Розгляд у ПАРЄ українського питання свідчить, що на Україну.(/)
01/28/2004 | Shooter
Розгляд у ПАРЄ українського питання свідчить, що на Україну "ще не махнули рукою"
www.ПРАВДА.com.ua
Розгляд Парламентською Асамблеєю Ради Європи українського питання свідчить, що на Україну "ще не махнули рукою".
Про це заявив в інтерв'ю кореспонденту УНІАН президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім.О.Разумкова Анатолій Гриценко, коментуючи рішення ПАРЄ розглянути 29 січня питання про конституційну кризу в Україні.
"Можна сперечатися, яка в Україні криза - конституційна, політична чи парламентська, однак сьогодні це не суть важливо", - вважає експерт.
На його думку, робота Верховної Ради дійсно заблокована, причому штучно й свідомо, під тиском ззовні. Опитування підтверджують, що населення не підтримує ключових змін до Конституції, на внесенні яких тим не менш наполягає президентська адміністрація.
"Голосування у Верховній Раді з цього питання проведене з грубим порушенням процедур, що, на думку експерта, дає підстави у майбутньому, після обрання нового Президента, визнати рішення парламенту нелегітимними", - вважає Гриценко.
"Очевидно, що криза не обмежується стінами законодавчого органу, бо він, на думку експерта, міг би працювати набагато ефективніше з самого початку, з травня 2002 року (на початку травня 2002 року відкрилась перша сесія ВР четвертого скликання ), якби не зовнішній тиск з боку президента і його адміністрації", - зазначив експерт.
За словами Гриценка, в нинішніх умовах, коли внутрішніх політичних ресурсів в Україні недостатньо для безконфліктного виходу зі складної політичної ситуації, більш досвідчені західні демократії виявляють бажання допомогти, причому досить делікатно, шляхом надання рекомендацій, конкретної практичної допомоги. Цим, на думку експерта, "треба дорожити і всіляко вітати".
"У Європи сьогодні більш ніж достатньо проблем, а ресурси для їх вирішення обмежені. Включення до порядку денного сесії ПАРЄ українського питання і готовність розглянути його невідкладно, у першочерговому порядку, підтверджують, що Європа не на словах, а на ділі зацікавлена у тому, щоб Україна була стабільною демократичною державою", - зазначив він.
"Європа буде допомагати нам, однак активно боротися за зміцнення демократії у нашій державі вона не може і не буде - це справа України й українців", - переконаний Гриценко.
Він також засудив оприлюднену 22 січня заяву МЗС України, "в якій негативно оцінюється діяльність в Україні представників ПАРЄ.
На думку експерта, такі заяви дискредитують не лише МЗС і особисто міністра Костянтина Грищенка, "вони зводять нанівець діяльність його підлеглих - дійсно професійних дипломатів, які докладають неабияких зусиль, щоб у складних умовах поглиблювати відносини України з Європейським Союзом і НАТО".
Витримані в дусі часів холодної війни заяви МЗС, на думку експерта, дискредитують українську владу і проголошений нею Європейський вибір України, додає експерт.
Поширена сьогодні в ЗМІ інша заява МЗС, у якій висловлюється "стурбованість у зв'язку із рішенням ПАРЄ розглянути українське питання у рамках термінової процедури", вже вдруге засвідчила, що МЗС "не спроможне на більше, ніж покірно візувати і зачитувати документи, розроблені "ідеологами ізоляції" з Банкової, прекрасно усвідомлюючи, що такі ділі можуть призвести до встановлення нового "залізної завіси" між Україною і демократичним світом" - вважає президент Центру Разумкова. А це, на його думку, дуже небезпечно для майбутнього України.
Гриценко висловив занепокоєння тим, що напередодні президентської кампанії "владні структури всіляко намагаються розв'язати собі руки, обмежити можливості дружніх держав щодо сприяння проведенню в Україні прозорих і демократичних виборів Президента.
"Влада все частіше вдається до принизливої критики в підконтрольних засобах масової інформації на адресу поважних міжнародних структур, громадських організацій і послів впливових західних держав - США, Великої Британії, Німеччини та інших", - вважає Гриценко.
"В інтересах України - зупинити кампанію дискредитації, кардинально змінити тональність і характер відносин із Заходом на користь України", - переконаний експерт.
