01/28/2004 | Спостерігач

Томенко: Чи існують офіційні висновки провідних юридичних установ України щодо законності третього терміну президентства Леоніда Кучми?

Як стало відомо "Телекритиці", голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко стверджує, що Інститут держави і права ім. В. Корецького НАН України не готував висновок на запит Конституційного Суду у справі щодо надання Леоніду Кучмі права балотуватися на чергових президентських виборах. Коментар Томенка читайте нижче.

Все нових обертів набирає історія з сумнівним походженням “експертних висновків” провідних юридичних вищих навчальних закладів України щодо законності третього терміну Леоніда Кучми. Нагадаю, що саме такими висновками керувався Конституційний Суд України при прийнятті позитивного рішення у справі щодо надання чинному Президенту України права балотуватися на чергових президентських виборах.

Як відомо, серед наукових закладів, фахівці яких “вважають, що чинного Президента Л.Кучму було обрано на посаду у 1999 році вперше” значиться також і Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, який очолює доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, Шемшученко Ю.С. Саме останній, як це не парадоксально, лише у листопаді 2003 року у своїй статті “Президент України” для п’ятого тому “Юридичної енциклопедії” зазначив, “що “одна і та ж особа не може бути П. У. (Президентом України – Авт.) більше двох строків підряд”. Тепер П. (Президентом –Авт.) України є Л.Д. Кучма, обраний 1994 і переобраний на другий строк у 1998.(?-Авт.)”.

27 січня 2003 року у №15 газети “Голос України” директор Інституту держави і права вперше виступив із своїм коментарем щодо цієї обставини. Але, на жаль, його відповідь ще більше поставила під сумнів справжність висновків провідних юридичних установ України щодо законності третього терміну президентства Леоніда Кучми.

За словами Ю.С. Шемшученка, “позиція, викладена у висновку, є позицією конкретних науковців, які підписали висновок, а не “офіційним висновком” Інституту держави і права НАН України. Висновок, надісланий до Конституційного Суду України, складений не на бланку інституту, мого підпису на ньому немає, не вказано також і посади осіб, які його підписали. Зазначено тільки їх наукові ступені. Саме тому Конституційний Суд у своєму рішенні з відповідного питання посилається на висновки конкретних науковців інституту, а не інституту в цілому.”

З одного боку, приємно, що відомий вчений – правознавець все ж таки не поставив свого підпису під сумнівним з юридичної точки зору документом. Разом з тим, ми маємо нові обставини, які, ймовірно, можуть слугувати підставою для доведення факту фальсифікації висновків юридичних навчальних закладів. За словами Ю.С. Шемшученка, у висновку, який начебто було направлено з Інституту держави і права НАН України, не вказано ані посад осіб, які його підписали, ані будь-яких вихідних даних цієї наукової установи. Тобто, з цього випливає, що це є просто письмово викладена думка окремих фізичних осіб щодо правового регулювання діяльності Президента України. Виникає логічне запитання. Чому тоді при прийнятті позитивного рішення у справі щодо надання чинному Президенту України права балотуватися на чергових президентських виборах Конституційний Суд України зазначив про те, що “фахівці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України вважають, що "діючий Президент України був обраний за Конституцією України 1996 року вперше”? Адже як нам вже відомо у листі цих фахівців немає навіть їхніх посад. Лише їхні наукові ступені. Чому ж тоді, у рішенні Конституційного Суду не зазначається про те, що, наприклад, кандидат юридичних наук Петренко вважає - Леоніда Кучму було обрано на посаду Президента України у 1999 році вперше? Принагідно зазначу, що напевно в Україні знайшлася ще ціла низка вчених-правознавців, які бажали би щоб їхньою думкою керувався Конституційний Суд при прийнятті рішень.

Більше того, задовго до прийняття історичного рішення низка засобів масової інформації розповсюдила з посиланням на прес-службу Конституційного Суду України подібну інформацію. Зокрема, газета “Юридичний вісник” від 6 грудня 2003 року містить матеріал про те, що “у порядку досудової підготовки Конституційний Суд зробив запити щодо бачення можливого рішення до трьох різних юридичних шкіл України - Київської, Одеської та Харківської, а також до Інституту держави і права Національної академії наук. Фахівці Інституту держави і права зазначили, що діючий Президент був обраний за новою Конституцією, прийнятою у 1996 році, вперше на виборах 1999 року.” Натомість, тепер знаємо, що насправді Інститут держави і права НАН України на запит Конституційного Суду України висновку взагалі не готував і, відповідно, нікуди його не відправляв. А згадка у рішенні Конституційного Суду про Інститут держави і права НАН України є надто сумнівною. Можна навіть припустити, що насправді провідна наукова академічна установа у галузі правознавства взагалі була проти надання чинному Президенту України права балотуватися на чергових президентських виборах.

Крім того, ця обставина ставить під сумнів і справжність висновків інших провідних юридичних навчальних закладів та правомірність згадки про них у рішенні Конституційного Суду. Саме тому, я офіційно звернувся до керівників вищих навчальних закладів, назви яких містяться у історичному рішенні Конституційного Суду з проханням надати вичерпну інформацію про підготовлені ними або їхніми фахівцями висновків (включно із зазначенням осіб, які готували такий документ, їх посади, наукові ступені). Сподіваюсь, що зважаючи на суспільну значимість цієї інформації ми найближчим часом все ж таки отримаємо відповідь на питання: чи існують взагалі офіційні висновки провідних юридичних установ України щодо законності надання Леоніду Кучми права балотуватися на чергових виборах Президента?

Інф. "Телекритики"