Поширення епідемії електоральних міфів
12/17/2003 | Shooter
Поширення епідемії електоральних міфів
Кость Малєєв, Данило Яневський, для УП
Як і попереджала "Українська правда", кінець поточного року ознаменувався стрімкім поширенням нової хвороби: країну, насамперед політичну еліту (яка у нас є найбільш вразливою в цьому сенсі верствою населення) охопила пошесть.
Пошесть електоральних міфів. Протиотруту поки що не знайдено. Знайти, мабуть, ближчим часом не вдасться – забагато зацікавлених осіб на тому заробляють або хочуть заробити. Днями в епіцентрі стихійного лиха опинилася шанована Соціалістична партія.
Довгий анамнез звучить так: "висунення єдиного кандидата від опозиції є необхідним тому, що цього чекає переважна кількість виборців України; це спрощує опозиціонування під час виборчої кампанії, зводить вибори фактично до референдуму про довіру або владі, або опозиції; це вибудовує реальну противагу діючому президенту і його олігархічному оточенню, які для збереження влади кримінальних кланів консолідовуються";
"Тільки висунення єдиного кандидата від опозиції створює умови для перемоги опозиції вже в першому турі голосування (у випадку, коли від опозиції висуваються два, три, чотири кандидати, обов"язково буде два тури голосування з непрогнозованим результатом)".
Нарешті, висунення єдиного кандидата дозволить "сповна використати виборчу технологію, яка забезпечить участь у виборах практично всіх виборців, які підтримають опозицію (більше 70%), і унеможливить фальсифікацію, нейтралізує адмінресурс".
Аналіз
Переважна кількість населення України НЕ чекає висунення єдиного кандидата від опозиції. Електоральний ринок в Україні остаточно склався, абсолютна більшість громадян чітко визначилася з тим, за кого хоче голосувати. Ті, хто чекає на висунення єдиного кандидата, розподіляються наступним чином: виборці Мороза чекають висунення єдиним кандидатом Мороза; виборці Тимошенко - єдиним кандидатом бачать Тимошенко; виборці Симоненка - Симоненка, виборці Ющенка хочуть єдиного кандидата Ющенка.
Наголошуємо ще раз: у випадку, якщо "єдиним кандидатом" від четвірки буде, наприклад, НЕкомуністичний кандидат, більшість комуністичного електорату проголосує за провладного кандидата;
Аналогічно поводитимуться прихильники інших кандидатів від "четвірки", якщо їх кумири НЕ будуть висуватися. Кумирам не завадило би знати: ЕЛЕКТОРАТИ НЕ "ДОДАЮТЬСЯ", НЕ "ПЕРЕДАЮТЬСЯ" І НЕ "ДАРУЮТЬСЯ". Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
Висунення "єиного кандидата" НЕ спрощує позиціонування під час виборчої кампанії. Класичний приклад – "канівська четвірка". Крім того, вибори, принаймні в першому турі, НЕ є референдумом про довіру або недовіру владі.
На виборах люди визначають, хто буде пити з них кров наступні чотири роки, а не стверджують себе в тому, що попередні кровососи були надмірно активні. Іншими словами, замість того, щоби будувати виборчу кампанію на недовірі до діючої владі (її рівень і так сягає захмарних 90%), треба будувати її на довірі до себе.
Щодо "реальної противаги діючому президенту" та його прибічникам, то, беручи до уваги їх рейтинги, реальною противагою повинно бути, по-перше, створення ефективного механізму громадського контролю за проведенням голосування.
До речі, створення такого механізму об'єктивно блокує підтримана частиною опозиції ініціатива Симоненка "розібратися" з "грантожерами".
По-друге, "реальною противагою" є недопущення законними методами спроб скасувати президентські вибори, тобто блокування політичної реформи у варіантах Гавриша, Медведчука, Симоненка. І саме тут частина опозиції, особливо частина комуністів, схильні "награвати" плани влади.
Кумирам не завадило би знати: спільним завданням опозиційних сил у будь-яких країнах є створення таких умов, за яких народ сам міг би безперешкодно обирати такого лідера, якого він собі бажає.
