Хто рахуватиме на виборах (/)
02/03/2004 | Shooter
додам - на виборах-2006 також.
Прямо таки "full accordance" з рехвормою спостерігається...
Новий ЦВК: люди СДПУ(О), КПУ, Литвина, донецьких...
Олександр Черненко, для УП
2 лютого сталося те, що мало статися ще місяць-два тому – президент вніс до парламенту подання на припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії, в яких закінчився шестирічний термін від їх обрання, а також подання на призначення замість них 12 нових "достойників".
Необхідні були кілька звернень спікера Литвина до Леоніда Кучми, інформаційна кампанія, яку розгорнув навколо цього питання Комітет виборців України, резолюція ПАРЄ, зрештою, судовий позов голови профільного комітету Анатолія Матвієнка до гаранта Конституції, щоб той нарешті виконав свої конституційні обов‘язки.
Однак особливих підстав для оптимізму, а тим більше - для радості, у опозиції небагато. Побіжний аналіз списку можливих електоральних рахівників свідчить про те, що їй ще не раз доведеться згадати Михайла Рябця як "взірця" організацій справедливих виборів.
Ну і, безперечно, зайвим буде ще раз нагадувати, що подання президента відбулося цілком у дусі всіх кадрових призначень останнього часу: жодного публічного обговорення, жодних відкритих консультацій, жодних сформульованих критеріїв та професійних вимог до державних службовців, яким, зрештою, доведеться назвати ім‘я майбутнього глави держави.
А тому маємо – більшість ймовірних членів Центрвиборчкому мало відомі як широкому загалу, так і професіоналам у сфері виборчого права та організації виборчих процесів, а кількох взагалі ідентифікувати доволі важко.
Все ж спробуємо проаналізувати всю незначну інформацію, яка міститься про тих, хто порахує наші голоси, у довідниках "Хто є хто" та нетрях українського Інтернету.
Нагадаємо, що з 15 членів ЦВК, троє – Марина Ставнійчук, Юрій Данилевський та Микола Рибачук – залишаються виконувати свої повноваження, оскільки ще не минуло 6 років від моменту їх призначення на посаду.
В новому складі ЦВК залишиться ще одне знайоме обличчя – секретар комісії Ярослав Давидович, якого Кучма, звільнивши, подав до ЦВК вдруге (законодавство дозволяє таким чином перезатвердити хоч увесь склад Центрвиборчкому, але цієї честі удостоївся лише Давидович). Ймовірно, його досвідом не будуть нехтувати і знову оберуть секретарем.
Очевидно, повернеться в знайомі коридори, але у новому статусі і Руслан Князевич – керівник секретаріату ЦВК, беззмінний помічник, "права рука" Рябця. Мабуть, саме цей молодий і перспективний фахівець й надалі залишатиметься неформальним представником Михайла Михайловича у такому дорогому його серцю, виплеканому ним органі.
"Важковаговиком", який зможе претендувати на голову ЦВК, більшість експертів вважають Сергія Ківалова, народного депутата, голову Морської партії України, голову Вищої ради юстиції України, президента Одеської національної юридичної академії, повного кавалера ордену "За заслуги".
За всю каденцію Верховної Ради 4-го скликання Сергій Васильович лише один раз виступив з місця і став автором та співавтором 10 законопроектів, серед яких найбільш відомий проект Закону "Про соціальні і правові гарантії Президенту України, що припинив виконання повноважень".
Втім, непублічність самого Ківалова повністю компенсується його "дітищами". Як відомо, саме Одеська юридична академія дала позитивний висновок щодо можливості "другого-третього" терміну Кучми, а "віртуальна" Морська партія завжди і в числі перших підтримує всі ініціативи гаранта, що, до речі, вберегло її під час партійної зачистки, організованої свого часу Мін'юстом.
Пікантність ситуації полягає у тому, що в разі затвердження Ківалова членом ЦВК "звільняється" виборчий округ №136 у Одеській області. І проведення виборів там стане наочним прикладом специфіки організації виборчих процесів без трьох хвилин головою ЦВК.
У разі сприятливих розкладів, до ЦВК увійде ще один депутат – Володимир Заплатинський, про якого відомо, що, потрапивши до минулого скликання парламенту за списком "Громади", він через рік перейшов до фракції СДПУ(О), де перебуває і донині, оскільки в 2002 році обирався за списком саме цієї партії. Життєвий шлях пана Заплатинського мало пов‘язаний з юриспруденцією, але що зробиш: квота є квота.
Тим більше, що фракція не помітить "втрати бійця", бо автоматично вона поповнюється наступним у списку - секретарем Кримського рескому СДПУ(О) Зіновієм Фіксом.
