Анатолій Матвієнко оскаржив у суді бездіяльність Леоніда Кучми
01/30/2004 | Майдан-ІНФОРМ
Як відомо, ще 21 січня 2004 року закінчилися повноваження 12 з 15 членів Центральної виборчої комісії, у тому числі Голови ЦВК Михайла Рябця. Однак, станом на 30 січня 2004 року Президент України Кучма Леонід Данилович не подав до Верховної Ради України подання про припинення повноважень 12 членів Центральної виборчої комісії, термін повноважень яких закінчився, та не вніс кандидатур на призначення на посаду членів ЦВК. Таке подання Президент України зобов’язаний зробити на виконання п. 21) ст. 85 Конституції України з метою гарантування виборчого права громадянина України, як цього вимагає ст. 102 Конституції України.
Більше того, старі члени ЦВК продовжували виходити на роботу і виконувати свої обов’язки, хоча, згідно з коментарями юристів, будь-яке рішення цього ЦВК може бути оскаржене в судовому порядку. А відтак організовані цим складом ЦВК вибори з самого початку ризикують бути визнані нелегітимними.
У відповідності до ситуації, яка склалася, Анатолій Матвієнко користуючись своїм конституційним правом громадянина України оскаржувати бездіяльність службових осіб, оскаржив у суді бездіяльність Президента України Л.Кучми.
У тексті позовної заяви, зокрема, говориться:
До Печерського районного суду м. Києва
Позивач: Матвієнко Анатолій Сергійович,
вул. Садова, 3, м. Київ - 01008
Відповідач: Президент України
Кучма Леонід Данилович,
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
СКАРГА
на бездіяльність Президента України
Станом на 30 січня 2004 року Президент України Кучма Леонід Данилович не подав до Верховної Ради України подання про припинення повноважень 12 членів Центральної виборчої комісії, термін повноважень яких закінчився, та не вніс кандидатур на призначення на посаду членів Центральної виборчої комісії.
Таке подання Президент України зобов’язаний зробити на виконання п. 21) ст. 85 Конституції України з метою гарантування виборчого права громадянина України, як цього вимагає ст. 102 Конституції України.
Верховна Рада України 5 листопада, 12 листопада і 3 грудня 1997 року своїми Постановами призначила на посаду членів Центральної виборчої комісії 13 осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Комісія є повноважною з моменту призначення на посаду та складення присяги не менше як двома третинами членів її складу.
Центральна виборча комісія складається з 15 членів Комісії.
Дванадцять членів Центральної виборчої комісії 14 січня 1998 року прийняли присягу.
Згідно з ч. 8 ст. 6 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” строк повноважень членів комісії визначено 6 років, який за вказаною нормою Закону України повинен закінчитися 14 січня 2004 року.
Але, враховуючи те, що Центральна виборча комісія, як постійно діючий державний орган і особи, які належать до її складу, повинні діяти на підставі норм зазначеного Закону, що набрав чинності 21.01.1998 року, вважаю, що строк повноважень осіб, які прийняли присягу 14.01.1998 року закінчився 21 січня 2004 року (дата набуття чинності Закону).
Таким чином, у 11 членів Центральної виборчої комісії із 12, які прийняли присягу, строк повноважень закінчився 21 січня 2004 року.
Член Центральної виборчої комісії Дем’яненко М.І., який прийняв присягу 14.01.1998 року, помер 07.10.2003 р. Президент України порушив вимогу ст. 25 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, не внісши подання про припинення його повноважень у зв’язку зі смертю, як це передбачено п. 9) ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону.
Виходячи із зазначеного, Центральна виборча комісія, як постійно діючий державний, орган не може з 21.01.2004 року вважатися правомочною і виконувати свої повноваження щодо проведення виборів і всеукраїнських референдумів.
Своєю бездіяльністю Президент України унеможливив здійснення Верховною Радою України її повноваження щодо припинення повноважень та призначення на посаду членів Центральної виборчої комісії.
У зв’язку з бездіяльністю Президента України утворився правовий вакуум, ще й тому, що члени Центральної виборчої комісії не можуть виконувати свої обов’язки на тимчасовій основі. Такий висновок випливає з рішення Конституційного Суду України від 27.04.2000 р., справа № 1-22/2000 “Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України”.
