Практическая задачка для "маленького українця"
12/01/2003 | Dworkin
Что-то мы тут все на форуме о геополитике и макроэкономике. А как же интересы "маленького українця"? 
Поэтому, воплощая в жизнь лозунг "В каждый двор - по Свистовичу!", задаю всем любителям и сторонникам гражданского общества на Украине маленькую практическую задачку. Пока что в качестве логической разминки, а далее - будет видно.
Итак, условие:
Есть в Киеве некое троллейбусное депо (как и вся бюджетная сфера раздолбанное до ужаса). Однако, последние пару лет его главной проблемой стал директор-самодур. Как и всех директоров-самодуров его прислали из вышестоящей инстанции (а именно из КиевПасТранса, им. тов. Салия), где он работал еще с советских времен и попал под перераспределение, не справившись с какой-то более ответственной работой. Недостаток бюджетных средств на разваливающуюся мат.часть он начал успешно компенсировать громким голосом и крутыми порядками.
Если отбросить все культурные аспекты, вроде трехэтажного мата в пристуствии женщин (это для всех "красных директоров" в порядке вещей, включая нашего "уважаемого" гаранта) в его послужном списке появились и более ощутимые "заслуги", а именно:
- беспричинныее увольнения "по статье" тех работников, кто как-то проявил нелояльность к директору или просто попался под горячую руку;
- назначение рабочих и даже ИТР на ночные и "грязные" смены с вопиющими нарушениями КЗОТа (например, человека отработавшего дневную смену, могут послать в тот же день еще и на ночную, предоставив один только отгул на завтра); мотивация простая: "кто не доволен - я завтра еще двоих на его место найду";
- влияние на результаты тендеров (по личной заинтересованности); например, в результате одного такого "тендера" было принято решение о закупке за бюджетные деньги партии заграничных (белорусских) троллейбусов (хотя на испытаниях они показали себя самыми худшими - по сравнению с отечественными днепропетровскими и киевскими);
- никто кроме директора (и своего бухгалтера) не знает, куда идут средства, полученные от рекламных агентств за наружную рекламу на троллейбусах и от коммерческих структур за аренду помещений на территории депо;
...и многое другое.
Понятное дело, с приходом нового директора весь коллектив находится в состоянии перманентного стресса. Разумеется, никто не доволен. Но кто может что-то сделать? Коллектив - еще тот: со времен СССР "досиживающие" ИТР предпенсионого и пенсионного возраста, полуспившиеся рабочие и птушники-практиканты. Разумеется, профсоюз в депо тоже есть еще с советских времен (и разумеется, он так же молчалив и лоялен к местной директорской власти, как и во времена СССР). В общем, совковый менталитет: и рады бы что-то изменить, но не ни веры в результат, ни понимания, что надо делать, а есть только уверенность, что "власть нас всегда имела и иметь будет..."
Теперь вопрос:
А что, собственно, можно посоветовать в данном конкретном случае? Может быть, даже не что-то конкретное, а вообще - направления и методы борьбы, подходы к данному случаю.
Случай мне показался очень массовым и типичным с одной стороны, и с другой - очень похожим на ситуацию в нашей стране в общем.
Так что у кого будут идеи и время для их изложения - пишите! Это может быть не так интересно, как геополитика, но поразмыслив "в малом" нам, возможно, станет понятнее, что делать "в большом"
Заранее всем спасибо!
Поэтому, воплощая в жизнь лозунг "В каждый двор - по Свистовичу!", задаю всем любителям и сторонникам гражданского общества на Украине маленькую практическую задачку. Пока что в качестве логической разминки, а далее - будет видно.
Итак, условие:
Есть в Киеве некое троллейбусное депо (как и вся бюджетная сфера раздолбанное до ужаса). Однако, последние пару лет его главной проблемой стал директор-самодур. Как и всех директоров-самодуров его прислали из вышестоящей инстанции (а именно из КиевПасТранса, им. тов. Салия), где он работал еще с советских времен и попал под перераспределение, не справившись с какой-то более ответственной работой. Недостаток бюджетных средств на разваливающуюся мат.часть он начал успешно компенсировать громким голосом и крутыми порядками.
