МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Епізоди.ru

11/10/2003 | Юсов
Епізоди.ru

Довелося мені побувати в Росії початку ХХІ століття, всю я її звісно не бачив, але деякі епізоди…

Епізод І: За Москвою

Запізнюємось на поїзд. Таксі прямує до одного з московських вокзалів. На дорогах, чи не головна ознака російської столиці – пробки.
“А живе тільки Москва, 15 кілометрів від неї від”їдеш, так там від царя Гороха ніхрєна не змінилось. Ті ж ізби з маленькими віконцями, криниці, водка. У мене тут ніби як “фазенда” є недалеко, туди приїздиш на жигулях в хорошому стані і не погано вдягнений – ти крутий в очах місцевих.
До моєї матері в село недавно французи навідувались, фільм про Другу світову війну знімати, так вони навіть декорацій ніяких не ставили, ніяких! Там як було все в сорок другому, так і залишилось! Люди здається навіть ім”я прзидента не знають…” – Казав водій. Попереду вже майорили вогні вокзалу, брудного і не привітного.

Епізод ІІ: Солдат

Поїзд від Москви до Уфи іде добу. Цього часу цілком достатньо для того, що б зненавидіти Казахську залізницю, саме їй належав потяг. Хоча, може це і не була залізниця, в туалеті плацкартного вагону, над унітазом ножем видряпано: “Казахские авиалинии”...
“Збройні сили Російської Федерації”- нашивка на плечі мєга-п”яного пацана в комуфляжі і бєрцах, наводила на думку, що напроти мене сидить ні хто інший, як російський Солдат після поїздки до дому. “Бля, я ж іще вчора мав бути в частині. Чотири дні пробухати, от гади” – кляв невідомих антигероїв служивий утнувшись носом в стіл.
Як з”ясувалось, “воїн” зайняв не своє місце, випив не свою воду, і взагалі, був сам не свій. Провідники з кількох вагонів “ніжно” перетягнули хлопця до вільної полки. Новітній Матросов забувся у солодкому передпохмільному сні…
“Йоп твою мать, я тя щас с поєзда висажу, спєцназовєц хрєнов” – ронкова серенада провідника нашого вагону, була присвячена все тому ж солдату Сірьоже. Посеред ночі Сергій реанімувався і на автопілоті потелемпав до вагону ресторану на дозаправку. Назад принесли тіло героя все ті ж провідники.
Взагалі, не п”юща меншість в поїзді відчувала себе дискомфортно і ображено. З вагону ресторану, мусора вивели не погано вдягненого когось, з ним довго спілкувались в тамбурі, після чого жертва вийшла без шкіряної куртки, годинника, і як потім виявилось без грошей.
Провідник сусіднього вагону не зміг відчинити двері, на одній із зупинок в силу слабкості в ногах. Пасажири виходили через інші вагони, активно згадуючи при цьому чиюсь мать.
“Пасажири, Уфа! Кому треба виходьте!”. Під час гальмування потягу, Сірьожа впав з полки і заплакав,- “Бляха, веть я же солдат вооруженних сіл Россіі!”.

Далі буде…

Юсов
УБ


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".