Відтепер організацією виборчих процесів також буде займатися 1-ша заступниця голови (увага!) Державної служби з охорони прав на сорти рослин Валентина Завалевська. Присутність цієї пані у складі ЦВК випадковою здається лише на перший погляд.
Свого часу вона встигла побувати представником президента у Вільшанському районі на Кіровоградщині, народним депутатом України 2-го скликання, заступником міністра сільського господарства і, що найважливіше, заступником керівника секретаріату, начальником організаційно-правового управління тієї ж таки Вищої ради юстиції. Відтак, пану Ківалову не буде самотньо працювати в органі, який в принципі вважається колегіальним. А немає нічого надійнішого, ніж старі, перевірені кадри.
Про кандидатуру на посаду члена ЦВК Михайла Охендовського відомо лише те, що він свого часу працював віце-президентом Національної телекомпанії України, а зараз є заступником директора юридичної фірми "Проксен". Джерела характеризують його як "людину Литвина", хоча фірму "Проксен" пов‘язують з представником президента в парламенті Олександром Задорожнім. Очевидно, в новому складі ЦВК він буде куратором сфери медіа.
Але куди зараз без "донецьких"? Тож у новому Центрвиборчкомі їх репрезентуватиме Валерій Бондік, депутат Донецької обласної ради. В графі "спеціальність" якого вказано: "офіцер-політпрацівник, вчитель історії, юрист-правознавець".
Впевненість у тому, що подані кандидатури майже стовідсотково будуть затверджені у парламенті, дає не лише віра у монолітність більшості, чиї інтереси і апетити більш-менш були задоволені президентським поданням. Для затвердження членів ЦВК необхідно лише 226 голосів, які у разі недисциплінованості більшості можуть без проблем додати комуністи. Адже з 12 кандидатур в ЦВК двоє до останнього часу були вірними послідовниками ідей марксизму-ленінізму.
Зокрема, Юрій Донченко – депутат 2-го і 3-го скликань ВР, номер 73 виборчого списку КПУ у 2003 році – хоч і був все життя пов‘язаний з машинобудуванням, в недалекому майбутньому почне будувати вільне волевиявлення громадян.
Більше інформації про те, як фальсифікувати вибори, є у іншого екс-депутата-комуніста Райковського Броніслава Станіславовича, адже у минулому парламенті він був членом Тимчасової спеціальної комісії ВР з питань дотримання законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України, більше відомої як "комісія Єльяшкевича". Зараз він займає посаду генерального директора адвокатського об‘єднання "Українська юридична колегія "Міжнародна правова допомога".
Цікавим також буде той факт, що в майбутньому ЦВК буде два Броніслава Станіславовича. Крім уже згаданого Райковського, до виборчкому має шанс потрапити і Стичинський – керівник апарату Київської міської держадміністрації, який має солідний юридичний послужний список за плечима, де, зокрема, значиться "1-й заступник міністра юстиції".
З великими труднощами вдалося ідентифікувати двох останніх персонажів, які значаться у поданні президента. Ігор Вікторович Толкачов працює помічником-консультантом народного депутата. Якого – поки що загадка. Але попереднє місце роботи – НАСК "Оранта" – може свідчити про "есдеківське" коріння його кар‘єри.
Ігор Анатолійович Качур – суддя Подільського районного суду, працював старшим помічником прокурора Печерської прокуратури в Києві. Щодо цієї особи є деякі припущення. Так, людина з іменем Анатолій Качур в попередньому скликанні парламенту (а, можливо і в діючому) був (є) керівником фракції "Трудова Україна" і балотувався у непрохідній частині списку "За Єду!".
Відтак, відносно молодий вік Ігоря Анатолійовича (1974 рік народження) свідчить про можливість батьківсько-синівського зв‘язку між ним та Аналолієм Качуром. Це припущення ґрунтується також на тому, що "трудовики" у розподілі центрвиборчкомівського пирога досі помічені не були.
…Зрештою, можна багато і неоднозначно оцінювати попередній склад ЦВК і особисто Михайла Рябця, але тим, хто хоча б одного разу ночував у приміщенні на площі Лесі Українки, відоме дивне почуття ледь не родинної єдності, що, як правило, приходить десь під ранок, коли тримаєшся на ногах виключно завдяки завбачливо принесеному коньяку і невичерпному почутті гумору Михайла Михайловича ("Подивіться на табло! Яка фальсифікація?!"). Але коли дивися на список тих, хто, очевидно, займе його місце, стає чомусь зовсім не смішно...
