Помер Михайло Павловський
02/27/2004 | Майдан-ІНФОРМ
Партія “Батьківщина” з глибоким сумом повідомляє, що 26 лютого на 62-році життя, після тяжкої хвороби помер народний депутат України, заступник голови партії, керівник Київської міської організації “Батьківщини”, академік, доктор технічних і економічних наук, професор Михайло Антонович Павловський.
Прощання з померлим розпочнеться об 11.00 годині в понеділок, 1 березня 2004 року в приміщенні клубу Університету КПУ (КПІ).
Прощання з померлим розпочнеться об 11.00 годині в понеділок, 1 березня 2004 року в приміщенні клубу Університету КПУ (КПІ).
Відповіді
2004.02.27 | Микола К
Шкода
Дуже шкода2004.02.27 | Майдан
Помер академік Павловський.
Вчора, 26 березня помер народний депутат України, заступник голови партії “Батьківщина”, академік Михайло Антонович Павловський.Михайло Антонович народився 13 березня 1942 р. у с. Ружична Хмельницького р-ну Хмельницької області.
В часи СРСР Павловський керував розробками систем орієнтування для космічних об'єктів .
Потягом місяця з 28.09. по 27.10.1992 р. – був міністром промисловості України. Пішов з посади міністра у зв'язку з призначенням на посаду прем'єр –міністра Леоніда Кучми –найбільшого у ХХ столітті руйнатора української промисловості та економіки. У 1993 р. - один з засновників в Київському політехнічному інституті факультету авіаційних та космічних систем, декан факультету у 1993-2000 рр.
З 1992 по 1998 член УРП , де був членом Проводу УРП.
Народний депутат України всіх скликань починаючи 1994 року.
Започаткував розробку державних програм "Автомобіль України", приладобудування, вертольотобудування, гіротехнології, виробництва електронно-касових автоматів.
Починаючи з лютого 2000 р член партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"., голова Київської міської організації, член президії Політради, заступник голови партії з 2001 р., член парламенської фракції Блоку Ю.Тимошенко , яку , на відміну від деяких інших депутатів не залишив попри постійний тиск, погрози і обіцянки посад в кучмівських урядах.
2004.02.27 | Vadym Gladchuk
Re: Помер Михайло Павловський
Дуже сумно. Хоча у нас були інколи різні погляди на ті чи ніші політичні події, але пан Михайло завжди залишався для нас Вчителем. Його поради та активна громадська закликала нас до дії, до боротьби за краще життя для українців.Особисто висловлюю співчуття рідним та близьким, політичним соратникам та "Молодій Батьківщини", ідеологічним батьком якої, на мій погляд, був саме Михайло Антонович.
2004.02.27 | Володимир
Re: Помер Михайло Павловський
Це дуже прикра новина. Рік тому померла нашоукраїнка Слава Стецько, тепер ось Павловський. Прогресивний був депутат. Співчуваю його рідним і партії "Батьківщина".2004.02.27 | Лисий
Re: Помер Михайло Павловський
Дуже шкода, то таки непоганий чоловік і порядний, що не так часто в наш складний час. Висловлюю співчуття всім, хто його знав, а це багато людей і в "Батьківщині" і в нас в УРП. Ми на Кислюківщині поминаєм.2004.02.27 | пан Roller
Прощай. Ты, будешь долго жить у нас.
Прощай Рыба ( 13 березня 1942 р).
Ты увековечен.
http://maidan.org.ua/n/dos/1017451961
Brgds
2004.02.28 | S@nya
"Пам’яті Михайла Павловського" - Олександр Мороз
Пам’яті Михайла Павловськогоhttp://www.socinfo.kiev.ua/hotline/pod_com/p2004_02_27.htm
27 лютого 2004 року
Пішов від нас назавжди незвичайний чоловік. Хто знав його зблизька, не міг не помітити, що в парламентській дискусії і на мітингу, за робочим столом чи в спортивному залі назовні — в словах і жестах виривалися лише контури його думки, що його могутній мозок ні на секунду не полишав створене ним же енергетичне поле. В ту, його внутрішню роботу він, схоже, мало кого пропускав, хоч кожна небайдужа людина легко вгадувала предмет його турботи — людина, народ, держава.
Земляки розповідають: у школі, яку закінчив Михайло Антонович, ніколи — ні до, ні після нього — не було такого учня. Золоті медалі і дипломи, дві докторські дисертації в галузі техніки і економіки, безліч наукових праць і втілених у високі технології розробок — такий підсумок роботящого таланту совісної та вразливої натури.
Він був одночасно романтиком і прагматиком, теоретиком і конструктором, згідливим і непоступливим, стриманим і пристрасним. Він був не всіма сприйнятим (а так завжди трапляється) героєм нашого часу. Перенісши кілька неймовірно тяжких операцій, чи не вперше після тривалої перерви з’явившись у сесійному залі, він через годину вже на велелюдному мітингу звертається до людей словами пам’яті про Георгія Гонгадзе.
Там, за межею вічності, вони колись зустрінуться. І, певен, зведе їх там непогасна, як і їхні душі, любов до України.
Пам’ятаймо про Михайла Павловського! То неправда, що немає незамінимих людей. Він — один з таких.
Олександр Мороз