... + мікро$офтізація всєй страни
10/28/2003 | Майдан-ІНФОРМ
В той час, як технологічно просунуті країни (ост. приклад: Південна Корея) розробляють цілі державні програми по використанню та створенню свого програмового забезпечення на базі програм з відкритим кодом (free/open source software), наші бюрократи з міносвіти ( в інтересах країни, канєшно ) підсилюють монополію Мікро$офт.
Сьогодні Міністерство освіти і науки України підписало новий Меморандум про співпрацю з корпорацією Мікро$офт. Про це
повідомив міністр освіти і науки України Василь Кремень сьогодні на прес-конференції.
За його словами, це стратегічна угода, яка формулює такі основні напрями співпраці МОН України з корпорацією Microsoft протягом наступних 5 років: сприяння широкому використанню програмних продуктів Microsoft в учбових закладах середньої та вищої освіти; сприяння розвитку науково-дослідних робіт у сфері ІТ в науково-дослідних закладах і вищих учбових закладах як пріоритетного напряму наукових розробок;
підтримка заходів, направлених на реалізацію у сфері ІТ потенціалу найбільш обдарованих школярів, студентів, молодих фахівців і учених; продовження робіт з локалізації програмних продуктів Microsoft.
Як відзначив Кремень, досвід, накопичений у співпраці в рамках попереднього Меморандуму, дозволяє бути упевненим в розширенні співпраці й переході на новий якісно вищий рівень. Під цим мається на увазі охоплення співпрацею наукових напрямів, підвищення якості робіт з локалізації, завдяки залученню фахівців закладів і організацій МОН України, створення в Міністерстві інфраструктури підтримки впровадження і використання програмних продуктів Microsoft (учбовий центр, центр компетенції тощо).
У жовтні 2001 року Міністерство освіти і науки України підписало Меморандум про співпрацю з корпорацією Microsoft. В рамках Меморандуму корпорація Microsoft виконала локалізацію для використання в Україні своїх найпопулярніших продуктів (ганебні, неповні та криві переклади, причому скидається що їх зроблено автоматичним перекладачем з яких небудь казахських чи російських версій М-І ), навчила групу методистів користуватися продуктами Microsoft з метою створення методик викладання сучасних інформаційних технологій в системі середньої освіти. В МОН України була виконана низка заходів, результатом яких стало істотне збільшення відсотка використання ліцензійно-чистих програм Microsoft та інших компаній. Комп'ютерні класи, які поставляються в рамках програми комп'ютеризації сільських шкіл, оснащуються виключно ліцензійним програмним
забезпечення Microsoft.
уніан
мікро$офт має монополію на постачання програм для всіх освітянських установ, починаючи зі шкіл. Браво, менеджери мікро$офт, хороша робота! Україна поповнила список країн третього світу (ост. приклад - Македонія), на які мікро$офт отримала монополію. ( Уряд південної Кореї планує зекономити за допомогою open source 300 млн. доларів) Проблема ця не нова, але поки, на жаль, мало хто нею переймається. Гроші платників податків непрозорим шляхом буде витрачено, а нам знову скажуть (в кращих традиціях "сракоголових" з міністерств ) що детальна інформація - то комерційна таємниця.
- нагадаємо, що "майдан" піднімав цю тему дуже давно і навіть приймав участь у невеличкій акції протесту перед міносвітою ( проти підписання першого меморандуму). Слід зазначити, що на жаль, особливого продовження акція не мала.
- дуже прогресивний законопроект депутата-комуніста Бориса Олійника щодо відкритого програмового забезпечення ще навіть не розглядався у ВР.
Сьогодні Міністерство освіти і науки України підписало новий Меморандум про співпрацю з корпорацією Мікро$офт. Про це
повідомив міністр освіти і науки України Василь Кремень сьогодні на прес-конференції.
За його словами, це стратегічна угода, яка формулює такі основні напрями співпраці МОН України з корпорацією Microsoft протягом наступних 5 років: сприяння широкому використанню програмних продуктів Microsoft в учбових закладах середньої та вищої освіти; сприяння розвитку науково-дослідних робіт у сфері ІТ в науково-дослідних закладах і вищих учбових закладах як пріоритетного напряму наукових розробок;
підтримка заходів, направлених на реалізацію у сфері ІТ потенціалу найбільш обдарованих школярів, студентів, молодих фахівців і учених; продовження робіт з локалізації програмних продуктів Microsoft.
Як відзначив Кремень, досвід, накопичений у співпраці в рамках попереднього Меморандуму, дозволяє бути упевненим в розширенні співпраці й переході на новий якісно вищий рівень. Під цим мається на увазі охоплення співпрацею наукових напрямів, підвищення якості робіт з локалізації, завдяки залученню фахівців закладів і організацій МОН України, створення в Міністерстві інфраструктури підтримки впровадження і використання програмних продуктів Microsoft (учбовий центр, центр компетенції тощо).
У жовтні 2001 року Міністерство освіти і науки України підписало Меморандум про співпрацю з корпорацією Microsoft. В рамках Меморандуму корпорація Microsoft виконала локалізацію для використання в Україні своїх найпопулярніших продуктів (ганебні, неповні та криві переклади, причому скидається що їх зроблено автоматичним перекладачем з яких небудь казахських чи російських версій М-І ), навчила групу методистів користуватися продуктами Microsoft з метою створення методик викладання сучасних інформаційних технологій в системі середньої освіти. В МОН України була виконана низка заходів, результатом яких стало істотне збільшення відсотка використання ліцензійно-чистих програм Microsoft та інших компаній. Комп'ютерні класи, які поставляються в рамках програми комп'ютеризації сільських шкіл, оснащуються виключно ліцензійним програмним
забезпечення Microsoft.