Враховуючи зазначене, Центральна виборча комісія не має на сьогодні підстав виконувати в подальшому надані повноваження при проведенні 07.03.2004 р. виборів народного депутата України у 61 виборчому окрузі Донецької області, де призначені вибори замість вибулого народного депутата України.
Таким чином бездіяльність Президента України Кучми Л.Д., як посадової особи Української держави (ст. 1 Закону України “Про Президента України”), порушила мої конституційні права, передбачені ст. 38 Конституції України, брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському референдумі, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади.
Неправомочність Центральної виборчої комісії, як постійно діючого державного органу, на який відповідно до ст. 1 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” покладено забезпечення організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнського референдуму позбавляє мене, як громадянина України, можливості у будь-який час звертатися до Центральної виборчої комісії з питань реалізації моїх прав, гарантованих Конституцією і законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді бездіяльності посадових осіб, якою є Президент України відповідно до ст. 1 Закону України “Про Президента України”.
Моє право, як громадянину України, на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб, у тому числі й Президента України, передбачено ч.1 ст.248-1 ЦПК України.
На підставі статей 248-1, 248-2, 248-3, 248-4 ЦПК України
ПРОШУ:
Розглянути мою скаргу і зобов’язати Президента України Кучму Леоніда Даниловича негайно внести подання до Верховної Ради України про призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії (строк повноважень яких закінчився) відповідно до п. 21 ст. 85 Конституції України та ст. 6 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”.
Додаток:
1. Закон України “Про Центральну виборчу комісію”.
2. Закон України “Про Президента України”.
3. Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2000 від 27.04.2000р.
4. Постанови Верховної Ради України “Про призначення на посаду членів Центральної виборчої комісії” від:
- 05.11.1997р.
- 12.11.1997р.
- 03.12.1997р.
5. Стенограма пленарного засідання Верховної Ради України ІІ скликання від 14.01.1998р. про складання присяги членами ЦВК
6. Повідомлення про смерть члена ЦВК Дем’яненка М.І.
7. Копія скарги.
8. Квитанція про сплату мита.
Більше того, старі члени ЦВК продовжували виходити на роботу і виконувати свої обов’язки, хоча, згідно з коментарями юристів, будь-яке рішення цього ЦВК може бути оскаржене в судовому порядку. А відтак організовані цим складом ЦВК вибори з самого початку ризикують бути визнані нелегітимними.
У відповідності до ситуації, яка склалася, Анатолій Матвієнко користуючись своїм конституційним правом громадянина України оскаржувати бездіяльність службових осіб, оскаржив у суді бездіяльність Президента України Л.Кучми.
У тексті позовної заяви, зокрема, говориться:
До Печерського районного суду м. Києва
Позивач: Матвієнко Анатолій Сергійович,
вул. Садова, 3, м. Київ - 01008
Відповідач: Президент України
Кучма Леонід Данилович,
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
СКАРГА
на бездіяльність Президента України
Станом на 30 січня 2004 року Президент України Кучма Леонід Данилович не подав до Верховної Ради України подання про припинення повноважень 12 членів Центральної виборчої комісії, термін повноважень яких закінчився, та не вніс кандидатур на призначення на посаду членів Центральної виборчої комісії.
Таке подання Президент України зобов’язаний зробити на виконання п. 21) ст. 85 Конституції України з метою гарантування виборчого права громадянина України, як цього вимагає ст. 102 Конституції України.
Верховна Рада України 5 листопада, 12 листопада і 3 грудня 1997 року своїми Постановами призначила на посаду членів Центральної виборчої комісії 13 осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Комісія є повноважною з моменту призначення на посаду та складення присяги не менше як двома третинами членів її складу.
Центральна виборча комісія складається з 15 членів Комісії.
Дванадцять членів Центральної виборчої комісії 14 січня 1998 року прийняли присягу.
Згідно з ч. 8 ст. 6 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” строк повноважень членів комісії визначено 6 років, який за вказаною нормою Закону України повинен закінчитися 14 січня 2004 року.
Але, враховуючи те, що Центральна виборча комісія, як постійно діючий державний орган і особи, які належать до її складу, повинні діяти на підставі норм зазначеного Закону, що набрав чинності 21.01.1998 року, вважаю, що строк повноважень осіб, які прийняли присягу 14.01.1998 року закінчився 21 січня 2004 року (дата набуття чинності Закону).
