Ничья: Рост ВВП vs ИНФЛЯЦИЯ?
01/09/2004 | Dworkin
Уровень инфляции в 2003 году, который превысил прогнозы Министерства экономики и составил 8,2%, не представляет угрозы для национальной экономики Украины. Об этом сообщили в пресс-службе Минэкономики в пятницу, 9 декабря.
---------
Долго вспоминал, где я уже видел эту цифру... Ну конечно! У нас же за 2003 год вырос ВВП на те же 8%!
Это что же получается: на сколько у нас выросло производство (в денежном эквиваленте) - столько же съела инфляция за счет роста цен (в том же денежном эквиваленте)?!
Может это вообще не рост ВВП, а просто "особенности бухгалтерии"? Или рост или падени по какой статье денги пересчитывать
Ктото может более профессиоанльно прокомментировать?
---------
Долго вспоминал, где я уже видел эту цифру... Ну конечно! У нас же за 2003 год вырос ВВП на те же 8%!
Это что же получается: на сколько у нас выросло производство (в денежном эквиваленте) - столько же съела инфляция за счет роста цен (в том же денежном эквиваленте)?!
Может это вообще не рост ВВП, а просто "особенности бухгалтерии"? Или рост или падени по какой статье денги пересчитывать
Ктото может более профессиоанльно прокомментировать?
Відповіді
2004.01.09 | Navigator
З ким поведешся, від того й наберешся... В т.ч. й інфляції.
В Росії інфляція була 2002 - 18%, 2003 - 12%Тулячись до Москви Україна хапає і Російських "бліх".
От в Латвії інфляція на середньоєвропейському рівні - 3%.
2004.01.09 | Dworkin
И вообще! О какой инфляции речь?!
Курс доллара стоит на месте уже 3й год как влитой. То есть инфляция иммется в виду просто повышение цен на все товары?Как по мне, то именно тут кроется корень зла. ВВП год от года растет, но субъективное ощущение личного уровня жизни только ухудшается.
Похоже тут мы "набираемся блох" не только от России. Наши цены (на пищу, жилье, промпродукцию) медленно, но неуклонно стремятся подняться до мировых (европейских). На импортируемые товары - они уже давно выше мировых. А зарплата практически не растет, или растет незначительно. Вот и получается что несмотря на рост ВВП уровень жизни падает.
Кстати, о росте ВВП. А не кажется ли вам что он вообще "фиктивный"?
Смотрите: Хлебзавод выпекал и продавал в день по 1000 буханок хлеба в начале года, так он и в конце их выпекает. Но начале года буханка стоит 1 грн, в конце - 1,2 грн. Что же получается?! По сути ничего не изменилось! как было 1000 буханок так и осталось. Но в ДЕНЕЖНОМ эквиваленте мы имеем 20% рост ВВП в пищевой промышленности. Так чтоли?! Причем, в долларовом эквиваленте тоже получится вроде бы "рост"...
2004.01.09 | Navigator
Курс долара не прямо відображає інфляцію, а з коефіцієнтом.
Коефіцієнт вводить ЦБ.Re:Наши цены (на пищу, жилье, промпродукцию) медленно, но неуклонно стремятся подняться до мировых (европейских). На импортируемые товары - они уже давно выше мировых. А зарплата практически не растет, или растет незначительно.
- Аби виробляли товари народного вжитку - то це було б відчутно. А так виробили труби, запалатили робітникам по 200 доларів, а решту грошей кинули в офшор.
Виробництво росте, офшор багатіє, Кучма як чорт ладану боїться втратити хлібне (трубне) місце.
І пішли по аргентинському шляху.
Диктатурка з чєловєчєским обличчям і вільний ринок для обмеженого кола осіб.
До візиту в Аргенину думав, що чим бідніша країна, тим нижчі ціни. Коли купив в Аргентині джинси за 80 доларів і плаття за 200 (нічого особливого) - зрозумів, що це не так. А зарплата там була 400 доларів.
Аргентина - це Україна завтра.
Перена правда не видно.
Хочете знати завтра - дивіться на Америку Латіну.
2004.01.09 | Dworkin
Власть - Деньги - Власть" - etc....
Navigator пише:> - Аби виробляли товари народного вжитку - то це було б відчутно. А так виробили труби, запалатили робітникам по 200 доларів, а решту грошей кинули в офшор.
Где это вы видели такую з/п у рабочих? Да еще и не в центре
Хорошо еще, если по 150 заплатили.
> Виробництво росте, офшор багатіє, Кучма як чорт ладану боїться втратити хлібне (трубне) місце.
> І пішли по аргентинському шляху.
> Диктатурка з чєловєчєским обличчям і вільний ринок для обмеженого кола осіб.
Ну олгархический закодованных круг понятен: власть конвертируется в деньги - деньги конвертируются во власть.
Лучше скажите как его разорвать (пока он еще незацементировался)!
2004.01.09 | Navigator
Краще бути ханом в Улусі, ніж Мілошевичем в Гаазі.- кажуть в Ба-
ден - Бадені деякі хворі...200 доларів платять на "Іллічівці" в Маріуполі.
А щоб розірвати коло є золотий міст. В ЄС.
Правда, там з жуліками борються.
Тому декому з них вкус Золотої Орди солодкіший і приємніший.
Краще бути ханом в Улусі, ніж Мілошевичем в Гаазі.
Баден Баден може перетворитись в Гефенгніс - Гефенгніс.
Обідно тільки, що поляки як були панами, так і будуть.
А ми як були... так і ... ?
2004.01.09 | Navigator
Краще бути ханом в Улусі, ніж Мілошевичем в Гаазі.- кажуть в Ба-
ден - Бадені деякі хворі...200 доларів платять на "Іллічівці" в Маріуполі.
А щоб розірвати коло є золотий міст. В ЄС.
Правда, там з жуліками борються.
Тому декому з них вкус Золотої Орди солодкіший і приємніший.
Краще бути ханом в Улусі, ніж Мілошевичем в Гаазі.
Баден Баден може перетворитись в Гефенгніс - Гефенгніс.
Обідно тільки, що поляки як були панами, так і будуть.
А ми як були... так і ... ?
2004.01.10 | Ukropithecus (robustus)
Ви самі все правильно розумієте
> Ну олгархический закодованных круг понятен: власть конвертируется в деньги - деньги конвертируются во власть.>Лучше скажите как его разорвать (пока он еще незацементировался)!
Ви самі розумієте, що олігархи існують не окремо від суспільства, влада олігархів тримається не на їхніх грошах, а на люмпенізованому суспільстві, олігархи просто купують владу у люмпена за гроші. Отже влада олігархів тримається на знедолених і знищення олігархів полягає в економічному знищенні знедолених шляхом розвитку дрібного і середнього бізнесу. Дрібний і середній бізнес повинен отримати свою частку представництва у владі шляхом створення власних партій або профспілок і якщо треба, то купувати владу у люмпена так, як це роблять олігархи.
