Северінсен і Вольвенд проти Банкової
01/22/2004 | Vadym Gladchuk
Северінсен і Вольвенд проти Банкової
Семен Письменний, Віктор Чивокуня, УП , виправлено 22.01.2004, 12:31
Вітчизняна політика, так само як і історія, любить розбивати людей на пари: Маркс-Енгельс, Ленін-Сталін, Вітренко-Марченко, Тимошенко-Ющенко, Медведчук-Суркіс. Тепер перелік продовжено ще однією парою – Северінсен-Вольвенд.
Цього тижня датський депутат Ханне Северінсен і член парламенту мікроскопічного Ліхтенштейну Рената Вольвенд стали українськими політиками. Їх новий статус визначається не лише впливом на процеси в державі, але і частотою згадування у темниках. І, відповідно, навпаки: регулярність появи у темниках показує їх високу роль у політичному процесі в Україні.
Северінсен-Вольвенд у своїх руках тримають долю України в Раді Європи. В 1995 Кучма під фанфари підняв український прапор у Страсбургу. Це було перше європейське об’єднання, в яке вступила Україна. За дев'ять з половиною років воно так і залишилося останнім. Тепер поширюються розмови, що і звідти Україну виключать.
Слова про можливість призупинення членства України є серйозною погрозою. У квітні 2000 ПАРЄ починала процес призупинення членства Росії в Раді Європи через війну в Чечні. Російські делегати були позбавлені права голосу. Щоправда, всі повноваження росіян були відновлені через 9 місяців на тій такі сесії ПАРЄ.
Навіть постановка питання про такі санкції проти України буде ще одним ударом по цій знедоленій території.
Зараз Северінсен-Вольвенд є тими ліками, якими намагаються вивести з політичної коми Кучму. Або лікування все-таки почнеться (ознаки одужання дуже прості – чесні вибори у 2004 і компромісні зміни до Конституції), або до препаратів виробиться імунітет і хвороба розвинеться у синдром Лукашенка.
Якщо колись в Україні до влади прийдуть демократи, то Северінсен-Вольвенд можуть розраховувати на орден "За заслуги". Якщо Україна перетвориться на Білорусію, то Северінсен-Вольвенд ризикують отримати у свої паспорти штамп про заборону в’їзду. Саме так розв’язав питання набридливих євроспостерігачів батька – викинув їх з країни і оголосив персонами нон-грата.
Українська влада справедливо обурюється. На якій це підставі її вчить, як жити, колишня вчителька старших класів Северінсен? І що з того, що останні 20 років вона – депутат датського парламенту Фолькетінгу? От у нас тривалий час головним ідеологом Кучми був екс-начальник овочевої бази, а зараз головний товариш президента по відпочинку – випускник технікуму лісничих.
Чи щось знає про мистецтво управління державою по-українські Вольвенд, за яку на виборах у ліхтенштейнський Ландтаг проголосувало 2 544 людини? Та наші кандидати можуть стільки на автобусах в одну ходку привезти на дільниці, щоб забезпечити перемогу на виборах за допомогою технології "відкріпних талонів"!
Тим більше огидно владі, що Северінсен і Вольвенд ані слова не розуміють українською чи російською. Так би вони могли почитати наші газети чи подивитися ТБ і переконатися, що народ підтримує не просто політреформу, але і резервний варіант – балотування Кучми на третій термін.
Ще погано, що Северінсен і Вольвенд демонструють неприродну як для українок скромність у одязі. А то у нас є такі гарні салони хутра, куди 7 років тому брат кращого друга Медведчука возив одного футбольного правдолюбця-іспанця...
Северінсен-Вольвенд не розуміють Україну. Як ми не розуміємо, чому в колишнього прем’єра Данії прізвище було Расмуссен, і в нового прем’єра теж Расмуссен, а при цьому вони політичні опоненти.
Северінсен-Вольвенд дуже люблять Україну, бо вона для них є подорожжю в зовсім інший світ. Таке навіть у кінотеатрах не показують. Северінсен-Вольвенд не можуть второпати, як можна віддати наказ убити журналіста і залишитися президентом. Або провести зміни до Конституції за півроку до виборів. Або повністю поставити на коліна приватне телебачення.