Если отбросить все культурные аспекты, вроде трехэтажного мата в пристуствии женщин (это для всех "красных директоров" в порядке вещей, включая нашего "уважаемого" гаранта) в его послужном списке появились и более ощутимые "заслуги", а именно:
- беспричинныее увольнения "по статье" тех работников, кто как-то проявил нелояльность к директору или просто попался под горячую руку;
- назначение рабочих и даже ИТР на ночные и "грязные" смены с вопиющими нарушениями КЗОТа (например, человека отработавшего дневную смену, могут послать в тот же день еще и на ночную, предоставив один только отгул на завтра); мотивация простая: "кто не доволен - я завтра еще двоих на его место найду";
- влияние на результаты тендеров (по личной заинтересованности); например, в результате одного такого "тендера" было принято решение о закупке за бюджетные деньги партии заграничных (белорусских) троллейбусов (хотя на испытаниях они показали себя самыми худшими - по сравнению с отечественными днепропетровскими и киевскими);
- никто кроме директора (и своего бухгалтера) не знает, куда идут средства, полученные от рекламных агентств за наружную рекламу на троллейбусах и от коммерческих структур за аренду помещений на территории депо;
...и многое другое.
Понятное дело, с приходом нового директора весь коллектив находится в состоянии перманентного стресса. Разумеется, никто не доволен. Но кто может что-то сделать? Коллектив - еще тот: со времен СССР "досиживающие" ИТР предпенсионого и пенсионного возраста, полуспившиеся рабочие и птушники-практиканты. Разумеется, профсоюз в депо тоже есть еще с советских времен (и разумеется, он так же молчалив и лоялен к местной директорской власти, как и во времена СССР). В общем, совковый менталитет: и рады бы что-то изменить, но не ни веры в результат, ни понимания, что надо делать, а есть только уверенность, что "власть нас всегда имела и иметь будет..."
Теперь вопрос:
А что, собственно, можно посоветовать в данном конкретном случае? Может быть, даже не что-то конкретное, а вообще - направления и методы борьбы, подходы к данному случаю.
Случай мне показался очень массовым и типичным с одной стороны, и с другой - очень похожим на ситуацию в нашей стране в общем.
Так что у кого будут идеи и время для их изложения - пишите! Это может быть не так интересно, как геополитика, но поразмыслив "в малом" нам, возможно, станет понятнее, что делать "в большом"
Заранее всем спасибо!
Відповіді
2003.12.02 | Dworkin
Я так понял - идей ни у кого нет? (-)
2003.12.02 | Богдан
Вихід один: організовувати альтернативну профспілку
Іншими словами діяти так як діяли робітники в Америці в період дикого капіталізму. Найпопулярніше джерело - Джек Лондон. Є і більш документальні свідоцтва. Тоді теж всі вважали це безнадійною справою, але подивіться на їх результат. Звичайно для цього сценарію треба пару десятків активних людей і пасивна підтримка 60 % працівників.2003.12.02 | KE
Я правда не понял, нафига ты сюда гражданское общество приплел…
Но ситуация тут либо решается, при помощи коллектива, либо не решается. То есть, все зависит от самого коллектива или наличие, хотя бы одного человека, которому бы этот коллектив доверял и который бы хотел тут что- либо сделать.Схема действия тут проста:
1. массовая подача в суд на директора, по всем, известным пунктам. В том числе и от людей которых уже уволили. С упоминанием о том, что все свидетели директора – были запуганы увольнением.
2. стачка ВСЕГО коллектива.
Только не делать никаких официальных организаций, типа профсоюзов или партийных ячеек. В 90% это приводит к дележке между дирекцией и работниками профсоюзов.
2003.12.03 | Dworkin
Re: Я правда не понял, нафига ты сюда гражданское общество приплел…
KE пише:> Но ситуация тут либо решается, при помощи коллектива, либо не решается.
Ну это понятно.