2004.01.09 | Augusto
Dyvno. Dolar padae.
Cina 1$ vzhe des' 0,75 evro, dyvno, shcho v Kuchmaini vzhe TRY roky kurs dolara ne zminyuvavsya.Like ouch, shcho zh tochno zamiryaye toj kurs? Yakshcho i kurs EVRO vzhe try roky ne minyavsya, sxozhe, shcho ce til'ky napysano "kurs", a naspravdi - tam drova.
2004.01.09 | Englishman
Kurs gryvni prosto je fiksovanym,
Tezh dovoli standartna ekonomichna sytuacija. Tak scho ne treba znovu "kuchmajinu" zvynuvachuvaty2004.01.09 | Augusto
A yak ce "prosto fiksovanyj"?
Mozhna pidrobyci, yak takyj kurs fiksuet'sya, vidnosno chogo i chym.Bo ya vzhe dosyt' davno zabuv, shcho take "fiksovanyj kurs".
2004.01.09 | Боровик
Re: A yak ce "prosto fiksovanyj"?
Якщо я скажу трохи не те, то хай мене економісти поправлять.Поки що пес махає хвостом, а не хвіст псом.
Не долар падає, а євро росте.
Чашка кави вже кільканадцять років коштує в США 2.20, а в Європі вже ніхто не пам*ятає скільки вона коштувала місяць тому... Кава в США і світі залежить від долара, а не від євро.
Крім кави є ще авта БМВ, які коштували, коштують і будуть коштувати 54,000 долярів, незалежно від курсу євро, тільки що дорожче євро тим менше заробляють німці і доходить до того, що продаж БМВ починає бути збитковим, євро дороге, піднімання ціни робить товар неконкурентним.
Поки Гамерика залишається найпотужнішим споживачем, виробником і гррошовим мішком, доки вона і буде псом, що махає хвостом (євро, йеною, гривнею та злотим).
2004.01.09 | Augusto
Ya ne ekonomist, ale odnu rich znayu tochno.
I misyac' tomu, i rik tomu, kava v Yevropi koshtuvala odnakovo.Edynyj moment, koly perejshly z nacional'noi valyuty na evro, metki xlopci ta divchata pochaly "okruglyat'" ciny (i zavzhdy vgoru), ale ce ne stosuet'sya kramnyc' de kupue bil'shist' gromadyan.
Ya ne rozumiyu, v Ukrainy des' je kordon z Amerykoyu? Yakym chynom taka protypryrodna orientaciya?
2004.01.09 | Мартинюк
Курс гривни привязаний до доллара
Тобто реально він падає разом з долларом.Звичайно є свої внутрішні причини, але падіння доллара означає і падіння всіх валют , які до нього привязані.
У такій привязці валюти стабілізують один одного. В даній ситуації виглядає що привязані ( сателітні) валюти стабілізують доллар який ослабляється величезними військовими та іншими витратами повязаним щ Іраком.
Рішення про привязку валюти є не економічним а політичним, хоча й проводиться через систему Світового Банку та МВФ. Особливо не рекламується, оскільки прості обивателі в тому мало розуміються і взнають про це як правило випадково . Однак для Кучми це може бути певна додаткова політична гарантія з боку США.
2004.01.09 | Englishman
Ne zovsim tak
Jak raz IMF majzhe zavzhdy vystupav proty fiksaciji kursiv valjut. Napryklad, bagato krajin (afrykans'kyh, u pershu cheru) u 80-h rokah maly spravu z tak zvanoju programuju "strukturnoji korrekciji" ("structural adjustment"), zgidno jakoji vony, zadlja otrymannja IMF- grantiv, buly vymusheni vidpustyty svoji kursy.2004.01.09 | юрко
Re: Курс гривни привязаний до доллара
Мартинюк пише:> У такій привязці валюти стабілізують один одного. В даній ситуації виглядає що привязані ( сателітні) валюти стабілізують доллар який ослабляється величезними військовими та іншими витратами повязаним щ Іраком.
не зовсім так, бо, наприклад, прив'язка китайських грошей renminbi до долара дестабілізує його через збільшення торгового дефіциту Штатів. Адже Китай є однією з причин зросту дефіциту - США більше імпортує (купує) з Китаю, ніж продає йому у щораз більших розмірах. Саме зріст торгового дефіциту сприймається трейдерами, як неможливий підтримувати американцями, отже, долар мусить знецінитися.
Але, Китай, прив'язавши свої гроші до долара, також знецінює свою валюту, що не дозволяє той торговий дефіцит зменшувати. Саме тому американці натискають на Китай, щоб зробив свої гроші вільно конвертованими. При такій конвертації, як долар піде вниз, то китайські renminbi підуть вгору, отже, американцям стане дорожче купувати в китайців і торговий дефіцит зменшиться. Отже, прив'язка в цьому випадку стабілізації не приносить.
Щодо зросту євро, то це одна зі складових частин падіння долара. Реально, євро почало свій сучасний зріст, а долар падати в ніч з 31 січня 2002 року на 1 лютого цього ж року. Це - захоплююча історія. Саме до цього часу зріст долара був безупинний (євро, звичайно, ще не було у вжитку серед громадян, але вже використовувалося серед банків, отже, воно падало).
Ця історія пов'язана з соціальним забезпеченням, яке дуже розвинене в Європі, а також з таким поняттям, як "євродолари". Тобто, не стільки з поняттям, скільки з багатьма трильйонами цих євродоларів, котрі обертаються у світі і на які ні США, ні будь-який інший уряд у світі практично не має жодного впливу і які потенційно можуть бути джерелом дестабілізації фінансової системи світу. Я спробую на вихідні написати про це, якщо кого цікавить.
2004.01.10 | МК
Напишіть. Цікавить (-)
+2004.01.09 | Englishman
Re: A yak ce "prosto fiksovanyj"?
Kurs valjuty mozhe buty fiksovanym vidnosno odnijeji valjuty (jak pravylo, dolara), chy koshyka valjut. Racio- ce dopomagaje strymuvaty infljaciju ta pokraschuje investycijnyj klimat. Shyroko zastosovujet'sya krajinamy z perehidnoju ekonomikoju, ale mozhe pryvesty do kryzovyh sytuacij, osoblyvo jakscho isnuje torgivel'nyj deficyt. Ukrajina vid fiksaciji kursu poky scho vygraje, bo cherez kros-kurs po vidnoshennjau do Evro pokraschylysya umovy torgivli jiji vyrobnykiv z Evrozonoju.2004.01.12 | Augusto
Aga, trymajte koshyk dlya "pokrashchennya"!