Це не укладається ані в датській, ані в ліхтенштейнській головах. Северінсен уже скоро в 30 раз приїде до Києва з 1995 року, коли вона стала доповідачем по Україні моніторингового комітету ПАРЄ. Вольвенд отримала Україну в кураторство трохи пізніше.
Вони все їздять і ніяк не можуть зрозуміти, як таке може відбуватися. Ну не так Северінсен виховували в родині повіреного Верховного суду Данії. І тому вона все намагається переконати українців, що поганого робити не можна.
Те, що європейки ніяк не зрозуміють можливість існування таких явищ, як в Україні, є головна складова їх місії. В цьому біда української влади і щастя для тих, хто намагається повернути в Україну демократію. Бо як тільки Северінсен-Вольвенд почнуть ставитися з розумінням до української влади, доповідачів треба терміново змінювати.
Нових краще брати ще більш неготових до українських реалій – зі стерильної Ісландії, наприклад. Ті будуть довго не розуміти, як влада може бути такою. Враховуючи, що процес буде довгий, колись і в Україні можуть прижитися західні стандарти.
Анатолій Раханський: "Комусь дуже потрібно поставити Україну на коліна"
Такий довгий вступ передує інтерв'ю "Українській правді" Анатолія Раханського – це член делегації України в ПАРЄ, який призначений головним відповідальним за те, щоб нейтралізувати роботу доповідачів у Страсбургу. "УП", не погоджуючись з ним, тим не менше дає йому можливість викласти свою точку зору.
Раханський (фракція "ПППУ - Трудова Україна") хоч і є заступником керівника делегації, але влада працює через нього, а не через голову делегації Бориса Олійника.
Говорячи про візит Северінсен і Вольвенд до Києва, народний депутат називає його підтвердженням існування подвійних стандартів з боку Заходу.
За словами Раханського, усі спроби донести до візитерок альтернативну до опозиційної точку зору щодо Конституційної реформи – на зустрічах із главою президентської адміністрації, із спікером, представниками більшості – знову й знову наражалися на один і той же контраргумент про спосіб, яким це було зроблено. При тому, що зміна способу голосування була вимушеною мірою.
Нелегітимною вважає Раханський і саму рекомендацію Моніторингового комітету ПАРЄ щодо внесення до порядку денного Асамблеї питання про конституційну кризу в Україні. Бо рішення Моніторингового комітету, переконаний Раханський, було ухвалене з порушенням процедури.
Починаючи з того, що самі доповідачі по Україні в Моніторинговому комітеті ПАРЄ – пані Северінсен та Вольвенд – на тому засіданні присутні не були. Натомість їхню позицію вони доручили озвучити "непрофільному" членові Комітету, угорцеві Йорші.
– Ви закидаєте, що при розгляді українського питання на засіданні Моніторингового комітету були відсутні доповідачі по Україні. Передбачає взагалі процедура обов'язкову присутність доповідачів?
– Вона передбачає обговорення. Об-го-во-рен-ня! Якщо я вношу пропозицію, і якщо за щось треба голосувати, скажіть, логічно голосувати за щось, чого ти не знаєш? Я про це офіційно написав в Бюро ПАРЄ.
– Якою була реакція?
– Бюро також упереджено розглянуло: ну так що, не було обговорення, але все рівно – в Україні є конституційна криза. Я ж вважаю, що конституційна криза може бути тоді, коли не працює Конституція. Що, в нас Конституція не працює? Працює.
Коли встановлено якусь комендантську годину, чи президентське правління, чи якийсь надзвичайний стан – тоді це може бути конституційна криза. А так – я не розумію.
24 грудня було просто-напросто позбавлення депутатів права голосувати. Нас позбавили права голосувати картками. Що потрібно робити? Голосувати руками або бюлетенями. А якщо в Раді Європи іноді виходить з ладу система, в якій також голосують картками, тоді що роблять? Голосують руками, або ж вставанням депутатів.
