахстану з Росією не було, принаймні йому про це невідомо.
Проте навесні минулого року російські ЗМІ досить активно писали про перемогу РФ і взяття нею під свою юрисдикцію кількох островів у Каспійському морі, поруч із якими є кілька багатих нафтогазових родовищ і водиться багато осетрових. Острови розташовано в казахському секторі Каспійського моря, і після розвалу Союзу казахи, природно, вважали їх своїми. Але острови дуже подобалися і росіянам, котрі під орудою рішучого губернатора Астраханської області взяли й освоїли ці шматочки казахської суші. Значною мірою їм допоміг той факт, що, на відміну від української Тузли, казахські острови були ненаселеними. Крім того, знов-таки на відміну від української, казахська громадськість мовчала, і навіть опозиційні ЗМІ майже нічого не писали про суперечку з приводу островів. А з провладних мас-медіа можна було дізнатися, що в Астани й Москви набагато більше спільних інтересів у регіоні та взаємовигідних каспійських проектів, тож прикордонні розбіжності цілком можна врегулювати.
Проте переговори, за свідченням заступника начальника управління міжнародної безпеки Ради Безпеки РФ Олександра Стоппе («Известия» — «Волга-Каспий», 14 червня 2002 р.), були «дуже складними, емоційними, доходило до казусів: інша сторона (казахська. — Т.С.) спочатку порушувала питання, що цих островів взагалі не існує, а потім раптом заявляла, що вони належать їй». Але, зрештою, острови Укатний і Жосткий таки стали російськими, що й було закріплено минулого року в угоді про розділ Каспійського моря. У результаті цього родовище Хвалинське й Центральне потрапили під юрисдикцію Росії, а Курмангази — під юрисдикцію Казахстану. Усі вони розроблятимуться на паритетних засадах, а податки одержуватиме та держава, у чиїй юрисдикції перебуває родовище. Крім того, росіянам удалося провести так звану модифіковану серединну лінію, проходження якої залежало від того, кому належать Укатний і Жосткий. А тепер увага! Цікава деталь для юристів-міжнародників: як пояснює той-таки О.Стоппе, «лінію тому названо модифікованою, що крім географічних враховує й інші чинники — історичні, витратні (хто скільки вклав грошей у розвідувальні роботи) тощо». Ну як тут не згадати про історичні екскурси глави держдумівського комітету з міжнародних справ Дмитра Рогозіна та краснодарського губернатора Олександра Ткачова.
До речі про губернаторів. Пан Стоппе у своєму торішньому інтерв’ю «Известиям» окремо відзначав роль у вирішенні питання спірних каспійських островів місцевої влади Астраханської області. За його словами, Укатний і Жосткий стали російськими «значною мірою завдяки тим дуже якісним матеріалам (зокрема картографічним), які підготували фахівці в Астрахані». Ану що там позавчора говорив про зібрані краснодарцями й передані уряду РФ і в МЗС документи краснодарський губернатор Ткачов? Схоже, справді російська федеральна й місцева влада відповідно до рішення Радбезу серйозно взялася за «спірні території». Але Казахстан виказав слабкість і втративши частину своєї території разом із значними природними ресурсами.
І тут слід нагадати про ще один чинник, який відіграв мало не вирішальну роль у програші Казахстану в боротьбі за острови. Ось що писав «Центральноазіатський бюлетень» ще 12 травня 2000-го, тобто за два роки до здачі островів і «модифікації» кордону між Казахстаном і РФ: «З відставкою Бориса Миколайовича маятник хитнувся в інший бік. Експерти з президентської команди занадто довго подавляли роздратування й тепер дали йому вихід. Доба всепрощення для Назарбаєва скінчилася. Команда Путіна має серйозні претензії до президента РК й оцінює його без біловезької ностальгії. Звідси — низка кроків, які за Єльцина, напевне, викликали б обурену реакцію Астани, а нині провокують щось середнє між готовністю до компромісу й «глухою обороною». Москва дозволила провести кілька пікетів біля казахського посольства, російська преса пише про «ганебний» судовий процес над російськими громадянами в Усть-Камєногорську, ЛУКойл має намір «модернізувати» кордон на Каспії на свою користь, прикордонники відмовляються віддавати Казахстану острів Укатний... Наступним кроком Москви, якого дуже побоюються в Астані, може стати демонстративно привітальний жест на адресу казахстанської опозиції: мовляв, нічого не бійтеся, із вами не тільки Захід, а й демократична Росія. Проведення в Москві чергових демократичних конгресів, брифінги лідерів опозиції, видання відповідної друкованої продукції, — страшний сон Назарбаєва, котрий і без того почувається дедалі менш стало в президентському кріслі.
