Я - украинец!
02/20/2004 | Dworkin
Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна.
Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак.
На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники.
Моя кровь красная, а не желто-голубая.
Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке.
Я - украинец?
Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову.
Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся.
Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины.
Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь.
Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков.
Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике.
Здесь на деньгах поэты, а не президенты.
Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу.
Я - украинец.
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты.
Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава.
Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах.
Я верю в эту страну:
я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку,
этим людям - они держат слово.
Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки.
Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.
А еще: Мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов.
И мой сын родится здесь.
Я - украинец!
------------------------------------------------------------
Этот удивительный тест придумал, к сожалению, не я. Он пришел ко мне по почте, откуда-то из глубин Могилянки. И, что называется, задел за живое. Этим текстом я хоетл бы открыть на этом форуме дискуссию на тему некой объединяющей идеи. Идеи очень нужной на пороге серьезных испытаний ждущих нашу страну.
Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак.
На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники.
Моя кровь красная, а не желто-голубая.
Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке.
Я - украинец?
Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову.
Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся.
Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины.
Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь.
Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков.
Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике.
Здесь на деньгах поэты, а не президенты.
Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу.
Я - украинец.
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты.
Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава.
Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах.
Я верю в эту страну:
я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку,
этим людям - они держат слово.
Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки.
Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.
А еще: Мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов.
И мой сын родится здесь.
Я - украинец!
------------------------------------------------------------
Этот удивительный тест придумал, к сожалению, не я. Он пришел ко мне по почте, откуда-то из глубин Могилянки. И, что называется, задел за живое. Этим текстом я хоетл бы открыть на этом форуме дискуссию на тему некой объединяющей идеи. Идеи очень нужной на пороге серьезных испытаний ждущих нашу страну.
Відповіді
2004.02.20 | Franko
Йдете стопами Предсказамуса :-)
Він вже колись відкривав дискусії про "політичний націоналізм", які перетворювалися в дико жваві обговорення. Якщо ще не пішов від нас Привид Архіву2004.02.20 | Dworkin
Да нет, просто ищу ПЕРЕКРЕСТКИ БЫТИЯ :-)
Честно говоря, не думал, что иду чьими-то стопами.Просто посление нескольк месяцев меня беспокоила мыль про все более вопиющее отусутсвие некей объединяющей идеи для ВСЕЙ Украины. "Гонорові УП-істи", напрочь игнорирующее все, что связано с "совдепией" и "московщиной", не очень хорошо воспринимаются в "шахтерском краю" и Крыму. А потрясающе умные и патриотичные люди с Юга, Центра или Востока часто вызывают идиосинкразию на Западе только потому, что говорят "москальською мовою". А официозная, мертво-фольклорная шароварно-сально-гопачная Украина уже набила оскомину не только национально неопределившимся "слобожанам" с Харьковщины и Донецка, но и продвинуто-думающим украинским культурным деятелям (особенно, если возводить ее в ранг эталона украинской культуры).
На самом деле все намного сложнее. Если покопаться то почти у каждого "пересічного українця" есть среди предком и "москали", и козаки, и "коммуняки", и царские служивые. То же и в культурном плане: нельзя уже одним махом отрезать ни советское наследие (попробуйте забыть песни Майбороды или стихи Рыльского), ни западноукраинское, ни диаспорное. Нельзя одним махом отмахнуться ни от русской культуры, лучшие деятели которой очень часто были родом из Украины, творили на украинской земле или использовали украинкий культурный материал в своем творчетве. Ни от польской культуры, чье влияние очень сильно не только на Западе, но вообще в самой истории Украины.
И вот я случайно натыкаюсь на этот текст - пусть не как ответ, но как очень хорошую вариацию на тему ответа на вопрос о том, что такое УКРАИНСКИЙ ПАТРИОТИЗМ. Это стыло своим маленьким откровением (тем более сильным, что написал его не я). И я, конечно же, не мог не поделиться с присутствубщими
2004.02.20 | Franko
Re: Да нет, просто ищу ПЕРЕКРЕСТКИ БЫТИЯ :-)
Dworkin пише:> Честно говоря, не думал, что иду чьими-то стопами.
> Просто посление нескольк месяцев меня беспокоила мыль про все более вопиющее отусутсвие некей объединяющей идеи для ВСЕЙ Украины. "Гонорові УП-істи", напрочь игнорирующее все, что связано с "совдепией" и "московщиной", не очень хорошо воспринимаются в "шахтерском краю" и Крыму. А потрясающе умные и патриотичные люди с Юга, Центра или Востока часто вызывают идиосинкразию на Западе только потому, что говорят "москальською мовою".
Не можу стверджувати напевне, що коїться на Сході чи Криму, але мушу зазначити, що міф "говорить по-москальськи -- значить ворог" на Галичині потроху відходить у минуле. Потроху
> А официозная, мертво-фольклорная шароварно-сально-гопачная Украина уже набила оскомину не только национально неопределившимся "слобожанам" с Харьковщины и Донецка, но и продвинуто-думающим украинским культурным деятелям (особенно, если возводить ее в ранг эталона украинской культуры).
"официозная, мертво-фольклорная шароварно-сально-гопачная Украина", яка мені оскому набила також - це тільки вершина того айсберга, який називається "українська культура". Якщо збитися з думки, що на світі з українських пісень існує тільки "Підманула-Підвела", а зі страв - тільки сало, то одразу пірнаєш у ТАКИЙ шалено гарний пласт української автентики, що... не виринеш уже! Я вам абсолютно відповідально говорю, що переважна більшість українців не здогадується про це. Чого варті лиш невідомі українські пісні, які бережуть тепер тільки окремі ентузіасти, які не мають ані дрібки "шароварщини", які простими словами і мелодіями залазять в душу так, як не залізе жодна опера. Я добре розумію, що не зможу донести зараз Вам те, що хочу - просто знайте, що якщо абстрагуватися від сала і гопака, то українська культура - це просто афігєть, така психоделічно-містично-позитивна штука, що конхветка тузік.
Приїжджайте до нас на Купала!!! Офіційне запрошення. Побачите самі!
І всі бажаючі Майданівці також
> И вот я случайно натыкаюсь на этот текст - пусть не как ответ, но как очень хорошую вариацию на тему ответа на вопрос о том, что такое УКРАИНСКИЙ ПАТРИОТИЗМ. Это стыло своим маленьким откровением (тем более сильным, что написал его не я). И я, конечно же, не мог не поделиться с присутствубщими
Народ оцінив...