Sam dollar USA z 1971 (chy 1972 roku?) ni z chym ne zv'yazanyj, yak i bil'shist' vil'nyx valyut.Torgivlya z EU prograye (IMXO), bo nixto ne bude pan'katysya, yak z USA - tovary z EU podorozhchayut'(yakshcho shche ne podoroshchaly, a "deshevi" tovary z Ukrainy zaprut'sya vseredyni Ukrainy (ye tam za shcho, vid chystyx formal'nostej do nyz'koi yakosti - ya pered Novym Rokom otrymav paket z ukr. produktamy, m'yasni buly v "vakuumnomu pakuvanni", yake bulo niyak ne vakuumne pakuvannya, mozhe xiba "pakuvannya vakuumom", bo vse bulo faktychno gimnyane, dovelosya vse rozrizaty ta zamorozyty).
2004.01.12 | Englishman
Re: Aga, trymajte koshyk dlya "pokrashchennya"!
Augusto пише:> Sam dollar USA z 1971 (chy 1972 roku?) ni z chym ne zv'yazanyj, yak i bil'shist' vil'nyx valyut.
Augusto, navit' sered najmudrishih ekonomistiv svitu nema dosi konsensusu stosovno "pravyl'nosti" zastosuvannja fiksovanyh kursiv v tyj chy inshij sytuaciji, tomu ja ne bachu sensu nam, ne duzhe velykym profesionalam u cij sferi, robyty bud'-jaki kategorychni ocinky.
> Torgivlya z EU prograye (IMXO), bo nixto ne bude pan'katysya, yak z USA - tovary z EU podorozhchayut'(yakshcho shche ne podoroshchaly, a "deshevi" tovary z Ukrainy zaprut'sya vseredyni Ukrainy (ye tam za shcho, vid chystyx formal'nostej do nyz'koi yakosti - ya pered Novym Rokom otrymav paket z ukr. produktamy, m'yasni buly v "vakuumnomu pakuvanni", yake bulo niyak ne vakuumne pakuvannya, mozhe xiba "pakuvannya vakuumom", bo vse bulo faktychno gimnyane, dovelosya vse rozrizaty ta zamorozyty).
Koly ja kazhu pro "torgivlju" ja maju na uvazi torgivel'nyj balans. Jakscho import z EU vpade, a eksport tudy zroste (a same tak i bude, bo jihni tovary dlja nas podorozhchajut', todi jak nashi vyrobnyky budut' maty bil'she mozhlyvostej kontroljuvaty ciny. Tobto, vony zmozhut' abo trymaty jih na poperedn'omu rivni u jevro, i zbil'shyty svoji prybutky u gryvn'ovomu ekvivavlenti, abo znyzyty jih, ta zbil'shyty market share). U bud'-jakomu vypadku EU accounts for about 20% of all international trade of Ukraine, tak scho koryst' vid padinnja kursu bude ochevydnoju. I ostannja, pokraschennja torgivel'nogo balansu naprjamu vidobrazheno u VVP. Tobto, chym vin kraschyj, tym bilshe VVP.
2004.01.09 | Augusto
Vzagali rist inflyacii perevyshchyv "zrist" VVP.
Ale "zagrozy nema". Yak i byudzhet ne zijshovsya, ale "vin vse odne zijshovsya".Riznycyu zbyrayuyt'sya zatulyty podatkamy na zubnu pastu ta pampersy (Yanukovychu treba postavyty statuyu "Pampers - zbroya Yanukovycha").
2004.01.09 | S@nya
Ja dumaju, 8% zrostannja VVP - ce vse zh pro REALNYJ VVP. (-)
2004.01.09 | Augusto
A ix dekil'ka? Real'nyj, ideal'nyj, shvydkyj ta mertvyj? (-)
2004.01.09 | Navigator
В СССР всього ьуло декілька. Вже забули? Вішаєш сумку на радіо
і на ранок вона повна...Сталін :"Перемагає той, хто рахує"
2004.01.09 | Englishman
Re: A ix dekil'ka? Real'nyj, ideal'nyj, shvydkyj ta mertvyj? (-)
Je real'nyj ta nominal'nyj VVP. Real'nyj VVP dorivnjjuje nominla'nomu/indeks cin. Ce standartni ekonomichni terminy.2004.01.09 | Augusto
Nu todiu ce buv tochno real'nyj VVP, yakyj nakryvsya nochvamy.
Cikavo, shcho koly VVP "zrostav" nixto ne zapytuvav, "a chavo eto tam rast'ot, dyaden'ka?"2004.01.09 | S@nya
Re: Jaksho real'nyj - to nichym vin ne nakryvsja.
Jaksho ce buv real'nyj VVP (a ja she ne chuv, shob htos' pysav pro tempy zrostannja nominal'nogo VVP), to nichym vin ne nakryvsja. Bo vin uzhe mistyt' v sobi infljaciju.2004.01.09 | Augusto
Dyvna todi rich. Spochatku raxuyut' VVP, a potim - inflyaciyu.
Ale vona vraxovana v VVP, yakyj pidraxovanyj ranishe, nizh vona.Ce vse, yak i z byudzhetom, yakyj z nedostacheyu, ale chudovo zijshovsya - lyshe slova namal'ovani na kartoni.
VVP zroztae, zrostayut' ciny, zarplata zmenshuet'sya, zhyttya pogirshuet'sya.
Vcilomu - triumf.
Ya vzhe bachyv odnu taku krainu, de "dollar buv 70 kopijok", a ekonomika "strymko zrostala" shchoroku.
2004.01.09 | S@nya
Re: Dyvna todi rich. Spochatku raxuyut' VVP, a potim - inflyaciyu.
Ekonomika mozhe i zrostaty. Ce sprychyneno rjadom objektyvnyh prychyn. V tomu chysli i dijal'nistju poperednih urjadiv.Ale odna sprava, koly na 8% roste ekonomika bagatoji industrial'noji krajiny, a zovsim insha - koly ce nasha ekonomika.
2004.01.09 | Augusto
Ya mayu ob'yektyvni sumnivy.
Duzhe dyki, nekontrol'ovani (xiba "atkatnym") sumy obertayut'sya v kolax kryminal'no-korporatyvnoi verxivky (neofeodaliv), shchob kazaty pro "real'nyj stan rechej" z statystyky, yaku vony zh i vydayut'.2004.01.09 | S@nya
Re: Ya mayu ob'yektyvni sumnivy.
ja prosto pidozruju, sho hocha b taki makroekonomichni pokaznyky, jak VVP, takozh obrahovujut'sja riznymy mizhnarodnymy organizacijamy, i tomu jih sfal'syfikuvaty vazhko.Hocha, v nas premjer hlopec' z kryminal'nym mynulym, to, cilkom mozhlyvo, sho ja jogo nedoocinuju
A sho vsi ci pokaznyky nijak ne poznachajut'sja na real'nomu rivni zhyttja bil'shosti ukrainciv - ce aksioma.
2004.01.09 | Englishman
Re: Dyvna todi rich. Spochatku raxuyut' VVP, a potim - inflyaciyu.