> Схема действия тут проста:
> 1. массовая подача в суд на директора, по всем, известным пунктам. В том числе и от людей которых уже уволили. С упоминанием о том, что все свидетели директора – были запуганы увольнением.
Как раз с уволенными проблем не будет. Но вот "еще не уволенные" - боятся увольнений.
> 2. стачка ВСЕГО коллектива.
Стачка это здорово. Но надо же еще как-то донести причины своей стачки. Причем, желательно, не до того же директора, а до вышестощего руководства
> Только не делать никаких официальных организаций, типа профсоюзов или партийных ячеек. В 90% это приводит к дележке между дирекцией и работниками профсоюзов.
Официальный профсоюз уже есть. Толку с него нет.
2003.12.03 | KE
Re: Я правда не понял, нафига ты сюда гражданское общество приплел…
Dworkin пише:> KE пише:
> > Но ситуация тут либо решается, при помощи коллектива, либо не решается.
>
> Ну это понятно.
>
> > Схема действия тут проста:
> > 1. массовая подача в суд на директора, по всем, известным пунктам. В том числе и от людей которых уже уволили. С упоминанием о том, что все свидетели директора – были запуганы увольнением.
>
> Как раз с уволенными проблем не будет. Но вот "еще не уволенные" - боятся увольнений.
Потому в суд должен подавать весь коллектив. Причины, хотя бы указанные нарушения КЗОТА и отсутствие гарантии для работников коллектива. Если людям несколько раз объяснить, что пока они не объединятся, их могут уничтожать по одиночке. А всем чиновникам, на примере одного мудака, надо показать, что с ними (коллективом) нужно вести себя прилично.
Конечно, сейчас много обратных примеров, по стране, когда коллектив поднимался, но дирекция шла на крутые меры и … коллектив сдавался, внутри образовывалась прослойка штрейкбрехеров и дирекция побеждала. Есть и другие примеры, показывающие обратные возможности. Когда коллектив не сдавался и штрейкбрехеров было слишком мало для продолжения работы, либо не было совсем. И тогда коллектив побеждал.
Все зависит от организации этого коллектива и того, как они поставят себя.
Не будем забывать, что общественный транспорт, это очень серьезная сила. Их стачка будет освещена в любом случае в СМИ. Что само по себе страшно для чиновников. Так что плюсы у коллектива есть. Ими только нужно воспользоваться.
>
> > 2. стачка ВСЕГО коллектива.
>
> Стачка это здорово. Но надо же еще как-то донести причины своей стачки. Причем, желательно, не до того же директора, а до вышестощего руководства
Пусть устроят стачку в городе, где-то на час, пол часа, стачка по линии маршрутов транспорта, встанут и сообщат прессе, что это предупредительная мера. Следующим шагом, если суды поддержат беззаконие руководства, будут перекрыты маршруты следования транспорта.
Только проводить стачку лучше после незаконных решений или решения суда, по указанным вопросам.
>
> > Только не делать никаких официальных организаций, типа профсоюзов или партийных ячеек. В 90% это приводит к дележке между дирекцией и работниками профсоюзов.
>
> Официальный профсоюз уже есть. Толку с него нет.
Я так и думал. Современные украинские профсоюзы, это пародия на недоразумение.
2003.12.03 | 123
Методи боротьби КОГО?
Якщо жоден з працівників не бажає чухатися - так хто ж тоді буде боротися?А якщо бажає... Я, якщо чесно, не бачу необхідності обов*язково діяти всім загалом. Класичний профсоюз - це організація, яке від імені працівників відстоює їхні інтереси перед капіталістом. В даному випадку капіталіста практично нема, і тому нема потреби в профсоюзі -- бо проблема не в суперечці між найманцем і роботодавцем. А є просто чиновник, який зловживає своїм становищем.
Тобто будь-який один незадоволений може звертатися до суду як тільки його особисті права будуть порушені.
2003.12.03 | KE
Ага. Его одного и пошлют, куда посылают по одному (-)
2003.12.05 | Dworkin
"классический" "профсоюз" :)
123 пише:> Якщо жоден з працівників не бажає чухатися - так хто ж тоді буде боротися?
