Закрити “Сільські вісті” законним шляхом уже неможливо?
02/09/2004 | Спостерігач
Закрити “Сільські вісті” законним шляхом уже неможливо?
Судове рішення про закриття “Сільських вістей” є незаконним і підлягає скасуванню. І не тому, що антисемітизм – це добре, а тому, що в цивільному процесі не можна встановлювати факт розпалювання міжнаціональної ворожнечі – це є прерогатива процесу кримінального.
"Телекритика", стежачи за перипетіями навколо закриття рішенням суду "Сільських вістей", публікувала найрізноманітніші думки експертів з цього приводу. Як ті, що непримиренно засуджували газету за антисемітські публікації, так і ті, що, не виправдовуючи газету, водночас вбачали у цьому конфлікті замовлення влади на закриття наймасовішого опозиційного видання. Фактично, публічна дискусія звелася до протистояння цих двох тез.
Сьогоднішня наша публікація пропонує поглянути на ситуацію під дещо іншим кутом зору. „Телекритика” також готова і надалі продовжувати дискусію – з огляду на значущість прецеденту для всієї української преси.
Є величезна та добре обґрунтована підозра, що історія з публікацією в “Сільських вістях” антисемітських витворів такого собі Яременка та наступне судове рішення про закриття газети – плід певних політичних домовленостей, у ході яких кожна зі сторін переслідувала свої цілі та вважала, що зможе переграти та надурити іншу. А такі колоритні персонажі, як професор Яременко, суддя Саприкіна, комітетчик-антифашист Шлаєн та газета “Сільські вісті” були дбайливо підібрані на “кастингу” виключно для того, щоб зіграти свої ролі в цьому спектаклі. При цьому найбільш дивує, що ніхто з тих, хто заступився за газету, влаштовуючи мітинги проти її закриття, навіть не звернув уваги на те, що судове рішення про закриття “Сільських вістей” є незаконним і підлягає скасуванню. І не тому, що антисемітизм – це добре, а тому, що в цивільному процесі не можна встановлювати факт розпалювання міжнаціональної ворожнечі – це є прерогатива процесу кримінального.
“Рішення суду не можна розцінити інакше як велику провокацію”, – зазначається у заяві Національної спілки журналістів України та Гільдії головних редакторів ЗМІ. Хотілося б зауважити, що не тільки рішення суду, а всю історію з публікаціями “шедеврів” пана Яременка та наслідками цих публікацій. Тому що рішення суду є лише малесеньким шматочком величезного пазла, який можна брати в рамку та вішати на стіну як зразок антисемітсько-українофобних ігрищ, що однаковою мірою ганьбить обидві “зацікавлені сторони”.
Скажімо прямо – таких печерних антисемітів, як Яременко, вистачає як в Україні, так і деінде у світі. Приказка про відсутність води в крані є універсальною, і її аналоги є, мабуть, у мові будь-якого народу, серед якого компактно проживають євреї. Давно визнано, що справа тут не в євреях, а в комплексі меншовартості, притаманному в усі часи суттєвому прошарку населення всіх країн світу. Це прекрасно підмітив ще Черчілль, який зауважив, що в Англії немає антисемітизму тому, що англійці не вважають себе дурнішими за євреїв. Звичайно, Черчілль англійцям лестив, і в цьому може переконатися кожен, хто перечитає дитячу книжечку Вальтера Скотта про доблесного лицаря Айвенго або поспілкується з пересічними англійцями, які, втім, у масі своїй досить розумні, щоб не афішувати свій антисемітизм навіть у випадку його наявності.
Нормальна людина також ніколи не сприйматиме антисемітські, українофобні, расистські та інші витівки інакше, як свідчення психічних вад (якщо ці витівки щирі) або брутального цинізму (якщо ці витівки свідомо-провокативні). Можна не сумніватися, що режисери спектаклю є цілком розумними та адекватними людьми й мають саме такі – свідомо-провокативні – погляди. Бо важко повірити, щоб у нормального єврея писульки Яременка могли викликати якісь почуття, крім зневаги та сміху, а нормального українця – змусили погано ставитися до євреїв. Отже, питання тут зовсім не в зазіханнях на національні почуття чи в “розпалюванні ворожнечі” – питання в цинічному використанні ницих інстинктів малокультурних людей для брудних цілей. І найпростіше припущення, яке пояснює появу в “Сільських вістях” антисемітських рептильок пана професора, полягає в тому, що політикани з одного боку прагнули шляхом цієї провокації довести, що в Україні пишним цвітом квітне печерний антисемітизм, з яким вони борються щосили, а політикани з другого боку прагнули використати ниці інстинкти електорату та черговий раз попіарити себе як “жертв злочинного режиму”.
Але мова не про політичне підґрунтя судового спектаклю, а про виняткове юридичне невігластво учасників вистави. Рішення про закриття газети було прийнято суддею Шевченківського райсуду Іриною Саприкіною в порядку цивільного судочинства за позовом мало кому відомого раніше керівника антифашистського комітету пана Шлаєна. І це при тому, що, відповідно до чинного законодавства, суд при розгляді цивільної справи взагалі позбавлений права встановлювати наявність чи відсутність дій, спрямованих на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі. Аналогічним чином не може суд у цивільному процесі за позовом читачів газет встановлювати наявність чи відсутність фактів умисних убивств, грабежів, хабарництва чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Тому, що вказані діяння передбачені не цивільним законодавством, а кримінальним і в Кримінальному кодексі України існують статті з відповідним складом злочину. Зокрема, в диспозиції статті 161 КК України йдеться про “умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті...” та т. ін., а це означає, що наявність чи відсутність у публікаціях Яременка складу цього злочину може бути встановлена виключно вироком суду в кримінальній справі, оскільки відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не може бути визнаний винним у скоєні злочину інакше як за вироком суду в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством.
Дивують коментарі деяких юристів, які скаржилися на те, що в Законі України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” нечітко прописані критерії “розпалювання ворожнечі”. Але в цьому законі також не прописані критерії зґвалтування або мародерства, і це не дивно – бо нема чого цим “прописуванням” робити в такому законі. Не можна в порядку цивільного судочинства встановлювати наявність чи відсутність складу злочину – і край! Для того, щоби закривати газету за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, спочатку потрібно було порушити за фактом публікацій Яременка кримінальну справу, провести досудове слідство, в ході якого виявити причетних до злочину осіб та притягнути їх до відповідальності, передати справу до суду та дочекатися, доки набуде законної сили вирок, у якому буде зазначено, що злочин скоєно шляхом використання в тому числі такого знаряддя, як друкований ЗМІ “Сільські вісті”. І лише після цього можна порушувати питання про закриття газети.
Суддя І.Саприкіна про це зобов’язана була знати хоча б тому, що саме на такий порядок прийняття рішень про закриття друкованих видань вказав Верховний суд України. 23 травня 2003 року Судова плата в цивільних справах ВСУ розглянула в касаційному порядку аналогічну справу щодо газети “Опозиція”, яка була закрита 14 грудня 1995 року рішенням Старокиївського районного суду м. Києва. Позов заявило Міністерство України у справах преси та інформації у зв’язку з тим, що ця газета, на думку позивача, друкувала матеріали, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Позов було задоволено, а газету закрито, одначе рішення суду першої інстанції та ухвала Київського міського суду про залишення цього рішення без змін були скасовані Верховним судом, оскільки: “відсутність на час розгляду справи судом вироку суду про визнання винним у вчиненні кримінально караних діянь шляхом використання друкованого засобу масової інформації та відсутність інших обставин, визначених законом як підстава для припинення випуску друкованого засобу масової інформації, позбавляють суд права робити висновок про припинення випуску цього засобу масової інформації”.
Такий порядок доведення складу злочинів встановлено зовсім не випадково. Бо, якщо звернутися як до прикладу до діяння, передбаченого статтею 161 КК України, то треба зазначити, що “розпалювання міжнаціональної ворожнечі” – це зовсім не публікація безглуздих антисемітських статей пана Яременка, а, скоріше, те, що робиться, наприклад, у Донецьку, коли на площі виганяють людей з російськими прапорами та антиукраїнськими гаслами. Але для того, щоби констатувати в суді “розпалювання”, потрібно спочатку провести цілу низку слідчих дій – допити, огляд місця подій, при потребі – обшуки та відтворення обстановки скоєння злочину, експертизи та очні ставки, які б доводили умисел, спрямований саме на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а не що інше. У випадку, якщо дії, що ображають національну чи расову гідність, чинилися без наявності такого умислу або умисел був направлений на інше, то склад злочину відсутній. Це – ази кримінального процесу.