2004.02.20 | Franko
Це би могла бути суперова листівка... (-)
2004.02.20 | технолог
Re: Це би могла бути суперова листівка... - Вуйко Франко, я (+)
Ви розумніший (тіко без образ)...Яка листівка???
Тут вже одна листівкописьиенниця написала один шедевр (за певних обставин дійсно шедевр), але, коли їй було задане просте питання - хто ту листівку понесе у народ, та буде відповідно реалізовувати та відповідати за заклики, розвернулася, вибачте, сракою, та й досі не змогла відповісти на це просте питання.
Колега АСС використав ту листівку серед людей, і в них виникло те саме питання - до кого йти і кого підтримати за тією листівкою???
Ну скіко можна пояснювати, що листівка - це тільки невеличка складова великої роботи по об'єднанню своїх спільників, яка втілюється в багато дій, які відповідають певному повідомленню...
Інакше відбувається корозія тих цінностей, які проголошені у такому зверненні, як листівка...
А далі ця корозія поширюється на інші аспекти життя та свідомості, і індивідуальної і суспільної...
Б...ЛЯДЬ (як кажуть наш президент), ну коли вже хоч тут будемо думати про відповідальність за свої дії???
До речі, листівкописьменниця, як виявилось, сватається у БЮТ, та, поки що, на жаль, не дуже виходить...
2004.02.20 | Сергій
Я - українець!
Дійсно цей текст цікавий і дивний вже тим, що надійшов, як кажете, саме з МОГИЛЯНКИ. З тої Могилянки, яка має підсилювати сяйво ореолу гуманітарної аури України (за словами відомої поетеси Ліни Костенко)І як на мою думку то саме для продовження і збалансованості у цьому тексті мають бути ще й такі рядки:
Я не люблю коли знущаються над людьми незалежно від мови, професії.
Я не люблю коли кажуть що загибель мільйонів людей то невелика трагедія і вбивають людей за Правду.
Я не люблю коли ті, що вчора дратували салом Росію, сьогодні гнуться перед нею за відро пшениці.
Я не люблю коли на вулицях моєї батьківщини плюють з німецьких джипів банкіри симоненків і суркісів, медведчуків.
Я не люблю коли еволюціонери від комунрежиму 11 років пересідають з посади на посаду одурюють людей черговими реформами.
Я не люблю коли успішність у бізнесі визначається вмінням лизати дупу або наближеністтю до неї.
Я не люблю коли у моєї дитини нема можливості отримати найнеобхіднішого.
Я не люблю коли стадо свинів 11 років заважає розквіту українській
яблуні. Я не люблю чути їх хрюкання з всіх видів ЗМІ.
Я не люблю коли не поважають мою країну.
Я не люблю коли про неї судять по діям кучмаків.
Я не люблю коли нехтують Конституцією України.
Я - Українець!
2004.02.20 | Dworkin
Re: слишком зло и заполитизировано
Хорошее продолжение, но силшком злое на мой взгляд. И заполитизированное. Нельзжя требовать, чотбы каждый человек был политический грамотным и активистом. Но быть ПАТРИОТОМ - обязательно!Впрочем есть и здесь строки вполне близкие каждому, например:
> Я не люблю коли знущаються над людьми незалежно від мови, професії.
> Я не люблю коли кажуть що загибель мільйонів людей то невелика трагедія і вбивають людей за Правду.
> Я не люблю коли у моєї дитини нема можливості отримати найнеобхіднішого.
> Я не люблю коли про неї судять по діям [кучмаків].
> Я не люблю коли нехтують Конституцією України.
> Я - Українець!
2004.02.22 | TWA
Re: Я - українець!
Мені особисто цей текст більше подобається, - ближче до життя.А то в тому першому я наприклад не розумію про ті три найважливіші слова не українською. "Йоп тваю маць" чи що там малося на увазі
2004.02.20 | S@nya
Re: А мені цей текст не дуже сподобався.
А мені цей текст не дуже сподобався. Так, це українець, але це українець пасивний, українець не здатний боротися за те, що він так любить.Любити Батьківщину - це дуже добре. Але ще краще боротися за її добробут і щастя.
2004.02.20 | Тестер
Re: А мені цей текст не дуже сподобався.
Не всі професіонали-борці. А деякі навіть не знають, що є таки вид спорту. Ти з скільки років борешся?Може в деяких людей сил не тільки на боротьбу не вистачає, а немає сил, щоб скопати город, засадити картоплею і елементарно вижити.
Франко правий! Цю промову можна використати, як матеріал для листівки. Можна щось добавити від Сергія.
По крайній мірі матеріал для дискусії нормальний.
Дворкін, а де ти пропадав?
S@nya пише:
> А мені цей текст не дуже сподобався. Так, це українець, але це українець пасивний, українець не здатний боротися за те, що він так любить.
> Любити Батьківщину - це дуже добре. Але ще краще боротися за її добробут і щастя.
2004.02.20 | S@nya
Re: Матеріал для листівки занадто сирий.
Матеріал для листівки занадто сирий. До чого ми закликаємо?Люди, любіть Україну, такою, яка вона є! - ось, до чого закликає цей текст.
Ми ж маємо закликати змінювати Україну на краще.
Тестер пише:
> Не всі професіонали-борці. А деякі навіть не знають, що є таки вид спорту. Ти з скільки років борешся?
> Може в деяких людей сил не тільки на боротьбу не вистачає, а немає сил, щоб скопати город, засадити картоплею і елементарно вижити.
> Франко правий! Цю промову можна використати, як матеріал для листівки. Можна щось добавити від Сергія.
> По крайній мірі матеріал для дискусії нормальний.
> Дворкін, а де ти пропадав?
>
>
2004.02.20 | Тестер
Re: Матеріал для листівки занадто сирий.
Згоден. Як для політичної листівки для розуміння моменту дійсно краще підходить листівка Магди.Але як матеріал для розумово-емоційного сприйняття він досить сильний! Чи багато громадян України можуть так сказати про себе? Питання думаю риторичне. Тому коли людина прочитає такі слова, то хоч щось для початку усвідомить і подумає "А хто я є".
Це щось співзвучне "Любіть Україну" В.Сосюри. На сучасний лад і в прозі.
