Політреформа: Єдності не буде (/)
11/10/2003 | Shooter
Політреформа: Єдності не буде
Володимир Малінкович, Главрєд
По-перше, наступного тижня, швидше за все, Конституційний суд визнає такими, що відповідають Конституції всі проекти політреформи. По-друге, є ще одне, дуже важливе, питання – про право Леоніда Кучми балотуватися на третій термін. Якщо воно буде вирішене позитивно, це в корені змінить усе розміщення сил у більшості.
Зокрема, маючи право балотуватися, Кучма зможе тримати більшість у вузді до самих виборів, хоча в самому фіналі може і відмовитися від участі в них. Він зможе давити на них: якщо ви не знайдете єдиного кандидата, то цим кандидатом буду я. Я припускаю, що саме з цією метою ставиться зараз питання про третій термін для Президента.
Що стосується самої політреформи, то до неї давно ставляться критично майже усі навіть серед більшості, за винятком, мабуть, СДПУ(о). Якщо всі законопроекти пройдуть, усередині більшості виникне досить складна ситуація, і навряд чи вони зуміють швидко підготувати єдиний проект, який треба буде провести.
Швидше за все, йтиметься про законопроект 292, під яким є підписи більшості і комуністів. Але і його висунути як єдиний буде непросто. Крім того, якщо з опозиції його підтримають тільки комуністи, зібрати 300 голосів навесні для його остаточного затвердження буде практично неможливо. Раніше можна було розраховувати на підтримку соціалістів і частини бютівців, але тепер впевненості в цьому немає. Крім того, немає впевненості і в тому, що в самій більшості збережуться нинішні 240 голосів. Підозрюю, що число перебіжчиків буде збільшуватися, і в лютому-березні, можливо, більшість залишиться тільки на папері.
Який вихід? Я думаю, що Медведчук – по суті, єдиний прихильник реформи – спробує зняти перехідні положення проекту. Це той розділ, у якому говориться про дворічне правління обраного у 2004 році Президента і нові президентські вибори у 2006-му у парламенті.
Це може допомогти одержати голоси соціалістів. Хоча і це буде залежати від повсякденних подій. Боюся, надалі політичне протистояння буде тільки підсилюватися. Влада буде робити помилку за помилкою і провокувати конфлікти, і не виключено, що підтримка політреформи провалиться через поточні проблеми.
Проект Гавриша непрохідний взагалі, це, скоріше, тільки демонстрація намірів. Що стосується парламентського проекту, що вже одержав схвалення КС, то, по суті, комуністи і певною мірою соціалісти вже надали перевагу проекту 292.
І ще одна проблема – це послідовність голосування за політреформу і за пропорційний виборчий закон. Очевидно, ліві підтримають реформу тільки після прийняття закону. Але тут є проблема більшості, і Медведчук не може собі дозволити піти проти мажоритарників. Хоча я думаю, що якби зараз була прийнята пропорційна система, мажоритарники пошуміли б, але до лютого-березня усе втряслося б.
Інша справа, що Медведчук боїться, що в такому випадку його до лютого-березня самого заберуть з оточення Президента. Адже там ні в кого немає твердих позицій. Ніякої єдності там немає і, боюся, не буде. При цьому я аж ніяк не прихильник нинішніх пропрезидентських сил. Просто, на мій погляд, як прихильника політреформи, оптимальним варіантом було б зберегти єдність цих сил до прийняття реформи. А далі нехай розвалюються.
Поки ж постійні конфлікти можуть до того заплутати ситуацію, що реформа провалиться вже на цьому етапі. Я не раз говорив, що для того, щоб розрядити напруженість і водночас привернути увагу до політреформи, треба винести проекти після їхнього схвалення КС на обговорення. Тільки не нібито всенародне, а на свого роду конференцію провідних політиків і експертів. З максимальною публічністю. І навіть з можливою присутністю Президента. І на цій конференції не просто виділити проект 292 як єдиний прохідний, але і рішуче відмовитися від перехідних положень. Це могло б якоюсь мірою змінити ставлення опозиції до реформи, принаймні, її опонентам було б складніше.