Але законним шляхом – тобто шляхом порушення кримінальної справи та притягнення до відповідальності Яременка з наступним судом та вироком щодо нього – організатори закриття “Сільських вістей” не пішли. Можливо, тому, що антисемітизм, попри всю ганебність цього явища, сам по собі не є злочином і вирок щодо Яременка, цілком можливо, був би виправдовувальним. А, може, тому, що в ході досудового слідства довелося б шукати відповіді на інші питання, зокрема – невже головний “антифашист” пан Шлаєн та іже з ним вперше дізналися про існування професора Яременка лише з публікацій у газеті “Сільські вісті”? Що, раніше роздуми Яременка друкувалися підпільно, “в Амстердамі у П’єра Ружа”? Не кажучи вже про те, що в Україні виходять та прекрасно почуваються антисемітські газета “Ідеаліст” та журнал “Персонал”. Довелося б слідству давати оцінку також і тому факту, що коли газета “Ідеаліст” з тиражем 2000 екземплярів надрукувала знаменитий список “жидів у Верховній Раді”, куди входила Юля Тимошенко та інші “100-відсоткові євреї”, цей список з належним посиланням на “Ідеаліст”, з обуренням і т. ін. ...негайно був передрукований “Столичними новостями”, значно, м’яко кажучи, більшим тиражем.
Не може не звернути на себе увагу й та обставина, що після винесення рішення суддя Саприкіна кинулася роздавати інтерв’ю, запевняючи журналістів, що прийняте нею рішення є виключно законним та обґрунтованим. Взагалі-то суддівська етика передбачає, що всі свої аргументи суддя має викладати в тексті рішення, а не на прес-конференціях. Але громадська активність Саприкіної пояснюється дуже просто – достатньо порівняти це рішення з іншими, які виносила пані Ірина, щоби навіть без філологічної експертизи засумніватися в тому, що текст писала вона, а не зовсім інші люди. Не кажучи вже про те, що написати 18 сторінок тексту за той невеликий час, доки ця суддя перебувала в нарадчій кімнаті, неможливо просто фізично.
Але в будь-якому випадку закрити “Сільські вісті” законним шляхом уже неможливо, якщо навіть прокуратура після рішення Саприкіної порушить кримінальну справу та притягне Яременка до відповідальності. Тому що, якщо навіть обвинувальний вирок щодо цього професора антисемітських наук і буде винесений, то це трапиться вже після скандальних публікацій. А до вироку ані газетярі, ані суддя Саприкіна не могли знати, що публікації – злочинні.
Володимир Бойко, Тетяна Монтян, для "Телекритики"
Судове рішення про закриття “Сільських вістей” є незаконним і підлягає скасуванню. І не тому, що антисемітизм – це добре, а тому, що в цивільному процесі не можна встановлювати факт розпалювання міжнаціональної ворожнечі – це є прерогатива процесу кримінального.
"Телекритика", стежачи за перипетіями навколо закриття рішенням суду "Сільських вістей", публікувала найрізноманітніші думки експертів з цього приводу. Як ті, що непримиренно засуджували газету за антисемітські публікації, так і ті, що, не виправдовуючи газету, водночас вбачали у цьому конфлікті замовлення влади на закриття наймасовішого опозиційного видання. Фактично, публічна дискусія звелася до протистояння цих двох тез.
Сьогоднішня наша публікація пропонує поглянути на ситуацію під дещо іншим кутом зору. „Телекритика” також готова і надалі продовжувати дискусію – з огляду на значущість прецеденту для всієї української преси.
Є величезна та добре обґрунтована підозра, що історія з публікацією в “Сільських вістях” антисемітських витворів такого собі Яременка та наступне судове рішення про закриття газети – плід певних політичних домовленостей, у ході яких кожна зі сторін переслідувала свої цілі та вважала, що зможе переграти та надурити іншу. А такі колоритні персонажі, як професор Яременко, суддя Саприкіна, комітетчик-антифашист Шлаєн та газета “Сільські вісті” були дбайливо підібрані на “кастингу” виключно для того, щоб зіграти свої ролі в цьому спектаклі. При цьому найбільш дивує, що ніхто з тих, хто заступився за газету, влаштовуючи мітинги проти її закриття, навіть не звернув уваги на те, що судове рішення про закриття “Сільських вістей” є незаконним і підлягає скасуванню. І не тому, що антисемітизм – це добре, а тому, що в цивільному процесі не можна встановлювати факт розпалювання міжнаціональної ворожнечі – це є прерогатива процесу кримінального.
“Рішення суду не можна розцінити інакше як велику провокацію”, – зазначається у заяві Національної спілки журналістів України та Гільдії головних редакторів ЗМІ. Хотілося б зауважити, що не тільки рішення суду, а всю історію з публікаціями “шедеврів” пана Яременка та наслідками цих публікацій. Тому що рішення суду є лише малесеньким шматочком величезного пазла, який можна брати в рамку та вішати на стіну як зразок антисемітсько-українофобних ігрищ, що однаковою мірою ганьбить обидві “зацікавлені сторони”.
Скажімо прямо – таких печерних антисемітів, як Яременко, вистачає як в Україні, так і деінде у світі. Приказка про відсутність води в крані є універсальною, і її аналоги є, мабуть, у мові будь-якого народу, серед якого компактно проживають євреї. Давно визнано, що справа тут не в євреях, а в комплексі меншовартості, притаманному в усі часи суттєвому прошарку населення всіх країн світу. Це прекрасно підмітив ще Черчілль, який зауважив, що в Англії немає антисемітизму тому, що англійці не вважають себе дурнішими за євреїв. Звичайно, Черчілль англійцям лестив, і в цьому може переконатися кожен, хто перечитає дитячу книжечку Вальтера Скотта про доблесного лицаря Айвенго або поспілкується з пересічними англійцями, які, втім, у масі своїй досить розумні, щоб не афішувати свій антисемітизм навіть у випадку його наявності.
Нормальна людина також ніколи не сприйматиме антисемітські, українофобні, расистські та інші витівки інакше, як свідчення психічних вад (якщо ці витівки щирі) або брутального цинізму (якщо ці витівки свідомо-провокативні). Можна не сумніватися, що режисери спектаклю є цілком розумними та адекватними людьми й мають саме такі – свідомо-провокативні – погляди. Бо важко повірити, щоб у нормального єврея писульки Яременка могли викликати якісь почуття, крім зневаги та сміху, а нормального українця – змусили погано ставитися до євреїв. Отже, питання тут зовсім не в зазіханнях на національні почуття чи в “розпалюванні ворожнечі” – питання в цинічному використанні ницих інстинктів малокультурних людей для брудних цілей. І найпростіше припущення, яке пояснює появу в “Сільських вістях” антисемітських рептильок пана професора, полягає в тому, що політикани з одного боку прагнули шляхом цієї провокації довести, що в Україні пишним цвітом квітне печерний антисемітизм, з яким вони борються щосили, а політикани з другого боку прагнули використати ниці інстинкти електорату та черговий раз попіарити себе як “жертв злочинного режиму”.
Але мова не про політичне підґрунтя судового спектаклю, а про виняткове юридичне невігластво учасників вистави. Рішення про закриття газети було прийнято суддею Шевченківського райсуду Іриною Саприкіною в порядку цивільного судочинства за позовом мало кому відомого раніше керівника антифашистського комітету пана Шлаєна. І це при тому, що, відповідно до чинного законодавства, суд при розгляді цивільної справи взагалі позбавлений права встановлювати наявність чи відсутність дій, спрямованих на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі. Аналогічним чином не може суд у цивільному процесі за позовом читачів газет встановлювати наявність чи відсутність фактів умисних убивств, грабежів, хабарництва чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Тому, що вказані діяння передбачені не цивільним законодавством, а кримінальним і в Кримінальному кодексі України існують статті з відповідним складом злочину. Зокрема, в диспозиції статті 161 КК України йдеться про “умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті...” та т. ін., а це означає, що наявність чи відсутність у публікаціях Яременка складу цього злочину може бути встановлена виключно вироком суду в кримінальній справі, оскільки відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не може бути визнаний винним у скоєні злочину інакше як за вироком суду в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством.