Вот это и етсь главная проблема не только данного депо, но всего нашего общества: терпеть уже сил нету, но поднять свою ж*** и холть что-то попытаться сделать - тоже и страшно, и лень!
А что до "классичекого профсоюза", то я уже писал, что как и любом другом депо профсоюз там есть - именно КЛАССИЧЕСКИЙ! Т.е. еще со времен совдепии. Там и в голову никому не приходит бороться за права трудящихся
2003.12.13 | 123
Я мав на увазі не "класичний", а просто класичний :)
Dworkin пише:> 123 пише:
> > Якщо жоден з працівників не бажає чухатися - так хто ж тоді буде боротися?
>
> Вот это и етсь главная проблема не только данного депо, но всего нашего общества: терпеть уже сил нету, но поднять свою ж*** и холть что-то попытаться сделать - тоже и страшно, и лень!
Так це означає, що терпець ще далекий від того, щоб увірватись. Бо якщо "терпеть уже сил нету", то тоді вже не до ледащів!
Не бажає чухатись - значить, його все за великим рахунком влаштовує!
2003.12.03 | casesensitive
насчет тендеров
неплохо было бы написать сюдаtram.mashke.org/forum
и сюда
http://www.komitet.kiev.ua/index.htm
и там и там есть масса профессиональных, заинтересованных людей, которых уже давно интересует какого черта закупаются МАЗ-ы
(например:
http://tram.mashke.org/cgi-bin/forum/forum.cgi?a=lm&t=535&ft=1
и
http://tram.mashke.org/cgi-bin/forum/forum.cgi?a=lm&t=557&ft=1
и
)http://tram.mashke.org/cgi-bin/forum/forum.cgi?a=lm&t=482&ft=51
2003.12.03 | Лисий
До речі
З комітетом ми нормально співпрацювали і продовжуємо співпрацю. Думаю, що вони могли б допомогти нам щодо демонстрації (якщо така буде).2003.12.03 | Ru
Во-первых пойти к нормальному юристу
Который знает КЗОТ и проконсультироваться.Во-первых нормальный юрист даст хороший совет и, главное, он знает, что посоветовать.
2003.12.03 | Анатолій
Я себе поставив на місце роботяги, де такий самодур директор.
Думав, думав і ось що придумав.Грошей іти до юриста немає.
Профспілка, яка б вона не була, не підтримає.
Самодур вибрикується наді мною
Нарви напружені до безтями.
Грощей обмаль, в сім"ї через це маленький бедлам.
Піти немає куди, бо з роботою вже не так, як при соціалізмі, та й роки мої вже не ті.
То що робити, питаю сам у себе?
Знаходжу єдиний вихід, який є моїм і не є порадою для когось.
Кулаки мої ще досить міцні. Піджак ношу 58 розміру. Ловлю директора, б"є добре, але не залишаю слідів. Себто, як менти. І при цьому погрожую, що я тебе, падло, якщо взавтра не перестанеш знущатися, приб"ю, не вб"ю, а саме приб"ю, щоб став інвалідом. На всякий випадок, запасаюсь свідком, що в цей час з кумом пив горілку і голосно співав, і це чули сусіди і навіть на нас лаялися.
Якщо ситуація нормалізується, тоді ОК. А якщо ні, тоді запрошую декілька своїх знайомих з інших піщдприємств, яких не знає мій директор, показую їм свого сволоту, обіцяю виставити класну поляну, і прошу (а вони це зроблять) зробити його таким собі маленьким інвалідиком. Сам у цей час сварюся з сусідами, щоб ще й вони на мене написали заяву у міліцію, що саме в цей час я трохи п"яний лаявся з сусідами. Таким чином, самодур хворіє і потроху стає інвалідом, я маю повне алібі, але в парку всі знають, що піндюлєй директор отримав і став інвалідом саме за своє самодурство. Наступний директор приходить і знаючи про це, вибирає мене головою профспілки і тоді вже я працюю не на себе, а на людей.