Таким чином, у 11 членів Центральної виборчої комісії із 12, які прийняли присягу, строк повноважень закінчився 21 січня 2004 року.
Член Центральної виборчої комісії Дем’яненко М.І., який прийняв присягу 14.01.1998 року, помер 07.10.2003 р. Президент України порушив вимогу ст. 25 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, не внісши подання про припинення його повноважень у зв’язку зі смертю, як це передбачено п. 9) ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону.
Виходячи із зазначеного, Центральна виборча комісія, як постійно діючий державний, орган не може з 21.01.2004 року вважатися правомочною і виконувати свої повноваження щодо проведення виборів і всеукраїнських референдумів.
Своєю бездіяльністю Президент України унеможливив здійснення Верховною Радою України її повноваження щодо припинення повноважень та призначення на посаду членів Центральної виборчої комісії.
У зв’язку з бездіяльністю Президента України утворився правовий вакуум, ще й тому, що члени Центральної виборчої комісії не можуть виконувати свої обов’язки на тимчасовій основі. Такий висновок випливає з рішення Конституційного Суду України від 27.04.2000 р., справа № 1-22/2000 “Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України”.
Враховуючи зазначене, Центральна виборча комісія не має на сьогодні підстав виконувати в подальшому надані повноваження при проведенні 07.03.2004 р. виборів народного депутата України у 61 виборчому окрузі Донецької області, де призначені вибори замість вибулого народного депутата України.
Таким чином бездіяльність Президента України Кучми Л.Д., як посадової особи Української держави (ст. 1 Закону України “Про Президента України”), порушила мої конституційні права, передбачені ст. 38 Конституції України, брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському референдумі, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади.
Неправомочність Центральної виборчої комісії, як постійно діючого державного органу, на який відповідно до ст. 1 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” покладено забезпечення організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнського референдуму позбавляє мене, як громадянина України, можливості у будь-який час звертатися до Центральної виборчої комісії з питань реалізації моїх прав, гарантованих Конституцією і законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді бездіяльності посадових осіб, якою є Президент України відповідно до ст. 1 Закону України “Про Президента України”.
Моє право, як громадянину України, на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб, у тому числі й Президента України, передбачено ч.1 ст.248-1 ЦПК України.
На підставі статей 248-1, 248-2, 248-3, 248-4 ЦПК України
ПРОШУ:
Розглянути мою скаргу і зобов’язати Президента України Кучму Леоніда Даниловича негайно внести подання до Верховної Ради України про призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії (строк повноважень яких закінчився) відповідно до п. 21 ст. 85 Конституції України та ст. 6 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”.
Додаток:
1. Закон України “Про Центральну виборчу комісію”.
2. Закон України “Про Президента України”.
3. Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2000 від 27.04.2000р.
4. Постанови Верховної Ради України “Про призначення на посаду членів Центральної виборчої комісії” від:
- 05.11.1997р.
- 12.11.1997р.
- 03.12.1997р.
5. Стенограма пленарного засідання Верховної Ради України ІІ скликання від 14.01.1998р. про складання присяги членами ЦВК
6. Повідомлення про смерть члена ЦВК Дем’яненка М.І.
7. Копія скарги.
8. Квитанція про сплату мита.
Відповіді
2004.01.30 | Правник
Re: Анатолій Матвієнко оскаржив у суді бездіяльність Леоніда Кучми
> До Печерського районного суду м. Києва>
> Позивач: Матвієнко Анатолій Сергійович,
> вул. Садова, 3, м. Київ - 01008
>
> Відповідач: Президент України
> Кучма Леонід Данилович,
> вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
>
> СКАРГА
> на бездіяльність Президента України
Фігня з самого початку - у провадженні по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, нема позивачів та відповідачів - це не позовне провадження. Тю.
2004.01.31 | Мауглі
Re: Анатолій Матвієнко оскаржив у суді бездіяльність Леоніда Кучми
Намагатися тлумачити нашим законодавцям закони - то є марна справа. Як і пояснювати Матвієнку, що глава 31-А ЦПК України передбачає наявність заявника та посадової особи, чиї дії оскаржуються, а не позивача та відповідача.От тільки мені цікаво, як Матвієнко буде доводити свою конкретну правоздатність, тобто те, що бездіяльність посадової особи порушує саме його права та охоронювані законом інтереси і через те він є належним заявником?