Дивують коментарі деяких юристів, які скаржилися на те, що в Законі України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” нечітко прописані критерії “розпалювання ворожнечі”. Але в цьому законі також не прописані критерії зґвалтування або мародерства, і це не дивно – бо нема чого цим “прописуванням” робити в такому законі. Не можна в порядку цивільного судочинства встановлювати наявність чи відсутність складу злочину – і край! Для того, щоби закривати газету за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, спочатку потрібно було порушити за фактом публікацій Яременка кримінальну справу, провести досудове слідство, в ході якого виявити причетних до злочину осіб та притягнути їх до відповідальності, передати справу до суду та дочекатися, доки набуде законної сили вирок, у якому буде зазначено, що злочин скоєно шляхом використання в тому числі такого знаряддя, як друкований ЗМІ “Сільські вісті”. І лише після цього можна порушувати питання про закриття газети.
Суддя І.Саприкіна про це зобов’язана була знати хоча б тому, що саме на такий порядок прийняття рішень про закриття друкованих видань вказав Верховний суд України. 23 травня 2003 року Судова плата в цивільних справах ВСУ розглянула в касаційному порядку аналогічну справу щодо газети “Опозиція”, яка була закрита 14 грудня 1995 року рішенням Старокиївського районного суду м. Києва. Позов заявило Міністерство України у справах преси та інформації у зв’язку з тим, що ця газета, на думку позивача, друкувала матеріали, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Позов було задоволено, а газету закрито, одначе рішення суду першої інстанції та ухвала Київського міського суду про залишення цього рішення без змін були скасовані Верховним судом, оскільки: “відсутність на час розгляду справи судом вироку суду про визнання винним у вчиненні кримінально караних діянь шляхом використання друкованого засобу масової інформації та відсутність інших обставин, визначених законом як підстава для припинення випуску друкованого засобу масової інформації, позбавляють суд права робити висновок про припинення випуску цього засобу масової інформації”.
Такий порядок доведення складу злочинів встановлено зовсім не випадково. Бо, якщо звернутися як до прикладу до діяння, передбаченого статтею 161 КК України, то треба зазначити, що “розпалювання міжнаціональної ворожнечі” – це зовсім не публікація безглуздих антисемітських статей пана Яременка, а, скоріше, те, що робиться, наприклад, у Донецьку, коли на площі виганяють людей з російськими прапорами та антиукраїнськими гаслами. Але для того, щоби констатувати в суді “розпалювання”, потрібно спочатку провести цілу низку слідчих дій – допити, огляд місця подій, при потребі – обшуки та відтворення обстановки скоєння злочину, експертизи та очні ставки, які б доводили умисел, спрямований саме на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а не що інше. У випадку, якщо дії, що ображають національну чи расову гідність, чинилися без наявності такого умислу або умисел був направлений на інше, то склад злочину відсутній. Це – ази кримінального процесу.
Але законним шляхом – тобто шляхом порушення кримінальної справи та притягнення до відповідальності Яременка з наступним судом та вироком щодо нього – організатори закриття “Сільських вістей” не пішли. Можливо, тому, що антисемітизм, попри всю ганебність цього явища, сам по собі не є злочином і вирок щодо Яременка, цілком можливо, був би виправдовувальним. А, може, тому, що в ході досудового слідства довелося б шукати відповіді на інші питання, зокрема – невже головний “антифашист” пан Шлаєн та іже з ним вперше дізналися про існування професора Яременка лише з публікацій у газеті “Сільські вісті”? Що, раніше роздуми Яременка друкувалися підпільно, “в Амстердамі у П’єра Ружа”? Не кажучи вже про те, що в Україні виходять та прекрасно почуваються антисемітські газета “Ідеаліст” та журнал “Персонал”. Довелося б слідству давати оцінку також і тому факту, що коли газета “Ідеаліст” з тиражем 2000 екземплярів надрукувала знаменитий список “жидів у Верховній Раді”, куди входила Юля Тимошенко та інші “100-відсоткові євреї”, цей список з належним посиланням на “Ідеаліст”, з обуренням і т. ін. ...негайно був передрукований “Столичними новостями”, значно, м’яко кажучи, більшим тиражем.
Не може не звернути на себе увагу й та обставина, що після винесення рішення суддя Саприкіна кинулася роздавати інтерв’ю, запевняючи журналістів, що прийняте нею рішення є виключно законним та обґрунтованим. Взагалі-то суддівська етика передбачає, що всі свої аргументи суддя має викладати в тексті рішення, а не на прес-конференціях. Але громадська активність Саприкіної пояснюється дуже просто – достатньо порівняти це рішення з іншими, які виносила пані Ірина, щоби навіть без філологічної експертизи засумніватися в тому, що текст писала вона, а не зовсім інші люди. Не кажучи вже про те, що написати 18 сторінок тексту за той невеликий час, доки ця суддя перебувала в нарадчій кімнаті, неможливо просто фізично.
Але в будь-якому випадку закрити “Сільські вісті” законним шляхом уже неможливо, якщо навіть прокуратура після рішення Саприкіної порушить кримінальну справу та притягне Яременка до відповідальності. Тому що, якщо навіть обвинувальний вирок щодо цього професора антисемітських наук і буде винесений, то це трапиться вже після скандальних публікацій. А до вироку ані газетярі, ані суддя Саприкіна не могли знати, що публікації – злочинні.
Володимир Бойко, Тетяна Монтян, для "Телекритики"
Відповіді
2004.02.10 | троль
Ще раз стверджую - це неправильно
Не будучи знавцем у цьому питанні, чисто інуїтивно стверджую, що ці правові висновки неправильні. Навіть якщо дійсно, щоб закрити газету, треба спочатку порушити кримінальну справу проти її працівників, у чому справа? Цю справу можна порушити швидко, а суддя як запобіжний захід має видати постанову (рішення) про НЕГАЙНЕ закриття такої газети у якості запобіжного заходу. Цього просто вимагають принципи права (якщо ми вже кажемо про верховенство права над законом). Право повинне захищати суспільство від небезпечних і злочинних явищ, попереджувати їх. Як можна допустити випуск газети, яка закликає наприклад до винищення якоїсь нації тільки тому, що кримінальне судочинство забарилося? У суду і судді є важелі і механізм для запобігання продовженню злочинів і правопорушень і вони повинні їх використовувати, спираючись найперше на право і його принципи, навіть якщо це буде порушувати якусь букву закону. Я зовсім не кажу про цей конкретний випадок, а про загальні правові принципи. Чому деякі діячі волають про принцип верховенства права тільки тоді, коли воно їм вигідно і забувають у інших випадках?2004.02.10 | Адвокат ...
Дарма Ви так палко захищаєте ку-чмо-правців!
До Права вони мають приблизно ті ж здібності, як і до польотів до Марсу.Ку-чмо-правці, значно краще, аніж Закон та Право, опанували оте бандюківське: "трубой па ґалавє".
От "Сільським вістям" і дістало сь. З ґраційозністю ведмедя, що завітав до посудяної крамниці,-- себто,-- як завжди, ку-чмо-правці "захистили Закон".
P.S. Тіко не верещіть, коли у наслідок громадянського процесу, Вам відірвуть руку, ного, або й усю голову. Звинувативши у розпалюванні расової не терпимости щодо марсіян, та заради того, аби попередети злочини, що Ви є взмозі їх вчинити.
2004.02.10 | троль
захищаю не кучмівців, а право
це нагадує суперчку Шарапова з Жегловим. Коли Шарапов казав, що не можна право використовувати як кістень. Може мої завваги і невигідні опозиції, але ж не можна і опозиції гратися у право, як заманеться. Коли кучмівці використовують право неправильно, я теж про це кажу. Тим нестерпніше стає, коли так же веде себе опозиція, яка претендує начебто на справедливість. Чи може й ні? То чим вона краще буде за кучмівців, якщо ще не прийшовши до влади, дозволяє собі нехтувати правом для якихось своїх тактичних цілей? Вже жартували про відрізання голови Корчинському. Чимось ці жарти знакові. До речі ніколи не чув про якісь реальні програмні заходи, які опозиція планує після свого приходу до влади для наведення порядку у правоохоронних органах, виключення катувань і т.д. Чи може це тому, що під ніж тоді підуть кучмівці та інші вороги, яких довільно буде обирати штаб опозиції. Ви ж знаєте, що революції жеруть своїх дітей. Як би і декому з палких опозиціонерів не потрапити під ніж, яким вони зараз легковажать.2004.02.10 | Предсказамус
Нет
Один из основных принципов права заключается в том, что человека можно признать преступником только по приговору суда (а не решению по гражданскому делу). Именно об этом и пишут Бойко и Монтян. Далее, перечень мер пресечения исчерпывающий и такой, как закрытие газеты, среди них нет. Наконец, решение судьи о наличии состава преступления без прохождения необходимых стадий, определенных уголовным процессом - вопиющее нарушение принципов права.2004.02.10 | ilia25
Да
Предсказамус пише:> Один из основных принципов права заключается в том, что человека можно признать преступником только по приговору суда
Но посадить в тюрьму его можно и до приговора, как подозреваемого. Об этом и речь.
