02/23/2004 | МАРІЧКА ГАЛАБУРДА - ЧИГРИН

МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН
СІДНЕЙ, 22.2.2004

ПАРЛЯМЕНТСЬКО-БІЗНЕСОВА ДЕЛЕҐАЦІЯ З УКРАЇНИ
В СІДНЕЇ

Посольство України в Австралії ініціювало за підтримкою Союзу Українських Організацій Австралії відвідини Парляментсько-бізнесової Делеґації з України, які відбулися в днях від 16 – го до 23 го лютого ц.р. в Канбері, Мельбурні і Сіднею.

У склад делеґації входили народні депутати України: - Тарас Чорновіл, керівник депутатської групи Верховної Ради України з міжпарляментських зв’язків з Австралією, Олександер Івченко, секретар тієї ж депутатської групи, Леонід Деркач ( екс голова СБУ), Володимир Стретович і Валентин Савицький, як входили до групи бізнесмени: Галина Лемець – голова правління Українсько-Австралійського Дому в Києві, Віталій Мокрецький та Віктор Подолян – працівники того ж Дому та Мар’яна Двуліт – директор Центру здоров’я жінки.

Делеґація приїхала в суботу 21.2. до Сіднею й в той день відбула зустріч з Українською Спільнотою в Сіднеї у залі при Українській Католицькій Церкві ім. Св. Андрія. ( а була жазлива спека 42 ступені тепла!) Не було лише Леоніда Деркача.

Зустрічю керував Посол України – Олександер Міщенко, який, представив всіх членів делеґації і вияснив, що....” ціль делеґації була інтенсифікація взаємостосунків України з Австралією і ми після 10 –ти місяців перебування посольства в Канбері вивчили, що Парляментський шлях буде найкращий варянт для розбудови наших двосторінних відносин – для того, щоби надати імпульс відносин і економічно, і політично, гуманітарно і культурно. Саме головне це змінити ставлення на федеральному рівні, до перспективи стосунків з Україною.

- І мені задається, що це певною мірою вдалося, тому, що результат є конкретний. Спікер австралійського парляменту Біл Ендрев відвідає Україну в днях 28 до 30 червня ц.р. Він везе запрошення для голови Верховної Ради України Литвинові відвідати Австралію. Плянується, що підчас тої візити робоча програма між Парляментом обох країн, в якій основним моментом – ґенератором співпраці буде взаємоспілкування двох міжпарляментських груп зв’язків – в Україні групу очолює Тарас Чорновіл, а в Австралії Боб Болдвін...”

Пан Міщенко уважає, що було помилкою відкриття і почесного консульства, як і ґенерального консульства. Треба було Україні відразу відкривати посольство в Канбері – багато більше було би осягнено за той час у взаємовідносинах обох держав.

Він і поінформував, що делеґація працювала плідно, що відвідала надбання Української Громади в Канбері, поклала квіти до пам’ятника жертв Голодомору, спілкувалася в Мельбурні вже на рівні стейтовому з урядовцями, бізнесменами і українською спільнотою. Запросив він до слова голову делеґації.

Тарас Чорновіл, який на передодні свого виїзду до Австралії, зробив заяву про свій можливий вихід з бльоку “Наша Україна” – що здивувало не тільки з Україні його колєґ політиків, але і нас в Австралії та взагалі діяспору, - виступав дуже цікаво і зрівноважено.

Він твердив:…” Я переконаний, що робота делеґації була продуктивною. До цього часу було кілька епізодичних візитів з України в Австралію, як з Австралії в Україну, які не доводили взагалі до рівня серйозних переговорів, особливо на федералному рівні , і прийняття хочби якихось кінцевих результатів.
На сьогоднішний день ми відбули зустрічі як в цілому ряді комітетів і підкомітетів Австралійського Парляменту, як і з представниками Уряди Австралії ( міністром з питань громадянства та проблем етнічних групц Г. Гардгрейвом, генеральним прокурором Радоком, міністром заграничних справ Довнером )