Астана сьогодні готова багато чим поступитися заради збереження жорсткої позиції Кремля щодо політичних опонентів Назарбаєва. <...> Можливо, Назарбаєв спробує випередити події та задобрити Кремль щедрими степовими дарунками: віддасть багате нафтове родовище в прикордонній зоні Каспію, відпустить з усть-камєногорського СІЗО російських громадян, обвинувачених у спробі збройного заколоту, відмовиться від острова Укатний, а, можливо, навіть продасть ЛУКойлу ще п’ять відсотків у «Тенгізшевройле».
Більшість прогнозів видання, як ми бачимо сьогодні, справдилася...
А «казахстанський» сценарій переноситься в Україну. Дуже хочеться вірити, що його фінал усе-таки буде інакшим, і якщо Казахстан росіянам вдалося «Укатати», то українці «відТузлити» себе не дадуть.
P.S. Торпедо, будьте уважніші до того, що ставите новою темою на форумі. Повтори тем у різних гілках розпорошують обговорення.
2003.10.27 | KE
Людмила, лапушка, все верно, ну еще один рывок Вам надо сделать!
Можете мне не отвечать. Просто возьмите ВСЕ факты, которые происходят в последнее время в РФ и Украине. ТОЛЬКО ВСЕ !!!! И Вы сразу поймете всю эту многоходовку.Мало того, тут на форуме, все эти факты, в разных ветках, уже показаны. И Вы смело можете ТОГДА назвать реальные причины ситуации в Тузле, заказчиков и результаты, единственно возможные, так как крышка уже захлопнулась. В мышеловке.
Если Вы играете в шахматы, то рассмотрите классический дебют четырех коней и посмотрите на число ходов, до d2-d3 (белыми) и сравните с резкими (показательными) действиями, определяющими поведение сторон. Потом сравните с числом ходов и Вы поймете, КТО задумал эту операцию.
2003.10.28 | Максим
Re: Ну так хто і що задумав?
Чисто схематично накидайте мені, пліз.Бо інакше, то все виглядає як словоблудство
2003.10.27 | Михайло Свистович
Re: Тоді я Вас почну терти (-)
2003.10.27 | Людмила Коваль
Re: Тоді я Вас почну терти (-)
О, супер!!!Власне вчора, чито в суботу ( одним словом коли КЕ востанній раз допік) задалася питанням: "І чому це адмін Kaktuzza тре частіше ніж КЕ з Lenом?"
Тримаєте ці екземпляри за дрочилок, щоб в жилах кров не застивала, чи шо?
2003.10.27 | Михайло Свистович
Re: Я вже пояснював принципи свого тертя
Оскільки я людина дуже зайнята і не маю часу читати всі постинги, то маю програмку, в якій передивляюся назви, і там, де є матюки, особисті образи тощо, ставлю позначки, а потім однією кнопкою все вбиваю.2003.10.27 | Людмила Коваль
Re: Я вже пояснював принципи свого тертя
Михайло Свистович пише:> Оскільки я людина дуже зайнята і не маю часу читати всі постинги, то маю програмку, в якій передивляюся назви, і там, де є матюки, особисті образи тощо, ставлю позначки, а потім однією кнопкою все вбиваю.
А можна мені таку програмку, щоб я не відкривала постинги з матюками?
У мене інет поганючий зараз і коли відкривши пост бачу там матук замість думки, то самій хочеться того, як його.
2003.10.27 | Михайло Свистович
Re: Я вже пояснював принципи свого тертя
Людмила Коваль пише:>
> А можна мені таку програмку, щоб я не відкривала постинги з матюками?
Моя програмка не може бачити середину постингів. Вона просто вбиває відмічені одним натиском кнопки. Тому я й шукаю матюки лише у назвах.
2003.10.27 | Тестер
Re: Подібно, що то інтерв"ю якоїсь іншої людини
Наш гарант в такому стилі не говорить.Навіть про Серединну імперію згадав.