Таке теж буває. Але в Раді Європи ніхто не ламає систему, тому що якби там хтось підійшов до головуючого, пристав зразу вивів би його.
– Але самі члени Моніторингового комітету кажуть, що від їхнього рішення нічого не залежало, тому що Бюро може приймати рішення взагалі без огляду на пропозиції Моніторингового комітету.
– То вони кажуть так, як їм вигідно казати. Слухання по Україні не було в попередньому порядку денному на січневу сесію ПАРЄ. Не було України! Тобто поштовх був звідки? Від Моніторингового комітету.
Так чи ні? Я вам сказав те, за що я відповідаю особисто, щодо чого я написав офіційно протест як член Моніторингового комітету на ім'я президента ПАРЄ.
– Але включення українського питання в порядок денний сесії ПАРЄ ще має бути проголосовано. Як ви гадаєте, який буде результат?
– Це ще питання, чи залишиться питання. Для того є постійна делегація, яка на сесії ПАРЄ при затвердженні порядку денного може підняти це питання, і потім голосуватиметься окремо, чи включати його до порядку денного.
Це як робиться? Головуючий на сесії оголошує порядок денний і каже, що в порядку термінової процедури надійшло звернення Моніторингового комітету щодо термінового слухання питання про конституційну кризу в Україні. Потім піднімається хтось із членів делегації і заперечує проти того, щоб було слухання по Україні за терміновою процедурою.
Потім ставиться на голосування. І має бути проголосовано за включення питання до порядку денного двома третинами голосів від присутніх на сесії ПАРЄ. Це процедура проведення сесії ПАРЄ, згідно регламенту так затверджується порядок денний.
Дві третини голосів – це багато.
– Особисто ви проти слухання українського питання на ПАРЄ?
– У вівторок журналісти питали Вольвенд: а чому ж у ПАРЄ не заслуховували події в Ліхтенштейну, коли монарх узурпував владу у своїй державі? Ліхтенштейн є державою – членом Ради Європи. Ой велика держава – 33 тисячі населення, це одна вулиця в Києві! Але питання Ліхтенштейну не слухали. А Вольвенд їде перевіряє нас.
– Чи можна в разі, якщо сесія ПАРЄ все ж розглядатиме ситуацію в Україні, прогнозувати введення санкцій проти України? І як ви оцінюєте у цьому зв'язку пропозицію Зварича призупинити членство України в Раді Європи?
– Це треба бути дуже великим українцем і патріотом своєї рідної батьківщини, щоб вносити пропозицію призупинити членство України в Раді Європи. Це треба дуже любити Україну (іронічно).
– Які це може мати наслідки, крім політичних, "іміджевих"?
– Це дискусійне питання – наслідки. Тут нема чого заслуховувати, я вважаю…
Проголосовано законопроект про внесення змін до Конституції, він пішов у Конституційний суд, КС повинен зробити свої зауваження, а вони остаточні.
І після цього уже потрібно розглядати, обговорювати і приймати аж 300 голосами. Наберуться 300 голосів? Не думаю. Важко дуже. Так що бурю в стакані піднімаємо, я вважаю, передчасно.
Але це слухання в ПАРЄ зашкодить дуже серйозно Україні – як з політичної точки зору, так і з економічної. Ну що зробиш. Якщо кажуть про призупинення членства України в Раді Європи, це комусь дуже потрібно – для того, щоби поставити Україну на ко-лі-на.
– Кого ви маєте на увазі?
– Поставити перед тим, перед ким ставляться інші держави на коліна.
– Америка, ЄС?
– Є багато політичних питань. Хто б що не говорив, я не знайшов ще людину в селі, яка б говорила: я хочу, щоби мій сусід жив краще за мене. А як нема в селі, то хіба є такі країни, які хочуть, щоб краще жила Україна, ніж вони?
– Але вони можуть зацікавлені в стабільному сусідові, а не дебоширові й п'яниці!