2004.02.10 | Предсказамус
Таки нет
> Но посадить в тюрьму его можно и до приговора, как подозреваемого. Об этом и речь.Посадить можно, но не в рамках производства по гражданскому делу. Именно об этом и речь.
2004.02.10 | ilia25
Re: Таки нет
Предсказамус пише:> > Но посадить в тюрьму его можно и до приговора, как подозреваемого. Об этом и речь.
> Посадить можно, но не в рамках производства по гражданскому делу. Именно об этом и речь.
А газету можно закрыть и по гражданскому. В законе об СМИ ясно написано -- можно закрыть по решению суда, если разжигала межнациональную рознь.
2004.02.10 | Предсказамус
Признайтесь, статью Бойко и Монтян не читали?
Если бы читали, то поняли бы: разжигание национальной розни есть уголовное преступление, наличие или отсутствие которого невозможно установить в гражданском процессе. Подробнее см. статью.2004.02.10 | Степан Пшеничний
Туман, туман. А ось суть.
Стаття несе дві задачі. Прикриваючись певним авторитетом в праві, а також сяким-таким відношенням до опозиції, автори всима силами знову намагаються навязати українцям хибну думку про "неправильного українця" Єременка, і знову ж таки затовкти в їхні голови постулат про бідних євреїв, яких всі несправедливо обіжають. "Те що Єременко рідкісна сволота, це всим зрозуміло. І те що нещасних жидів в Україні постійно принижують, це ясно як божий день. Головне, що суд судив не той. І (о ура) СВ не закриють". Чисто жидівський прийомчик.Чого вартий хоча б оцей шедевр ?????
/Давно визнано, що справа тут не в євреях, а в комплексі меншовартості, притаманному в усі часи суттєвому прошарку населення всіх країн світу./
Ким визнано? (Жидами?) Наскільки давно? (Вчора?) То значить всі народи (суттєвий прошарок???) страждають меншовартістю????? Це ж треба до такого додуматись. Оце якраз і є зневага жидів до нежидів. Тут і проявились юди в усій красі.
Та ні людоньки, все набагато простіше. Просто жиди підлі в масі своїй, тому їх і не люблять(читай Єременка). А щоб застрахуватись від звинувачень у підлості, то жиди придумали загрозу "міжнаціональної ворожнечі". І тепер навіть розповідати(не читай Єременка) про злочини(Суркіс, Пінчук) заборонено, якщо їх вчинив жид, бо це є розпалюванням чогось там.
Якраз отакими вчинками нетерпимості до правди про жидів, вони самі ж і загострюють напругу. Це їм вигідно. Щоб мати можливість ще голосніше верещати про уявну загрозу, щоб постійно тримати ввесь світ в стані "ви всі нам должні, бо ви нас обіжаєте". Багато порядних людей ловляться на цей трюк.
Повторюю, в Україні, як і в усьому цивілізованому світі, немає ні причин, ні бажання "громити" жидів, ні взагалі звязуватись з тими вонючками. Як немає любові до жидів, так немає і ненависті до них. Але "по-жидівські" відсутність любові, то вже злочин. Виходить, що всі народи світу мають не просто мовчати про підлість жидів, а ще й любити їх палко. Бо інакше ти злочинець???
2004.02.10 | Englishman
Jaka merzota (-)
2004.02.10 | 7-40
Мерзота в тебе на язиці(-)
2004.02.10 | 7-40
Re: Туман, туман. А ось суть.
Вичерпно і переконливо, п.Пшеничний! От тільки зараз на вас налетить уся місцева камарилья, щоб ганьбити. Тримайтеся! Хай вони луснуть від люті.2004.02.10 | Степан Пшеничний
Туман яром, туман долиною.
7-40 пише:> Вичерпно і переконливо, п.Пшеничний! От тільки зараз на вас налетить уся місцева камарилья, щоб ганьбити. Тримайтеся! Хай вони луснуть від люті.
Та нехай собі. Вони ж як і я мають право на свою думку. А я, слава Богу, не жид, щоб комусь рота закривати, та звинувачувати в антиукраїнізмі.
Ми, українці, різнимося від інших більшою долею оптимізму. А гумор взагалі наш національний коньок.
Анекдот.
- Знаєте хто винний в загибелі Титаніка?
- ЛоцМАН, туМАН і айсБЕРГ.
2004.02.10 | Адвокат ...
Не варто зневажати позитивний досвід гебреїв.
Степан Пшеничний пише:> Та нехай собі. Вони ж як і я мають право на свою думку. А я, слава Богу, не жид, щоб комусь рота закривати, та звинувачувати в антиукраїнізмі.
Отут Ви,-- не параві! Окремі діячі нинішнього українського Ур'яду, як то "добродій" Азаров,-- то ходячий приклад анти- українізму. І йому варто було би пельку стулити ( назавжди ).
> Ми, українці, різнимося від інших більшою долею оптимізму. А гумор взагалі наш національний коньок.
>
> Анекдот.
>
> - Знаєте хто винний в загибелі Титаніка?
>
> - ЛоцМАН, туМАН і айсБЕРГ.
Ги-ги-ги. Це як моськалі: як Пуцін не пердне, то Ку-чмо й срати не сяде. Месіяне, бля!
2004.02.10 | Englishman
Optymistychnomu ukrajincju.
Степан Пшеничний пише:> 7-40 пише:
> > Вичерпно і переконливо, п.Пшеничний! От тільки зараз на вас налетить уся місцева камарилья, щоб ганьбити. Тримайтеся! Хай вони луснуть від люті.
>
> Та нехай собі. Вони ж як і я мають право на свою думку. А я, слава Богу, не жид, щоб комусь рота закривати, та звинувачувати в антиукраїнізмі.
Jakscho ukrajinciv vzagali (i tebe zokrema) htos' obizve "pidloju vonjuchkoju", naskil'ky vam vystachyt' vashoji hvalenoji tolerantnosti?
>
> Ми, українці, різнимося від інших більшою долею оптимізму. А гумор взагалі наш національний коньок.
>
> Анекдот.
>
> - Знаєте хто винний в загибелі Титаніка?
>
> - ЛоцМАН, туМАН і айсБЕРГ.
I ne zabud'te do cjogo postavytysya z gumorom, ok?
2004.02.10 | Englishman
Vs'ogo navs'ogo "agitprop"?
Dyvno, hto taki rekomendaciji rozdaje.A jogo majachnya je girshe, nizh merzota, i moji slova je zanadto m'jakymy.
2004.02.10 | Адвокат ...
Може Ви хтіли сказати: "провокація", а сказали,-- "маячня"? ( -)
2004.02.10 | Englishman
Ja ne znaju napevno
Moje vy pidkajete? Ale, sudjachy z vashoji rozgornutoji vidpovidi, vy jogo dopys za provokaciju ne vvazhaete?2004.02.10 | Адвокат ...
Не бажаю Вас образити, але Ви се помиляєте.
Тому й написав розлого, що мав на меті показати, що отака ажитована писанина, попри будь які розумні думки та спостереження, що вона містить в собі,-- є провокативною. В оперативному сенсі. Себто, здебільшого викликає ті ж самі реакції, що клясична провокація. Попри шляхетні устремління.2004.02.10 | Englishman
"Shljahetni ustremlinnja"? gm...
Schodo "azhitovanoji pysanyny", to za vashoju logikoju, u Profesora Yaremenka vyshlo nabagato krasche, bo vin pysav spokijnishe? Ja pravyl'no zrozumiv?Адвокат ... пише:
> Тому й написав розлого, що мав на меті показати, що отака ажитована писанина, попри будь які розумні думки та спостереження, що вона містить в собі,-- є провокативною. В оперативному сенсі. Себто, здебільшого викликає ті ж самі реакції, що клясична провокація. Попри шляхетні устремління.