ХІ-ХІ. То не слова Кучми.
Це якийсь піар.
2003.10.27 | KE
В дебюте четырех коней, это d2-d3 (-)
2003.11.01 | KAKTUZZ
Re: В дебюте четырех коней, это d2-d3 (-)
Не-а!Єто "рукировка". Від прислів"я : "рука - руку миє." А після невдалої "рукіровки" -- гАмбіт і пат.2003.10.27 | Franko
Справжній Кучма й з листочка б таке не прочитав (-)
2003.10.27 | Гура
Так, Кучма так НІКОЛИ не зможе казати. Стиль і зміст чудові (-)
2003.10.28 | Смогитель
Slova Chma-tse mirkuvannia PROSTYTUTKY pro tsnotu(-)
2003.10.28 | Чучхе
Якщо так піде і далі
То скоро з вуст Кучми ми почуємо що-небудь цікаве, на ктшталт оцінки впливу Гайдеггера на Сартра, бля.Тестер пише:
> Наш гарант в такому стилі не говорить.
> Навіть про Серединну імперію згадав.
> ХІ-ХІ. То не слова Кучми.
> Це якийсь піар.
2003.10.27 | Vadym Gladchuk
Re: КУЧМА: "ЧЕМ БЛИЖЕ ДАМБА К НАШИМ БЕРЕГАМ
Кучма - герой! Путін - геморой !2003.10.27 | Мінор
Л.К. не лайтесь, тут Президента можна тільки підтримати
Блискуче інтерв"ю. Гідне президента незалежної України. Якби він так себе всі 8 років поводив і не лише у зовнішній, але й у внутрішній політиці, я був би щасливим.Але це все мімікрія. Довіри не маю, до його слів. Сьогодні йому вигідно відстоювати інтереси держави і він це робить. А завтра так само блискуче зробить навпаки. Як це було під час обговорення питання обвідного газопроводу по території Білорусі після того як Інтертайп побачила перспективу на контракт з виробництва труб.
Як це було з "амністованими" Бакаєм і його корпорацією "Республіка" та Суркісом і його корпорацією "Славутич" і зникли боргом перед бюджетом на сотні мільйонів доларів.
Як це було тисячі разів до цього дня.
2003.10.27 | Людмила Коваль
Re: Л.К. не лайтесь, тут Президента можна тільки підтримати
Лаюсь, пояснюючи мотиви вчинків Кучми, щоб запобігти ейфорії.Виберу з Вашого допису те, з чим погоджуюсь.
Мінор пише:
> Але це все мімікрія. Довіри не маю, до його слів. Сьогодні йому вигідно відстоювати інтереси держави і він це робить. А завтра так само блискуче зробить навпаки. Як це було під час обговорення питання обвідного газопроводу по території Білорусі після того як Інтертайп побачила перспективу на контракт з виробництва труб.
> Як це було з "амністованими" Бакаєм і його корпорацією "Республіка" та Суркісом і його корпорацією "Славутич" і зникли боргом перед бюджетом на сотні мільйонів доларів.
> Як це було тисячі разів до цього дня.
100%.
2003.10.27 | Тгоцкий
Одно замечание по тексту
Торпеда пише:> - Мы уже двенадцать лет видим людей, которые просто не в силах скрыть свое огорчение тем, что Украина "от них" ушла. Они не понимают даже, что это надо скрывать в приличном обществе. Они не понимают, что своей обидой они настораживают нас. Ну, представьте себе: ваш друг не скрывает, что ему жалко, что вы встали на свои ноги и, как умеете, пошли своей дорогой!
Ну представьте себе: муж не скрывает, что ему жалко, что его жена встала на ноги и, как умеет, пошла по рукам.
2003.10.27 | Тгоцкий
Второе замечание по тексту
> Мы заявляем сегодня со всей определенностью: друзей у нас больше там, где их больше, а больше их там, где больше демократии.А демократии больше, там где больше демократии.
Учение Маркса истинное, потому что верное.
2003.10.28 | Смогитель
Diakuju, pane Thotskyj, shchoUkrajina dlia Rosiji baba na nich(-
2003.10.28 | Тгоцкий
Ну, если вы бабу от супруги отличить не можете... (-)
2003.10.29 | Тгоцкий
...Тогда можете отдать свою жену дяде, я сами идти к леди.(-)
2003.10.28 | Смогитель
Diakuju, pane Thotskyj, shchoUkrajina dlia Rosiji baba na nich(-
2003.10.29 | Вадим Смогитель
pane Thotskyj, vsia istorija stosunkiv mizh R.ta{Ykr.-druzhyna(-
2003.10.28 | Володимир Д.