Скажете, що це незаконно? А знущатися над людьми законно?
Анатолій
2003.12.03 | Ru
Чудовий план! Ні, дійсно чудовий!
Ось є лише одна дрібничка. Що ви знаєте про то, як працюють слідчи органи? Не згадуйте російськи сериали та таке інше, бо вони, частіше за все, навіть і не підозрюють як працюють слідчи органи. Весь сенс існування міліції це виконувати обов'язок - не зважаючи ні на що. Те, що вони його не завжди виконують зараз нас не стосується.Так ось ловите ви свого директора, в вас є алібі та таке інше. Але директору каже міліції, що саме ви його били. Слідство починає проводити відповідні дії і з'ясовує, що бабця яка живе на три поверхи вище за вас бачила як ви прийшли на годину пізніше того, часу на яке в вас є алібі. Що тоді?
Далі. Гаразд ви уникнули суду - вашому алібі повірив слідчий, а ваши друзі, котрі погодились створити інваліда з цього директору? До речі інваліди теж можуть керувати підприемством (є депутат інвалід (наскільки пам'ятаю від народження), котрий, до того ж, ще й керівник власного підприемства).
Виходячи з цього ваш план гарний, але не у цьому випадку. Якби в мене був кодекс законів про працю (це що українською будет КЗПП?), більше відомостей про ситуацію та час я би знайшов як слід робити у цій ситуації. На скільки пам'ятаю у випадку коли цей директор примушує працівників працювати у час після робочого часу, то він повинен провести це крізь бухгалтерію (оплата у двічі вища за звичай) та оформити наказ чи інший письмовий документ у якому буде зазначе коли, хто за які гроші чи інше відшкодування буде працювати. Якщо цього нема, то працівник може відмовитись, а у випадку звільнення чи іншого методу тиску подати заяву у суд на директора за декількома пунктами (ось чому саме треба йти до юриста).
До речі є юристи котрі не беруть за консультацію грошей чи беруть доси малу сумму чи, навіть, з огляду на те хто до нього прийшов може не взяти грошей. Це шукати треба.
2003.12.03 | Анатолій
Re: Чудовий план! Ні, дійсно чудовий!
Крім того, що юриста треба шукати, він все одно пальцем не поворухне без грошей. Я в бідних юристів, себто тих, що працюють за подяку, не вірю, так само, як і Ви.А от мій план справді дієвий. Єдине, що потрібно, то це УВАЖНО продумати алібі. За тих 5 хвилин, що я писав, я, звісно не продумав, але якщо прийдеться, то продумаю і дістану. І чим план чудовий:
1. Миттєві результати. Адже з юристом треба вошкатися місяці, а то й роки.
2. Дешевизна. Товаришам накрити поляну буде набагато дешевше, ніж платити юристам.
З повагою, Анатолій
2003.12.03 | Ru
Я не заперечую що план гарний, я лише зауважую що малоімовірний
А адвокати, можна знайти безкоштовго, складно, але можна.2003.12.04 | Franko
о, та це ж духовний світоч України несе світло спасіння
Анатолій пише:> Ловлю директора, б"є добре, але не залишаю слідів. Себто, як менти. І при цьому погрожую, що я тебе, падло, якщо взавтра не перестанеш знущатися, приб"ю, не вб"ю, а саме приб"ю, щоб став інвалідом. На всякий випадок, запасаюсь свідком, що в цей час з кумом пив горілку і голосно співав, і це чули сусіди і навіть на нас лаялися.
> Якщо ситуація нормалізується, тоді ОК. А якщо ні, тоді запрошую декілька своїх знайомих з інших піщдприємств, яких не знає мій директор, показую їм свого сволоту, обіцяю виставити класну поляну, і прошу (а вони це зроблять) зробити його таким собі маленьким інвалідиком. Сам у цей час сварюся з сусідами, щоб ще й вони на мене написали заяву у міліцію, що саме в цей час я трохи п"яний лаявся з сусідами. Таким чином, самодур хворіє і потроху стає інвалідом, я маю повне алібі, але в парку всі знають, що піндюлєй директор отримав і став інвалідом саме за своє самодурство. Наступний директор приходить і знаючи про це, вибирає мене головою профспілки і тоді вже я працюю не на себе, а на людей.