2004.02.20 | Dworkin
Сорри, работа замучила :)
Тестер пише:> Дворкін, а де ти пропадав?
Сорри, работа замучила
2004.02.20 | Dworkin
Не всем же быть активистами
S@nya пише:> А мені цей текст не дуже сподобався. Так, це українець, але це українець пасивний, українець не здатний боротися за те, що він так любить.
> Любити Батьківщину - це дуже добре. Але ще краще боротися за її добробут і щастя.
Мне в этмо смысле очень нравятся чехи. На первый взгляй вроде бы пассивные, задумчивые и меланхоличные (совсем как украинцы)
Но чтоит приехать советским танкам или какой нибудь другой "фигне" - поднимутся все как один. Пусть не с оружием, но с пониманеим собственных прав и национальной гордости.
То же и с Прибалтикой. Там мало стреляли по лесам, и совсем не пускали под откос поезда. Но все 45 лет под властью СССР в каждом литовском мультфильме, в каждой латвийско песне, в каждой фразе прохожего на улице Таллина скозило подспудно-печальное: "мы - оккупированная территория!"
И на мой взгляд, если такое "пассивное" (на первый взгляд) понимаение своей национальной идентичности овалдевает всей нацией, то этого иногда бывает поощутимее любого площадного активизма.
2004.02.20 | S@nya
Re: Тут я с вами согласен.
Dworkin пише:> И на мой взгляд, если такое "пассивное" (на первый взгляд) понимаение своей национальной идентичности овалдевает всей нацией, то этого иногда бывает поощутимее любого площадного активизма
Тут я с вами согласен. Етот текст мне пришел сразу от нескольких человек, причем некоторых из них трудно было заподозрить в патриотизме... То есть, он найдет отклик в душах многих украинцев.
Но всё же, как по мне, тут не помешало бы добавить что-то вроде "И я готов бороться за всё ето" или "Я готов бороться за возможность быть украинцем", то есть где-то параллельно должна идти такая мысль.
Почему бы не упомянуть про ту искру свободолюбия и национальной гордости, которую мы, украинцы, пронесли сквозь столетия порабощений и гнёта?
И еще одно замечание. Возможно, я не прав, но думаю, было бы правильно писать не "Я - украинец", а "Я - гражданин Украины". Думаю, есть в украине и русские, и татары, и евреи, и поляки, которые тоже любят ету страну.
2004.02.20 | Тгоцкий
Я чисто так, по мелочи
Dworkin пише:> И мой сын родится здесь.
Если все живущие здесь будут расчитывать, что у них "родится сын" (один) - "верить в эту страну" не приходится. Если уж будете этот текст вставлять в листовку или еще куда - используйте множественную форму - "И мои дети родятся здесь".
2004.02.20 | Серж
Re: Я чисто так, по мелочи
Дітей народжують жінки, шановнийТа і хто народиться вирішується не нами
2004.02.20 | Георгій
UVMOD: Прохання перенести на "Релігію та Духовність"
Тобто не забрати з Вільного форуму (хай і там буде), а зробити копію і помістити її там.2004.02.20 | Бабай
Любой каприз за ваши деньги. (пер. - зроблене) (-)
2004.02.20 | Микола К
Браво! Супер!
Дворкін - молодчина!Ну, а автор тексту так взагалі
2004.02.20 | Микола К
Іще
Можливо ми не найрозумніші в світі, але в світі нема нікого розумнішого за нас.А ще в цьому світі не досягли нвчого такого, чого б не могли досягнути і перевершити ми.
Ніхто, жодна америка й Росія не має права нас повчати, моніторити, застерігати і т.п.
Ми нікому не дозволимо дивитися на нас з верху вниз. Ні Варшаві, ні Москві, ні Брюселю, ні Вашінгтону.
Тільки очі в очі!
Україна має достатньо газу і нафти, щоб витримати будь-яку блокаду!
Наша армія має бути здатна вести кругову оборону - одночасно - від військ Росії та НАТО
Жодна країна не має права висувати до нас територіальних претензій.
Коли десь в світі захоплюють/затримують український корабель чи літак (наприклад "Руслан"), наш МЗС має подавати блискавичну ноту протесту, а в небо маю підніматися ескадрилья винищувачів та стратегічних бомбардувальників.
Якщо таких бомбардувальників у нас немає сьогодні, то вони у нас будуть - завтра!
Ой!... та я міг би довго говорити Вам надихаючих гасел.
Але навіщо воно Вам?...
Рождьонний ползать по команді Вашінгтона - лєтать нє может.
А як казав Ольжич?
"О дух УкраЇни - Орел!"
Чиздатні ви це збагнути?
2004.02.20 | Тестер
Re: Що взяти з хохла Миколи. Таваріщ не панімаєт.Не дано :( (-)
2004.02.23 | Лисий
Максиме, ви змінили ім'я? :) (-)
2004.02.20 | пан Roller
Re: Я - украинец!
Dworkin пише:
> Этим текстом я хоетл бы открыть на этом форуме дискуссию на тему некой объединяющей идеи. Идеи очень нужной на пороге серьезных испытаний ждущих нашу страну.
Майдан / Культура
20-02-2004 11:36, пан Roller
ДРАМАТУРГИЯ СУДЬБЫ
переглядів: 12 // URL: http://maidan.org.ua/n/culture/1077269810
2004.02.20 | пан Roller
Re: Проблемба. "Вечные интересы Украины" (559) Roller . 16-05-2
http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&trs=0&key=1021534695&first=&last=2004.02.20 | Лисий
Ми - медіа-спонсори цього тексту. :)
Майдан є медіа-спонсором конкурсу соціальної реклами, де цей текст виборов одне з перших місць. http://www.saatchiawards.kiev.ua/win/27.1.rtf2004.02.20 | пан Roller
Поясните в чем суть, будь ласка (-)
2004.02.23 | Лисий
Пояснюю
"Нові імена в рекламі" - це щорічний конкурс (звісно, що в тому числі й іміджевий для самої агенції), який проводить РА Адель Саатчі й Саатчі. Це соціальна реклама, тобто не комерційна. В минулі роки вони вже робили конкурси на тему наркоманії і СНІДу, а може, й ще про щось.На сайті конкурсу http://www.saatchiawards.kiev.ua/brief.html викладено все про нього, а внизу - наведено й список медіа-спонсорів. Серед них є і Майдан, який як ЗМІ запропонував свій простір цій прикольній ідеї - патріотичні
Взагалі на сайті можна знайти багато цікавих ідей, навіть якщо вони не стали переможцями.Зайдіть у галерею http://www.saatchiawards.kiev.ua/gallery.php4 і подивіться самі. Особливо раджу звернути увагу на категорію Принт.
