11/22/2003 | Вікторія Коваль

Знав би, де впав би...

19.11.03, 20:25 | Вікторія Коваль

Життя, воно, говорять, як зебра: смуга біла, смуга чорна, смуга біла, смуга чорна, ж..па. У принципі, є можливість зупиниться десь посередині, але не завжди і не для всіх. Виявилося ось, що для співробітників "найвільнішого" "5 каналу" присутність у "хвостовій частині" власника каналу - Петра Порошенка - обов'язковий елемент "служіння свободі слова". Ось, раніше "втікач" з "Нового", оскільки там - "цензура", Андрій Шевченко в потрібний час у "потрібне місце не встиг". І за це ображений у "кращих почуттях" Власник (він, що дарма демонстрував "філе" на донецьких "барикадах"?) має намір "підсилити" журналістом, який проштрафився, обласне ТБ Мелітополя.

"Донецьку історію" навколо з'їзду "Нашої України", яка давно вже нав’язла в зубах, доведеться згадати ще раз. Тепер - щодо " роздруківок телефонної розмови, що гуляють", по Інтернету власника "5 каналу" Петра Порошенка з Владиславом Лясовським, головою правління каналу.

Петро Олексійович виявився дуже незадоволеним якістю висвітлення донецьких подій, і в досить різкій формі висловив своє "фе" головному інформаційнику. Тон і лексику спілкування обговорювати не будемо. Зрештою, якщо голова правління дозволяє розмовляти з собою в такому тоні, то, напевно, визнає за власником каналу повне право "тупотіти ногами" і використовувати ненормативні вислови. Таким чином, розмова на цю тему зведеться до рівня загальної культури Порошенка, а це вже - особиста справа Петра Олексійовича.

Однак, варто звернути увагу на те, що навіть маючи у своєму розпорядженні такий інструмент "впливу" на "новинщиків" "5-го каналу" як угоду про редакційну політику - відверто кабальний документ, що за умовами "оформлення" на роботу повинні були підписувати всі журналісти телеканалу, Власник (саме так, з великої літери він згаданий в угоді) чомусь навіть і не намагається апелювати такими термінами як "порушення контракту" (угоди), "халатне відношення до посадових обов'язків" та інше, а використовує, так би мовити, "критику" загального порядку.

Ось припустимо, цілком нормальний з погляду будь-якого інвестора будь-якого ЗМІ привід для незадоволення діями журналіста Андрія Шевченка: "Коли треба було готувати прямий ефір, він поїхав у Мелітополь". Справді, якщо співробітник телеканалу одержав завдання, скажемо, готувати ефір, а замість цього "змився" у невідомому напрямку (якщо Петру Олексійовичу на цей рахунок дійсно надали повну і правдиву інформацію, що легко перевірити), то така провина називається порушенням трудової дисципліни, або невиконанням посадових обов'язків. І в повній відповідності з КЗПП керівництво каналу може приймати "репресивні міри". Аж до звільнення, якщо подібні "художества" спостерігалися неодноразово. І незадоволення Власника подібною самоправністю можна було б зрозуміти, адже це з його кишені одержує гроші, у тому числі, і співробітник, який ігнорує розпорядження керівництва, і керівник, який не звертає уваги на кричущі факти.

Тобто, можна було б, якби хід міркувань Власника був саме таким. Однак з розмови цього не випливає. Навпаки, виходить, що питання про місце перебування, і як наслідок, невиконання дорученого (а можливо, і про професійну невідповідність) виник тому, що журналіст Шевченко щось "не те" познімав у Донецьку. Так ще і "неправильно" змонтував сюжет. Тобто приводом для з'ясування питання "дотримання трудової дисципліни" журналістом став не його "раптовий від'їзд" у той час, як він повинний був займатися зовсім іншими задачами, а "неякісне" виконання попередніх задач. Виходить що, якби якість донецького сюжету дорікань не викликала, Власнику було б наплювати, де знаходиться "збіглий", і з якої причини він ігнорує вказівки керівництва каналу - підготовку до прямого ефіру? У такому випадку мова вже не йде про незадоволення "начальства" шефом-редактором, "який розпустив" підлеглих. А треба говорити вже про те, чого коштує пункт угоди, який передбачає "невтручання Власника в редакційну політику".

І це - не просто припущення. На цей рахунок Власник видає прямі вказівки: "Ось вам зверстали, дорогі мої, інформаційний блок, ось ви його читайте. Вам не подобається те, що читати, пишіть заяву і йдіть на хер". І далі: "Я тобі за годину знайду журналістів. За ці "бабки", що вони одержують".