уніан
мікро$офт має монополію на постачання програм для всіх освітянських установ, починаючи зі шкіл. Браво, менеджери мікро$офт, хороша робота! Україна поповнила список країн третього світу (ост. приклад - Македонія), на які мікро$офт отримала монополію. ( Уряд південної Кореї планує зекономити за допомогою open source 300 млн. доларів) Проблема ця не нова, але поки, на жаль, мало хто нею переймається. Гроші платників податків непрозорим шляхом буде витрачено, а нам знову скажуть (в кращих традиціях "сракоголових" з міністерств ) що детальна інформація - то комерційна таємниця.
- нагадаємо, що "майдан" піднімав цю тему дуже давно і навіть приймав участь у невеличкій акції протесту перед міносвітою ( проти підписання першого меморандуму). Слід зазначити, що на жаль, особливого продовження акція не мала.
- дуже прогресивний законопроект депутата-комуніста Бориса Олійника щодо відкритого програмового забезпечення ще навіть не розглядався у ВР.
Відповіді
2003.10.28 | Тестер
Re: Я цю тему також піднімав. Див. в "Розробках"
Щоб робити щось своє потрібні гроші. І немалі.Для чого чиновнику думати про державу.
Він думає про "відкат". І він його одержує...
2003.10.28 | Ru
FSF - Free Software Fundation
Это зарубежная организация поддерживающая бесплатные проекты. Так что дело не в чиновниках, а кадрах. Если кто-то скажет я делаю операционку - с него посмеються не более. Реально собрать команду для чего-либо хоть мало-мальски прилично невозможно. Все окажутся или занятыми и проект загнётся или недостаточно умелыми и проект загнётся.Один человек такое дело не подымет, сейчас не времена Линуса Торвальдса, который в фидоконференции сообщил: Я написал подобие Миникс.
2003.10.28 | Ru
Всё не прочитал, но
Существует украинская Линукс: http://blin.zp.ua/Причё тихо, скромно и не заметно.
Пиратский рынок наводнил нас простой и "интуитивнопонятной" операционной системой Windows. Unix системы появились тихо и позже.
Разрабатывать в нынешних условиях хорошую операционку с нуля не реально. Реально видоизменять тот же Linux, но при этом неоходимо проверить его в связи с последним скандало связанным с претензиями фирмы SCO.
Тут еще много подводных камней.
В первую очередь необходимо отметить стоимость переобученя всех кто работает с компьютерами.
2003.10.28 | Роман ShaRP
Re: Всё не прочитал, но
Ru пише:> Существует украинская Линукс: http://blin.zp.ua/
> Причё тихо, скромно и не заметно.
> Пиратский рынок наводнил нас простой и "интуитивнопонятной" операционной системой Windows.
Я протестую! Все началось с того, что СССР начал "резать" заграничные "камни" и копировать их, а потом, естессно, пришлось передирать и Dos, уже после которого пришла Винда. Так что началось все пусть с пиратского, но не рынка.
>Unix системы появились тихо и позже.
> Разрабатывать в нынешних условиях хорошую операционку с нуля не реально. Реально видоизменять тот же Linux, но при этом неоходимо проверить его в связи с последним скандало связанным с претензиями фирмы SCO.
И вот тут как раз бы не помешала поддержка государства.
> Тут еще много подводных камней.
> В первую очередь необходимо отметить стоимость переобучения всех кто работает с компьютерами.
А почему всех? Я неоднократно сталкивался с тем, как студенты-компьютерщики изучают "альтернативки" сами по себе. Тоже кусок хлеба, бывает.
Кроме того, именно сейчас очень благоприятный момент для переобучения. Потому что большинство ни ... чего не знает. А с этого уровня переучивать довольно легко.
2003.10.29 | Ru
Всё на много сложнее
> Я протестую! Все началось с того, что СССР начал "резать" заграничные "камни" и копировать их, а потом, естессно, пришлось передирать и Dos, уже после которого пришла Винда. Так что началось все пусть с пиратского, но не рынка.Позвольте тогда и мне попротестовать. Советский Союз был отброшен в развитии компьютерной техники попыткой создать троичные компьютеры (кому-то в голову пришло, что они эффективнее). Когда поняли, что это беспреспективно, то выяснилось, что мир ушёл вперед на десятилетия. Чтобы догнать весь мир в США был куплен патент на производство процессоров фирмы IBM. Это всем известные 8080, 8051. В последствии были построены аналоги 8086 и мощнее, но когда за рубежом был уже 80286 у нас были ЕС1840, которые по уровню были около 80186 (во всяком случае так говорят старшие коллеги).
> И вот тут как раз бы не помешала поддержка государства.
Поддержака государства нужна в любом случае. Но что-то могут сдалать и меценаты - спонсоры.
> > В первую очередь необходимо отметить стоимость переобучения всех кто работает с компьютерами.
> А почему всех? Я неоднократно сталкивался с тем, как студенты-компьютерщики изучают "альтернативки" сами по себе. Тоже кусок хлеба, бывает.
Давайте различать студента-компьютерщика и кассиршу в банке, секретаршу и т.д.
> Кроме того, именно сейчас очень благоприятный момент для переобучения. Потому что большинство ни ... чего не знает. А с этого уровня переучивать довольно легко.
Сейчас малолетки покупают компьютер для: Half-Life (Opposing Force, Counter Strike), Quake, ...
Проще говоря для игры. Позже они перерастают и начинают интересоваться чем-то другим. Но у них нет элементарных основ компьютерной грамотности, а постоянные игры её не добавляют. Оторвать от игры вы не сможете. Во-первых никто не будет слушать старых скучных пердунов, не знающих, что BFG круче ШотГана.
2003.10.29 | пан Roller
Re: Всё еще сложнее. Кремень прав.
Ru пише:> > Я протестую! Все началось с того, что СССР начал "резать" заграничные "камни" и копировать их, а потом, естессно, пришлось передирать и Dos, уже после которого пришла Винда. Так что началось все пусть с пиратского, но не рынка.
