12/01/2003 | Shooter

Леонід Кравчук: СНД була потрібна, але не виправдала сподівань

Леонід Кравчук у студії Бі-Бі-Сі в Лондоні

Напередодні річниці остаточного розпаду СРСР і утворення Співдружності Незалежних Держав перший президент незалежної України сказав, що СНД не виправдала своїх можливостей, але альтернативи 1991 року не було.

З першим президентом України розмовляв редактор Української Служби Бі-Бі-Сі Ростислав Хотин.

Бі-Бі-Сі: З яким настроєм Ви зустрічаєте річницю СНД? З одного боку Ви - батько-засновник СНД, з іншого - батько української незалежності - які почуття у Вас 1 грудня?

КРАВЧУК: У мене почуття завжди пов'язані з незалежністю. І фактично якихось емоційних, душевних почуттів щодо СНД в мене немає, тому що я переконаний - СНД не виправдала наших сподівань і своїх можливостей. Це є для мене реальний факт. А незалежність - це те, до чого ми йшли так довго і врешті-решт здобули, і тепер залишилося тільки використати незалежність України, українського народу для того, щоби жити краще.

Бі-Бі-Сі: Чи були якісь альтернативи СНД тоді? Міг бути інший варіант якогось пост-радянського утворення? Чи все ж таки була потрібна така, принаймні, ілюзорна парасолька?

КРАВЧУК: Не можна було обійтися. Знаєте, коли народ пост-Радянського Союзу проснувся вранці і йому сказали, що Радянського Союзу вже немає. Але йому і сказали, що замість Радянського Союзу є СНД - і він до цього поставився спокійно. Я переконаний, аби йому сказали, що немає Радянського Союзу і більше вже нічого немає, то для багатьох це була б і особиста, і будь-яка інша трагедія. Не знаю, як це могло б обернутися для такої великої країни і такої специфічної імперії, якою була Росія.

За мною був референдум українського народу

Бі-Бі-Сі: Багато хто говорить, що Леонід Кравчук "обіграв" Москву, вдало використавши тоді певне протистояння і суперечки між двома москвичами - Єльциним і Горбачовим. Наскільки це справедливо?

КРАВЧУК: Леонід Кравчук - це єдиний був тоді Голова Верховної Ради - до СНД, який не підписав у Москві, не парафував союзного договору.

Адже напередодні Горбачов зібрав усіх у Георгіївському, здається, залі, і всі керівники республік підходили до мікрофону і запевняли, що вони підтримують Ново-Огарьовський процес і підписання нового союзного договору. Серед них був і Єльцин, і Шушкевич. А мене там не було, я не підписав.

Я приїхав до Біловезької Пущі - за мною був референдум українського народу. Таким чином я прямо сказав, що тепер я повинен виражати волю народу, який обрав мене президентом і проголосував за незалежність - більше 90%, я вже не можу керуватися тільки власною позицією; я можу керуватися зараз тільки позицією мого народу. Оце справило найважливіший вплив і на Єльцина, і на всіх.

Але коли почали вирішувати тактичні питання, в розмовах було й таке, що я натякав Борису Миколайовичу на те, що я приїду в Київ і я - президент України, а Ви приїдете в Москву і Ви - президент Росії, але є президент Радянського Союзу. І будь-які візити з інших країн відбуватимуться спочатку до Горбачова, а до Вас, може, і ні.

Помилка Шушкевича

Бі-Бі-Сі: Чи зробив тоді Шушкевич помилку, не провівши референдум у Білорусі? Адже зараз багато хто вважає, що Білорусь пожинає плоди того, що то була єдина республіка, де не відбулося референдуму про незалежність?

КРАВЧУК: Я думаю, що помилкою було те, що Шушкевич вважав, що Білорусі не потрібен президент. Аби вони тоді обрали президента, то події і курс Білорусі могли б бути сьогодні іншими. Але так тоді вони вчинили - я вважаю, що це була помилка.

Ядерна зброя: ми вчинили єдино правильно

Бі-Бі-Сі: Під час Вашого президентства Україна позбулася тактичної ядерної зброї, і багато хто говорить, що то була помилка. Як вважаєте Ви - чи були альтернативи?

КРАВЧУК: Альтернативи не було, тому що це була успадкована ядерна зброя. Вона не вироблялась Україною, а тому вона не могла відтворюватись Україною. І зараз, коли хтось каже про можливе виробництво ядерної зброї, то він просто забуває, що в нас не тільки грошей немає, але у нас немає полігонів, треба десь винаймати, щоб випробовувати ядерну зброю, щоб цикл ядерний започаткувати.

