Соціальна вартість кучмізму
12/01/2003 | Костя Порох
"30 відсотків українців живуть на гроші менше від прожиткового мінімуму." "15 відсотків українців є убогими." "Середній клас, дохід яких становить 2000 гривень на сім"ю, становить 10 відсотків населення."
Це статистика теперішнього економічного стану українського суспільства. Ці дані викликають співчуття, обурення, часом відчай. Але наступне питання, на яке панове українці часом не можуть дати собі відповідь є "А яка альтернатива?", "Чи можливо було б отримати інші результати, якщо би...?", "Якою є вартість кучмівської "стабільності" для моєї сім"ї?"
На мою думку, порівняльний аналіз економічного стану суспільств, наближених до українців культурно і, так би мовити, ментально, може дати чітку уяву про вартість наших політичних опцій. Ми вже стали свідками економічних ефектів, які наближені до нас суспільства отримали від повалення комуністичного або посткомуністичного ("олігархічного") режимів. Це приклади словаків, поляків, болгар, румун, чехів, литовців, латишів і естонців. Всі вони отримали величезний позитивний ефект від встановлення демократій. Ефект не від "демократизації суспільства", а від встановлення і розвитку демократій, від відвоювання демократичними партіями влади.
Безперечно, найбільший очевидний успіх від перемоги отримали поляки. У Польщі, встановлення демократичного способу політичного життя відбулось безповоротньо і гладко. Закриваючи очі на складні економічні показники, візьмемо для нашого аналізу такий показник соціального розвитку, який є зрозумілим кожній українській родині, середня заробітня плата. В кожному з суспільств, де владу взяла демократична опозиція, крім Румунії, через півроку влади демократичних сил, правих або соціалістів, середня заробітна плата підскокувала мінімум до 200 євро на місяць. На кінець 2003 року, у Польщі середня офіційна заробітна плата склала еквівалент приблизно 700 євро.
В Україні ж середня заробітна плата складає 65 євро. "А як же парітет цін?," скажете ви. Відповім: для згаданих суспільств паритет цін у євро є нерелевантним: продукти у Польщі коштують менше ніж в Україні, а вартість нерухомості у Києві і Варшаві однакова.
Я зробив просту модель, вживаючи грубі дані. Припущеннями моделі є:
1. Починаємо рахунок з нашого D-Day, року обрання Кучми президентом, 1994.
2. Середня зарплата в Україні на протязі 1994-2003 була надзвичайно стабільною, 65 євро на місяць (насправді, зарплата коливалася 35-85 євро на місяць).
3. Середня зарплата в Польщі зростала на 50 євро щороку, і досягла 700 доларів на кінець 2003 року.
4. Середній реальний банківський відсоток (на депозити в євро) був 12%.
5. "Євро" буде проксі для долара, марки і іншої "твердої" валюти.
6. Якби Україна обрала демократичного президента, то динаміка середньої зарплати в Україні була б такою, як у Польщі.
Я порахував "втрати" кожного працюючого українця від необрання демократичного президента, і відкоригував ці втрати на банківський відсоток. В результаті отримав суму, яку б українці мали б, відкладаючи отриманні збереження на банківський рахунок.
З 1994 до 1999 (другі президентські вибори), українці "втратили" 2350 євро на одного працюючого. До 2002, останніх парламентських виборів, негативний рахунок українців, як результат "неправильного" вибору, складав вже 5100 доларів. До кінця 2003 року, "середній працюючий українець" втратив 6350 євро!
Далі, мені захотілося зробити таку невдячну справу як прогноз на випадок, якщо українці оберуть Кучму або кучміста на виборах 2004 року. Аджеж немає ніякого сумніву, що якщо кучмісти виграють вибори 2004, то вони будуть правити мінімум 10 років!