– Стабільний сусід може бути бідним стабільним сусідом. Це моя думка така.
http://pravda.com.ua/archive/2004/january/21/3.shtml
Семен Письменний, Віктор Чивокуня, УП , виправлено 22.01.2004, 12:31
Вітчизняна політика, так само як і історія, любить розбивати людей на пари: Маркс-Енгельс, Ленін-Сталін, Вітренко-Марченко, Тимошенко-Ющенко, Медведчук-Суркіс. Тепер перелік продовжено ще однією парою – Северінсен-Вольвенд.
Цього тижня датський депутат Ханне Северінсен і член парламенту мікроскопічного Ліхтенштейну Рената Вольвенд стали українськими політиками. Їх новий статус визначається не лише впливом на процеси в державі, але і частотою згадування у темниках. І, відповідно, навпаки: регулярність появи у темниках показує їх високу роль у політичному процесі в Україні.
Северінсен-Вольвенд у своїх руках тримають долю України в Раді Європи. В 1995 Кучма під фанфари підняв український прапор у Страсбургу. Це було перше європейське об’єднання, в яке вступила Україна. За дев'ять з половиною років воно так і залишилося останнім. Тепер поширюються розмови, що і звідти Україну виключать.
Слова про можливість призупинення членства України є серйозною погрозою. У квітні 2000 ПАРЄ починала процес призупинення членства Росії в Раді Європи через війну в Чечні. Російські делегати були позбавлені права голосу. Щоправда, всі повноваження росіян були відновлені через 9 місяців на тій такі сесії ПАРЄ.
Навіть постановка питання про такі санкції проти України буде ще одним ударом по цій знедоленій території.
Зараз Северінсен-Вольвенд є тими ліками, якими намагаються вивести з політичної коми Кучму. Або лікування все-таки почнеться (ознаки одужання дуже прості – чесні вибори у 2004 і компромісні зміни до Конституції), або до препаратів виробиться імунітет і хвороба розвинеться у синдром Лукашенка.
Якщо колись в Україні до влади прийдуть демократи, то Северінсен-Вольвенд можуть розраховувати на орден "За заслуги". Якщо Україна перетвориться на Білорусію, то Северінсен-Вольвенд ризикують отримати у свої паспорти штамп про заборону в’їзду. Саме так розв’язав питання набридливих євроспостерігачів батька – викинув їх з країни і оголосив персонами нон-грата.
Українська влада справедливо обурюється. На якій це підставі її вчить, як жити, колишня вчителька старших класів Северінсен? І що з того, що останні 20 років вона – депутат датського парламенту Фолькетінгу? От у нас тривалий час головним ідеологом Кучми був екс-начальник овочевої бази, а зараз головний товариш президента по відпочинку – випускник технікуму лісничих.
Чи щось знає про мистецтво управління державою по-українські Вольвенд, за яку на виборах у ліхтенштейнський Ландтаг проголосувало 2 544 людини? Та наші кандидати можуть стільки на автобусах в одну ходку привезти на дільниці, щоб забезпечити перемогу на виборах за допомогою технології "відкріпних талонів"!
Тим більше огидно владі, що Северінсен і Вольвенд ані слова не розуміють українською чи російською. Так би вони могли почитати наші газети чи подивитися ТБ і переконатися, що народ підтримує не просто політреформу, але і резервний варіант – балотування Кучми на третій термін.
Ще погано, що Северінсен і Вольвенд демонструють неприродну як для українок скромність у одязі. А то у нас є такі гарні салони хутра, куди 7 років тому брат кращого друга Медведчука возив одного футбольного правдолюбця-іспанця...
Северінсен-Вольвенд не розуміють Україну. Як ми не розуміємо, чому в колишнього прем’єра Данії прізвище було Расмуссен, і в нового прем’єра теж Расмуссен, а при цьому вони політичні опоненти.
Северінсен-Вольвенд дуже люблять Україну, бо вона для них є подорожжю в зовсім інший світ. Таке навіть у кінотеатрах не показують. Северінсен-Вольвенд не можуть второпати, як можна віддати наказ убити журналіста і залишитися президентом. Або провести зміни до Конституції за півроку до виборів. Або повністю поставити на коліна приватне телебачення.