Автор: Олександр Черненко, прес-секретар Комітету виборців України
Прямо таки "full accordance" з рехвормою спостерігається...
Новий ЦВК: люди СДПУ(О), КПУ, Литвина, донецьких...
Олександр Черненко, для УП
2 лютого сталося те, що мало статися ще місяць-два тому – президент вніс до парламенту подання на припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії, в яких закінчився шестирічний термін від їх обрання, а також подання на призначення замість них 12 нових "достойників".
Необхідні були кілька звернень спікера Литвина до Леоніда Кучми, інформаційна кампанія, яку розгорнув навколо цього питання Комітет виборців України, резолюція ПАРЄ, зрештою, судовий позов голови профільного комітету Анатолія Матвієнка до гаранта Конституції, щоб той нарешті виконав свої конституційні обов‘язки.
Однак особливих підстав для оптимізму, а тим більше - для радості, у опозиції небагато. Побіжний аналіз списку можливих електоральних рахівників свідчить про те, що їй ще не раз доведеться згадати Михайла Рябця як "взірця" організацій справедливих виборів.
Ну і, безперечно, зайвим буде ще раз нагадувати, що подання президента відбулося цілком у дусі всіх кадрових призначень останнього часу: жодного публічного обговорення, жодних відкритих консультацій, жодних сформульованих критеріїв та професійних вимог до державних службовців, яким, зрештою, доведеться назвати ім‘я майбутнього глави держави.
А тому маємо – більшість ймовірних членів Центрвиборчкому мало відомі як широкому загалу, так і професіоналам у сфері виборчого права та організації виборчих процесів, а кількох взагалі ідентифікувати доволі важко.
Все ж спробуємо проаналізувати всю незначну інформацію, яка міститься про тих, хто порахує наші голоси, у довідниках "Хто є хто" та нетрях українського Інтернету.
Нагадаємо, що з 15 членів ЦВК, троє – Марина Ставнійчук, Юрій Данилевський та Микола Рибачук – залишаються виконувати свої повноваження, оскільки ще не минуло 6 років від моменту їх призначення на посаду.
В новому складі ЦВК залишиться ще одне знайоме обличчя – секретар комісії Ярослав Давидович, якого Кучма, звільнивши, подав до ЦВК вдруге (законодавство дозволяє таким чином перезатвердити хоч увесь склад Центрвиборчкому, але цієї честі удостоївся лише Давидович). Ймовірно, його досвідом не будуть нехтувати і знову оберуть секретарем.
Очевидно, повернеться в знайомі коридори, але у новому статусі і Руслан Князевич – керівник секретаріату ЦВК, беззмінний помічник, "права рука" Рябця. Мабуть, саме цей молодий і перспективний фахівець й надалі залишатиметься неформальним представником Михайла Михайловича у такому дорогому його серцю, виплеканому ним органі.
"Важковаговиком", який зможе претендувати на голову ЦВК, більшість експертів вважають Сергія Ківалова, народного депутата, голову Морської партії України, голову Вищої ради юстиції України, президента Одеської національної юридичної академії, повного кавалера ордену "За заслуги".
За всю каденцію Верховної Ради 4-го скликання Сергій Васильович лише один раз виступив з місця і став автором та співавтором 10 законопроектів, серед яких найбільш відомий проект Закону "Про соціальні і правові гарантії Президенту України, що припинив виконання повноважень".
Втім, непублічність самого Ківалова повністю компенсується його "дітищами". Як відомо, саме Одеська юридична академія дала позитивний висновок щодо можливості "другого-третього" терміну Кучми, а "віртуальна" Морська партія завжди і в числі перших підтримує всі ініціативи гаранта, що, до речі, вберегло її під час партійної зачистки, організованої свого часу Мін'юстом.
Пікантність ситуації полягає у тому, що в разі затвердження Ківалова членом ЦВК "звільняється" виборчий округ №136 у Одеській області. І проведення виборів там стане наочним прикладом специфіки організації виборчих процесів без трьох хвилин головою ЦВК.
У разі сприятливих розкладів, до ЦВК увійде ще один депутат – Володимир Заплатинський, про якого відомо, що, потрапивши до минулого скликання парламенту за списком "Громади", він через рік перейшов до фракції СДПУ(О), де перебуває і донині, оскільки в 2002 році обирався за списком саме цієї партії. Життєвий шлях пана Заплатинського мало пов‘язаний з юриспруденцією, але що зробиш: квота є квота.
Тим більше, що фракція не помітить "втрати бійця", бо автоматично вона поповнюється наступним у списку - секретарем Кримського рескому СДПУ(О) Зіновієм Фіксом.