Спроба підсунути народу міфічного "єдиного кандидата", визначавши його до того ж на свій розсуд, сама по собі суперечить фундаментальним демократичним принципам. Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
Перемогу опозиційного кандидата в першому турі гарантує лише висування діючого глави держави як єдиного кандидата від владних сил (очевидною є також умова належного громадського контролю за ходом голосування).
Скільки би кандидатів від опозиції не було би висунуто, на нас чекають ДВА тури голосування. І результат другого туру є абсолютно прогнозованим: Ющенко виграє у будь-якого суперника з таким відривом, який не можна компенсувати ніякими зусиллями адмінресурсу (відповідні статистичні дані, тобто результати соцдосліджень, є в розпорядженні вченої ради Інституту політичного моделювання).
Епікриз (або висновок). Продукування штампів електоральних міфів та їх розповсюдження серед політикуму та суспільства – симптом більш загрозливої хвороби. Це – патологічна неповага до людей, навіть якщо вони є безсловесним електоратом, а також до їх думок та уподобань, нехтування їх природнім правом на свій власний вибір.
Ліками від цього може бути лише якнайчастіше звертання до громадської думки – як у формі соціологічних досліджень, так і у формі прямих демократичних голосувань. Очевидно, що їх результати нічого крім роздратування не викликають. Але солодких ліків не майже не буває, особливо у випадках епізотій. Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
Кость Малєєв, Данило Яневський, для УП
Як і попереджала "Українська правда", кінець поточного року ознаменувався стрімкім поширенням нової хвороби: країну, насамперед політичну еліту (яка у нас є найбільш вразливою в цьому сенсі верствою населення) охопила пошесть.
Пошесть електоральних міфів. Протиотруту поки що не знайдено. Знайти, мабуть, ближчим часом не вдасться – забагато зацікавлених осіб на тому заробляють або хочуть заробити. Днями в епіцентрі стихійного лиха опинилася шанована Соціалістична партія.
Довгий анамнез звучить так: "висунення єдиного кандидата від опозиції є необхідним тому, що цього чекає переважна кількість виборців України; це спрощує опозиціонування під час виборчої кампанії, зводить вибори фактично до референдуму про довіру або владі, або опозиції; це вибудовує реальну противагу діючому президенту і його олігархічному оточенню, які для збереження влади кримінальних кланів консолідовуються";
"Тільки висунення єдиного кандидата від опозиції створює умови для перемоги опозиції вже в першому турі голосування (у випадку, коли від опозиції висуваються два, три, чотири кандидати, обов"язково буде два тури голосування з непрогнозованим результатом)".
Нарешті, висунення єдиного кандидата дозволить "сповна використати виборчу технологію, яка забезпечить участь у виборах практично всіх виборців, які підтримають опозицію (більше 70%), і унеможливить фальсифікацію, нейтралізує адмінресурс".
Аналіз
Переважна кількість населення України НЕ чекає висунення єдиного кандидата від опозиції. Електоральний ринок в Україні остаточно склався, абсолютна більшість громадян чітко визначилася з тим, за кого хоче голосувати. Ті, хто чекає на висунення єдиного кандидата, розподіляються наступним чином: виборці Мороза чекають висунення єдиним кандидатом Мороза; виборці Тимошенко - єдиним кандидатом бачать Тимошенко; виборці Симоненка - Симоненка, виборці Ющенка хочуть єдиного кандидата Ющенка.
Наголошуємо ще раз: у випадку, якщо "єдиним кандидатом" від четвірки буде, наприклад, НЕкомуністичний кандидат, більшість комуністичного електорату проголосує за провладного кандидата;
Аналогічно поводитимуться прихильники інших кандидатів від "четвірки", якщо їх кумири НЕ будуть висуватися. Кумирам не завадило би знати: ЕЛЕКТОРАТИ НЕ "ДОДАЮТЬСЯ", НЕ "ПЕРЕДАЮТЬСЯ" І НЕ "ДАРУЮТЬСЯ". Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
Висунення "єиного кандидата" НЕ спрощує позиціонування під час виборчої кампанії. Класичний приклад – "канівська четвірка". Крім того, вибори, принаймні в першому турі, НЕ є референдумом про довіру або недовіру владі.