Це не укладається ані в датській, ані в ліхтенштейнській головах. Северінсен уже скоро в 30 раз приїде до Києва з 1995 року, коли вона стала доповідачем по Україні моніторингового комітету ПАРЄ. Вольвенд отримала Україну в кураторство трохи пізніше.
Вони все їздять і ніяк не можуть зрозуміти, як таке може відбуватися. Ну не так Северінсен виховували в родині повіреного Верховного суду Данії. І тому вона все намагається переконати українців, що поганого робити не можна.
Те, що європейки ніяк не зрозуміють можливість існування таких явищ, як в Україні, є головна складова їх місії. В цьому біда української влади і щастя для тих, хто намагається повернути в Україну демократію. Бо як тільки Северінсен-Вольвенд почнуть ставитися з розумінням до української влади, доповідачів треба терміново змінювати.
Нових краще брати ще більш неготових до українських реалій – зі стерильної Ісландії, наприклад. Ті будуть довго не розуміти, як влада може бути такою. Враховуючи, що процес буде довгий, колись і в Україні можуть прижитися західні стандарти.
Анатолій Раханський: "Комусь дуже потрібно поставити Україну на коліна"
Такий довгий вступ передує інтерв'ю "Українській правді" Анатолія Раханського – це член делегації України в ПАРЄ, який призначений головним відповідальним за те, щоб нейтралізувати роботу доповідачів у Страсбургу. "УП", не погоджуючись з ним, тим не менше дає йому можливість викласти свою точку зору.
Раханський (фракція "ПППУ - Трудова Україна") хоч і є заступником керівника делегації, але влада працює через нього, а не через голову делегації Бориса Олійника.
Говорячи про візит Северінсен і Вольвенд до Києва, народний депутат називає його підтвердженням існування подвійних стандартів з боку Заходу.
За словами Раханського, усі спроби донести до візитерок альтернативну до опозиційної точку зору щодо Конституційної реформи – на зустрічах із главою президентської адміністрації, із спікером, представниками більшості – знову й знову наражалися на один і той же контраргумент про спосіб, яким це було зроблено. При тому, що зміна способу голосування була вимушеною мірою.
Нелегітимною вважає Раханський і саму рекомендацію Моніторингового комітету ПАРЄ щодо внесення до порядку денного Асамблеї питання про конституційну кризу в Україні. Бо рішення Моніторингового комітету, переконаний Раханський, було ухвалене з порушенням процедури.
Починаючи з того, що самі доповідачі по Україні в Моніторинговому комітеті ПАРЄ – пані Северінсен та Вольвенд – на тому засіданні присутні не були. Натомість їхню позицію вони доручили озвучити "непрофільному" членові Комітету, угорцеві Йорші.
– Ви закидаєте, що при розгляді українського питання на засіданні Моніторингового комітету були відсутні доповідачі по Україні. Передбачає взагалі процедура обов'язкову присутність доповідачів?
– Вона передбачає обговорення. Об-го-во-рен-ня! Якщо я вношу пропозицію, і якщо за щось треба голосувати, скажіть, логічно голосувати за щось, чого ти не знаєш? Я про це офіційно написав в Бюро ПАРЄ.
– Якою була реакція?
– Бюро також упереджено розглянуло: ну так що, не було обговорення, але все рівно – в Україні є конституційна криза. Я ж вважаю, що конституційна криза може бути тоді, коли не працює Конституція. Що, в нас Конституція не працює? Працює.
Коли встановлено якусь комендантську годину, чи президентське правління, чи якийсь надзвичайний стан – тоді це може бути конституційна криза. А так – я не розумію.
24 грудня було просто-напросто позбавлення депутатів права голосувати. Нас позбавили права голосувати картками. Що потрібно робити? Голосувати руками або бюлетенями. А якщо в Раді Європи іноді виходить з ладу система, в якій також голосують картками, тоді що роблять? Голосують руками, або ж вставанням депутатів.
