10/27/2003 | Михайло Свистович

про бубликів в"язку, а точніше про те, як творила осередки одна націонал-демократична партія.

Сказали їм, що в одному селі є жінка, яка виступає за справедливість, не заглядає до рота начальству і т.д. Поїхали двоє машиною до того села, спитали, де живе та жінка, їм показали, під"їхали до хати - там кажуть, що вона корови паси. Поїхали на пасовисько, зустріли, коли вона гнала їх додому. Вийшли з машини, похвалили, що корови гарні, що, напевно, господиня хороша, а потім до діла: "Кажуть, що Ви така справедлива, що з режимом і його ставлениками боретесь". Вона: "Так, я їх гадів..." Вони і кажуть: "А ми теж боремося, ми така-то партія, давайте до нас". Вона: "Та ви що? Я тут в селі очолюю осередок Компартії, то чого б я до вас вступала".

Вони не розгубились і питають: "Ну а може Ви нам підкажете, хто тут у Вас може вступити до нас". Вона каже: "Та є тут такий-то, їздив колись на мітинги ваші у Києві 10 років тому, ми з ним постійно сваримось".

Під"їхали до його хати - виходить запухлий чувак. Ну, думають, з ким не буває, може це разово. Починають: "Ось нам сказали, що Ви і на мітинги їздили, і погляди такі маєте". Він: "Так, так, я такий..." Вони: "А ми з такої партії, ми..." Він: "Що я маю робити?" Вони: "Та для початку знайти ще двох (дружину, дочку), підписати ось тут, поїхати з нами в райцентр (ми і назад Вас привеземо), зареєструвати осередок, ну а потім ми будемо спільно працювати, ось Вам 50 гривень на партійні витрати".

Чувак сів з ними і поїхав. На окраїні райцентру попросив зупинитися біля багатоповерхового будинку, мовляв, тут у мене знайомий живе, мені давно треба його на 5 хвилин побачити, я швидко". І зник. Вони зрозуміли, що чувак банально втік, пішли продзвонювати квартири (як виявилося потім, він нікого в цьому будинку не знав і стукав до всіх з криком: "Сховайте мене, мене хочуть убити"). В одній відчинив двері переляканий мужик, ті по голосу здогадалися, що їхній "партієць" тут, кажуть голосно: "Ну що Ви як мала дитина, виходьте". Той виліз з шафи, поплентався за ними, а на вулиці дременув. Ті за ним, обходять з двох боків. А там була канава з водою, багнюка, а далі товстим шаром лежав гній. І чувак через багнюку, через гній, вгрузаючи по коліна...

Ті стрибати у гній за ним не стали, лише переживали, що нап"ється, щось з ним станеться, а в селі ж знають, що приїздили за ним з такої-то партії, забрали з собою.

Нічого робити, поїхали вони до відділу юстиції. Там осередок на ім"я цього чувака зареєстрували без його присутності, нічого не спитали, через два тижні віддали свідоцтво про реєстрацію, навіть коробки цукерок не попросили. Так і досі існує на папері той осередок.

Потім поїхали ці ж двоє до ще однієї жінки в цьому райцентрі. Та відразу: "Так, я не хочу бути формальним членом, давайте, що робити". Ну ті самі не знають, що сказати, запросили її на обласну раду. Вона приїхала всі така натхненна, готова до роботи. А як побачила, як там лаються, верещать, звинувачують один одного по дріб"язках, відразу похнюпилась і категорично сказала: "Ні, хлопці, я не туди потрапила. До побачення".

А ще в одній націонал-демократичній партії після зміни обласного голови почали відновлювати організації. Дістали старі списки, поїхали в гості, застали голову осередку, представились, мовляв, ми - нове керівництво, домовились, що той скличе збори.

Приїхали на збори, а чувак каже: "Зараз, почекайте, тут проблема невеличка". І зник. Потім прийшов, ще попросив почекати, знову зник. А потім каже: "А, пішли в іншу хату". Прийшли, а там весь осередок (5 чоловік) ножами відчищає дріт від пластмасового покриття, щоб здати на металолом. Побачили яблука у приїжджих, накинулися на них, мов голодні вовки. Потім хтось збігав до пункту, приніс пляшку...

І така ситуація в багатьох районах. А на вибори потрібно по кілька членів комісій та спостерігачів на кожну дільницю. А поки що, наприклад, НУ у віддаленій провінції тримається на старому рухівському потенціалі, який поступово зменшується. От і виходить, що в округах, де опозиція тріумфально перемогла, є цілі села, в яких НУ, БЮТ, СПУ та КПУ не набрали разом взяті жодного голосу. І це при тому, що там були члени комісії від цих партій (хоча б вони мали проголосувати).