Re: Одно замечание по тексту
Я не вважаю Вашу аналогію доречною, проте якщо абстрагуватись, у вас там ще цілим гарем лишився. Якщо ж інші не тішать, мастурбуйте, проте пам'ятайте, що демонстративна мастурбація не схвалюється ані нашими, ані, наскільки я знаю, вашими звичаями.Приємних вражень!
2003.10.28 | Чучхе
В цьому матеріалі цікаве ЗОВСІМ ІНШЕ!!!
Зверніть увагу, як легко в кабінет Кучми заходить якийсь голімий кацап Борис Пастернак, кореспондент газети "Ізвєстія". Очевидно відкриває двері ногою і розвалюється на канапі імені Миколи Мельниченка. Ні західні медіа, ні ТИМ БІЛЬШЕ українські такого доступу до тіла Президента не мають. Це ж дуже характеристично! І ми ще говоримо, що цей президент відстоїть нам Тузлу! Правда, я ради цікавості придбав кілька чвисел наддебільного видання "Ізвєстія-Украіна", виявив там цілу колонку, присв"ячену Медведчукові, яка продовжується з номера в номер, так що зрозуміло, звідки там ноги ростуть.А що стосується ставлення самих росіян до часопису "Ізвєстія", то я дозволю собі процитувати мого улюбленоного автора Мостовщикова з http://www.conservator.ru/forums/telegraf/posts/2963.html
Так что основное внимание читателя сосредоточилось, видимо, на беспрецедентном по смелости открытии, сделанном газетой Известия. 27 февраля в рубрике Экспертиза известия опубликовали результаты дегустации 12 образцов томатного соуса кетчуп. Выяснилось, что у кетчупа «Моя семья» наблюдается отчетливый коричневый оттенок. На горлышке же кетчупа «Хан» Известия обнаружили черные затвердевшие наслоения. Серьезной общественно-политической газете не следует останавливаться на достигнутом. Пора, пора подумать о выпуске специального приложения Известия-кетчуп. Попробовать там уже не 12, а 40 сортов кетчупа, дать слово паре публицистов, нарисовать жесткую карикатуру и напечатать кроссворд.
2003.10.28 | Ратибор
Пастернак русский? - да вы большой оригинал, голубчик! (-)
2003.10.28 | Мінор
Пастернак - єврей. Але водночас талановитий російський поет (-)
2003.10.28 | Мінор
Щоб зрозуміли навіть діти: Борис Пастернак поет до Б. Пастернака
журналіста "Известий" швидше всього відношення не має. Пан Ратібор пожартувать "ізволілі"2003.10.28 | Мінор
Щоб зрозуміли навіть діти: Борис Пастернак поет до Б. Пастернака
журналіста "Известий" швидше всього відношення не має. Пан Ратібор пожартувать "ізволілі"2003.10.28 | Ратибор
еврей и российский поэт...все же не значит русский.....
....или как вы вульгарно выразились "кацап". для Пастернака и его сородичей ваш народ другое "погоняло" использует. так что называйте все своими именами....2003.10.28 | Мінор
На "фені" не "бадаю". "Паганяло" - це псевдонім? (-)
2003.11.01 | Ратибор
Что вы?! У вас отлично получается!
2003.10.29 | Тінь
Re: еврей и российский поэт...все же не значит русский.....
Ратибор, понимаете ли... Есть такая весчь как национальная самоидентификация. Человек может быть по паспорту евреем. Но он себя таковым не ощущает. Ну чужда ему еврейская культура.Пастернак - русский поет и писатель. Достаточно прочитать его стихи.
2003.11.01 | Станиславский
НЕ ВЕРЮ!
2003.10.28 | Ратибор
Нет у России более друзей, чем ее армия и флот....
Во-первых, просто смешно слушать речи о демократии, от великого демократизатора Л.Д.КучмыВо-вторых,полит-бомонд Украины, и раньше стратегически был нацелен на вступление в НАТО и Евросоюз, Единое Экономическое Сообщество лишь финт в сторону Москвы, отвлекающий маневр своего рода. Поэтому ситуация с Тузлой, не была причиной поворота Укр. на Запад, а лишь четко проявила настроения украинской элиты..
