10/31/2003 | Shooter

Майбутнє України за Плющем
Віктор Розумахін, для «Главреда» - 30/10/03


З переходом Івана Плюща до «Нашої України» робота фракції та блоку помітно пожвавилася. «Нашеукраїнці» і раніше радували громадськість цікавими і найчастіше суперечливими заявами, але Плющ старанно і послідовно веде свою лінію.


І цей факт не на жарт турбує багатьох «нашеукраїнців».

Навчений досвідом численних політичних баталій двічі екс-спікер вибудовує прецікаву схему. Він визнає, що час для створення єдиної партії на підтримку Ющенка упущено, прямо називаючи це помилкою і проблемою як блоку, так і його лідера. При цьому Іван Степанович пропонує інший вихід – створення могутньої громадської організації з умовною назвою «Майбутнє України». Про це мова повинна йти на Форумі «Нашої України» у середині листопада в Києві. Логіка Івана Степановича в даному випадку бездоганна: створена організація, яка реально відбиває симпатії своїх членів, зможе допомогти позбутися внутрішніх чвар у стані опозиції. Її учасники, делегуючи представників на наступний форум «НУ», практично гарантовано забезпечать висування єдиним кандидатом Віктора Ющенка. При цьому Віктор Андрійович одержить моральне право не брати на себе обтяжливі зобов'язання перед політичними союзниками про прийдешній розподіл портфелів після перемоги. Він практично виграє своєрідні праймеріз у стані опозиціонерів, після чого його виборча кампанія отримає можливість розгорнутися на повну силу.

Іван Плющ досить реалістично прогнозує перспективу проведення переговорів між представниками нинішньої партії влади і Віктором Ющенком. Він упевнений, що після провалу проведення політичної реформи у можновладців іншого виходу просто не залишиться, хоча і не сумнівається, що Конституційний суд підтвердить можливість Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін. За дивним збігом обставин, багато «нашеукраїнців» очікують подібного рішення, немов манни небесної. Вони вже не вірять у здатність Президента консолідувати під себе необхідні для перемоги ресурси, суперечачи тим самим власним твердженням про всемогутню владу, яка грає до того ж не за правилами. Плющ у цьому питанні набагато гнучкіший і далекоглядніший. Він не поспішає забувати власне політичне минуле і в критиці Президента не переходить межі пристойності. Схоже, Іван Степанович добре розуміє, що в нинішньому парламенті вистачає депутатів, готових підтримувати владу лише тому, що вона влада, тому не закриває для нинішніх «більшовиків» дорогу до майбутнього союзу з Ющенком. Та й Президенту, до речі, Іван Степанович не проти надати гарантії спокійної пенсії.

Екс-спікер намагається вирішити цілий комплекс задач, у реалізації яких зацікавлена частина оточення лідера «Нашої України». Після оголошення на з'їзді ПРП про перспективи створення єдиної партії, стало зрозуміло, наскільки трудомістким і конфліктним буде цей процес. Нинішні лідери вхідних до блоку партій апріорі не можуть очолити єдине об'єднання, інакше їхня робота перетвориться на перманентно виснажливу дискусію із соратниками, що відчули себе обійденими увагою вождя. Сам Віктор Андрійович теж не рветься одержувати партквиток номер один нового політичного утворення. Зате Іван Степанович, який багато чого в житті бачив і багато чого домігся, цілком підходить на роль лідера «Майбутнього України».

Це дозволить Івану Плющу зайняти місце ідеологічного наставника опозиціонерів, яке сьогодні окуповане Олександром Морозом. Плюща важко назвати антикомуністом, але ще складніше з ідентифікацією його як прихильника лівої ідеї. Відтіснити Мороза і Тимошенко від Ющенка – задача непроста, але посильна, благо апаратного досвіду Плющу не позичати. До того ж напрацювання, принесені з НДП, можуть допомогти йому у формуванні ідеології нового громадсько-політичного руху. Ніхто ж не стверджує, що у разі перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах «Майбутнє України» не перетвориться на партію. Правда, така трансформація буде йти за сценарієм, що відрізняється від запропонованого «порядними реформаторами».

До речі, не варто виключати варіанту, коли в новій партії або суспільному русі на перших ролях будуть колишні народні демократи. Іван Плющ, Юрій Єхануров, Роман Безсмертний входили до політради НДП, яку залишили через розбіжності з Валерієм Пустовойтенком. Сьогодні всі троє – «робочі конячки» у штабі Ющенка, які не демонструють невгамовних амбіцій, але і не віддають без бою своєї зони відповідальності. Ця група цілком може протистояти впливу ПРП, який багато «нашеукраїнців» вважають неадекватним реальному потенціалу партії.

Хоча з моменту переходу Івана Плюща до «Нашої України» минув якийсь місяць, Іван Степанович переконливо підтвердив, що старий кінь борозни не псує. На відміну від багатьох сучасних політиків, він прийшов до потенційного переможця президентських виборів не для вирішення власних проблем, а для зменшення складностей для самого Ющенка. Більше того, можливий прихід нових людей до «Нашої України», очевидно, буде особистою заслугою Плюща, адже він показує центристам, які ще не визначилися, найкоротший шлях до розвитку власного політичного майбутнього. Водночас реакція на дії Плюща усередині самого блоку буде лакмусовим папірцем для визначення причин підтримки Ющенка його численними соратниками.