Костопіль проти україноненависників всіх рангів
01/21/2004 | Ігор ГОШОВСЬКИЙ.
Верховнiй Радi i Президенту України
Звернення депутатiв
Костопiльської мiської ради
Громадськiсть мiста Костопiль, що на Рiвненщинi, надзвичайно стурбована тим, що знову перед наступними виборами, як було вже не раз, провладнi сили намагаються змiнити правила гри так, аби знову залишитися при кермi. На цей раз, злякавшись, що народ може обрати не їхнього Президента, так званою бiльшiстю Верховної Ради України робиться спроба змiнити Основний Закон України без згоди на це народу. Адже такi доленоснi змiни Конституцiї не можуть бути здiйсненi без всенародного референдуму. Про це гласить ст.150 Конституцiї України.
Ми, депутати Костопiльської мiської ради, пiдтримуємо вимоги громадськостi нашого мiста обирати Президента держави всенародно й не позбавляти народ України цього громадянського права. Вважаємо, що змiни державного устрою можуть бути проведенi лише через всенародне волевиявлення, а не через бажання купки зацiкавлених осiб. Адже наша найдемократичнiша Конституцiя ще не запрацювала на повну силу, не розкрила своїх можливостей, тому абсолютно недоцiльно її змiнювати.
23 пiдписи депутатiв Костопiльської мiської ради.
Костопіль звільняється з-під московськОЇ опіки
Костопіль гуде... Старовинний православний Свято-Олександроневський храм, до-речі, пам’ятка архітектури, що розташований у центрі Костополя, для української нації має особливу духовну цінність, адже на його подвір’ї у 1919 році поховані козаки армії УНР, які загинули геройською смертю у боротьбі за незалежність України.
Досі парафіяни цього храму перебували у московському духовному рабстві, проте наприкінці минулого тижня церковна громада на чолі з настоятелем отцем Степаном перейшла під омофор Київського Патріархату і подала з цього приводу відповідну заяву і протокол зборів до облдержадміністрації. Подія ця сколихнула усе місто і наповнила серця костопільчан надією на те, що незабаром московські попи-україноненависники заберуться з цього славного українського містечка геть.
Проте, і цього разу Москва наочно продемонструвала, як міцно вона вчепилася своїми отруєними кігтями в душу українців. Вже у понеділок, 12 січня, до храму важко було підступитися через велику кількість автомобілів, якими московські попи поз’їжджалися з Сарненського району з єдиною метою: не дозволити українцям перейти під юрисдикцію Київського Патріархату. Вдавшись до перевіреного способу - задурманювати людям голову, вони розпочали розводити демагогію про те, яка Церква правильна, а яка ні, нагнітати психоз, звинувачувати бажаючих молитися рідною мовою у націоналізмі, і врешті, під тиском сарненського єпископа московського патріархату Анатолія їм вдалося одержати ключі від новозбудованого храму. Москва і влада боялися його відкривати, оскільки доведеться поступитися Київському Патріархату старим Свято-Олександроневським храмом. Принаймні такими були угоди між владою і двома громадами.
Прикро, що в той час, коли міський голова і міська рада Костополя підтримує бажання костопільчан перейти до Київського Патріархату, голова районної держадміністрації Кривко, а також міліція та СБУ, стали на бік Московської Патріархії і залякують людей не гірше московського архієрея.
Та, безумовно, вже сам факт подання заяви і бажання більшості парафіян Свято-Олександроневського храму вийти з-під опіки московських спецслужб свідчить про те, що вже незабаром українське повстанське місто Костопіль назавжди розпрощається з московськими зайдами.
У неділю, перед Водохрещем до Костополя приїздить архієпископ Київського Патріархату Даниїл.
Звернення депутатiв
Костопiльської мiської ради
Громадськiсть мiста Костопiль, що на Рiвненщинi, надзвичайно стурбована тим, що знову перед наступними виборами, як було вже не раз, провладнi сили намагаються змiнити правила гри так, аби знову залишитися при кермi. На цей раз, злякавшись, що народ може обрати не їхнього Президента, так званою бiльшiстю Верховної Ради України робиться спроба змiнити Основний Закон України без згоди на це народу. Адже такi доленоснi змiни Конституцiї не можуть бути здiйсненi без всенародного референдуму. Про це гласить ст.150 Конституцiї України.
Ми, депутати Костопiльської мiської ради, пiдтримуємо вимоги громадськостi нашого мiста обирати Президента держави всенародно й не позбавляти народ України цього громадянського права. Вважаємо, що змiни державного устрою можуть бути проведенi лише через всенародне волевиявлення, а не через бажання купки зацiкавлених осiб. Адже наша найдемократичнiша Конституцiя ще не запрацювала на повну силу, не розкрила своїх можливостей, тому абсолютно недоцiльно її змiнювати.
23 пiдписи депутатiв Костопiльської мiської ради.
