12/17/2003 | Людмила Костенко

Шановні друзі!
На днях переглядаючи старі числа журналу "Нева" періоду перебудови,
дійшла висновку, що мабуть на часі перечитати все, що тоді друкувалось. Ось, що я прочитала:

"Во всей нашей печальной истории нет ничего более страшного, чем лишить человека его естественного убежища - закона и права ... Падут они и нас унесут с собою. Мы сами себя слопаем. Нет в
мире более чреватого будущими катастрофами преступленья, чем распространить на право теорию
морально-политической и социальной относительности. Оно - вещь изначальная. Оно входит во все составы
нашей жизни.
Пало право - и настал 37-й год. Он не мог не наступить."
"К историку", Юрий Домбровский

Я думаю, вам відомо, що цей чоловік дізнався про це не з книжок.
Щодо себе - пам"ятаю, як начитавшись тієї літератури, сказала близькій людині, що пережила все те, - "Який то був жах!". Стара жінка
(їй тоді вже було за вісімдесят) з очима повними сліз відповіла: "Ви не можете собі навіть уявити, що то було!" Думаю, що зараз я вже
можу це уявити.

З повагою до всіх хто підтримує Майдан,

Людмила Михайлівна.