>
> Позвольте тогда и мне попротестовать. Советский Союз был отброшен в развитии компьютерной техники попыткой создать троичные компьютеры (кому-то в голову пришло, что они эффективнее). Когда поняли, что это беспреспективно, то выяснилось, что мир ушёл вперед на десятилетия. Чтобы догнать весь мир в США был куплен патент на производство процессоров фирмы IBM.
Все еще сложнее.
Интересно, что вы упомянули о попытке создания троичного компьютера.
В архиве можно найти ссылку и упоминание об этом компьютере. Интересно, что этой экзотикой больше интересуются американские студенты. О каком то массовом развитии этой ветки я вообще не слышал.
Хотя здесь затронута тема операционной системы, тема железа имеет право на существование.
Я бы не стал называть причиной отставания ошибку в выборе системы исчисления, двоичная, троичная. Не суть важна система. Практика показывает, что и компьютеры, реализованные на двоично-восьмеричной системе Днепр-21,, и компьютеры, реализованные на шестнадцатеричной системе IBM-360 выполняют с успехом функции, реализованные автоматным или микропрограммным управлением.
В континентальной Европе копьютер появился в Украине. Єто факт.
Вероятно, основная причина упадка все же в технологической отставании и маркетинговой политике.
Кстати, совсем недавно праздновалось 70- летие института Кибернетики им Глушкова. И по ТВ опять же можно было слышать интересный репортаж с выставки по этому поводу.
На вопрос женщины корреспондента о том, когда же будет создан украинский компьютер, бывший зав лаб. Зиновий Рабинович, именно он принимал на работу будущего академика Глушкова ответил,
-а украинский компьютер уже есть, он стоит в том зале.
И действительно в зале стоял компьютер. По размеру это типа сервер.
Но, это совершенно иного типа компьютер. Я уже не знаю, куда пошло его развитие, это многопроцессорный компьютер вероятно с нейронной организацией. По крайней мере, было заявлено, что он предназначен для решения задач, не решаемых на обычном компьютере.
Что до операционных систем, то фактически их создание закончилось на машине IBM -360, вернее перед М-4030.
Отметим, что на тот момент еще не было микропроцессоров. Операционка была открыта и программисты занимались, в основном передиранием.
То же самое касается Де- ковского направления. Это серия машин СМ.
К слову сказать, большое сомнение вызывает и анонсированный компьютер так как диктором было сказано, что компьютер реализован не на отечественных микропроцессорах. То есть своей элементной базы нет.
Я бегло просмотрел то, что пишет здесь пан Юрко. И он пишет правильно.
Но я так же слышал о том, что Майкрософт приняло решение открыть исходные тексты. Это означает, что и архитектура IBM и операционная система Майкрософт становятся открытыми для широкого пользователя. Толку с того.
Существует и система сертификации, позволяющая рядовому пользователю влиться в широкие ряды.
Чего нельзя сказать об Аррlе, я уже не говорю о SUN.
Основной взвод. Министерство образования поступило правильно.
Brgds
2003.10.29 | Роман ShaRP
Re: Вечно оно куда-нибудь вступит. Только не в правильное.
Привет, сосед!пан Roller пише:
> Основной взвод. Министерство образования поступило правильно.
Это невозможно по определению. Был когда-то такой анекдот:
"- Нуждается ли больной в уходе врача?
-- Нуждается, и чем дальше уйдет такой врач, тем лучше будет для больного?".
Вот таким врачом работает и наш МиноБр. Ему лучше пойти подальше.
Вы только посмотрите, сосед, на то, как работает наше образование под руководством министерства!
Многие преподаватели уже не мыслят жизни без взяток или же просто не могут прожить на свою нищенскую зарплату. Процветают поборы с родителей учеников и студентов. Слово "блат" забыли, поскольку то, что так когда-то называлось, стало нормой жизни. Круговая порука мажет как копоть. Прохвессора в худшем смысле этого слова выпускают маразматические учебники, которые потом получают одобрительные рекомендации этого министерства.
Разве может все это поступать правильно? Да никогда!
Такой поступок выглядел бы белым пятном на "Черном квадрате" Малевича! Такие шедевры нельзя портить! Их надо вешать.
2003.10.31 | пан Roller
Re: Кремень стоит дорого.
Роман ShaRP пише:> Привет, сосед!
>
> пан Roller пише:
> Многие преподаватели уже не мыслят жизни без взяток или же просто не могут прожить на свою нищенскую зарплату. Процветают поборы с родителей учеников и студентов. Слово "блат" забыли, поскольку то, что так когда-то называлось, стало нормой жизни. Круговая порука мажет как копоть. Прохвессора в худшем смысле этого слова выпускают маразматические учебники, которые потом получают одобрительные рекомендации этого министерства.
>
> Разве может все это поступать правильно? Да никогда!
> Такой поступок выглядел бы белым пятном на "Черном квадрате" Малевича! Такие шедевры нельзя портить! Их надо вешать.
Я имел ввиду конкретное решение, а не общее состояние образования.
Кремень как альтернатива Жулинскому в данном случае можно назвать удовлетворительной.(Новый правопис)
Интересно, что Алферов привел интересные данные один грам Кремня для микросхем стоит столько же сколько тонна нефти. А один грам Кремня для нанокомпьютеров стоит столько же сколько десять тонн нефти.
Вот вам и резервы науки и образования.
2003.10.30 | Ru
Можно, но дорого.
> Интересно, что вы упомянули о попытке создания троичного компьютера.> В архиве можно найти ссылку и упоминание об этом компьютере. Интересно, что этой экзотикой больше интересуются американские студенты. О каком то массовом развитии этой ветки я вообще не слышал.
Вы правы, на то, что в Союзе нормальных своих машин не было повлияло множество факторов. Возможно даже таких, о которых мы и не подозреваем.
> Хотя здесь затронута тема операционной системы, тема железа имеет право на существование.