Я пропонував цю конференцію відомим представникам влади, але навіть на це вони не погоджуються. І продовжують діяти через «викручування рук».
http://www.glavred.info/ukr/
Володимир Малінкович, Главрєд
По-перше, наступного тижня, швидше за все, Конституційний суд визнає такими, що відповідають Конституції всі проекти політреформи. По-друге, є ще одне, дуже важливе, питання – про право Леоніда Кучми балотуватися на третій термін. Якщо воно буде вирішене позитивно, це в корені змінить усе розміщення сил у більшості.
Зокрема, маючи право балотуватися, Кучма зможе тримати більшість у вузді до самих виборів, хоча в самому фіналі може і відмовитися від участі в них. Він зможе давити на них: якщо ви не знайдете єдиного кандидата, то цим кандидатом буду я. Я припускаю, що саме з цією метою ставиться зараз питання про третій термін для Президента.
Що стосується самої політреформи, то до неї давно ставляться критично майже усі навіть серед більшості, за винятком, мабуть, СДПУ(о). Якщо всі законопроекти пройдуть, усередині більшості виникне досить складна ситуація, і навряд чи вони зуміють швидко підготувати єдиний проект, який треба буде провести.
Швидше за все, йтиметься про законопроект 292, під яким є підписи більшості і комуністів. Але і його висунути як єдиний буде непросто. Крім того, якщо з опозиції його підтримають тільки комуністи, зібрати 300 голосів навесні для його остаточного затвердження буде практично неможливо. Раніше можна було розраховувати на підтримку соціалістів і частини бютівців, але тепер впевненості в цьому немає. Крім того, немає впевненості і в тому, що в самій більшості збережуться нинішні 240 голосів. Підозрюю, що число перебіжчиків буде збільшуватися, і в лютому-березні, можливо, більшість залишиться тільки на папері.
Який вихід? Я думаю, що Медведчук – по суті, єдиний прихильник реформи – спробує зняти перехідні положення проекту. Це той розділ, у якому говориться про дворічне правління обраного у 2004 році Президента і нові президентські вибори у 2006-му у парламенті.
Це може допомогти одержати голоси соціалістів. Хоча і це буде залежати від повсякденних подій. Боюся, надалі політичне протистояння буде тільки підсилюватися. Влада буде робити помилку за помилкою і провокувати конфлікти, і не виключено, що підтримка політреформи провалиться через поточні проблеми.
Проект Гавриша непрохідний взагалі, це, скоріше, тільки демонстрація намірів. Що стосується парламентського проекту, що вже одержав схвалення КС, то, по суті, комуністи і певною мірою соціалісти вже надали перевагу проекту 292.
І ще одна проблема – це послідовність голосування за політреформу і за пропорційний виборчий закон. Очевидно, ліві підтримають реформу тільки після прийняття закону. Але тут є проблема більшості, і Медведчук не може собі дозволити піти проти мажоритарників. Хоча я думаю, що якби зараз була прийнята пропорційна система, мажоритарники пошуміли б, але до лютого-березня усе втряслося б.
Інша справа, що Медведчук боїться, що в такому випадку його до лютого-березня самого заберуть з оточення Президента. Адже там ні в кого немає твердих позицій. Ніякої єдності там немає і, боюся, не буде. При цьому я аж ніяк не прихильник нинішніх пропрезидентських сил. Просто, на мій погляд, як прихильника політреформи, оптимальним варіантом було б зберегти єдність цих сил до прийняття реформи. А далі нехай розвалюються.
Поки ж постійні конфлікти можуть до того заплутати ситуацію, що реформа провалиться вже на цьому етапі. Я не раз говорив, що для того, щоб розрядити напруженість і водночас привернути увагу до політреформи, треба винести проекти після їхнього схвалення КС на обговорення. Тільки не нібито всенародне, а на свого роду конференцію провідних політиків і експертів. З максимальною публічністю. І навіть з можливою присутністю Президента. І на цій конференції не просто виділити проект 292 як єдиний прохідний, але і рішуче відмовитися від перехідних положень. Це могло б якоюсь мірою змінити ставлення опозиції до реформи, принаймні, її опонентам було б складніше.
Я пропонував цю конференцію відомим представникам влади, але навіть на це вони не погоджуються. І продовжують діяти через «викручування рук».
http://www.glavred.info/ukr/