Відтепер організацією виборчих процесів також буде займатися 1-ша заступниця голови (увага!) Державної служби з охорони прав на сорти рослин Валентина Завалевська. Присутність цієї пані у складі ЦВК випадковою здається лише на перший погляд.
Свого часу вона встигла побувати представником президента у Вільшанському районі на Кіровоградщині, народним депутатом України 2-го скликання, заступником міністра сільського господарства і, що найважливіше, заступником керівника секретаріату, начальником організаційно-правового управління тієї ж таки Вищої ради юстиції. Відтак, пану Ківалову не буде самотньо працювати в органі, який в принципі вважається колегіальним. А немає нічого надійнішого, ніж старі, перевірені кадри.
Про кандидатуру на посаду члена ЦВК Михайла Охендовського відомо лише те, що він свого часу працював віце-президентом Національної телекомпанії України, а зараз є заступником директора юридичної фірми "Проксен". Джерела характеризують його як "людину Литвина", хоча фірму "Проксен" пов‘язують з представником президента в парламенті Олександром Задорожнім. Очевидно, в новому складі ЦВК він буде куратором сфери медіа.
Але куди зараз без "донецьких"? Тож у новому Центрвиборчкомі їх репрезентуватиме Валерій Бондік, депутат Донецької обласної ради. В графі "спеціальність" якого вказано: "офіцер-політпрацівник, вчитель історії, юрист-правознавець".
Впевненість у тому, що подані кандидатури майже стовідсотково будуть затверджені у парламенті, дає не лише віра у монолітність більшості, чиї інтереси і апетити більш-менш були задоволені президентським поданням. Для затвердження членів ЦВК необхідно лише 226 голосів, які у разі недисциплінованості більшості можуть без проблем додати комуністи. Адже з 12 кандидатур в ЦВК двоє до останнього часу були вірними послідовниками ідей марксизму-ленінізму.
Зокрема, Юрій Донченко – депутат 2-го і 3-го скликань ВР, номер 73 виборчого списку КПУ у 2003 році – хоч і був все життя пов‘язаний з машинобудуванням, в недалекому майбутньому почне будувати вільне волевиявлення громадян.
Більше інформації про те, як фальсифікувати вибори, є у іншого екс-депутата-комуніста Райковського Броніслава Станіславовича, адже у минулому парламенті він був членом Тимчасової спеціальної комісії ВР з питань дотримання законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України, більше відомої як "комісія Єльяшкевича". Зараз він займає посаду генерального директора адвокатського об‘єднання "Українська юридична колегія "Міжнародна правова допомога".
Цікавим також буде той факт, що в майбутньому ЦВК буде два Броніслава Станіславовича. Крім уже згаданого Райковського, до виборчкому має шанс потрапити і Стичинський – керівник апарату Київської міської держадміністрації, який має солідний юридичний послужний список за плечима, де, зокрема, значиться "1-й заступник міністра юстиції".
З великими труднощами вдалося ідентифікувати двох останніх персонажів, які значаться у поданні президента. Ігор Вікторович Толкачов працює помічником-консультантом народного депутата. Якого – поки що загадка. Але попереднє місце роботи – НАСК "Оранта" – може свідчити про "есдеківське" коріння його кар‘єри.
Ігор Анатолійович Качур – суддя Подільського районного суду, працював старшим помічником прокурора Печерської прокуратури в Києві. Щодо цієї особи є деякі припущення. Так, людина з іменем Анатолій Качур в попередньому скликанні парламенту (а, можливо і в діючому) був (є) керівником фракції "Трудова Україна" і балотувався у непрохідній частині списку "За Єду!".
Відтак, відносно молодий вік Ігоря Анатолійовича (1974 рік народження) свідчить про можливість батьківсько-синівського зв‘язку між ним та Аналолієм Качуром. Це припущення ґрунтується також на тому, що "трудовики" у розподілі центрвиборчкомівського пирога досі помічені не були.
…Зрештою, можна багато і неоднозначно оцінювати попередній склад ЦВК і особисто Михайла Рябця, але тим, хто хоча б одного разу ночував у приміщенні на площі Лесі Українки, відоме дивне почуття ледь не родинної єдності, що, як правило, приходить десь під ранок, коли тримаєшся на ногах виключно завдяки завбачливо принесеному коньяку і невичерпному почутті гумору Михайла Михайловича ("Подивіться на табло! Яка фальсифікація?!"). Але коли дивися на список тих, хто, очевидно, займе його місце, стає чомусь зовсім не смішно...
Автор: Олександр Черненко, прес-секретар Комітету виборців України