> Я бы не стал называть причиной отставания ошибку в выборе системы исчисления, двоичная, троичная. Не суть важна система. Практика показывает, что и компьютеры, реализованные на двоично-восьмеричной системе Днепр-21,, и компьютеры, реализованные на шестнадцатеричной системе IBM-360 выполняют с успехом функции, реализованные автоматным или микропрограммным управлением.
> В континентальной Европе копьютер появился в Украине. Єто факт.
> Вероятно, основная причина упадка все же в технологической отставании и маркетинговой политике.
Такой вот глупый вопрос: если в Украине компьютер появился раньше почему его никто не развивал?
В союзе много было сделано не так как надо. Один из самых ярких примеров: флоппи диск. В Эстонии два сотрудника закрытого КБ додумались, а зачем писать на ленту? Ведь поиск информации на таком носителе очень долгий. И предложили писать на магнитную пластину в виде, как это делается на привыную нам дискетку. Результат они получили, но на их дискетку поместилось всего ничего (никто даже толком сказать не может сколько, но я так думаю в пределах 100 кб, а может и меньше). Приходят эти умельцы к главному со своей разработкой. Им сказали: в виду того, что на подобный носитель умещается очень мало информации (а по сравнению с лентой действительно слово "мало" описывает крайне бедно их результат) данный метод хранения информации беспреспективен. Но им разрешили сделать одну публикацию на эту тему в открытой прессе. Практически сразу дискета появилась за рубежом.
> Кстати, совсем недавно праздновалось 70- летие института Кибернетики им Глушкова. И по ТВ опять же можно было слышать интересный репортаж с выставки по этому поводу.
> На вопрос женщины корреспондента о том, когда же будет создан украинский компьютер, бывший зав лаб. Зиновий Рабинович, именно он принимал на работу будущего академика Глушкова ответил,
> -а украинский компьютер уже есть, он стоит в том зале.
> И действительно в зале стоял компьютер. По размеру это типа сервер.
> Но, это совершенно иного типа компьютер. Я уже не знаю, куда пошло его развитие, это многопроцессорный компьютер вероятно с нейронной организацией. По крайней мере, было заявлено, что он предназначен для решения задач, не решаемых на обычном компьютере.
> К слову сказать, большое сомнение вызывает и анонсированный компьютер так как диктором было сказано, что компьютер реализован не на отечественных микропроцессорах. То есть своей элементной базы нет.
ADSP - микроконтроллеры, они же микропроцессоры, они же микрокомпьютеры - имеют в своей структуре нейронные элементы (часть этого процессора представляет из себя искусственную нейронную сеть). Основное предназначение этих процессоров обработка сигналов, но используют их в различных областях.
В Украине есть всё необходимое для разработки, создания и внедрения собственных процессоров: материальная база (в Украине находятся два из трёх советских заводов по производству К1816ВЕ51 (i8051) и его модификаций), специалисты, необходимость, желание. Но нет возможности. Во-первых рынок забит intel-подобными процессорами, под них разработана хорошая обширная база различных решений, большинство компьютерщиков развивается именно в этом направлении. Во-вторых вот именно в этом вопросе нужна наибольшая поддержка (кого угодно: государства, частных спонсоров). Изначально необходимо обеспечить финансирование разработки высококачественного процессора, переферии и внешнего оборудования. Затем создание линии (или перепрофилировании существующей). Выпуск процессоров и создание программного обеспечения. Далее огромнейшие финансы необходимо вложить во внедрение на рынок всего спектра изделий, чтобы они заняли свою нишу и чтобы их оттуда нельзя было вытолкнуть и чтобы они были конкурентноспособными.
> Я бегло просмотрел то, что пишет здесь пан Юрко. И он пишет правильно.
Я не сомневаюсь, что он пишет правильно, но есть реалии рынка, которые говорят, что что-либо новое и неопробованное от никому не известного производителя очень долго идёт на рынок.
> Но я так же слышал о том, что Майкрософт приняло решение открыть исходные тексты. Это означает, что и архитектура IBM и операционная система Майкрософт становятся открытыми для широкого пользователя. Толку с того.
мелкосоп подобного себе не позволит! Они разрешат получить доступ к исходным кодам Windows для сотрудников ФСБ (Россия), для сотрудников фирмы Netscape, которая выиграла судебный процесс против MicroSoft и заключила выгодный контракт.
> Существует и система сертификации, позволяющая рядовому пользователю влиться в широкие ряды.
Я как-то сомневаюсь, что юзеру позволять влиться в ряды людей читающих коды виндовс. Я слыхал о том как программисты получают работу у мелкомягких, например, к человеку пришло письмо:
Уважаемый имярёк, мы ознакомились с результатами вашей работы и просим вас выполнить такую-то работу за такую-то сумму.
Это был рассказ о временах Win3.11. Человек сделал работу, а в последствии обнаружил результаты своей деятельности в Win95. Ему хорошо заплатили, но не более.
> Чего нельзя сказать об Аррlе, я уже не говорю о SUN.
Apple хорошая машина, которая имеет свой сегмент рынка и никакой intel его оттуда не выкинет. Apple изначально по возможностям превосходит intel.
2003.11.01 | пан Roller
> > Спасибо. За интересную информацию.
:>
> Вы правы, на то, что в Союзе нормальных своих машин не было повлияло множество факторов. Возможно даже таких, о которых мы и не подозреваем.
>
> > Спасибо. За интересную информацию.
но я не говорил, что в СССР не было нормальных машин. Собственно то, что вы называете машиной, трудно так назвать. Во- первых из-за габаритов. Скорее это вычислительные комплексы.
Мне пришлось на заводе ВУМ, и я немного знаком непосредственно с этой темой.
Нет мне не пришлось работать на Урале, на лампах. Но я застал отечественную ЭВМ Днепр-21,вычислителоьный комплекс. Днепр-22 управляющий. На транзисторных модулях, которые монтировались как микросхемы на плату и соединялись проводным монтежем между ножками модулей.
Я застал переход и производство М-4030 (IBM-360) микросхемы 155 серии. Я не могу сказать, что это было плохо. Хотя я знаю, что было там плохого.
