Леонід Кучма. Мета – вступ до ЄС.
02/20/2004 | СЕМЕН
Мета – вступ до ЄС
Леонід Кучма, Die Welt , 20.02.2004, 13:31
Стаття президента Кучми в німецькій газеті Die Welt в день його переговорів у Берліні з канцлером Шредером
Роки мого президентства – не лише роки штурмів, але і роки змін. Багатьом німцям ці зміни відомі з власного досвіду під час об’єднання їх країни в 1989. Але на противагу від нових федеральних земель, які досі забезпечуються матеріально і інтелектуально "старою ФРН", Україна була віддана сама собі після 1991.
Знову наша країна потрапила на лінію поділу між західною й східною цивілізацією. Під цим варто розуміти, що наші національні інтереси знаходилися як по ту, так і по іншу сторону цього символічного кордону. Таким чином, роки незалежності нашої країни пов’язані з відчайдушним пошуком балансу між ЄС і країнами СНД.
Для України Німеччина не лише надійний союзник, але і найбільший торгівельний партнер з країн ЄС. Ми дуже цінуємо підтримку ФРН у розвитку відносин з ЄС.
Україна намагалася в останні роки зробити все можливе, щоб досягнути європейських стандартів. Зізнаюся відкрито: не все, що ми запланували, нам вдалося. Не завжди наші партнери на Заході розуміли нашу позицію так, як би ми хотіли. Але ми не скаржимося. Ми розуміємо, що наша велика національна мета – вступ до ЄС – може бути досягнута лише тоді, коли ми день у день будемо робити крок вперед.
Нам недостатньо того, що ми досі досягнули. Попри те, що наша економіка неухильно крокує вперед. Беручи до уваги зростаючу потребу країн ЄС в постачанні енергії з Росії, Україна є і залишається надійним партнером, територією якого проходять транзитні шляхи. В Україні є велика зацікавленість, щоб залучити німецьких інвесторів для добудови польського відрізку нафтопроводу Одеса-Броди-Данциг.
1 травня Україна стане країною-сусідом ЄС. Ця епохальна подія ставить нашу країну перед новими викликами. Ми би хотіли домогтися так званого привілейованого партнерства з ЄС. Щоби життєві стандарти мешканців України досягнули врешті решт європейського рівня.
Для цього треба, щоб наші європейські партнери зі свого боку були готові надати нам технічну допомогу. Під цим я маю на увазі ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи.
Економіка України ще не доросла до умов жорсткої конкуренції на ринку ЄС. Нам треба час, щоб відповідати європейським стандартам. Але я певен, що Україна крок за кроком може покращити свою конкурентоспроможність і відкрити свої ринки. І вона зробить це.
Ці міркування дають підстави для знаходження альтернативного рішення відносно євразійського економічного простору. Тут не йдеться, що наші сусіди зацікавлені в поділі впливу в Україні, але партнерство з Росією не лише не виключає західної орієнтації України, але вимагає її.
Спочатку після здобуття нашої незалежності у нас було романтичне, але нереальне відчуття, що ми можемо наблизитися до об’єднаної Європи. Між тим ми стали прагматичнішими. Україна ставить перед собою реалістичне завдання розбудувати рівноправні стосунки з ЄС.
Наближається момент виборів президента в Україні. Я намагатимуся зробити все, аби ці вибори пройшли на засадах чесної та прозорої конкуренції за жорсткого дотримання виборчого законодавства.
До того моменту має бути завершена політична реформа та заснована парламентсько-президентська республіка зрозумілим балансом із законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади.
Зміни конституції українським парламентом мають орієнтуватися на європейська модель демократії та спростити політичне життя. Мета політреформи – остаточно закріпити демократію та в майбутньому запобігти розповсюдженню авторитарного керівництва. Є керівники урядів, які вважають, що їм треба урізати демократію, бо вважають, що авторитарно можна боротися з терористичними загрозами.
Цей шлях неприйнятний для України. В нашій країні є політики, які ставлять на правий популізм. Їх часто та з задоволенням зустрічають у євроатлантичній спільноті. Вони запевняють, що відстоюють європейські цінності, тому що вони належать до демократичної опозиції в Україні. Але коли вони повертаються до України, то намагаються загальмувати політичні реформи, щоб заблокувати розвиток демократії.
Але я певен, що попри супротив право-популістських опонентів, демократичні реформи в нашій країні будуть пришвидшені. І Україна врешті решт прийде до європейських стандартів та норм.
Відповіді
2004.02.20 | СЕМЕН
Кравченка використали російські спецслужби.
Кравченка використали російські спецслужби, щоб Німеччину не взяли в газовий консорціум?www.ПРАВДА.com.ua, 20.02.2004, 13:16
Народний депутат Володимир Сівкович не виключає версії, що генерала Кравченка могли використати російські спецслужби. Про це він сказав у ефірі програми "Час" на "5-му каналі", коментуючи заяву колишнього генерала СБУ про нібито отримувані від вищих чинів СБУ накази стежити за опозицією.
"Припустимо, німці хочуть взяти участь у російсько-українському консорціумі. Для того щоб цього не допустити, наприклад, російська спецслужба використала в цій ситуації Кравченка. Може це бути? Може! І таких моментів може бути дуже багато. Так хто він, патріот чи зрадник?", - зазначив Сівкович.
У свою чергу інший гість студії, правозахисник Володимир Малинкович, висловив припущення, що за опозиціонерами можуть слідкувати за кордоном.
"Мені важко сказати, наскільки правий пан Кравченко, але я би хотів заперечити пану Сівковичу, який запевняє, що в принципі неможливо слідкувати за опозиціонерами на Заході, - зазначив Малинкович.
При цьому Малинкович підкреслив, що для стеження за людиною не треба дуже багато технічних ресурсів. Це завдання можуть, на думку Малинковича, виконувати співробітники різних місій, наприклад, торгових.
Крім того, зауважує Малинкович, "там є діаспора, …там є люди, які колись працювали на Радянський Союз". "Я думаю, що технічні можливості все ж є, але, звичайно, рівень сьогоднішньої служби не порівняти з рівнем служби колишнього КДБ", - додав правозахисник.