> Скажете, що це незаконно? А знущатися над людьми законно?
Афуєнна духовність, варта нової української релігії! Засоромлений Христос тихо ничкується у куточок, не в змозі встояти перед світлим, чистим, чисто арійським (без жодного натяку на жидівське юдохристиянство) духовним поступом. А ми наших ворогів -- від***димо биткою бейсбольною!!! Ногами по нирках, щоб, як вчив великий Перун, з якого беруть приклад наші доблесні правоохоронці, а також духовні лідери, -- не лишалося слідів.
А потім Даждьбог і Права тримають за руки і за ноги, а Ра вправно орудує паяльником, поки над Україною сходить сонце нової духовності.
Ви справжній брахман. Папа Римський ридає. Кожен українець повинен рівнятися на Ваше вчення -- тоді ми вже дуже скоро впевнено доженемо і переженемо найпрогресивніші в плані прав людини країни Центральної Африки.
2003.12.05 | Анатолій
Пане Франко! Я ніколи не сповідував любов до
ворогів, як це роблять юдо-християни.За орійською ідеологією ворогів треба знищувати, але поважаючи. Я пропонував свій шлях для маленького українця ТІЛЬКИ з точки зору поваги до самодура-начальника. Бо якщо його відсторонити від влади, не зхалежно від шляху відсторонення, це йому найкраща допомога. Спитаєте чим - він не будучи в змозі самодурствувати не буде собі створювати кармічні проблеми.
Ну а Вам, я би порадив також поважати не тільки своїх ворогів, але й опонентів. Ну й було б непогано, якщо б Ви трохи знали українство.
Анатолій
2003.12.04 | Шим
Re: Я себе поставив на місце роботяги, де такий самодур директор.
Анатолій пише:> > Кулаки мої ще досить міцні. Піджак ношу 58 розміру. Ловлю директора, б"є добре, але не залишаю слідів. Себто, як менти. (!!!)
Оставив в стороне замечания морального плана, скажу следующее. Поскольку директор, по-видимому, несколько более обеспечен материально, вряд ли ему будет сложно договориться с теми самыми ментами, которые Анатолием упоминались - как раз как авторитет по части битья.
После чего героя одиночку будут бить не кулаками, а уже резиновыми дубинками - до все того же состояния инвалидности.
На пути к этому состоянию он подпишет признание, что бил директора, что алиби липовое и т.д., а сопротивление милиции упомянут в протоколе сами стражи порядка.
Так что юрист лучше, надо только не полениться и долбать исками до победы.
2003.12.03 | Augusto
Potriben "telefon doviry" dlya bezplatnoyi yurydychnoyi dopomogy
Inakshe nema takomu "malen'komu ukrayincyu" do kogo zvernutysya, yedynyj vyhid: pyty ta byty vdoma posud, abo pochaty "narushat' paryadok i pytat'sya nanosit' udary" (:)) i v tyurmu.Dobrovol'ci na telefoni mozhut' hocha b inventarizuvaty vsi skargy robitnykiv ta sprobuvaty shchos' zrobyty (adzhe ce ne poodynokyj vypadok). Sebto povnistyu ignoruvaty nayavni prodazhni "profspilky" ta koordynuvaty diyi robitnykiv skazhimo v sudi.
2003.12.11 | Dworkin
Ха! Ну фантастику я бы сразу откинул :)
На данный момент такой линии - нет. Нужны релаьные варианты на сегодняшиний день.2003.12.04 | Пані
Тут потрібні "професійні склочники"
Dworkin пише:> - беспричинныее увольнения "по статье" тех работников, кто как-то проявил нелояльность к директору или просто попался под горячую руку;
Звільненим треба позиватися до директора за неправомочне звільнення. Якщо в колективі є нормальні люди, що дбають за власний завтрашній день, то вони можуть (і заради себе повинні) підтримати позивачів морально, матеріально, взявши на себе якісь клопоти. Але ініціатива повинна виходити від звільнених чи скривджених.