Тоже касается машины PDPI-11 (CM-1410 др. Кстати, машина разрабатывалась, производилась и поставлялась силами ЕС. (Польша , ГДР, Болгария.
Но этот переизбыток участников не всегда шел на пользу качеству.
Разрабатывать самому всегда легче, чем передирать. Ты знаешь сам чего хочешь добиться.
Потеря времени очевидна. Выпускать, разрабатывать машину, которая уже где-то выпушена это однозначно закладывать отставание. К тому же вступала конкуренция. ИНЭУМ (Хрущев С.Н.) (Москва-головной институт.
Показательно то, что на вылизывание машины требовалось значительное время. И машина 1410 как раз к моменту ее ухода с рынка была доведена до кондиции.
Элементная база не отвечала электрическим стандартам, скажем приемники передатчики импортные качественнее. Но это уже технология, чистота производства и не знаю что еще.
Но это тоже были комплексы. Терминальная организация. Словом к моменту, персональных компьютеров, отставание случилось глобальным.
Нет, были какие-то разработки АРМ-ов и довольно удачные. Но персональный компьютер не был дооценен. Это казалось несерьезным. Собственно гонка с выбывание, Intel, AMD, UMC, когда то было и такое.
Видимо, дело в масштабах, и в масштабах рынка и в размахе финансов и глобальной политике.
Удивительно, но Китай (Тайвань) не сошел на нет. И, вероятно, причина во внутреннем рынке.
Говоря об сертификатах, и образовании дипломах существует некая система, в которую нельзя попасть недоучкам.
То о чем говорил Роман. Плати не плати преподавателям, но за сдачу на Сертификат треба не только платить, но и знать. И это могут себе позволить далеко не все. Экзамен-500 баков. Дорогая пересдача.
У Минобра просто нет другого выхода. Но и вокруг этого дела существует большой бардак. Типа Интернет научит. Учит учитель. Большие спекуляции, госзаказ на барахло.
Но важным моментом является то, что компьютер, игры стали сами по себе элементом образования. И сегодня трудно предположить еще к чему это может привести координально.
Важно, что появляются общие стандарты, интерфейсы, пакеты к которым люди привыкают. То есть, происходит некая унификация в развитии.
Это уже не зависит от министерства, мало зависит от учителей, и родителей. А вот от кого зависит, и что от этого может быть, наверное, новое какое - то новое качество. Возможно человеческое качество.
Brgds
2003.11.01 | юрко
Re: Можно, но дорого.
>но есть реалии рынка, которые говорят, что что-либо новое и неопробованное от никому не известного производителя очень долго идёт на рынок.це складне питання. Подивіться, компанія Cray, що робить суперкомпютери, чи Silicon Graphics Indigo (SGI), вони всі мають значно кращі машини, ніж Інтел, але ціна їх астрономічна. І вони є публічними компаніями, тобто їх акції продаються вільно на ринку, отже, вони можуть мати відносно дешеве фінансування для своїх проектів, а не очікувати його від уряду і то вони в принципі ледве клигають. Інтел може мати дешеві мікропроцесори виключно завдяки масовому виробництву. Його фабрики знаходяться, наприклад, в Коста Ріка, щоб дешевше. Інтел може дозволити собі побудувати там фабрику за 3 мільярди доларів.
Звичайно, Україна може "напружитися" і пробувати запропонувати свій продукт, але це, з економічної точки зору, те ж саме, що всі ресурси країни спрямувати на побудову ще одного чуда світу. Це - як зараз Китай, що запусив людину в космос, в той час маючи більшу частину населення неймовірно бідною. Справляти сильне враження на інших часом коштує дуже дорого.
І який є сенс у цьому? Чи не краще гроші витрачати на навчання програмістів, математиків, які потребують відносно малі початкові витрати і ними зайняти свою нішу без різниці на яку платформу писати софт. Щось таке робить зараз Індія, котра має свою нішу у світовому ринку програмістів.
>Apple хорошая машина, которая имеет свой сегмент рынка и никакой intel его оттуда не выкинет. Apple изначально по возможностям превосходит intel.
Знаєте, в кінці 97 року Apple був на грані зникнення. Його акції з'їхали до 6 доларів 38 центів за штуку, а коли компанія стала публічною в 92 році, то початкова ціна акції була 35 доларів. Це не означає, що Інтел таки точно витіснить цю машину з ринку, але в історії компютерів були випадки, коли значно кращі машини, ніж від Інтела щезли.
Пригадуєте компютери Amiga, чи Commodore? Ці компютери вже тоді, у вісімдесятих, дозволяли використовувати їх для відео продукції і вони не були набагато дорожчими, ніж Інтелівські машини. Практично всі відео студії їх мали. Але цим машинам не допомогла їх явна технологічна перевага. Маркетинг та розширення споживацької бази Інтела визначили їх кінець.
Це все я веду до того, що в реальному світі кращі продукти так і залишаються на рівні цікавинки, бо людина істота соціальна, вона часто робить не те, що логічне і розумне, а те, що інші роблять. Отже, юзер купує те, що бачив у свого сусіда, бо йому здається, що видати на це гроші є "безпечнішим", ніж пробувати щось інше, навіть краще.
Якраз це і стримує вхід нових продуктів на ринок. Будь-який власник бізнесу купить те, що інші бізнеси використовують, бо знає, що воно в них працює. Пояснення, що воно дрантя і т.д., не справить на нього враження.
Саме цей феномен поведінки і створив для Макдоналдса світовий рівень. Всі знають, що це барахло, але тому, що їжа з Макдоналдсу є уніфікована, тобто, де б у світі її не купив, вона всюди є точно такою, як в будь-якому іншому Макдоналдсі, ця "стандартизація" чи "уніфікація" і пояснює, чому цей продукт купують - юзер замість "ризикувати", купуючи якусь іншу їжу, купує йому знайому. Те ж і віндовз.