2004.02.23 | пан Roller
>Спасибо за информацию. А мою работу вы отсылали?
http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_culture&trs=0&key=1076012281&first=1077541902&last=1076000150Лисий пише:
Серед них є і Майдан, який як ЗМІ запропонував свій простір цій прикольній ідеї - патріотичні
>
>Спасибо за информацию. А мою работу вы отсылали?
Brdgs
2004.02.23 | Лисий
Вибачте, не зрозумів?
пан Roller пише:> >Спасибо за информацию. А мою работу вы отсылали?
>
> Brdgs
Яку роботу? Хто? Куди?
2004.02.23 | S@nya
Re: Питання не по темі Лисому.
П., привіт! А ти й на Майдані працюєш???2004.02.23 | Лисий
Re: Питання не по темі Лисому.
Мій любий друже, всі переворотиОдин початок мають і кінець
Спочатку палять псевда активістів
А потім починається п*здець
На Майдані ніхто не працює, всі активнічають.
При зустрічі.
2004.02.20 | Раціо
Ідея містить замало інформації, щоб об'єднати народ
Dworkin пише:> Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна.
> Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак.
> На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники.
Це лише мікроскопічно мала частка української культури. Окупанти пропагували ідентифікацію цих дрібниць із українськістю, і привертали до них увагу, щоби непомітно знищувати решту 99.999999% української культури. Українськість визначається ідентифікацією з більшістю української культури, а не статистичною похибкою.
>Этим текстом я хоетл бы открыть на этом форуме дискуссию на тему некой объединяющей идеи. Идеи очень нужной на пороге серьезных испытаний ждущих нашу страну.
Нема такої ідеї, ніде і ні в кого. Народ об'єднує лише культура, бо тільки вона містить достатньо "переговорних позицій", шоб знайти компроміс (більшість людей ідентифікується з більшістю позицій, але кожен з різною більшістю). І тільки мова є настільки всепроникаюча, що "за неперервністю", той хто відкидає мову, відкидає більшість культури, і отже вже не є українець.
Українська культура увібрала досвід всіх попередніх цивілізацій, що тут жили -- і це все, що від них лишилося.
Через 1000 років не буде ні Кличка, ні тих плиток на Хрещатику, ні проспектів. Сліди від них лишаться лише в українській культурі, або не лишаться взагалі, бо інші культури мають іншу плитку на інших проспектах.
2004.02.22 | TWA
Re: Ідея містить замало інформації, щоб об'єднати народ
Повністю поділяю Твою позицію. Всі ці хохляцько-тюфяцькі соплі нехай самі хохли й жують. Я би в тексті просто замінив слово "українець" на "хохол", тоді все стало би на свої місця. Але я - не хохол і заради жодної об"єднучуї ідеї таким ставати не хочу, бо це деґрадація. Не потрібно видумувати різноманітних загальнонаціональних ідей, дорога до створення багатої та сильної України одна:Відсторонення бізнесу від політики і політики від бізнесу.
Впровадження найнижчих податків в Європі.
Після цього 15-річний мораторій на будь-які зміни в податковому законодавстві, котрі призводять до підвищення податків у будь-якій формі.
Дерусифікація і дехохлізація.
Безвізовий режим з Заходом.
2004.02.23 | Предсказамус
Это смотря кто что ищет
Автор титульного постинга ищет точки соприкосновения, Вы - раделительные полосы. Вам так же трудно его понять (как и меня, наверное), как милитаристу пацифиста или токарю пекарю. Разные цели, разные мысли, это естественно.> Нема такої ідеї, ніде і ні в кого. Народ об'єднує лише культура, бо тільки вона містить достатньо "переговорних позицій", шоб знайти компроміс (більшість людей ідентифікується з більшістю позицій, але кожен з різною більшістю). І тільки мова є настільки всепроникаюча, що "за неперервністю", той хто відкидає мову, відкидає більшість культури, і отже вже не є українець
Даже не скажу, что Ваше утверждение спорно. Оно бесспорно ошибочное. Народ Украины может объединить сама Украина. И я, и Вы хотим жить здесь, причем жить как люди. Если Вас это интересует, то мы нашли точку соприкосновения. Если нет, то Вы живете не в Украине.
2004.02.23 | Тестер
Re: Это смотря кто что ищет
Та ніхто не шукає "разделительной полоси". Вона присутня "изначально".Що цікаво - токар пекарю можуть запропонувати один одному результати своєї праці. Пцифіст -усі душевний спокій і можливість обміну результатами-продуктами праці. Мілітаристу нічого запропонувати - він тільки забирає в обох!
Предсказамус пише:
> Автор титульного постинга ищет точки соприкосновения, Вы - раделительные полосы. Вам так же трудно его понять (как и меня, наверное), как милитаристу пацифиста или токарю пекарю. Разные цели, разные мысли, это естественно.
>
> > Нема такої ідеї, ніде і ні в кого. Народ об'єднує лише культура, бо тільки вона містить достатньо "переговорних позицій", шоб знайти компроміс (більшість людей ідентифікується з більшістю позицій, але кожен з різною більшістю). І тільки мова є настільки всепроникаюча, що "за неперервністю", той хто відкидає мову, відкидає більшість культури, і отже вже не є українець
Він "бесспорно" прав. Тому що навіть технології є культура. Не кажуче про духовне. Так що, на мою думку, Пане Предсказамус, Ви попали пальцем в небо. Не розчаровуйте мене, тому що у Вас в певній мірі в постингах є здоровий глузд!
> Даже не скажу, что Ваше утверждение спорно. Оно бесспорно ошибочное. Народ Украины может объединить сама Украина. И я, и Вы хотим жить здесь, причем жить как люди. Если Вас это интересует, то мы нашли точку соприкосновения. Если нет, то Вы живете не в Украине.