Chym men'sha ekonomika za absoljutnym rozmirom, tym bilshyj rist vona mozhe maty u vidsotkovomu vidnoshenni, bo pochatkova baza je nevelykoju2004.01.09 | S@nya
Re: Dyvna todi rich. Spochatku raxuyut' VVP, a potim - inflyaciyu.
Tak i ja pro te zh same, kolegaJaksho amerykans'ka ekonomika zroste na 1-2%, na cjomu foni nashi 8% mozhna bude i ne pomityty...
Ale, v pryncypi, nepoganyj vidsotok, mozhe, navit' najbil'shyj v Evropi vyjavyt'sja.
2004.01.09 | Englishman
Sorry, odrazu ne zrozumiv :) (-)
2004.01.09 | S@nya
Re:
A ty v England navchaeshsja?2004.01.09 | Englishman
Ja svoje vzhe vidnavchavsa, 2 years ago :)
Spravdi, to bulo v England..2004.01.09 | S@nya
Re: a zaraz na Ukraini?
Prosto ty tezh latynyceju pyshesh. Ja zaraz v Nimechchyni2004.01.09 | Englishman
Na zhal', ni...
Switzerland, tak scho my susidy..Vse, pora dodomu, vidpochyvaty. Bon nuit
2004.01.12 | S@nya
Re: Na zhal', ni...
A mozhna poprosyty tvij email? Je propositionEnglishman пише:
> Switzerland, tak scho my susidy..
>
> Vse, pora dodomu, vidpochyvaty. Bon nuit
2004.01.12 | Englishman
Re: Na zhal', ni...
Zvychajno, mozhesh pysady sudy:ukswus@hotmail.com
2004.01.12 | S@nya
Re: Na zhal', ni...
djakuju. napysav.2004.01.09 | S@nya
реальний (!!!) ВВП зріс на 7,7%.
Основні показники соціально-економічного становища України (11 місяців 2003 р.)Валовий внутрішній продукт
За січень-листопад 2003 року порівняно з відповідним періодом 2002 р. реальний ВВП зріс на 7,7% (торік – на 4,1%). За орієнтовною оцінкою номінальний обсяг ВВП за 11 місяців склав 226338 млн.грн.
http://www.me.gov.ua/showpage.php?id=95
Tak sho zrostav real'nyj VVP. Insha sprava, naskil'ky mozhna viryty oficijnij statystyci. Ale, ja dumaju, viryty mozhna. Zaraz duzhe vazhko ci pokaznyky sfalsyfikuvaty.
2004.01.09 | Augusto
Zvychajno oficijna statystyka nikoly ne breshe.
Bezrobittya faktychno nema, VVP strymko zrostae, kurs grivny "fiksovanyj".Bezperervna borot'ba xoroshogo z shche krashchym!
Shkoda lyshe, shcho real'ni lyudy spryjmayut' sytuaciyu tak negatyvno, kazhut', shcho robotu znajty vazhko, platyat' malo, a ciny zrostayut'...
Treba im donosyty PRAVDU - naspravdi ix zhyttya ves' chas pokrashchuet'sya.
2004.01.09 | S@nya
Re: Z usim zgoden (-)
2004.01.09 | Мінор
Треба було б попросити Заграву, але спробуймо розібратись самі
Мені здається, що ВВП (Валовий внутрішній продукт) є сумою вартості всіх товарів та послуг, які вироблені у країні протягом року. Тому я розумію так, що наш ВВП вимірюється в гривнях.Одночасно я знаю, що інфляція - це відсоток зростання цін. Відповідно дефляція відсоток падіння цін.
Якщо інфляція дорівнює зростанню ВВП, то це означає, що насправді кількість вироблених послуг і товарів у порівнянні з минулим роком не змінилася, тобто зростання ВВП дорівнює нулю.
Було б інакше, якщо б інфляція була меншою від зростання ВВП.
Наприклад.
Перший рік хлібзавод виробив 1 млн батонів хліба. Вони коштували 1 000 000 грн, тобто по 1 грн за штуку.
На другий рік спостерігалась інфляція 8,5%, а тому вартість батону зросла до 1,085 грн. Завод знову зрозбив 1 млн батонів, але вони вже коштували 1 008 500 грн.
Питання - де знайти ідіотів, які повірять уряду, що ВВП зріс на 8,5%?
Адже завод виробив все-одно 1 млн батонів хоч і коштували вони дорожче
2004.01.09 | Englishman
Sche raz:
real'nyj VVP= nominal'nyj VVP/indeks cin. Tobto, real'nyj VVP avtomatychno vrahovuje vplyv infljaciji. Treba lyshe pobachyty, na jakyj same VVP posylajet'sya avtor. Insha sprava, scho naspravdi VVP Ukrajiny je znachno bil'shym nizh vidobrazhaje oficijna statystyka (jak ce ne dyvno), cherez vylyku dolju tin'ovogo sektoru2004.01.12 | Мінор
Поясніть мені, як допитливому дилетанту цю формулу
Englishman пише:> real'nyj VVP= nominal'nyj VVP/indeks cin.
Я звернувся до друзів, які працюють економістами і закінчували по цій спеціальності Могилянку. Вони довго говорили малозрозумілими матюками, які я називаю "макроекномічний джаз". Однак пізніше з"ясувалося, що ВВП таки справді є вартістю товарів, послуг і ще багатьох речей за рік в одній країні. При цьому зростання ВВП вимірюється у відсотках до ВВП минулого року.
Пізніше мені підтвердили, що інфляція у бюджеті - це усереднений відсоток зростання цін за рік.
У мене питання. Чому у вас
"real'nyj VVP= nominal'nyj VVP/indeks cin", а
не
Реальний ВВП = Номінальний ВВП - інфляція за рік ?
Мої друзі-економісти, які, до слова, працюють у програмі радників українського уряду, підтвердили мій висновок, що у такому разі зростання ВВП за рік дорівнює нулю. Може ми помилились? Тоді розкажіть де?
2004.01.12 | Englishman
Re: Поясніть мені, як допитливому дилетанту цю формулу
Мінор пише:> Englishman пише:
> > real'nyj VVP= nominal'nyj VVP/indeks cin.
>
> Я звернувся до друзів, які працюють економістами і закінчували по цій спеціальності Могилянку. Вони довго говорили малозрозумілими матюками, які я називаю "макроекномічний джаз". Однак пізніше з"ясувалося, що ВВП таки справді є вартістю товарів, послуг і ще багатьох речей за рік в одній країні. При цьому зростання ВВП вимірюється у відсотках до ВВП минулого року.
A vony skazaly Vam, scho VVP mozhe vymirjuvatysa v postijnyh ta "current" cinah? Ce duzhe suttjevyj moment.
> Пізніше мені підтвердили, що інфляція у бюджеті - це усереднений відсоток зростання цін за рік.