Мені дивно, що в Україні і далі надають таке велике значення рішенню українських бюрократів. Цього є сенс боятися лише тоді, коли припускати, що в Україні і далі залишиться структура економіки така, як за совка, з централізованим урядом, великою кількістю державних посад і т.д.
Як на мене, то чим менше буде бюрократичного впливу в країні, тим більше шансів, що люди-юзери самі визначать для себе чим користуватися і ніяки грізні закони чи укази нічого не зроблять, хіба країна повністю відгородиться від зовнішнього світу. Я вже писав, що свого часу в американських школах користувалися виключно компютерами Apple, але тим не менше, це нічого не змінило, Віндовз є домінуючим, хоч діти починали навчатися компютерам з цілком іншої машини.
2003.10.28 | Тестер
Re: А де можна прочитати
дуже прогресивний законопроект депутата-комуніста Бориса Олійника щодо відкритого програмового забезпечення.2003.10.28 | DevRand
тут:
http://maidan.org.ua/n/just/10673476872003.10.29 | Тестер
Re: Дякую!...
Хочу ще сказати пару слів про вільне і ліцензійне ПЗ.Починаючи з часів СРСР була "привичка" ОС і додатки не купляти.
Якщо щось куплялось, то за символічну ціну.
Функціональне ПЗ проектувалось різними НДІ та ОКБ для певних замовників за плату. Були так звані пакети прикладних програм (ППП) по функціональностям, наприклад: ТЕП, зарплата, основні фонди, оперативне управління виробництвом, ну і так далі.
Як правило такі речі розроблялись галузевими або підгалузевими НДІ.
Були спроби зробити універсальні АСУ, приклад - Новосибірська "Сігма".
Це система для крупних підприємств машинобудування та приладобудування нагадувала сучасні КІСи типу SAP R/3, Oracle Apliation, BAAN і т.д і т.п.
З розвалом СССР усі ці міністерства разом зі своїми НДІ та ОКБ пішли в небуття. Не стало замовників - не стало грошей. Кадри розбрелись хто куди. Все інше відомо. Зараз в Росії появилось декілька цікавих розробок типу "Галактики", "Фінексперта", 1-С....
Але це не АСУП чи КІСи в сучасному розумінні.
А створення функціональностей по типу АРМів це не шлях тотальної компютеризації підприємств.
І автоматизація бугалтерії це підбивання "бабок" після того як підприємство на грані банкрутства . Потрібне ПЗ стратегій, маркетингу, оперативного управління, логістики, збуту, оперативного управління виробництвом, б"юджетування, контролінгу. Все це повинно бути ув"язано в єдиній базі і працювати в реальному маштабі часу.
На жаль ні на державному ні на комерційному рівні немає розуміння нагальної необхідності створення свого вітчизняного ПЗ. Ось і платимо м-софтам, сапам і баанам мільйони $ і ковтаємо їх гачок.
2003.10.28 | dachau
$... (+)
Дядьки (чи то хлопчики), поважайте себе i ворога, пишiть правильно: "Microsoft Corporation"2003.10.29 | про повагу
micro$oft це типовий хакеризм
тому вживали, вживаєм і бум вживать.А щодо поваги...
Microsloth Windows
From Jargon File (4.3.1, 29 Jun 2001) [jargon]:
Microsloth Windows /mi:'kroh-sloth` win'dohz/ n. (Variants combine
{Microshift, Macroshaft, Microsuck} with {Windoze, WinDOS}. Hackerism(s)
for `Microsoft Windows'. A thirty-two bit extension and graphical shell
to a sixteen-bit patch to an eight-bit operating system originally coded
for a four-bit microprocessor which was written by a two-bit company
that can't stand one bit of competition. Also just called `Windoze',
with the implication that you can fall asleep waiting for it to do
anything; the latter term is extremely common on Usenet. See {Black
Screen of Death} and {Blue Screen of Death}; compare {X}, {sun-stools}.
2003.10.28 | юрко
Re: ... + мікро$офтізація всєй страни
правда, програми від Майкрософту є дрантя, але ціла справа нагадує подібну ситуацію з телебаченням. Всі давно знають, що стандарти звичайного телебачення є старі і вже давно існують розробки так званого high definition tv, тобто, телебачення з високою роздільною здатністю, що дозволяє набагато вищу якість зображення. Проблема лише в тому, що у споживачів є повно телевізорів старих зразків з котрими новий тип телебачення не "співпрацює".Це означає, що треба буде викинути всі старі телевізори і переключитися на нового зразка. Що, звичайно, не станеться. Отже, споживач і далі купує ящик, що дає можливість бачити картинку з посередньою якістю.
Можна, в принципі, купити ящик нового типу, але передач для нього буде звичайно менше, ніж для старого, бо телевізійні компанії вибирають більшого споживача.
Те ж було свого часу з набагато кращим технологічним рішенням від компанії IBM, котра замість прийнятої на той час і доволі паршивої архітектури персонального компютера запропонувала т.зв. microchannel, що була значно кращою. Вона не прийнялася, бо означало, що треба всім постачальникам периферійних додатків hardware переключитися на новий тип.
Подібне із рішенням України щодо програм Майкрософту. Поки більшість споживачів у світі користуватиметься дрантям з Майкрософту, доти цей стандарт буде де факто основним, які б кращі рішення не були запропоновані. І ніяке добре законодавство це не змінить, споживачі вибирають те, до чого вони призвичаєні, що легко набути і чого є багато. Чиновники з міністерства це також розуміють. Саме цим якостям відповідає софт з Майкрософту. Нажаль.
Останнім часом великі поставщики компютерів, як IBM чи HP намагаються змінити стан речей і пропонують (наприклад, IMB) свої компютери з установленим Лінуксом замість операційної Майкрософту. З часом користувачів буде, звичайно, більше. Але я сумніваюся, що Лінукс повністю витіснить продукти Майкрософту. Він можливо замінить операційні системи серверів, замість Windows, але на рівні звичайного користувача скоріш усього - ні.