2004.02.23 | Предсказамус
Итоги подведем (С) Поддервянский
> Він "бесспорно" прав. Тому що навіть технології є культура. Не кажуче про духовне. Так що, на мою думку, Пане Предсказамус, Ви попали пальцем в небо. Не розчаровуйте мене, тому що у Вас в певній мірі в постингах є здоровий глузд!Меньше всего стремлюсь кого-то очаровывать или разочаровывать, но это лирика, а физика такова: если правы Вы и Рацио, то судьба Украины, в лучшем случае, быть провинцией Польши. В худшем - России. Разъединенный народ не может победить, он слишком занят разборками внутри себя. Представьте, что Ваш автомобиль застрял где-то в яме и нужно его оттуда вытолкнуть. Подходит кто-то и говорит: "Мужик, давай помогу", а Вы ему в ответ: "Пробачте, але я приймаю допомогу тільки від україномовних".
Украина в яме, причем глубокой. Это не нравится Вам и не нравится мне, но решать проблему будем отдельно, т.к. не нашли общего языка (в лингвистическом смысле), да?
2004.02.23 | Тестер
Re: Неужели Вы не поняли
Я не о языке. Если по модному-современному - о ментальности и т.д.С глубоким уважением! У меня нет времени, извините...
2004.02.23 | Предсказамус
Навпаки, зрозумів
> Я не о языке. Если по модному-современному - о ментальности и т.д.Мені зрозуміло, що пан Раціо, по-перше, мав на увазі саме мову ("І тільки мова є настільки всепроникаюча, що "за неперервністю", той хто відкидає мову, відкидає більшість культури, і отже вже не є українець"), а по-друге єдине, що зараз може вплинути на мій вибір в схемі "свій"-"чужий" є не мова та навіть не ментальність. Або людина щиро бажає Україні бути гідною свого географичного положення, або ні. Все інше потім, буде час з'ясувати, яка ментальність більш українська.
> С глубоким уважением! У меня нет времени, извините...
Сам такий, розумію.
2004.02.23 | Раціо
Та ясно, що шукають.
Замість братися за важку працю культурного (само)відродження, яке лише і може бути фундаментом відродження економічного, дехто шукає чудодійну "ідею", яка має призвести до того ж результату прямо при існуючому безкультур'ї, посеред пам'ятників Лєніну і під "рускає радіо".Я кажу що такої ідеї бути не може, незалежно хто наскільки її хоче -- так само як не буває комунізму. Мені закидають, що то просто я, враг народа, не хочу -- так само, як ще двадцять років тому закидали би за заперечення комунізму.
Предсказамус пише:
> Даже не скажу, что Ваше утверждение спорно. Оно бесспорно ошибочное. Народ Украины может объединить сама Украина.
"Сама Україна" -- це що? Географічна територія? Чому тоді "народ Мексики" не об'єднала "сама Мексика", "народ Нігерії" -- "сама Нігерія"?
>И я, и Вы хотим жить здесь, причем жить как люди. Если Вас это интересует, то мы нашли точку соприкосновения. Если нет, то Вы живете не в Украине.
Та ні, я якраз живу в убогій Украині, а хочу в заможній Україні. Ви хочете в заможній Украині, але Украина заможною не може бути за визначенням.
Я пропоную зробити вибір на користь заможної України, Ви шукаєте "ідею". Але ваша відмова обирати все-одно є вибором де-факто, на користь убогої Украини.
2004.02.23 | Предсказамус
Лучше быть богатым и здоровым.
Раціо пише:> Замість братися за важку працю культурного (само)відродження, яке лише і може бути фундаментом відродження економічного, дехто шукає чудодійну "ідею", яка має призвести до того ж результату прямо при існуючому безкультур'ї, посеред пам'ятників Лєніну і під "рускає радіо".
Передергивание № 1. Ищут не "чудодейственную", а объединяющую идею, т.к. культурное возрождение требует двух неприменных условий: времени и средств. Ни того, ни другого у нас нет. Зато есть желание жить по-человечески в свой стране (а не чужой, например). Есть такая штука, называется патриотизм. Т.е. люди независимо от культурных традиций, языка общения, вероисповедания и всего остального объединяются в защите интересов своей страны, следовательно самих себя.
Но тут к ним приходите Вы и говорите: "Як це так?! Ость той не моєі культури, цей розмовляє не тією мовою, ота шансона слухає, а оці 23 лютого святкують. Тому ми тут не українська спільнота, в павуки в банці". Враг ли Вы - не знаю, лично не знаком. Но и дружеского что-то ничего не замечаю.
Предсказамус пише:
>> Даже не скажу, что Ваше утверждение спорно. Оно бесспорно ошибочное. Народ Украины может объединить сама Украина.
> "Сама Україна" -- це що? Географічна територія? Чому тоді "народ Мексики" не об'єднала "сама Мексика", "народ Нігерії" -- "сама Нігерія"?
Возможно, Вы слыхали, что есть в Европе такая страна, Украина. В ней живут граждане этой страны, или, сокращенно, украинцы. Как бывают разные англичане или американцы, так бывают разные украинцы, но сути это не меняет. Если Мексику и Нигерию сам факт существования страны не объединил, то англичан, французов и много всяких разных - очень даже. И т.к. мы все-таки не в Африке и не в Азии, а в Европе, давайте лучше брать пример с успешных европейцев.
>> И я, и Вы хотим жить здесь, причем жить как люди. Если Вас это интересует, то мы нашли точку соприкосновения. Если нет, то Вы живете не в Украине.
> Та ні, я якраз живу в убогій Украині, а хочу в заможній Україні. Ви хочете в заможній Украині, але Украина заможною не може бути за визначенням.
С этого бы и начинали.
> Я пропоную зробити вибір на користь заможної України, Ви шукаєте "ідею". Але ваша відмова обирати все-одно є вибором де-факто, на користь убогої Украини.
Передергивание №2. Вы предлагаете сделать выбор не в пользу богатой Украины, а в пользу украинского культурного возрождения, хотя культурное возрождение в стране с феодальным режимом и нищими гражданами не возможно по определению. И по Вашему же утверждению: "Украина заможною не може бути за визначенням".
Понятно, что идеально быть богатым и здоровым сразу, но давайте попробуем что-то одно. Например, станем богатыми, на свои деньги хорошенько вылечимся и тогда уже поздоровеем.