Припустимо, після 2004 року, середня зарплата українців зростала б на 10 відсотків щороку, як нам і обіцяють кучмісти. Припустимо також, що середня зарплата у Польщі зростала б на 50 євро, як і раніше. (Насправді, є підстави, щоб середня зарплата у Польщі зростала більш високими темпами як результат входження у ЄС.) Таким чином, у 2013 році, середня зарплата українця буде 170 євро, а середня зарплата поляка буде 1200 євро, без урахування інфляції євро.
За такої умови, "втрати" від кучмізму зростуть до 7800 євро до кінця 2004 року. До 2009 року, коли відбудуться наступні президентські вибори, втрати зростуть до 18780 євро. До 2013 року, "втрати" на одного працюючого українця досягнуть 34200 євро!
Зважте, що якщо у середній українській сім"ї працюють дві особи, до у 2013 році, кожна українська сім"я недорахується в середньому 68400 євро.
Добре, хтось скаже, "навіщо рахувати минуле? давайте почнемо з чистого аркуша!" Припустимо, що до 2004 року, українська сім"я в середньому не втратила нічого від десяти років правляння Кучми і кучмістів. Скільки коштуватиме нам вибір-2004?
У такому випадку, згідно моєї моделі, вартість вибору кучміста на президентських виборах складе 14500 євро в середньому на одного працюючого українця, або 29000 євро на сім"ю з двох осіб, до 2013 року.
Таким чином, негативна вартість одного голоса, поданого за кучміста на президентських виборах 2004 року, у разі перемоги кучміста, складе 14500 євро.
Що українці оберуть? "Стабільність", вимирання і страх перед майбутнім? Або забезпеченість, фінансову незалежність і щастя для своїх дітей?
Це статистика теперішнього економічного стану українського суспільства. Ці дані викликають співчуття, обурення, часом відчай. Але наступне питання, на яке панове українці часом не можуть дати собі відповідь є "А яка альтернатива?", "Чи можливо було б отримати інші результати, якщо би...?", "Якою є вартість кучмівської "стабільності" для моєї сім"ї?"
На мою думку, порівняльний аналіз економічного стану суспільств, наближених до українців культурно і, так би мовити, ментально, може дати чітку уяву про вартість наших політичних опцій. Ми вже стали свідками економічних ефектів, які наближені до нас суспільства отримали від повалення комуністичного або посткомуністичного ("олігархічного") режимів. Це приклади словаків, поляків, болгар, румун, чехів, литовців, латишів і естонців. Всі вони отримали величезний позитивний ефект від встановлення демократій. Ефект не від "демократизації суспільства", а від встановлення і розвитку демократій, від відвоювання демократичними партіями влади.
Безперечно, найбільший очевидний успіх від перемоги отримали поляки. У Польщі, встановлення демократичного способу політичного життя відбулось безповоротньо і гладко. Закриваючи очі на складні економічні показники, візьмемо для нашого аналізу такий показник соціального розвитку, який є зрозумілим кожній українській родині, середня заробітня плата. В кожному з суспільств, де владу взяла демократична опозиція, крім Румунії, через півроку влади демократичних сил, правих або соціалістів, середня заробітна плата підскокувала мінімум до 200 євро на місяць. На кінець 2003 року, у Польщі середня офіційна заробітна плата склала еквівалент приблизно 700 євро.
В Україні ж середня заробітна плата складає 65 євро. "А як же парітет цін?," скажете ви. Відповім: для згаданих суспільств паритет цін у євро є нерелевантним: продукти у Польщі коштують менше ніж в Україні, а вартість нерухомості у Києві і Варшаві однакова.
Я зробив просту модель, вживаючи грубі дані. Припущеннями моделі є:
1. Починаємо рахунок з нашого D-Day, року обрання Кучми президентом, 1994.
2. Середня зарплата в Україні на протязі 1994-2003 була надзвичайно стабільною, 65 євро на місяць (насправді, зарплата коливалася 35-85 євро на місяць).