На думку Гриценка, українська влада та українське суспільство цього року мають шанс довести міжнародній спільноті свою спроможність проводити "більш-менш чесні і прозорі вибори, здійснювати передачу влади від однієї політичної команди до іншої без конфліктів і потрясінь, спираючись на здобутки попередників і вчасно виправляючи їх помилки".
У такому разі, по-перше, вибори будуть визнані легітимними і новобраного президента України позитивно сприйме міжнародне оточення, а по-друге, саме собою зніметься з порядку денного ПАРЄ питання про моніторинг за ситуацією в Україні, переконаний експерт.
www.ПРАВДА.com.ua
Розгляд Парламентською Асамблеєю Ради Європи українського питання свідчить, що на Україну "ще не махнули рукою".
Про це заявив в інтерв'ю кореспонденту УНІАН президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім.О.Разумкова Анатолій Гриценко, коментуючи рішення ПАРЄ розглянути 29 січня питання про конституційну кризу в Україні.
"Можна сперечатися, яка в Україні криза - конституційна, політична чи парламентська, однак сьогодні це не суть важливо", - вважає експерт.
На його думку, робота Верховної Ради дійсно заблокована, причому штучно й свідомо, під тиском ззовні. Опитування підтверджують, що населення не підтримує ключових змін до Конституції, на внесенні яких тим не менш наполягає президентська адміністрація.
"Голосування у Верховній Раді з цього питання проведене з грубим порушенням процедур, що, на думку експерта, дає підстави у майбутньому, після обрання нового Президента, визнати рішення парламенту нелегітимними", - вважає Гриценко.
"Очевидно, що криза не обмежується стінами законодавчого органу, бо він, на думку експерта, міг би працювати набагато ефективніше з самого початку, з травня 2002 року (на початку травня 2002 року відкрилась перша сесія ВР четвертого скликання ), якби не зовнішній тиск з боку президента і його адміністрації", - зазначив експерт.
За словами Гриценка, в нинішніх умовах, коли внутрішніх політичних ресурсів в Україні недостатньо для безконфліктного виходу зі складної політичної ситуації, більш досвідчені західні демократії виявляють бажання допомогти, причому досить делікатно, шляхом надання рекомендацій, конкретної практичної допомоги. Цим, на думку експерта, "треба дорожити і всіляко вітати".
"У Європи сьогодні більш ніж достатньо проблем, а ресурси для їх вирішення обмежені. Включення до порядку денного сесії ПАРЄ українського питання і готовність розглянути його невідкладно, у першочерговому порядку, підтверджують, що Європа не на словах, а на ділі зацікавлена у тому, щоб Україна була стабільною демократичною державою", - зазначив він.
"Європа буде допомагати нам, однак активно боротися за зміцнення демократії у нашій державі вона не може і не буде - це справа України й українців", - переконаний Гриценко.
Він також засудив оприлюднену 22 січня заяву МЗС України, "в якій негативно оцінюється діяльність в Україні представників ПАРЄ.
На думку експерта, такі заяви дискредитують не лише МЗС і особисто міністра Костянтина Грищенка, "вони зводять нанівець діяльність його підлеглих - дійсно професійних дипломатів, які докладають неабияких зусиль, щоб у складних умовах поглиблювати відносини України з Європейським Союзом і НАТО".
Витримані в дусі часів холодної війни заяви МЗС, на думку експерта, дискредитують українську владу і проголошений нею Європейський вибір України, додає експерт.
Поширена сьогодні в ЗМІ інша заява МЗС, у якій висловлюється "стурбованість у зв'язку із рішенням ПАРЄ розглянути українське питання у рамках термінової процедури", вже вдруге засвідчила, що МЗС "не спроможне на більше, ніж покірно візувати і зачитувати документи, розроблені "ідеологами ізоляції" з Банкової, прекрасно усвідомлюючи, що такі ділі можуть призвести до встановлення нового "залізної завіси" між Україною і демократичним світом" - вважає президент Центру Разумкова. А це, на його думку, дуже небезпечно для майбутнього України.
Гриценко висловив занепокоєння тим, що напередодні президентської кампанії "владні структури всіляко намагаються розв'язати собі руки, обмежити можливості дружніх держав щодо сприяння проведенню в Україні прозорих і демократичних виборів Президента.
