01/23/2004 | Професор Дмитро СТЕПОВИК

Сьогоднi Патрiарховi Української Православної Церкви Київського Патрiархату (офiцiйний титул - Патрiарх Київський i всiєї Руси-України) Фiларетовi виповнюється 75 рокiв. Народився в селi з дуже гарною назвою - Благодатне в Амвросiйському районi на Донеччинi. Його батько Антон Дмитрович був i селянином, i робiтником-шахтарем. Загинув 1943-го в бою поблизу Запорiжжя, у селi Зелений Гай. Тож Михайло з трьома молодшими братами виростав напiвсиротою, пiд опiкою матерi Меланiї Пилипiвни, яка, до речi, прожила довгий вiк - 94 роки. Загибель батька дуже вплинула на Михайлове рiшення обрати духовний шлях у життi. Вiн вiдчув уже в пiдлiтковому вiцi непереборне покликання служити Боговi й Українi. Закiнчивши школу й Одеську семiнарiю, стає студентом Духовної академiї у Троїце-Сергiєвiй лаврi, i в 21 рiк постригається у ченцi пiд iм’ям Фiларета - одного iз святих ранньої Церкви Христової.

Талановитого, розумного i благочестивого богослова-українця зауважило керiвництво РПЦ у Москвi, тому й не перечило його духовному та iєрархiчному зростанню: ось вiн єпископ, ректор Духовної академiї, згодом архiєпископ, митрополит. Українець Фiларет вивiв РПЦ з глибокого занепаду, за що в 1990-1992 рр. одержав вiд московських владик “подяку” у виглядi очорнень, фальшивих звинувачень - тiльки за те, що вiн вiрно, з Божої волi, став служити Українськiй Православнiй Церквi Київського Патрiархату.

Ось уже дев’ятий рiк Фiларет є Патрiархом України, змiнивши блаженноспочилих Патрiархiв Мстислава Скрипника i Володимира Романюка. При ньому Церква змiцнiла духовно й матерiально, маючи близько 10 мiльйонiв вiрних. Бог сприяє Київському Патрiархатовi i його предстоятелевi - владицi Фiларету.