3. Середня зарплата в Польщі зростала на 50 євро щороку, і досягла 700 доларів на кінець 2003 року.
4. Середній реальний банківський відсоток (на депозити в євро) був 12%.
5. "Євро" буде проксі для долара, марки і іншої "твердої" валюти.
6. Якби Україна обрала демократичного президента, то динаміка середньої зарплати в Україні була б такою, як у Польщі.
Я порахував "втрати" кожного працюючого українця від необрання демократичного президента, і відкоригував ці втрати на банківський відсоток. В результаті отримав суму, яку б українці мали б, відкладаючи отриманні збереження на банківський рахунок.
З 1994 до 1999 (другі президентські вибори), українці "втратили" 2350 євро на одного працюючого. До 2002, останніх парламентських виборів, негативний рахунок українців, як результат "неправильного" вибору, складав вже 5100 доларів. До кінця 2003 року, "середній працюючий українець" втратив 6350 євро!
Далі, мені захотілося зробити таку невдячну справу як прогноз на випадок, якщо українці оберуть Кучму або кучміста на виборах 2004 року. Аджеж немає ніякого сумніву, що якщо кучмісти виграють вибори 2004, то вони будуть правити мінімум 10 років!
Припустимо, після 2004 року, середня зарплата українців зростала б на 10 відсотків щороку, як нам і обіцяють кучмісти. Припустимо також, що середня зарплата у Польщі зростала б на 50 євро, як і раніше. (Насправді, є підстави, щоб середня зарплата у Польщі зростала більш високими темпами як результат входження у ЄС.) Таким чином, у 2013 році, середня зарплата українця буде 170 євро, а середня зарплата поляка буде 1200 євро, без урахування інфляції євро.
За такої умови, "втрати" від кучмізму зростуть до 7800 євро до кінця 2004 року. До 2009 року, коли відбудуться наступні президентські вибори, втрати зростуть до 18780 євро. До 2013 року, "втрати" на одного працюючого українця досягнуть 34200 євро!
Зважте, що якщо у середній українській сім"ї працюють дві особи, до у 2013 році, кожна українська сім"я недорахується в середньому 68400 євро.
Добре, хтось скаже, "навіщо рахувати минуле? давайте почнемо з чистого аркуша!" Припустимо, що до 2004 року, українська сім"я в середньому не втратила нічого від десяти років правляння Кучми і кучмістів. Скільки коштуватиме нам вибір-2004?
У такому випадку, згідно моєї моделі, вартість вибору кучміста на президентських виборах складе 14500 євро в середньому на одного працюючого українця, або 29000 євро на сім"ю з двох осіб, до 2013 року.
Таким чином, негативна вартість одного голоса, поданого за кучміста на президентських виборах 2004 року, у разі перемоги кучміста, складе 14500 євро.
Що українці оберуть? "Стабільність", вимирання і страх перед майбутнім? Або забезпеченість, фінансову незалежність і щастя для своїх дітей?
Відповіді
2003.12.01 | Анатолій
Вибирати треба УКРАЇНСЬКУ ДУХОВНІСТЬ!!!(-)
2003.12.01 | Костя Порох
Хіба духовність суспільний вибір? не особистий? (-)
2003.12.01 | Анатолій
Re: Хіба духовність суспільний вибір? не особистий? (-)
Костянтине, коли Ви народилися і Вас бабця чи мама охрестили, це був особистий вибір? дозвольте спитати. Коли в селі є тільки одна церква і ВСІ мешканці села мають ходити тільки до цієї церкви, це є особистий вибір? дозвольте спитати. Коли знання про справжню українську релігію приховані за десятьма замками, це є чий вибір? дозвольте спитати. Коли юдо-християнський піп насаджує постулат про те, що ми будемо новими ізраельтянами, себто мешканцями нового Єрусалиму, це є особистий вибір? дозвольте спитати.Ні, Костянтине, ТОДІ І ТІЛЬКИ ТОДІ, КОЛИ МИ ПЕРЕСТАНЕМО БУТИ ДУХОВНИМИ МАНКУРТАМИ І ТОДІ, КОЛИ МИ СТАНЕМО СПРАВЖНІМИ УКРАЇНЦЯМИ, МИ ЗМОЖЕМО ПОБУДУВАТИ НЕЗАЛЕЖНУ ДЕРЖАВУ, В Т,Ч, І ЕКОНОМІЧНО НЕЗАЛЕЖНУ. А доти наша доля та, про яку написав у своєму постингу Тгоцький. Він бо знає, що нас чекає.