Os' sche duzhe prosta infa z ineta, podyvit'sya:
Gross Domestic Product (GDP) is the market value of all final goods and services produced within a country during a given time period. There are two ways to measure GDP.
1. Nominal GDP is the dollar value of production at current-year prices. For example, Nominal GDP in 2000, $9,872 billion, is calculated using year 2000 prices for goods and services.
2. Real GDP is the dollar value of production using a given base year prices. For example, Real GDP in 2000, $9,224 billion 1996 dollars, is calculated using 1996 prices for goods and services.
The GDP Deflator is the price index used to measure changes in the overall level of prices for the goods and services that make up GDP. It is simply the ratio of Nominal to Real GDP time 100. Thus the value for 1996 is 100.
>
> У мене питання. Чому у вас
> "real'nyj VVP= nominal'nyj VVP/indeks cin", а
> не
> Реальний ВВП = Номінальний ВВП - інфляція за рік ?
Naspravdi, dlja ne duzhe velykyh znachen', ci formuly dadut' mazhe identychni rezul'taty. Prypustymo, scho nominal'nyj rist VVP mynulogo roku buv 12%, a infljacija- 4%. Za pershoju formuloju majemo real'nyj VVP= 1.12/1.04=1.076. Drugu formulu vykorystovujut' lyshe dlja zruchnosti, ale rezul'tat bude duje shozhyj: real VVP=1.12-1.04= 0.08
Chym bil'sha riznycja mizh nominal'nym VVP ta infljacijeju, tym men'sh nadijnym bude vykorystannja "sproschenoji" formuly. Tak, jakscho prypustyty mynulorichnu infljaciju na rivni 8%, a riven' nominal'nogo VVP- 16%, to majemo real VVP, za pershoju formuloju, 1.16/1.08= 1.074, a za drugoju- 8%, tomu prypuschennja LEN'a pro 17% nominal'nogo VVP (pry jakomu real'nyj bude dorivnjuvaty 8.3%) je bil'sh jmovirnym.
> Мої друзі-економісти, які, до слова, працюють у програмі радників українського уряду, підтвердили мій висновок, що у такому разі зростання ВВП за рік дорівнює нулю. Може ми помилились? Тоді розкажіть де?
Naspravdi, mozhe buty "real GDP growth" ta "nominal GDP growth". Meni dosi ne jasno, na jakyj same rist posylavsja avtor, ale prypuskaju, scho na real.
2004.01.12 | Englishman
Correction
Popravky u teksti> Chym bil'sha riznycja mizh nominal'nym VVP ta infljacijeju, tym men'sh nadijnym bude vykorystannja "sproschenoji" formuly. Tak, jakscho prypustyty mynulorichnu infljaciju na rivni 8%, a riven' nominal'nogo VVP- 16%, to majemo RIST realnogo VVP, za pershoju formuloju, 1.16/1.08= 1.074 (7.4%), a za drugoju- 8%, tomu prypuschennja LEN'a pro 17%-j RIST nominal'nogo VVP (pry jakomu real'nyj RIST bude dorivnjuvaty 8.3%) je bil'sh jmovirnym.
2004.01.12 | Мінор
Re: Correction
Дякую за пояснення. Щодо припущення Len, то досить скоро ми будемо знати реальну відповідь на запитання про який зріст ВВП номінальний чи реальний говорив уряд. Довго така інфомація таємною не буває.Та щоб не говорив уряд, мене особисто, з огляду на преценденти, цікавить лише одне - динаміка виконання витратної частини бюджету і її порівняння з динамікою надходжень.
Я лише чую розрізнені сигнали з місць, що знову почали затримувати пенсії, борги за якими були погашені ще за Ющенка. Знову страйкують вчителі через затримки виплати зарплат, знову дежавю. Але, якщо вірити урядовим звітам, все це відбувається на тлі зростання ВВП, а відтак і надходжень до бюджету.
Питання - куди поділася різниця не ставить серйозно ніхто.
2004.01.12 | S@nya
Це не таємна інформація. Це реальний ВВП.
Мінор пише:> Дякую за пояснення. Щодо припущення Len, то досить скоро ми будемо знати реальну відповідь на запитання про який зріст ВВП номінальний чи реальний говорив уряд. Довго така інфомація таємною не буває.
>
Це не таємна інформація. Це реальний ВВП. Дивіться тут:
http://maidan.org.ua/n/free/1073659560
Взагалі, я ще не бачив, щоб десь говорилось про зростання ВВП і не уточнювалося якого саме.
2004.01.12 | Englishman
Ja z vamy povnistju pogodzhujusya:
Formuvannja pravl'noji bjudzhetnoji polityky ta vykorystannja bjudzhetnyh koshtiv za pryznachennjam dlja bil'shosdti naselennja Ukrajiny je bil'sh vazhlyvym, nizh tempy rostu VVP.2004.01.12 | Englishman
Pidtverdzhennja
Preliminary data show real GDP growth of 7.7% year on year in January-November. Although the economy is not expected to maintain this buoyant rate of expansion in 2004-05, real GDP should still grow at an annual rate of 5-5.5%. This forecast assumes a slowdown from the unsustainably high rates of expansion seen in the industrial sector in 2003, as well as slightly weaker growth in real incomes and an election-related slowdown in investment. It also assumes less potential for export expansion into new markets, and no progress on structural reform in key sectors, such as utilities and transportation. These sectors have the potential to be bottlenecks for the economy as a whole. Moreover, our forecast for 2005 assumes tighter fiscal and monetary policies, which will offset a post-election rise in investment. Despite the bleak political outlook and the expected slowness of reforms, there still appear to be upside risks to our growth forecast. Considerable potential exists for a larger than foreseen boost from lower income taxes, which come into effect in 2004. Similarly, the recent phase of rapid industrial expansion might last longer than expected, and the low base period for agriculture could bring an even greater than anticipated surge in year-on-year growth at the time of the 2004 harvest.economist intelligence unit)
2004.01.09 | юрко
Re: Треба було б попросити Заграву, але спробуймо розібратись самі
стосунок між ВВП та інфляцією є досить складна справа. Наприклад, монетаристи розглядають ВВП як P x Q, тобто, ціна усього проданого (P - price) помножена на загальну кількість усього проданого (Q - quantity). При інфляції зростає лише P, а Q залишається відносно постійною. Як виходить з рівняння, і в першому, і в другому випадку ВВП зростає, лише при інфляції ВВП зростає в меншій мірі, тобто, кількість товарів залишається тою ж самою, лише їх ціна зростає.Але ця залежність чітко працювала в Америці в період депресії. Від 70 до перелому століття цієї залежності не спостерігається і часом вона стає інверсивною. Це тому, що макроекономіка полягає на дуже багатьох факторах, вплив яких один на одного важко аналізувати одночасно.