2004.02.10 | Степан Пшеничний
Я теж, Не бажаю Вас образити
Адвокат ... пише:> ...викликає ті ж самі реакції, що клясична провокація. Попри шляхетні устремління.
Пробачайте, як вмію. Але ж мій допис, то теж відповідна реакція. В даному разі на статтю Монтян і Бойка. А ще на коментарі до неї.
Вчімось разом. В жидів - вмінню досягати поставлених цілей, в англійців - толерантності і виваженості, в поляків любові до ойчизни. Але й українську природню безпосередність не розгубімо.
2004.02.10 | Адвокат ...
Перепрошую, але Ви мя не образили.
Степан Пшеничний пише:> Адвокат ... пише:
> > ...викликає ті ж самі реакції, що клясична провокація. Попри шляхетні устремління.
>
> Пробачайте, як вмію. Але ж мій допис, то теж відповідна реакція. В даному разі на статтю Монтян і Бойка. А ще на коментарі до неї.
Тей хвакт, що Ви, як на мою скромну думку, занадто бурхливо зреаґували на ті подразники ( статтю, коментарі ), мене не ображає. Скорше,-- дивує.
> Вчімось разом. В жидів - вмінню досягати поставлених цілей, в англійців - толерантності і виваженості, в поляків любові до ойчизни. Але й українську природню безпосередність не розгубімо.
Згода!
2004.02.10 | Степан Пшеничний
Я знаю напевно.
/Ja ne znaju napevno/А я знаю точно. В мене багато знайомих жидів, яких громити я не піду ні в якому разі. Достатньо того, що я знаю чого від них чекати. Якщо українець надув губи й зиркає з під лоба, то це значить, що чимось він не задоволений. Може дати в морду. Я можу дати здачі. Все чесно і відверто. Жид же боїться прямого протистояння, називає це мудрістю. Насправді це трусість, яку з повна компенсує підлість. Тому я його бити не стану:немає причин для агресії. Якщо ж жид до вас леститься і "хоч до рани прикладай", то просто він вам мізки припудрює. Мабуть він хоче від вас гешефту. Але радіти тій "любязності" не поспішайте, бо коли вас використають, то свою любязність обовязково заберуть назад. Це може бути або в вигляді підножки в ваших справах, або ж просто розпускання слухів про те який ви "не хороший". І всерівно бити жида я не стану. Я просто не дам йому можливості мене обдурити. Бо я знаю з ким маю справу. Попереджений, значить озброєний.
Добре чи погано, те що українці такі, а жиди отакі? Неможна навіть питання так ставити. Це всерівно, що запитати, що краще осінь чи літо, ранок чи вечір, вишня чи груша. Ми такими є і такими залишимось. Навіть намагатися переробити жидів не слід. Просто треба знати, що яблуко солодке, а груша ще солодша, щоб не переплутати і не покласти в борщ диню замість капусти.
А ще я знаю напевно, що коли я знаю що є жид, то я його просто майже люблю. Бо ж вони як діти в своїй дитячій наївній хитрості.
Давайте жаліти братів наших менших. -&))
2004.02.10 | Englishman
Nu, v mordu moje daty i "zhyd", mojete ne sumnivatysya
Ale ja ne pobachyv vidpovidi na poperedne pytannya. Nu to jak, koly vas obizvut' "pidloju vonjuchkoju", budete z vlastyvym vam pochuttyam gumoru pidtrymuvaty dyskusiju, chy vse zh taky budete namagatysya obmezhyty svobodu slova dijeju? Chy je mezha vashij tolerantnosti?2004.02.10 | Степан Пшеничний
Жид в бійці страшний:верещить як різаний. -&))
/Nu, v mordu moje daty i "zhyd", mojete ne sumnivatysya/Ні, ні то вже не справжній жид, то полукровка типу Суркіс. (Словянська кров грає.)
Справжній жид "вдарить" з під тишка, коли ніхто не бачить і покарання можна уникнути. А потім першим прибіжить співчуття виказувати.
2004.02.10 | Englishman
Znovu ne bachu vidpovidi (-)
2004.02.11 | Михайло Свистович
Re: Суркіс - полукровка??????
Степан Пшеничний пише:>
> Ні, ні то вже не справжній жид, то полукровка типу Суркіс. (Словянська кров грає.)
А хто в нього слов"янин?
2004.02.11 | Михайло Свистович
Re: Я знаю напевно.
Степан Пшеничний пише:>
> Якщо українець надув губи й зиркає з під лоба, то це значить, що чимось він не задоволений. Може дати в морду. Я можу дати здачі. Все чесно і відверто. Жид же боїться прямого протистояння, називає це мудрістю. Насправді це трусість, яку з повна компенсує підлість.
Вит живете в полоні міфів про жидів, бо погано їх знаєте. Багато жидів також дають в морду відразу. Приклад - Суркіс. Вам подобається?
>
> Ми такими є і такими залишимось.
Один з самих миролюбних, спокійних і флегматичних народів ще не так давно жахав усіх своєю нарваністю й агресивністю? Вгадайте, про кого я?
2004.02.10 | Адвокат ...
Що меньше ажітації,-- то ближче до істини.
Степан Пшеничний пише:> Стаття несе дві задачі. Прикриваючись певним авторитетом в праві, а також сяким-таким відношенням до опозиції, автори всима силами знову намагаються навязати українцям хибну думку про "неправильного українця" Єременка, і знову ж таки затовкти в їхні голови постулат про бідних євреїв, яких всі несправедливо обіжають. "Те що Єременко рідкісна сволота, це всим зрозуміло. І те що нещасних жидів в Україні постійно принижують, це ясно як божий день. Головне, що суд судив не той. І (о ура) СВ не закриють". Чисто жидівський прийомчик.
Думка про "не правильного українця", перепрошую, не стільки гебрейська, за своїм походженням, оскільки моськальська. Інша річ, що, саме гебреї,-- отримували, й отримують з неї чималенького нахесу.
> Чого вартий хоча б оцей шедевр ?????
>
> /Давно визнано, що справа тут не в євреях, а в комплексі меншовартості, притаманному в усі часи суттєвому прошарку населення всіх країн світу./
>
> Ким визнано? (Жидами?) Наскільки давно? (Вчора?) То значить всі народи (суттєвий прошарок???) страждають меншовартістю????? Це ж треба до такого додуматись. Оце якраз і є зневага жидів до нежидів. Тут і проявились юди в усій красі.
Ви маєте рацію. Це звичайний для моськальського дискурсу,-- "абабщамс". Але знов: моськалі того мислєвіруса виплекали, а гебреї "зрізають купони". Як Ви гадаєте: кацапам те не заздрісно?
> Та ні людоньки, все набагато простіше. Просто жиди підлі в масі своїй, тому їх і не люблять(читай Єременка). А щоб застрахуватись від звинувачень у підлості, то жиди придумали загрозу "міжнаціональної ворожнечі". І тепер навіть розповідати(не читай Єременка) про злочини(Суркіс, Пінчук) заборонено, якщо їх вчинив жид, бо це є розпалюванням чогось там.
Гебреї у своїй масі,-- не підліші за будь який нарід. Не треба "абабщать".
А от те, що вітівки гебреїв не підсудні та не осудні,-- Ви маєте рацію,-- це їхне "ноу гау". До речі, свого часу, за совка, "атвєтствєнниє парт- ґос- дєятєлі" вправно користали си з того гебрейського "ноу гау".
> Якраз отакими вчинками нетерпимості до правди про жидів, вони самі ж і загострюють напругу. Це їм вигідно. Щоб мати можливість ще голосніше верещати про уявну загрозу, щоб постійно тримати ввесь світ в стані "ви всі нам должні, бо ви нас обіжаєте". Багато порядних людей ловляться на цей трюк.
Месіянство гебреїв,-- прописане у Книзі. То ж ніц дивного. А за для конструктиву, можу запропонувати таку ( для українців )хвормулю:
"До своїх,-- як брати, а до усих інших,-- як жиди". Певна часова дисціпліна користання тієї хвормулі ґарантовано виліковує від комплексу меньшовартости.
