11/10/2003 | Майдан-ІНФОРМ

Якщо хтось зніматиме фільм про романтичні часи здобуття незалежності, йому поміж кадрів мітингів (студенти у варьонках і з саморобними значками – Сабріна, Шварц або Рух, менти у незручній формі й без палиць), розборок між районами або представниками первинного накопичення капіталу, паперових купонів, які касирки напружено вирізали з різнокольорових листків А4, страйків водіїїв електротранспорту тощо обов’язково варто буде вставити неодмінний атрибут Києва – фото жінки в чудернацькому білому балахоні і з костуром.

Секта “Велике Біле Братство” з її лідером Марією ДЕВІ Христос і газетою “Юсмалос!” була офіційно зареєстрована у 1991 році, а вже через два роки її проповідували скрізь.

Людям, які вирвалися з ідеологічних кайданів комунізму, потрібна була віра. І навіть не віра, а релігія. Еклектична мішанина “Братства”, яку не треба було ростити в собі, як християнство, а достатньо було просто віддатися словам ДЕВІ (колишня журналістка заводської газети Марія Цвигун) і її партнера “реінкарнованого” “Іоанна Хрестителя” (кібернетик Юрій Кривоногов, який вивчав методи психологічного впливу).

І молодь довірялася цим двом людям з таким запалом, що продавала квартири і крала речі у батьків. Прокурор, яка вела справу “ББ”, вражена поведінкою дітей, навіть очолила громадянську організацією “Порятунок” (захист молоді від тоталітарних сект).

10 листопада 1993 року в приміщенні Софіївського собору лідери “ББ” були заарештовані разом із 22 прибічниками. Президент Кравчук, обурений масовою істерією щодо грядущого кінця світу, дав наказ застосувати силу під час намагання “ББ” осквернити храм. Потім ще протягом кількох років літературу секти можна було знайти в конспіративних сховищах на багатьох київських горищах і підвалах.

Подальша історія дійових осіб склалася по-різному: Кривоногов вийшов на свободу з тюрми в Сокирянах у 2000-ому році і відмовляється спілкуватися з журналістами на теми “Білого братства”. Цвігун же знайшла собі іншого чоловіка (такого собі “Іоанна-Петра”, якого вписала замість Кривоногова у “священну історію” “ББ”), і досі проповідує.

Ось, приміром, безкришна еклектика одного з її “послань”:
"...Моё Нисхождение в Духе Святом, Рождение Свыше, Пришествие — Свершилось 11 апреля 1990 года! В "Вифлееме" — Донецке Родился Мессия, в 30 лет — Свершилось Моё Высшее Посвящение (Открытие Самое Себя)! Посему, Планетарный Логос Иисус Христос (Отец-Сын) Воссоединился путём Эксплантации (переселения, соединения) в Мире Высшего Духа с Телом и Душею (Евы — Богоматери), Став Единым Целым — Изначальным Эйн-Софом — Матерью Света, Рождающей Свет — Марией ДЭВИ Христос!.."

“Братство” й зараз має старих прихильників і осередки в різних містах екс-СРСР (Вінниця,Запоріжжя, Маріуполь, Харків, Барнаул, Москва, Нижній Новгород). Основним джерелом доходів пані Цвигун наразі є продаж аудіо- й відео-альбомів з кітчевим різнокольоровим оформленням і назвами типу «Изонхайя (БогоИзлияние)» або «Монос Астерион (Монастырь)». Переважна складова альбомів – нудні псевдо-східні напєви, подібні на наведений вище текст.

Релігійний вінегрет “ББ” втратив свою привабливість. А 10 років, які пройшли з того часу, навчили декого з українців вірити не тільки серцем, але й розумом.


ЯКБИ Я БУВ У БЕНКЕТНІЙ ЗАЛІ

За смиренномудріє!