Тепер, щоб правильно оцінити залежність між ВВП та інфляцією, треба одночасно враховувати рівень безробіття. Кейнсіанці цікавляться залежністю між рівнем безробіття та інфляцією. При низькому безробітті (стрімкому зростові ВВП) працедавці мусять платити вищі платні, що спричиняє певний зріст інфляції (це при умові, що уряд не друкує гроші скільки влізе).
Це легко пояснюється тим, що при економіці, котра розширюється, зростає потреба у всьому - сировині, електриці, праці і, очевидно, грошах. Якщо кількість грошей надається більшою, ніж потреба в них, то це спричиняє інфляцію. Тому, що у сучасному світі гроші є виключно папером без прив'язки до золотого стандарту, це надлишкове "впорскування" грошей урядом, більше, ніж потреба в них, спричиняє ще більший зріст інфляції.
Отже, в українській ситуації треба поглянути, що робиться з безробіттям, якщо зростає ВВП та інфляція. Чи ця інфляція викликана зменшенням безробіття, чи уряд просто друкує гроші перед президентськими виборами? В США, наприклад, завжди в рік виборів зростає або борг, або інфляція. Це й зрозуміло, уряд хоче сподобатися виборцям, показуючи, що за їх врядування покращилася економіка, тобто стало краще жити.
Також, треба розглядати зріст ВВП в часі. В нормальних умовах при виході економіки з кризи, тобто, початку зросту ВВП, інфляція відстає десь на два роки. Якщо в Україні і зріст ВВП, і зріст інфляції відбувся в той сам час, тобто, немає затримки, то це означає друк грошей. Тобто, треба дивитися на ВВП та інфляцію за попередні роки.
2004.01.09 | Englishman
V Ukraijini dijsno zarplaty pochaly potyhen'ku zrostaty,
ale, jak na mene, sprava ne v tomu, scho ekonomika stala nablzhatysya do stanu "full capacity". Skorish za vse, rist infljaciji vyklykanyj zrostannjam cin na import (cherez padinnja kursy gryvni po vidn. do evro). Drukuvannja groshej na prezydents'ku kampaniju, vidpuskannja reguljovanyh cin na toj zhe hlib chy transport piznishe sche dobavljat zharu.2004.01.09 | юрко
Re: V Ukraijini dijsno zarplaty pochaly potyhen'ku zrostaty,
цілком можливо. Це лише підкреслює факт, що неможливо просто пояснити зріст ВВП в Україні та зріст інфляції. Є багато факторів, котрі можуть викликати ці зміни, не говорячи про звичайну фальсифікацію цифр чиновниками.2004.01.09 | line305b
Скорость оборота денег, кредиты, КПД экономики...
Еще не учли, что скорость оборота денег может быть непостоянной (хотя монетаристы и считают ее стабильной), и рост скорости обращения сходен по эффекту с ростом денежной массы; а также рост объемов кредитования в экономике, что также сходно с печатанием денег, только банками и предприятиями, кредитующими друг друга, а не центральным банком. Если скорость роста эффективности денежной экономики выше, чем реальной, вполне можно столкнуться с результатами, схожими с инфляционными, хотя по-моему эффект на реальной экономике вполне может быть положительным (снижение непроизводительных потерь, не учитываемых обычной статистикой)...Еще подход - рассматривать распределение роста ВВП, инфляции и народонаселения территориально: если, скажем, проходят какие-то краткосрочные территориальные миграции, восприятие роста продукта или цен может быть искажено - как циклы усиливают или нейтрализуют друг друга...
Сомневаюсь, что люди только оценивают свое благосостояние в объеме нынешнего потребления и ценах. Скорее всего каким-то образом все "дисконтируют" ожидания будущего (положительные; отрицательные), и таким образом корректируют свое реальное ощущение реального нынешнего благосостояния...
2004.01.09 | юрко
Re: Скорость оборота денег, кредиты, КПД экономики...
line305b пише:> Еще не учли, что скорость оборота денег может быть непостоянной (хотя монетаристы и считают ее стабильной), и рост скорости обращения сходен по эффекту с ростом денежной массы; а также рост объемов кредитования в экономике, что также сходно с печатанием денег, только банками и предприятиями, кредитующими друг друга, а не центральным банком. Если скорость роста эффективности денежной экономики выше, чем реальной, вполне можно столкнуться с результатами, схожими с инфляционными, хотя по-моему эффект на реальной экономике вполне может быть положительным (снижение непроизводительных потерь, не учитываемых обычной статистикой)...
>
> Еще подход - рассматривать распределение роста ВВП, инфляции и народонаселения территориально: если, скажем, проходят какие-то краткосрочные территориальные миграции, восприятие роста продукта или цен может быть искажено - как циклы усиливают или нейтрализуют друг друга...
>
> Сомневаюсь, что люди только оценивают свое благосостояние в объеме нынешнего потребления и ценах. Скорее всего каким-то образом все "дисконтируют" ожидания будущего (положительные; отрицательные), и таким образом корректируют свое реальное ощущение реального нынешнего благосостояния...
ага-ага. А щодо оцінки свого добробуту, то мабуть вона базується виключно на дисконтній оцінці свого майбутнього, адже до існуючих обставин вже пройшла адаптація. Людям легше перенести сучасний стан, якщо вони бачать позитивну перспективу. Саме відчуття поганого майбутнього переноситься на реальний нинішній стан, який тоді оцінюється більш песимістичним, ніж насправді є. Тому людей турбує не підняття цін сьогодні, а майбутні проблеми, які ті підняті ціни принесуть.
2004.01.10 | Englishman
Щe можливий варіант:
Чeрeз прив'язку до долара, гривня є по відношeнню до нього (та більшості інших вают) нeдооцінeною, чим користуються українські eкспортeри та валютні трeйдeри. В свою чeргу нацбанк, скуповуючі долари та поповнюючі золотовалютні рeзeрви, створює надмірну грошову ліквідність, яка можe привeсти до більшої інфляції (якщо надлишкові гривні нe стeрилізувати за допомогою монeтарних інтeрвeнцій).Цe є лишe моя гіпотeза, можe тут хтось більшe знає про справжній стан рeчeй в українській eкономіці.
2004.01.10 | юрко
Re: Щe можливий варіант:
Englishman пише:> Чeрeз прив'язку до долара, гривня є по відношeнню до нього (та більшості інших вают) нeдооцінeною, чим користуються українські eкспортeри та валютні трeйдeри. В свою чeргу нацбанк, скуповуючі долари та поповнюючі золотовалютні рeзeрви, створює надмірну грошову ліквідність, яка можe привeсти до більшої інфляції (якщо надлишкові гривні нe стeрилізувати за допомогою монeтарних інтeрвeнцій).
>
> Цe є лишe моя гіпотeза, можe тут хтось більшe знає про справжній стан рeчeй в українській eкономіці.
це не тільки гіпотеза, це точно так працює в кожній прив'язці валюти одна до одної. Це також стає причиною краху валюти держави, як було в кінці 90-х з країнами азійських тигрів.