> - назначение рабочих и даже ИТР на ночные и "грязные" смены с вопиющими нарушениями КЗОТа (например, человека отработавшего дневную смену, могут послать в тот же день еще и на ночную, предоставив один только отгул на завтра); мотивация простая: "кто не доволен - я завтра еще двоих на его место найду";
Див. вище.
> - влияние на результаты тендеров (по личной заинтересованности); например, в результате одного такого "тендера" было принято решение о закупке за бюджетные деньги партии заграничных (белорусских) троллейбусов (хотя на испытаниях они показали себя самыми худшими - по сравнению с отечественными днепропетровскими и киевскими);
>
> - никто кроме директора (и своего бухгалтера) не знает, куда идут средства, полученные от рекламных агентств за наружную рекламу на троллейбусах и от коммерческих структур за аренду помещений на территории депо;
Яка форма власності на підприємстві? Комунальна чи яка?
> ...и многое другое.
>
> Понятное дело, с приходом нового директора весь коллектив находится в состоянии перманентного стресса. Разумеется, никто не доволен. Но кто может что-то сделать? Коллектив - еще тот: со времен СССР "досиживающие" ИТР предпенсионого и пенсионного возраста, полуспившиеся рабочие и птушники-практиканты. Разумеется, профсоюз в депо тоже есть еще с советских времен (и разумеется, он так же молчалив и лоялен к местной директорской власти, как и во времена СССР). В общем, совковый менталитет: и рады бы что-то изменить, но не ни веры в результат, ни понимания, что надо делать, а есть только уверенность, что "власть нас всегда имела и иметь будет..."
В колективі є "професійні склочники"? Тобто хоч одна людина, здатна ініціювати судовий процес проти начальства?
Я колись багато писала про вплив таких людей на загальний клімат в колективі та поведінку начальства. Не певна, що ви тоді вже читали "Майдан". Скажіть, якщо ні, я знов напишу.
2003.12.04 | Анатолій
ВИСНОВОК - мій план найкращий і пора дискусію припинити!(-)
2003.12.04 | Тестер
Re: І почитати або згадати байку Крилова "Кіт і повар"
"...А Васька слушает да ест!"2003.12.13 | Vita
есть найденных 5 законов
Западный развитый мир, как слепые котята стыкались в темнотеискали правду и тоже набиваль сибе шишки. И нашли они 5 или около того основных законов борьбы с таким вот насилием какое есть у нас
при переходе к капитализму. Об этом писала газета КОМСОМОЛЬСКАЯ ПРАВДА
в хорошее такое время - время гластности. Было это написанно у них на
первой странице в центре с очень хорошим выделением текста. Дословно непомню но главный смысл таков.
Ты работаеш на жирдяя который ущемляет твои права а ты неможеш поднять голову.
1 Испорть ему оборудованние.
2 Собатируй производство.
3 Убей его ребенка или жену.
4 Причини некоторый вред его здоровю. (кажись так)
5 Делай это один. ???? (сложно но можно)
Хотелось бы добавить, что недаром на западе есть социальное
обеспечение или пособие по безработице. Ведь хазяивам легче боротся с
населением давая ему просто покушать нежели принимать все необходимые
меры борьбы с вредительством и грабежом. И эти законы не есть терроризм, а требованние нормального отношения к рабочему классу.
2003.12.13 | Смогитель Вадим
Re: Ваша "практическая задачка" як на мій погляд є ключевою,
і не лише для " маненького українця", шановний пане Дворкіне.Вирішення сеї однієї проблеми, було б надійною запорукою вирішення глобальних проблем. Я, здається, не дуже помилюся, якщо відзначу, що за роки де-юре незалежної а де-факто навпаки, залежної України не було вирішено жадної проблеми (збоку українських чи, принаймні, проукраїнських сил). Тому успішне вирішення однієї з них стало би своєрідним кодом, ключем для всіх инших. Отже подаю свій план:Є таке поняття (concept, conception), як
РОЗМОВА НА ЗРОЗУМІЛИХ ДЛЯ РОЗМОВЛЯЮЧИХ СТОРІН МОВАХ.