Костопіль звільняється з-під московськОЇ опіки
Костопіль гуде... Старовинний православний Свято-Олександроневський храм, до-речі, пам’ятка архітектури, що розташований у центрі Костополя, для української нації має особливу духовну цінність, адже на його подвір’ї у 1919 році поховані козаки армії УНР, які загинули геройською смертю у боротьбі за незалежність України.
Досі парафіяни цього храму перебували у московському духовному рабстві, проте наприкінці минулого тижня церковна громада на чолі з настоятелем отцем Степаном перейшла під омофор Київського Патріархату і подала з цього приводу відповідну заяву і протокол зборів до облдержадміністрації. Подія ця сколихнула усе місто і наповнила серця костопільчан надією на те, що незабаром московські попи-україноненависники заберуться з цього славного українського містечка геть.
Проте, і цього разу Москва наочно продемонструвала, як міцно вона вчепилася своїми отруєними кігтями в душу українців. Вже у понеділок, 12 січня, до храму важко було підступитися через велику кількість автомобілів, якими московські попи поз’їжджалися з Сарненського району з єдиною метою: не дозволити українцям перейти під юрисдикцію Київського Патріархату. Вдавшись до перевіреного способу - задурманювати людям голову, вони розпочали розводити демагогію про те, яка Церква правильна, а яка ні, нагнітати психоз, звинувачувати бажаючих молитися рідною мовою у націоналізмі, і врешті, під тиском сарненського єпископа московського патріархату Анатолія їм вдалося одержати ключі від новозбудованого храму. Москва і влада боялися його відкривати, оскільки доведеться поступитися Київському Патріархату старим Свято-Олександроневським храмом. Принаймні такими були угоди між владою і двома громадами.
Прикро, що в той час, коли міський голова і міська рада Костополя підтримує бажання костопільчан перейти до Київського Патріархату, голова районної держадміністрації Кривко, а також міліція та СБУ, стали на бік Московської Патріархії і залякують людей не гірше московського архієрея.
Та, безумовно, вже сам факт подання заяви і бажання більшості парафіян Свято-Олександроневського храму вийти з-під опіки московських спецслужб свідчить про те, що вже незабаром українське повстанське місто Костопіль назавжди розпрощається з московськими зайдами.
У неділю, перед Водохрещем до Костополя приїздить архієпископ Київського Патріархату Даниїл.
Відповіді
2004.01.21 | Ігор ГОШОВСЬКИЙ
цей храм власноручно будує бригада священиків!!!!!
Цей день став винятковим для Млинівчан і самого Млинова. В неділю вранці дзвін-благовіст покликав сотні млинівчан та мешканців сусідніх сіл. До храму прибули священики Млинівського, Демидівського, Дубенського та інших благочинь із своїми хорами, які пізніше взяли участь у виступах хорів біля Свято-Михайлівського собору.Святкову літургію очолив благочинний парафій Млинівського районупротоієрей Василь Ліщук. На торжество прибули народний депутат України Блоку "Наша Україна" у Верховній Раді України Віталій Цехмістренко, депутат обласної Ради Володимир Віннічук, Харитонюк Анатолій, Аркадій Ревенко. Після закінчення Божественної літургії, хресним ходом від Свято-Покровського храму, священники взяли на свої плечі хрест та пронесли його центральною вулицею Млинова до Свято-Михайлівського собору.
Хрест виготовлений з цінного металу (булат), вагою в сто кілограмів, висотою більше трьох метрів.
Нині вже височить покритий позолотою малий купол центрального купола собору. Його увінчують блакитні зорі, що є суто українською традицією церковної архітектури. За давньою українською традицією, хрест на куполі мають піднімати і встановлювати будівничі храму. Але цей храм власноручно будує бригада священиків. Вони мурували восьмирик під центральну баню, робили склепіння, встановлювали каркаси під великий і малий купол.
Освятивши хрест, священики, одягнувши спецівки, підперезавшись страховими поясами, приступили до підняття та встановлення на бані.
Усі присутні завмерли, бо встановлення відбувалося під сильним осіннім вітром, крім того щей лив дощ. І ось хрест засяяв на вершині храму. Як зауважив протоієрей Василь Ліщук, "... він сяятиме не лише над Млиновом, він буде сяяти у серцях млинівчан, як дороговказ, як мірило між добром і злом".
Монтажні роботи по підняттю хреста виконували священики, Ігор Дідух, Роман Стефанишин, Віталій Вознюк, Іван Липка, кранівник Леонід Безуглий, електорозварювальник Микола андрощук, Микола Гунт.
Підходячи до храму, зразу звернеш увагу на купол із хрестом, що на сонці зливається в єдине ціле і ніби перетворюється на полум'я свічки.
2004.01.21 | KE
всего 23 подписи? Из под Ровно? Хило, но пафосно (-)
2004.01.21 | настрадамус
Кеее , не хило , там 25 депутатов . А пример добрый !(-)