Ми вчинили єдино правильно. По-перше - з технічної точки зору. З політичної точки зору - тому що і Сполучені Штати, і Захід справді вважали, що не можна розпорошувати ядерну зброю. Тим більше, Україна, маючи таку силу, не управляла ядерною зброєю. Управління у нас знаходилось у Москві, а всі ракети були направлені на Сполучені Штати Америки. Я фактично не ніс відповідальності за можливий запуск ракет, але ніс політичну відповідальність, що вона могла бути запущена з української землі. Це було важливим моментом. Тому таке було ставлення аж до можливої економічної блокади - і це вже починалося.

Бі-Бі-Сі: І теоретично відповідь могла бути по українській території?

КРАВЧУК: Відповідно. Все могло бути. Але ще одна є річ: 1997 року більшість боєголовок виходили терміном. Тобто вони повинні були вже бути замінені. І якщо б ми тоді не вирішили цього питання, то хто міг би забрати ці боєголовки? Вони небезпечні, втручання до них небезпечне.

Якщо б ми запропонували їх Росії, то Росія могла б сказати: давайте будемо жити разом і будемо їх розбирати разом. Тобто це могла бути навіть небезпека для нашої незалежності.

Партійність президента

Бі-Бі-Сі: Ви - перший президент незалежної України, але водночас ви є членом Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Багато хто з політиків вважає, що, можливо, не варто було першому президенту бути членом якоїсь партії, приставати до однієї політичної сили. Яка Ваша оцінка цього?

КРАВЧУК: Я також над цим думав, і спочатку, коли я вийшов з Комуністичної партії, я зробив декілька заяв, зміст яких був у тому, що я вже в одній партії був і це вже - востаннє і більше я не хочу ні в яку партію вступати. Але потім, коли я подивився по ситуації - український політик, який не спирається на якусь партію, або за яким не стоїть партія і не підтримує його, він приречений на складнощі.

Чого в Кучми багато проблем? Він спирається на весь народ, а це не зрозуміло - як можна спиратися на весь народ. Є партія, є механізми: партія відповідає за президента, партія впливає на президента і звітується перед народом за свого президента і за свою програму. А хто - якщо нема партії?

І тому я схилився до Cоціал-демократичної партії, тому що вона найбільше імпонує мені з точки зору думки народу про партії як такі, і з точки зору можливого розвитку партійного будівництва в Україні, коли стане менше партій. Адже на зорі, коли ще 1918 рік - Вінниченко, скажімо, соціал-демократ, а ще раніше - Франко, а ще - Леся Українка... Тобто соціал-демократія в Україні має корені.

Я знаю, скільки є закидів до мене, що, мовляв, партія олігархів. Але я задаю одне запитання: в Cоціал-демократичній партії - 370 тисяч членів. Коли б вони всі були олігархами, Україна була б найбагатшою країною в світі.

Шлях до майдану Кравчука

Бі-Бі-Сі: Українські історик і віце-прем'єр з гуманітарних питань Дмитро Табачник в інтерв'ю Бі-Бі-Сі якось сказав, що в Україні ще буде і майдан Кравчука, і вулиця Кучми. Тобто, що два президенти ще ввійдуть в історію і що ставлення до Вас, як до людини, яка 1994 року програла вибори за регіональною ознакою, тепер рівне в усіх регіонах. Як Ви думаєте, чи буде майдан Кравчука?

КРАВЧУК: Це важко сказати. Ясна справа, що оцінка політичних лідерів на відстані стає більш рельєфною.

Забуваються деталі, а береться тільки одне: що зробив Кравчук? Кравчук приніс незалежність.

Що зробить Кучма? Зараз є економічне пожвавлення. Це реальний факт. Якщо він передасть владу мирно, і оцей факт, що при ньому у нас почалося економічне піднесення, він стане в історії людиною, з якою врешті-решт пов'язано припинення дуже важкої економічної кризи. І, звичайно, таке ставлення до Кучми і буде.

Якщо раптом щось станеться в політичному сенсі, коли не буде так демократично вирішено питання, то знову ж таки, все це забудеться. Тут буде тільки одне: що президдент Кучма не передав демократично влади. Я сподіваюся, що він це розуміє, і зробить так, як належить відповідальному і досвідченому політикові.