"Влада все частіше вдається до принизливої критики в підконтрольних засобах масової інформації на адресу поважних міжнародних структур, громадських організацій і послів впливових західних держав - США, Великої Британії, Німеччини та інших", - вважає Гриценко.
"В інтересах України - зупинити кампанію дискредитації, кардинально змінити тональність і характер відносин із Заходом на користь України", - переконаний експерт.
На думку Гриценка, українська влада та українське суспільство цього року мають шанс довести міжнародній спільноті свою спроможність проводити "більш-менш чесні і прозорі вибори, здійснювати передачу влади від однієї політичної команди до іншої без конфліктів і потрясінь, спираючись на здобутки попередників і вчасно виправляючи їх помилки".
У такому разі, по-перше, вибори будуть визнані легітимними і новобраного президента України позитивно сприйме міжнародне оточення, а по-друге, саме собою зніметься з порядку денного ПАРЄ питання про моніторинг за ситуацією в Україні, переконаний експерт.
Відповіді
2004.01.28 | Shooter
ПАРЄ МОЖЕ РЕКОМЕНДУВАТИ ПРИЗУПИНИТИ ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В РЄ (/)
ПАРЄ МОЖЕ РЕКОМЕНДУВАТИ ПРИЗУПИНИТИ ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В РАДІ ЄВРОПИwww.ПРАВДА.com.ua, 28.01.2004, оновлено
Парламентська Асамблея Ради Європи може позбавити акредитації делегацію Верховної Ради в ПАРЄ, а також порушити питання про припинення членства України в Раді Європи, у випадку, якщо політична реформа в країні буде здійснюватися в порушення законодавства і неконституційних методів.
Про це говориться в проекті резолюції ПАРЄ по питанню про політичну кризу в Україні, що буде розглянуте 29 січня в рамках зимової сесії Парламентської Асамблеї.
У документі також висловлюється жаль, що влада України, включаючи президента і Міністерство закордонних справ, розглядають діяльність Ради Європи, зокрема, процес моніторингу, візити доповідачів Моніторингового комітету і їхні заяви, як "утручання у внутрішні справи України". Тому ПАРЄ розглядає таку позицію української влади як "безпідставну і невиправдану".
Парламентська Асамблея "серйозно стурбована" останніми подіями в Україні, що стосуються проведення політреформи і майбутніх президентських виборів у контексті резолюцій ПАРЄ і, особливо, рекомендації 1451 (прийнята в 2000 році), у якій говориться, що, "якщо зміни в Конституцію будуть вноситися неконституційним шляхом, буде рекомендовано призупинити членство України в Раді Європи".
У документі підкреслюється, що діюча в Україні Конституція 1996 року "формулює основний внутрішній законодавчий інструмент, на базі якого країна може створити справжню демократію".
У зв'язку з цим ПАРЄ стверджує, що будь-яке рішення про зміни в Конституцію напередодні президентських виборів найімовірніше буде упередженим, і тому "вважає момент, обраний для обговорення конституційної реформи, несвоєчасним".
Криза в українському парламенті, говориться в проекті резолюції, викликана обмеженим обговоренням реформи. Разом з тим, ПАРЄ шкодує, що опозиція у Верховній Раді вдалася до такого способу протидії як блокування роботи парламенту.
Раніше до порядку денного зимової сесії ПАРЄ було внесене питання про конституційну кризу в Україні. Офіційний Київ вважає необґрунтованим і передчасним винесення питання в такому формулюванні на сесію ПАРЄ.
Зокрема, Міністерство закордонних справ України виражає стурбованість у зв'язку з рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи розглянути українське питання "у рамках термінової процедури" 29 січня.
Члени моніторингового комітету ПАРЄ Ханне Северинсен і Рената Вольвенд, які відвідали Київ на минулому тижні висловили сподівання на те, що слухання в ПАРЄ питання про проведення конституційної реформи в Україні допоможуть фракціям Верховної Ради почати діалог і знайти компроміс по внесенню змін у Конституцію.
9 листопаді 1995 року Україна стала членом Ради Європи і взяла на себе зобов'язання по реформуванню законодавства на основі норм і стандартів СЕ.