МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Україна повертається до НАТО задом

12/16/2003 | Спостерігач
http://ukr.for-ua.com/analit/2003/12/16/135532.html
Україна повертається до НАТО задом

Підписані в Москві документи підтверджують, що нова військова доктрина України повністю спростовує заявлену як державна мета ідею форсованої інтеграції в структури НАТО і переорієнтує оборону України на залежність від підтримки російських військових.

10 грудня в Москві відбулося 45-е засідання Ради міністрів оборони країн-учасниць СНД, в якому як спостерігач взяла участь делегація України.

Там же, в Москві, міністр оборони Євген Марчук підписав план двосторонньої військово-технічної співпраці між Україною і Росією на 2004 рік.

Крім того, Рада міністрів оборони затвердила план спільних заходів об’єднаної системи протиповітряної оборони, розглянула питання по єдиній геоінформаційній системі військового призначення, створенню інформаційної бази кліматичних даних, а також по обміну кліматичними і гідрометеорологічними описами регіонів, і т.ін.

Євген Марчук також взяв участь у зустрічі міністрів оборони країн СНД з Володимиром Путіним, в ході якої глава російської держави особливо виділив «значну роль України» в процесі розвитку військової співпраці країн СНД.

Все це представляє інтерес вже з тієї точки зору, що протягом своєї роботи секретарем РНБО України і, потім, міністром оборони Марчук особливо виділяв намір Києва прискорити свою інтеграцію в НАТО і, в зв’язку з цим, необхідність розвитку спільних з Альянсом програм.

Зміст як тих питань, що обговорювалися в Москві, так і підписаних домовленостей дозволяє стверджувати, що курс українського міністерства оборони МОЖЕ бути діаметрально протилежним.

Потрібно особливо виділити проблему створення єдиного оборонного комплексу в сфері ППО, а також створення інформаційної бази кліматичних і гідрометеорологічних даних.. Російські військові довели до відома свого уряду, що військово-космічне орбітальне угрупування, в зв’язку із зносом більшої частини супутників, не в змозі більше забезпечувати як військових, так і цивільних метеорологів точними даними. Російські військові особливо акцентували увагу на тому, що, хоч і існує можливість користуватися міжнародним банком даних, в ході американських операцій проти Югославії, Афганістану і Іраку ці країни були позбавлені доступу до міжнародної бази даних, що істотним чином знизило їх боєздатність, особливо в тому, що стосується систем ППО.

До речі відразу після засідання Ради міністрів оборони Росія посилила своє орбітальне угрупування трьома супутниками, що дозволяють точно визначати координати кораблів, літаків і сухопутної військової техніки і які задіяні в системах наведення як ядерної, так і звичайної високоточної зброї, що показала свою ефективність в югославському і іракському конфліктах.

Характерно, що Україна також користується міжнародною базою даних, хоч має можливість (відповідно до домовленостей, досягнутих в рамках СНД) використати і російські потужності. Акценти, розставлені російськими військовими, не залишають сумнівів в тому, що країни НАТО продовжують розглядатися як вірогідний противник, і, таким чином, участь України у вищезгаданих переговорах і підписання згаданих домовленостей певним чином свідчить про її вибір між двома військовими структурами.

Подальші події принесли ще два цікавих моменти:

1. Спільним наказом головнокомандуючого ВМС України і командуючого Чорноморським флотом Росії введені в дію Правила рейдової служби двох флотів на рейдах пункту базування «Севастополь». Церемонія підписання спільного наказу головнокомандуючим української ВМС Ігорем Князем і командуючим ЧФ РФ Володимиром Масоріним відбулася в Севастополі. Від попереднього положення, що діяло з 2001 року, нові правила відрізняються тим, що практично вводять єдине керування двома флотами в їх основній базі, по суті, дозволяючи російському командуванню повністю контролювати діяльність головних сил українського флоту.

1. 11 грудня (наступного дня після засідання) Є. Марчук заявив, що ідея поновлення ядерного статусу України є «несерйозним питанням» і «фантасмагорією». Зазначимо, що до цього українське керівництво не відреагувало на кілька заяв американських політиків, що вимагали офіційно роз’яснити ставлення виконавчої влади до виниклої дискусії навколо ядерного статусу.

У розвиток даної теми необхідно підкреслити, що, приймаючи військових міністрів країн СНД, В. Путін зазначив значну роль України в розвитку військової співпраці не просто так, а в контексті його ж заяви про необхідність розширити Договір про колективну безпеку (учасником якого Україна не є) на СНД і про те, що Росія буде створювати преференції для учасників договору, зокрема, продавати озброєння, комплектуючі і товари подвійного призначення за внутрішніми цінами (для України це особливо важливо, враховуючи необхідність модернізації парку її винищувальної, штурмової і тактичної бомбардувальної авіації).

Нарешті, зазначимо, що дані переговори відбулися в період між розглядом нової військової доктрини України РНБО і затвердженням її Президентом (12 грудня). Тим часом, нова військова доктрина виходить з необхідності готувати армію до локальних конфліктів і, в основному до боротьби з міжнародним тероризмом. За традицією, основний зміст даного документа не розкривається, але його основні положення повністю ідентичні новій військовій доктрині Великобританії, яка також була на цьому тижні представлена парламенту. Базуючись на заявах британського уряду, можна зробити висновок і про перспективні плани уряду українського.

Британський кабінет, який також готується до боротьби з тероризмом і робить акцент на сили швидкого реагування, вважає за необхідне істотно скоротити надводні сили флоту (підводного флоту Україна не має), авіацію і бронетанкові війська. Основну увагу передбачається приділити силам ППО. При цьому Кабінет вважає, що діяти у військовому конфлікті високої інтенсивності британські збройні сили зможуть тільки за умови підтримки союзників. На даному етапі йдеться, передусім, про США.

У зв’язку з викладеним зазначимо, що Києву, на відміну від Лондона, міжнародний тероризм поки серйозно не загрожує. Таким чином, реорганізація Збройних сил України, аналогічна за своїми основними параметрами британській, не вимушена військовою необхідністю, хоч тут, як і у англійців, присутній аргумент економії бюджету. Враховуючи ж різке посилення співпраці з Росією в сфері ППО і суміжних з нею сферах, передбачене підписаними в Москві документами, можна зробити висновок про те, що реалізація положень нової військової доктрини України повністю спростовує заявлену як державна мета ідею форсованої інтеграції в структури НАТО і переорієнтує оборону України на залежність від підтримки російських військових. Про посилення взаємозалежності флотів в чорноморських акваторій ми вже згадували.

Безумовно, не можна виключити, що вказані кроки українського керівництва до військово-політичного зближення з Росією пов’язані з ситуацією, що складається в ході підготовки до президентських виборів (американський посол звинувачується проурядровими ЗМІ у втручанні у внутрішні справи України на стороні опозиції), однак, по-перше, дані документи передбачають реалізацію довготривалої стратегії, що практично блокує будь-яку можливість реальної інтеграції в НАТО, по-друге, обмежені можливості державного бюджету України не дозволяють провести військову реформу і реалізовувати заявлені стратегічні програми без істотної зовнішньої підтримки («стратегічної парасольки»), яку на сьогодні готова надати тільки Росія.


Володимир Павленко БФ «Співдружність»


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".