На виборах люди визначають, хто буде пити з них кров наступні чотири роки, а не стверджують себе в тому, що попередні кровососи були надмірно активні. Іншими словами, замість того, щоби будувати виборчу кампанію на недовірі до діючої владі (її рівень і так сягає захмарних 90%), треба будувати її на довірі до себе.
Щодо "реальної противаги діючому президенту" та його прибічникам, то, беручи до уваги їх рейтинги, реальною противагою повинно бути, по-перше, створення ефективного механізму громадського контролю за проведенням голосування.
До речі, створення такого механізму об'єктивно блокує підтримана частиною опозиції ініціатива Симоненка "розібратися" з "грантожерами".
По-друге, "реальною противагою" є недопущення законними методами спроб скасувати президентські вибори, тобто блокування політичної реформи у варіантах Гавриша, Медведчука, Симоненка. І саме тут частина опозиції, особливо частина комуністів, схильні "награвати" плани влади.
Кумирам не завадило би знати: спільним завданням опозиційних сил у будь-яких країнах є створення таких умов, за яких народ сам міг би безперешкодно обирати такого лідера, якого він собі бажає.
Спроба підсунути народу міфічного "єдиного кандидата", визначавши його до того ж на свій розсуд, сама по собі суперечить фундаментальним демократичним принципам. Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
Перемогу опозиційного кандидата в першому турі гарантує лише висування діючого глави держави як єдиного кандидата від владних сил (очевидною є також умова належного громадського контролю за ходом голосування).
Скільки би кандидатів від опозиції не було би висунуто, на нас чекають ДВА тури голосування. І результат другого туру є абсолютно прогнозованим: Ющенко виграє у будь-якого суперника з таким відривом, який не можна компенсувати ніякими зусиллями адмінресурсу (відповідні статистичні дані, тобто результати соцдосліджень, є в розпорядженні вченої ради Інституту політичного моделювання).
Епікриз (або висновок). Продукування штампів електоральних міфів та їх розповсюдження серед політикуму та суспільства – симптом більш загрозливої хвороби. Це – патологічна неповага до людей, навіть якщо вони є безсловесним електоратом, а також до їх думок та уподобань, нехтування їх природнім правом на свій власний вибір.
Ліками від цього може бути лише якнайчастіше звертання до громадської думки – як у формі соціологічних досліджень, так і у формі прямих демократичних голосувань. Очевидно, що їх результати нічого крім роздратування не викликають. Але солодких ліків не майже не буває, особливо у випадках епізотій. Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
Відповіді
2003.12.17 | no13
Re: Поширення епідемії електоральних міфів
ПМСМ, это надо в раздел юмор (возможно тупой юмор).Shooter пише:
> Поширення епідемії електоральних міфів
...
> Переважна кількість населення України НЕ чекає висунення єдиного кандидата від опозиції. Електоральний ринок в Україні остаточно склався, абсолютна більшість громадян чітко визначилася з тим, за кого хоче голосувати. Ті, хто чекає на висунення єдиного кандидата, розподіляються наступним чином: виборці Мороза чекають висунення єдиним кандидатом Мороза; виборці Тимошенко - єдиним кандидатом бачать Тимошенко; виборці Симоненка - Симоненка, виборці Ющенка хочуть єдиного кандидата Ющенка.
Это откуда данные? Только недавно здесь были рейтинги доверия/недоверия по которым слепому видно что народ разочарован во всех без исключения политиках. ПМСМ, только объединение и может спасти оппозицию от проигрыша. Но важно не само объединение, а идея, которую согласны подержать избиратели. А её пока что нет. Один из мифов, что оппозиция по приходу к власти будет всё спешно украинизировать, очень мешает избирателям, которым всё время приходится выбирать "власть или коммунисты", "власть или националисты" (здесь националисты в худшем значении этого слова).