Таке теж буває. Але в Раді Європи ніхто не ламає систему, тому що якби там хтось підійшов до головуючого, пристав зразу вивів би його.
– Але самі члени Моніторингового комітету кажуть, що від їхнього рішення нічого не залежало, тому що Бюро може приймати рішення взагалі без огляду на пропозиції Моніторингового комітету.
– То вони кажуть так, як їм вигідно казати. Слухання по Україні не було в попередньому порядку денному на січневу сесію ПАРЄ. Не було України! Тобто поштовх був звідки? Від Моніторингового комітету.
Так чи ні? Я вам сказав те, за що я відповідаю особисто, щодо чого я написав офіційно протест як член Моніторингового комітету на ім'я президента ПАРЄ.
– Але включення українського питання в порядок денний сесії ПАРЄ ще має бути проголосовано. Як ви гадаєте, який буде результат?
– Це ще питання, чи залишиться питання. Для того є постійна делегація, яка на сесії ПАРЄ при затвердженні порядку денного може підняти це питання, і потім голосуватиметься окремо, чи включати його до порядку денного.
Це як робиться? Головуючий на сесії оголошує порядок денний і каже, що в порядку термінової процедури надійшло звернення Моніторингового комітету щодо термінового слухання питання про конституційну кризу в Україні. Потім піднімається хтось із членів делегації і заперечує проти того, щоб було слухання по Україні за терміновою процедурою.
Потім ставиться на голосування. І має бути проголосовано за включення питання до порядку денного двома третинами голосів від присутніх на сесії ПАРЄ. Це процедура проведення сесії ПАРЄ, згідно регламенту так затверджується порядок денний.
Дві третини голосів – це багато.
– Особисто ви проти слухання українського питання на ПАРЄ?
– У вівторок журналісти питали Вольвенд: а чому ж у ПАРЄ не заслуховували події в Ліхтенштейну, коли монарх узурпував владу у своїй державі? Ліхтенштейн є державою – членом Ради Європи. Ой велика держава – 33 тисячі населення, це одна вулиця в Києві! Але питання Ліхтенштейну не слухали. А Вольвенд їде перевіряє нас.
– Чи можна в разі, якщо сесія ПАРЄ все ж розглядатиме ситуацію в Україні, прогнозувати введення санкцій проти України? І як ви оцінюєте у цьому зв'язку пропозицію Зварича призупинити членство України в Раді Європи?
– Це треба бути дуже великим українцем і патріотом своєї рідної батьківщини, щоб вносити пропозицію призупинити членство України в Раді Європи. Це треба дуже любити Україну (іронічно).
– Які це може мати наслідки, крім політичних, "іміджевих"?
– Це дискусійне питання – наслідки. Тут нема чого заслуховувати, я вважаю…
Проголосовано законопроект про внесення змін до Конституції, він пішов у Конституційний суд, КС повинен зробити свої зауваження, а вони остаточні.
І після цього уже потрібно розглядати, обговорювати і приймати аж 300 голосами. Наберуться 300 голосів? Не думаю. Важко дуже. Так що бурю в стакані піднімаємо, я вважаю, передчасно.
Але це слухання в ПАРЄ зашкодить дуже серйозно Україні – як з політичної точки зору, так і з економічної. Ну що зробиш. Якщо кажуть про призупинення членства України в Раді Європи, це комусь дуже потрібно – для того, щоби поставити Україну на ко-лі-на.
– Кого ви маєте на увазі?
– Поставити перед тим, перед ким ставляться інші держави на коліна.
– Америка, ЄС?
– Є багато політичних питань. Хто б що не говорив, я не знайшов ще людину в селі, яка б говорила: я хочу, щоби мій сусід жив краще за мене. А як нема в селі, то хіба є такі країни, які хочуть, щоб краще жила Україна, ніж вони?
– Але вони можуть зацікавлені в стабільному сусідові, а не дебоширові й п'яниці!
– Стабільний сусід може бути бідним стабільним сусідом. Це моя думка така.
http://pravda.com.ua/archive/2004/january/21/3.shtml