> Повторюю, в Україні, як і в усьому цивілізованому світі, немає ні причин, ні бажання "громити" жидів, ні взагалі звязуватись з тими вонючками. Як немає любові до жидів, так немає і ненависті до них. Але "по-жидівські" відсутність любові, то вже злочин. Виходить, що всі народи світу мають не просто мовчати про підлість жидів, а ще й любити їх палко. Бо інакше ти злочинець???
Нарцисизм є риса дуже притамання месіям.
У цім випадкові тре вчиняти за Книгою: "злочину -- злочинове". Єдине чого в цім контексті треба без перечно уникати,-- так це бодай натяку на "єврєйскій вапрос". І всьо буде гаразд.
2004.02.10 | ilia25
Re: Признайтесь, статью Бойко и Монтян не читали?
Предсказамус пише:> Если бы читали, то поняли бы: разжигание национальной розни есть уголовное преступление, наличие или отсутствие которого невозможно установить в гражданском процессе. Подробнее см. статью.
Они утверждают, что судья не мог признать газету разжигающей межнациональную рознь без соответствующего решения уголовного суда. То есть по их версии, газету можно закрыть только в комплекте с посадкой главреда? Ну пожалуй они правы. По закону нужно было так и сделать.
Но это не означает, что газету нельзя было закрыть по закону
2004.02.11 | Адвокат ...
А що таке є Закон, як не виконання певних дій
у певному пор'ядку?А якщо передбаченого Правом результату отримано з порушенням визначеного пор'ядку дій,-- то то вже не Закон, але свавілля, воно ж,-- грубе та цинічне нехтування Закону.
2004.02.11 | Михайло Свистович
Re: захищаю не кучмівців, а право
Захищаєте саме кучмівців. Бо права Ви, перепрошую, не знаєте так, як знає його Монтян. Так шо не треба про право. Тим більше, що все Вами написане, не має до права жодного стосунку. А ось стаття розглядає проблему саме з юридичної точки зору. З точки зору права.2004.02.12 | троль
Насправді ніхто не розуміє права краще ніж народ
Тому і існує суд присяжних у кримінальному судочинстві, а третейський суд у цивільному. Право має цілком природнє походження, з загального почуття справедливості, а воно і є прерогативою народу. Вважаю, що за таких обставин, якщо відкинути конкретику - євреїв і українців, чи ще краще, перевернути ситуацію ногами догори2004.02.12 | Михайло Свистович
Re: А народ - це Ви. Зрозуміло (-)
2004.02.12 | троль
Ні. Ви теж. То маємо 1:1 ? (-)
-2004.02.12 | троль
Повторюю пропозицію. Тепер Свистовичу.
Якщо ці статті такі легальні, давайте вмовимо Яременка надати їх для публікації у провідних світових газетах. Якщо надрукують і за це нічого не буде, чур гонорар поровну!2004.02.12 | Михайло Свистович
Re: Повторюю пропозицію. Тепер Свистовичу.
троль пише:> Якщо ці статті такі легальні, давайте вмовимо Яременка надати їх для публікації у провідних світових газетах.
Вам треба - вмовляйте. А мені ще замість Вас у "Розробках" копатися. Ви ж свою обіцянку не виконали.
2004.02.12 | Kohoutek
Re: захищаю не кучмівців, а право
Михайло Свистович пише:> Захищаєте саме кучмівців. Бо права Ви, перепрошую, не знаєте так, як знає його Монтян. Так шо не треба про право. Тим більше, що все Вами написане, не має до права жодного стосунку. А ось стаття розглядає проблему саме з юридичної точки зору. З точки зору права.
Я могу согласиться, что авторы статьи правы насчет незаконности закрытия газеты до вынесения обвинительного приговора в уголовном процессе. Но меня настораживает и пугает ПОЛНОЕ отсутствие оценки действий САМОЙ ГАЗЕТЫ. "Провокация, провокация!!!" Кто главный редактор газеты? Кто ее издатель? Яременко? Почему никто из оппозиционеров не сказал ни слова по сути процесса - обвинению газеты в разжигании межнациональной розни, в пропаганде антисемитизма? Или публикация антисемитских материалов считается пропагандой антисемитизма только, если производится а проправительственной прессе? Где оценка действий главного редактора? Кто допустил публикацию настолько откровенного, пещерного юдофобства, что его не могут иначе классифицировать даже пылкие сторонники газеты? Как можно безоговорочно поддерживать такие действия? Люди добрые, да одумайтесь же! Чем вы лучше Кучмы & Co. в таком случае?
Я не согласен с действиями судьи, но полностью согласен с ее выводами: газета сознательно занималась разжиганием межнациональной розни и пропагандой антисемитизма среди действительно, мягко говоря, непросвещенной массы населения. Я не хочу обидеть целевую аудиторию "Сельских вестей", но всякий непредвзятый человек прекрасно понимает, что чем сельское население куда более консервативно и обладает большей склонностью ко ксенофобии - просто потому, что более бедное, менее образованное, живущее в большей изоляции, в более однородном и менее толерантном окружении, чем в среднем по стране. И вот именно на такую аудиторию и рассчитана данная газета. Это, с моей точки зрения, - преступление. И нести за него ответственность по крайней мере главный редактор просто обязан. Право должно быть одинаковым для всех. Это не означает, что, если для Кучмы закон не писан, то не писан он и для "Сельских вестей". Это означает, что нужно указывать на преступления противника, а не покрывать собственные грехи.
2004.02.10 | Диспетчер
Прокурор Монтян, негайно отримайте гонорар у В.Рабіновича
10.02.2004 // 15-56 //В. Рабинович: Закрытие "Сільських вістей" – это провокация
Mignews.com.ua
Сегодня состоялась пресс-конференция народных депутатов - представителей общественного комитета защиты газеты "Сільські вісті". Прокомментировать это событие корреспондент MIGnews.com.ua попросил президента Всеукраинского еврейского конгресса Вадима Рабиновича: "После сегодняшней пресс-конференции "защитников" газеты я могу с уверенностью сказать: операция по закрытию "Сільських вістей" разработана "Сільськими вістями" вместе с социалистами. Я это просто вижу, потому что смотрите, какое наглое и подлое заявление сделано сегодня "защитниками" газеты: "приостановление выхода "Сільських вістей" идет не на пользу ни украинцам, ни евреям, а выгодно только силам реакции".
Я согласен в одном: то, что печатают "Сільські вісті" идет не на пользу ни Украине, ни украинцам, ни евреям, никому другому. Это просто фашистская акция, направленная на разжигание межнациональной вражды.
Они напечатали в "Сільських вістях" провокационную статью, понимая, что ни ветераны Великой Отечественной войны, ни еврейские организации не могут не отреагировать на такое возмутительное выступление. Они это понимали с первого дня. Они также понимали, что нет никакого политического заказа, но, дойдя уже в своей политической борьбе до маразма, начали использовать самые "грязные методы". Сначала они раскручивали кассетный скандал, а когда он закончился и полностью исчерпал себя, появился теперь скандал с "Сільськими вістями".
Мало того, я не исключаю, что, ставя такую публикацию, они прекрасно понимали, что любой мало-мальски честный судья закроет их газету. И как всегда у провокаторов всех времен и народов есть только одна позиция – с больной головы на здоровую.
Кем же нужно быть, чтобы сначала напечатать у себя в газете фашистский материал, разжигающий межнациональную рознь, а потом сказать, что закрытие газеты – это "давление на оппозицию".
Я хочу, чтобы люди поняли – совершенно все равно, кто совершил преступление. Если условный оппозиционер выйдет на улицу, ограбит и зарежет бабушку, а после того, когда его начнут судить, он будет кричать, что это происки кланово-олигархического режима.
Неумение отвечать за свои поступки, склонность к провокациям, надругательство над Законом – именно так я могу прокомментировать ситуацию. Более того, "Сільські вісті" не то, что не раскаиваются, сегодня опять вышла возмутительная публикация. Я хочу, чтобы все начали читать "Сільські вісті". Вот эти все депутаты, которые сегодня защищают эту газету, пусть они прочитают последний номер этого издания.
Сегодняшние "Сільські вісті" еще раз меня убедили в том, что социалисты специально разыгрывают эту историю с газетой для того, чтобы обвинить своих политических противников в "антидемократизме".
Если "Сільські вісті" будут закрыты, а это будет по Закону правильно, то наш издательский дом MIG (Media International Group) готов бесплатно всем подписчикам "Сільських вістей" до конца года, что бы они, не дай Бог, не потеряли деньги, отправлять им нашу газету "Столичные новости".
2004.02.10 | Адвокат ...
Крокодилячі сльози та юдині співчуття.
Диспетчер пише:> Сегодняшние "Сільські вісті" еще раз меня убедили в том, что социалисты специально разыгрывают эту историю с газетой для того, чтобы обвинить своих политических противников в "антидемократизме".
> Если "Сільські вісті" будут закрыты, а это будет по Закону правильно, то наш издательский дом MIG (Media International Group) готов бесплатно всем подписчикам "Сільських вістей" до конца года, что бы они, не дай Бог, не потеряли деньги, отправлять им нашу газету "Столичные новости".
Одне цікаво: невже "социки" самі на "Сільські вісти" до суду позивали се? А не зондер- команда ( "борців з хвашизмом" ) на чолі з самим паном Рабіновічєм?
І яка любов "до обездолених"!!! Безкоштовно, але "нашу ґазєту".
Коли сь В. Ґафт написав епіґраму на З. Високовскоґо:
"Коґда вєзде путі
Такім, как ти открити,
Растут ряди антісємітов".
Це,-- про зондер- фюрера Рабіновіча.
2004.02.10 | Степан Пшеничний
Монтян: - Вже отримала! Я працюю по передоплаті(-)
2004.02.11 | Михайло Свистович
Re: Прокурор Монтян, негайно отримайте гонорар у В.Рабіновича
Монтян, я ж сподіваюсь, що ти поділишся?2004.02.10 | Прочанин
Ходос про "антифашистів"
Відкритий лист голови Харківської іудейської общини:"вся їхня "антифашистська діяльність" вкаладається у просту "схему": "ср...ли - мазали, плакали - розказували".
2004.02.10 | Штурман
Re: Ходос про "антифашистів"
Знаю, что нельзя матюкаться, но так и хоется сказать: Ё... вашу м...Оказывается, социки сами организовали фашистский комитет, чтобы он подал иск на Сельские вести. И чтобы потом фашист Рабинович (а кто мне запретит так называть Рабиновича, если он и ему подобные так называют всех остальных честных людей? - модератор, если есть сомнения в моих словах, готов предоставить кучу антиеврейских высказываний самого Рабиновича (со ссылками в И-нете!!!)) бесплатно рассылал свою фашистскую порнографию по городам и селам.
Еще раз: Ё... их мать...
2004.02.11 | Кім Філбі
Українська Бі-Бі-Сі: рівень нижче плінтуса
"Шевченківський суд Києва ухвалив рішення закрити газету, задовольнивши позов низки єврейських громадських організацій, які звинувачували видання в антисемітизмі і розпалюванні міжнаціональної ворожнечі."Ха-ха, Рабінович - це "низка"!
2004.02.11 | троль
Там було дві організації. Низка хоч і мала. І пропозиція.
Як до речі ситуація виглядала б у інших країнах? Давайте спробуємо для цікавості опублікувати статтю в Англії та інших країнах, підкинувши місцевої специфіки. Цікаво, що вийде з того. Чи будуть якісь санкції? Чи у країнах розвинутої демократії таким статтям раді?2004.02.12 | с_пиркало
буде, буде, шашлик із них буде
на заході антисемітизму бояться як вогню і навіть куди гірше. навіть важко собі припустити, що хтось захоче таке оприлюднити, а якщо таке станеться, то на другий день головний редактор і всі відповідальні за випуск підуть у відставку. а якщо не підуть, то газету можуть закрити за розпалювання расової ворожнечі, будь вона опозиційна чи яка завгодно. з бі-бі-сі звільнили популярного ведучого за те, що він натякнув в ефірі, що йому не дуже подобаються араби. так що з сільськими вістями ситуація справді складна. з одного боку, те, що вони надрукували, просто навіть і обурення не викликає, а якесь нерозуміння - вони що, зовсім з глузду з*їхали? ви читали цей опус професора яременка? він просто хворий дядько. але з іншого боку вся ця політична ситуація змушує, звісно, бути за сільські вісті.2004.02.12 | троль
Вони підкидають хмизу у вогонь
Кажуть, 10 лютого СВ знову надрукували якусь провокативну статтю. Що я й доводив. Влада своїм судовим рішенням показала швидше свою слабкість, нездатність вирішити проблему, бо ситьуація потребувала саме НЕГАЙНОГО закриття газети і припинення, запобігання подальшим правопорушення і навіть злочинам.А що робити з євреямиі українцями, не знаю, однак від таких статей олігархи навряд чи складуть зброю, а українці знайдуть в собі хист до фінансових операцій чи гендлів.
2004.02.12 | KAKTUZZ
Re: Українська Бі-Бі-Сі: рівень нижче плінтуса
Рабіновіч не низка! Це "шнурок"!2004.02.11 | 7-40
...і Гурвіц вам у руки!
„Оппозиционные” безумцы против „сионских мудрецов”Игорь Столяров АЕН
Новое продолжение получил скандал, разразившийся вокруг украинской газеты "Сильськи висти". Его спровоцировала очередная антисемитская публикация печатного органа Соцпартии.
Сложившуюся ситуацию комментирует народный депутат Украины (фракция "Наша Украина") Эдуард Гурвиц:
"Запрещённый украинским судом за разжигание межнациональной розни антисемитский листок "Сильськи висти" 10 февраля вышел вновь с ещё более грязной клеветой как в адрес евреев проживающих в Украине и во всех других странах, так и в адрес самих этих государств. Одновременно появилась информация о создании "комитета защиты" газеты, в который вошли представители всех оппозиционных фракций украинского парламента.
Статья за подписью некоего Ходоса утверждает, что в Украине идет "о праве титульной нации на выживание в борьбе с иудео-нацистской гадиной", единственная цель которой "духовное растление и физическое вырождение украинского народа". "Сильськи висти" прямым текстом призывают к еще одному Холокосту для тех евреев, кто так и не понял, как "правильно себя вести" в стране, где так много представителей "титульной нации" испытывают материальные затруднения и социальный гнёт коррумпированного государства.
Из этой же статьи можно узнать о еврейском "ядерном оружии" нацеленном на Одессу, Москву и Баку, о том, что мусульманские "биологические бомбы" - это "герои", достойные наследники Александра Матросова, о том, наконец, что это евреи первые объявили войну Гитлеру, а он был лишь вынужден "реагировать на их вероломное нападение".
Уже сейчас ясно, как "дискуссия", которую "Сильськи висти" и те, кто стоит за всей этой провокацией, хотят навязать стране, отразится на авторитете, имидже и, в конечном итоге, перспективах оппозиции. Всю полноту политической ответственности за это несут те лидеры, которые не дали своевременной политической оценки провокаторам под лживым предлогом "спасения" оппозиционной газеты".
11.02.2004 10-44
2004.02.11 | Адвокат ...
Ну я Клав' просто х*єю!
Особливо коли стаю свідком публічної сварки двох жидів.2004.02.11 | Englishman
Jakas' u vas reakcija dyvna.
Nacional'nist' Hodosa dodaje jomu oreolu nedotorkaniosti u vashyh ochah? Chy vam tak vazhko poviryty, scho ne vsi evreji majut' odnostajnu dumku?2004.02.11 | Адвокат ...
Нічого дивного у моїй реакції немає.
Englishman пише:> Nacional'nist' Hodosa dodaje jomu oreolu nedotorkaniosti u vashyh ochah?
Барон Едуард Ходос, як стверджують мої знайомі, хто має дотик до "єврєйсоґо вапроса",-- відомий на усе українське гебрейство... "хуліґан і матєрщіннік". Чого варта одна його смертельна боротьба з хасидами.
Просто дії Ходоса та дії зондер- фюрера "анти- хвашизму" Рабіновіча,-- це одні й ті ж самі дії, дії, що однаково виконані, однаково інтелектуально та емоційно обомовлені. Така собі "битва двох люстерок".
> Chy vam tak vazhko poviryty, scho ne vsi evreji majut' odnostajnu dumku?
Усі гебреї мають ріжні думки. Мені не тре в це вірити, я те бачу. Однак, є певні моменти у їхніх стосунках з не- гебреями, де вони виступають, мов одна людина. І це,-- дуже добре! А нам, українцям,-- варто в них того навчити сь.
2004.02.11 | Englishman
Re: Нічого дивного у моїй реакції немає.