До речі, про гроші. Чомусь у нашому суспільстві глибоко укоренилися дві хибні думки. Перша: якість роботи безпосередньо зв'язана з розміром оплати праці. І друга: поняття "діяльність ЗМІ" існує "окремо" від поняття "право власника мас-медіа". Перша невірна тому що, погоджуючись зайнятися якою-небудь діяльністю, у тому числі і журналістською, людина погоджується і з рівнем оплати його праці, отже, подальші посилання на "невідповідність зарплати" і спроби виправдати цим непрофесіоналізм, або просте небажання працювати утрачають усякий зміст. Друге - оскільки власник (інвестор) будь-якого засобу масової інформації, як і власник (інвестор) будь-якого виробництва вкладає гроші не просто так, інакше це називається вже благодійною діяльністю, а розраховує одержати якийсь цілком визначений результат. Якщо, скажімо, людина інвестує виробництво кольорових телевізорів, але при цьому підприємство регулярно одержує рекламації в силу того, що через місяць після покупки, кольорові телевізори відповідно до особистих смаків співробітників підприємства "перетворюються" на чорно-білі, то право інвестора на висловлення невдоволення таким положенням справ не заперечує ніхто. У той же час, власники ЗМІ, той же Порошенко, намагаються переконати всіх навколо, що "у редакційну політику втручання не буде".

У принципі можливий і такий варіант. Допустимо, як результат власника може цікавити не "якість продукції" - зміст теле- або радіопрограм, тематика друкованого видання, а, скажемо, обсяги розміщення реклами і прибуток від неї. Але в такому випадку причиною "зіткнення" інтересів власника і редакції можуть бути розбіжності з питань фінансової політики, недостатня кількість прибутку, існування програм з низьким рейтингом, але не зміст випусків новин. І тоді власник порушує питання зовсім інакше: зробіть так, щоб прибуток був не нижче, ніж... І тоді його не цікавить, хто і як знімає сюжети, хто пише тексти, і які співробітники каналу "прихворіли зірочкою". Це вже - питання редакції. Загалом, "я вклав гроші, і я хочу їх "відбити", як - ваша справа, оскільки ви зобов'язалися дотримуватися угоди".

Однак, у розмові Петро Олексійович виразив незадоволення не обсягами реклами, не низьким рівнем прибутку, а тим, що його в "донецькому" репортажі не було! І це при тім, що він там "раком" по барикадах лазив"!

Знову повернемося до підписаної співробітниками "5-го каналу" угоді про редакційну політику. "У висвітленні цих тем, (що стосуються інтересів Власника) журналісти гарантують власникам можливість висловити свою позицію нарівні з усіма зацікавленими сторонами" - ось що там сказано. Фактично, Порошенко має можливість звинуватити кореспондента, у цьому випадку - Андрія Шевченка в порушенні угоди. Адже йому не дали можливості висловитися. Іншим - дали, а йому - ні. Звинувачення в порушенні умов контракту - річ серйозна. Тільки ось при чому тут те, що Петро Олексійович "переміщався" по "барикадах" (трохи пом'якшимо його власне висловлення) у позі "зламаного дерева"? Виходить, що основна причина незадоволення - не відсутність Порошенківського коментарю в сюжеті. А відсутність з "тильної частини" Власника оператора каналу з камерою "напереваги" протягом усього тимчасового відрізку, витраченого "годувальником" на подолання "загородукріплень"? І те, що "перехід Порошенка через "Альпи", як з'ясувалося - даремно? Оскільки у репортажі була відсутня "головна деталь" - "тил" нардепа.

Але тоді виходить, що "в інтересах Власника" керівництво каналу повинно було ще до виїзду знімальної групи "на місце" регламентувати зміст сюжету? І відсутність чітких вказівок у цій "важливій" області - є порушення угоди про редакційну політику. Тоді має місце пряма цензура, так само як і втручання Власника у виробництво новинних програм. Треба визнати, у цьому випадку пост-фактум. Зате з обіцянкою "виперти в шию" всіх провинених і "видачею" прямих вказівок на цей рахунок шефу-редактору.

У цілому маємо наступну ситуацію: в угоді про редакційну політику "5 каналу" демонстративно закріплене невтручання "годувальників" у зміст, у тому числі і новинних програм. При цьому мається на увазі, що всі журналісти, які підписали угоду, повинні постійно "мати на увазі" інтереси Власників і боятися їх порушити. Залишається тільки пожаліти Андрія Шевченка, який потрапив з вогню у полум'я. Адже він пішов з "Нового", декларуючи категоричну незгоду зі спробами цензури. І потрапив на "5-й", де існує не тільки цензура, але добровільно-примусові зобов'язання співробітників увесь час застосовувати "самоцензуру". І його особисті і журналістські якості, у свій час "оспівані" тими ж Лясовським і Порошенком, як з'ясувалося, значення не мають. А має значення лише присутність (відсутність) у кадрі "філейної частини" Власника.

До речі, ще після підписання угоди у Петра Олексійовича вирвалася така фраза: "новий проект повинний стати прикладом професіоналізму, де не буде ігор у свободу слова". Тоді ніхто з "в'язнів совісті", які перебігли на "5-й" з "менш вільних" каналів на застереження уваги не звернув. І даремно. А "свобода слова", виявляється, виглядає ось так: дві "півкулі" (не мозку, ой, не мозку!) Власника - великим планом. Краще - трансляція в прямому ефірі, але можна - в запису. Коментарі, як кажуть, зайві.