> Аналогічно поводитимуться прихильники інших кандидатів від "четвірки", якщо їх кумири НЕ будуть висуватися. Кумирам не завадило би знати: ЕЛЕКТОРАТИ НЕ "ДОДАЮТЬСЯ", НЕ "ПЕРЕДАЮТЬСЯ" І НЕ "ДАРУЮТЬСЯ". Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
По поводу электроратов: http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1071643004&first=1071655707&last=1071609355
> Висунення "єиного кандидата" НЕ спрощує позиціонування під час виборчої кампанії. Класичний приклад – "канівська четвірка". Крім того, вибори, принаймні в першому турі, НЕ є референдумом про довіру або недовіру владі.
Классический развод оппозиции.
> На виборах люди визначають, хто буде пити з них кров наступні чотири роки, а не стверджують себе в тому, що попередні кровососи були надмірно активні. Іншими словами, замість того, щоби будувати виборчу кампанію на недовірі до діючої владі (її рівень і так сягає захмарних 90%), треба будувати її на довірі до себе.
Интересно, как этому мешает объединение оппозиции.
> Щодо "реальної противаги діючому президенту" та його прибічникам, то, беручи до уваги їх рейтинги, реальною противагою повинно бути, по-перше, створення ефективного механізму громадського контролю за проведенням голосування.
Это метод контроля, а не цель РАДИ которой я за КОГО-ТО буду голосовать. У нас что, выборы ради выборов?
2003.12.17 | Shooter
Істина десь посередині
Варіант "один від чотирьох" і неможливий, і шкідливий.Єдиний вартий уваги варіант - Ющ і Симоненко.
2003.12.17 | no13
Re: Істина десь посередині
Shooter пише:> Варіант "один від чотирьох" і неможливий, і шкідливий.
ПМСМ сомнительно, если будет объединяющая идея. А так >>
> Єдиний вартий уваги варіант - Ющ і Симоненко.
простое голосование за идолов, где Ющу и Симоненко "помогут" их персональные МИФЫ "украинизатора" и "коммунистического реванша".
2003.12.17 | Shooter
Re: Істина десь посередині
no13 пише:> Shooter пише:
> > Варіант "один від чотирьох" і неможливий, і шкідливий.
> ПМСМ сомнительно, если будет объединяющая идея. А так >>
Не буде. Бо неможливо.
> > Єдиний вартий уваги варіант - Ющ і Симоненко.
> простое голосование за идолов, где Ющу и Симоненко "помогут" их персональные МИФЫ "украинизатора" и "коммунистического реванша".
Міф "Ющенка українізатора" - це щось нове.
З іншого боку, проти настрою та бажань народу не попреш. А тут - ще раз читай Малєєва-Яневського
2003.12.17 | no13
Re: Істина десь посередині
Shooter пише:...
> > > Єдиний вартий уваги варіант - Ющ і Симоненко.
> > простое голосование за идолов, где Ющу и Симоненко "помогут" их персональные МИФЫ "украинизатора" и "коммунистического реванша".
>
> Міф "Ющенка українізатора" - це щось нове.
?Вы думаете на востоке все с готовностью проголосуют за Ющенко? Немного усилий со стороны властей (в показывании пальцем в сторону НУ) и собственные нароботки на тему "хто не говорить українською - ворог України" - "успех" обеспечен. Впрочем вы забыли выборы 99 года? Тогда Кучма получил пост именноо благодаря Симоненко и его мифу.
2003.12.17 | Shooter
Re: Істина десь посередині
no13 пише:> Shooter пише:
> > Міф "Ющенка українізатора" - це щось нове.
> ?Вы думаете на востоке все с готовностью проголосуют за Ющенко?
Не думаю
Ю>Немного усилий со стороны властей (в показывании пальцем в сторону НУ)
Не допоможе
>и собственные нароботки на тему "хто не говорить українською - ворог України"
Це може бути проблемою. Проте, думаю, не буде.
>"успех" обеспечен. Впрочем вы забыли выборы 99 года? Тогда Кучма получил пост именноо благодаря Симоненко и его мифу.
Порівняння некоректне.
Сьогодні можна (більш-менг) гарантовано говорити про 20% Юща і про (дай Боже щоб) 10% Юлі чи Мороза (все - як про єдиних кандидатів). Перше гарантує вихід в другий тур, друге гарантує невихід у другий тур.