В-третьих, в этой ситуации позиция Москвы весьма разумна, полит. игры и попытки наладить искренние добрососедские отношения с Украиной провалились, поэтому Россия исходя из большой вероятности вступления Украины в НАТО, будет продавливать свои геополитические интересы в регионе. Не думаю, что Россия действительно зарится на Тузлу или тем более Крым, но сделать Азовское внутренними водами России и Украины, плюс избежать всех этих поборов за проходящие суда просто обязательно.
В-четвертых, Кучма лицемерит, пугая свой народ возрождением Российской Империи, тогда как по всему миру как грибы плодятся не военные базы России, а другой строны, об имперских устремлениях которой, пан Кучма предпочитает молчать. И дело не в том, что якобы заокеанский друг не зарится на Тузлу, дело в обыкновенном страхе, потерять власть в стране.....
Слова об имерском духе витающем над Москвой,- это бессмысленная риторика пана Кучмы, не более. Россия отстаивает свои национальные интересы, так же как и Украина свои, ранее были причины идти Украине не уступки, теперь таких причин не осталось. Как по мне, так давно было пора решать вопросы с Украиной в ключе "выгодно - не выгодно", как поступала Украина. Никаких списаний долгов за газ, нефть. Постройка газопровода через Белоруссию. Истребовать компенсацию за сбитый пассажиский самолет. Защита рынков России от Украинских товаров. Привлечение рабочей силы из Украины для работы в Сибири и Дальнем Востоке......похоже дело к тому и идет. Россия выздоравливает, и если вам это не по душе, это ваши проблемы....
бувайте
Ратибор
2003.10.28 | Максим
Re: Людмило Коваль і всі, послухайте Ратибора
Перестаньте ганятися за химерами і втікати від них. реальне життя значно простіше за те, що Ви собі придумаєте у пізні години, лежачи в ліжку перед сном.Розслабтеся: нема ніяких "сіонських мудреців", тамплієрів, рук Москви, кагебістів, провокаторів і т.п. Тобто воно усе є у значно меншій мірі, ніж вам малює перелякана свідомість.
Інтерв'ю Кучми - толклве. Видно йому сказали, що сказати, а потім ще й виправили написаний текст.
Ідея подати інтерв'ю Кучми у російській пресі - правильний хід. Правильний пі-ар.
Його апеляція до "демократії" дуже влучна і доречна. Сработано "по-месту". Саме після слів Буша, дискусії, піднятої Економістом і т.п. "Недемократизм" самого кучми туту не важливий.
Якщо кучма сказав те, що він сказав, то тепер не зможе просто так спригнути з теми.
Це ще також дуже корисне інтерв'ю - для внутрішнього вжитку.
Те що стосується аналізу Хмельниичини не зовсім точне, а стосовно подій після 1917р. - однозначно.
Наша слабість - в нас самих. Ми провокуємо сусідів внутрішніми чварами.
Кучма, може, ще срадить Україну, але в цій конкретній ситуації - ще не зрадив. Його підтримати треба, а не підпихувати до зради.
Кажіть людині, що вона свиня і та почне хрюкати.
Тузла дає унікальний шанс на порятунок України, переродження її керіної еліти та самоусвідомлення себе народом - населенням цієї території.
Коротше. Нормальне інтерв'ю. Не вірите мені, послухайте Ратибора
Успіхів
2003.10.29 | Вадим Смогитель
добре інтерв„ю, при умові— З ТЮРЕМНОЇ КАМЕРИ(—)
2003.10.28 | КAKTUZZ
Re: КУЧМА: "ЧЕМ БЛИЖЕ ДАМБА К НАШИМ БЕРЕГАМ
Тем ближе наши берега к ихней дамбе!2003.11.01 | пан Roller
Re: КУЧМА: Гамлет (Закончи фразу)
Закончи фразу.ЛЕОНИД КУЧМА: -"ЧЕМ БЛИЖЕ ДАМБА К НАШИМ БЕРЕГАМ
ТЕМ…?…(ваш вариант)……………
Путин. - "Нет у России более друзей,
чем ее армия и флот....?
(вариант Ее блядей.)