01/30/2004 | Гайди До Байди

Медвечуку тільки потрібно безправство, щоб собі забрати, що йому заманиться. Тому не треба ясновидцем бути, щоб передбачити, що Медвечук з його жінкою покінчаться своє життя у самоході, котре посічене набоями.

Неопрацьованість цього закону вкорінювано в беззасадничому законодавстві, що тяжіє на совісті, коли б мали, цієї злочинної влади.

Добрий приклад дала Богословська з її заявами. Чарівне слово це калькування. Калькуючи якісь "стандарти". Ніби їх можна калькувати? Перед вислідом чекає праця, а не скорий наживок.

Самозрозуміло, що господарства з малими царинами не можуть змагатися з великими господарствами. Головно беручи під увагу евросоюзні. Уже дрібні землероби в Польщі стогнають перед натиском евросоюзних суперників.

У цьому розумінні більшої обробної площі для промислових одайників (одайник=фармер) була б придатна відповідь, ну, проте без огляду на наше оточення і життєумовности. Проте на таке, цей закон аж не замірений. Він має тільки одне завдання, щоб отримувати скорий наживок для вузького кола, торгуючи з українською землею. Це так відбувається. Держава не дає землеробам прибутково хазяювати. Тоді землероби беруть землепозики, що їх у таких несприятливих обставинах не можуть повернути. Тоді ці землі закупить ніби державна сторона чи вони вже перейшли в посідання олігархічних грошівен (банків), а звідки ці землі перевласнують владним злочинцям. Тобто це такий закон для новітнього поміщицтва.

Які обставини б розглядав український законодавець? От, дивимось:

Громадянин-одайник, що посідає свою власну землю дуже корисний для держави, бо тільки такий землероб, на власній землі, також зацікавлений, щоб її найкраще обробити, тобто отримувати найкращий прибутк з неї. От, тут маємо вже першу точку. Не земля має свою вартість, а праця, що до неї вкладають.

Друга точка. Треба мати розуміння, що після радянщини і під цією злочинною владою, ніхто не має початкові скарби для заснування прибуткового хазяювання. Також бракує досвід самостійного господарювання. Якраз про це має відповідальна держава перш за все дбати. Та й тут також впливає третя точка. Це виготовлення якісного товару-виробу і його збуту. З цим одинокий хлібороб переобтяжений. Та тут також починають негаразди, що в багатьох країнах дуже розпоширені.

Якраз звідки треба розпочинати, щоб замість створити сприятливі умови для великого землеволодіння з його сумнівними наслідками, натомість подбати, щоб поодинокі землероби включилися до кооператив-скупищ, котрі на місці поодинокого хлібороба займаються якісним обробленням сільсько-господарських виробів, щоб отримували вищі ціни і також його збутом, щоб вони не були такі залежні від ринкових цін, як і запозиченням тяжкого знаряддя, котрі тоді бувають у спільному використанні та з тим будуть якнайприбутковіше використовані, дивлячись на великі витрати для їх придбання.
На жаль, сьогодні в світі так буває, що більші гроші для сільгосподарських виробів дістають перекупецтво і гуртівники. Наслідок з цього сумний, бо дуже мало гроші залишаються для вирощування сільсько-господарських виробів та з тим і якість наших харчів рік за роком буде гіршою. От, і землероби не можуть вижити та тим будуть створені чимбільші промислові землеробства з низькою якістю виробів. Села будуть пустіти, люди будуть скупчуватися у великих містах, народжуваність буде постійно знижуватися, тощо.

Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists