02/11/2004 | Майдан-ІНФОРМ

Обласна організація Всеукраїнського об'єднання ветеранів виступила з ініціативою повернення Кіровограду історичної української назви - Новокозачин. До подібних дій ветеранів спонукали події у місті повязані з ювілеєм міста, коли російська громада та епархія УПЦ МП виступили за повернення місту імені російської цариці Єлізавети, з формулюванням, що місту повертаєтьмя імя Святої Єлізавети. В тойже час масова ветеранська організація міста, ідеологічно контрольована КПУ виступила з засудженням дій по переіменуванню Кіровограда в Єлізаветрад.
В зверненні ветеранів адресованому міському голові, обласній владі, Верховній Раді та Президенту України говориться:
" Восени цього року ми будемо святкувати 250-річчя нашого міста. Вже зараз ідеологічно непристойно виглядає нинішня назва обласного центру цетральної області України, що носить ім'я одного з більшовицьких лідерів минулого сторіччя, який ніколи не мав ніякого відношення до нашого міста. Ще більшою образою та національною ганьбою для етнічних українців, що складають переважну більшість мешканців обласного центру є повернення місту російської імперської назви в умовах незалежної України. Цю назву настирно вже втретє нав'язують всій міській громаді від імені віруючих окремі представники духовенства та антиукраїнськи налаштовані лідери деяких громадських організацій . Вигадується і тиражується через місцеві ЗМІ та виносяться за межі міста та області брехливі міфи про "святе" походження назви міста. Історичні джерела доводять, що місто назване іменем імператриці Єлізавети і одержало цю назву через 20 років після початку будівництва фортеці. Про це красномовно свідчить зображення герба того часу, на якому чітко присутній вензель імператриці Єлізавети. Місто утворилося із слобід, розташованих на берегах Інгулу, одна з яких носила назву Новокозачин.
Виходячи з цього пропонуємо винести на розгляд сесії міської ради питання про повернення місту саме цієї історичної назви обласного центру, а саме - Новокозачин. Вона бумовно відповідає національному духові українців і вічно нагадуватиме нашим нащадкам часи, коли у наших степах зародилося українське козацтво, невмируща слава якого назавжди золотими літерами вкарбована в історію України.
Присвоєння місту російської назви не дасть в майбутньому місту необхідного міжнаціонального спокою, бо буде національною образу представникам титульної в Україні нації, що складають більшість мешканців міста. Повернення запропонованої російськими організаціями та духовенством місту назви, рівноцінне перейменуванню Дніпропетровська в Єкатеринослав, а Запоріжжя в Олександріськ, що принципово неможливе в умовах тих міст та в Україні в цілому. Подібні новації є черговою спробою розпалювання міжнаціональної ворожнечі у місті та області, де російька меншина складає всього 11% від всього населення, та є політично невиваженим починанням у рік президентських виборів та відволікає громадян і місто від вирішення інших першочергових проблем.
Подібні дії в нинішній політичній ситуації є не тільки шкідливими і наприпустимими, але і повинні отримати відповідну політичну оцінку з доведенням її до широких кіл громадськості."