Адже, коли чужоземні гроші починають надходити в країну у вигляді, скажімо, FDI, тобто, коли чужоземці починають купувати щось у іншій країні, то вони міняють свої гроші на місцеву валюту за встановленим центральним банком курсом. Це означає, що банк купує, скажімо, долари, а взамін віддає, скажімо, гривні. Отже, в системі стає щораз більше гривень, тобто, в принципі процес інфляційний.
При вільній конвертації, без втручання центрального банку, чужоземці потребуючи гривні і купуючи її більшій кількості, тим самим підняли б її вартість, але кількість гривень в системі залишилася б на попередньому рівні, тобто, інфляції б не було. А при прив'язці гривні уряд в принципі субсидує чужоземних інвесторів, постачаючи гривні з постійною ціною, але піднімаючи інфляцію в країні.
При вільному конвертуванні поступовий зріст ціни гривні сповільнив би вхід іноземних грошей у українську економіку. Тобто, процес був би саморегульованим. Але часто уряд з політичних причин, хоче щоб в країну напливало щораз більше грошей.
Точно так само було в азійських тиграх, які були заповнені чужоземними грішми, бо уряд постійно утримував той самий курс обміну, заохочуючи чужоземців. Для стримування інфляції центральний банк починає піднімати вгору облікові ставки, тобто, намагається стримати занадто великий економічний зріст.
Звичайно, що разом з напливом чужих грошей ціни на усе в країні зростають. Тоді в якийсь момент ціни такі високі, що іноземці вже менше зацікавлені у купуванні в цій країні. А збільшені облікові ставки роблять дорогими банкові позики, що разом з високими цінами починає гальмувати зріст економіки.
Іноземні інвестори, бачачи цю ситуацію, починають забирати гроші з країни. Це означає, що вони продають куплене, міняють, тобто продають гривню, на долари за встановленим урядом курсом. Якби в такій ситуації була вільна конверсія, то збільшений обмін гривень на долари призвів би до знецінення гривні, до такого рівня, що чужоземцям було б невигідно забирати свої гроші з країни, бо своїх доларів вони при обміні отримали б дуже мало. Одночасно при впали б ціни в країні, бо попит на усе місцеве знизився б.
Отже, в якийсь момент знову наступила б рівновага і між грішми що виходять з країни і з грішми, що входять. Але при прив'язці гривні, уряд в принципі субсидував би іноземців, купуючи від них гривні за встановленим курсом. Це означає, що уряд постійно мусів би віддавати зі своїх валютних запасів долари.
І скільки б грошей іноземці не хотіли вивезти з країни, уряд, як юний піонер, завжди на поготові зробити обмін за встановленим курсом. Звичайно, якщо дуже багато грошей почне виходити з країни, то валютні запаси центрального банку в якийсь момент вичерпаються, отже, уряд буде примушений зробити різку девальвацію гривні. Ця різка девальвація проходить у вигляді краху, коли в один день гроші знецінюються на 20-30% чи більше.
Саме так і відбулося в країнах азійських тигрів. Звичайно, уряд по дорозі спробує якось врятувати ситуацію задираючи облікові ставки, що мало б заохотити чужоземних інвесторів купувати облігації уряду, бо вони пропонували б щораз більший процент. Але задирання вгору облікових ставок ще більше гальмує економіку країни, отже, лише тимчасово тримає ситуацію під контролем. І чим довше він її тримає в такому стані, тим більший буде крах економіки, як і було в Азії.
Тоді уряд може зробити різкий рух - повністю заборонити вивіз грошей з країни і оголосити дефолт на свій борг. Так зробив в Малайзії Магатір, ще й обізвавши інвесторів, включаючи Сороса, світовою жидівською змовою. Таким чином уряд порушує попередню угоду, коли заохочував чужі гроші в країну і гарантував їх обмін за фіксованим курсом.
Звичайно, Україні така ситуація поки що не загрожує. Рідко хто із західних інвесторів є готовий вкладати свої гроші в цю країну. Але як ситуація зміниться, то українці повинні знати, що фіксований обмін не може принести стабільності і стане навпаки дестабілізуючим фактором, якщо економіка стане швидко розвиватися.
До речі, в Китаї такого краху не відбулося, хоч їх валюта є прив'язана до долара лише тому, що іноземцям не дозволялося напряму вносити свої гроші в країну. Китай має Гонконг і Тайван які є тим пов'язуючим проміжним елементом. Бо західні гроші приходять в гонконгські та тайванські компанії, що мають свої окремі акції (в Китаї є цілий набір різних класів акцій, одні для безпосередньо китайців - клас А, інші для іноземців - клас В, тоді є спеціальні акції в Гонконгу - клас H, тоді ще інші, так звані "червоні", та ще інші - P) котрі всередині Китаю не продаються і іноземні гроші в сам Китай приходять через посередництво спільних китайо-гонконгських компаній.
2004.01.12 | МК
Дуже цікаво. Дякую
Але чи правильно я розумію, що нині Нацбанк підтримує "фіксований" рівень долара. Тобто веде себе як "піонер" і, можливо, саме тому у нас такі високі облікові ставки?Що було б, якби Нацбанк відпустив гривню у вільне плавання? Як би Ви спрогнозували / змоделювали ситуацію на сьогодні?
Чи не виходить, що іноземний інвестор (скажімо мережа супермаркетів), який користується дешевими кредитами у себе "вдома" (на заході), фактично опиняється у пільгових умовах порівняно з нашими мережами супермаркетів, які користуються дорогими кредитами наших банків?
Іще мене зацікавили акції в Китаї. Чи можливо ввести щось подібне у нас?.. Наприклад відомо, що улюдей багато грошей в панчохах. Якби оголосити, що енну кількість акцій монополістів ЦУкртелекому, Нафтогазу чи ще чогось викладають на продаж, але придбати їх мають право лише громадяни України. Мабуть знайшлося чимало бажаючих придбати акції компаній монополістів. Дивися і без продажу цих золотих жил за безцін іноземцям можна було б обійтися
Як думаєте?
2004.01.12 | юрко
Re: Дуже цікаво. Дякую
МК пише:> Але чи правильно я розумію, що нині Нацбанк підтримує "фіксований" рівень долара. Тобто веде себе як "піонер" і, можливо, саме тому у нас такі високі облікові ставки?
ага, підтримує. Саме на цьому полягає фіксований курс української гривні. Він в Україні, правда, не зафіксований на одному рівні, а має "коридор", це дозволяє певну гнучкість банкові і гривня не продається на світових ринках валюти. Але з обліковими ставками це значно складніше. Адже облікові ставки є інструмент, який застосовується для стимуляції чи сповільнення економіки.
Це - спроба впливати на економіку з боку держави. А вже чи економіка зареагує на таку спробу - цілком інша справа. Бо, наприклад, банк може знизити облікові ставки, щоб заохотити позичати гроші, але потенційні позичальники можуть це просто проігнорувати, передбачаючи майбутні економічні проблеми.