Свого часу Apple запропонував свій варіант компютера, який був значно кращий, ніж персональний компютер від IBM. Все було краще, і операційна система і залізо. Вони, попри дуже сильну підтримку (бо у американських школах спочатку купували саме ці компютери, як легші у користуванні і вивченні) і кращі графічні програми, не змогли зайняти більше, ніж кілька процентів ринку, хоч діти починали вивчення компютера з Макінтошу, а не з IBM PC compatible.
Навіть тепер, з новою операційною системою OSX, яка базована на значно кращій, ніж Windows, операційній системі UNIX, а вірніше FreeBSD, вони все одно не можуть збільшити кількість користувачів Макінтошів компанії Apple. А нова OSX базована на Open Source. Люди, якою б поганою не була платформа Windows, вживають найчастіше саме її.
Як на мене законопроект Олійника намагається узаконити стан "білої ворони" України щодо пограмного забезпечення. Все одно значна більшість програм у світі написана для Windows, а не для будь-чого іншого. Отже, українські користувачі будуть обмежені у виборі програм.
А якщо українські програмісти до сього часу нічого комерційного не написали для українського Лінукса, то вже, мабуть, і не напишуть.
2003.10.28 | Роман ShaRP
Обернена задача Мюнхгаузена, або як затягти себе в болото
Давно відомо, що нічого не робити легше, аніж працювати. Це обирає більшість людей. Чхати вони хотіли на перспективи.Але це не значить, що вони обрали краще.
Мєлкасофт це не просто лайно, це лайно, яке затягує. У відповідних місцях вже багато сказано про прийомчики, за допомогою яких ці хитропопі ділки "підштовхують" людей до "оновлення системи" чи апгрейду комп*ютера, тобто видавлюють з них все більше і більше грошей.
Грошей, якіх на Україні і так не о-го-го.
Добре вам там у Торонті, а наше факане МінОсвіти нас знову продало. Правда, я й ніколи не чекав від цього пережитку мізкополоскання та маразму нічого доброго.
> Як на мене законопроект Олійника намагається узаконити стан "білої ворони" України щодо пограмного забезпечення. Все одно значна більшість програм у світі написана для Windows, а не для будь-чого іншого. Отже, українські користувачі будуть обмежені у виборі програм.
Хєрня на посному маслі, ламерський трьоп. Німеччину куди засунемо? А це не тільки сусід, це ще й сусід с потужною OSS-базою. Коли Америка вішала на Україну санкції в $75 млн., хто був проти? Джон Гілмор, один з найвідоміших людей в OSS.
Пересічній людині потрібно зовсім небагато програм певних видів. Навіть якби цього не було, воно ро-бить-ся, на то і OSS, щоб всі знали про принцип його роботи та могли відтворити його. А щоб зробити його є по Україні неміряно розумних студентів, котрі могли б замість "сивої давнини" типу-дипломів та типу-курсачів робити щось корисне.
Зробив -- отримуй диплом з відзнакою, кваліфікацію, щось у портфоліо... Студенти всеодно пишуть програми, що з ними не роби -- то хай пишуть корисні.
Вінда тримається на "трьох китах".
1) популярність (що на роботу, власне, ніяк не впливає)
2) іграшки, яких під неї дуже багато (що на роботу теж ніяк не впливає, на додачу, те, у що граються на роботі працівниці офісів, під Лінухом, скажімо, теж є)
3) от дійсно, не знаю, чи є під Лінух -- пристойна бухгалтерія.
> А якщо українські програмісти до сього часу нічого комерційного не написали для українського Лінукса, то вже, мабуть, і не напишуть.
Все поки що не так просто. Справа в тому, що "продажні" речі часто пишуться на "продажних" речах або для продажних речей під Вінду.
Змінити це може або крупна корпорація, або держава, для яких інші причини можуть перекрити важливість "поточної продажності".
Попри це нещодавно я читав про два нових дистрибутиви Лінуха з серії "зроблено в Україні". Один вже використовувався як "аварійний диск" для Вінди.......
2003.10.28 | юрко
Re: Обернена задача Мюнхгаузена, або як затягти себе в болото
>Німеччину куди засунемо?туди й засунемо, Романе, сам кілька речень перед тим визнав, що в України грошей небагато. Німеччина може витратити багато грошей, щоб досягнути рівня кількості програм на ринку під Вінду, і це вимагатиме не один рік. В принципі, Україна може напружитися і створити все від практично нуля, включаючи всі споживацькі програми, які існують під Вінду, але для чого? Щоб довести, що українці кращі та інші? Крім того, робити корисне не те саме, що говорити про корисне. Роблять те, що продається, а не що корисне.
"Справа в тому, що "продажні" речі часто пишуться на "продажних" речах або для продажних речей під Вінду." - святі слова і вони визначають, що українські програмісти охочіше робитимуть незалежно, що новий закон Олійника їм накаже. Вони плюватимуться, але писатимуть під Вінду, саме там лежать гроші.
2003.10.29 | Роман ShaRP
STFW
Нещодавно в одному документі вичітав, що поряд з RTFM - "Read The F... Manual" починають вживати ще один вираз, абревіатуру якого я помістив у заголовок :Search The F...ing Web
юрко пише:
> >Німеччину куди засунемо?
> туди й засунемо, Романе, сам кілька речень перед тим визнав, що в України грошей небагато. Німеччина може витратити багато грошей, щоб досягнути рівня кількості програм на ринку під Вінду, і це вимагатиме не один рік.
Та в інтернеті цих програм НЕМІРЯНО, набагато більше, аніж їх треба. Хтось якось називав мені, скільки пакетів входить у стандартну поставку одного з Лінухів ... звучала цифра 7000.
> В принципі, Україна може напружитися і створити все від практично нуля, включаючи всі споживацькі програми, які існують під Вінду, але для чого?