2003.12.18 | Михайло Свистович
Re: Істина десь посередині
Shooter пише:>
> Міф "Ющенка українізатора" - це щось нове.
Є такий міф. Можете називати його образом, якщо так більше подобається.
2003.12.17 | Максим
Істина не там. Вона - у вині
"Хто не ризикує, той не п'є шампанського"Ющенко не хоче "шампанського" і ніколи не хотів.
Ви можете дурити себе скльки-завгодно, але якщо Ющ не стане президентом, то виключно через те, що... він НЕ хоче бути президентом.
Зрештою, ми усі чудово розуміємо, що "Не по Сеньке шапка". Та й Ющ розуміє. Він хоче малювати картини, обробляти город, збирати мед. Ну іще щоб Катя його не сильно била, а тут якесь президентство. Наперекір тату Кучмі.
От Вам - дивіться. Бщенко свідомо загнав ситуацію у глухий кут. 23 чи 25-го проголосують якийсь варіант реформи. Хто в цьому винен?
Та Ющ винен. Бо лідер має вести маси. Він має випромінювати ідеї, віру в перемогу. А що Ющ?.. Він здатний взяти лише те, що саме пливе до його рук. І то...
Не буде він президентом. Чує моє серце. Навіть усупереч свому величезному рейтингу не буде. Зробить усе, щоб не бути. Бо - не хоче
ІМХО
2003.12.18 | Михайло Свистович
Re: Максиме, Ви знову брешете.
Максим пише:>
> Ну іще щоб Катя його не сильно била
Вона його не б"є. Може для Вас це дико звучить, але в цій родині інші, цивілізованіші стосунки.
2003.12.17 | Правник
Виникають питаннячка
Переношу своє зі вбитої мною аналогічної гілкиПолемічно тому, що
а) незрозуміло, чому лівий електорат у разі висунення не Симоненка автоматом голосує за провладного кандидата (наприклад - Мороза, хоча такого і не буде). Якщо автори виходять з того, що цей кандидат - апріорі Ющенко, то можна було б так і писАти. А я вважаю, що цей електорат значною мірою (звичайно, далеко-далеко не весь) прислухавсь би до закликів вождів (враховуючи більший час на роз'яснення ніж при знятті на останньому етапі перегонів), а переважно забив би на вибори.
б) Це важливо - час для роз'яснення єдиного кандидата і агітації за нього. От коли вони познимаються за годину до виборів - то буде фігня.
в) пишуть про те, що перемога у першому турі є можливою за умови єдиного провладного кандидата. Але ж це є вірогідним.
2003.12.17 | Максим
То перенесіть і мій постинг
Із вбитої вами аналогічної гілки.Це ж елементарна форумна виховиність: якщо переносиш, то перенось усе.
А то залишили мій постинг бултхатися невідомо де і до чого
2003.12.17 | Правник
Оминаючи (спокійний я) закид щодо невихованості
скажу Вам, Максиме, що вбити чи редагувати Ваше повідомлення я не можу. Це може модератор або Ви. Я можу скопіювати його і киданути сюди від Вашого імені, але не бачу жодних чинників, щому б це не зробити Вам самому.2003.12.17 | Максим
Тоді вибачте
Я думав Ви модератор.Чесно кажучи, я не вмію переносити постинги. Так щоб вони десь зникали і тут з'являлися.
Якщо не важко, зробіть це замість мене. Буду вдячний
2003.12.17 | Shooter
Re: Виникають питаннячка
Правник пише:> Переношу своє зі вбитої мною аналогічної гілки
> Полемічно тому, що
>
> а) незрозуміло, чому лівий електорат у разі висунення не Симоненка автоматом голосує за провладного кандидата (наприклад - Мороза, хоча такого і не буде). Якщо автори виходять з того, що цей кандидат - апріорі Ющенко, то можна було б так і писАти. А я вважаю, що цей електорат значною мірою (звичайно, далеко-далеко не весь) прислухавсь би до закликів вождів (враховуючи більший час на роз'яснення ніж при знятті на останньому етапі перегонів), а переважно забив би на вибори.