Адвокат ... пише:> Englishman пише:
> > Nacional'nist' Hodosa dodaje jomu oreolu nedotorkaniosti u vashyh ochah?
>
> Барон Едуард Ходос, як стверджують мої знайомі, хто має дотик до "єврєйсоґо вапроса",-- відомий на усе українське гебрейство... "хуліґан і матєрщіннік". Чого варта одна його смертельна боротьба з хасидами.
> Просто дії Ходоса та дії зондер- фюрера "анти- хвашизму" Рабіновіча,-- це одні й ті ж самі дії, дії, що однаково виконані, однаково інтелектуально та емоційно обомовлені. Така собі "битва двох люстерок".
>
Ja dumav, vy maly na uvazi superechku mij Gurvicem ta Hodosom.
>
> > Chy vam tak vazhko poviryty, scho ne vsi evreji majut' odnostajnu dumku?
>
> Усі гебреї мають ріжні думки. Мені не тре в це вірити, я те бачу. Однак, є певні моменти у їхніх стосунках з не- гебреями, де вони виступають, мов одна людина. І це,-- дуже добре! А нам, українцям,-- варто в них того навчити сь.
Nichogo dobrogo v takij povedinci ja ne bachu (ce moja osobysta dumka). Mozhe ce dlja vas prozvuchyt' pafosno, ale ja virju, scho u vsih vchankah ljudyna povynna keruvatysya svoeju sovistju, a ne povodytysya, jak baran u stadi. Chym bil'sh ljudyna sebe povazhaje, tym bilshe ce je dlja neji pravdyvym (znov IMHO).
2004.02.12 | Адвокат ...
Re: Нічого дивного у моїй реакції немає.
Englishman пише:> Адвокат ... пише:
> > Englishman пише:
> > > Nacional'nist' Hodosa dodaje jomu oreolu nedotorkaniosti u vashyh ochah?
> >
> > Барон Едуард Ходос, як стверджують мої знайомі, хто має дотик до "єврєйсоґо вапроса",-- відомий на усе українське гебрейство... "хуліґан і матєрщіннік". Чого варта одна його смертельна боротьба з хасидами.
> > Просто дії Ходоса та дії зондер- фюрера "анти- хвашизму" Рабіновіча,-- це одні й ті ж самі дії, дії, що однаково виконані, однаково інтелектуально та емоційно обомовлені. Така собі "битва двох люстерок".
> >
>
> Ja dumav, vy maly na uvazi superechku mij Gurvicem ta Hodosom.
Може я се помиляю, та усі оті "сюпірєчкі" схожі мені на відому моськальську приказку: "Мілиє бранятся,-- только тєшатся".
> >
> > > Chy vam tak vazhko poviryty, scho ne vsi evreji majut' odnostajnu dumku?
> >
> > Усі гебреї мають ріжні думки. Мені не тре в це вірити, я те бачу. Однак, є певні моменти у їхніх стосунках з не- гебреями, де вони виступають, мов одна людина. І це,-- дуже добре! А нам, українцям,-- варто в них того навчити сь.
>
> Nichogo dobrogo v takij povedinci ja ne bachu (ce moja osobysta dumka). Mozhe ce dlja vas prozvuchyt' pafosno, ale ja virju, scho u vsih vchankah ljudyna povynna keruvatysya svoeju sovistju, a ne povodytysya, jak baran u stadi. Chym bil'sh ljudyna sebe povazhaje, tym bilshe ce je dlja neji pravdyvym (znov IMHO).
Про барани у гурті,-- згоден з Вашою опінією. Одначе бувають моменти, коли люди,-- не втачаючи власних чеснот та самоповаги, мають діяти, мов солдати у бою. Злагоджено, винахідливо та хвацько. От,-- як гебреї, коли будь хто з гоїв згадує про них.
2004.02.12 | Village People
Нова істерика Рабиновича на паях із Гурвіцем
Еврейская община просит Генпрокуратуру пресечь антисемитизм "Сільськіх вістей"Mignews.com.ua
Руководство Еврейской общины Украины обратилось с заявлением в Генеральную прокуратуру Украины, в котором просит правоохранительные органы пресечь антизаконные действия газеты "Сільські вісті". В этом издании, как говорится в заявлении, продолжают публиковаться антисемитские статьи, разжигающие в обществе межнациональную рознь.
После решения Шевченковского райсуда Киева о закрытии газеты "Сільські вісті" за публикации, разжигающие национальную рознь, подчеркивается в заявлении, это издание не только не принесло извинений за грязную антисемитскую кампанию, развязанную на своих страницах, но и продолжает каждый день публиковать статьи явно ксенофобского содержания. В частности, на страницах газеты "Сільські вісті" за 10 февраля 2004 года помещена грязная антисемитская статья на двух полосах газеты, которую народный депутат Украины Эдуард Гурвиц назвал "грязной клеветой, антисемитской провокацией против всех евреев, которая ударит по имиджу Украины в мире".
2004.02.12 | доктор Борменталь
Пацієнт Павловської Рабинович вимагає зустрічі з Наполеоном!
Президент Всеукраинского еврейского конгресса и Объединенной еврейской общины Украины Вадим Рабинович выступил с обращением к лидерам политических партий Украины, которые ранее выступили с заявлением в поддержку газеты "Сільські вісті". Предлагаем читателям полный текст этого заявления:О Б Р А Щ Е Н И Е
Президента Всеукраинского Еврейского конгресса Вадима РАБИНОВИЧА к лидерам партий, подписавшим заявление в защиту газеты "Сільські вісті"
Грязная антисемитская кампания, которую развязали в украинской прессе руководители газеты "Сільські вісті", не имеет аналогов не только за годы независимости Украины, но и за последние десятилетия в общемировой печати. Шевченковский райсуд Киева расценил эти действия как разжигание межнациональной розни в Украине и вынес решение о закрытии газеты.
Поражает, что, подписав письмо в защиту действий газеты "Сільські вісті", вы автоматически поддержали возмутительную и грязную антисемитскую кампанию, которая продолжается в газете и по сей день.
Хотелось бы еще раз напомнить вам, что газета "Сільські вісті" была закрыта через суд не по иску за публикации на политические темы, а по иску Антифашистского комитета за разжигание межнациональной розни и публикации открыто антисемитских, ксенофобских, человеконенавистнических статей. Эти провокационные публикации, которые, подчеркиваю еще раз, продолжаются в газете и по сей день, вызывают справедливое возмущение ветеранов Великой Отечественной войны, членов многотысячной Еврейской общины Украины; ситуация с газетой "Сільські вісті" получила широкий международный резонанс, в частности, во время крупнейшей международной конференции по проблемам антисемитизма в Вене (Австрия).
Я призываю вас к поступку — демократическому и соответствующему имени лидера политической партии: осудите грязную антисемитскую кампанию, развязанную газетой "Сільські вісті", не позвольте провокаторам разжечь в обществе костер ненависти и розни, который, как показывает исторический опыт, может привести к непредсказуемым последствиям! В здоровом демократическом обществе факты антисемитизма, ксенофобии и расизма должны быть поставлены вне закона!
Если вы останетесь на позиции безоглядной поддержки газеты "Сільські вісті", если не прозвучит здравая оценка антисемитской кампании в этом издании, те, кому дороги мир и взаимопонимание в украинском обществе, не в праве будут закрывать на это глаза и обязаны сделать соответствующие выводы.
Партии, зовущие своих сторонников к демократии и прогрессу, не имеют права потакать тем грязным силам, которые вносят в нашу жизнь ненависть и рознь!
2004.02.12 | KAKTUZZ
Не закриють законно, то закриють незаконно!(-)
2004.02.12 | Адвокат ...
Зондер- фюрер трохом забув си.
доктор Борменталь пише:> Я призываю вас к поступку — демократическому и соответствующему имени лидера политической партии: осудите грязную антисемитскую кампанию, развязанную газетой "Сільські вісті", не позвольте провокаторам разжечь в обществе костер ненависти и розни, который, как показывает исторический опыт, может привести к непредсказуемым последствиям! В здоровом демократическом обществе факты антисемитизма, ксенофобии и расизма должны быть поставлены вне закона!
Маю таке враження, що В. Рабіновіч хтів сказати що сь штибу "поза панятіямі". Або має бажання замінити Закон таким собі законом, або закончіком.
Та й на загал: херовій з зондер- фюрера оратор.