Якщо так не робити, якщо не помічати чи іґнорувати сей "соncept", то виходить те, що ми можемо неозброєним оком спостерігати ось уже більше 10 років у нас.
Ось це, власне, що я і пропоную: з освіченою людиною мову освічених людей, з бандитами - мову бандитів. Але ж ми, бачите, так високо стоїмо (чи самі себе поставили щоб втікти від реальності- але ж реальність доганя нас, витяга з нори "високості" і переїжджає нас камазами, кразами, відрубує нам пальці, руки, а потім і голову і втеча на хмари інтеліґентної високости геть не спрацьовує), що принципово не хочемо опуститися до пані РЕАЛЬНОСТИ і з височини своїх хмарок займаємося "будуваням демократії в Україні" чи "побудовою демократичної України"- ЯЗИЧИЩЕМ ..., ПИСАННЯМ ПРОҐРАМ ..., ОРГАНІЗАЦІЯМИ ХРИСТИЯНСЬКИХ, ЗЕЛЕНИХ, ЖОВТОБЛЯКИТНИХ чи СЕЛЯНСЬКИХ (на противагу аграрним!) ПАРТІЙ.
Отже, - це було коротке переднє слово^ "introduction".
Востаннє нагадую, що сього разу нашим співпесідником виявився, просто, БАНДИТ і його начальник теж БАНДИТ, і начальник начальника теж БАНДИТ і тому БУНДИТИ поставили на пост президента не просто бандити а БАНДЛЮГУ і БАНДЮГА взяв собі в замісники теж "ВАРІНУ В ЗАКОНЄ" ...
Ну, прояснюється на нашому національному екрані (незалежно від мови спілкування) на якій мові потрібно говорити з нашим начальством?
А ми БАНДЮГАМ про конституцію та про Її дотримання, про демократію, про проблеми державної мови (для них рідною мовою стала "тюремна "фєня" (навіть якщо вони так сяк опанували українською чи німецькою!)
Отже рецепт (пам'ятаймо, що ПАЦІЄНТАМ рецепти лікаря потрібно не викиддати на смітник!):
робітнику, котрого безпричинно звільнили, робітниці, котрій начальник тролейбусного парка нагнув семиповерхових матюганів, Морозу Тимошеншисі, Ющенкові, Мельниченкові - котрі переконані, що в кріслі начальника парку чи в кріслі президента вмостилвся , просто, тюремний авторитет, " варіна", бандюга - потрібно зайти в будь який продовольчий магазин, купити дерев'яний тарний ящик і найти момент зустрічі з начальником чи президентом і ..., - геть нічого не пояснюючи, - розламати, розбити ящика на голові Кучми чи иншого хама в кріслі керівника і той же Кучма , обтириючи кров з лиця скаже: "Ну , канєшна рєбята, я сволочь, на зачєм так сразу, давай Юля (чи) Вітя (чи) Саша побазарім, мнє ужє давно ето прєзідєнство в яйцах сідіт, так падло жє Кравчук насілуєт мєня. А коли голова Крав"ЧК" теж розвалить дерев'яну тару, то той теж признається:" Хлопці, я на вас не ображаюся, але ж я не хочу, щоб Путін зробив зі мною як ми з Гією"
Я сидів в тюрмі і бачив -
все це ПРАЦЮЄ!!!
Безвідмовно!!!
Якщо ж нема кому це все робити, , то тоді, панове, записуймося в хоровий гурток по вивченню нової українськї народної пісні:
"Так чом ми плачемо тоді,
що вже століттями у рабстві ..."і забудьмо про політичну діяльність.
Але!
Якщо ТАКИЙ політик знайдеться, то ЗА НИМ ПОВСТАНЕ І ПІДЕ ВСЯ НАЦІЯ!
Вадим Смогитель З повагою до пана Дворкіна.