...що би означало - проголосував за бандюка
> б) Це важливо - час для роз'яснення єдиного кандидата і агітації за нього. От коли вони познимаються за годину до виборів - то буде фігня.
Згоден. Причому нагадаю, що ще влітку-2001 нєкто Шутер писав: висуватися - всі, на фініш йти - вдвох. Але вже при висуванні декларувати, що на вибори буде йти 2 з 4 кандидатів. І що названі вони будуть, скажімо, за тиждень до виборів - інакше кандидати, котрі знімуть свою кандидатуру, втратять право на агітацію (вирішальне - доступ до голубого ящика)
> в) пишуть про те, що перемога у першому турі є можливою за умови єдиного провладного кандидата. Але ж це є вірогідним.
"Людині властиво помилятися"
2003.12.17 | no13
Re: Виникають питаннячка
Shooter пише:> Правник пише:
> > Переношу своє зі вбитої мною аналогічної гілки
> > Полемічно тому, що
> >
> > а) незрозуміло, чому лівий електорат у разі висунення не Симоненка автоматом голосує за провладного кандидата (наприклад - Мороза, хоча такого і не буде). Якщо автори виходять з того, що цей кандидат - апріорі Ющенко, то можна було б так і писАти. А я вважаю, що цей електорат значною мірою (звичайно, далеко-далеко не весь) прислухавсь би до закликів вождів (враховуючи більший час на роз'яснення ніж при знятті на останньому етапі перегонів), а переважно забив би на вибори.
>
> ...що би означало - проголосував за бандюка
Смотря на что будет больше обращать внимание избиратель: на прошлое кандидата-предпренимателя или на будущее кандидата-"украинизатора" (это я о востоке).
Пока оппозиция не будет реально ориентироватся на всех избирателей - шансов у неё не так много, как вам кажется.
> "Людині властиво помилятися"
Помните лозунг 99 про грабли? Как думаете - почему "наступили" второй раз?
2003.12.17 | Shooter
Re: Виникають питаннячка
no13 пише:> Shooter пише:
> > Правник пише:
> > > Переношу своє зі вбитої мною аналогічної гілки
> > > Полемічно тому, що
> > >
> > > а) незрозуміло, чому лівий електорат у разі висунення не Симоненка автоматом голосує за провладного кандидата (наприклад - Мороза, хоча такого і не буде). Якщо автори виходять з того, що цей кандидат - апріорі Ющенко, то можна було б так і писАти. А я вважаю, що цей електорат значною мірою (звичайно, далеко-далеко не весь) прислухавсь би до закликів вождів (враховуючи більший час на роз'яснення ніж при знятті на останньому етапі перегонів), а переважно забив би на вибори.
> >
> > ...що би означало - проголосував за бандюка
> Смотря на что будет больше обращать внимание избиратель: на прошлое кандидата-предпренимателя или на будущее кандидата-"украинизатора" (это я о востоке).
Цей фактор хоча і буде суттєвим, проте вже не буде вирішальним. Причому, якщо Ющенко з'явиться "в блакитному ящику" (а як кандидат він там таки з'явиться), то, вірте мені, тих "-5%", які сьогодні Ющенко має в порівнянні з НУ-2002, перетвориться в "+5%"
> Пока оппозиция не будет реально ориентироватся на всех избирателей - шансов у неё не так много, как вам кажется.
НУ так і намагається поступати. Звісно, у разі, якщо Юща підтримають і Юля, і Мороз (мова про перший тур - в другому це розуміється "за замовчуванням"), він набере відсотків на 5-7 більше, ніж набере без їх підтримки. Але це не зробить його переможцем в першому турі, проте і протилежне не завадить йому вийти в другий тур.
2003.12.17 | no13
Re: Виникають питаннячка
http://www.glavred.info/?art=92539931...