2004.02.24 | Раціо
Краще бути, ніж не бути
Предсказамус пише:> Передергивание № 1. Ищут не "чудодейственную", а объединяющую идею,
Ну тобто щось "швидше і дешевше" ніж культура, але з тим же ефектом. Так ось я намагаюся пояснити, що не буває такого, прикладів немає. Звісно, можна і в комунізм вірити, але я пророную обмежитися реалістичними варіянтами.
> т.к. культурное возрождение требует двух неприменных условий: времени и средств. Ни того, ни другого у нас нет. Зато есть желание жить по-человечески в свой стране (а не чужой, например).
Останнє речення протирічить попередньому. Якщо є бажання досягти реалістичної мети, знайдуться час і засоби, якщо нема часу і засобів -- то це лише показник, що нема бажання. Я якраз агітую захотіти жити по людськи, а не лише декларувати таке бажання.
> Есть такая штука, называется патриотизм. Т.е. люди независимо от культурных традиций, языка общения, вероисповедания и всего остального объединяются в защите интересов своей страны, следовательно самих себя.
В тому то й штука, що в країн нема інтересів, інтереси є лише в людей або груп людей. Багаті країни є такими тому, що в них є група куди входить абсолютна більшість населення країни. Ця група зветься нація і ідентифікується національною культурою. Зі спільної культури випливають стійкі спільні інтереси, звані національними інтересами.
> Но тут к ним приходите Вы и говорите: "Як це так?! Ость той не моєі культури, цей розмовляє не тією мовою, ота шансона слухає, а оці 23 лютого святкують. Тому ми тут не українська спільнота, в павуки в банці". Враг ли Вы - не знаю, лично не знаком. Но и дружеского что-то ничего не замечаю.
Приходжу я і кажу: з низької культури випливає низький добробут, і все. Тобто я не проти святкування 23 лютого, я просто кажу, що країна яка святкує 23 лютого не може бути заможною. Нація, до чиєї культури це належить, уже вмерла, але ще лишилися групи, які захищають елементи її національних інтересів, які протирічать українським. Результат -- те що маємо.
> Предсказамус пише:
> Если Мексику и Нигерию сам факт существования страны не объединил, то англичан, французов и много всяких разных - очень даже.
Та ні, суть тут не в розміщенні на карті, а в наявності/відсутності нації. Як я казав, культура -- це і є той мінімальний за об'ємом включених позицій компроміс, який дозволяє мати націю -> національні інтереси -> добробут. Ви пропонуєте замінити це "ідеєю", чия складність є набагато меншою за цю мінімально необхідну. Тому не дивуйтеся, що не виходить.
>И т.к. мы все-таки не в Африке и не в Азии, а в Европе, давайте лучше брать пример с успешных европейцев.
Давайте. Там діють програми культурної інтеграції імігрантів, і т.п. Що в "старій" Німеччині, що в "молодій" Естонії.
> > Та ні, я якраз живу в убогій Украині, а хочу в заможній Україні. Ви хочете в заможній Украині, але Украина заможною не може бути за визначенням.
> С этого бы и начинали.
Так із того й почав. Ніколи ж не вгадаєш, які саме твої слова дозволять досягнути розуміння на протилежному кінці, особливо різними мовами. Тому з іноземцями працювати завжди складніше.
> Передергивание №2. Вы предлагаете сделать выбор не в пользу богатой Украины, а в пользу украинского культурного возрождения,
Це я вже пояснив. Без другого перше неможливе. Ви ж самі пропонуєте брати приклад із успішних европейців. Я пропоную те саме.
> хотя культурное возрождение в стране с феодальным режимом и нищими гражданами не возможно по определению.
Дурниці. Скільки грошей Вам потрібно, щоб не слухати шансон? Хто може заставити Вас святкувати 23 лютого? Скільки Ви мусите заробляти, щоб розмовляти в Харкові на вулиці українською?
>И по Вашему же утверждению: "Украина заможною не може бути за визначенням".
Так, лише Україна може, Украина -- не може, як і не міг сересер. Культура не дозволяє.
> Понятно, что идеально быть богатым и здоровым сразу, но давайте попробуем что-то одно. Например, станем богатыми, на свои деньги хорошенько вылечимся и тогда уже поздоровеем.
Тут цілком згоден. Але в мене відображення інше:
багатство |--> культура (основа)
здоров'я |--> економіка (вилікуємось, як буде культура)
2004.02.24 | Предсказамус
Предложение
Тема явно переросла топик. Если не будет возражений, могу ответить в новой ветке, либо Вы сформулируете свою точку зрения и откроете новый топик.Идет?
2004.02.24 | Раціо
Приймаю.
Відповідайте в новій темі.2004.02.24 | Zy
Re: просто не можна назвати гарним смаком
Дякую дуже "Раціо" за Ваш допис. Завжди приємноДивно, що до обговорення "знайшовся" такий слабкий (перепрошую) текст, ще й з претензією, яка може бути притаманна тільки гордій "попсі" (з тими ж шароварами). Що тут обговорювати взагалі? Здається, оцінка міститься у словах "Винстон_Пух ®." : "Нормально пацан сказал", - що тут додати...
2004.02.20 | tmp
Re: Я - украинец!
Dworkin пише:> ...Этим текстом я хоетл бы открыть на этом форуме дискуссию на тему некой объединяющей идеи...
> ... и три самых важных слова я сказал...
где-то здесь..
имхо
2004.02.21 | Len
Re: умно, красиво и на русском языке по украински !(-)
2004.02.23 | Винстон_Пух
нормально чувак сказал
никого не задело что сказал это не на украинском? Уже хорошо.И про деловитый Донецк нормально хотя лучше бы про деловой. Деловитый это суетящийся. А Донецк просто хочет и умеет делать деньги а не балакать. Это хлопцы лучшая объединяющая идея
2004.02.24 | Julia
Re: Это не идеи. Это эмоции
А на эмоциях много не построишь, сильно они летучие...> Я не люблю сало, не ношу вышиванку
Аналогично. А что, сало с вышиванкой, это типа паспорт?
и не знаю слов украинского гимна.
А вот это мог бы и выучить. Чем тут хвастать?
> Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак.
Ну вот, опять сало...
> На моем столе не лежит "Кобзарь",
А чего ему на столе лежать? Книгам место на полке!
> Моя кровь красная, а не желто-голубая.
Очень оригинально. А у всех щирых, значит, в полосочку? А у Путина Aquafresh?
> Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке.
Я тоже. Но гордости по этому поводу не испытываю.