Дякую, Анатолій
2003.12.01 | Костя Порох
Re: Хіба духовність суспільний вибір? не особистий? (-)
Анатолій пише:> Костянтине, коли Ви народилися і Вас бабця чи мама охрестили, це був особистий вибір? дозвольте спитати. Коли в селі є тільки одна церква і ВСІ мешканці села мають ходити тільки до цієї церкви, це є особистий вибір? дозвольте спитати.
Я хрестився у протестантській церкві у віці 18 років. Так, це був особистий вибір.
2003.12.01 | Тгоцкий
А почему вы сравниваете с Польшей, а не с Югославией?
Польша - моноэтническое государствоБывш. Югославия и Украина - многонациональные гос-ва.
Польша - монорелигиозное государство
Бывш. Югославия и Украина - мультирелигиозные гос-ва.
Основная религия в Польше - католицизм.
Основная религия в бывш. Югославии и Украине - православие.
Так что результат вхождения ЕС в Украину, полагаю, будет похож на результат вхождения ЕС в Югославию. То есть, сначала раздел страны и воцарение наркомафии в одном из регионов, а уж потом - разрешение оставшимся в живых гражданам ездить мыть посуду в Европу.
2003.12.01 | Костя Порох
Тому що в Югославії дем партії виграли владу тільки рік+ тому.
А в Польщі і України були однакові позиції в кінці 1980х.Тгоцкий пише:
> Польша - моноэтническое государство
> Бывш. Югославия и Украина - многонациональные гос-ва.
В Україні є одна "політична" національність, українець(ка). Україна не федерація ж.
> Польша - монорелигиозное государство
> Бывш. Югославия и Украина - мультирелигиозные гос-ва.
Я не вважаю, що праовславні по природі менш соціально розвинуті ніж католики, тому релагайний фактор для мене не релевантний.
> Основная религия в Польше - католицизм.
> Основная религия в бывш. Югославии и Украине - православие.
Те ж саме.
> Так что результат вхождения ЕС в Украину, полагаю, будет похож на результат вхождения ЕС в Югославию. То есть, сначала раздел страны и воцарение наркомафии в одном из регионов, а уж потом - разрешение оставшимся в живых гражданам ездить мыть посуду в Европу.
2003.12.01 | Тгоцкий
Не может быть. А я думал, 5 лет назад.
Сразу после окончания гуманитарной бомбардировки Сербии.Костя Порох пише:
> А в Польщі і України були однакові позиції в кінці 1980х.
Типа в Югославии они были какие-то другие?
> В Україні є одна "політична" національність, українець(ка). Україна не федерація ж.
В Югославии тоже была одна титульная национальность - сербы с хорватами (которые по-сути отличаются друг от друга не более, чем украинец от хохла)
> > Польша - монорелигиозное государство
> > Бывш. Югославия и Украина - мультирелигиозные гос-ва.
> Я не вважаю, що праовславні по природі менш соціально розвинуті ніж католики, тому релагайний фактор для мене не релевантний.
Я не про то. Католик скорее пойдет войной и отделится от православного, чем католик от католика.
> > Основная религия в Польше - католицизм.
> > Основная религия в бывш. Югославии и Украине - православие.
> Те ж саме.