Говоря о перспективах Ющенко, вряд ли ему стоит зацикливаться на борьбе с мельницами, расставленными гарантом, - будь то политреформа или единый кандидат. Потому что играть по навязанным правилам – а власть постоянно их навязывает - значить самоограничить шансы на победу. У лидера самой большой фракции и обладателя наивысшего рейтинга, безусловно, есть шансы и саботировать политреформу, и договариваться с потенциальными, но более слабыми кандидатами. Вопрос лишь в том, чтобы разделить стулья от денег, зерна от плевел, а тактические маневры от стратегических задач. И план, по которому должен двигаться Ющенко-кандидат, не обязательно ставить в зависимость от поведения его блока в политических буднях.
...
2003.12.17 | Shooter
Та я погоджуюсь
no13 пише:> http://www.glavred.info/?art=92539931
>
> ...
> Говоря о перспективах Ющенко, вряд ли ему стоит зацикливаться на борьбе с мельницами, расставленными гарантом, - будь то политреформа или единый кандидат. Потому что играть по навязанным правилам – а власть постоянно их навязывает - значить самоограничить шансы на победу. У лидера самой большой фракции и обладателя наивысшего рейтинга, безусловно, есть шансы и саботировать политреформу, и договариваться с потенциальными, но более слабыми кандидатами. Вопрос лишь в том, чтобы разделить стулья от денег, зерна от плевел, а тактические маневры от стратегических задач. И план, по которому должен двигаться Ющенко-кандидат, не обязательно ставить в зависимость от поведения его блока в политических буднях.
> ...
Саме в такому ключі.
Пробувати домовлятися з БЮТ і СПУ просто необхідно. Що з того вийде - інше питання.
2003.12.17 | Мартинюк
Від цієї статті пахне політурою для полірування мізків.
Можна лише погадати , які причини заставляють шанованих авторів з прогресивно-демократичним іміджем оголошувати ідею широкого об'єднання опозиційних сил "міфом".Початок статті трохи "наперстковий" - подається твердження, з яким всі незгідні, потім воно оголошується "міфом", а вже далі без осособливої церемонії обзивається "міфом" те, що не подобається авторам і густо облаюється.
Аби не вникати в інші цікаві аспекти цього феномену, перейду до того , що на мій погляд найголовніше. А це є звичайнісьньке намагання "приватизувати" майбутнього переможця парламентських виборів і допустити в до нього якомога менше "конкурентів" .
Є люди і групи які заради цього пропонують зіграти в "пан або пропав" - провести Ющенка в президента силами максимальнеого вузького блоку і максимально вузького політичного оточення "аби потім не ділитися", або й взагалі не випасти із списку "наближених". Дарма що Ющенко при тому може і програти - краще прорати, але "спробувати свій власний шанс".
Далі йдуть зовнішні "віддалені" групи і центри впливу, а простіше кажучи бажаючі поманіпулювати майбутнім президентом. Для цього очевидно чим менша підтримка тим краще...
Дарма що Ющенку потім все одно доведеться домовлятися з лівими і не тільки з ними. Зараз - це найпростіше зробити. Зараз найлегше сформулювати реальний, а не піарівськи-ілюзійний суспільний компроміс між різним групами суспільства , які попри все таки представляють і ліві і праві і центристи.
Але таким урядом не поманіпулюєш і на такий уряд не натиснеш ...
2003.12.18 | Михайло Свистович
Re: Це якийсь медичний аналіз.
Shooter пише:>
> Переважна кількість населення України НЕ чекає висунення єдиного кандидата від опозиції.
Чекає, ще й як чекає. Хай не від четвірки, а від трійки точно чекає.
>
> Електоральний ринок в Україні остаточно склався
Ні фіга не склався.
>
> абсолютна більшість громадян чітко визначилася з тим, за кого хоче голосувати.
Угу. Але проголосує не за кого хоче, а за кого треба.
>
> Ті, хто чекає на висунення єдиного кандидата, розподіляються наступним чином: виборці Мороза чекають висунення єдиним кандидатом Мороза; виборці Тимошенко - єдиним кандидатом бачать Тимошенко; виборці Симоненка - Симоненка, виборці Ющенка хочуть єдиного кандидата Ющенка.
Неправда, не такі наївні у нас виборці.