Дальше - сорри, просто школьная риторика:
>
> Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову.
> Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся.
> Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины.
> Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь.
> Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков.
Еще как на фиг стерлись - особливо которые не попали на плиты!
> Здесь на деньгах поэты, а не президенты.
> Здесь шутят смешно и улыбаются честно.
Да там, где города неоновые, тоже ведь не всегда просто так зубы скалят... И здесь не всегда смешно и честно...
> Я верю в эту страну:
> я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку,
Ага, щас. Воздух загадить, горы денудировать (ежели Медведчуки с Суркисами еще чуток полесоповалят) - как, извинице, два пальца-с... Чему ж тогда "доверять" будем?
> этим людям - они держат слово.
Так прям все и держат????
> Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки.
А чем хуже снег в Альпах шуршит? А галька на Кипре? О плитке вообще молчу...
> Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.
> А еще: Мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов.
> И мой сын родится здесь.
> Я - украинец!
>
Очень трогательно, но как вариант "идеи" - сорри, рассыпается вдрызг при каждом касании.
Парочка соображений. ЛЮБИТЬ свою страну на уровне эмоций - естественно для любого нормального человека. УВАЖАТЬ ее - сложнее, особенно если она не из "успешных". Для этого уже надо знать ее историю, прошлое, чтобы понимать настоящее.
КТО Мы? ОТКУДА? КУДА ИДЕМ? - три взяимосвязанных вопроса. Ответ ни на один в отдельности не будет полным.
Думаю, донецкие шахтеры почувствовали б себя ближе к западенцам, если б знали и помнили, как заселялся Донбасс - раскулаченными, депортированными и крестьянами, бегущими от послевоенного голода (кто в Западную, кто на шахты). Т.е. их деды и прадеды (по большинству) жертвы именно того режима, чьи красные даты внуки до сих пор тупо продолжають отмечать.
Тут поневоле встает и вопрос о языке. Большинство из нас, русскоязычных, - дети украинцев, руссифицированных во втором-третьем поколении, не дальше. В каком то смысле мы те же донецкие шахтеры - продолжаем "отмечать" язык, на который наши деды перешли отнюдь не от хорошей жизни.
Если все это так и останется на уровне снега и каблучков, боюсь, мы ( как историческая общность, как страна) будем все дальше сползать куда-то черт те куда. Кстати, если этот самый будущий сын уже не услышит "украинскую колыбельную", то ему, по всей вероятности, и поле подсолнухов сниться уже не будет. Другая ментальность, знаете ли...
В общем, кроме эмоций, нужно еще сознание общности (откуда и куда). Сознание приобретается образованием. Образование у нас дерьмовое. Круг замкнулся.
Получается, что прав все-таки Раціо. Если вместо культурной памяти сало с гопаком, то и получается полная тебе Нигерия...
Я б, для начала, деткам в школе не про Кучму в 1-м классе рассказывала, а задавала расспросить об истории семьи - о дедушке, бабушке, об их родителях: где родились, как жили, как и где погибали... Французы подобное проделывали, потом издавали такие сборники. Вот тогда что-то потихонечку складывается, какой-то фундамент для идеи... Во всяком случае, на будущее.
2004.02.24 | Нестор
Все правильно. Самі лише емоції
Таке хлюпання емоціями нічого не означає. Всіляке шуршання гальки та "балєніє" за Дінамо чи Шахтьор не робить нікого українцем. Тим більше українство самого Дінами чи Клочкової викликає дуже серйозні сумніви. Я ніколи не забуду Донецька підчас гри збірної України по футболу. Коли грали національний гімн, майже всі свистіли в дудки або гризли насіння, а після гри всі мусорні баки навколо стадіону були переповнені національними прапорами, які видали організатори матчу. Національні прапори також валялися в грязюці і "українці" ходили по них як по гнилій соломі. Теж саме тільки в меншому масштабі можна спостерігати і в Києві.Дворкіну зауважу також, що національний гімн ніхто напам"ять спеціально не вчить. Просто коли ти патріот країни, то ти співаєш гімн стоячи, а не лузкаєш насіння. Це нормальна реакція людини любої національності та громадянства. І тоді слова гімну запам"ятовуються автоматично.
Не варто гордитися незнанням слів гімну чи невживанням української мови. І ніяке шуршання гальки цього не компенсує.
Соняшникові сни мені дуже нагадали знамениті бєрьозкі Жиріновського. В того також такі сни були і він казав, що там де бєрьозкі, там і є Росія. Після чого Литва ці бєрьозкі почала вирубувати, щоб уникнути якогось лиха. Україна як і Росія є строго в теперішніх кордонах, а соняшники ростуть де завгодно, починаючи з Аргентини, закінчуючи Казахстаном. І люди є отчєсвамі також живуть не тільки в Києві.
2004.02.24 | Предсказамус
Все вроде как правильно
Есть тонкость, она заключается вот в чем: Украину сейчас населяет очень много людей, сформировавшихся как личности в советской и постсоветской среде. Причем, вопреки мантрам, молитвам и заклинаниям единомышленников Раціо, они и пальцем не пошевелили, чтоб как-то изменить ситуацию к лучшему, если не считать попыток массового внедрения "шароварной" культуры, что "шевелением" считать я бы не стал.То есть, возникает "задача Моисея", что делать с рожденными в рабстве? Сам Моисей ее решил просто, ходил по пустыне, пока не вымерли все в нем (рабстве) рожденные, включая и самого Моисея. Но сорока лет для такого путешествия у Украины нет, да и с пустынями напряг. То есть, хотим мы этого или не хотим, нужно с этими "не там рожденными" (т.е. всеми нами) находить общий язык, строить гражданское общество, расставаться с феодализмом и переходить хотя-бы к дикому капитализму, иначе говоря, сотрудничать. К этой цели нас ведет именно титульный постинг, в отличие от концепции культурного возрождения, озвученной Раціо.
2004.02.25 | Роман ShaRP
Так давайте перейдем к более прагматичным материям.
Julia пише:> А на эмоциях много не построишь, сильно они летучие...
Согласен.
> А вот это мог бы и выучить. Чем тут хвастать?
А кто хвастает?
> Парочка соображений. ЛЮБИТЬ свою страну на уровне эмоций - естественно для любого нормального человека.