Кілька наслідків, які я бачу в підсумку нашого візиту: перше – Австралія починає цікавитися Україною. До цього була повна знехідь. Причин є кілька. Україна на превеликий жаль фактично проспала, втратила 12 років в українсько-австралійських відносинах, - вважає Тарас Чорновіл.
....“На жаль наша українська дипломатія, наш уряд не звертали увагу на цей надзвичайно важливий для нас край, реґійон, який має колосальні впливи, не тільки в тихо-океанському, але і в Південно-Азіятському реґійоні, який потрібний Україні і те, що тільки в минулому році відкрите посолство, - це страшна втрата, але вона компенсується надзвичайною активністю посольства і самого посла пана Міщенка, який дуже і дуже прицезійно пробує догнати оті втрачені 12 років. Австралія просто майже не знала про Україну – це була якась марґінесна околиця в Росії і на сьогоднішний день, ми, підчас зустрічей відчули, що часто австралійський уряд дивиться на Україну російськими очима. Це трошки болісно, але реально коли посольство Австралії, яке обслуговує Україну і всі колишні радянські республіки, які стали незалежними державами, знаходиться в Москві і через російську пресу, через погляд російських політиків представляє те, що робиться в Україні, - то це не може призвести до якихось особливих симпатій чи зацікавлення Австралії до України.

Ми зробили, мені здається, перелом – це особливо відчувалося на наших зустрічах з міністром заграничних справ, який з нехіттю і незацікавленістю прийшов на нашу зустріч. Але, ми зацікавило його і він навіть після термінового голосування в парляменті, терміново вернувся до нас, щоби ще з нами поговорити і зфотографуватися. Мені здається, що це той момент коли ми зробили серйозний перелом.

Ми просто представили реально обличчя України, представили і проблеми, які існують між Австралією й Україною, які невирішенні. У нас всього навсього два епізодичних договорів між нашими країнами, коли звичайно двохсторонніх домовлень нараховують сотні договорів. Це про встановлення консульських відносин і про дуже такий схематичний, до нічого не з’обов’язуючий торгово-економічний договір. Мені здається, що тепер справа зрушаться з місця. Буде підписаний договір між Україною і Австралією про взаємний захист інвестицій, а це дорога до бізнесу.

Наша зустріч з спікером відбулася в простійшому варянті, тому, що був дуже добре підготовлений ґрунт українським посольством. Ті контакти, які відбулися вже дали ґрунтовне розуміння спікерові що Україна, це не заглиблена, відкинута область Росії, що це потужна держава, колисальний ринок, необхідний для Австралії. Я надіюся, що після візиту спікера австралійського парляменту, після тих переговорів і після того, що він там побачить – всі події підуть неймоврними темпами і ми скоро будемо мати австралійське посольство в Києві, що набагато спростить контакти Австралії і дозволить Австралії орєнтуватися, що дійсно відбувається в Україні і це зближить ообидва народи, обидва уряди, але і зблизить українців з українцями! ”

Що до теми своєї заяви виходу з бльоку “Наша Україна” – Тарас Чорновіл сказав:... що основною причиною його рішення було те, що він багато чого не може зрозуміти в політиці фракції, - “є у мене дуже серйозні притензії до керівництва нашого бльоку і вважаю її роботу неефективною, а програш політичної реформи - заплянованою.”
- "Роблять усе для того, аби my програlи вибори.” Він вважає, що після останніх подій у Верховній Раді, особливо після бльокування трибуни ВР у вівторок 2.2.2004 р., - він змушений зробити такий вибір.
Тарас Чорновіл не знає, яка подія могла б змінити його думку. "Якби відбулися серйозні зміни в політиці бльоку "Наша Україна", в політиці самого Віктора Ющенка, які б давали надію на якийсь вихід з глухого кута, то я може зміню думку, -зазначає він. Тарас твердив, що він залишиться опозиційним депутатом і не збирається вступати до жодної іншої парляментської фракції. Чорновіл сказав, що для нього вихід з фракції “ - це щось подібне до дуже болісного уколу – до такого електрошоку, який мені потрібний, тому, що занадто багато людей, які пробують відгородити Ющенка від реальних подій, представити, що Віктор Андрійович вже без 5 – ти хвилин стане президентом. Я бачу ситуацію неймовірно критичною. В Україні не є ситуація простою і легкою. Дуже серйозні інтриґи є задіянням колосальних грошей та інтелекту, російських політтехнологій, які приїжджають в Україну, дають нам піддозру, що ми можемо програти і ці президентські вибори і ще на десяток років може бути відкинуті в далеко не найкращу ситуацію в Україні. Однозначно заявляю, що це не є війною проти Віктора Ющенка, його я далі підтримую, тому, що я уважаю, що іншого вибору зараз на президентській кампанії в нас просто бути не може.”