Вот здесь - то же самое. Но я опять не о том. Католическая Европа скорее будет дробить православное государство (с целью его ослабления для уменьшения геополитических рисков в случае смены вектора его развития в дальнейшем), нежели католическое.
>
А тем временем в Косово вырезают сербские семьи и разрушают православные церкви. Тем временем в Афганистане в 10 раз за 3 года вырастает производство героина. Тем временем в Грузии строятся погранзаставы между автономными областями.
2003.12.01 | Максим’як
Re: А для чого мою репліку на допис Кості було витирати? (-)
2003.12.01 | Костя Порох
УВАГА! http://maidan.org.ua/n/free/1070308964 (-)
2003.12.02 | Костя Порох
Жаль що багато цікавих дописів пропало... (-)
2003.12.02 | Максим’як
Я повторю: "ВСЕ ПРОСТЕ - ГЕНІАЛЬНЕ!"
Саме про це був мій допис. Ідея, використана Вами, для свого допису, є справді геніальна.У ній закладена дуже проста арифметика і вона зрозуміла кожній людині, без огляду на рівень освіти.
Я пропонував цей допис перетворити у листівку, добавивши для порівняння рівень життя у Росії, Білорусії та Прибалтиці. Вони всі мають середні зарплати вищі у кільк разів, ніж в Україні.
Стосовно тут бажаючих порівнювати Україну із Югославією, то це просто даремна справа, бо рівень життя у деяких республіках Югославії ще до 90-х років був вищим від нинішніх Східно-Європейських держав Польщі, Чехії і т.д. Зарплата на "Заставі" перед бомбардуванням Югославії була 1000 доларів.
Отже, пане Костя, робіть із свого допису текст листівки, з якоюсь простою назвою, наприклад:
Чому ми живемо гірше від білорусів, росіян, прибалтів, поляків, румунів, чехів, словаків іт.д.?"
------
Я цей допис здублюю, якщо його знову витруть.
2003.12.03 | Майдан-ІНФОРМ
Re: Невже ми незрозуміло пояснили, що через технічний глюк
зникли всі повідомлення, а не тільки ваше? І ніхто нічого не витирав.Максим’як пише:
>
> Я цей допис здублюю, якщо його знову витруть.
А щодо суті листівки, то я б дав коротшу назву "Чому ми живемо гірше від сусідів?"
Максим’як пише:
>
> Чому ми живемо гірше від білорусів, росіян, прибалтів, поляків, румунів, чехів, словаків іт.д.?"
2003.12.03 | Костя Порох
Згодний. Треба брати і робити листівку. (-)
2003.12.04 | Максим’як
Re: Листівку робити треба. А з чим згодні?
Бо я не зрозумів, чи пан Костя згоден з тим, що дописи витираються на "Майдані", коли Свистовича не має, чи з тим, що це нормально.Стосовно листівки, пане Костя, які проблеми, Ви ж і запропонували геніальну ідею (я кажу це справді щиро), то шліфуйте текст.
Тільки не слухайте інших, бо отримаєте у кінцевому вріанті щось приблизно таке: " У якійсь державі жили-були сусіди..."
2003.12.04 | Майдан-ІНФОРМ
Re: Пане Максим"як, повторюю питання.
Невже ми незрозуміло пояснили, що ваш допис ніхто не витирав? Через поломку сервера тоді зникли всі без винятку дописи.Максим’як пише:
> Бо я не зрозумів, чи пан Костя згоден з тим, що дописи витираються на "Майдані", коли Свистовича не має, чи з тим, що це нормально.
Дописи витираються незалежно від того, є Свистович чи немає, а також витираються і самим Свистовичем, що він вам підтвердить, коли з"явиться (якщо захоче).
>
> Тільки не слухайте інших, бо отримаєте у кінцевому вріанті щось приблизно таке: " У якійсь державі жили-були сусіди..."
Інших це кого? Прозорий натяк? ИМХО, ваша назва з перелічуванням усіх сусідів просто занадто довга.