Я не думаю, що нацбанк ставками намагається зацікавити іноземні гроші вкласти в Україну, адже облігації внутрішньої позики не продаються вільно для іноземців, отже, для них немає ніякої можливості реагувати на зміну ставок.
>
> Що було б, якби Нацбанк відпустив гривню у вільне плавання? Як би Ви спрогнозували / змоделювали ситуацію на сьогодні?
На це запитання Вам дає відповідь "чорний" ринок обміну грошей в Україні щодня. Чорний ринок є живим механізмом, який відразу Вам говорить, що станеться з валютою, якщо б її уряд зробив вільноконвертованою. Я не знаю ситуації з гривнею в Україні, але якщо міняйли дають Вам близький до урядового обмін, то те ж сталося б при звільненні гривні. Чорний ринок відразу вносить поправку на усе, що діється у світі. Точно так, як на світових фінансових ринках.
>
> Чи не виходить, що іноземний інвестор (скажімо мережа супермаркетів), який користується дешевими кредитами у себе "вдома" (на заході), фактично опиняється у пільгових умовах порівняно з нашими мережами супермаркетів, які користуються дорогими кредитами наших банків?
справді, саме так і є. І дорогі кредити є причиною, чому місцеві бізнеси не можуть конкурувати з іноземними. Тому, якщо допускають чужоземні компанії в країну, то одночасно треба дозволити ввійти і великим іноземним банкам, котрі зможуть здешевити кредити, бо мають велетенські гроші, які будуть готові позичити.
Але це одночасно означає, що українські банки не витримають конкуренцію. Тому українські банки мусять мати інші, крім державного, джерела грошей. Але українські банки не можуть позичити на світових ринках поки що, бо платитимуть дуже високий процент на позику через ризикованість української економіки.
Можна, звичайно, через законодавство зобов'язати іноземні банки працювати разом з українськими, або просто дозволити іноземним банкам купити українські і тоді новоутворений "дойче-україніше банк" є цілком окремою від Дойчебанк компанією, який в своїй праці керується українськими законами. Здається саме так було у Польщі. Саме так є з офшорними банками, котрі справді походять від великих західних, але є окремим корпоративним тілом, тому скажімо уряд США не може примусити відкрити операції банку в офшорі.
Не може теоретично, бо були кілька випадків, коли уряд таки примушував відкрити операції клієнтів банку, пов'язані з відмиванням грошей, але це нормального ходу бізнесу банку не стосується. Все це означає, що бандюки стануть втрачати контроль в Україні. Звичайно, українцям це пішло б на користь, але самі знаєте...
>
> Іще мене зацікавили акції в Китаї. Чи можливо ввести щось подібне у нас?.. Наприклад відомо, що улюдей багато грошей в панчохах. Якби оголосити, що енну кількість акцій монополістів ЦУкртелекому, Нафтогазу чи ще чогось викладають на продаж, але придбати їх мають право лише громадяни України. Мабуть знайшлося чимало бажаючих придбати акції компаній монополістів. Дивися і без продажу цих золотих жил за безцін іноземцям можна було б обійтися
В Китаї є внутрішні і зовнішні акції. Внутрішні акції продаються для своїх громадян. Але тому, що там немає розвиненого, як на Заході, ринку акцій, то торг цих акцій там швидше нагадує гру в лотерею. Ціни цих акцій скачуть, як шалені і вже кілька разів був їх крах. В Китаї також люди тримали донедавна гроші в панчохах і уряд намагався залучити ті гроші до економіки.
Тому й дозволив зробити ринок акцій, але боячись втратити контроль, китайські керівники не дозволяли великому західному капіталові торгувати цими акціями і зробили для них зовнішні акції, які представляють великі китайські державні компанії. Тобто, за принципом, нам гроші дайте, але керуватимемо самі. Також є зовнішні акції, які представляють гонконгські спільні компанії. Для України таке не підходить, бо в України не було Гонконгу західного зразка.
Саме це чомусь не помічають ті в Україні, котрі захоплені китайською моделлю розвитку. Вони не розуміють, що з України Китай не зробиш.
Тепер, для того, щоб в Україні ринок згаданих Вами акцій працював, потрібно дуже сильне юридичне законодавство, яке охороняло б інвесторів від шахрайства. Шахрайства трапляються і в розвинених країнах. І це - при дуже строгому нагляді за торгами і т.д. Можете собі уявити, що сталося б в Україні при сучасних обставин. Людей просто б пограбували.
Отже, як не крути, в Україні треба робити широкі структурні зміни, а не концентруватися на одному аспекті. І їх треба справді робити, а не оголошувати наміри і залишати все по-старому.
2004.01.12 | Englishman
Re: Дуже цікаво. Дякую
> > Що було б, якби Нацбанк відпустив гривню у вільне плавання? Як би Ви спрогнозували / змоделювали ситуацію на сьогодні?>
> На це запитання Вам дає відповідь "чорний" ринок обміну грошей в Україні щодня. Чорний ринок є живим механізмом, який відразу Вам говорить, що станеться з валютою, якщо б її уряд зробив вільноконвертованою. Я не знаю ситуації з гривнею в Україні, але якщо міняйли дають Вам близький до урядового обмін, то те ж сталося б при звільненні гривні. Чорний ринок відразу вносить поправку на усе, що діється у світі. Точно так, як на світових фінансових ринках.
V pryncypi, chornogo valjutnogo rynku v Ukrajini, jak takogo, vzhe davno ne isnuje. Cherez te, scho kurs vstanovljujet'sya ne administratyvnamy dyrektyvamy, a pidtrymujet'sya intevencijamy (jakscho je neobhidnist'), na rynku nemaje nadlyshku tijeji chy inshoji valjuty, a znachyt' i "paralel'nyh" kursiv. Vzagali, v Ukrajini valjutnyj rynok duje likvidnyj, scho ochevydno z nevelykoji marzhi mizh kursom na pokupku ta prodazh (sprobujte znajty taku j za kordonom!)
2004.01.09 | Len
Re: Объясняю !
Вельмишановный пан Дворкин! При сравнении ВВП например за 2003 и 2003 год учитывается ВВП в ОДНИХ и тех же ценах. Это то что не понимает вельмишановный пан Шутер. Некоторые экономисты различают НОМИНАЛЬНЫЙ рост ВВП ( без учета инфляции) и РЕАЛЬНЫЙ рост ( с учетом).На Украине номинальный рост ВВП в 2003 году примерно 17%. Реальный - это так как Вы пишете.
С уважением Len Кобелюха 9 января 2004 года. г. Киев
2004.01.10 | Serhiy Hrysch
Вау! (-)
2004.01.10 | Мінор
Вау у квадраті! Не стосується економіки.
Виявляється наш київський Len таки має справжнє козацьке прізвище - Кобелюха.Мої вітання, земляче.