Олександер Івченко, голова Конґресу Українських Націоналістів вказав, як і його попередник на всі анамолії, які відбуваються в Україні, вказав на те, що “Бльок Наша Україна” маючи велику перевагу на Парляментських виборах не змогли сформувати свого керівництва у ВР...” Говорив про останні події в Україні...Але, він набагато більше оптимістично наставленеий, що до перемоги Віктора Ющенка, як Тарас Чорновіл, - ( він наголосив і на можливість грузинського варянту в Києві) - що можна і сказати про виступ Володимира Стретовича, який на нас всіх зробив колосально позитивне враження, як розумного, політика, дещо радикального, з великою дозою гумора. Побільше нам таких депитатів в Парляменті.

Володимир Стретович також сказав, що поїздка делегації готувалася кілька місяців і в її складі мав бути і Віктор Ющенко. Стретович уважав, що зараз в передвиборчий час, якщо Ющенко хоче бути Президетом, його місце в Україні, а не в Австралії
(правильно!). Він передав палкий привіт голови бльоку “Наша Україна” – Віктора Ющенка українській діяспорі в Австралії, що було прийнято оплесками.
- Ми його вам привеземо на початку 2005 років – як нашого президента – заявив Володимир Стретович! Дай нам Боже того дочекатися!!!

Виступав і Валентин Савицький, який заявив, що не так просто сьогодні піднімати народ до якогось повстання чи грузинського варянту, як і не вірить в автентичність плівок Миколи Мельниченка, - в чому Тарас Чорновіл впевнений, він же 5 разів зустрічався з Мельниченком в ЗСА.

Галина Лемець розповідала про дію Українсько-австралійського дому. Вона мріє про обмін на культурному рівні і мистецькому і гуманітарному ( а скільки же українські жінки зокрема і Лікарське товариство вислало гуманітарної допомоги в Україну!!- як і Чорнобильський фонд!) . Мар'яна Двуліт – коротко говорила про жіночі ракові захворювання і проблеми Сніду в Україні. Її треба було би зустрітися з Українськими лікарями-спеціялістами і поговорити на цю тему. А наші українські лікарі в Австралії не аби що зробили в Україні, коли мова про медичну допомогу і дітей і українським лікарям, лікарням!

Присутні ставили різні питання гостям. Користуючись нагоду нового скандалу, який виник минулого тиждня у Берліні – заява Валерія Кравченко, провідного члена СБУ, - мовляв є у нього докази, що за вказівками влади, пана Кучми – було розпорядження СБУ стежити за народними депутатами опозиції, підчас їх заграничних поїздок, - з ким вони спілкуються, тощо. –

Я, маючи на увазі неприсутність Леоніда Деркача – екс голови СБУ на цій зустрічі, ( не був він і на зустрічі з Громадою в Мельбурні) запиталася делеґацію – “ хто за ними в Австралії стежить” ...

Володимир Стретович відразу заявив ” він не прийшов!!!!!!” – що викликало усмішки на лиці делеґатів, як і присутніх на залі! – Невже побоявся можливої острої реакції чи гострих запитань діяспори...( а такі приготовлялися!!!)

Мені, яка роками спілкуюся з Тарасом Чорноволом по електронній пошті і з його співпрацівником, було приємно стежити за виступом його в Сіднеї. (хоч я не погоджуюся з його заявою виходу з бльоку “Наша Україна”) Тарас Чорновіл, як і всі інші члени делеґації вичерпно відповідали на запитання присутніх.
Пильному спостерігачеві впадало в очі, що дещо один одному вони заперечували, але це же нормально оскільки кожна людина має право на свої думки і погляди.

Голова СУОА дякував делеґації за приїзд, плідну працю. Чи будуть якісь справді конкретні наслідки з візити покаже нам час!
Членам делеґації вручено всі числа “Вільної Думки” за цей рік, як і книжки др. Павла Ангелутси “Австралія надзвичайна”.

- Відомий фотограф Валентин Школьний подарував Тарасові Чорноволові чудову знимку його батька В'ячеслава Чорновола, яку п. Школьний зробив підчас візити провідника РУХ-у в Москві, коли там відбувався Перший З'їзд Українців Росії. Тарас був зворишений до сльіз і сердечно д'якував за такий чудесний подарунок!



В неділю 22.2. делеґація мала ввесь день можливість на оглядини Сіднею!

Марічка Галабурда – Чигрин - Сідней 22.2.2004