Цього разу - 2360 гривень!
12/15/2003 | Майдан-ІНФОРМ
Прочитав — перешли знайомим!
Підтримай політв’язнів грішми.
Ти купуєш пляшку пива і матюкаєш «режим»,
а вони сидять.
Підтримай політв’язнів грішми.
Ти купуєш пляшку пива і матюкаєш «режим»,
а вони сидять.
Звіт ініціативної групи з допомоги політв’язням за грудень.
Хто скільки пожертвував:
З часу нашого останнього звіту надійшли наступні пожертви:
Серед своїх знайомих ми зібрали 113 гривень;
Ляна Матвіюк із Києва пожертвувала 50 гривень;
Правник з Донецька прислав 150 гривень;
Анатолій з Києва привіз 400 доларів.
Щиро дякуємо всім жертводавцям.
Особлива подяка:
газеті «Без Цензури», яка двічі публікувала інформацію про нашу акцію;
Правнику, який уже тричі присилав пожертви і є найпостійнішим жертводавцем з-поза нашої ініціативної групи;
Анатолію, чия пожертва стала найбільшим внеском за увесь час нашого існування.
Кошти отримали:
100 доларів ми передали в руки Оксані Бойко, дружині Олега Бойка.
510 гривень ми надіслали поштою Євгенії Горощук, мамі Володимира Горощука.
510 гривень ми надіслали поштою Олені Карп’юк, дружині Миколи Карп’юка.
510 гривень ми надіслали поштою Ніні Мазур, мамі Ігоря Мазура (Тополі).
300 гривень надіслали Володимиру Гальчику, татові Сергія Гальчика.
Плата за послуги пошти склала 79 гривень.
У нас залишилося 8 гривень.
Нагадуємо, що зараз за гратами перебувають п’ятеро політв’язнів.
Незважаючи на невеличку фінансову підтримку від опозиції, сім’ї всіх ув’язнених знаходяться в скрутному матеріальному становищі. Микола Ляхович, який нещодавно вийшов з ув’язнення - тяжко хворий. Ігор Мазур - захворів на туберкульоз. Батько Володимира Горощука влітку пережив інсульт, а його мама не має роботи. В інших родинах ситуація не набагато краща.
Ми не маємо права залишити в скруті тих, хто пожертвував свободою заради своєї Батьківщини.
Закликаємо усіх проявити почуття солідарності і приєднатися до нашої акції.
Як казав один український мільйонер: «Міра патріотизму вимірюється довжиною гривні, яку ви готові пожертвувати на справу».
Розголос
Мирослав Маринович підготував до друку свою статтю із закликом допомогти політв’язням. Найближчим часом вона має з’явитися у львівській пресі.
Журналісти луцької газети «Волинь» Олександр Згораннець, та Василь Уліцький після відвідин Миколи Ляховича опублікували у своєму виданні статтю, яку можна прочитати тут: <http://maidan.org.ua/n/mai/1070033639>
Як передати кошти?
Наша ініціативна група працює наступним чином: ми збираємо кошти серед своїх друзів, знайомих, а також усіх, хто бажає приєднатися до нашої акції. Приблизно раз у місяць ми передаємо зібрану суму батькам, а в деяких випадках – дружинам політв’язнів.
Пожертви ув’язненим ви можете передати, зв’язавшись з нами — вислати поштою або принести їх до місця нашої роботи.
Контактна особа: Роман Кульчинський
т. (044) 294 8019,
мейл: roman@gc.kiev.ua
Хто ми?
Ми не є якимось офіційним центром збору коштів для політичних в’язнів. Наша ініціатива є суто приватною і ми не пов’язані з жодними організаціями. Ми консультуємося з окремими представниками УНА-УНСО, але діємо самостійно. Ми не єдині, хто передає гроші. Ми знаємо принаймні ще одну людину, яка час від часу передає кошти хлопцям.
Чому ми започаткували акцію?
Працюючи журналістами, із доступної інформації ми зробили висновок, що серйозної матеріальної підтримки політв’язні не мають. Тому ми вирішили збирати кошти серед своїх знайомих. Пізніше, зібравши перші кошти і маючи можливість поширювати інформацію, ми після дискусії вирішили надати розголосу нашій ініціативі.
Для чого?
Завдань двоє. По-перше — допомогти тим, хто хоче підтримати політв’язнів, але не знає як або не має достатньо часу. Таким чином, ми сподіваємося передавати більше коштів. По-друге — дати поштовх до створення якомога більшої кількості груп, подібних до нашої, які б працювали автономно.
На нашу думку, громадськість має допомогти хлопцям, які заради України не побоялися сісти за грати. Неприпустимо, щоб самі хлопці і їх родини терпіли фінансову скруту. Тільки після того, коли справа допомоги політв’язням набере суспільного резонансу, до неї у повному обсязі приєднаються політики, а отже — і хлопці, і їхні родини на певний час стануть фінансово забезпечені.
Якщо ви наважbлися самі збирати і передавати кошти, то радимо не зациклюватися на «свідомих» громадянах. Досвід свідчить, що часто підтримку і допомогу можна отримати від людей, які, здавалося б, абсолютно до всього байдужі. Але їх просто раніше не просили про допомогу.
Закликаємо: Не бійтеся!
Не варто «закривати грудьми амбразуру», відриваючи від свого скромного бюджету значну суму. На нашу думку, в нинішніх умовах значно більше користі можна принести, виступивши організатором збору невеликих пожертв (5-20 гривень) серед своїх знайомих. Також закликаємо робити це більш-менш регулярно. Таким чином ви, по-перше, зможете постійно підтримувати політв’язнів та їх родини безболісно для своєї кишені, і по-друге, станете тим осердям, довкола якого з населення формується Народ..
Попередні пожертви
У листопаді 186 гривень отримала Оксана Бойко, дружина Олега Бойка.
У вересні 200 гривень отримав Григорій Ляхович для свого брата Миколи Ляховича, який тяжко захворів на зоні.
У серпні сім’ї Горощуків ми переслали по пошті 550 гривень (27 грн. за поштові послуги). Ніні Мазур (мама Ігора Мазура) ми передали в руки 108 доларів і 78 гривень. Гроші їй передали в руки.
У травні ми передали Олегу Бойко 400 гривень, Олегу Селезі 200 гривень, Володимиру Павлюку 200 гривень, Ігорю Мазуру 200 гривень, Руслану Зайченку 200 гривень, Сергію Гальчику 74 гривні.
У квітні ми передали по100 гривень Ігорю Мазуру, Володимиру Павлюку, Григорію Ляховичу (молодшому). 35 гривень залишилося до наступної передачі. Зіскановані квитанції про передачу коштів відправлено жертводавцям.
У березні 100 гривень отримав Володимир Павлюк, який теж має малолітнього сина.
У лютому наша ініціативна група передала 80 гривень Ігору Мазуру, який у СІЗО отримав хворобу легенів і має маленьку дитину.
Список політв’язнів:
Горощук Володимир Віталійович 8 березня 1977 року
Гальчик Сергій Володимирович 31 березня 1982 року
Бойко Олег Миколайович 06 лютого 1967 року (є діти)
Карп’юк Микола Андронович 21 травня 1964 року
Мазур Ігор Петрович (Тополя) 18 березня 1973 року (є діти)