Зависит от того, что Вы считаете нормальным. Я, например, всегда считал, что любить страну - это слишком (много). А теперь еще считаю, что любить можно только то, что знаешь. А знать эту страну, довольно таки большую - тоже задача не из легких.
> КТО Мы? ОТКУДА? КУДА ИДЕМ? - три взяимосвязанных вопроса. Ответ ни на один в отдельности не будет полным.
Это почему же?
> Тут поневоле встает и вопрос о языке. Большинство из нас, русскоязычных, - дети украинцев, руссифицированных во втором-третьем поколении, не дальше. В каком то смысле мы те же донецкие шахтеры - продолжаем "отмечать" язык, на который наши деды перешли отнюдь не от хорошей жизни.
Вам могут законно возразить, что и в нынешние времена предполагаемого "перехода обратно" жить лучше не стало.
> Если все это так и останется на уровне снега и каблучков, боюсь, мы ( как историческая общность, как страна)
Эээээ какая историческая общность? Я осмелюсь утверждать, что тут еще каких-нибудь 13 лет назад не было ни общности ни страны. А до этого - и подавно не было. Общность уже лет 300 когда держится, когда нет - исключительно извне. Чтобы она была, ее надо создать. И страну, кстати, тоже - реально создать, а не так, как сейчас.
> будем все дальше сползать куда-то черт те куда. Кстати, если этот самый будущий сын уже не услышит "украинскую колыбельную", то ему, по всей вероятности, и поле подсолнухов сниться уже не будет. Другая ментальность, знаете ли...
Напугали. А у тех, кто уехал в Канаду, какая ментальность? А почему мало кто оттуда возвращается обратно? Неужели они там массово гибнут? А почему отсюда продолжают уезжать. И гибнут не все, некоторые даже на форумы пишут.
> В общем, кроме эмоций, нужно еще сознание общности (откуда и куда).
Вот! Так предложите общность. Вам сказали, что по культуре общности не получится. Вы хотите одну, я хочу другую. Что делать?
> Сознание приобретается образованием. Образование у нас дерьмовое. Круг замкнулся.
> Получается, что прав все-таки Раціо. Если вместо культурной памяти сало с гопаком, то и получается полная тебе Нигерия...
Да не прав он. И все остальные, которые так утверждают, тоже неправы. Потому что исходят из неверной предпосылки - что в основе культуры лежит язык, причем именно их язык. А это не так. Культуру можно написать и на другом языке - как это делают в Америке и Канаде. Можно хоть иероглифами нарисовать или шумерскими табличками набить. Культуры вообще больше на других языках, ее еще переводить и переводить на здешние - но кроме самых понятливых это почему-то как правило игнорируется и замалчивается (и получается интересная ситуация:некоторые оголтелые восхваляют суч.лит. uber alles, а в это же время другие, гораздо более достойные, имхо, и в плане суч.лита тоже, переводят Коэльо).
Тут Моисея вспоминали. Ему, знаете ли, 40 лет хватило... так скажите, какая культурная память может образоваться за прошедшие 40 лет?
> Я б, для начала, деткам в школе не про Кучму в 1-м классе рассказывала, а задавала расспросить об истории семьи - о дедушке, бабушке, об их родителях: где родились, как жили, как и где погибали..
Это имело бы смысл в состоявшейся стране, но для страны новой - ни к чему не ведет, потому что нет общности.
> . Французы подобное проделывали, потом издавали такие сборники. Вот тогда что-то потихонечку складывается, какой-то фундамент для идеи... Во всяком случае, на будущее.
Вот когда этой стране будет хотя бы вполовину столько, сколько Франции, - тогда пожалуйста.
А сейчас ....
У одного оба деда - красноармейцы, у другого - воевали в УПА.
И что они друг другу скажут? "-Бандеровец! -- Оккупант!", да?
А если этот диалог попробовать по другому: "- Ты жить нормально хочешь? -- А хто не хоче?".
Общее надо находить. Но разве его найдешь в культуре?
2004.02.25 | Предсказамус
Это идеологическое обоснование
Не могу отделаться от ощущения, что все рассуждения о культурной революции есть поиск объяснения, почему же у национал-демократов вот уже который год ничего не получается. Даже не объяснения, а отмазки. Плохой народ, который слушает "Шансон", смотрит "Бедную Настю" и празднует 23 февраля - идеальное решение. Плюс злочинна влада та кляті москалі.2004.02.26 | Роман ShaRP
Хороший хирург поможет плохому танцору
Предсказамус пише:> Не могу отделаться от ощущения, что все рассуждения о культурной революции есть поиск объяснения, почему же у национал-демократов вот уже который год ничего не получается. Даже не объяснения, а отмазки. Плохой народ, который слушает "Шансон", смотрит "Бедную Настю" и празднует 23 февраля - идеальное решение. Плюс злочинна влада та кляті москалі.
Тоже вариант, конечно. Весьма вероятный вариант. Вера вместо логики, любые причины для оправдания себя и тех, кого они считают своими. "Наше дело правое, но мы не победим (пока), потому что темные силы сильнее".
Хотя с другой стороны ситуация неплохо вписывается и в "узкий круг далеких от народа 'революционеров'", которым все всегда не так. Тоже та еще порода.
Но меня больше забавляет другое: как "антисоветчики" ратуют за иделогические методы и "моральный кодекс строителя Украины", как "борцы с сионизмом" начинают все больше напоминать самих сионистов, вводя "украинскую кошерность"...
Неужели они не видят, как они похожи на тех, против кого они выступают?
2004.02.26 | Ru
Почитал я тут ...
С одной стороны правы те, кто говорит, что текст этот это одни эмоции, но, с другой стороны, как говорил не всеми любимый товарищ Ленин: "Из искры разгорится пламя". Вот она искорка, давайте не будем её задувать. Сегодня Украину объединит не язык: благодаря советской политике сейчас часть Украины хоть и называет родным украинский, но, фактически, не знает его. Дайте им время. Тут приводили пример про Мойшу, который водил евреев по пустыне сорок лет, давайте побудем теми евреями и походим пока все не пойму кто они, а те кто этого не может понять, в силу каких-то причин (вроде психического заболевания) или в силу не желания это понять, не уедет отсюда куда ему больше нравится. Вот тогда люди поймут, что их культура - это украинская культура, а их язык это украинский язык. Если их пытаться убедить насильно, то они будут сопротивляться. Они должны прийти к этому сами - сами выдавить из себя рабов.