А для чого створювати? Досить пошукати, і більшість того, що треба, сама впаде до рук, це раз. А по-друге, для того самого, для чого голодному дарувати не рибу, а вудку. Щоб вмів робити.
>Щоб довести, що українці кращі та інші?
Видно, німці кращі. Або мериканці, японці, корейці....
На якого Ікс комусь робити те, що треба нам?
>Крім того, робити корисне не те саме, що говорити про корисне. Роблять те, що продається, а не що корисне.
Або те, що популярне. Юууууууурчику, от скільки в тебе на компі прог? Багато? Назви цифру. Мож приблизно. Не треба "всіх поіменно". Скільки тобі треба?
Я думаю, що в мене більше. І більшість їх -- FreeWare. Навіть під Вінду. Щось здається мені, що ти ані з якого боку програмами сильно не займався.
> "Справа в тому, що "продажні" речі часто пишуться на "продажних" речах або для продажних речей під Вінду." - святі слова і вони визначають, що українські програмісти охочіше робитимуть незалежно, що новий закон Олійника їм накаже. Вони плюватимуться, але писатимуть під Вінду, саме там лежать гроші.
Так хай роблять, йопересете. Так само роблять і круасани, і торти на замовленя, і ще багато-багато того, що зветься хлібобулочними виробами. Але та більше 90% людей купують один з основних сортів хліба, які можна перерахувати по пальцях, які стоять недорого, і які майже гарантуються державою (бо коли нема хліба, може статися революція).
Saved pound - earned pound, чи не так? А на мєлкасофті нічччогісінько не зекономиш, тільки витратиш.
Це все крутиться лише до тих пір, доки його або під нього можна піратити. Але чим далі в ліс, тим більше шефи напрягають своїх програмерів стосовно можливості переходу на Лінух і йому подібні, ти вже повір двом моїм друзям ведучим розробникам, ще з того року "хвиля" пішла. Рано чи пізно це всеодно станеться.
Але жирним мордам і сракам в міністерствах то по барабану. Вони отримають свої срібляники, і ще раз продадуть нас, а потім ще раз. Кому завгодно. Така в них "робота".
2003.10.29 | Ru
RTFM, RTFW - стандартные фразы (-)
2003.10.29 | dachau
бухгалтерія під Linux
Роман ShaRP пише:> 3) от дійсно, не знаю, чи є під Лінух -- пристойна бухгалтерія.
iceB
http://www.iceb.vinnitsa.com/iceb.html
2003.10.29 | Горицвіт
Re: ... + мікро$офтізація всєй страни
юрко пише:> правда, програми від Майкрософту є дрантя, але ціла справа нагадує подібну ситуацію з телебаченням.
Ця аналогія не дуже. Бо телебачення – це природня монополія через частоти, а світ програм принципово не монопольний. Якщо монополію не створити штучно.
Що мене обурює в цих меморандумах міносвіти, то це насильне запровадження монополії однієї фірми, ще й закордонної. Системи від Майкрософта – справді одні з найкращих, якщо брати систему цілісно. Але по частинах для кожної задачі можна зібрати краще рішення, причому компоненти брати від різних фірм, платні і безплатні.
Все це треба вибрати на ринку, потім зібрати систему під сформульовані вимоги, провести тестування, перекласти інтерфейси, написати підручники, організувати курси, організувати технічну підтримку. Це те, що має Майкрософт (через свої гігантські масштаби), але чого не мають численні маленькі виробники різних класних програмок.
Для інформатизації освіти правильно було би оголосити конкурс, хто забезпечить той комплекс заходів. Усе це реально, і в Україні є фірми, які можуть це зробити. Паралельно прийняти стандарти на формати обміну і, можливо, ще якісь.
> Подібне із рішенням України щодо програм Майкрософту. Поки більшість споживачів у світі користуватиметься дрантям з Майкрософту, доти цей стандарт буде де факто основним,
До речі, MS Word ніде в цивілізованому світі не є настільки стандартом, як у нас. У нас вимагають у ворді статті в журнали, і в екселі звіти в управління статистики.
> споживачі вибирають те, до чого вони призвичаєні, що легко набути і чого є багато.
В сільських школах вони ні до чого не призвичаєні.
> Але я сумніваюся, що Лінукс повністю витіснить продукти Майкрософту. Він можливо замінить операційні системи серверів, замість Windows, але на рівні звичайного користувача скоріш усього - ні.
За це не нам турбуватися і не чиновникам міносвіти. Сьогодні нема абсолютного і неподоланного відриву майкрософту, то не треба його створювати штучно через рішення міністерства освіти.
>
> Свого часу Apple запропонував свій варіант компютера, який був значно кращий, ніж персональний компютер від IBM. Все було краще, і операційна система і залізо.
І при тому повністю закрите і вдвічі дорожче за PC.
> Все одно значна більшість програм у світі написана для Windows, а не для будь-чого іншого.
Як правило, все легко переноситься.
> Отже, українські користувачі будуть обмежені у виборі програм.
Я за те, щоб залишати вибір, а не звужувати його.
>
> А якщо українські програмісти до сього часу нічого комерційного не написали для українського Лінукса, то вже, мабуть, і не напишуть.
2003.10.29 | Горицвіт
Рекомендації ЄС по переходу на відкрите ПЗ
http://europa.eu.int/ISPO/ida/jsps/index.jsp?fuseAction=showDocument&parent=news&documentID=1647"These guidelines have been designed to help public administrators decide whether a migration to OSS should be undertaken and describe, in broad technical terms, how such a migration could be carried out. They are based on practical experience of a limited number of publicly available case studies, and cover a wide range of management and technical concerns."
Там є pdf з власне рекомендаціями (я його ще не читав).
2003.10.29 | bear
HTO NE HOCHE GODUVATI VLASNU ARMIYU BUDE GODUVATI INSHU(-)
2003.10.29 | Тестер
Re: Згоден! І я про це в "дякую". Почитай..(-)