>
> Наголошуємо ще раз: у випадку, якщо "єдиним кандидатом" від четвірки буде, наприклад, НЕкомуністичний кандидат, більшість комуністичного електорату проголосує за провладного кандидата;
Це залежно від того, хто буде провладним.
>
> Аналогічно поводитимуться прихильники інших кандидатів від "четвірки", якщо їх кумири НЕ будуть висуватися.
Нічого подібного.
>
> Кумирам не завадило би знати: ЕЛЕКТОРАТИ НЕ "ДОДАЮТЬСЯ", НЕ "ПЕРЕДАЮТЬСЯ" І НЕ "ДАРУЮТЬСЯ". Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
Але електорати переконуються. І частково все ж додаються.
>
> На виборах люди визначають, хто буде пити з них кров наступні чотири роки, а не стверджують себе в тому, що попередні кровососи були надмірно активні. Іншими словами, замість того, щоби будувати виборчу кампанію на недовірі до діючої владі (її рівень і так сягає захмарних 90%), треба будувати її на довірі до себе.
Тут є рація щодо довіри до себе, але недовіра до опонента теж важливий чинник.
>
> Щодо "реальної противаги діючому президенту" та його прибічникам, то, беручи до уваги їх рейтинги, реальною противагою повинно бути, по-перше, створення ефективного механізму громадського контролю за проведенням голосування.
Угу.
>
> До речі, створення такого механізму об'єктивно блокує підтримана частиною опозиції ініціатива Симоненка "розібратися" з "грантожерами".
Угу
>
> Кумирам не завадило би знати: спільним завданням опозиційних сил у будь-яких країнах є створення таких умов, за яких народ сам міг би безперешкодно обирати такого лідера, якого він собі бажає.
Угу.
>
> Спроба підсунути народу міфічного "єдиного кандидата", визначавши його до того ж на свій розсуд, сама по собі суперечить фундаментальним демократичним принципам. Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.
Фігня. Нічому це не суперечить.
>
> Перемогу опозиційного кандидата в першому турі гарантує лише висування діючого глави держави як єдиного кандидата від владних сил (очевидною є також умова належного громадського контролю за ходом голосування).
Не гарантує.
>
> Скільки би кандидатів від опозиції не було би висунуто, на нас чекають ДВА тури голосування.
Знаємо.
>
> І результат другого туру є абсолютно прогнозованим: Ющенко виграє у будь-якого суперника з таким відривом, який не можна компенсувати ніякими зусиллями адмінресурсу
Дурниця. Фальсифікація може бути якою завгодно великою. Приклади - референдум-2000 і останні вибори в Грузії.
>
> Епікриз (або висновок). Продукування штампів електоральних міфів та їх розповсюдження серед політикуму та суспільства – симптом більш загрозливої хвороби. Це – патологічна неповага до людей, навіть якщо вони є безсловесним електоратом, а також до їх думок та уподобань, нехтування їх природнім правом на свій власний вибір.
А мені здається, що тут епікриз - патологічна повага авторів до себе. Впевнений, що вони ніколи не брали безпосередньої участі в останній виборчій кампанії, не сиділи на дільницях, не воювали з окружними комісіями. І ця стаття нагадує написання підручника з тактики ведення піхотного бою людиною, яка ніколи не тримала в руках автомат, і над якою ніколи не свистіли кулі.
2003.12.18 | Scubo
Елементи псевдо-релігійної пропаганди :
>Спроба підсунути народу міфічного "єдиного кандидата", визначавши його до того ж на свій розсуд, сама по собі суперечить фундаментальним демократичним принципам. Зрозуміти це неможливо, це треба просто пам'ятати.>
Це просто откровення якого небудь Девіда Кореша - мені мов бозя пояснив що таке демократія і що з нею узгоджується а що не узгоджеється. А ви свині немиті все одно не зрозумієте , просто запамятайте.
Ну а пасаж про патологічну повагу та неповагу до читачів це взагалі перл. Автори напевне по буднях читаю підручники Геббельса по пропаганді, а по вихідних пють коньяк із Сандеєм.
Цікаво хто з Майдану такий наївний що поставив цей прокучмівський масаж мізків на першу сторінку?